Формування академічної мобільності майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин: контекст Болонських реформ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування академічної мобільності майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин: контекст Болонських реформ

Т. С. Скирда



Актуальність дослідження

Сучасний етап розвитку вищої освіти у багатьох країнах світу відзначається низкою тенденцій, серед яких розширення академічної мобільності є однією з відчутних. Долучення України до Болонського процесу суттєво вплинуло на розвиток внутрішньої та міжнародної академічної мобільності. Постановка проблеми. У “Стратегії інтернаціоналізації співробітництва в галузі освіти Національного авіаційного університету на 2018-2028 роки” визначено, що удосконалення академічної мобільності студентів та науково-педагогічних працівників закладу сприятиме інтеграції у Європейський та глобальний освітній простір. З огляду на це, науковий інтерес для нас становить дослідження формування академічної мобільності студентів Національного авіаційного університету (НАУ), зокрема бакалаврів з міжнародних відносин, у контексті болонських реформ. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання впливу Болонського процесу на розвиток вищої освіти в Україні, розгортання академічної мобільності студентів та викладачів, зокрема й у контурах Болонського процесу, досліджували В. Андрущенко, В. Бобрицька, Л. Гребньов, М. Згуровський, О. Козієвська, А. Колот та інші. Постановка завдання. Метою дослідження є обґрунтування впливу болонських реформ на формування академічної мобільності у бакалаврів з міжнародних відносин з огляду на специфіку їх професійної підготовки. Виклад основного матеріалу. Серед особливостей професійної підготовки майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин у НАУ є такі: зорієнтованість на високий рівень фундаментальної і практичної підготовки; формування у майбутнього фахівця загальних і спеціальних компетентностей у сфері міжнародної економічної, правової, інформаційної діяльності; надання сучасних знань про основні принципи і норми міжнародного бізнесу і права; забезпечення поглибленого знання теорії та практики міжнародних відносин, опанування навичками успішного просування на світові ринки конкурентоспроможної вітчизняної продукції, аналізу кон'юнктури ринку; формування іншомовної компетентності. Аналіз документів Болонського процесу, зокрема Болонської Спільної Декларації (Італія, 1999), Копенгагенської Декларації (Данія, 2001), Бергенського Комюніке (Норвегія, 2005), Лондонського Комюніке (Велика Британія, 2007), Льовенського Комюніке (Бельгія, 2009), Будапештсько-Віденської Декларації (Угорщина-Австрія, 2010), матеріалів Конференції в Бухаресті та Третього Болонського Форуму (Румунія, 2012), Паризького Комюніке (Франція, 2018), свідчить, що серед його важливих цілей та інструментів є розширення мобільності. Документи Болонського процесу, а також законодавчоправове забезпечення України створюють підґрунтя для формування академічної мобільності студентів НАУ, зокрема бакалаврів з міжнародних відносин. Висновки. Україна зорієнтована на реалізацію цілей щодо розширення академічної мобільності студентів і викладачів. Формування академічної мобільності бакалаврів з міжнародних відносин студентів НАУ ґрунтується на вітчизняному законодавстві й реалізується в контексті болонських реформ. Ключові слова: академічна мобільність, бакалаври з міжнародних відносин, Болонський процес, болонські реформи.

Постановка проблеми

Сучасний етап розвитку вищої освіти у багатьох країнах світу відзначається низкою тенденцій, серед яких інтернаціоналізація є однією з відчутних. В контексті інтернаціоналізації феномен академічної мобільності все більшою мірою викликає цікавість дослідників з різних галузей знань - філософії, економіки, соціології, державного управління, педагогіки тощо. Це пов'язано з тим, що відбувається активний пошук наукових підходів до аналізу цього явища, що відкриє перспективу не лише здійснення об'єктивного контролю за його перебігом, але й віднайдення механізмів ефективного управління ним, зокрема на інституційному рівні. Так, у “Стратегії інтернаціоналізації співробітництва в галузі освіти Національного авіаційного університету на 2018-2028 роки” [17] визначено, що удосконалення академічної мобільності студентів та науково-педагогічних працівників закладу сприятиме інтеграції у Європейський та глобальний освітній простір. освіта європейський простір міжнародний

З огляду на це, науковий інтерес для нас становить дослідження формування академічної мобільності студентів Національного авіаційного університету (НАУ), зокрема бакалаврів з міжнародних відносин, у процесі професійної підготовки. Оскільки започаткування Болонського процесу в Україні суттєво вплинуло на розвиток внутрішньої та міжнародної академічної мобільності, доцільним, на нашу думку, є здійснення цього дослідження в контексті болонських реформ.

Аналіз досліджень і публікацій

Вивчення інформаційних джерел дало змогу з'ясувати, що питання впливу Болонського процесу на розвиток вищої освіти в Україні, розгортання академічної мобільності студентів та викладачів, зокрема й у контурах Болонськогопроцесу,досліджувалиВ. Андрущенкота В. Молодиченко [1], В. Бобрицька [2;3;4], Л. Гребньов [9], М. Згуровський [10], О. Козієвська [11], А. Колот [12] та інші. Проте, праць, які присвячено формуванню академічної мобільності у бакалаврів з міжнародних відносин у контексті болонських реформ, не було здійснено, що й актуалізувало цю наукову розвідку.

