Стратегії розвитку критичного мислення учнів початкової школи на уроках "Я у світі"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хортицька національна академія

Донбаський державний педагогічний університет, м. Слов'янськ, Україна

Стратегії розвитку критичного мислення учнів початкової школи на уроках «Я у світі»

Вячеслав Вікторович Борисов

доктор педагогічних наук, професор

професор кафедри педагогіки та методик навчання

Світлана Миколаївна Лупінович

кандидат педагогічних наук, доцент

завідувач кафедри педагогіки та методик навчання

Світлана Володимирівна Борисова

кандидат педагогічних наук, доцент

доцент кафедри педагогіки і методики

технологічної та професійної підготовки

Анотація

критичний мислення молодший школяр

Стаття присвячена огляду окремих стратегій розвитку критичного мислення, які вчитель початкової школи може використати під час викладання предмету «Я у світі». Наведено конкретні приклади застосування стратегій «Акваріум», «Рибна кістка», «Шість капелюхів» та інших на уроках у 3 класі загальноосвітніх шкіл. Автори наголошують, що розглянуті стратегії сприятимуть формуванню в молодших школярів умінь самостійно знаходити, вивчати й аналізувати інформацію, мислити мобільно, аргументовано відстоювати власну позицію, бути відкритими для сприйняття думок інших людей; помічати помилкові судження інших, своєчасно виправляти власні помилки, адекватно оцінювати свої знання та сприймати зауваження вчителя й однолітків щодо допущених помилок і недоліків.

Ключові слова: молодший шкільний вік, критичне мислення, стратегії розвитку критичного мислення.

Стратегии развития критического мышления учащихся начальной школы на уроках «Я в мире»

Вячеслав Борисов, доктор педагогических наук, профессор,профессор кафедры педагогики и методик обучения, Хортицкая национальная учебно-реабилитационная академия, г. Запорожье, Украина

Светлана Лупинович, кандидат педагогических наук, доцент, заведующая кафедрой педагогики и методик обучения, Хортицкая национальная учебно-реабилитационная академия, г. Запорожье, Украина

Светлана Борисова, кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедри педагогики и методики технологической и профессиональной подготовки, Донбасский государственный педагогический университет, г. Славянск, Украина

Аннотация

В статье представлены отдельные стратегии развития критического мышления, которые учитель начальной школы может использовать в процессе преподавания предмета «Я в мире». Представлены конкретные примеры использования стратегий «Аквариум». «Рыбная кость», «Шесть шляп» и других на уроках в 3 классе общеобразовательных школ. Подчеркивается важность развития критического мышления учащихся, котрое способствует ориентации на успешность в деятельности, самореализации и саморазвитии.

Ключевые слова: младший школьный возраст, критическое мышление, методы и стратегии развития критического мышления, самостоятельность.

Strategies for the development of critical thinking in primary school students in the course "I'm in the world"

Viacheslav Borysov, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Pedagogy and Teaching Methods, Khortytsia National Educational Rehabilitation Academy, Zaporizhzhia, Ukraine

Svitlana Lupinovich, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Pedagogy and Teaching Methods, Khortytsia National Educational Rehabilitation Academy, Zaporizhzhia, Ukraine

Svitlana Borysova, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Pedagogy and Methodology of Technical and Vocational Training, State Higher Educational Institution “Donbass State Pedagogical University”, Sloviansk, Ukraine

Annotation

Among the skills that modern people need for self-realization there are creativity, critical thinking, communication with people, working with information, computer literacy, striving for self-improvement, flexibility, openness to innovations. To navigate the turbulent flow of information, each individual needs developed critical thinking. Critical thinking skills should be developed and refined right from the school desk, from the early school age. Children are open to innovations. These qualities should be used to their maximum potential in the educational process.

The article presents separate methods for the development of critical thinking, which a primary school teacher can use in teaching process of the subject "I am in the World". Specific examples of using the Aquarium methods are presented: "Fish bone", "Six hats" and others at the lessons in the 3rd form of comprehensive schools. The emphasis is made on the importance of students' critical thinking, which promotes orientation towards success in activity, self-realization and self-development.

Mastering the strategies of critical thinking development is considered as an important task of educational systems in many countries of the world, including Ukraine. Critical thinking is a complex and multifaceted phenomenon. Facilitating its development in students requires a teacher of high professionalism. In this situation attention should be paid to the systematic and thorough study of the theory and methodology of teaching, the experience of using various strategies of other teachers, methodologists, accumulation of their own experience. There are a lot of methods for the development of critical thinking. Each of them has its own specifics, structure, stages (although it is not forbidden to make certain adjustments, taking into account the age of pupils, the studied subject). Proper use of such methods in the course "I am in the World”, which is interdisciplinary and shapes the outlook of students, will help the primary school teacher to teach children to think independently, to see and evaluate the problem, to look for several possible solutions, to make decisions and to interact effectively with others.

