Дискурс про впровадження дистанційних технологій в олімпійську освіту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Спілка європейських футбольних асоціацій, м. Ньон, Швейцарія

Дискурс про впровадження дистанційних технологій в олімпійську освіту

Кучерявий О.М.



В статті розглянуто передумови впровадження дистанційних технологій з олімпійської освіти в систему підготовки майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти. Методи досліджень: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, нормативних документів, анкетування (п - 129) відвідувачів Міжнародного центру олімпійських досліджень та освіти Національного університету фізичного виховання і спорту України, методи математичної статистики. Теоретичний аналіз літературних джерел дозволив проаналізувати базові поняття дослідження, що характеризують дистанційне навчання в системі вищої освіти у галузі фізичного виховання і спорту. Реалізації дистанційних технологій в олімпійській освіті сприяли наступні чинники: інформатизація суспільства та підвищення рівня комп'ютерної грамотності населення, створення інформаційно-освітнього простору для підтримки дистанційного навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, формування розгалуженої системи олімпійської освіти та створення Центрів олімпійських досліджень.

Ключові слова: олімпійська освіта, дистанційна технологія, Міжнародний центр олімпійських досліджень та освіти.



Кучерявый А.Н.

Дискурс о внедрении дистанционных технологий в олимпийское образование

В статье рассмотрены предпосылки внедрения дистанционных технологий олимпийского образования в систему подготовки будущих специалистов по физической культуре и спорту в профильных высших учебных заведениях. Методы исследований: теоретический анализ и обобщение научно-методической литературы, нормативных документов, анкетирование (п -129) посетителей Международного центра олимпийских исследований и образования Национального университета физического воспитания и спорта Украины, методы математической статистики. Теоретический анализ литературных источников позволил проанализировать базовые понятия исследования, характеризующие дистанционное обучение в системе высшего образования в области физического воспитания и спорта. Реализации дистанционных технологий в олимпийской образовании способствовали следующие факторы: информатизаци я общества и повышение уровня компьютерной грамотности населения, создание информационно -образовательного пространства для поддержки дистанционного обучения с использованием информационно -коммуникационных технологий, формирование разветвленной системы олимпийского образования и создание центров олимпийских исследований.

Ключевые слова: олимпийское образование, дистанционная технология, Международный центр олимпийских исследований и образования.



Kucheriavyi O.

Discourse on the implementation of distance technologies in olympic education

The main preconditions for the implementation of distance technologies in Olympic education in the system of training of future specia lists in physical culture and sports in higher education institutions are considered in th e article. Methods of research: theoretical analysis and content-analysis of scientific and methodical literature, normative documents, sociological questionnaire (n - 129) of visitors of the International Center for Olympic Research and Education of the National University of Physical Education and Sport of Ukraine, methods of mathematical statistics. Theoretical analysis of literature sources allowed to analyze the basic concepts of research that characterize distance learning in higher education in the field of physical education and sports. Distance learning in the Olympic education is a set of interconnected components in which the main means of managing educational activities and learning tools are software and hardware that operate on the basis of information and communication technologies, communication systems and networks, and are used in the educational process of remote users under the guidance of a tutor at the Center for Olympic Res earch and Education. The implementation of distance technologies in Olympic education was facilitated by the following factors: informatization of society and computer literacy of the population in general and educational staff, students in particular, creation of information and educational environment for distance learning using information and communication technologies, formation of an extensive Olympic education system and creation of a wide network of Olympic Research Centers.

Keywords: Olympic education, distance technology, International Center for Olympic Research and Education.



Вступ

Постановка проблеми. Створення нових форм олімпійської освіти в сучасному суспільстві набуває все більшої актуальності. Шляхи її практичної реалізації в межах України передбачають широке застосування нових інформаційних і дистанційних технологій. Водночас аналіз наукових досліджень свідчить, що застосування цих технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту у закладах вищої освіти недостатньо розроблена, як у теоретичному, так і практичному аспектах. Діюча система олімпійської освіти, розроблена провідними науковцями (D. Chatziefstathiou, N. Muller [28], R. Naul [33], С. Бубка [6], М. Булатова [1, 5], В. Єрмолова [13, 27] та інш.) створює підґрунтя для впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема існує нагальна потреба у визначенні передумов їх впровадження, дослідженні форм і методів застосування дистанційних технологій в олімпійській освіті.

