Організація вокальної роботи з підлітками закладів позашкільної спеціалізованої музичної освіти в контексті антропологічного підходу
Розглянуто питання організації педагогічної взаємодії з учнями старших класів закладів позашкільної спеціалізованої музичної освіти з позицій антропоцентричної вокальної педагогіки. Означено проблеми роботи з вокалістами-естрадниками підліткового віку.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.04.2022 |
Размер файла | 26,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Організація вокальної роботи з підлітками закладів позашкільної спеціалізованої музичної освіти в контексті антропологічного підходу
Тетяна Кулага
аспірантка
Мелітопольський державний педагогічний університет
ім. Б. Хмельницького м. Мелітополь, вул. Гетьманська, 20
Анотація
Розглянуто питання організації педагогічної взаємодії з учнями старших класів закладів позашкільної спеціалізованої музичної освіти з позицій антропоцентричної вокальної педагогіки. Означено дві основні проблеми вокальної роботи з вокалістами-естрадниками підліткового віку: зміни голосу, що виникають в учнів вокалістів старших класів і наявність різного роду шкідливих звичок в учнів, які розпочали навчання в цьому віці. Надано результати досліджень останніх років щодо особливостей психофізіологічних процесів пубертатного періоду. Відзначено фізіологічні трансформації голосових складок і конфігурації гортані від народження до закінчення перехідного періоду. Виокремлено два основні періоди зміни голосового апарату, які проявляються в короткочасному поліпшенні голосу в предмутаціонний період і повної або часткової неможливості управляти своїм вокальним апаратом в активній фазі мутації. Окреслено особливості та відмінні риси перебігу мутації у хлопчиків і дівчаток. Висвітлено основні особливості психічних процесів пубертатного періоду з точки зору мислення та формування особистості підлітка. Дано деякі рекомендації щодо організації процесу навчання вокалістів-естрадників підліткового віку, які сьогодні не знайшли належної уваги серед вокальних педагогів. Наголошено на доцільності звернення уваги батьків до процесів, які відбуваються в організмі їх дитини. педагогічний музичний вокальний
Ключові слова: антропоцентризм, психофізіологія, вокальна педагогіка, позашкільна спеціалізована музична освіта, підлітковий вік, мутація, естрадний вокал.
ТАТЬЯНА КУЛАГА
аспирантка
Мелитопольский государственный педагогический университет
им. Б. Хмельницкого г. Мелитополь, ул. Гетьманская, 20
ОРГАНИЗАЦИЯ ВОКАЛЬНОЙ РАБОТЫ С ПОДРОСТКАМИ УЧРЕЖДЕНИЙ ВНЕШКОЛЬНОГО СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОГО МУЗЫКАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В КОНТЕКСТЕ АНТРОПОЛОГИЧЕСКОГО ПОДХОДА
Рассмотрено вопросы организации педагогического взаимодействия с учениками старших классов учреждений внешкольного специализированного музыкального образования с позиций антропоцентрической вокальной педагогики. Обозначены две основных проблемы вокальной работы с вокалистами-эстрадниками подросткового возраста: возникающие изменения голоса у обучающихся вокалистов старших классов и наличие различного рода вредных привычек у начинающих обучение в данном возрасте. Предоставлены результаты исследований последних лет относительно особенностей психофизиологических процессов пубертатного периода. Отмечены физиологические трансформации голосовых складок и конфигурации гортани от рождения до окончания переходного периода. Выделены два основных периода изменений голосового аппарата, которые проявляются в кратковременном улучшении голоса в пред-мутационный период и полной или частичной невозможности управлять своим вокальным аппаратом в активной фазе мутации. Очерчены особенности и отличительные черты протекания мутации у мальчиков и девочек. Освещены основные особенности психических процессов пубертатного периода с точки зрения мышления и формирования личности подростка. Даны некоторые рекомендации по организации процесса обучения вокалистов-эстрадников подросткового возраста, которые на данный момент не нашли должного внимания среди вокальных педагогов. Обращено внимание на целесообразность привлечения внимания родителей к происходящим в организме ихребенка процессам.
Ключевые слова: антропоцентризм, психофизиология, вокальная педагогика, внешкольное специализированное музыкальное образование, подростковый возраст, мутация, эстрадный вокал.