Формулювання мети статті та її завдань

Метою дослідження є обґрунтування впливу болонських реформ на формування академічної мобільності у бакалаврів з міжнародних відносин. Досягненню мети сприятиме, на нашу думку, розв'язання таких завдань:

1) схарактеризувати пріоритети у професійній підготовці майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин у НАУ;

2) проаналізувати програмні документи Болонського процесу у контексті визначення завдань формування академічної мобільності як базового принципу створення Європейського простору вищої освіти;

3) з'ясувати новації у нормативно-правовому забезпеченні реалізації досліджуваного феномену в Україні як правового підґрунтя формування академічної мобільності майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин у процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу

Відповідно до визначених завдань дослідження схарактеризуємо пріоритети у професійній підготовці майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин у НАУ.

Передусім зазначимо, що відповідно до Переліку галузей і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти [7], заклади вищої освіти (ЗВО) України пропонують освітні програми для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у Галузі знань 29 Міжнародні відносини спеціальностей 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії; 292 Міжнародні економічні відносини, 293 Міжнародне право [7]. Зокрема, на факультеті міжнародних відносин НАУ у 2019-2020 н.р. підготовка майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин здійснюється за освітньо-професійними програмами (ОПП) “Міжнародний бізнес”, “Міжнародні економічнівідносини”,“Міжнароднеправо”,

“Міжнародна інформація”, “Міжнародні відносини” [16].

Особливістю фахової освіти студентів НАУ, які навчаються за ОПП у галузі міжнародних відносин, є зорієнтованість на високий рівень фундаментальної і практичної підготовки як провідного чинника формування у майбутнього фахівця загальних і спеціальних компетентностей у сфері міжнародної економічної, правової, інформаційної діяльності. Сучасні фахівці з міжнародних відносин повинні ефективно працювати як у вітчизняному, так і в міжнародному глобальному середовищі, що визначається мінливістю, мобільністю, конкурентними ставками на ринку праці. Вони потрібні скрізь, куди прийшов іноземний капітал, працюють іноземні інвестиції, зокрема у страховому бізнесі, біржовій діяльності, аграрному виробництві тощо.

Оскільки фахівці з міжнародних відносин повинні знати основні принципи і норми міжнародного бізнесу і права, володіти навичками успішного просування на світові ринки конкурентоспроможної вітчизняної продукції, бути компетентними у питаннях аналізу кон'юнктури ринку, а крім того результативно спілкуватися з іноземними колегами, то студенти ще на етапі навчання у ЗВО мають набути таку освіту, яка б зробила їх успішними у визначній сфері. З огляду на це, важливим у реалізації ОПП факультету міжнародних відносин НАУ є акцент на поглиблене знання теорії та практики міжнародних відносин, вивчення студентами іноземних мов, що відкриває перспективу до працевлаштування у філіях міжнародних компаній в Україні, спільних підприємствах чи комерційних фірмах, які спеціалізуються у галузі зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційній сфері, прагнуть вийти на зовнішні ринки тощо. Тож викладачі факультету міжнародних відносин НАУ прагнуть забезпечити студентам різних рівнів освіти, зокрема першого (бакалаврського), професійну підготовку, яка стане потужним підґрунтям для розв'язання складних задач щодо забезпечення економічного зростання країни, нарощування міжнародних відносин України і провідних країн світу, ліквідації бідності та піднесення рівня життя населення.

Студенти й викладачі факультету міжнародних відносин НАУ прагнуть до реалізації пріоритетних завдань, окреслених в Стратегії розвитку Університету до 2030 року [18], одним із яких є “Інтернаціоналізація. Розвиток міжнародних зв'язків і стратегічного партнерства”. В амбітних планах НАУ - реалізація низки заходів, а саме:

- розширення географії країн, громадяни яких зацікавлені в експорті освітніх послуг задля збільшення кількості здобувачів- іноземців та осіб без громадянства не менше ніж на 10% від загальної кількості студентів університету [18];

- розвиток співпраці з провідними міжнародними організаціями, передусім, авіаційного спрямування (на глобальному рівні з ІСАО, IATA, ACI, IFATKA, на регіональному рівні з ECAC, EASA, EUROCONTROL) [18];

- створення не менше 5-ти міжнародних науково-освітніх консорціумів (Міжнародний авіаційно-космічний науково-освітній консорціум тощо) [18];

- створення дієвого механізму реалізації права як на академічну мобільність, так і участі в інших грантових програмах усіх учасників освітнього процесу через залучення більшої кількості програм академічної мобільності та збільшення кількості співробітників, які беруть участь у міжнародних програмах - на 10% щорічно (HORIZON2020, ERASMUS+, FULLBRIGHTтощо) [18];

- збільшення у рази кількості партнерських контактів зі студентськими спільнотами в Україні та за кордоном [18].

Важливо зазначити, що формування академічної мобільності у бакалаврів з міжнародних відносин у НАУ відбувається з урахуванням документів Болонського процесу [15; 16]. Стисло схарактеризуємо їх.

Розгортання академічної мобільності в об'єднаній Європі асоціюється з Болонською декларацією, яку було підписано 19 червня 1999 року в м. Болонья (Італія) міністрами освіти 29 європейських

країн [15]. У документі сформульовано фундаментальні принципи створення “Європи знань” і названі засоби їх реалізації, прописано позиції щодо необхідності становлення більш тісних зв'язків між європейськими країнами щодо розвитку та зміцнення їх наукового, технологічного,інтелектуального,соціального потенціалів, академічного та загальнокультурного взаємозбагачення.