Аналіз літературних джерел. Дослідження, аналіз та узагальнення досвіду впровадження дистанційного навчання в освітні системи на національному рівні свідчать, що це питання розглянуто досить широко різними авторами (В. Биков [2], Л. Гриневич [6], А. Гуржий [7], І. Романенко І, В. Калачова [10]). Належна увага впровадженню сучасних інформаційних технологій в освітнє середовище приділяється у працях зарубіжних науковців. Так, A. Bork, S. Gunnarsdottir [26], J. Daniel [27], L. Harasim [30], M. McCabe, P. Gonzalez-Flores [31] ґрунтовно висвітлюють процеси, пов'язані з інформатизацією освітнього процесу. На передумовах впровадження у навчальний процес дистанційного навчання сконцентровані дослідження Л. Киви [14].

Вивченню різних аспектів застосування інформаційних технологій у закладах вищої освіти у галузі фізичної культури і спорту в Україні присвятили свої праці Н. Борейко, Л. Азаренкова [3], Ю. Драгнєв [11], С. Герасименко [7]. Зокрема, Р. Клопов [15] проаналізував і надав характеристику сучасним моделям використання інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців.

Вагоме значення для розвитку олімпійської освіти мають праці щодо запровадження інформаційно-комунікаційних технологій і засобів навчання в процес професійної підготовки фахівців галузі фізичної культури і спорту (В. Томашевський, О. Петрова [20], А. Сущенко [21], Л. Філенко [22]), особливостей організації дистанційної форми навчання майбутніх фахівців галузі фізичної культури і спорту (Ю. Чміленко [23], В. Шандригось, Г. Шандригось [24, 25]) та олімпійської освіти (І. Круглик [17]).

Праці названих вище авторів сприяли накопиченню і систематизації досвіду практичного застосування технологій дистанційного навчання в освітній процес. Проте в них не висвітлено практичні аспекти застосування вищезазначеної технології у підготовці майбутніх фахівців галузі ФКіС, зокрема олімпійської освіти.

Мета статті - провести аналіз передумов впровадження дистанційних технологій в систему олімпійської освіти в Україні.



Виклад основного матеріалу дослідження

Україна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, проте така інтеграція не означає уніфікацію, адже надзвичайно важливо за будь-яких інтеграційних процесів українській освіті зберегти свою національну ідентичність та кращі здобутки вищої школи України [12].

Пріоритетами державної політики України у розвитку освіти, згідно Концепції розвитку освіти України на 2015 -2025 рр. [16], є наступні:

- узгодження структури освіти з потребами сучасної економіки та інтеграції України у європейський економічний і культурний простір;

- забезпечення відповідності змісту освіти потребам і викликам сучасного суспільства, створення умов для постійного оновлення змісту освіти, перетворення освіти на рушій економіки знань;

- забезпечення рівного доступу до якісної освіти усім громадянам України, перетворити освіту на соціальний ліфт;

- реформування системи підготовки й перепідготовки педагогічних та управлінських кадрів в освітньому секторі, забезпечити високі соціальні стандарти для працівників освітньої сфери;

- реорганізування системи управління, фінансування і менеджменту освіти шляхом децентралізації, дерегуляції, запровадження інституційної, академічної і фінансової автономії навчальних закладів, дотримання принципу відповідальності навчальних закладів за результати освітньої і виховної діяльності.

На думку вчених [2, 19, 25], векторами руху сучасного освітнього простору є особистісна орієнтація освіти, розвиток системи неперервної освіти через забезпечення наступності змісту та координації освітньо -виховної діяльності на різних щабелях освіти, які функціонують як продовження попередніх і передбачають підготовку осіб для можливого переходу до наступних щаблів, інтеграція освіти в міжнародний освітній простір, суверенність прав особи у виборі навчального закладу, форми та рівня здобутої освіти та кваліфікації.

На думку Л. Гриневич [8], концепція реформування освіти в Україні передбачає впровадження сучасного освітнього середовища, зокрема електронного. Протягом 2018 року започатковано створення національної е -платформи, здійснено розробку перших е-підручників, курсів дистанційного навчання для школярів та підвищення кваліфікації для вчителів.

Дистанційне навчання в сучасному тлумаченні виникло відносно недавно і саме завдяки цій новизні воно орієнтується на кращий методичний досвід, накопичений різними освітніми установами в усьому світі, на використання сучасних і високоефективних педагогічних технологій, що відповідають потребам сучасної освіти і суспільства в цілому. В результаті проведеного теоретичного дослідження літературних джерел [2, 3, 7, 10, 19] було проаналізовано велику кількість визначень поняття «дистанційне навчання», що вказує на різноманіття підходів до його розуміння.

На нашу думку, дистанційне навчання в системі олімпійської освіти - це сукупність взаємопов'язаних компонентів, в якій основними засобами управління освітньою діяльністю і засобами навчання є програмно -апаратні засоби, що функціонують на базі інформаційно-комунікаційних технологій, комунікаційних систем та мереж, і використовуються в освітньому процесі віддалених один від одного користувачів під керівництвом тьютора в Центрі олімпійських досліджень та освіти [4].