TATIANA KULAHA
graduate student
Melitopol State Pedagogical University named B. Khmelnitsky
Melitopol, 20 Hetmanska Str.
ORGANIZATION OF VOCAL WORK WITH ADOLESCENCES OF NON-FORMAL SPECIALIZED MUSICAL INSTITUTIONS IN THE CONTEXT OF ANTHROPOLOGICAL APPROACH
The research regards the questions of the organization of pedagogical interaction with high school students of non-formal specialized art institutions in terms of anthropocentric vocal pedagogy. It outlines two main problems of vocal work with adolescent pop-singers, firstly, the changes occurring in the voice of vocalists and the inability to control them by high school students and, secondly, the necessity to correct the wrong sound qualities acquired before starting training. This article is based on the modern view on the voice mutation like a vocal instrument developed and improved actively. It presents the results of studies dedicated to characterising the psycho-physiological processes of the puberty period. An attention is paid to physiological transformations of the vocal folds and the configuration of the larynx from birth to the end of the transitional period and to descriptions of main characteristic features of various stages of mutation. It emphasizes two main antagonistic periods of changes in the vocal apparatus which are characterized by short-term improvement of the voice in the pre-mutation period and complete or partial inability to control the vocal apparatus in the active phase of the mutation. The peculiarities of mutation period for boys and girls are defined. The article also outlines the main features of the mental processes of the puberty period from the prespective of thinking and personality formation and relevant to them transformations of mental states from self non-acceptance, doubts, imbalance, etc. to selfdetermination. Highlighting it, it is thought to be important to inform students about the changes in their body and mind in advance, so that they could have time to realize and get psychologically prepared for these changes and at the same time to draw the parents ' attention to the processes that take place in their child's body. Above mentioned positions actualize the introduction of the new adaptive methods of vocal work and elements of psycho-correction in the process of interaction with teenage vocalists and their parents. It has some recommendations on the organization of the training process that are not widely used by Ukrainian vocal teachers at the moment.
Keywords: anthropocentric pedagogy, psycho-physiology, vocal pedagogy, non-formal specialized music education, adolescence, mutation, pop vocal.
Подростковый возраст является одним из наиболее критичных периодов онтогенеза человека, с точки зрения как психофизиологии так и педагогики. Особенно это касается эстрадных вокалистов, музыкальная деятельность которых напрямую зависит от состояния их голосового аппарата. Этот факт актуализирует особый междисциплинарный подход к организации образовательной деятельности, в частности, в учреждениях внешкольного специализированного музыкального образования (музыкальных школах и школах искусств).
Физиологические процессы пения в последние годы освещают Д. Кнауфт Э. Круз, Г. Лек, М. Моррисон, А. Раввинов, Л. Раммаге, Р. Саталофф, И. Стемер, М. Фукс, М. Фройлех, Н. Хэмиш, Б. Хентшел, Дж. Ебитбол, П. Ебитбол, Б. Ебитбол и другие ученые. Проблематика, связанная з психофизиологией и психологией музыкальных способностей, привлекает внимание таких исследователей, как А. Бочкарев, А. Карпенко, В. Петрушин, Ю. Цагарелли, Е. Яковлева и др. Вопросам особенностей вокального обучения подростков посвящали свои исследования М. Денисон, Р. Ларсон, С. Монке, В. Попов, О. Раввинов, П. Фрир, П. Халабузарь Р. Халперн, П. Хекман.
Так, Г. Лек рассматривает мутирующий голос как целостный и непрерывный инструмент, в котором нет "старого" и "нового" голоса, а голос просто расширяется [13, с. 178-179]. М. Фукс и его соавторы считают, что мутация - это время голосовой нестабильности, которую они характеризуют как "снижение голосовой эффективности, вызванное быстрым ростом гортани и голосовых складок за счет эндокринного контроля тестостерона и гормонов роста" [11, с. 169].
Постепенная трансформация голоса эстрадного, и не только, вокалиста требует особенного подхода к процессу обучения, что и составляет проблему данной статьи, которая сформулирована как необходимость учета психофизиологических особенностей работы организма и, в частности, голосового аппарата, эстрадного вокалиста-подростка и соответствующей коррекции образовательного процесса в учреждениях внешкольного специализированного музыкального образования.