Key words: primary school age, critical thinking, methods and strategies for the development of critical thinking, independence.

Вступ

Концепція нової української школи, ухвалена Міністерством освіти і науки України в 2016 році, розроблена з урахуванням потреб суспільства у відповідальних громадянах, професіоналах, активістах, творчих особистостях зі стійкою системою цінностей. Метою Нової української школи є різнобічний розвиток, виховання та соціалізація учнів. Нові освітні стандарти в Україні ґрунтуються на визначенні 10 груп компетентностей (Гриневич, Елькін, Калашнікова, 2016, с. 11-12). Стрижнем багатьох компетентностей виступає вміння учнів критично мислити. Саме тому сучасна середня освіта, реагуючи на виклики часу, має сприяти розвитку у дітей складових критичного мислення, як то: самостійність, відповідальність, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, долати різноманітні життєві та професійні труднощі, працювати з будь-якою, в тому числі, суперечливою інформацією - саме тих якостей, які необхідні сучасній успішній людині, професіоналу, громадянину. Дитину, в якої розвинене критичне мислення, можна охарактеризувати як активну, самостійну, незалежну у своїх думках та поглядах, допитливу, толерантну та соціалізовану. Здатність до критичного мислення додає особистості відчуття свободи волі, розуміння себе, своїх потреб, сміливість, гнучкість, толерантність, врівноваженість та здатність протистояти тиску, розширює горизонти мислення та бачення світу (Козира, 2017, с. 19).

Проблемі розвитку критичного мислення присвячені наукові праці О. Пометун (2012a, 2012b, 2016, 2017), В. Козира (2017), З. Малютенко (2017), Л. Ващенко (2017), К. Бондаренко (2019), О. Тісліченко (2015), Г. Мошковська (2016), С. Терно (2011, 2015). Ці дослідники (науковці, вчителі, методисти) представили у своїх статтях як теоретичні аспекти проблеми, так і практичні поради та власний досвід із використання окремих технологій критичного мислення.

Олена Пометун, доктор педагогічних наук, професор, є співзасновницею платформи «Критичне мислення», автором багатьох праць на цю тематику. Наукові статті та методичні посібники цього автора містять як загальну теоретичну інформацію про процес розвитку критичного мислення учнів, так і конкретні поради щодо застосування методів його розвитку на уроках (2012a, 2012b, 2016, 2017).

Корисним є науково-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх закладів «Технології розвитку критичного мислення учнів» колективу американських авторів - Алана Кроуфорда, Венді Саула, Самюеля Метьюза, Джеймса Макінстера. Він надає конкретні рекомендації щодо побудови навчального простору, раціонального розподілу часу, поради щодо планування уроків, оцінювання та само оцінювання вмінь учнів. Велику частину посібника займають сценарії уроків, які вчителі можуть використовувати у своїй щоденній роботі.

Додаток включає тексти для обговорення разом з учнями (Кроуфорд, 2013).

Цікавими та корисними для вчителів є наукові та методичні розробки С. Терно. Його статті та посібники створюють ідеальну модель критичного розмірковування, розкривають її властивості, склад, функції, генезис. У процесі їх підготовки автор використовував наукові напрацювання вітчизняних та іноземних філософів, психологів, педагогів. У своїх роботах С. Терно (2011, 2015) дає і конкретні поради вчителям з розвитку критичного мислення учнів.

Методичний посібник В. Козира (2017) є цікавою добіркою, невеликим довідником, оскільки містить інформацію про конкретні стратегії розвитку критичного мислення. Цю добірку потрібно поповнювати, створюючи своєрідну вчительську методичну скарбничку.

На сучасному етапі розвитку української держави та суспільства існує багато курсів, тренінгів з розвитку критичного мислення, які користуються попитом серед різних верств та груп населення. Онлайн- платформа відкритих безкоштовних курсів «Prometheus» пропонує усім бажаючим курси «Освітні інструменти критичного мислення» (С. Терно), «Критичне мислення для освітян» (С. Терно, Н. Степанова, С. Горбачов), які навчать відрізняти навчання критичного мислення від його імітації, розпізнавати властивості критичного мислення, застосовувати його стратегії та процедури, підвищити власну ефективність та успішність схвалюваних рішень.

Запровадження технологій розвитку критичного мислення слід розпочинати вже у початковій школі, застосовуючи їх під час вивчення різноманітних предметів:

математики, природознавства, рідної мови і т.д. Головним завданням вчителя є ретельний відбір та раціональне поєднання методів навчання, в тому числі, технологій розвитку критичного мислення, така побудова навчального процесу, яка буде сприяти розвитку особистості кожного учня. Просте запам'ятовування нової інформації - це застарілий підхід до навчального процесу. Необхідно розвивати самостійне свідоме мислення учнів.

Критичне мислення та процес його формування в учнів - явище складне та багатоаспектне. Тому, незважаючи на кількість публікацій на дану тематику, проблема розвитку критичного мислення потребує подальшого ретельного дослідження, особливо відносно застосування конкретних стратегій та методів на шкільних уроках, починаючи з молодших класів.