Це є свідченням того, що завданнями, які мають бути вирішені для вищої освіти в рамках Болонського процесу, є залучення в ЄПВО більшої кількості студентів з усіх регіонів світу. При цьому важливою є орієнтація ЗВО на кінцевий результат: знання випускників мають бути застосовні та практично використані на європейському ринку праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути полегшеним (повсюдне застосування Додатка до диплому), що зробить досяжною ключову мету створення ЄПВО - привабливість і доступність для європейців та громадян інших країни вищої освіти в Європі.

Як зазначалося вище, процеси глобалізації та відповідної конвергенції освітніх систем відіграють першочергову роль у формуванні глобального ринку професій і систем їх розвитку. В Європі цей напрям отримав назву Брюгге-Копенгагенського процесу і був організаційно започаткований 20 листопада 2002 року на Копенгагенській нараді міністрів освіти 31 країни Європейської спільноти. Наслідком цього зібрання було прийняття і схвалення європейською комісією Копенгагенської декларації [15]. Вкажемо на визначені в документі ті стратегічні цілі в галузі вищої освіти, які мають бути першочергово враховані у забезпеченні академічної мобільності в Україні:

- створення єдиного формату документів щодо компетенцій і кваліфікацій, таких як євроЄУ, додатку до диплому, сертифікату (Certificate, DiplomaSupplement, DS), європаспорт студента (EuropassTraining) та ін.;

- розробка системи трансферу кредитів для вищої освіти і навчання, яка в своїй основі застосовує ідеї Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (EuropeanCreditTransferandAccumulationSystem, ECTS);

- визначення єдиних критеріїв і принципів для оцінювання якості у вищій освіті і навчанні, які повинні стати основою для формування рекомендацій (єдиних підходів) для оцінювання їх якості;

- розроблення загальних критеріїв і принципів для визнання результатів для визнання неформальної освіти;

- забезпечення керівництва підходами щодо розвитку кваліфікацій людини впродовж життя (передбачається створення спеціальних консалтингових служб та інформаційних матеріалів, що полегшують громадянам доступ до довгострокової освіти [3, с. 235].

Слід вказати, що пріоритети, які окреслені в Копенгагенській декларації, розвивають ініціативи, які буди визначені на нараді 2001 року у бельгійському місті Брюгге Генеральними директорами з професійної освіти країн ЄС [15].

На нашу думку, реальні кроки до розвитку мобільності студентів і викладачів здійснено під час ухвалення Комюніке Конференції Міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти, м. Берген (Норвегія, 2005) [5], Комюніке Конференції Міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти, м. Лондон (Велика Британія, 2007) [14], Комюніке конференції Європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, Льовен і Лувен-ла-Ньов (Бельгія, 2009) [20]. Погоджуємося з В. Бобрицькою, яка зазначила, що поліпшення академічної мобільності студентів і викладачів пропонувалося шляхом:

- підвищення привабливості ЄПВО;

- візової підтримки, покращення фінансового забезпечення, надання грантів;

- створення умов для збільшення кількості спільних програм і запровадження навчальних гнучких програм;

- підвищення відповідальності усіх ЗВО за забезпечення мобільності викладацького складу і студентів;

- визначення індикаторів виміру та моніторингу мобільності тощо [2, с. 235-236].

Прийняття Будапештсько-Віденської Декларації про створення ЄПВО (Будапешт-Відень, 12 березня 2010 р.) започаткувало новий етап у розвитку академічної мобільності як принципу формування європейських просторів вищої освіти і досліджень [15].

Учасники Конференції в Бухаресті та Третього Болонського Форуму з питань освітньої політики (Румунія, 2012) [23] визначили державну відповідальність за вищу освіту як пріоритетну ціль розвитку європейської освітньої політики в означеній сфері. Відтак розв'язання питання розвитку академічної мобільності було покладено на кожну країну і залежало від її державної політики та стратегії розвитку вищої освіти відповідно до національних пріоритетів. Важливим підсумком згаданої Декларації було ухвалення рішення щодо підготовки й прийняття в рамках роботи Бухарестської конференції міністрів освіти Європейських країн і третього Болонського політичного форуму “Поза Болонським процесом: створення та взаємозв'язок національного, регіонального та міжнародного просторів вищої освіти” (“BeyondtheBolognaprocess: Creatingandconnectingnational, regionalandglobalhighereducationspaces”) Стратегії мобільності в Європейському просторі вищої освіти до 2012 року “Мобільність для кращого навчання” (Бухарест, 2012) [23].

З тим, щоб максимально врахувати ситуацію і запити кожної з країн-учасниць у розробленні Стратегії мобільності в ЄПВО було створено робочу групу з питань мобільності (BFUGWorkingGroupon Mobility), за пропозицією якої розроблено анкету з різних аспектів питань мобільності. Результати анкетування були представлені на Бухарестській Конференції міністрів (2012), відповідальних за вищу освіту й увійшли до її матеріалів [21]. Опитування свідчить, що у більшості країн цілями студентської мобільності є зовнішня “горизонтальна” (навчання в іншому ЗВО впродовж певного періоду часу - семестру, навчального року, по завершенню якого передбачається повернення до свого освітнього закладу та продовження навчання у ньому) та вхідна “вертикальна” мобільність (навчання студента в іншому ЗВО, по завершенні якого він отримує освітню ступінь).“Горизонтальна” мобільність отримала назву

“дипломна/рівневамобільність” (diploma/degreemobility),

“вертикальна”- відповідно “кредитна мобільність/тимчасова”

(credit/temporarymobility) [21]. Менше 1% з 49 країн підтримує обидва види мобільності [11, с. 240]. Ці процеси балансуються залежно від обраної країною стратегії інтернаціоналізації. При цьому державне регулювання видів академічної мобільності відбувається переважно шляхом розв'язання низки завдань, центральними з яких є підтримка рівноваги між експортом та імпортом освітніх послуг, підвищення якості і привабливості національної системи освіти, забезпечення доступності для резидентів і нерезидентів тощо [4, с. 255].