Цель статьи - обозначить психофизиологические особенности вокалистов-эстрадников подросткового возраста и предоставить некоторые рекомендации исследователей последних лет по организации вокальной работы с позиций антропоцентризма.
Основной особенностью работы с подростками в процессе обучения эстрадному вокалу составляет наличие в возрасте 11-18 лет периода мутации голосового аппарата. Если к этому моменту подросток уже обучался искусству эстрадного пения, он сталкивается с проблемой изменений своего голоса и невозможности им управлять, что требует от вокального педагога внедрения новых методов работы и элементов психокоррекции. Ученик, начинающий свое вокальное образование в подростковом возрасте, с одной стороны, имеет так называемый бонус, который отражается в том, что "чем выше у ученика сознание, тем быстрее у него закрепляются новые навыки" [3, с. 11], ас другой - к этому возрасту он, скорее всего, где-то пел и, что бывает очень часто, приобрел определенное количество неправильных, а иногда и просто вредных привычек - таких, как зажимы (голосовые, мышечные), "пение в нос", "пение на горле", вульгарная манера исполнения и т. п. Тогда процесс обучения начинается с удаления старых и только потом - выработки новых правильных и "здоровых" вокальных навыков.
И в первом, и во втором случае целесообразно обратить внимание ученика на физиологические процессы становления человека от рождения до взрослости, которые предполагают большие изменения органов голосового аппарата. Голосовые складки младенцев мужского и женского пола в среднем имеют длину от 6 до 8 мм. В течение детства голосовые складки представляют собой однослойную мембрану, которая с начала полового созревания трансформируется в двухслойную взрослую форму и к 20 годам у женщин они становятся в среднем 8-11,5 мм в длину, а у мужчин - 11-16 мм [15, с. 118-122]. Во время мутации, согласно Р. Саталоффу, длина голосовой складки увеличивается у мужчин до 60 %,ау женщин - до 34 %. При этом удлинение голосовых складок у мужчин вызывает изменение наклона гортани от 110 °--120 ° до угла примерно 90°. Положения гортани в детской глотке выше (примерно на третьем шейном позвонке), чем у взрослого человека, у которого она в процессе мутации снизится до уровня шестого-седьмого позвонков [16, с. 45-59]. Практика показывает, что доносить до ученика эту информацию лучше еще в 9-10 лет, до начала всех процессов, чтобы у него было время осознать и психологически подготовиться к ожидающимся изменениям, а не оказаться в ситуации форс-мажора. Не будет лишним провести беседу и с родителями.
Начало переходного возраста, так называемого пубертатного перехода, во время которого происходит прилив гормонов, начинается примерно за шесть месяцев до появления начальных признаков роста вторичных половых признаков [8, с. 435]. В пред-мутационный период голос подростка начинает приобретать тембровую определенность и характерные индивидуальные черты, звучать полнее и насыщеннее, появляются оттенки грудного звучания и тенденция к пению в более низкой тесситуре [1, с. 454]. Это является "первым звоночком" о грядущих переменах и началом трансформации процесса обучения. Несмотря на то, что, особенно у мальчиков, голос значительно улучшается и увеличивается его сила, данные "улучшенные" его (голоса) качества сохраняются непродолжительное время. Но подросток, ощутив такие положительные и зачастую достаточно яркие изменения, стремиться брать в репертуар более серьезные произведения, благодаря исполнению которых он может показать себя "уже взрослым". Поэтому педагогу необходимо предельно корректно ограничивать его в намерениях и выбирать репертуар в соответствии с ожидающейся перспективой.
После краткосрочного "взлета" у подростков сначала появляются трудности при пении верхних звуков диапазона, затем сипота и "скрипучесть", которых не было раньше; голос звучит неустойчиво; нарушается интонирование; теряется ровность звучания, напевность и звонкость голоса; у девушек ощущаются артикуляционные неудобства, связанные с активным ростом языка [6, с. 100-101]. При этом у одних этот процесс проходит постепенно и практически незаметно, а у других - голос может срываться не только во время пения, но и в речи. Это вызывает первые психологические проблемы, связанные с невозможностью управлять своим "непослушным" голосовым аппаратом.
