Формування фонетичної компетентності на заняттях з дисципліни "Сучасна польська мова"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

Формування фонетичної компетентності на заняттях з дисципліни «сучасна польська мова»

Оксана Ранюк

кандидат педагогічних наук, старший викладач

Світлана Войталюк

викладач

Проаналізовано фонетичну компетентність, яка є одним із складників іншомовної комунікативної компетентності. Вказано, що серед дослідників немає єдиної думки стосовно визначення поняття «фонетична компетентність», адже частина з них розуміє фонетичну компетентність як правильну вимову звуків і звукосполучень, коректне наголошування слів і володіння інтонаційними моделями мови, а решта - як здатність до нормативного фонетичного оформлення власного іншомовного мовлення та розуміння мовлення інших. Відзначено, що фонетична компетентність безпосередньо пов'язана з технікою мовлення, елементами якої є дихання, голос, дикція, орфоепія. Вказано, що результативність формування фонетичної компетентності залежить від використання ефективних методів. Серед методів виокремлено пояснювально-ілюстративний, спостереження над текстом і мовленням, проблемний метод, метод гри, вправ тощо. Запропоновано вправи, які спрямовані на формування фонетичної компетентності. Зазначено, що проведення занять з польської мови з використанням ігрового матеріалу активізує студентів, сприяє досягненню високої результативності знань та мотивує до вивчення мови. Підкреслено, що під час вивчення польської мови важливо використовувати якомога частіше аутентичний текст та постійно працювати над удосконаленням фонетичної компетентності майбутніх філологів.

Ключові слова: філолог, польська мова, фонетична компетентність, вправа, риторична гра.

фонетичний компетентність гра

ОКСАНА РАНЮК

кандидат педагогических наук, старший преподаватель

Хмельницкий национальный университет ул. Институтская, 11, г. Хмельницький

СВЕТЛАНА ВОЙТАЛЮК

преподаватель Хмельницкий национальный университет ул. Институтская, 11, г. Хмельницький

ФОРМИРОВАНИЕ ФОНЕТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ НА ЗАНЯТИЯХ ПО ДИСЦИПЛИНЕ «СОВРЕМЕННЫЙ ПОЛЬСКИЙ ЯЗЫК»

Проанализировано фонетическую компетентность, котороя является одной из составляющих иноязычной коммуникативной компетентности. Указано, что среди исследователей нет единого мнения относительно определения понятия «фонетическая компетентность», ведь часть из них понимают фонетическую компетентность как правильное произношение звуков и звукосочетаний, корректное подчеркивание слов и владения интонационными моделями языка, а остальные -- как способность к нормативному фонетического оформления собственного иноязычной речи и понимания речи других. Отмечено, что фонетическая компетентность непосредственно связана с техникой речи, элементами которой являются дыхания, голос, дикция, орфоэпия. Указано, что результативность формирования фонетической компетентности зависит от использования эффективных методов. Среди методов выделены объяснительно-иллюстративный, наблюдения над текстом и речью, проблемный метод, метод игры, упражнений и т. п. Предложены упражнения, направленные на формирование фонетической компетентности. Отмечено, что проведение занятий по польскому языку с использованием игрового материала активизирует студентов, способствует достижению высокой результативности знаний и мотивирует к изучению языка. Подчеркнуто, что при изучении польского языка важно использовать наиболее чаще аутентичный текст и постоянно работать над совершенствованием фонетической компетентности будущих филологов.

Ключевые слова: филолог, польский язык, фонетическая компетентность, упражнение, риторическая игра.

OKSANA RANYUK

Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer Khmelnytsky National University 11 Instytutska Str., Khmelnytskyi

SVITLANA VOYTALYUK

Lecturer

Khmelnytskyi National University 11 Instytutska Str., Khmelnytskyi

FORMATION OF PHONETIC COMPETENCE AT CLASSES IN DISCIPLINE OF

“MODERN POLISH”

The article analyzes the concept of phonetic competence. It is noted that in the formation of foreign language communicative competence, one of the components is phonetic competence. It is determined that there is no consensus among researchers on the definition of “phonetic competence". After all, some scientists understand phonetic competence as the correct pronunciation of sounds and sound combinations, correct stress and mastery of intonation language models. Others -- as the ability to normative phonetic design of personal foreign speech and understanding the speech of others. It is emphasized that phonetic competence is directly related to speech technique, the elements of which are breathing, voice, diction, orthoepy. Phonetic skills are distinguished: to pronounce the sounds of the Polish language correctly, to have a clear diction, to emphasize words according to norms, to modulate the voice, to change its intonation, to adjust the tempo of speech in accordance with the situation, listeners, the purpose of the statement, to breathe correctly. It is indicated that the effectiveness of the phonetic competence formation depends on the use of effective methods. Among the methods, the following have been highlighted: explanatory-illustrative method of learning, observation of text and speech, problem method, role playing, exercises and soforth. There have been suggested exercises aimed atformation of phonetic competence. It is noted that role playing should be used in addition to exercises. It is emphasized that conduction of Polish language classes with the use of game material activates students, contributes to high performance in knowledge and motivates to learn Polish. Rhetorical games have been highlighted - conversational games that develop skills of interpersonal and collective effective communication. The article describes the articulatory rhetorical game “Phonetic warm-up ”, the purpose of which is to form the skills of clear, quick and error-free speech, the development of students' creative skills. An example of an intonation rhetorical game has been also given. The article emphasizes that when learning the Polish language, it is important to use the authentic text as often as possible and constantly work on improving of phonetic competence of future philologists.