Для України важливо врахувати те, що за умовами ефективності національних стратегій розвитку академічної мобільності має бути розмежування її видів. Зокрема, доцільно диференціювати академічну мобільність за різними програмами (бакалаврськими, магістерськими, докторськими), визначити цілі (стажування, навчання тощо), встановити окремі підходи до фінансування внутрішньої та міжнародної мобільності, окреслити її геополітичну спрямованість, а також інструменти досягнення цілей [2; з; 4].

Зазначимо, що нормативно-правові документи європейських країн більшою мірою підтримують академічну мобільність у контексті навчання і викладання, а тому вони спрямовані на розв'язання питань академічної мобільності студентів, які навчаються за бакалаврськими і магістерськими (зрідка - за докторськими) програмами або професійної мобільності науковців і викладачів з метою викладання у ЗВО закордоном. При цьому привабливість освіти закордоном залежить від успішності розв'язання проблем візової політики, створення можливостей для працевлаштування під час набуття освіти і в подальшому за обраною спеціальністю.

Труднощі залучення іноземних студентів до здобуття освіти закордоном значною мірою обумовлені об'єктивною вимогою знання мови. Тому багато країн через нормативно-правові акти заохочують запровадження англійської мови навчання і, водночас, наголошують, що викладання англійською мовою не виключає знання мови країни, де здобувається освіта.

Погоджуємося з науковцями [4, с. 271; 11, с. 243], які вважають, що для удосконалення мобільності студентів і викладачів в Україні, підвищення їх конкурентоспроможності є першочерговим є:

1) завершити адаптацію національного законодавства до стандартів європейського права, зокрема й освітнього [4, с. 271; іі, с. 243];

2) покращити візову підтримку студентів і викладачів, які виїздять на навчання та стажування, збільшити обсяги державного фінансування таких відряджень [4, с. 271; 11, с. 243];

3) запровадити технології дистанційної освіти задля створення умов для розширення освітніх можливостей майбутніх фахівців шляхом переходу до нелокалізованої освіти й застосування інформаційно-комп'ютернихтехнологій як найдоступнішого сучасного ресурсу навчання [4, с. 271; 11, с. 243];

4) розширити філії ЗВО України за кордоном, що збільшить можливості інтеграції вітчизняної системи вищої освіти та науки у Європейський простір, запровадити практики навчання, характерних для “відкритих університетів” з вільним вибором навчальних курсів тощо, можливістю отримувати кілька дипломів [4, с. 271; 11, с. 243];

5) здійснити ефективне врегулювання договірних відносин між установами освіти, замовниками і виконавцями освітніх послуг, а також умов і порядку фінансування спільних освітніх програм, трудових і цивільно-правових відносин науково-педагогічних працівників, поєднання їх наукової і освітньої діяльності з систематичним підвищенням кваліфікації [4, с. 271; 11, с. 243];

6) поліпшити мовну підготовку студентів, викладачів і науковців [4, с. 271; 11, с. 243].

ЗВО мають обмінюватися інформацією і документами, збільшувати кількість спільних проектів, заохочувати мобільність студентів і викладачів, керуючись принципом рівнозначності у наданні стипендій, статусу, знання [4, с. 271]. Таким чином, у досягненні мети болонських реформ на ЗВО покладається відповідальність надати студентам і викладачам можливості для удосконалення їх академічної мобільності і мобільності на ринку праці. Це забезпечить: розширення міжнародного академічного і студентського співтовариства; появу нових перспектив розвитку людських ресурсів; підвищення кар'єрних шансів випускників; засвоєння навчальних програм, які не пропонують національні ЗВО; гармонізацію національних і міжнаціональних процесів забезпечення якості освіти; створення відкритого ЄПВО [4, с. 272].

Узагальнюючи викладене, зазначимо, що під час зустрічей міністрів вищої освіти країн-учасниць Болонського процесу були сформульовані основні завдання створення єдиного освітнього простору в Європі, які є надзвичайно актуальними натепер:

1) введення трьохрівневої освіти (бакалаврський, магістерський, докторський - РИБ);

2) запровадження кредитної системи (Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи - ЕСТЯ);

3) створення та імплементація національних рамок кваліфікації, зіставних з європейськими мета-рамками - рамкою кваліфікацій для Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та Європейською рамкою кваліфікацій впродовж життя;

4) контроль якості освіти відповідно Європейських стандартів та рекомендацій для забезпечення якості в ЄПВО;

5) розширення мобільності як пріоритету Болонського процесу;

6) впровадження у ЗВО Додатка до диплома європейського зразка як важливого інструменту Болонського процесу;

7) забезпечення працевлаштування випускників;

8) забезпечення привабливості європейської системи освіти.

Звернімо увагу, що у Паризькому Комюніке [19] зазначено, що у

2018-2020 рр. пріоритетними для оцінювання якості співробітництва в ЄПВО визначено такі позиції: трьохрівнева система, сумісна з метарамкоюкваліфікацій ЄПВО та ступенями першого й другого циклів ЕСТЯ; дотримання Лісабонської конвенції про визнання кваліфікацій; забезпечення якості освіти у відповідності зі стандартами й керівними принципами ЄПВО [19]. Слід вказати й на те, що розширення академічної мобільності передбачає можливість фізичного і віртуального переміщення студентів в Європейському освітньому просторі, що зумовлює необхідність порівняння знань, отриманих студентами в різних ЗВО. Саме тому, як зазначено у тексті Паризького Комюніке (2018) [19] обов'язковою умовою забезпечення академічної мобільності студентів, яка супроводжується індивідуалізацією і асинхронністю освітнього процесу, є повне запровадження в освітніх системах країн-учасниць Болонського процесу ЕСТЯ.

В контексті визначених завдань дослідження варто зазначити, що новацією у правовому супроводі розвитку академічної мобільності на національних теренах вищої освіти стало “Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність”, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 579 від 12 серпня 2015 року (далі - Постанова) [8]. Згідно пункту 2 Постанови [8] цілі, завдання й загальні правила забезпечення й реалізації права на академічну мобільність визначено відповідно до основних принципів Спільної декларації міністрів Європи “Європейський простір у сфері вищої освіти” (Болонья, 1999) [8]. Окрім того, положення Постанови [8] унормовують те, що право на академічну мобільність може бути реалізовано як в Україні так й поза її межами. Тож, за місцем реалізації академічна мобільність є внутрішньою, коли вона проходить у вітчизняних ЗВО (наукових установах)- партнерах в межах України, а також міжнародною - у випадку, коли право на неї реалізується вітчизняними учасниками освітнього процесу у ЗВО (наукових установах)- партнерах поза межами України, а також іноземними учасниками освітнього процесу у вітчизняних ЗВО (наукових установах) [8].

Для студентів вітчизняних ЗВО, зокрема й бакалаврів з міжнародних відносин НАУ, важливим є унормування основних видів академічної мобільності, а саме:

- ступеневої мобільності, яке визначається як навчання у ЗВО, відмінному від постійного місця навчання учасника освітнього процесу, з метою здобуття ступеня вищої освіти, що підтверджується документом (документами) про вищу освіту або про здобуття ступеня вищої освіти від двох або більше ЗВО;

- кредитної мобільності, яке трактується як навчання у ЗВО, відмінному від постійного місця навчання учасника освітнього процесу, з метою здобуття кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальноїсистемита/або відповідних компетентностей, результатів навчання (без здобуття кредитів Європейської кредитноїтрансферно-накопичувальної системи), що будуть визнані у ЗВО постійного місця навчання вітчизняного чи іноземного учасника освітнього процесу (при цьому загальний період навчання для таких учасників за програмами кредитної мобільності залишається незмінним) [8].



Висновки

Викладене створює теоретичне підґрунтя для формулювання низки узагальнень.

У процесі характеристик особливостей професійної підготовки майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин у Національному авіаційному університеті виявлено основні пріоритети, а саме: і) зорієнтованість на високий рівень фундаментальної і практичної підготовки як провідного чинника формування у майбутнього фахівця загальних і спеціальних компетентностей у сфері міжнародної економічної, правової, інформаційної діяльності; 2) надання сучасних знань про основні принципи і норми міжнародного бізнесу і права; 3) забезпечення поглибленого знання теорії та практики міжнародних відносин, опанування навичками успішного просування на світові ринки конкурентоспроможної вітчизняної продукції, аналізу кон'юнктури ринку;4) формування іншомовної компетентності.

Обґрунтовано, що успішній реалізації пріоритетних завдань професійної підготовки майбутніх бакалаврів з міжнародних відносин університету сприяє академічна мобільність.

Аналіз програмних документів Болонського процесу, зокрема Болонської Спільної Декларації (Італія, 1999), Копенгагенської Декларації (Данія, 2001), Бергенського Комюніке (Норвегія, 2005), Лондонського Комюніке (Велика Британія, 2007), Льовенського Комюніке (Бельгія, 2009), Будапештсько-Віденської Декларації (Угорщина-Австрія, 2010), матеріалів Конференції в Бухаресті та

Третього Болонського Форуму (Румунія, 2012), Паризького Комюніке (Франція, 2018), дав змогу виявити стратегічні орієнтири та логіку перебігу академічної мобільності як базового принципу створення ЄПВО.

З'ясуваннянормативно-правовогосупроводу реалізації досліджуваного феномену в Україні уможливило аналіз новацій, які визначено у “Положенні про порядок реалізації права на академічну мобільність” (2015). Тож студенти вітчизняних ЗВО, зокрема й бакалаври міжнародних відносин НАУ, мають право реалізувати у процесі професійної підготовки внутрішню й зовнішню, а також ступеневу й кредитну академічну мобільність, що слугує виконанню запиту української держави і суспільства - вітчизняна система освіти покликана посісти гідне місце серед провідних ЗВО світу. Міжнародний престиж України має виявлятися, зокрема, в активній участі ЗВО у програмах з академічного обміну.

Перспективи подальших наукових розвідок полягають у аналізі надбань та ризиків для вітчизняної вищої освіти процесу інтернаціоналізації як одного із виявів академічної мобільності.



Список використаних джерел:

1. Андрущенко, В., Молодиченко, В., 2010. `Академічнамобільність : проблема реалізаціїв Україні і в світі', ВищаосвітаУкраїни : теорет. та наук-метод. часопис, № 1, С. 34-42.

2. Бобрицька, ВІ., 2013. `Мобільність як ключовий принцип формування європейського освітнього простору', Теоретичний та науково- методичнийчасопис «ВищаосвітаУкраїни», Тематичнийвипуск «ЄвропейськаінтеграціявищоїосвітиУкраїни в контекстіБолонськогопроцесу», № 3 (додаток 2), С. 234-238.

3. Бобрицька, ВІ., 2013. `Професійна мобільність : контекст болонських реформ', Педагогічнаосвіта : теорія і практика, Педагогіка. Психологія :збірникнауковихпраць. № 19, С. 42-45.

4. Бобрицька, ВІ., 2015. `Розвиток академічної і професійної мобільності в умовах розгортання трансформаційного суспільства. Освітня політика : філософія, теорія, практика: монографія', Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, С. 243-272.

5. ВерховнарадаУкраїни,2005.`Бергенськекомюніке

«Загальноєвропейськийпростіросвіти - досягненнямети»', КомюнікеКонференціїЄвропейськихміністрівосвіти. (Берген, 19-20 травня 2005 р.).Доступно :<https://zakon.rada.gov.ua/go/994_576>[Дата звернення 17 Вересня 2019].

6. Верховна рада України, 2014. `Про вищуосвіту : Закон України № 1556- VIIвід 01.07.2014', ВідомостіВерховної Ради України (ВВР), № 37-38, ст. 2004.Доступно :<https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18>[Дата звернення 11 Вересня 2019].

7. Верховна рада України, 2015. `Про затвердженняперелікугалузейзнань і спеціальностей, за якимиздійснюєтьсяпідготовказдобувачіввищої

освіти', Постанова КабінетуміністрівУкраїни № 266 від 29 квітня 2015 р.Доступно :<https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-

%Do%BF>[Дата звернення 12 Вересня 2019].

8. Верховна рада України, 2015. `Про затвердженняПоложення про

порядок реалізації права на академічнумобільність : Постанова КабінетуМіністрівУкраїнивід 2 серпня 2015 року, № 579'. Доступно :<https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF>[Дата

звернення 09 Вересня 2019].

9. Гребньов, Л., 2007. `Лондонськекомюніке :завершальнийетапБолонськогопроцесу', Вищаосвіта в Росії, № 9, С. 3-20.

10. Згуровський, МЗ., 2012. `Болонськийпроцес - структурна реформа вищоїосвіти на європейськомупросторі'. Доступно : <http://konesh.ru/bolonsekij-proces-strukturna-reforma-vishoyi-osviti-na- ye.html>[Дата звернення 11 Вересня 2019].

11. Козієвська, ОІ., 2013. `Законодавчо-нормативне забезпечення процесів академічної мобільності: європейський досвід', ВищаосвітаУкраїни. Тематичнийвипуск «ЄвропейськаінтеграціявищоїосвітиУкраїни в контекстіБолонськогопроцесу», № 3 (додаток 2), С. 238-243.

12. Колот, АМ., 2004. `Реалізація засад Болонської декларації при підготовці фахівців економічного профілю', Маркетинг в Україні, № 3, С. 59-65.

13. Міжнародний фонд дослідженьосвітньоїполітики, 1999. `Спільна

деклараціяміністрівосвітиЄвропи (Болонья, 19 червня 1999 р.)'. Доступно:<http://www.edupolicy.org.ua/_dx/main_ua/high-

edu_ua/bologna_ua.html>[Дата звернення 03 Вересня 2019].

14. Міжнародний фонд дослідженьосвітньоїполітики, 2007. `Нашляхудо

Європейського простору вищоїосвіти:відповіді на виклики

глобалізації', КомюнікеКонференціїМіністрівєвропейськихкраїн, відповідальних за сферу вищоїосвіти, (м. Лондон, 16-19 травня 2007 року). Доступно :<http://www.edupolicy.org.ua/_dx/main_ua/high-

edu_ua/bologna_ua.html>[Дата звернення 17 Вересня 2019].

15. НАУ, 2012. `Болонськийпроцес', Офіційнийвеб-сайт НАУ.Доступно :

<https://nau.edu.ua/ua/menu/navchannya/bolonskij-proczes/>[Дата

звернення 12 Вересня 2019].

16. НАУ,2012.`ФакультетміжнароднихвідносинНаціонального

авіаційногоуніверситету'. Офіційний веб-сайт. Доступно : <https://nau.edu.ua/ua/menu/navchalni-pidrozdili/institutes/institut- mizhnarodnix-vidnosin.html>[Дата звернення 14 Вересня 2019].

17. НАУ, 2018. `Стратегіїінтернаціоналізаціїспівробітництва в галузіосвітиНаціональногоавіаційногоуніверситету на 2018-2028 роки'. Доступно :<https://nau.edu.ua/> [Датазвернення 07 Вересня 2019].

18. НАУ, 2018. `СтратегіярозвиткуНаціональногоавіаційногоуніверситету

до 2030 року', Ухвалена 01.02.2018 року, Офіційний веб-сайт НАУ. Доступно :<https://nau.edu.ua/ua/menu/un%D1%96versitet/strategy-

2030.html> [Датазвернення 11 Вересня 2019].

19. EHEAParis, 2018. `Парижское коммюнике', Париж 25 мая 2018 года. Доступно

: <https://iqaa.kz/images/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6%

Di%8i%Do%BA%Do%BE%Do%B5_%Do%9A%Do%BE%Do%BC%Do%BC %Di%8E%Do%BD%Do%B8%Do%BA%Do%B5_20i8_%Do%95%Do%9F% Do%92%Do%9E.pdf>[Датаобращения 12 Сентября 2019].

20. Bolonga process - Benelux, 2009. `The Bologna Process 2020 - The European, Higher

Education Area in the new decade', Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education.. (Leuven and Louvain-Ia-Neuve, 28-29 April2009).Availableat:

<http://ehea.info/Upload/document/ministerial_declarations/Leuven_Lou vain_la_Neuve_Communique_April_2009_595061.pdf >[Accessed 10

September 2019].