У мальчиков, которые в детстве пели дискантом, а при мутации тембр голоса стал резко понижаться, часто наблюдается неприятие своего голоса и нежелание мириться с тем, что голос "испортился". Практика показывает, что таких мальчиков и их родителей необходимо психологически готовить к тому, что невозможно предугадать, каким будет его голос после трансформации, но и у высокого, и у низкого голоса есть свои преимущества, соответствующий интересный репертуар и возможности для плодотворной самореализации.
А. Раввинов утверждал, что у мальчиков манера пения и вокальные нагрузки в домутационный период имеют непосредственное влияние на характер и продолжительность прохождения мутации, а свободное, не напряженное пение и легкое, звонкое и высокое звучание голоса в мутационном периоде обеспечивают более спокойное и быстрое прохождение мутации и формирования ровного юношеского, а потом и мужского голоса [5, с. 10-11]. Поэтому в процессе занятий в классе необходимо продолжать формирование голоса, но предельно аккуратно работать со сложными участками диапазона и внимательно следить за тем, чтобы у подростка не возникало никаких зажимов и неприятных ощущений в процессе пения.
Во время активной фазы мутации необходимо ограничить публичные выступления подростка, а для отчетных мероприятий выбирать произведения, диапазон которых не превышает границ устойчивого участка диапазона. В современной эстрадной музыке (в этом случае - к счастью) существует достаточное количество песен с мелодической линией в пределах нескольких нот, что и должно стать основой репертуара в этот сложный для ученика период.
На фоне физиологических изменений происходит трансформация и психики подростков. Мальчикам иногда трудно привыкнуть к совершенно иному звучанию своего голоса, а девушки начинают терять веру в себя, когда их голос приобретает незнакомые, а часто и не поддающиеся коррекции качества. М. Денисон обращает внимание на то, что девушки чувствуют изменение голоса как длительную и постоянную прогрессию, в отличие от мальчиков-подростков, которые, как правило, не осознают свои голосовые изменения как серию апериодических событий, вызывающих заметные всплески в росте [9, с. 102-108].
Девушек необходимо подготовить и к тому, что гормональный приток является не только временным мутационным эффектом, но и повторяется каждый месяц. При этом повышение уровня гормонов, в частности эстрогена, изменяет структуру слизистой оболочки гортани непосредственно перед овуляцией, о чем свидетельствует повышенная сухость в голосовых складках, которая приводит к отекам. Данный рецидив ежемесячного гормонального притока называется предменструальный вокальным синдромом [8, с. 435].
Несмотря на физиологический сбой в организме подростка, это время является очень благотворным для формирования его личности, которая к этому моменту обретает определенную самостоятельность и достаточно развитые навыки самообслуживания, социальной, общественной и учебной жизни, стремится стать независимой, со своим особым миром, собственными интимными переживаниями, что "ведет, с одной стороны, к сосредоточению и самоанализу, а с другой - к необходимости принятия, поддержки и одобрения этого внутреннего мира (то есть в принятии себя как личности) другими людьми" [7]. У подростка появляется чувство взрослости, которое приводит к появлению потребности в новых средствах самовыражения.
Возникновение и развитие теоретического мышления способствует формированию у подростков познавательного интереса не только к фактам, но и к закономерностям, что приводит к возникновению рефлексии, направленной на познание своих собственных психических процессов и особенностей своей личности. Наличие устойчивых личностных интересов делает его целеустремленным, внутренне более собранным и организованным, но ему еще не хватает умения ставить цели. Развитие самосознания и самооценки сопровождается взлетом то самоуверенности, то сомнений в себе, неуравновешенностью, вспыльчивостью, частыми изменениями настроения, иногда подавленностью и т. д. Переходный критический период завершается "самоопределением" - системным новообразованием, выражающимся в виде собственной "позиции, целей и средств самоосуществления в конкретных обстоятельствах жизни" [4]. Особое физиологическое и психологическое состояние подростков требует и особого педагогического подхода к образовательному процессу.
Чтобы привлечь подростков к обучению, считают Г. Гальперн с соавторами, общество должно воспринимать их серьезно, как умных и целеустремленных людей, уважать, лелеять, предоставлять возможности и способствовать тому, чтобы молодые люди развивали свои умения, включая новые возможности для самонаправления и исполнительского мышления" [12, с. 17]. Авторы ставят под сомнение то, что содержание обучения может быть навязано подросткам, а законодательный набор целей обучения может быть предоставлен "как фастфуд" в виде одного учебного плана и одного способа обучения для всей молодежи [12, с. 19].