В результаті аналізу наукової літератури стосовно становлення олімпійської освіти в Україні можна простежити поступове поглиблення та диверсифікацію знань з олімпійського спорту на всіх освітніх рівнях. Протягом багатьох років освітня функція олімпійського руху переважно обмежувалася предметною галуззю власно олімпійського спорту - знаннями, які забезпечують уявлення про спорт, Олімпійські ігри і олімпійський рух, ідеали і цінності олімпізму, гуманістичний і соціально-культурний потенціал спорту, про його можливості позитивного впливу на культуру людини, її інтелектуальні і творчі здібності тощо [6].

Так, у 1980-х - 1990-х роках олімпійський спорт входив до складу дисципліни «Історія фізичної культури і спорту», яка викладалася в профільних закладах освіти галузі фізичної культури і спорту. Потім його було відокремлено в навчальну дисципліну «Олімпійський спорт» (Київський державний інститут фізичної культури, Харківський державний інститут фізичної культури України), «Історія олімпійського руху» (Львівський державний інститут фізичної культури).

У 1992 р. в Київському державному інституті фізичної культури було відкрито першу в світі кафедру олімпійського спорту, а дисципліна «Олімпійський спорт» стала складовою навчального плану. Унікальність введення цієї дисципліни полягала в тому, що вперше в світі її предметна складова об'єднала знання з історії та розвитку олімпійського руху, й ого ідеалів і принципів, місця в сучасному суспільстві, організаційно-правових, соціально-економічних, політичних і гуманістичних засад олімпійського спорту.

На початку 2000-х років кафедри олімпійського спорту було створено в інших закладах освіти - у Львівському державному інституті фізичної культури, Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Донецькому державному інституті фізичної культури та здоров'я і Харківському державному інституті фізичної культури України, а в подальші роки - і на факультетах фізичного виховання провідних педагогічних вищих навчальних закладів країни. Сьогодні вивчення навчальних дисциплін «Історія олімпійського руху» (150 год., 5 кредитів) і «Олімпійський спорт» (180 год., 6 кредитів) є обов'язковим для студентів спеціалізованих закладів вищої освіти на рівні бакалаврату і магістратури. Дисципліна «Олімпійський спорт» є частиною програми підготовки аспірантів і слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Важливим етапом у становленні вітчизняної системи олімпійської освіти відповідно до рекомендацій МОК і Міжнародної олімпійської академії та за дієвої підтримки НОК України було створення в 1992 р. в Київському державному інституті фізичної культури Центру олімпійських досліджень і освіти, мета якого - розширення наукових досліджень у галузі олімпійського спорту й освіти. За роки діяльності Центр олімпійських досліджень та освіти України зібрав унікальні матеріали з історії олімпійського руху давнини і сучасності. Багаторічна робота вилилася у ряд фундаментальних публікацій, які отримали високу оцінку світової наукової і спортивної громадськості. Широкі міжнародні зв'язки спеціалістів та багате міжнародне співробітництво Центру дозволило у 2013 році надати йому статус Міжнародного [1].

Дослідження, які були проведені вченими на базі Міжнародного центру олімпійських досліджень і освіти, дозволити встановити, що «надзвичайна популярність олімпійського спорту, його вийняткова і культурна спадщина, багатопланова і вражаюча сучасність, багата не тільки на яскраві і динамічні події, а й просякнута розгалуженими зв'язками з політикою, економікою, освітою, вихованням, екологією, сучасними технологіями, які створюють широкі можливості для використання олімпійського руху та Олімпійських ігор як арени для різнобічної гуманітарної освіти та гуманістичного виховання» [6, с. 8]. Саме Центр олімпійських досліджень та освіти, як громадська організація, яка об'єднує фахівців найвищого рівня, є найбільш ефективною платформою поширення уявлень та формування системи знань про олімпійський рух в сучасному суспільстві.

Результатом плідної праці експертів Міжнародного центру олімпійських досліджень і освіти стало створення Навчально-наукового олімпійського інституту, на базі якого стало можливим впровадження сучасних дистанційних технологій в олімпійську освіту на найвищому професійному рівні.

Специфіка дистанційного навчання викликала необхідність ввести в освітню практику навчальний термін «тьютор». Функції тьютора залежать від прийнятої в системі дистанційного навчання моделі навчання. Тьюторами можуть бути як штатні викладачі закладу вищої освіти, так і особи, які мають інші професії та які залучаються на умовах сумісництва або погодинної оплати праці. У Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти Національного університету фізичного виховання і спорту України в умовах дистанційного навчання основним завданням тьюторів є створення умов для самостійної роботи користувачів (відвідувачів, студентів тощо), що передбачає виконання ними таких функцій, як формування мотивів для освітньої діяльності та проведення досліджень з олімпійської тематики; постановка цілей і завдань; організація комунікації між користувачами; контроль освітнього процесу.