21. EHEA, 2012. `EHEA Ministerial Conference Mobility Strategy 2020 for European Higher Education Area 17 August 2012'. Available at : <http://www.ehea.info/Uploads%281%29/2012%2oEHEA%Mobility%2oStr ategy.pdf> [Accessed 11 September 2019].

22. EHEA, 2012. `National Report regarding the Bologna Process

implementation2009-2012'.Availableat:

<http://ehea.info/pid35307/work-programme-2009-2012- param_4904=eyJtb2lzIjoiMDYiLCJhbm5lZSI6IjIwMTgiLCJtb2RlIjoiMCIsI npoaWRNb2QiOiIoOTAoIiwiZmlsdHJlX3R5cGVfYWdlbmRhIjoiIiwiZmlsd HJlX3RoZW1lIjo5MTIsImJsb2MiOiJhZ2VuZGEifQ==.html> [Accessed 07 September 2019].

23. EHEA, 2012. `Report of EHEA Ministerial Conference and Third Bologna Policy Forum'. Available at : http://www.ehea.info/cid104897/bologna- policy-forum-bucharest-2012.html [Accessed 04 September 2019].

References:

1. Andrushchenko, V., Molodychenko, V., 2010. `Akademichnamobil'nist' :problemarealizatsiyi v Ukrayinii v sviti (Academic Mobility : The Problem of Realization in Ukraine and in the World)', VyshchaosvitaUkrayiny : teoret. ta nauk-metod. chasopys, № 1, S. 34-42.

2. Bobryts'ka, VI., 2013. `Mobil'nist' yakklyuchovyypryntsypformuvannyayevropeys'kohoosvitn'ohoprostoru (MobilityasaKeyPrinciplefortheFormationoftheEuropeanEducationalSpace)', Teoretychnyytanaukovo- metodychnyychasopys «VyshchaosvitaUkrayiny», Tematychnyyvypusk «Yevropeys'kaintehratsiyavyshchoyiosvityUkrayinyvkontekstiBolons'kohoprotsesu», № 3 (dodatok 2),S. 234-238.

3. Bobryts'ka, VI., 2013. `Profesiynamobil'nist' :kontekstbolons'kykh reform (Professional Mobility : The Context of Bologna Reforms)', Pedahohichnaosvita : teoriyaipraktyka, Pedahohika. Psykholohiya :zbirnyknaukovykh prats'. № 19, S. 42-45.

4. Bobryts'ka, VI., 2015. `Rozvytokakademichnoyiiprofesiynoyimobil'nosti v umovakhroz-hortannyatransformatsiynohosuspil'stva. Osvitnyapolityka :filosofiya, teoriya, praktyka : monohrafiya (Development of Academic and Professional Mobility in the Deployment of a Transformational Society. Educational Politics : Philosophy, Theory, Practice : A Monograph)', Kyyiv : Vyd-vo NPU imeni M.P. Drahomanova, S. 243-272.

5. VerkhovnaradaUkrayiny, 2005.`Berhens'kekomyunike «Zahal'noyevropeys'kyyprostirosvity- dosyahnennyamety» (Bergen Communiquй “Pan-European Area of Education - Achieving the Goal”)', KomyunikeKonferentsiyiYevropeys'kykhministrivosvity. (Berhen, 19-20 travnya 2005 r.).Dostupno :<https://zakon.rada.gov.ua/go/994_576> [Data zvernennya 17 Veresnya 2019].

6. VerkhovnaradaUkrayiny, 2014. `Pro vyshchuosvitu :ZakonUkrayiny № 1556-VII vid 01.07.2014 (On Higher Education : Law of Ukraine № 1556- VII of 01.07.2014)', VidomostiVerkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR), № 3738, st. 2004.Dostupno :<https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18> [Data zvernennya 11 Veresnya 2019].

7. VerkhovnaradaUkrayiny, 2015. `Pro zatverdzhennyaperelikuhaluzeyznan'

ispetsial'nostey, za yakymyzdiysnyuyet'syapidhotovkazdobuvachivvyshchoyiosvity (On Approval of the List of Branches of Knowledge and Specialties for which Higher Education Applicants Are Trained)', PostanovaKabinetuministrivUkrayiny № 266 vid 29 kvitnya 2015 r.Dostupno : <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF>[Data

zvernennya 12 Veresnya 2019].

8. VerkhovnaradaUkrayiny, 2015. `Pro zatverdzhennyaPolozhennya pro

poryadokrealizatsiyipravanaakademichnumobil'nist' :PostanovaKabinetuMinistrivUkrayiny vid 2 serpnya 2015 roku, № 579 (On Approval of the Regulation on the Exercise of the Right to Academic Mobility : Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of August 2, 2015, № 579)'. Dostupno :<https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-

%D0%BF> [Data zvernennya 09 Veresnya 2019].

9. Hrebn'ov, L., 2007. `Londons'kekomyunike :zavershal'nyyetapBolons'kohoprotsesu (London Communiquй : The Final Stage of the Bologna Process)', Vyshchaosvita v Rosiyi, № 9, S. 3-20.

10. Zhurovs'kyy, MZ., 2012. `Bolons'kyyprotses - strukturnareforma vyshchoyiosvitynayevropeys'komuprostori (The Bologna Process Is a Structural Reform of Higher Education in the European Area)'. Dostupno : <http://konesh.ru/bolonsekij-proces-strukturna-reforma-vishoyi-osviti-na- ye.html> [Data zvernennya 11 Veresnya 2019].

