Особливості формування уявлень дітей дошкільного віку про життєзбереження в умовах карантину

Размещено на http://allbest.ru

Особливості формування уявлень дітей дошкільного віку про життєзбереження в умовах карантину



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПРО ЖИТТЄЗБЕРЕЖЕННЯ

1.1 Здоров'язбереження як складова уявлень про життєзбереження

1.2 Методика здоров'язбережувальних технологій

1.3 Засоби формування уявлень дітей дошкільного віку про здоров'я та життєзбереження

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЖИТТЄЗБЕРЕЖЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

2.1 Обґрунтування методів дослідження уявлень про життєзбереження дошкільників

2.2 Результати дослідження рівня сформованості уявлень про життєзбереження дітей дошкільного віку в умовах карантину

2.3 Розробка системи занять гурткової роботи по формуванню уявлень про життєзбереження в умовах карантину

2.4 Рекомендації батькам та вихователям по формуванню уявлень про життєзбереження дітей дошкільного віку в умовах карантину

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблема впливу пандемії вірусу COVID-19 на психічне та фізичне здоров'я людей є однією з найактуальніших на сьогоднішній день. Всесвітня пандемія кардинально змінила життя як дорослих так і дітей. Її унікальність полягає в тому, що немає жодної людини якої б не торкнулася ця ситуація.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено тритижневий карантин для усіх закладів освіти. А з 25 березня надзвичайну ситуацію запровадили по всій Україні. Неабияким випробуванням стало постійне перебування усієї родини на обмеженій території. Для дітей така ситуація в країні стала теж неабияким стресом. Тому в таких умовах все частіше почали підіймати питання щодо життєзбереження в умовах карантину, яке в наш час досить актуальне і потребує детального розгляду і осмислення.

У контексті розгляду означеної проблеми було визначено тему дослідження: «Особливості формування уявлень дітей дошкільного віку про життєзбереження в умовах карантину».

Мета: полягає у вивченні особливостей формування уявлень дітей дошкільного віку про життєзбереження в умовах карантину.

Об'єкт дослідження: уявлення дітей дошкільного віку про життєзбереження в умовах карантину.

База дослідження. Дослідження було проведено на базі Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 32

Предметом дослідження є: детальний розгляд питання особливостей формування у дітей дошкільного віку про життєзбереження в умовах карантину на прикладі Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 32.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми формування психологічної стійкості дітей дошкільного віку.

2. Розробити критерії та показники визначення рівня психологічної стійкості дошкільників в умовах пандемії.

3. Дослідити особливості формування у дітей дошкільного віку психологічної стійкості в умовах пандемії та визначити рівень її когнітивного, емоційного й поведінкового компонентів .Зробити гендерний аналіз психологічної стійкості дошкільників.

4. Обґрунтувати психолого-педагогічні умови формування психологічної стійкості дітей дошкільного віку та розробити систему гурткової роботи по формуванню даної якості.



РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПРО ЖИТТЄЗБЕРЕЖЕННЯ

1.1 Здоров'язбереження як складова уявлень про життєзбереження

«Турбота про здоров'я - це найважливіша справа вихователя.

Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя , світосприймання, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.»

В.О.Сухомлинський

Дитинство, здоров'я дитини на даний час найголовніше і актуальне питання сьогодення. Коли дитина потрапляє до дитячого закладу, зберегти її психологічне і фізичне здоров'я стає найголовнішим завданням працівників даного закладу. В сучасний час коли епідемія COVID-19 у світі призвела до різких змін у процесі освітянського простору. Потрібно було шукати різні шляхи для створення необхідних умов продовження існування процесу навчання. Перед педагогами стоїть непросте питання вибору найбільш ефективних, оптимальних для своїх вихованців здоров'язбережувальних технологій та методик, адже, застосовані безсистемно, невчасно, неузгоджено, вони можуть не лише не допомогти, але й зашкодити.. Джерелом щастя Б радості і повноцінного життя батьків, вихователів, суспільства в цілому є- здоров'я підростаючого покоління. Наших вихованців. Які відвідують дошкіл ні навчальні заклади, пізніше стануть школярами і студентами нашої держави. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої. Вчені світу дійшли спільної думки: здоров'я лю¬дини залежить, в основному, від чотирьох чин¬ників: системи охорони здоров'я (10%), генетичної спадковості (20%), стану зовнішнього середовища (20%) та способу життя (50%). Коли дитина відвідує дощкільний навчальний заклав їй доводиться перебувати поза межами своєї домівки щодня від 10 до 12 годин. Працівники даного закладу повинні сплановуючи свою роботу передбачати щоб дитина була здоровою, для цього дуже важливо доцільно організувати її рухову активність, сприяти щоб у вихованця завжди був позитивний настрій За загальною медичною статистикою по Україні, у старших дошкільнят (і тих, які відвідують дитячі садки, і малят, що виховуються вдома) стійкі нервові розлади фіксуються приблизно в кожної п'ятої, а функціональні -- в кожної третьої дитини. Це викликає серйозне занепокоєння.

На початку карантину навесні 2020 року всі навчальні заклади перейшли на дистанційне навчання в умовах карантину. Планування роботи дошкільних навчальних закладів довелося докорінно змінювати. Переплановувати і перебудовуватися в плані проведення занять. Наголосимо: вибір тієї чи іншої технології має залежати передусім від потреб дітей, обізнаності у проблемі та професійної майстерності педагогічних і медичних працівників.

Здоров'язбережувальні та здоров'яформувальні технології передбачають створення комплексних умов виховання та навчання, які дають змогу формувати високий рівень здоров'я дітей, прищеплювати їм навички здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку. Застосування даних технологій не розглядаються, як ізольовані, самостійні та самодостатні. Ретельно плануючи та вміло їх комбінуючи можна, без особливих зусиль, оптимізувати педагогічний процес, покращити психофізичний стан дітей.

Такі технології потребують створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, системного підходу до формування в дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогами та вихованцями, самими дітьми.

Питання здоров'язбережувальних технологій на сучасному етапі стали предметом досліджень М. Антропової, І. Брехмана, Д. Вороніна, М. Гончаренка, П. Гусака, Л. Жуковської, Н. Завидівської, В. Казначеєва, Л. Кожевнікової, В. Колбанова, М. Носко, В. Пєгова, В. Петленко, О. Самчук, В. Сержантова.

Класифікація здоров'язберігаючих технологій в дошкільній освіті - визначається за домінування цілей і розв'язуваних завдань, а також провідних засобів здоров'язбереження і здоров'язбагачення педагогічного процесу в дитячому садку.

Аналізуючи дану проблему ефективного використання здоров'язберігаючих технологій у практиці дошкільного виховання, та розкривати її сутність традиційних та інноваційних засобів фізкультурно-оздоровлювальної роботи в ДНЗ розглядають, опрацьовують науковці в своїх працях: К.В. Левшунова «Здоров'язберігаючі технології як чинник психічного благополуччя дошкільника». В своїй праці науковиць висвітлює проблему здорового способу життя дошкільника, шляхи подолання хвороб у сфері фізичного та психічного здоров'я дітей дошкільного віку . Одним із різновидів новітніх засобів здоров'язберігаючих технологій є фітотерапія, застосування якої пов'язане із використанням лікарських рослин, настоїв, чаїв. Такі заходи перспектичного оздоровлення, як правило, спрямовані на профілактичне зміцнення та збереження не лише фізичного самопочуття дошкільників, але і забезпечення емоційної рівноваги в нервовій системі, покращення роботи фізіологічних структур дитячого організму і будуть спрямовуватися на стимуляцію захисних сил дитячого організму та профілактику респіраторних захворювань. А саме в даний час коли на планеті Земля широко поширений вірус. Андрющенко Т.М. у своїй науковій дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук « Теоретично - методичні засади формування здоров'язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку» актуальністю своїх досліджень вважає, неякісне низькокалорійне харчування , малорухливий спосіб життя, наявність шкідливих для здоров'я звичок, зростання нервово- психологічного напруження, стресові ситуації, Роль дитини у збереженні власного здоров'я повність знівельована. Науковиць вважає першочерговим завданням є: формування здоров'язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку буде ефективним, якщо буде здійснюватися в межах цілісної побудови навчально- виховного процесу дошкільного навчального закладу відповідно до моделі формування здоров'язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку.

Омельченко С,О. - доктор педагогічних наук, професор даючи рецензію на посібник «Педагогіка здоров'я як основа розвитку потенціалу особистосту» зробила акцент на слідуючому: «… всі хто працює у сфері освіти повинні мати якнайповнішу інформацію про сучаснітеоретичні та практичні аспекти педагогіки здоров'я як основи розвитку особистого потенціал».

Провідні дослідники в галузі дошкільної психології впевнено зазначають, що вказаний вік є ґрунтовною основою для забезпечення морфологічного розвитку підростаючого організму та пізнавальної сфери дитини, становлення індивідуально-психологічних особливостей особистості, можливістю побудови успішної життєдіяльності в навколишньому середовищі, становлення адекватної «Я-концепції», врівноваженого спілкування з однолітками та дорослими, формування відповідальності дошкільника за власне здоров'я.

1.2 Методика здоров'язбережувальних технологій

Сучасні здоров'язберігаючі технології, що використовуються в системі дошкільної освіти відображають дві лінії оздоровчо-розвиваючої роботи:

*залучення дітей до фізичної культури,

*використання розвиваючих форм оздоровчої роботи.

Акцент зміщується від простого лікування і профілактики хвороб на зміцнення здоров'я як самостійно культивованих цінності, необхідний комплекс ефективних лікувально-профілактичних заходів, система надійних засобів корекції психофізичного розвитку впродовж всього дошкільного дитинства. Прагнення до комплексності зрозуміло і виправдано, оскільки здорова дитина розглядається як цілісного тілесно - духовного організму, що вимагає індивідуально - диференційованого підходу. Результат повинен полягати в тому, що ефект однієї оздоровчої роботи закріплюється у вигляді стійкого, константно-цілісного психосоматического стану, яке дає початок відтворення у режимі саморозвитку.

З погляду сучасних підходів до педагогіки, спільна творча діяльність дітей і педагога, є внутрішнім підставою єдності тілесного і духовного життя дитини.

Види здоров'язберігаючих технологій:

Організаційно-педагогічні технології, що визначають структуру освіти-освітнього процесу, що сприяють запобіганню стану перевтоми, гіподинамії та інших дезадаптаційних станів;

Психолого-педагогічні технології, пов'язані з безпосередньою роботою педагога з дітьми;

Навчально-виховні технології, які включають програми з навчання турботі про своє здоров'я і формуванню культури здоров'я.

Здоров'язберігаючі технології, технології збереження і стимулювання здоров'я: стретчинг, динамічні паузи, рухливі і спортивні ігри, релаксація, пальчикова гімнастика, гімнастика для очей, дихальна гімнастика, гімнастика корегуюча, гімнастика ортопедична.

Технології навчання здорового способу життя:фізкультурні заняття, проблемно - ігрові, комунікативні ігри.

Заняття із серії «Здоров'я»: точковий масаж.

Корекційні технології. Технології музичного впливу. Казкотерапія. Технології впливу кольору. Загартовування. Реалізацією даних технологій займається психолог за допомогою спеціально організованих зустрічей з дітьми, а також вихователь і фахівці дошкільної освіти у поточному педагогічному процесі. Основний показник, який відрізняє всі здоров'язберігаючі освітні технології - регулярна діагностика стану дітей та відстеження основних параметрів розвитку організму в динаміці (початок - кінець навчального року), що дозволяє зробити висновки про стан здоров'я.

1.3 Засоби формування уявлень дітей дошкільного віку про здоров'я та життєзбереження

В сучасний час формування здоров'язберігаючих компетентностей ще з раннього дитинства є однією з пріорітетних цінностей нашої держави, оскільки негативний стан екологічного довкілля, епідемія короновірусу, зниження житттєвого рівня переважної більшості родин провокують погіршення стану здоров'я ще з періоду народження. Велика кількість вагітних жінок переносять вагітність з ускладненням. Тому закономірно, що потрібно на дану ситуацію приділяти більше уваги. Ще з дитячих років вчити дитину правильно з великою цінністю ставитись до власного здоров'я. Вчитись цінувати, зберігати власне здоров'я свого образу «Я», одним із компонентів якого є «Я- здоровий». Якщо з дитячих років дитина буде цінувати своє власне здоров'я уже будучи дорослою самостійною особистістю можна бути переконаним. що буде вчити і своїх майбутніх дітей цінувати, берегти здоров'я.

Відтак вважаю за доцільне зупинитись, розглянути та уточнити сутність понять «аксіологія», «цінність», «ціннісні орієнтації», «ціннісне ставлення», «аксіологічний підхід» - та встановити їх взаємозв'язок. « Аксіологія»- наука про цінності, учення про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язок між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини; розділ філософії. Аксіологія виховання -- орієнтація на цінності, що сприяють задоволенню потреб людини та відповідають особистим запитам і нормам у певній історичній та життєвій ситуації. Цімнність -- будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров'я тощо, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософії аксіологія, який підрозділяється на етичну й естетичну аксіологію. Сучасні емпіричні дослідження людських цінностей охоплює теорія цінності. Аксіологічний підхід - сукупність теоретичних ідей, в основі яких лежить орієнтація на систему соціально-педагогічних цінностей, ядром якої є розуміння та утвердження цінності людського життя, вільної творчої діяльності та гуманного спілкування. здоров'язбереження дошкільник пандемія

Обґрунтовуючи доцільність упровадження в освітньо-виховний процес дошкільних навчальних закладів здоров'єзберігаючих технологій переважна кількість науковців зазначають, що «людини є найвищою цінністю, забезпечення збереження її здоров'я і воно виступає основною категорією».

Таким чином, якщо дитина буде виховуватися на основі цінування власного здоров'я, то в майбутньому буде намагатися впливати на стійкі його мотиваційні цінності.



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЖИТТЄЗБЕРЕЖЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

2.1 Обгрунтування методів дослідження уявлень про життєзбереження дошкільників

Виходячи із вище зазначеного можна вважати що процес формування здоров'язбережувальної компетентності в дітей дошкільного віку в контексті особистісної парадигми має грунтуватися на тому, що вихователь під час своєї діяльності націлює вихованців на вироблення вміння поєднувати розвиток своїх особистих потреб із формуванням здоров'язберігаючих життєвих навичок.

Здоров'язберігаюче середовище, яке потрібно створити в дошкільному навчальному закладі повинне впливати на принцип самореалізації у кожного вихованця формування майбутнього самостійного способу життя. Спочатку на свідомість дитини і правильність його вчинків мають вплив вихователі і поетапно підготовляють його до самостійності і правильності вирішення різних життєвих ситуацій. Для того щоб дитина могла правильно вибирати рішення і проводила здоров'язбережувальні діяльність необхідно розвинути в неї потребу бути здоровою, викликати інтерес до збереження власного здоров'я.