Фахівці галузі олімпійського спорту працюють в умовах постійного розширення інформаційного середовища, адже спортивна наука безупинно розвивається. Проблеми інформаційного забезпечення галузі є актуальними: швидко зростає кількість інформаційних продуктів, унаслідок чого збільшується цінність інформаційних послуг, результатом яких є миттєва доступність наукових, навчальних та довідникових матеріалів, що дозволяє фахівцям опиратися у своїй практиці на найбільш сучасну науково обґрунтовану інформацію. Дуже часто намагаючись самостійно знайти потрібну інформацію, науковці галузі стикаються з проблемою її розгалуженості, розрізненості, поганої каталогізації, а інколи й відсутності.

Так, за результатами проведених досліджень здобувачів вищої освіти (п - 187), основними мотиваційними домінантами, що сприяють використанню дидактичного матеріалу з олімпійської тематики в режимі он-лайн у Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти Національного університету фізичного виховання і спорту України, є наступні: можливість постійного оновлення знань з олімпійської тематики (46%), удосконалення та поглиблення знань з олімпійської освіти (32%), можливість отримання другої кар'єри та оволодіння базовими знаннями з олімпійської освіти (19%), підвищення самооцінки завдяки опануванню нових знань (3%). Розподілення відповідей респондентів представлено на рис. 1.

Рис. 1. Мотиваційні домінанти здобувачів вищої освіти у галузі фізичної культури і спорту (п - 187) у використанні дидактичного матеріалу з олімпійської тематики в режимі онлайн (у % від загальної кількості відповідей):

I - можливість постійного оновлення знань з олімпійської тематики;

II - удосконалення та поглиблення знань з олімпійської освіти;

III - можливість отримання другої кар'єри та оволодіння базовими знаннями з олімпійської освіти;

IV - підвищення самооцінки завдяки опануванню нових знань

дистанційний олімпійська освіта

Дистанційні технології Міжнародного центру олімпійських досліджень та науки було запроваджено у модулі «Олімпійська спадщина», мета якого полягає у підвищенні рівня олімпійської обізнаності, залучення до ідеалів та цінностей олімпізму відвідувачів Центру, збереженні олімпійської спадщини в Україні та світі. Модуль «Олімпійська спадщина» включає п'ять розділів: новини, теорія, лекторій, відеотека, тестування.

Міжнародний центр олімпійських досліджень та освіти не тільки надає користувачам доступ до освітніх ресурсів, але й забезпечує їх можливістю віддаленого спілкування з тьютором, з тим щоб вони мали можливість ставити тьютору запитання, оперативно отримувати коментарі від нього, а також спілкуватися з іншими користувачами, які вивчають той самий курс. Ступінь ефективності використання дистанційних технологій визначається можливостями введення, редагування, компонування освітнього матеріалу, включаючи сучасні засоби мультимедіа та гіпертекст, різновидами завдань і тестів, зручністю інтерфейсу для користувача і т.п.

Технології дистанційного навчання в олімпійській освіті (або дистанційні технології) - це комплекс освітніх технологій, включаючи психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні, що надають можливість реалізувати процес дистанційного навчання у навчальних закладах та наукових установах з олімпійської освіти (рис. 2).

Рисунок 2. Класифікація технологій дистанційного навчання в олімпійській освіті

Основні напрями впровадження технологій дистанційного навчання в систему олімпійської освіти наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Напрями впровадження технологій дистанційного навчання в систему олімпійської освіти України

№	Напрям	Реалізація
1.	Олімпійська освіта в закладах	- розробка авторського он-лайн курсу з олімпійської освіти для
	вищої освіти України	спеціалізованих та неспеціалізованих закладів вищої освіти України; - організація та проведення Інтернет-конференцій, вебінарів, інтерактивних студентських олімпіад; - проведення он-лайн лекцій на олімпійську тематику.
2.	Олімпійське виховання в закладах загально-середньої освіти та дошкільних закладах	- розробка інтерактивного та медіа-контенту для олімпійських класів; - розробка авторського онлайн курсу олімпійського виховання для дошкільних навчальних закладів.
3.	Спорт для всіх	- розробка інтерактивного та медіа-контенту для проведення Олімпійського дня, Олімпійського уроку; - проведення Інтернет-конференцій і он-лайн курсів з олімпійської тематики.
4.	Участь у міжнародних заходах	- он-лайн трансляція (стрімінг) міжнародних сесій, семінарів Міжнародної олімпійської академії на базі МЦОДО.
5.	Ветеранський рух	- підготовка електронних видань з проблем спортивного руху ветеранів спорту в Україні; - організація і проведення Skype-чатів та он-лайн зустрічей для спортсменів-ветеранів; - проведення он-лайн лекцій видатними спортсменами минулих років з олімпійської тематики.
6.	Співпраця із засобами масової інформації	- розробка інтерактивного та медіа-контенту з олімпійської тематики для теле- та радіопрограм, що висвітлюють спортивні події в Україні