11. Koziyevs'ka, OI., 2013. `Zakonodavcho-normatyvnezabezpechennya

protsesivakademichnoyimobil'nosti :yevropeys'kyydosvid (Legislative Support for Academic Mobility Processes : A European Experience)', VyshchaosvitaUkrayiny. Tematychnyyvypusk«Yevropeys'ka

intehratsiyavyshchoyiosvityUkrayiny v kontekstiBolons'kohoprotsesu», № 3 (dodatok 2), S. 238-243.

12. Kolot, AM., 2004. `RealizatsiyazasadBolons'koyideklaratsiyi pry pidhotovtsifakhivtsivekonomichnohoprofilyu (Implementation of the Principles of the Bologna Declaration in the Preparation of Economic Experts)', Marketynh v Ukrayini, № 3, S. 59-65.

13. Mizhnarodnyy fond doslidzhen' osvitn'oyipolityky, 1999. `Spil'na

deklaratsiyaministrivosvityYevropy (Bolon'ya, 19 chervnya 1999 r.) (Joint Declaration by Ministers of Education of Europe (Bologna, 19 June 1999))'. Dostupno :<http://www.edupolicy.org.ua/_dx/main_ua/high-

edu_ua/bologna_ua.html> [Data zvernennya 03 Veresnya 2019].

14. Mizhnarodnyy fond doslidzhen' osvitn'oyipolityky, 2007. `Na shlyakhu do

Yevropeys'kohoprostoruvyshchoyiosvity:vidpovidinavyklyky

hlobalizatsiyi (Towards a European Higher Education Area : Responding to the Challenges of Globalization)', KomyunikeKonferentsiyiMinistrivyevropeys'kykhkrayin, vidpovidal'nykh za sferuvyshchoyiosvity, (m. London, 16-19 travnya 2007roku).Dostupno :

<http://www.edupolicy.org.ua/_dx/main_ua/high- edu_ua/bologna_ua.html> [Data zvernennya 17 Veresnya 2019].

15. NAU, 2012. `Bolons'kyyprotses (The Bologna Process)', Ofitsiynyyveb-sayt NAU.Dostupno : <https://nau.edu.ua/ua/menu/navchannya/bolonskij- proczes/> [Data zvernennya 12 Veresnya 2019].

16. NAU, 2012.`Fakul'tetmizhnarodnykhvidnosynNatsional'noho

aviatsiynohouniversytetu (Faculty of International Relations, National Aviation University)',Ofitsiynyyveb-sayt.Dostupno :

<https://nau.edu.ua/ua/menu/navchalni-pidrozdili/institutes/institut- mizhnarodnix-vidnosin.html> [Data zvernennya 14 Veresnya 2019].

17. NAU, 2018. `Stratehiyiinternatsionalizatsiyispivrobitnytstva v haluziosvityNatsional'nohoaviatsiynohouniversytetuna 2018-2028 roky (Strategies for the Internationalization of Cooperation in the Field of Education of the National Aviation University for 2018-2028)'. Dostupno :<https://nau.edu.ua/> [Data zvernennya 07 Veresnya 2019].

18. NAU, 2018. `StratehiyarozvytkuNatsional'nohoaviatsiynohouniversytetu do 2030 roku (National Aviation University Development Strategy for 2030)', Ukhvalena 01.02.2018 roku, Ofitsiynyyveb-sayt NAU.Dostupno : <https://nau.edu.ua/ua/menu/un%D1%96versitet/strategy-2030.html> [Data zvernennya 11 Veresnya 2019].

19. EHEA Paris, 2018. `Parizhskoyekommyunike (Paris Communique)', Parizh

25maya2018goda.Dostupno:

<https://iqaa.kz/images/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6% D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BC %D1%8E%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B5_2018_%D0%95%D0%9F %D0%92%D0%9E.pdf> [Data obrashcheniya 12 Sentyabrya 2019].

20. Bolonga process - Benelux, 2009. `The Bologna Process 2020 - The European,

Higher Education Area in the new decade', Communiquй of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education.. (Leuven and Louvain-Ia- Neuve, 28-29 April2009).Available at :

<http://ehea.info/Upload/document/ministerial_declarations/Leuven_Lo uvain_la_Neuve_Communique_April_2009_595061.pdf> [Accessed 10 September 2019].

21. EHEA, 2012. `EHEA Ministerial Conference Mobility Strategy 2020 for European Higher Education Area 17 August 2012'. Available at : <http://www.ehea.info/Uploads%281%29/2012%20EHEA%Mobility%20St rategy.pdf> [Accessed 11 September 2019].

22. EHEA, 2012. `National Report regarding the Bologna Process

implementation2009-2012'.Availableat:

<http://ehea.info/pid35307/work-programme-2009-2012- param_4904=eyJtb2lzIjoiMDYiLCJhbm5lZSI6IjIwMTgiLCJtb2RlIjoiMCIsInp0aWRNb2QiOil0OTA0liwiZmlsdHJlX3R5cGVfYWdlbmRhIjoiIiwiZmlsd

HJlX3RoZWilIjo5MTIsImJsb2MiOiJhZ2VuZGEifQ==.html> [Accessed 07 September 2019].

23. EHEA, 2012. `Report of EHEA Ministerial Conference and Third Bologna Policy Forum'. Available at : http://www.ehea.info/cid104897/bologna- policy-forum-bucharest-2012.html [Accessed 04 September 2019].

Размещено на Allbest.ru

...