П. Фрир подчеркивает, что обсуждение с подростками изменения голоса помогает им понимать и оценивать переход, который они переживают, развивать здоровую вокальную идентичность, чувствовать себя успешными и способными к самореализации [10, с. 69-72]. Укрепление доверия, по мнению С. Монке, может развивать как вокальную, так и личностную самооценку [14, с. 263]. Г. Лек предлагает достигать здорового вокального производства через модификацию гласных, моделирование вокала, артикуляцию, подвижность и релаксацию, резонанс и диапазон [13, с. 13-52], рекомендует сглаживать регистры с помощью нисходящих упражнений от фальцета к грудному регистру [13, с. 182-186]. О. Козий рекомендует не форсировать нижние звуки диапазона, чтобы не потерять верхние и не акцентировать внимание на неустойчивой интонации у тех подростков, которые пели раньше чисто [2, с. 141].
Таким образом, продолжения занятий эстрадным пением во время мутации может оказать благотворное влияние на формирования вокальных навыков и формирования личности при условии осознанного подростком и предельно корректного и внимательного со стороны вокального педагога отношения к происходящим трансформациям голоса и личности ученика, что детерминирует соответствующую коррекцию образовательного процесса. Данную позицию следует учитывать в процессе формирования эстрадного вокально-исполнительского тезауруса учеников старших классов учреждений внешкольного специализированного художественного образования.
Литература
1. Карпенко А. До проблеми охорони голосу у підлітків під час мутаційного періоду / А. Карпенко // Humanitarium. - Переяслав-Хмельницький, 2013. - Вип. ЗО. - С. 453-456.
2. Козій О. Вікові особливості та функціональні характеристики співацького голосу студентів педагогічних коледжів / О.М. Козій // Науковий часопис. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти.- К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. - Вип. 18. - С. 139-142.
3. Малинина Е. Вокальное воспитание детей / Е. Малинина. - Л. : Музыка, 1967. - 86 с:
4. Новейший философский словарь / Сост. и гл. науч. ред. А. Грицанов. - Минск: Книжный Дом, 1999. Available at: https://www.e-reading.life/book.php7bookM49350
5. Раввінов О. Методика хорового співу в школі / О. Раввінов. - К.: Муз. Україна, 1971. - 124 c.
6. Халабузарь П. Теория и методика музыкального воспитания / П. Халабузарь. - СПб.: Лань, 2000. - 222 с.
7. Яковлева Е. Психология развития творческого потенциала школьников: дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.13 /Е. Яковлева. - М., 1997. - 368 с.
8. Abitbol, J. Sex hormones and the female voice / J. Abitbol, P. Abitbol and B. Abitbol // Journal of Voice. -Philadelphia, 1999. Vol. 13 (3). - S. 424-446.
9. Denison M. Pediatric Voice: Delineating the Voice Science and Investigating Child Training Methods Toward Pedagogical Application: Doctor's Thesis / M Denison. - Florida: Coral Gables, 2012. - 140 p.
10. Freer P. Getting Started with Middle School Chorus / P. Freer. - Lanham: Rowman & Littlefield Education, 2009. - 126 p.
11. Fuchs M. Predicting mutational change in the speaking voice of boys / M. Fuchs, M. Frцehlich, D. Knauft // Journal of voice. - Philadelphia, 2007. - Vol. 21 (2). - PP. 169-78.
12. Halpern R. Realizing the Potential of Learning in Middle Adolescence / R. Halpern, P. Heckman, R. Larson. 2013. Available at: https://www.howyouthlearn.org/pdf/Realizing%20the%20Poential%20of%20Learning%20in%20Middle %20Adolescence.pdf
13. Leck H. Creating Artistry Through Choral Excellence / H. Leck. - Milwaukee: Hal Leonard Publishing Corporation, 2009. - 265 p.
14. Monks S. Adolescent singers and perceptions of vocal identity / S. Monks // British Journal of Music Education. - Cambridge University Press, Vol. 20, Issue 3, November 2003. - PP. 243-256
15. Morrison M. The Management of Voice Disorders / M. Morrison, N. Hamish, L. Rammage. - London: Chapman and Hall, 1994. - 336 p.
16. Sataloff R. On the voice: Vocal Aging and its Medical Implications: What Choral Conductors Should Know. Part One: Anatomy and Vocal Aging, Childhood through Adulthood / R. Sataloff // Choral Journal. - Oklahoma City: American Choral Directors Association, 1999. - Vol. 40(3). - PP. 58-60.
17. REFERENCES
18. Karpenko A. Do problemi okhoroni golosu u pidlitkiv pid chas mutatsiynogo periodu [To the problem of voice protection in adolescents during the mutation period]. Humanitarium, Pereyaslav-Khmelnitski, 2013. Vol. 30. PP. 453-456.
19. Kozij O. Vikovi osoblyvosti ta funkcionalni kharakterystyki spivatskogo golosu studentiv pedagogichnykh koledzhiv [Age characteristics and functional characteristics of singing voice of students of pedagogical colleges]. Naukovyj chasopys NPU named M. P. Dragomanova, 2015, Seriya 14: Teoria i metodyka mystetskoi osvity [Theory and methodology of art education]. Vol. 18. PP. 139-142.
20. Malinina E. Vokalnoe vospitanie detey [Vocal education of children]. L.: Muzyka, 1967. 86 p.
21. Noveyshii filosofskii slovar [The newest philosophical dictionary]. Ed. A. Gritsanov. Minsk: Knizhnyy Dom, 1999. Available at: https://wwwe-reading.life/book.php7bookM49350
22. Ravvinov O. Metodyka khorovogo spivu v shkoli [Methods of choral singing in school], Kyiv, Muzychna Ukraina, 1971, 124 p.
23. Khalabuzar P. Teoriya i metodika muzykalnogo vospitania [Theory and methodology of music education]. SPb.: Lan, 2000, 222 p.
24. Yakovleva E. Psykhologia razvitia tvorcheskogo potenciala shkolnikov. Dokt. Diss. [Psychology of development of creative potential of schoolchildren]. M., 1997, 368 p.
25. Abitbol, J., Abitbol P., Abitbol B. Sex hormones and the female voice. Journal of Voice. Philadelphia, 1999. Vol. 13 (3). PP. 424-446.
26. Denison M. Pediatric Voice: Delineating the Voice Science and Investigating Child Training Methods Toward Pedagogical Application. Doctor's Thesis. Florida: Coral Gables, 2012. 140 p.
27. Freer P. Getting Started with Middle School Chorus. Lanham, Rowman & Littlefield Education, 2009. 126 p.
28. Fuchs M. Predicting mutational change in the speaking voice of boys. Journal of voice. Philadelphia, 2007. Vol. 21 (2). PP. 169-78.
29. Halpern R., Heckman P., Larson R. Realizing the Potential of Learning in Middle Adolescence. 2013. Available at: https://www.howyouthleam.org/pdf/Realizing%20the%20Poential%20of%20Learning%20 in%20Middle%20Adolescence.pdf
30. Leck H. Creating Artistry Through Choral Excellence. Milwaukee, Hal Leonard Publishing Corporation, 2009. 265 p.
31. Monks S. Adolescent singers and perceptions of vocal identity. British Journal of Music Education. Vol. 20, Issue 3. November 2003. PP. 243-25б.
32. Morrison M., Hamish N., Rammage L. The Management of Voice Disorders. London, Chapman and Hall, 1994. 336 p.
33. Sataloff R. On the voice: Vocal Aging and its Medical Implications: What Choral Conductors Should Know. Part One: Anatomy and Vocal Aging, Childhood through Adulthood. Choral Journal. Oklahoma City, American Choral Directors Association, 1999. Vol. 40 (3). PP. 58-60.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зміст і завдання позакласної та позашкільної роботи у початковій школі. Характеристика умов проведення позакласної і позашкільної роботи у процесі образотворчої діяльності молодших школярів, особливості її організації в педагогічному досвіді вчителів.
курсовая работа [88,2 K], добавлен 14.07.2009Музика як універсальна динамічна модель життя і загальнолюдського духовного досвіду. Характеристика завдань сучасної середньої музичної освіти. Характеристика традицій та новацій музичної освіти та їхнього впливу на якість сучасного освітнього процесу.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 26.08.2014Структурні компоненти творчих здібностей учнів старших класів та особливості їх прояву в дизайнерській діяльності. Система комп'ютерних технологій та особливості їх застосування в процесі позашкільної роботи з учнями старших класів. Стандарт ISO 26000.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 17.02.2014Поняття про основні теорії систем. Управління освітою як цілісна система. Типи навчальних закладів освіти, особливості їх діяльності та науково-методичного забезпечення. Проблеми визначення критеріїв оцінювання управлінської діяльності закладів освіти.