У результаті експертного опитування було встановлено, що технології дистанційного навчання у Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти Національного університету фізичного виховання і спорту України включать:

- авторський курс з олімпійської освіти;

- електронні навчально-методичні посібники та видання з історії та теорії олімпійського руху;

- літературу для учнів закладів загальної середньої освіти з олімпійської освіти;

- відео-лекції з окремих тем олімпійської тематики;

- лекції у форматі Power Point;

- теоретичні завдання та тестування з олімпійської освіти (самоконтроль);

- відео-презентації та ілюстративний матеріал з олімпійської тематики;

- інтерактивне спілкування з фахівцями Міжнародного центру олімпійських досліджень та освіти (у форумі, через електронну пошту чи програму SKYPE);

- участь у вебінарах (інтернет-семінарах) з олімпійської тематики.

За результом соціологічного опитування професорсько-викладацького складу закладів вищої освіти у галузі ФКіС (п - 49) та викладачів закладів загальної середньої освіти (п - 133) було визначено ступінь використання дистанційних технологій у Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти Національного університету фізичного виховання і спорту України. Порівняльна характеристика відповідей респондентів представлена на рис. 3.

Так, більшість користувачів відзначили інтерактивне спілкування з фахівцями Центру та участь у вебінарах з олімпійської тематики як найбільш пріорітетні - відповідно 83% (науковці та професорсько-викладацький склад ЗВО) та 77% (викладачі шкіл), сприяє підвищенню якості освітнього процесу представлені у Центрі відео -презентації та ілюстративний матеріал з олімпійської тематики (відповідно 74% та 69%).

Рис. 3. Технології дистанційного навчання у Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти НУФВСУ В цілому реалізації дистанційних технологій в олімпійській освіті, на нашу думку, сприяли наступні чинники



1) інформатизація суспільства та підвищення рівня комп'ютерної грамотності населення;

2) створення інформаційно-освітнього простору для підтримки дистанційного навчання з використанням і нформаці йно-комунікаційних технологі й;

3) формування розгалуженої системи олімпійської освіти та створення Центрів олімпійських досліджень.



Висновки

Центр олімпійських досліджень та освіти являє собою культурно -освітню установу, яка є джерелом сучасних олімпійських знань, прагне надавати фахівцям та дослідникам доступ до інформації та колекцій, що стимулюють інтелектуальний обмін та наукові дослідження. Центри є складовою частиною Міжнародного олімпійського руху та мають унікальну можливість забезпечувати найбільш точною, актуальною та новітньою інформацією про олімпізм, Олімпійські ігри та їх місце в суспільстві, а також впроваджувати технології дистанційного навчання. Міжнародний олімпійський комітет координує діяльність Центрів олімпійських досліджень. За офіційною інформацією, на сьогодні функціонують та мають підтримку Міжнародного олімпійського комітету в своїй діяльності 43 Центри олімпійських досліджень та освіти. Впровадження дистанційних технологій сприяє створенню умов для підвищення ефективності користування інформаційними ресурсами Міжнародного центру олімпійських досліджень та освіти, формуванню інформаційно-освітнього середовища дистанційного навчання в системі олімпійської освіти, підготовці до вступу до заклідів вищої освіти, навчанні та підвищенні кваліфікації, перепідготовці кадрів на основі впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій навчання з олімпійської освіти.

Результати впровадження розробленого модулю «Олімпійська спадщина» свідчать про доцільність впровадження дистанційних технологій в регіональні центри олімпійських досліджень та освіти України для постійного оновлення інформації з олімпійської тематики, для удосконалення та поглиблення знань з олімпійської освіти, підвищення якості інтеграції олімпійської освіти в освітній простір закладів освіти та відсутністю відповідного інформаційно -освітнього середовища.

Перспективи подальших досліджень. Перспективним напрямком впровадження дистанційних технологій для підвищення якості професійної підготовки фахівців у галузі ФКіС і розвитку особистості студентів є формування інформаційно-освітнього середовища дистанційного навчання в системі олімпійської освіти на базі платформи системи Moodle.



Література:

1. 25 років разом. Олімпійська освіта [за заг. ред. С.Н. Бубки, М.М. Булатової]. - К.: 2017. - 128 с.

2. Биков В.Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології: кол. Монографія // Академія педагогічних наук України, Інститут засобів навчання. - К.: Атіка, 2015. - С. 77-140.