Мета статті - оглянути стратегії розвитку критичного мислення дітей молодшого шкільного віку у процесі вивчення навчальної дисципліни «Я у світі» (3 клас загальноосвітньої школи) та навести приклади їхнього застосування. Для цього були використані теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення) та емпіричні (аналіз документації, спостереження та узагальнення педагогічного досвіду) методи дослідження.

Критичне мислення як науковий феномен

Критичне мислення - це здатність людини вільно та швидко здійснювати складні розумові операції для прийняття важливих життєвих рішень. З педагогічної точки зору критичне мислення - це набір мисленнєвих операцій, які допомагають аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати

інформацію, бачити проблему з різних боків та альтернативні варіанти її вирішення, формулювати питання, приймати обґрунтовані рішення та діяти відповідно до обраної стратегії, вносячи зміни до неї у разі необхідності (Пометун, 2017).

В. Козира (2017) виділяє такі властивості критичного мислення:

усвідомленість, розуміння проблеми, шляхів її вирішення, власних дій, можливих наслідків;

самостійність, вміння розв'язувати проблему без допомоги інших людей;

рефлексивність, самопізнання, контроль власних дій;

цілеспрямованість, складання плану дій та рух у напрямку його виконання;

обґрунтованість, виявлення межі достовірності;

контрольованість, співвіднесення власних дій та думок з цілями, цінностями, нормами;

самоорганізованість (с. 11-13).

Критичне мислення розглядається із двох позицій (блоків). До змістовного блоку зараховуються загальнометодичні принципи (переконання у необхідності самокорекції методу дослідження, врахування інших точок зору) та загальні стратегії (поділ проблеми на частини, розв'язання проблем, які відбивають окремі аспекти ключової проблеми). Блок операційний включає уміння з контролю розумової діяльності та її самовдосконалення (Терно, 2015, с. 228).

Уміння, які характеризують здатність людини критично мислити, поділені Л. Ващенко (2017) на 6 груп:

інтерпретація (категоризація, пояснення);

аналіз (дослідження ідеї, виявлення аргументів, аналіз аргументів);

оцінювання (аналіз та оцінка суджень і аргументів);

вміння робити висновки (перевірка і уточнення даних, формулювання висновків);

пояснення (формулювання результатів та презентація аргументів);

саморегулювання (самоаналіз,

самокритика, самоперевірка) (с. 44).

Критичне мислення - це необхідна, життєво важлива в сучасних умовах навичка, це внутрішній ресурс сучасної людини. Саме воно дозволяє людини орієнтуватись у морі інформації, уникати маніпуляцій з боку інших людей, засобів масової інформації, відстоювати прийняте рішення, шукати інший шлях вирішення проблеми у разі необхідності. Надія Цюра (2018), HR-ментор та керівник доуніверситетської програми підготовки UF в IT STEP University вважає, що діти здатні мислити більш критично, аніж дорослі. Вони не бояться ставити запитання, сумніватись в отриманій інформації, з неабияким інтересом досліджувати невідоме. А мислення дорослих засмічене стереотипами, шаблонами, думками авторитетів. Тому розвиток критичного мислення слід розпочинати ще у молодшому шкільному віці.

Процес формування в учнів навичок критичного мислення вимагає від вчителя відповідальності та високого професіоналізму. Він ставить перед ним наступні специфічні вимоги:

Створити атмосферу для відкритої та відповідальної взаємодії учнів, виділити час та забезпечити можливості для застосування методів критичного мислення.

Дозволити учням сміливо висловлювати свої ідеї, обмінюватись думками, спілкуватись.

Привчити дітей цінувати думки інших, слухати і розуміти однокласників.

Вірити в учнів, підтримувати їх на кожному етапі уроку.

Залучати усіх учнів до виконання завдань, формувати у них активну позицію на уроці (Методи формування та розвитку критичного мислення, 2018).

Навчальний процес, орієнтований на розвиток критичного мислення учнів,

передбачає використання спеціальних завдань, інтерактивну взаємодію учнів, розвиток їх дослідницьких вмінь, вироблення у них власних суджень (Козира, 2017, с. 26).

Огляд ефективних стратегій розвитку критичного мислення учнів на уроках «Я у світі» у 3 класі

У сучасних навчальних закладах України проводиться робота з розвитку критичного мислення, використовуються різноманітні методи, прийоми, розробляються нові стратегії. Оглянемо найпоширеніші стратегії розвитку критичного мислення, які за результатами наших спостережень та практичного досвіду організації навчальної взаємодії на уроці виявляють найбільшу ефективність.

