Формування готовності майбутніх учителів трудового навчання та технологій до конструкторсько-технологічної діяльності

Размещено на http://allbest.ru

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Формування готовності майбутніх учителів трудового навчання та технологій до конструкторсько-технологічної діяльності

Сорока Тарас Петрович - кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри сфери обслуговування, технологій та охорони праці

Сокотов Юрій Вікторович - кандидат педагогічних наук,

викладач кафедри сфери обслуговування, технологій та охорони праці

Сопіга Віктор Борисович - кандидат педагогічних наук,

викладач кафедри сфери обслуговування, технологій та охорони праці

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Сучасний інформаційний та високотехнологічний світ, в якому знання і технології оновлюються швидше, ніж діяльність одного покоління людей, диктує необхідність орієнтації навчального процесу не тільки на засвоєння базових знань, а й на формування умінь самостійно засвоювати нові знання, опрацьовувати та відбирати потрібний масив інформації протягом усього життя й ефективно використовувати ці вміння на практиці. У зв'язку з цим виникає необхідність у активній особистості, котрій властива висока фахова компетентність; професійна мобільність; креативність; вміння удосконалювати свої професійні навички; творчий розвиток.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні основи компетентнісного підходу знайшли своє відображення в працях вітчизняних та зарубіжних дослідників: Н. Ничкало, І. Зімняя, І. Бакум, Е. Зеєр, Н. Бібік, М. Головань, В.Краєвський; дидактичні аспекти навчального процесу розкрито в роботах Ю. Бабанського, І. Лернера, В. Андреєва, І. Малафіїка В. Буряка, П. Підласого, Г. Терещука; особливості впровадження сучасних педагогічних технологій у процес професійної підготовки майбутніх фахівців окреслили А. Алексюк, В. Беспалько, В. Головенкін, С.Сисоєва та ін.

Компетентності, які сьогодні повинні бути сформовані в сучасного вчителя трудового навчання та технологій, включають уміння працювати самостійно, творчо, приймати рішення в нетипових ситуаціях; знання про сучасне програмне забезпечення та особливості його застосування в проєктно-технологічних розробках, а також у процесі підбору та застосуванні технологічних процесів виготовлення виробів різних типів та рівнів складності.

Мета статті - розкрити особливості підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до конструкторсько-технологічної діяльності.

Методи дослідження: бібліографічний метод вивчення джерел з теми дослідження, систематизація, класифікація та узагальнення результатів опрацювання джерельної бази; спостереження, бесіда, узагальнення досвіду роботи викладачів інженерно-педагогічних факультетів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасні стрімкі умови розвитку та впровадження нових технологій у виробничу та освітню діяльність потребують фахівців нової генерації, які повинні володіти професійними компетентностями, що грунтуються на сучасних спеціальних знаннях певної галузі виробництва та високим рівнем професійної освіченості, в основі якої лежать критичне та творче мислення і вміння застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності [5].

Поняття «компетентнісна освіта», «освітня компетентність» запозичені вітчизняною наукою із зарубіжних країн, де вони широко застосовуються. Компетентність - це спеціально організований та упорядкований комплекс знань, умінь та навичок, які здобуваються у процесі навчання [3]. Саме вони дають можливість визначати і розв'язувати, завдання, характерні для певної сфери діяльності в різних ситуаціях.

На сьогодні у науковій сфері часто оперують поняттями «компетенція» і «компетентність». Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців стосовно цієї проблематики дає підстави стверджувати, що поняття «компетенція» зазвичай використовується у такому значенні, як «коло повноважень і прав», а поняття «компетентність» - пов'язується з обізнаністю, кваліфікованії або переліком фахових знань і якостей особистості, що дає можливість професійно вирішувати окремі питання у певній галузі: освіти, науки чи виробничої сфери [3].

У професійній компетентності варто виділити основні її види, а саме: спеціальна компетентність, яка сприяє володінню на високому рівні професійною діяльністю і здатністю формувати свій подальший розвиток; суспільна компетентність, що передбачає володіння спільною (колективною) професійною діяльністю, раціональними формами комунікації, педагогічною взаємодією; особистісна компетентність, що характеризується оволодінням прийомами особистісного самовираження та саморозвитку.

Наявність таких видів компетентностей вказує на зрілість людини у професійній діяльності, комунікації, у формуванні майстерності професіонала.

У науковій праці А. Козиря аргументовано доведено, що вищевказані види компетентностей можуть не обов'язково поєднуватися в одній людині. Оскільки кожна окрема особа може бути відміннім фахівцем у «своїй» сфері, однак не бути схильною до діалогу, комунікації чи реалізовувати завдання саморозвитку. За таких обставин можна відзначати високу спеціальну компетентність та низьку - особистісну, соціальну [4]

Виокремлюючи окремі компетенції дотичні до професійної компетентності, варто вказати, що професійна компетентність - це не просто сумарний набір певних базових компетенцій, а їх ієрархічна система на основі взаємозалежних зв'язків, які мають властивість змінюватися протягом часу.