3. Борейко Н.Ю., Азаренкова Л.Л. Використання змішаної форми дистанційного навчання на спеціальності «Фізична культура і спорт» // Науково-методичні основи використання інформаційних технологій в галузі фізичної культури та спорту. - Харків: ХДАФК, 2017. - Вип.1. - с. 16-19.

4. Булатова М.М, Кучерявий О.М, Ярмолюк О.В. Технології дистанційного навчання в системі олімпійської освіти// Наука в олимпийском спорте, 2020. - № 1. - с. 4-21.

5. Булатова М.М, Платонов В.М. Олимпизм и олимпийское образование: история, современность, будущее // Наука в олимпийском спорте, 2018. - №4. - с. 4-27. DOI:10.32652/olympic2018.4_1.

6. Булатова М.М., Бубка С.Н., Платонов В.М. Олімпійський спорт у системі гуманітарної освіти: навчальне видання. - К.: Перша друкарня, 2019. - 912 с.

7. Герасименко С.О. Основы использования дистанционных технологий обучения в вузах физкультурного профиля // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф.. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - Вип. 6. - с.13-16.

8. Гриневич Л. Ми починаємо розвиток цифрової освіти в Україні // Урядовий портал, 2018. [цитовано 2020 жовтн.

2]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/liliya-grinevich-mi-pochinayemo-rozvitok-cifrovoyi-osviti-v-ukrayini-

stvoryuyetsya-nacionalna-osvitnya-platforma-ta-e-pidruchniki-ale-nam-potribna-dopomoga

9. Гуржий А.М. Информационно-коммуникационные технологии в профессионально -техническом образовании: монография. - Винница: Нилан лтд., 2016. - 412 с.

10. Дистанційне навчання. Основи, концепції, перспективи: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. О. Романенко, В. В. Калачова, Д. В. Сумцов, О. П. Сук; Нац. техн. ун-т "Харк. політехн. ін-т". - Х.: НТУ "ХПІ", 2010. - 283 с.

11. Драгнєв Ю.В. Інформаційні технології у навчальному процесі майбутнього вчителя фізичної культури як

невід'ємна частина сучасної фізкультурної освіти в Україні // Науковий вісник Донбасу, 2011. - №1. - Режим

доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2011_1_16

12. Європейський простір вищої освіти та Болонський процес: Навчально-методичний посібник / Т. М. Димань, О. А. Боньковський, А. Г. Вовкогон. - БНАУ, 2017. - Одеса: НУ «ОМА», 2017. - 106 с.

13. Єрмолова В.М. Олімпійська освіта: теорія і практика: навчальний посібник / В.М. Єрмолова. - К., 2011. - 335 с.

14. Кива Л. Передумови впровадження у навчальний процес технологічного факультету дистанційного навчання у процесі вивчення дисциплін творчого напрямку // Актуальні питання гуманітарних наук. - 2015. - Вип. 13. - С. 262-270.

15. Клопов Р.В. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій: теорія і практика. -Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2010. - 386 с.

16. Концепція розвитку освіти України на період 2015 - 2025 рр. (Проект). 2015. [цитовано 2020 серп. 20]; 14, ст.80. Режим доступу: http://tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_koncepc.pdf

17. Круглик И.И. Дистанционно-педагогческая технология в сфере олимпийского образования студентов. дис.... канд. пед. наук 13.00.08 / Круглик Иван Иванович. Санкт-Петербург, 2016. - 252 с.

18. Ладика П., Шандригось Г., Шандригось В. Особливості застосування дистанційного навчання під час викладання спортивно-педагогічних дисциплін // Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 2015. - №3(31). - с.32-35.

19. Модернізація вищої освіти в Україні і світі: десять років наукового пошуку: [монографія] / ред.: В.П. Андрущенко та ін. - Х.: Ін-т вищ. освіти АПН України, 2009. - 504 с.

20. Петрова О.О, Томашевський В.В. Модель дистанційного підвищення кваліфікації українських тренерів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Х., 2012. - № 3. - с. 63-68.

21. Сущенко А.В. Інформаційно-комунікаційні технології і засоби навчання в професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту // Вісник Запорізького нац. ун -ту. Серія: Фізичне виховання та спорт: [зб. наук. пр.]. - Запоріжжя, 2012. - № 1 (7). - с.104-111.

22. Філенко Л.В. Інформатизація навчального процесу вищих навчальних закладів фізичної культури з урахуванням когнітивних якостей студентів: дис. канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02. - Харьків, 2007. - 211с.

23. Чміленко Ю. Використання дистанційної форми навчання для підготовки майбутніх тренерів з панкратіону // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: НФВ «Українські технології», 2006. - Вип.3. - с. 273-278.

24. Шандригось В.І., Шандригось Г.А. Дистанційне навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту // Науково-методичні основи використання інформаційних технологій в галузі фізичної культури та спорту. - Харків: ХДАФК, 2017. - Вип.1. - с. 125-128.

25. Шандригось Г.А. Якість професійної підготовки фахівців у галузі фізичної культури і спорту // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів: ЧНПУ, 2013. - Том I. - Вип. 107. - С. 352-356.

26. Bork A., Gunnarsdottir S. Tutorial Distance Learning: Rebuilding Our Educational System (Innovations in Science Education and Technology Book 12). - Springer, 2012. - 192 p.

27. Bulatova M., Kucheriavyi O., Ermolova V. Yarmoliuk O. Distance-pedagogical technologies in olympic education for schoolchildren // Journal of Physical Education and Sport, 2019. - pp. 19-4.

28. Chatziefstathiou D., Muller N. Olympism, Olympic Education and Learning Legacies. - Cambridge, UK, Cambridge Scholars Publishing, 2014. - 318 p.

29. Daniel J. Mega-universities and Knowledge Media (Open and Distance Learning) 1st ed. - Routledge, 2013. - 232 p.

30. Harasim L. Learning Theory and Online Technologies. 2nd Ed. - Routledge, 2017. - 214 p.

31. McCabe M., Gonzalez-Flores P. Essentials of Online Teaching: A Standards-Based Guide (Essentials of Online Learning). 1st ed. - Routledge, 2017. - 306 p.

32. Naul R. Olympic education. - Oxford: Meyer & Meyer (UK) Ltd, 2008. - 168 p.

33. Stein J., Graham CR. Essentials for Blended Learning: A Standards-Based Guide (Essentials of Online Learning) 1st Ed. - Routledge, 2014. - 223 p.



References

1. 25 rokiv razom. Olimpiys'ka osvita [edited by S.N. Bubka, M.M. Bulatova]. - K.: 2017. - 128 p.

2. Bykov, V.Yu. (2015). Distance learning in Europe and the USA and prospects for Ukraine. Information support of the educational process: innovative tools and technologies: kol. Monohrafiya // Akademiya pedahohichnykh nauk Ukrayiny, Instytut zasobiv navchannya. - K.: Atika. - P. 77-140.

3. Boreyko, N.Yu, Azarenkova, L.L. (2017). Using a mixed form of distance learning in the specialty "Physical Culture and Sports"// Naukovo-metodychni osnovy vykorystannya informatsiynykh tekhnolohiy v haluzi fizychnoyi kul 'tury ta sportu. - Kharkiv: KHDAFK. - Vyp.1. - P. 16-19.

4. Bulatova, M.M, Kucheryavyy, O.M, Yarmolyuk, O.V. (2020). Distance learning technologies in the Olympic education system // Science in Olympic Sport. - № 1. - P. 4-21.

5. Bulatova, M.M, Platonov, V.M. (2018). Olympism and Olympic education: history, present, future // Science in Olympic Sport. - №4. - P. 4-27. DOI:10.32652/olympic2018.4_1.

6. Bulatova, M.M., Bubka, S.N., Platonov, V.M. (2019). Olympic sports in the system of humanitarian education: educational publication. - K.: Persha drukarnya. - 912 p.

7. Herasymenko, S.O. (2006). Fundamentals of the use of distance learning technologies in universities of physical education // Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu: naukova monohrafiya za red. prof. Yermakova S.S. - Kharkiv: KHDADM (KHKHPI). - Vyp. 6. - P.13-16.

8. Hrynevych, L. (2018). We are starting the development of digital education in Ukraine // Uryadovyy portal, available at: https://www.kmu.gov.ua/news/liliya-grinevich-mi-pochinayemo-rozvitok-cifrovoyi-osviti-v-ukrayini-stvoryuyetsya-nacionalna-osvitnya- platforma-ta-e-pidruchniki-ale-nam-potribna-dopomoga (accessed October 2, 2020).

9. Hurzhyy, A.M. (2016). Information and communication technologies in vocational education: a monograph. - Vynnytsa: Nylan ltd. - 412 p.

10. Distance learning. Fundamentals, concepts, perspectives: navch. posib. dlya stud. vyshch. navch. zakl. / I. O. Romanenko, V. V. Kalachova, D. V. Sumtsov, O. P. Suk; Nats. tekhn. un-t "Khark. politekhn. in-t". - KH.: NTU "KHPI", 2010. - 283 p.

11. Drahnyev, Yu.V. (2011). Information technologies in the educational process of the future physical education teacher

as an integral part of modern physical education in Ukraine // Naukovyy visnyk Donbasu. - №1, available at:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvd_2011_1_16 (accessed Septemer 11, 2020).