Стратегія «Постановка проблемних запитань». Способами розвитку критичного мислення у людини є використання різноманітних запитань, які передбачають неоднозначну відповідь: «Чому? З якої причини?», «У чому полягає відмінність?», «Припустимо, що буде, якщо...», «Чому Ви так вважаєте?» та інші. Під час організації дискусії з такими запитаннями створюється творча атмосфера співпраці, активного обміну думками. Американські дослідники А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Макінстер (2006) називають такі запитання запитаннями високого рівня. На них можна дати більше, ніж одну відповідь. Дослідники дають конкретні корисні рекомендації щодо відточення вміння вчителя ставити запитання високого рівня. Серед них є, наприклад, такі:

використовуйте метод «Подумайте - Об'єднайтесь у пари - Обговоріть»;

продовжуйте обговорення «Що б ви могли додати?»;

надавайте зворотній зв'язок «Цікаво!»;

з'ясовуйте думки інших «Хто не згоден? Чому?»:

використовуйте уяву «Що відбулось, якби.» (с. 15-16).

Цікавими способами розвитку

критичного мислення, які можна

використовувати і в початковій школі, є «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Кубування», «Шість капелюхів», «Порушена послідовність», «Взаємні запитання», «Лист в малюнках», «Рибна кістка», «Акваріум», «Прогулянка галереєю» та інші. Предмет «Я у світі» відноситься до освітньої галузі «Суспільствознавство», метою якої є формування світогляду дитини, уявлень про цілісність світу, його закономірності. Курс цікавий, тісно пов'язаний із життям, має яскраво виражений міжпредметний характер (Яковенко, Кінішенко, 2017, с. 145). Саме тому він створює широкі можливості для використання вчителем різноманітних методів та стратегій розвитку критичного мислення.

Стратегія «Асоціативний кущ» передбачає наявність ключового слова та записування навколо нього слів або фраз, які спадають на думку при знайомстві з ключовим словом. Цей прийом може використовуватись і при вивченні нового матеріалу, і при узагальненні вже вивченого (Кривенко, 2019, с. 34).

Наприклад, при роботі над темою «Культура поведінки» вчитель може запропонувати учням навести слова та фрази, які асоціюються з поняттям «культура поведінки» (ввічливість, охайність, взаємодопомога тощо), та записати їх на дошці. Можна зробити це після обговорення конкретних життєвих ситуацій, в яких герої подають негативний або позитивний приклад поведінки (Бібік, 2018, с. 56-57).

При вивченні теми «Історичні скарби України» прийом «Асоціативний кущ» допоможе зібрати якнайбільше назв архітектурних пам'яток України. Вчителю доцільно при цьому використовувати наочний матеріал, коментуючи історію створення, особливості цих пам'яток (Бібік, 2018, с. 101-102).

Стратегія «Сенкан» («Сенквейн») - це написання білого вірша з п'яти рядків, в якому синтезується інформація про певне явище або поняття. Перший рядок вірша - це ключове слово (іменник), другий - опис головного поняття за допомогою прикметників, дієприкметників, третій - дія, четвертий - ставлення, емоції з приводу предмета обговорення, а останній - висновок, характеристика, нова інтерпретація. Такий метод може використовуватись при роботі над поняттями (Кривенко, 2019; с. 36).

Наприклад, білий вірш для поняття «закон» може виглядати так:

Закон - правило поведінки.

Загальнообов'язкове, записане в офіційних документах.

Дозволяє, забороняє, захищає.

Правова система держави (Бібік, 2019, с. 125-126).

Звичайно, що учні можуть пропонувати свої варіанти, а найкращі білі вірші вчитель може записати на дошці.

Стратегія «Кубування» передбачає використання куба, на гранях якого подаються певні вказівки. Учні викладають власні думки із зазначеної теми. Цей метод дає можливість систематизувати знання та виявити прогалини в них (Кривенко, 2019).

При роботі над темою «Київ - столиця України» учням третього класу вчителем на гранях куба можуть бути запропоновані такі питання:

статус міста (столиця нашої держави);

історичні факти про місто;

походження назви;

центральна вулиця;

річка, що поділяє місто на правобережну та лівобережну частини;

відомі архітектурні пам'ятки міста (Бібік, 2018, с. 143-144).

Стратегія «Порушена послідовність» передбачає роботу в групах над виявленням помилок у тексті. Після опрацювання тексту групи обговорюють свої варіанти правильної послідовності речень (Кривенко, 2019). Цю стратегію можна часто використовувати на уроках «Я у світі». Учням вчитель може запропонувати тексти про дружбу, ввічливість, щедрість, чесність з порушеною послідовністю речень. Групи учнів після опрацювання обговорюють і складають остаточний варіант правильного тексту. Ще одним варіантом використання такого прийому можуть бути ілюстрації до українських народних казок, де послідовність зображень також буде порушена. Завдання учнів - розставити малюнки правильно та розповісти казку.