Компетентнісний підхід в освітньому процесі орієнтується на кінцевий його результат та направлений на формування у майбутнього фахівця готовності ефективно застосовувати потенційні можливості та інші ресурси для досягнення поставленого перед собою кінцевого результату (мети).

Навчальний процес з підготовки майбутніх фахівців в закладах вищої освіти характеризується сукупністю системоутворюючих складових елементів. В залежності від мети, процес фахової підготовки майбутніх спеціалістів варто поділити на теоретичну і практичну складову навчального процесу.

Основною метою теоретичного навчання є теоретичне засвоєння базових знань стосовно майбутньої професійної діяльності, а практичного - формування сукупності професійних компетентностей, тобто практичне освоєння майбутньої професійної діяльності. Теоретичне навчання у своїй основі базується згідно логіки засвоєння знань, а практичне - згідно логіки формування умінь та навичок.

Сучасна освіта у вищій школі повинна орієнтуватися на формування фахівця, який буде здатний увійти у професійну сферу взаємозв'язків, впевнено почувати себе в середовищі однодумців, а для цього вкрай необхідно формувати в нього професійні якості особистості й навички соціальної та професійної комунікації [7].

Практична підготовка студентів спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) є обов'язковим компонентом освітньої програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття ними професійних навичок та вмінь [2].

Важлива умова формування готовності до професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання і технологій - відповідність суб'єктивних властивостей особистості та характеру майбутньої професійної діяльності. викладач студент трудовий компетентність

Процес формування етапів професійної діяльності має реалізовуватися як в рамках аудиторної, так і в позааудиторній діяльності студентів. Зважаючи на те, навчальна діяльність значно відрізняється від професійної за мотивами, засобами і кінцевим результатами, то доцільно приділити увагу пошуку шляхів та можливостей для перебудови навчальної діяльності в професійну. Таким засобом і водночас складовою освітнього процесу є навчальна практика студентів.

Практична підготовка майбутніх учителів створює умови для наповнення життєвим досвідом, розширення соціальних зв'язків, формування вмінь саморозвитку та самовдосконалення. Спілкуючись у колективі з майбутніми колегами, залучаючись до вирішення поточних завдань, студент формує, розвиває та вдосконалює спеціальні фахові вміння і моральні якості особистості.

Навчальні практики є важливим елементом підготовки студентів до професійної діяльності та сприяють адаптації майбутніх фахівців до умов сучасного конкурентного середовища. Знання здобуті за період проходження практики допоможуть їм реалізуватись в якості висококваліфікованих фахівців у своїй сфері діяльності.

Процес організації професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання, технологій є засобом формування їх професійної компетентності.

Застосування основних засад компетентнісного підходу в навчальному процесі закладу вищої освіти вимагає суттєвих змін пріоритетів навчання. Сьогодення диктує нові вимоги до майбутнього фахівця, який повинен постійно поповнювати свій професійний рівень знань, формувати вміння застосовувати інформаційно -комунікаційні

технології, самостійно вирішувати навчальні та соціальні проблеми, а також уміти контролювати й оцінювати свої досягнення та визначати нові пріоритети.

Успішність професійної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій, враховуючи її специфіку, визначається, перш за все, рівнем готовності його до реалізації конструкторсько-технологічної діяльності. Тому вважаємо, що однією з проблем реалізації компетентнісного підходу є здійснення діагностування означеної компетентності. Від правильної організації діагностування залежить ефективність формування конструкторсько - технологічної компетентності майбутнього вчителя.

Майбутній учитель трудового навчання та технологій повинен розуміти, що для успішної конструкторсько-технологічної діяльності він має постійно примножувати отримані знання у процесі навчання, розвивати професійні якості.

На основі узагальнення досліджуваних матеріалів виділимо основні критерії, на основі яких визначається готовність майбутніх учителів трудового навчання та технологій до конструкторсько -технологічної діяльності:

- мотиваційно-особистісний;

- когнітивно-пізнавальний;

- діяльнісно-поведінковий;

- рефлексивно-результативний.

Мотиваційно-особистісний критерій конструкторсько-технологічної діяльності майбутнього вчителя трудового навчання та технологій характеризується рівнем сформованості мотивації студентів до вивчення графічних дисциплін з циклу професійної підготовки (нарисна геометрія, креслення, комп'ютерна графіка), а це стимулює формуванню мотивів до аналізу, конкретизації, прогнозування власної професійної діяльності; когнітивно-пізнавальний критерій передбачає оволодіння практичними уміннями та навичками, які сприяють активізації розумової активності та пошук не складних і раціональних алгоритмів розв'язання конструкторсько- технологічних завдань; діяльнісно-поведінковий критерій визначається рівнем сформованості умінь і навичок роботи з спеціалізованими системами автоматизованого проектування і розрахунку (САПР); рефлексивно-результативний критерій включає аналіз, контроль та прогнозування результатів своєї діяльності.

Враховуючи те, що рівень готовності не є сталою величиною, то його перебіг залежить від віку, досвіду навчання, індивідуальними особливостями тощо. Згідно досліджень В. Моляко визначено: рівень непрофесійної, передпрофесійної та професійної підготовки [6]. Рівень професійної підготовки поділяють на професійний і професійної майстерності. Вчений застосовує також класифікацію рівнів готовності: низький, середній, високий [6].