12. European Higher Education Area and the Bologna Process: A Textbook / T. M. Dyman', O. A. Bon'kovs'kyy, A. H. Vovkohon. - BNAU, 2017. - Odesa: NU «OMA», 2017. - 106 p.

13. Yermolova, V.M. (2011). Olympic education: theory and practice: a textbook / V.M. Yermolova. - Kyiv. - 335 p.

14. Kyva, L. (2015). Prerequisites for the introduction into the educational process of the technological faculty of distance learning in the process of studying the disciplines of the creative direction // Aktual 'ni pytannya humanitarnykh nauk. - Vyp. 13. - P. 262-270.

15. Klopov, R.V. (2010). Professional training of future specialists in physical education and sports with the use of information technology: theory and practice. - Zaporizhzhya: Zaporiz'kyy nats. un-t. - 386 p.

16. The concept of development of education of Ukraine for the period 2015 - 2025 (Project). 2015. - st.80. available at: http://tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_koncepc.pdf (accessed August 20, 2020).

17. Kruhlyk, Y.Y. (2016). Distance pedagogical technology in the field of Olympic education of students. Phd thesis 13.00.08 / Kruhlyk Yvan Yvanovych. Sankt-Peterburh. - 252 p.

18. Ladyka, P., Shandryhos', H., Shandryhos', V. (2015). Features of the application of distance learning in the teaching of sports and pedagogical disciplines // Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society. - №3(31). - P.32-35.

19. Modernization of higher education in Ukraine and the world: ten years of scientific research: [monograph] / ed. by V.P. Andrushchenko ta in. - KH.: In-t vyshch. osvity APN Ukrayiny, 2009. - 504 p.

20. Petrova, O.O, Tomashevs'kyy, V.V. (2012). Model of remote professional development of Ukrainian coaches // Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu. - Kharkiv. - № 3. - P. 63-68.

21. Sushchenko, A.V. (2012). Information and communication technologies and teaching aids in the training of future specialists in physical education and sports // Visnyk Zaporiz'koho nats. un-tu. Seriya: Fizychne vykhovannya ta sport: [zb. nauk. pr.]. - Zaporizhzhya. - № 1 (7). - P.104-111.

22. Filenko, L.V. (2007). Informatization of the educational process of higher educational institutions of physical culture taking into account the cognitive qualities of students: Phd in 24.00.02. - Khar'kiv. - 211 p.

23. Chmilenko, YU. (2006). Using distance learning to train future pankration coaches // Moloda sportyvna nauka Ukrayiny: Zb. nauk. prats' z haluzi fizychnoyi kul'tury ta sportu. - L'viv: NFV «Ukrayins'ki tekhnolohiyi». - Vyp.3. - P. 273-278.

24. Shandryhos', V.I., Shandryhos', H.A. (2017). Distance learning in the professional training of future specialists in physical culture and sports // Naukovo-metodychni osnovy vykorystannya informatsiynykh tekhnolohiy v haluzi fizychnoyi kul 'tury ta sportu. - Kharkiv: KHDAFK. - Vyp.1. - P. 125-128.

25. Shandryhos', H.A. (2013). Quality of professional training of specialists in the field of physical culture and sports // Visnyk Chernihivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni T.H. Shevchenka. Seriya: Pedahohichni nauky. Fizychne vykhovannya ta sport. - Chernihiv: ChNpU. - Tom I. - Vyp. 107. - P. 352-356.

26. Bork, A., Gunnarsdottir, S. (2012). Tutorial Distance Learning: Rebuilding Our Educational System (Innovations in Science Education and Technology Book 12). Springer. 192 p.

27. Bulatova, M., Kucheriavyi, O., Ermolova, V. Yarmoliuk, O. (2019). Distance-pedagogical technologies in olympic education for schoolchildren // Journal of Physical Education and Sport. pp. 19-4.

28. Chatziefstathiou, D., Muller, N. (2014). Olympism, Olympic Education and Learning Legacies. Cambridge, UK, Cambridge Scholars Publishing. 318 p.

29. Daniel, J. (2013). Mega-universities and Knowledge Media (Open and Distance Learning) 1st ed. Routledge. 232 p.

30. Harasim, L. (2017). Learning Theory and Online Technologies. 2nd Ed. Routledge. 214 p.

31. McCabe, M., Gonzalez-Flores, P. (2017). Essentials of Online Teaching: A Standards-Based Guide (Essentials of Online Learning). 1st ed. Routledge. 306 p.

32. Naul, R. (2008). Olympic education. Oxford: Meyer & Meyer (UK) Ltd. 168 p.

Stein, J., Graham, C.R. (2014). Essentials for Blended Learning: A Standards-Based Guide (Essentials of Online Learning) 1st Ed. Routledge. 223 p.

Размещено на Allbest.ru

...