Стратегія «Взаємні запитання» передбачає поділ тексту на логічно завершені частини та формулювання питань до цих частин. Учні можуть працювати в групах, у парах, між парами (Кривенко, 2019). Ця стратегія дає широкі можливості для вивчення нової теми при роботі з підручником. Так, текст «Будь-який вчинок завжди має наслідки» учні, працюючи в групах, можуть поділити на частини, до кожної частини сформулювати питання, а потім поставити ці питання іншій групі (Бібік, 2018, с. 135-136). Таку ж роботу вчитель може організувати в класі при опрацюванні тексту з підручника «Ми всі різні» (Бібік, 2018, с. 146-147).

Стратегія «Лист в малюнках» дає можливість учням висловити своє ставлення до певних явищ або подій, до вивченого матеріалу за допомогою малюнка (Кривенко, 2019). На уроці «Я у світі» учні третього класу можуть висловити за допомогою малюнка свої емоції після прочитання оповідання «Добро і зло», а після обговорити саме оповідання та дитячі малюнки (Бібік, 2018, с. 79).

Стратегія «Прогулянка галереєю» передбачає аналіз текстів чи зображень, розташованих на стінах класу. За допомогою цієї стратегії учні вчаться системно аналізувати інформацію, співпрацювати, робити висновки (Топ-12 прийомів розвитку критичного мислення, 2019). Її можна часто використовувати на уроках «Я у світі», використовуючи наочні матеріали. Наприклад, при вивченні теми «Славетні українці» на дошці можуть бути представлені портрети княгині Ольги, князя Святослава, літописця Нестора, гетьманів Петра Конашевича-Сагайдачного та Богдана Хмельницького, композитора Миколи Лисенка і т.д. (Бібік, 2019, с. 117-121). Тему «Народні промисли» також можна вивчати за допомогою прийому «Прогулянка галереєю». Учням пропонуються зображення роботи майстрів, виробів народних промислів. Вчитель організовує обговорення малюнків, у процесі якого діти систематизують та узагальнюють знання, отримують нову інформацію (Бібік, 2019, с. 150).

Стратегія «Шість капелюхів» передбачає поділ учнів на команди, кожна з яких отримує капелюх певного кольору. В основі технології лежить принцип таксономії та шести рівнів навчальних цілей (знання - розуміння - застосування - аналіз - синтез - оцінка). Білий капелюх вказує на необхідність розказати про предмет дослідження лише в цифрах та фактах. Жовтий капелюх вимагає від учнів пояснення причин, знання фундаментальних основ теми. Чорний капелюх означає необхідність указання причин явища, яке є темою дослідження. Команда, яка отримує червоний капелюх, має розказати про емоційний стан, який викликає тема дослідження. Зелений капелюх орієнтує учнів на аналіз позитивних моментів та емоцій, які мають місце при вивченні предмета. Синій капелюх передбачає узагальнення висловлень усіх попередніх команд, особливу увагу звертаючи на нову та корисну інформацію (Козира, 2017, с. 45).

Цікавим буде використання технології «Шість капелюхів» під час вивчення теми «Народні свята». Так, при вивченні традиції святкування Святвечора та Різдва клас можна поділити на команди. Команда в білих капелюхах готує розповідь про свято у цифрах та фактах (католики святкують народження Христа 25 грудня, а православні - 7 січня за юліанським календарем; у Святвечір готують 12 страв). Команда у жовтих капелюхах розповідає про головні різдвяні традиції в Україні (готування у Святвечір пісних страв, святкування вдома з родиною, колядування і т.д.). Команда у чорних капелюхах буде акцентувати увагу на походженні різдвяних традицій та звичаїв (багата вечеря на Святвечір - це звіт та подяка за добробут у минулому році). Учні в червоних капелюхах розповідають про різдвяний настрій та емоції (свято важливе, урочисте, в домі спокій та злагода). Команда в зелених капелюхах підкреслює позитивні моменти досліджуваної теми (напередодні святкування люди наводили лад у домі та господарстві, мирились із ворогами, бажали один одному добробуту, здоров'я та щастя). Учні в синіх капелюхах підводять підсумки усього сказаного (Різдво - давнє сімейне свято, пов'язане з релігійними віруваннями) (Бібік, 2018, с. 152-153). Напередодні заняття вчитель дає учням спеціально підібраний текст про Святвечір та Різдво для ознайомлення. З його допомогою діти зможуть виконати вище описані завдання.

Стратегія «Рибна кістка» допомагає виявити причинно-наслідкові зв'язки. Свою назву отримала через схожість візуального вираження цього інструмента на кістку риби. Проблема, що досліджується, спочатку обговорюється, потім записується на рибній голові. Верхні плавники - це формулювання причин проблеми. На нижніх плавниках фіксуються конкретні факти з теми, аргументи, а висновки записуються на хвості (Козира, 2017, с. 47).

Під час вивчення теми «Не засмічуй Землю!» у третьому класі вчитель може використати стратегію «Рибна кістка». На голові буде записана дата 22 квітня, Міжнародний день Землі. На верхніх плавниках вчитель разом з учнями зафіксують причини появи такого дня - засмічення нашої планети пластиковими пляшками, упаковками, батарейками, лампочками; необхідність охорони навколишнього середовища, важливість озеленення. Можна акцентувати увагу на історії свята. На нижніх плавниках рибної кістки слід зафіксувати традиції відзначення Дня Землі в різних країнах світу та корисні звички для збереження нашої планети (сортування сміття, висадження нових дерев, прибирання території). Хвіст- висновок дасть відповіді на питання: «Чи слід захищати навколишнє середовище?», «Як Ви захищаєте нашу планету?», «Що ще Ви можете зробити для захисту природи?», «Чи тільки 22 квітня варто думати про проблему засмічення Землі?» (Бібік, 2018, с. 155-156).

Стратегія «Акваріум» вчить учнів враховувати точку зору інших людей, переосмислювати проблему. Вона дозволяє залучити до обговорення певного питання увесь клас та вимагає особливої організації навчального простору («Топ-12 прийомів розвитку критичного мислення....», 2019).

На уроці «Я у світі» у третьому класі для узагальнення теми про права та обов'язки дітей і дорослих («Правила життя в суспільстві») можна використати стратегію «Акваріум» (Бібік, 2018, с. 124-141). Вона обіймає два етапи. На першому етапі реалізації стратегії на стінах кабінету вчитель розташовує умовні позначки прав людини та дитини. Клас поділяється на групи. Вчитель пропонує учням визначити найголовніші з переліку прав, стати поряд з відповідними умовними позначками та пояснити свою позицію. На другому етапі стратегії замість прав з'являються умовні позначки обов'язків дитини, людини, громадянина. Серед них учням також слід обрати найголовніші та обґрунтувати свою думку. Висновок про важливість усіх прав та обов'язків дитини, людини, громадянина, про їхній тісний взаємозв'язок вчитель робить разом з учнями наприкінці обговорення.

Існує досить багато методів та стратегій розвитку критичного мислення, які можна використовувати у початковій школі. Їхнє правильне та своєчасне використання дає можливість вчителю досягати високих результатів. Так, практичний досвід використання технологій «Шість капелюхів», «Акваріум» та «Кубування» у 3 класі на уроках «Я у світі» показав, що діти у 4 класі легко пригадують навчальний матеріал за попередній клас, якщо цей матеріал було закріплено саме за допомогою вказаних технологій. Крім того, вони легше справляються з проблемними завданнями, якщо вже звикли саме до таких форм роботи. Отже, використання стратегій розвитку критичного мислення є важливою частиною навчального процесу в сучасні школі, щоб діти в майбутньому швидке досягали успіху, вирішували життєві проблеми. Людина з високим рівнем розвитку критичного мислення вміє чітко та зрозуміло формулювати питання і проблеми, оцінювати інформацію та її джерело, приймати обґрунтовані рішення, розглядати альтернативні думки та оцінки, ефективно взаємодіяти з іншими людьми (Бондаренко, 2019).

Висновки і перспективи подальших досліджень

Серед навичок, необхідних сучасній людині для самореалізації, можна назвати креативність, вміння критично мислити, спілкуватись з людьми, працювати з інформацією, комп'ютерну грамотність, прагнення до самовдосконалення, гнучкість, відкритість для усього нового. Щоб орієнтуватись у бурхливих інформаційних потоках, кожній особистості потрібно розвинене критичне мислення. Навички критичного мислення слід формувати та вдосконалювати ще за шкільною партою, починаючи з молодшого шкільного віку. Діти відкриті для нового, допитливі. Ці якості слід максимально використовувати у навчально- виховному процесі.

Оволодіння стратегіями розвитку критичного мислення вважаються важливими завданнями освітніх систем багатьох країн світу, в тому числі України. Критичне мислення - явище складне і багатоаспектне. Сприяння його розвитку в учнів вимагає від вчителя високого професіоналізму. В цій ситуації слід приділити увагу планомірному та ретельному вивченню теорії і методики викладання, досвіду використання різноманітних стратегій інших вчителів, викладачів, методистів, накопиченню власного досвіду. Методів розвитку критичного мислення існує безліч. Кожен з них має свою специфіку, структуру, етапи (хоча не забороняється вносити певні корективи, враховуючи вік школярів, предмет, тему, яка вивчається). Правильне використання таких методів у процесі вивчення курсу «Я у світі», який носить міжпредметний характер та формує світогляд учнів, допоможе вчителю початкових класів привчити дітей мислити самостійно, бачити та оцінювати проблему, шукати декілька варіантів виходу з неї, приймати рішення та ефективно взаємодіяти з іншими.

Література

1. Бібік Н.М. Я у світі. 3 клас: підручник для загальноосвітніх навч. закл. 4-те вид., випр. Харків: Основа, 2018. 160 с.

2. Бондаренко К.І. Розвиток критичного мислення в процесі навчання Новітні освітні технології: науково-практична конференція. URL: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1215 (дата звернення: 13.03.2019).

3. Ващенко Л.С. Про результати вивчення стану критичного мислення ліцеїстів Біологія і хімія у рідній школі. 2017. № 2. С. 42-46.

4. Козира В.М. Технологія розвитку критичного мислення у навчальному процесі: Навч.-метод. посібник для вчителів Тернопіль: ТОКІППО, 2017. 60 с.

5. Кривенко Л.Б. Методи та прийоми для розвитку критичного мислення. Всеосвіта. URL: https://vseosvita.ua/library/metodi-ta-prijomi-dla-rozvitku-kriticnogo-mislenna-10398.html (дата звернення: 13.03.2019).

6. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення Київ: Плеяди, 2006. 220 с.

7. Малютенко З. Технології розвитку критичного мислення як засіб формування інноваційної особистості Освіта : технікуми, коледжі. 2017. № 1, 2 (42). С. 46-48.

8. Методи формування та розвитку критичного мислення. Вчителю початкових класів. URL: http://metodichka.at.ua/publ/teorija_metodika_tekhnologiji/interaktivni_tekhnologiji_navchannja/met odi_formuvannja_ta_rozvitku_kritichnogo_mislennja/2-1-0-18/ (дата звернення: 13.03.2019).

9. Мошковська Г. Використання технології критичного мислення з метою формування ключових компетентностей учнів Нова педагогічна думка. 2016. № 4 (88). С. 94-97.

10. Нова українська школа: Концептуальні засади реформування середньої школи / Упор. Л. Гриневич, О. Елькін, С. Калашнікова та інш. / За заг. ред. М. Грищенка. Київ.: МОН, 2016. 40 с.

11. Пометун О. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. Історія і суспільствознавство в школах України. 2012. № 1. С. 3-7.

12. Пометун О. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. Історія і суспільствознавство в школах. 2012. № 4. С. 9-13.

13. Пометун О. Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку) Нова українська школа. 12 вересня 2017 року. URL: http://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/(дата звернення: 13.03.2019).

14. Пометун О., Сущенко І. Основи критичного мислення : методичний посібник для учителів. Київ: Ліра, 2016.156 с.

15. Терно С.О. Критичне мислення: стратегії та процедури Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2015. Вип. 44. Том 2. С. 227-230.

16. Терно С.О. Теорія розвитку критичного мислення (на прикладі навчання історії): посібник для вчителя / Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. 105 с.

17. Тісліченко О.А. Розвиток критичного мислення на уроках історії при вивченні діяльності історичних осіб Таврійський вісник освіти. 2015. № 3 (5і0). С. 230-235.

18. Топ-12 прийомів розвитку критичного мислення, адаптованих для використання у школі. На урок: Освітній проект. URL: https://naurok.com.ua/post/top-12-priyomiv-rozvitku-kritichnogo-mislennya-adaptovanih-dlya-vikoristannya-u-shkoli (дата звернення: 13.03.2019).

19. Цюра Н. Чому критичне мислення - це необхідна навичка та які бувають методики її розвитку URL: https://high.itstep.org/2018/04/23/chomu-kry-ty-chne-my-slennya-tse-neobhidna-navy-chka-ta-yaki-buvayut-metody-ky-yiyi-rozvy-tku/ (дата звернення: 13.03.2019).

20. Яковенко Ю.Л., Кінішенко Н.Л. Історична освіта молодших школярів на уроках «Я у світі». Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». 2017. № 15. С. 144-148.

References

1. Bibik, N.M. (2018) Ya u sviti. 3 klas [I'm in the world. Grade 3]: pidruchnyk dlia zahalnoosvitnikh navch. zakl. 4-te vyd., vypr. Kharkiv : Osnova (ukr).

2. Bondarenko, K.I. (2019) Rozvytok krytychnoho myslennia v protsesi navchannia [Development of critical thinking in the process of learning] Novitni osvitni tekhnolohii [The latest educational technologies] : naukovo-praktychna konferentsiia. Retrieved from: http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1215 (data zvernennia: 13.03.2019) (ukr).

3. Kozyra, V.M. (2017) Tekhnolohiia rozvytku krytychnoho myslennia u navchalnomu protsesi [Technology for development of critical thinking in the educational process] : Navch.-metod. posibnyk dlia vchyteliv Ternopil : TOKIPPO (ukr).

4. Krouford, A., & Saul V., & Metiuz S., & Makinster D. (2006) Tekhnolohii rozvytku krytychnoho myslennia [Technologies for the development of critical thinking] Kyiv : Pleiady (ukr).

5. Kryvenko, L.B. (2019) Metody ta pryiomy dlia rozvytku krytychnoho myslennia. [Methods and techniques for developing critical thinking] Vseosvita. Retrieved from: https://vseosvita.ua/library/metodi-ta-prijomi-dla-rozvitku-kriticnogo-mislenna-10398.html (data zvernennia: 13.03.2019) (ukr).

6. Maliutenko, Z. (2017) Tekhnolohii rozvytku krytychnoho myslennia yak zasib formuvannia innovatsiinoi osobystosti [Technologies for the development of critical thinking as a means of forming an innovative personality] Osvita: tekhnikumy, koledzhi [Education: technical schools, colleges]. № 1, 2 (42). 46-48 (ukr).

7. Metody formuvannia ta rozvytku krytychnoho myslennia. Vchyteliu pochatkovykh klasiv (2019). [Methods of formation and development of critical thinking. For a primary school teacher] Retrieved from: http://metodichka.at.ua/publ/teorija_metodika_tekhnologiji/interaktivni_tekhnologiji_navchannja/met odi_formuvannja_ta_rozvitku_kritichnogo_mislennja/2-1-0-18/ (data zvernennia: 13.03.2019) (ukr).

8. Moshkovska, H. (20і6) Vykorystannia tekhnolohii krytychnoho myslennia z metoiu formuvannia kliuchovykh kompetentnostei uchniv [Use of critical thinking technology in order to shape students' key competencies] Nova pedahohichna dumka. № 4 (88). 94-97 (ukr).

9. Nova ukrainska shkola: Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly (2016) [New Ukrainian School: Conceptual Principles of Secondary School Reform] / Upor. L. Hrynevych, O. Elkin, S. Kalashnikova ta insh. / Za zah. red. M. Hryshchenka. Kyiv.: MON (ukr).

10. Pometun, O. (2012) Metodyka rozvytku krytychnoho myslennia na urokakh istorii. [Methods of developing critical thinking in history lessons]. Istoriia i suspilstvoznavstvo v shkolakh Ukrainy. [History and Social Studies in Ukrainian Schools]. № 1. 3-7 (ukr).

11. Pometun, O. (2012) Metodyka rozvytku krytychnoho myslennia na urokakh istorii. [Methods of developing critical thinking in history lessons]. Istoriia i suspilstvoznavstvo v shkolakh. [History and Social Studies in Schools]. № 4. 9-13 (ukr).

12. Pometun, O. (2019) Yak rozvyvaty krytychne myslennia v uchniv (z prykladom uroku) [How to develop critical thinking in students (the example of the lesson included)] Nova ukrainska shkola. 12 veresnia 2017 roku. Retrieved from: http://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/ (data zvernennia: 13.03.2019). (ukr).

13. Pometun, O. & Sushchenko I. (2016) Osnovy krytychnoho myslennia [Fundamentals of critical thinking]: metodychnyi posibnyk dlia uchyteliv. Kyiv: Lira (ukr).

14. Terno, S.O. Krytychne myslennia: stratehii ta protsedury (2015) [Critical Thinking: Strategies and Procedures] Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Vyp. 44. Tom 2. 227-230 (ukr).

15. Terno, S.O. (2011) Teoriia rozvytku krytychnoho myslennia (na prykladi navchannia istorii ) [Critical Thinking Development Theory (Based on History Teaching)]: posibnyk dlia vchytelia / Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet (ukr).

16. Tislichenko, O.A. (2015) Rozvytok krytychnoho myslennia na urokakh istorii pry vyvchenni diialnosti istorychnykh osib [The development of critical thinking in the lessons of history in the study of the activities of historical persons] Tavriiskyi visnyk osvity. № 3 (510). 230-235 (ukr).

17. Top-12 pryiomiv rozvytku krytychnoho myslennia, adaptovanykh dlia vykorystannia u shkoli (2019) [Top 12 techniques for developing critical thinking adapted for use in school]. Na urok: Osvitnii proekt. Retrieved from: https://naurok.com.ua/post/top-12-priyomiv-rozvitku-kritichnogo-mislennya-adaptovanih-dlya-vikoristannya-u-shkoli (data zvernennia: 13.03.2019) (ukr).

18. Tsiura N. (2019) Chomu krytychne myslennia - tse neobkhidna navychka ta yaki buvaiut metodyky yii rozvytku [Why critical thinking is a necessary skill and what are the techniques for its development] Retrieved from: https://high.itstep.org/2018/04/23/chomu-kry-ty-chne-my-slennya-tse-neobhidna-navy-chka-ta-yaki-buvayut-metody-ky-yiyi-rozvy-tku/ (data zvernennia: 13.03.2019) (ukr).

19. Vashchenko, L.S. (2017) Pro rezultaty vyvchennia stanu krytychnoho myslennia litseistiv [About the results of studying the state of critical thinking of lyceum students] Biolohiia i khimiia u ridnii shkoli. [Biology and chemistry in home school] № 2. 42-46 (ukr).

20. Yakovenko, Yu.L. & Kinishenko N.L. (2017) Istorychna osvita molodshykh shkoliariv na urokakh «Ya u sviti». [Historical education of younger students in the "I'm in the world" lessons] Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky». № 15. 144-148 (ukr).

Размещено на Allbest.ru