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Виокремлення рівнів готовності до конструкторсько-технологічної діяльності майбутніх учителів трудового навчання та технологій доцільно здійснювати з врахуванням рівнів сформованості графічної компетентності:

репродуктивний (сприйняття та відтворення студентами елементарних теоретичних знань);

продуктивний (вміння застосовувати отримані теоретичні знання та володіти фундаментальними основами геометро-графічної бази);

творчий (усвідомлення необхідності застосування графічних знань, умінь та навичок у нових нестандартних ситуаціях) [1].

Вважаємо, що низький та середній рівні сформованості графічної компетентності можна діагностувати за результатами виконання графічних і тестових завдань відповідного рівня складності; достатній рівень визначається на основі результатів перевірки самостійно виконаних графічних завдань; високий рівень можна діагностувати за допомогою нестандартних підходів щодо розв'язування творчих графічних завдань [8].

Конструкторсько-технологічна підготовкамайбутніх учителів трудового навчання та технологій повинна бути спрямована на пошук оригінальних і неповторних шляхів вирішень, що в свою чергу, сприятиме отриманню досвіду в розв'язанні професійно спрямованих завдань.

Виокремимо та охарактеризуємо рівні готовності до конструкторсько-технологічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій:

низький (невміння самостійно визначати та розв'язувати пріоритетні завдання),

середній (сприйняття і відтворення елементарних теоретичних знань),

достатній (володіння фундаментальними основами геометро-графічної бази та уміння застосовувати отримані теоретичні знання в типових ситуаціях),

творчий (усвідомлення необхідності застосування графічних знань, умінь та навичок у нових нестандартних ситуаціях).

Конструкторсько-технологічна підготовка майбутніх учителів трудового навчання та технологій є актуальним завданням підготовки сучасного фахівця, здатного адаптовуватися до умов сьогодення.

Специфіка суті конструкторско-технологічної підготовки вимагає необхідності застосування новітніх підходів і специфічних принципів організації освітнього процесу, визначення та реалізації педагогічних умов конструкторсько-технологічної підготовки фахівців.

Список джерел

1. Болотов В.А. Компетентностная модель : от идеи к образовательной программе. Педагогика. 2003. № 10. С. 8-14.

2. Гусарєв С.Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності): навч. посібник Київ: Знання, 2005. 655 с.

3. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). Київ: Грамота, 2003. 216 с.

4. Козир А.В. Компетентність як необхідний компонент професійної майстерності викладачів мистецьких дисциплін: VI культурологічні читання, пам'яті Володимира Подкопаева. Національний мовно-культурний простір України в контексті глобалізаційних та євроінтеграційних процесів (м. Київ, 3-5 червня 2008 р): всеукр. наук.-практ. конф.: зб. матеріалів. Київ: ДАКККіМ, 2009.

5. Мокін Б.І., Мізерний В.М., Мензул О.М. Формування професійної компетентності студентів в умовах професійно-практичної підготовки. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2011. № 5. С. 199203.

6. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. Київ: Знання, 1989. 48 с.

7. Петрук В.А. Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей у процесі вивчення фундаментальних дисциплін: монографія. Вінниця : УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. 292 с.

8. Томашевський В.М. Моделювання систем. Київ: Вид. група BHV, 2005. 352 с.

References

1. Bolotov, V.A. (2003). Kompetentnostnaia model: ot ydey k obrazovatelnoi prohramme [Competence model: from idea to educational program].

2. Husariev, S.D., Tykhomyrov, O.D. (2005). Yurydychna deontolohiia (Osnovy yurydychnoi diialnosti) [Legal deontology (Fundamentals of legal activity)]. Kyiv.

3. Kremen, V.H. (2003) Osvita i nauka Ukrainy: shliakhy modernizatsii (Fakty, rozdumy, perspektyvy) [Education and Science of Ukraine: Ways of Modernization (Facts, Reflections, Prospects)]. Kyiv.

4. Kozyr, A.V. (2009) Kompetentnist yak neobkhidnyi komponent profesiinoi maisternosti vykladachiv mystetskykh dystsyplin: [Competence as a necessary component of professional skills of teachers of art disciplines]. Kyiv.

5. Mokin, B.I., Mizernyi, V.M., Menzul, O.M. (2011) Formuvannia profesiinoi kompetentnosti studentiv v umovakh profesiino-praktychnoi pidhotovky [Formation of professional competence of students in terms of professional and practical training]. Vinnytsia.

6. Moliako, V.O. (1989). Psykholohichna hotovnist do tvorchoi pratsi [Psychological readiness for creative work]. Kyiv.

7. Petruk, V.A. (2006) Teoretyko-metodychni zasady formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv tekhnichnykh spetsialnostei u protsesi vyvchennia fundamentalnykh dystsyplin: monohrafiia [Theoretical and methodological principles of formation of professional competence of future specialists of technical specialties in the process of studying fundamental disciplines: monograph]. Vinnytsia.

8. Tomashevskyi, V.M. (2005). Modeliuvannia system [Systems modeling]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru