Нова українська школа: інформаційно комунікативні технологій в умовах карантину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький педагогічний коледж

Кафедра педагогіки, психології та окремих методик

Нова українська школа: інформаційно комунікативні технологій в умовах карантину

Пуш Олена Анатоліївна - кандидат

педагогічних наук, викладач

Яцик Тетяна Олегівна - викладач

Замелюк Марія Іванівна - кандидат

педагогічних наук, викладач

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Становлення і розвиток інформаційного суспільства, що еволюціонує в суспільство знань, призвело до заміни парадигми «освіта на все життя» на парадигму «освіта упродовж життя», а також до кардинальної зміни інформаційно-освітнього середовища.

Глобальний характер процесу інформатизації, динамічний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і нових медіа висунули на перший план необхідність спеціальної інформаційної підготовки людей, особливо підростаючого покоління, провідним видом якого є освітня діяльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання медіа освіти в цілому і частково досліджували: Л. Баженова, О.Баранов, Е.Бондаренко, К. Безелгет, Д. Бекінгем, С. Гудіпіна, А. Журин, JI. Іванова, Н. Кирилова, JI. Мастерман, Е. Мурюкіна, С. Пензин, A. Спічкін, Ю. Усов, A. Федоров, М. Фомінова, Е. Харт, Н. Хилько, І. Челишева та ін. [3].

Розвиток сучасної обчислювальної техніки, поява мультимедіа і інструментальних пакетів дозволяють у наш час створювати освітні комп'ютерні програми, враховуючи індивідуальні особливості дітей, підвищуючи тим самим рівень засвоєння матеріалу, сприяючи розвитку творчості.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є розкрити основні проблеми розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників НУШ.

Методи дослідження. Ми застосовували сукупність наступних методів дослідження: аналіз філософської, психолого - педагогічної, науково- методичної літератури, навчальної та нормативної документації в системі вищої педагогічної освіти для з'ясування стану окресленої проблеми;

систематизація, синтез, узагальнення, що уможливили розкриття сутності проблеми, формулювання понятійно -термінологічного апарату.

Виклад основного матеріалу дослідження

Необхідність використання засобів унаочнення у початковій школі зумовлюється особливостями розумової діяльності молодших школярів - домінуванням наочно-образного виду мислення. У психологічному ж плані застосування засобів унаочнення ґрунтується на великому значенні чуттєвого сприймання для вивчення властивостей предметів і явищ дійсності. Чуттєве пізнання в освітньому процесі може виступати і як самостійна сторона розвитку особистості молодшого школяра, і як засіб формування абстрактних понять.

Сучасна педагогіка розв'язує завдання масового використання інформаційних технологій, можливостей Internet, комп'ютерних телекомунікацій у початковій, загальній, професійній і вищій освіті. Установлення раціональних педагогічно обґрунтованих меж застосування інформаційних технологій на всіх етапах одержання й засвоєння знань учнями початкових класів сприяє їх успішному впровадженню [1].

Нині багато молодших школярів залишаються на уроці пасивними. Позитивно вплинути на традиційний процес навчання, підвищити його ефективність, пізнавальну активність особистості учня може застосування інформаційних технологій у поєднанні з традиційними засобами навчання сприяє підвищенню якості навчання, розвитку творчої особистості, підвищенню допитливості.

Актуальність дослідження визначається, перш за все, пізнавальним ресурсом, яким володіють сучасні медіа технології. У теорії і практиці навчання вони виконують подвійну функцію. По-перше, за допомогою властивих дидактичних медіа-технологій невербальних форм кодування інформації, спілкування, комунікації покликані підняти якість освітнього процесу в рамках різних предметних і освітніх областей.

Практика показує, що дидактичні медіа технології дійсно містять значний освітній і розвиваючий потенціал, здатний перетворити освітню діяльність школярів. Практика ж освітнього процесу показує й інше: зазначений потенціал дидактичних медіа технологій використовується явно недостатньо. По-друге, в умовах наявності в навчанні і освітньому процесі в цілому дидактичних медіа технологій вони «працюють» не тільки на предметну і освітню області, а й «на себе», покращуючи медіа грамотність учнів, їх медіа освіта.

Сучасний світ неможливо уявити без засобів масової комунікації, під впливом яких формуються політичні, соціальні, моральні, художні та інтелектуальні цінності, інтереси. Людині XXI століття важливо мати високу інформаційну культуру, вміти орієнтуватися у всезростаючих обсягах різного формату інформації, мати навички роботи з медіа джерелами, не тільки як користувач, але і як творець.

Сьогодні в шкільному освітньому процесі, зокрема на карантині приділяється увага розвитку навичок сприйняття і освоєння нових видів і форм діяльності. Зазначимо, що дистанційне навчання проводиться за допомогою інформаційно-телекомунікаційної мережі, через яку учні та вчителі взаємодіють один з одним. Щодо інструментів і методики віддаленого (дистанційного) навчання, якщо школи закриті на карантин через поширення грипу, а тепер і можливих проблем з корона вірусом, то організація навчання в такому режимі залежить безпосередньо від методичного супроводу, тобто від максимального ефективного використання наявних технологій [3].

Отже, найбільш оптимальними в організації навчання онлайн є: он лайн чат, ви організуєте відео конференцію з учнями; використання інструментів ІКТ, ви створюєте платформу для самостійного навчання за вашої активної опосередкованої участі.

Хочемо зазначити, що он лайн спілкування дуже важливе в організації змішаного навчання. Розпочати роботу потрібно із вступного інструктажу, в ході якого пояснюєте які потрібні інструменти ІКТ та освітні платформи. Як виконувати завдання з тієї чи іншої теми, окрім інструкцій учитель можете проводити як групову так і індивідуальну роботу над проектами, над спільним вирішенням поставлених освітніх завдань.

Для ефективного проведення он лайн уроків живі уроки організовуємо у діалогічній формі, запитання за обсягом не великі та мають характер лаконічності, переконливості щодо вирішення поставлених завдань у проекті. Зокрема, учитель очікує зворотній зв'язок у чаті або відео. Враховуючи нюанси відео сеансів які виникають під час роботи. У зв'язку із новими випадками ковіду, Google надало безкоштовний доступ до Hangouts Meet for G Suite.

Для освіти, це можливість більше учасників у відео конференції; записати відео урок і зберегти його на Google Drive; роздати в Classroom. Також Microsoft надала розширений доступ до Microsoft Teams. Можна зазначити, що більш комфортною, об'ємною у спілкуванні (100 чоловік) є Zoom. Для проведення он лайн уроків зручними у користуванні будуть і он лайн дошки.

Особливий ракурс проблеми - дослідження освітнього ресурсу медіа технологій в додатковій освіті, оскільки це дає, в порівнянні із загальноосвітньою системою, нові можливості з аудіовізуального впливу на емоції та пізнавальні можливості учня, вчить його декодувати медіа зміст в різних ситуаціях, що виходять за межі традиційних освітніх програм, а також ініціює реальні перспективи створення відео контенту як продуктів освітнього процесу, розвиваючи при цьому навички пошуку нового змісту і кодування в знаковій формі. Однак ці освітні проблеми лише частково розглядаються у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях.

Однак масовий перехід на дистанційний формат не можна назвати гладким: через несподіване велике навантаження електронний журнал дає збій, учні періодично стикаються з технічними неполадками. Але в цих випадках теж є рішення: поки фахівці усувають виникаючі проблеми, школярам допоможуть спеціальні додатки, які можна завантажити на мобільний телефон.

Дистанційне навчання в його теперішньому вигляді показав ряд проблем - як системних, так і технологічних. Перехід на «дистанційне навчання» у школах насамперед розкрив масштаби цифрової нерівності; проблемами відео зв'язку: поширені відео конференції працюють на базі високо централізованої інфраструктури і мають присутність в одному-двох дата-центрах, а при організації відео зв'язку важлива близькість учасника до сервера.

Навчання не пристосоване до он лайну, немає контенту, який можна було б легко інтегрувати в засоби дистанційного зв'язку, немає виробленого підходу до складання і проведення віддалених уроків з наявними засобами зв'язку. Педагогічний колектив був не готовий до роботи в новому форматі, а переклад на дистанційне навчання проходить без адаптації контенту і методик під новий формат, що свідчить про екстрений характер заходів, що вживаються. Ці заходи можуть трохи згладити негативні наслідки кризи, але не зможуть стати тим вирішенням, яке б повноцінно замінювало або доповнювало очну шкільну освіту.

Не можна просто перенести існуючу методологію в дистанційний формат, впровадити окремі механізми і чекати, що вони ефективно запрацюють. Школи, які створюють курси під дистанційний формат, роками формують методичні напрацювання. Важливо не тільки дати педагогам використовувати інструменти дистанційного навчання, але і модифікувати існуючу освітню програму з урахуванням дистанційного формату.

Повноцінний довгостроковий варіант переходу шкільної освіти на віддалену основу бачиться вкрай суперечливим і ризикованим рішенням. Будь-які онлайн-сервіси поки є доповненням шкільної освіти і не дозволяють замінити її. Загалом, дистанційне навчання - самостійний формат, з безліччю особливостей і специфічних вимог до організації і, найголовніше - до контенту. Скайп і Вотсап - додатки для спілкування, вони не створювалися як освітні послуги. У поточній ситуації вони можуть бути підмогою, але для швидкого переходу на віддалене навчання їх недостатньо. Необхідні більш просунуті сервіси для роботи з контентом в режимі реального часу, що враховують всю специфіку шкільної освіти,

цифрова компетентність педагогічний працівник

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Безумовно, режим он лайн уроків не виступає замінникам офлайну, що звичайно впливає на результат такої освітньої діяльності. Велика надія покладається на учня, на його самостійну роботу з освітніми платформами, ресурсами та методичними рекомендаціями вчителів щодо ефективного використання.

Ще до навчання в школі учні молодшого шкільного віку вже є активними споживачами медіа інформації. При цьому, часто вже не усвідомлюючи того, вони зустрічаються з проблемами відбору, осмислення інформації, не вловлюють важливих смислових акцентів, не бачать шляхів застосування корисної інформації у навчальній і поза навчальної діяльності, молодші школярі сприймають мас-медіа як форму відпочинку та розваги [2].

Завдання учителя полягає грамотно застосувати ці знання для навчання і виховання, зокрема, осмислювати й аналізувати отриману інформацію, розвивати і виховувати культуру розуміння медіа текстів, формувати критичне ставлення до всієї медіа продукції, яку вони чують і бачать щодня. Для досягнення цілей і завдань, що диктує час, слід використовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі, які сприяють усебічному розвитку особистості молодшого школяра і формування його медіа грамотності. Перспективи подальших наукових розвідок пов'язуємо з цифровою компетентністю майбутніх педагогів в умовах дистанційної роботи.

Список джерел

1. Випускник Нової Школи. URL:

http://nus.org.ua/about/graduate/. (дата звернення: 25.06.2020).

2. Гутевіч В.А. Технологія медіаосвіти в навчанні молодших школярів. Молодий вчений. 2017. №3. С. 53-54

3. Єльнікова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій. Імідж сучасного педагога. 2001. № 3-4 (14- 15).

4. Замелюк М.І., Оксенчук Т.В. Оптимізація освітнього процесу для студентів заочної форми організації навчання. Інноваційна педагогіка: науковий журнал. Одеса: ПУ «Причорноморський науково-дослідний інститут економіки та інновацій». 2019. № 18. Т.1. С.182-186

5. Mancall-Bitel N. How to teach a distracted generation. URL:

http://www.bbc.com/capital/story/20190220-how-can-a- distracted-generation-learnanything. (дата звернення: 25.06.2020).

6. Taylor J. Raising Generation Tech: Preparing Your Children for a MediaFueled World. URL:

https://itunes.apple.com/us/book/raising-generation-tech/id 709662385?mt=11. (дата звернення: 25.06.2020).

References

1. Vypusknyk Novoi Shkoly [A graduate of the New School].

2. Hutevich, V.A. (2017) Tekhnolohiia mediaosvity v navchanni molodshykh shkoliariv [Technology of media education in teaching junior high school students]

3. Yelnikova, O.V. (2001) Interaktyvni metody navchannia, yikh mistse u klasyfikatsii pedahohichnykh innovatsii [Interactive teaching methods, their place in the classification of pedagogical innovations].

4. Zamelyuk, M.I., Oksenchuk, T.V. (2019) Optymizatsiia osvitnoho protsesu dlia studentiv zaochnoi formy orhanizatsii navchannia [Optimization of the educational process for part-time students]. Odesa.

5. Mancall-Bitel, N. How to teach a distracted generation.

6. Taylor, J. Raising Generation Tech: Preparing Your Children for a MediaFueled World.

Размещено на Allbest.ru