Розглядаючи вихованця, як активного діяча, який використовує систему пізнавальних процесів для оволодіння суспільним досвідом і вчиться робити висновки у планує самостійні рішення для розв'язання життєвих ситуацій. Розвиток нашого вміння навчатись проходить через стадії вдосконалення сенсорних і моторних навичок, потім когнітивних навичок і, нарешті, призводить до здатності засвоювати формальні інструкції. Недостатність на будь-якій зі стадій може призвести до проблем на наступних залежних стадіях. Уроджені здібності. Уроджені здібності людини - це основа процесу навчання. Вони є генетично визначеними можливостями та обмеженнями, якими дитина володіємо при народженні та які успадковує від батьків і предків. Сенсорні й моторні навички розвиваються на основі наших уроджених здібностей. Сенсорні навички включають зір, слух і дотик. Вони відповідальні за одержання інформації. Моторні навички відносяться до м'язів і руху та включають уміння повзати, ходити, бігати, писати й розмовляти.

Моторні навички відображають інформацію, яку отримали й опрацювали наші почуття. І сенсорні, й моторні навички частково визначаються генетичним кодом і частково набуваються при повторюваній взаємодії з навколишнім середовищем. Когнітивні (пізнавальні) здібності дозволяють обробляти сенсорну інформацію, яку дитина отримує в період свого життя. Вони синтезують у собі здатність розвивати у дитини вміння аналізувати, оцінювати, зберігати інформацію, пригадувати досвід, порівнювати й визначати дії. Хоча когнітивні навички частково вроджені, основна їх частина набувається.

У період дошкільного дитинства провідним соціальним інститутом, що має забезпечити соціальний розвиток дитини є дошкільний навчальний заклад. Його гармонійна взаємодія з родиною, спільно проведені із батьками виховні заходи, майстер класи від батьків дошкільнят позитивно впливають на формування і розвиток простору, який допоможе розкрити всі можливості дитини. В емоційному розвитку дитини нефбияку роль відіграють реагування на різноманітні стимули навколишнього середовища.

Для нормального розвитку кожна дитина повинна перебувати в розвивальному середовищ, яке задовольнятиме її особисті внутрішні потреби в любові, психологічному благополуччі та захищеності. Важливим засобом набутті дитиною соціально - поведінкової компетентності визначається предметно - розвивальним середовищем ЗДО. У практиці ЗДО існує велика кількість розвивальних куточків.

Для того щоб дитина навчилась правильно сприймати навколишній світ, радіти ближнім, говорити і думати потрібні умови, які розвиватимуть особисті якості кожної дитини окремо. Вчитимуть спілкуванню в колективі, дитина набуватиме різних якостей лідерства, вміння знаходити самостійну власну думку, вміння переконувати, відстоювати особисті твердження.

Когнітивні (пізнавальні) здібності дозволяють обробляти сенсорну інформацію, яку ми отримуємо. Вони синтезують у собі нашу здатність аналізувати, оцінювати, зберігати інформацію, пригадувати досвід, порівнювати й визначати дії. Хоча когнітивні навички частково вроджені, основна їх частина набувається.

Людина не обирає, ким народиться: чоловіком чи жінкою. Але, на жаль, саме стать починає визначати все її або його подальше життя.

З дитинства до дітей по-різному ставляться залежно від того, хлопчик це чи дівчинка, встановлюючи різні правила поведінки. Що ми говоримо хлопчику, а що дівчинці? «Дай здачі, ти ж хлопчик», - кажемо хлопчику, може, саме такими словами закладаючи його майбутню агресивну поведінку. «Не плач, ти ж не дівчинка», - транслюємо почуті ще від своїх батьків слова, не задумуючись, як після цих слів хлопчик буде ставитись до дівчинки. Як до «плакси»? Як до нижчої істоти? «Будь охайною, не забруднися, ти ж дівчинка» - звично дорікаємо доньці, не звертаючи уваги на плями на одязі її брата. А що, хлопчикам не потрібно бути чистими й охайними? «Веди себе тихіше, будь скромнішою, ти ж дівчинка» - повчаємо сміливу й ініціативну дівчину.

Таким чином, можна вважати, що дійсно існують певні протиріччя між об'єктивною потребою реалізації ґендерного підходу у вихованні дітей дошкільного віку та практикою статево рольового підходу в організації освітнього процесу в дошкільному закладі; між необхідністю ґендерного виховання, починаючи з молодшого дошкільного віку, і недостатньою розробленістю організаційно-педагогічних умов ґендерного виховання, вимогами практики та наявністю його методичного забезпечення. Отже, дошкільний вік обраний невипадково, бо на думку зарубіжних та вітчизняний вчених, це час усвідомлення хлопчиками та дівчатками своїх можливостей, усвідомлення своєї індивідуальності.

2.2 Результати дослідження сформованості уявлення про життєзбереження дітей дошкільного віку в умовах карантину

Запровадження здоров'язберігаючих освітніх технологій в дитячому садку насамперед це - становлення свідомого ставлення дитини до здоров'я і життя людини, накопичення знань про здоров'я та розвиток вмінь оберігати, підтримувати і зберігати його, набуття валеологічної компетентності, що дозволяє дошкільнятам самостійно і ефективно вирішувати завдання здорового способу життя і безпечної поведінки. Це технологія особистісно-орієнтованого виховання і навчання дошкільників.

Провідний принцип таких технологій - облік особистісних особливостей дитини, індивідуальної логіки його розвитку, облік дитячих інтересів та уподобань в змісті і видах діяльності в ході виховання і навчання. Здоров'язбережувальні та здоров'яформувальні технології передбачають створення комплексних умов виховання та навчання, які дають змогу формувати високий рівень здоров'я дітей, прищеплювати їм навички здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку.

Застосування даних технологій не розглядаються, як ізольовані, самостійні та самодостатні. Ретельно плануючи та вміло їх комбінуючи можна, без особливих зусиль, оптимізувати педагогічний процес, покращити психофізичний стан дітей.

Під час проведення дослідження сформованості уявлення про життєзбереження дітей дошкільного віку в умовах карантину на заняттях по психогімнастиці всі діти давали майже успішні результати: правильно все, що вони роблять, розігрують той чи інший образ, при цьому кожен робить по-своєму, як вміє. Але у всіх виникають м'язеві та емоційні відчуття, кожен може навчитися їх довільно регулювати.

У практиці корекційної педагогіки емоційну сферу дитини можна розвивати через навчання мови руху, дізнавання про чужі емоції за їх мімічними проявами. Психогімнастика допомагає дітям долати бар'єри у спілкуванні, краще розуміти себе та інших, знімати психічне напруження, дає можливість самовираження.

Проведені мною проблемно-ігрові заняття - показали, що більша половина дітей вміє вести себе в різних ситуаціях, а саи\ме в період короновірусної пандемії. Діти регулярно миють руки з милом після кодного повернення з прогулянки або виконуючи якісь практичні заняття, Діти наводили приклади із особистого життя. «… Коли я потрапляю в приміщення, де люди без масок, я відчуваю себе некомфортно і малозахищено, бояся отримати інфікування».

«… Коли я потрапляю в приміщення, де люди в масках, я відчуваю себе комфортно, спокійно». «,,, Коли я бачу, що хтось кашляє і не прикривається, я відчуваю, що люди не дбають про своє власне здоров'я та здоров'я оточуючих». «…Коли я бачу, що хтось кашляє і прикривається, я відчувая, що такі люди дбають про оточення і не хочуть задати нікому шкоди», «…Коли я бачу, що хтось не дотримується соціальної дистанції, я відчуваю себе не комфортноі мені хочеться залишити дане приміщення якнайшвидше», «...Коли я бачу, що хтось дотримується соціальної дистанції, я відчуваю себе частиною цього людського середовища.

В якому живуть всі за провилами етики, вихованості у культури поведінки», « …Коли мої батьки працювали вдома, я відчував себе некомфортно. Мені доводилось отримувати від них мізерну увагу до себе. Вони поринали в свої професійні проблеми. Я завжди залишався із своїми проблемами на самоті», « … Коли садочок був закритий і я був дома без друзів, я відчував самотність, був постійно з поганим сумним настроєм. Моїми друзями стали домашні тварини і герої мультфільмів. Мені не вистачало живого спілкування, рухливих ігор на свіжому повітрі».

Під час свого дослідження мною було використано технологію забезпечення соціально-психологічного благополуччя дитини. Це дало можливість провести спостереження і зробити резельтати про те як діти дошкільного віку розуміютьс яна термінології» короновіріс», «інфекція», «карантин», «ознаки короновірусу». Основне завдання цих технологій - забезпечення емоційної комфортності і позитивного психологічного самопочуття дитини в процесі спілкування з однолітками та дорослими в дитячому саду і родині.

Дані дослідження були проведенні з вихованцями у ігровій формі гри «Інтерв'ю». Кожна дитина мала змогу тримаючи в руках мікрофон висловлюватися на поставлені для неї запитання. А наступного дня, дітям було запропоновано сісти в коло і під час проведення гри « Коло ідей » . також давати свої пропозиції, ідеї, розмірковувати над питаннями:

- Що таке карантин? Чому в нашій країні карантин? Навіщо потрібний карантин? Що ти знаєш про короновірус? Ознаки короновірусу? Як не заразитися вірусом? Правила поводження в громадських місцях під час карантину? Яка їжа є корисною для підтримки здоров'я щоб не захворіти? Як карантин вплинув на твоє життя? Як карантин вплинув на життя твоєї родини?

Коли були отримані відповіді на поставлені запитання можна дійти висновку, що в дошкільній освіті приділяється належна увага проблемі збереження і зміцнення здоров'я дітей. Однак зауважу що акцентується більше уваги на активності дорослого щодо створення відповідних умов для збереження здоров'я дошкільників.

У процесі формування здоров'язбережувальної компетентності дошкільними мають отримати необхідні відомості з основ здоров'я, які представлені у визначеній логічній послідовності; усвідомлювати їх і використовувати принеобхідності під час вирішення проблемних життєвих ситуацій. Але про компетентність свідчать не лише хороші знання теоретичних питань , а і вміння застосовувати їх під час практичних ігрових ситуаціях, наближених до випадків із реального життя. Було виокремлено три рівні сформованості здоров'язбережувальної компетентності: високого- 29% , середнього - 31%, низького - 40%.

Таким чином потрібно вважати, що недостатньо ще діти розуміють значення здоров'язбережувальні компетентності і навички недостатньо сформовані.

Отже проведені дослідження інформують, що старші дошкільники демонструють, що мають більше уявлень про короновірус, пандемію, карантин, ознаки вірусу. Але ще виникають сумніви як правильно дати відповідь на запитання « Як не заразитися вірусом?», « Яка їжа є корисною для підтримки організму щоб не захворіти?», « Як карантин вплинув на життя дитини і її родини?».

У процесі моніторингового вивчення була проведена діагностика сформованості ціннісного ставлення до власного здоров'я у дітей старшого дошкільного віку за нормами та показниками, використано аналогічний комплекс способів, як стеження та аналіз різноманітних видів роботи дітей. У процесі діагностики було встановлено, що саме з більш сформованих вимог освітньої частини «Особа дитини» є орієнтування оперування займенником «Я» з відмінністю себе від інших.

Це говорить про сформованість самосвідомості (ідентифікації себе з особистим «Я», адекватної самооцінці, знанні співвідносити «хочу», «можу», «буду»; орієнтування в особистих основних правах і обов'язках), що характеризує високий рівень психологічної зрілості дошкільника. Доказом зазначеного вище вважаються придбані щодо висновки дітей у них сформована компетентність ціннісного ставлення до власного здоров'я.



2.3 Розробка системи занять гурткової роботи по формуванню уявлень про життєзбереження в умовах карантину

Гурток в дошкільному закладі є самостійною додатковою формою освітнього процесу. Метою гурткової роботи в дошкільному закладі - задоволення потреб і цікавість дитини до певного виду діяльності, розвивати її природні здібності, і головне - своєчасно виявити обдарованість дошкільнят. Під час карантинного режиму у дошкільних закладах освіти рекомендовано проводити заняття гурткової роботи також в дистанційній формі.

Необхідно не тільки залучати вихованців до прийняття участі в заняттях, а й зацікавити виконувати завдання в самостійній формі із залученням батьків, старших братів та сестер по виготовленню виробів особистого проектування. Вихованець може проявити самостійне бачення готового виробу і необхідно підтримати його творчі думки. Доречно запропонувати підготувати родинну презентацію готових виробів. Коли дитина самостійно або з допомогою батьків створить даний виріб - це дасть змогу краще зрозуміти і правильніше усвідомити його призначенння. Це буде сприяти долучені дитини до розвитку її емоційно чуттєвої сфери і буде хорошим підгрунтям для майбутнього творчого розвитку дитини із можливістю відкриття себе у інших видах мистецтва та техніки.

Обов'язково необхідно підбадьорювати дітей, говорити їм про їх здібності, підтримувати творчу думку, дякувати за їх роботу. Тоді вихованці будуть з задоволенням приймати участь в онлайн заняттях. Кожне заняття гуртка будується не на інформаційно-знаковому змісті, а на дитячому - цікавому і емоційно-ціннісному для кожної дитини;

- практика та особистий досвід дітей випереджають оволодіння теоретичними та практичними знаннями, тим самим викиікають живу потребу в них, а отже - зацікавленість в навчанні;

- можливості для експериментування з різними матеріалами, інструментами, з художніми творами і музикою, вибору способів створення образу, засобів художньої виразності;

- комфортні умови, розкута увага відучають від механічного копіювання, стимулюють до творчості;керівництво дитячою діяльністю здійснюється на підставі співпраці (визнання цілей і задач самої дитини, спроможність стати на її позицію, разом з нею досягти необхідного результату). До керівництва гуртковою роботою доцільно залучати також батьків вихованців, інших дорослих членів родин, які (за домовленістю з адміністрацією дошкільного закладу та за власним бажанням) на громадських засадах можуть брати участь у проведенні деяких гурткових занять.

Наприклад: з вишивання, художнього плетива, орігамі, флористики, різьблення по дереву, акробатики абощо. При цьому важливо врахувати наявний рівень виконавчих умінь цих людей, їх хист до спілкування з дітьми, інтерес, схильність до педагогічної діяльності. Завідувач ДНЗ, методист, керівник гуртка мають опікуватися такими «добровольцями», надавати їм своєчасну методичну допомогу в підготовці гурткових занять, усіляко заохочувати їх ентузіазм, ініціативу, потяг до творчості.

2.4 Рекомендації батькам та вихователям по формуванню уявлень про життєзбереження дітей дошкільного віку в умовах карантину

Підвищення іміджу дошкільного навчального закладу; залучення батьків до організації навчально-пізнавальної діяльності для здобуття якісної базової освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей дітей в даний час дуже актуально. Розвивати загальну та педагогічну культури батьків, сприяти підвищенню освіченості щодо збереження фізичного та психічного здоров'я дітей, виховання у дошкільників потреби у здоровому способі життя та свідомого ставлення до особистої безпеки.

Розповсюдження інформації про якість роботи дошкільного навчального закладу через інформаційні буклети, інформаційні листи, візитки дошкільного навчального закладу та журнал дошкільного закладу, веб-сайту.

Залучення родин до активної участі в заходах ДНЗ, формування у них відчуття приналежності до колективу ДНЗ як однодумців.

Карантин та менша кількість фізичних взаємодій не обов'язково означають менше мережування та соціальної комунікації. Але як можна зробити мережування оналйн ефективним, особливо в ці емоційно напружені часи пандемії коронавірусу? Завдяки потужності цифрових технологій та можливості створювати загальнодоступні або напівпублічні профілі на різних платформах, ми можемо залишатися на зв'язку, навіть якщо знаходимось далеко один від одного.

Матеріали наявні у вільному доступі на веб-сайті МОН mon-covid 19; прийнято Декларацію комплексу глобальних пріоритетних дій для захисту фінансування та зміцнення системи освіти від підсумків, викликаних пандемією COVID-19 на позачерговій сесії Загальної прес-конференції ЮНЕСКО з завдань освіти (Extraordinary Session on Education post-COVID-19 : 2020 Global Education) потреба у створенні матеріалів для дошкільної освіти. Надаються поради батькам та вихованцям щодо утворення уявлень про життєзбереження дітей дошкільного віку в аспектах карантину.

Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО з організації дистанційного дослідження та дослідження в аспектах карантинних заходів. Потрібно попереджати вихователя про стан здоров'я на самому початку робочого дня.

Нагадувати, що саме буденне спілкування і спільне проведення часу з дитиною є запорукою його успішного наступного майбутнього. З даною метою можна застосувати матеріали, розміщені на платформі поліпшення дошкільнят НУМО. Мотивувати малюка своїм випадком берегти санітарно-гігієнічні аспекти в повсякденному житті. Допомагати дитині, якщо у нього щось не виходить, підтримувати його, бути терплячим. Пам'ятайте, що викладачі кожен день готові до співпраці по виконання завданням виховання вашого малюка: При потребі звертайтесь до інтернет ресурсів за допомогою.:

https://uied.org.ua/vebinar-yak-govoritiz-ditmi-pro-koronavirus/

Як розмовляти з дітьми про коронавірус :

https://mon.gov.ua/ua/news/yak-govoriti-z-ditinoyu-pro-covid-19-navchiti-yiyi-veselo-miti-ruki-ta-pravilno-vidpochivati-poradi-dlya-batkiv-pid-chas-karantinu-vid-mon-ta-yunisef-ukrayina

10 ідей реквізиту для гри: мінінавчальні центри вдома (Лора Дж. Колкер) https://www.naeyc.org/our-work/

https://uied.org.ua/karantin-z-koristyu-ide%d1%97-dlya-batkiv-ta-ditej-2/



Мультфільм "Дізнайся про свою силу"

https://www.youtube.com/watch?v=h6Pk5TFoB8I

Міністерство охорони здоров'я України та тв канал ПЛЮС ПЛЮС зробили інформаційні ролики та постери для наймолодших українців з ординарними заходами безпеки візаві коронавірусу.

У відео знайому анімовані персонажі запрошують слухатися призначень дорослих і самим надати допомогу їм", https://osvitoria.media/wp-content/uploads/2020/04/Manuela-Molina-Komiks-pro-koronavirus.pdf

Мануела Моліна Комікс про короновірус

І остання порада. Не забувайте, шановні батьки, здійснювати батьківський контроль за дітьми при застосуванні ними гаджетів з метою недопущення насильства в цифровому середовищі (безпечне підключення до Wi Fi, встановлення паролів; настроювання безпечного пошуку в браузерах; встановлення батьківських контролів на всіляких цифрових пристроях, в розважальних мережах, у пошукових системах та якості додаткових програм.



ВИСНОВКИ

Отже, у сучасних умовах певна увага приділяється такому поняттю, як «життєзбереження». Життєзбереження - це гуманітарно-соціальне поняття, що відображає умови перебігу збереження індивідом соматичного та психічного станів здоров'я. Але передбачається, що людина свідомо та з відповідальністю ставиться до збереження власного, розвиває та підтримує здоров'я.

Збереження життя та здоров'я дошкільників посідає головне місце у роботі закладів дошкільної освіти.

У закладах дошкільної освіти проблемам збагачення досвіду у сфері життєзбереження, відсутності узагальненого уявлення про те, чого слід навчити дошкільника, систематизації набутого педагогічного досвіду значною мірою приділяється певна увага. Якщо ж у закладах початкової освіти, основи безпеки життєдіяльності та поняття безпеки та життєзбереження винесено на окремі дисципліни та заняття, які мають певну логічну систему викладу даної інформації, то у закладах дошкільної освіти навпаки, виховну роботу з питань життє- та здоров'язбереження проводиться нажаль лише в узагальнюючому контексті соціального виховання, а саме під час всього дня перебування дитини в дитячому садочку та всіх її видах діяльності.

Значною мірою спостерігається зниження рівня сформованості важливих життєвих установок майбутнього покоління, а саме установка щодо здорового способу життя, безпечної і свідомої поведінки в соціумі, сформованості цінностей, потреб та мотивів у сфері збереження життя та здоров'я. Також було проведено дослідження уявлень дітей про життєзбереження в умовах пандемії.

Результати дослідження рівня уявлень дітей дошкільного віку щодо збереження власного життя та здоров'я під час пандемії показали, що більшість дітей мають низький рівень (40%). Майже стільки ж демонструють середній рівень уявлень (31%). Найменше дітей (29 %) мають високий рівень прояву уявлень про життєзбереження в умовах пандемії

Отже, можна сказати, що більшість дітей знають про коронавірус і те, як можна уберегтися від нього; дбати про своє здоров'я, проявляти адекватні емоційні реакції на ті чи інші ситуації. Вони переживають за своє здоров'я і здоров'я своїх близьких. Пристосовуються до життя, розуміючи потреби збереження власного життя та здоров'я.

За результатами спостережень можна засвідчити, що вихованці ЗДО дотримуються заходів безпеки й правил особистої гігієни, відповідально ставляться до них, уявляють усі наслідки життє- та здоров'язбереження під час пандемії.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Базовий компонент дошкільної освіти: Науковий керівник А.М. Богуш та ін.. - К.: Видавництво, 2017.

2.Богініч О.Л. Фізичне виховання, основи здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку: навч.-метод. посібник / О.Л. Богініч, Н.В. Левінець, Л.В. Лохвицька, Л.А. Сварковська. - К.: Генеза, 2018. - 128с.

3.Бутенко В.Г. Дидактична гра як засіб формування здоров'язбережувальної компетентності старших дошкільників / В.Г. Бутенко // Дошкільна освіта: традиції та інновації: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. (24-25 березня 2019 р., м. Суми). - Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2019. - 207с.

4.Варданян М. Р. Имидж педагога как фактор здоровьесбережения субъектов образовательного процесса в основной школе: автореф. дис. канд. педаг. наук: спец. 13.00.01. - Омск, 2017. - 23 с.

5.Волчек М. Г.Обучение математике младших школьников в условиях здоровьесбережения: автореф. дис. канд. педаг. наук: спец. 13.00.02. - Новосибирск, 2016. - 21 с.

6.Гафнер В. В. Педагогика безопасности - новое научное направление современной педагогики. Екатеринбург: ФГБОУ ВПО, 2019. С. 6-12

7. Глебова Е. И. Здоровьесбережение как средство повышения эффективности обучения студентов вуза: дис. канд. пед. наук: 13.00.01. - Екатеринбург, 2018. - 182 с.

8.Загородня Л.П., Тітаренко С.А., Барсуковська Г.П. Фізичне виховання дітей дошкільного віку. - Суми: Університетська книга, 2017.

9.Іонова О. М. Здоров'язбереження особистості як психолого-педагогічна проблема. Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2019. С. 69-72

10.Ковалько В. И. Здоровьесберегающие технологии в начальной школе 1-4 классы. - М. : Вако. 2017. - 158 с.

11.Марушкевич А. А. Забезпечення якості знань учнівської молоді у навчальновиховному закладі // Вища освіта України. - Додаток 3 (т.6). - 2017 р. - К. : Гнозис, 2017. - С. 152 -156.

12.Омельченко О. В. Особливості професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів з організації здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу. : Дис. канд. наук: 13.00.04 - 2018. - 24 с

13.онова О. М. Здоров'язбереження особистості як психолого-педагогічна проблема / О. М. Іонова, Ю. С. Лук'янова // Педагогіка, психологія та медикобіологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. - Харків : Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2019. - № 1. - С. 69-72.

14.Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО). (2020). Зрушення та реагування на освіту COVID-19. URL: https://en.unesco.org/news/covid-19-educational-disruption-and-response

15.Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО). (2020). Освіта: від зриву до одужання. URL: https://en.unesco.org/covid19/educationresponse

16.Організація оздоровчої роботи в ДНЗ / Гаркуша Г.В., Рудік О.А., Свинарьова К. М.; Л. А. Швайка. - Харків: Основа, 2018. - 319 с

17.Рассказова О. І. Розвиток соціальності учнів в умовах інклюзивної освіти: теорія і технологія. Київ: КПНУ, 2019. 468 с.

18.Сериков Г. Н. Здоровьесбережение в гуманном образовании. - Екатеринбург; Челябинск, 2019. - 242 с.

19.Сериков С. Г. Обеспечение паритета образованности и здоровья учащихся в теории и практике образования: дис. д-ра пед. наук: 13.00.01 / 13.00.04. - Челябинск, 2017. - 385 с.

20.Смирнов И. К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе. Москва: АПК ПРО, 2018. 246 с.

21.Смирнов Н. К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе. - М. : АПК ПРО. 2019. - 246 с.

22.Суворова Н. В. Послевузовская подготовка учителя к организации здоровьесберегающего обучения: дис. канд. пед. наук: 13.00.08. - Красноярск, 2017. - 208 с.

23.Сухомлинський В. Вибрані твори : в 5 т. / В. О. Сухомлинський. - К.: Радянська школа, 1977.- Т. 3: Серце віддаю дітям. - 670 с.

Размещено на Allbest.ru

...