курс лекций [465,5 K], добавлен 16.02.2013Художньо-естетичне виховання особистості як психолого-педагогічна проблема. Система освіти і місце позашкільної роботи в ній. Експериментальна перевірка та результати ефективності діяльності студії раннього естетичного розвитку дошкільників "Равлик".
магистерская работа [190,5 K], добавлен 10.01.2013Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Ознайомлення з результатами розподілу класів та учнів за мовами навчання. Визначення та характеристика основних процесів, які негативно відбились на функціонуванні україномовних закладів освіти, становищі мови та суспільних поглядах у республіці.
статья [24,4 K], добавлен 17.08.2017Аналіз проблеми індивідуалізації навчально-виховної роботи. Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки. Теорія та практика індивідуалізації навчально-виховної взаємодії при роботі з обдарованими та творчими учнями.
курсовая работа [54,1 K], добавлен 13.07.2009Особливості роботи керівників професійних коледжів, сутність та зміст гуманістичного підходу до управління новими форматами професійно-технічних навчальних закладів. Особлива роль та значення взаємодії керівника коледжу з педагогічним колективом.
статья [20,4 K], добавлен 18.12.2017Особливості та специфіка логопедичної допомоги дітям дошкільного віку з порушеннями усного мовлення. Обґрунтування педагогічних умов її організації. Експериментальна перевірка доцільності логопедичної роботи в умовах загальноосвітніх дошкільних закладів.
презентация [25,2 K], добавлен 06.10.2009Вплив засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі й практиці.
автореферат [60,3 K], добавлен 04.04.2009Сутність основних поглядів мовознавців на удосконалення принципів, змісту, форм і методики гуртковіх та інших позашкільних різновидів занять з української мові.Позашкільна робота з української мові.Оснавная специфіка питань змісту позашкільної роботи.
реферат [39,4 K], добавлен 23.11.2008Аналіз ролі післядипломної педагогічної освіти. Визначення мети, завдань і функцій вітчизняної післядипломної педагогічної освіти. Характеристика особливостей функціонування післядипломної освіти вчителів початкових класів в Україні на сучасному етапі.
статья [22,0 K], добавлен 18.08.2017Аналіз поняття самостійної роботи як дидактичної категорії, як форми, методу, прийому, засобу, умови, діяльності навчання і виховання. Аналіз особливостей організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Етапи самостійної роботи.
статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017Загальна характеристика позашкільних закладів освіти. Особливості соціально-педагогічної діяльності в умовах літнього оздоровчого табору. Сутність, завдання та принципи екологічного виховання учнів. Форми, засоби екологічного виховання у процесі навчання.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 22.05.2012Концепція екологічної освіти, зміст і організація позашкільної роботи з вивчення охорони природи. Створення спеціалізованих гуртків еколого-натуралістського профілю, роль діяльності позашкільних лісництв у вихованні дбайливого відношення до природи.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 26.08.2014Прогнозування кількості випускників закладів галузі професійно-технічної освіти на основі адаптації методу вікового пересування до прогнозування чисельності випускників. Сценарне моделювання кількості випускників закладів професійно-технічної освіти.
статья [829,5 K], добавлен 31.08.2017Проблема організації домашньої роботи в педагогічній теорії і практиці. Стан організації домашньої роботи з учнями початкових класів у педагогічному досвіді. Дослідження ефективності виділених дидактичних умов організації домашньої навчальної роботи.
дипломная работа [105,2 K], добавлен 15.07.2009Питання виховання гуманної поведінки дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтування необхідності використання засобів народної педагогіки. Взаємодія вихователів дошкільних навчальних закладів з батьками дітей у вихованні гуманної поведінки дошкільників.
статья [28,0 K], добавлен 13.11.2017Основні змістові компоненти виховної програми. Форми, методи та напрямки виховної роботи з учнями. Особливості роботи з учнями девіантної поведінки. Контроль та керівництво виховною роботою. Структурна схема організації учнівського самоврядування.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 17.12.2011