Keywords: philologist, Polish language, phonetic competence, exercise, rhetorical game.

Проблема глобалізації, активне використання іноземних мов, включаючи польську, орієнтація на світові тенденції, європеїзація змісту і моделей навчання, створення нових освітніх стандартів сприяє переосмисленню мети та завдань вивчення іноземної мови. Практичне володіння іноземною мовою є обов'язковою умовою для успішної професійної діяльності. Формування іншомовної комунікативної компетентності (ІКК) становить основну мету підготовки професійного філолога. ІКК - це багатокомпонентне поняття, одним із складників якої є фонетична компетентність. На початковому етапі навчання іноземної мови засвоєння мовного явища (лексичних одиниць або граматичних структур) відбувається на рівні звукового коду, тому навчання правильної вимови - пріоритетне завдання на цьому етапі. Відсутність чіткості у мовленні, неволодіння комунікативно-фонетичним складником мовлення викликає непорозуміння, порушення комунікації, а отже неможливість вирішити основні завдання навчання іноземної (польської) мови. Саме тому актуальною обрана тема дослідження.

Важливі проблеми навчання польської мови як іноземної досліджували такі українські науковці, як А. Василюк, С. Касьянова, О. Козаченко, А. Кравчук, Ю. Федорик, А. Харченко та ін. Серед польських науковців варто назвати: Р. Демського, П. Ґембаля, Є. Ковалевського, Е. Ліпінську, В. Мартинюка, А. Серетни, В. Стефанчика, П. Турка, П. Хорбатовського,І. Яновську та ін.

Проблема формування та розвитку фонетичної компетентності завжди привертала увагу науковців. Зокрема, вченими розробляються методики формування та вдосконалення окремих аспектів фонетичного оформлення мовлення, пропонуються різні підходи до визначення складу фонетичної компетентності (М. Бернацька, Т. Вербицька, Ю. Головач, А. Долина, Т. Єременко, О. Корзун, В. Кочубей, Н. Красовська, В. Перлова, Л. Прокопова).

Мета статті - проаналізувати поняття «фонетична компетентність» та описати основні методи формування фонетичної компетентності на заняттях з дисципліни «Сучасна польська мова».

Професійно-педагогічна діяльність сучасних викладачів за умов впровадження компетентнісного підходу характеризується зосередженням на формуванні певних компетентностей здобувачів освіти. Переорієнтація на компетентнісний підхід забезпечує посилення прикладного характеру мовної освіти, що уможливлює використання теоретичних знань як практичного засобу пояснення явищ і розв'язання проблем, застосування досвіду успішних дій у конкретних ситуаціях, переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі [7].

Одна з ключових компетентностей, які необхідно формувати на заняттях з дисципліни «Сучасна польська мова» - фонетична, оскільки вона є головним складником в узгодженні з іншими мовними та мовленнєвими компетентностями. Методика вивчення польської мови як іноземної має свою специфіку, зумовлену кількома чинниками. Насамперед варто пам'ятати, що загалом польська мова вивчається поза мовним середовищем її носіїв; крім того, треба враховувати особливості рідної мови, близькоспоріднених мов і культур, особливості граматичних структур, лексичних і фонетичних відмінностей. Специфіка вивчення польської мови як іноземної передбачає подолання труднощів вимови. Загалом фонетичні труднощі пов'язані з артикуляційними відмінностями у вимові фонем польської та української мов.

Серед вчених немає однієї думки стосовно визначення поняття «фонетична компетентність» (ФК). К. Бурда [4], Ж. Стельмащук [9] розуміють її як правильну вимову звуків і звукосполучень, коректне наголошування слів і володіння інтонаційними моделями мови. А. Долина [7],

Хомутова [11] визначають фонетичну компетентність як здатність до нормативного фонетичного оформлення власного іншомовного мовлення і розуміння мовлення інших.

Н. Бориско вважає, що фонетична компетентність є здатністю до коректного артикуляційного та інтонаційного оформлення висловлювання і розуміння інших, що базується на відповідних навичках, знаннях та загальній фонетичній усвідомленості, а успішність її формування залежить від рівня сформованості її складових: фонетичних навичок, обсягу знань про фонетичну систему мови та динамічній взаємодії цих складових [3,с.3].

Значну роль у процесі формування фонетичної компетентності відіграють насамперед фонетичні знання: засвоєння лінгвістичних понять, вивчення основних фонетичних одиниць, звукових явищ різного рівня - звуку / фонеми, слова, словосполучення, співвідношень між графемою і фонемою, а також транскрипційних позначень, які однозначно характеризують звукові явища.

Для формування розвитку фонетичної компетентності під час вивчення польської мови необхідно працювати над технікою мовлення. В. Теслюк під технікою мовлення розуміє вміння володіти голосом, інтонувати виступ та керувати аудиторією [10, с. 212]. На думку

Федорчука, техніка мовлення - це сукупність елементарних прийомів фонаційного дихання, мовленнєвого голосу й дикції, доведених до рівня автоматизованих навичок [12, с. 52]. Г. Олійник елементами техніки мовлення визначає: дихання - фізіологічна основа мовлення; голос - головний інструмент читця; дикцію - чітке вимовляння звуків, слів, виразів; орфоепію - правильна літературна вимова [8, с. 14].

Дихання є одним із важливих складників правильного звучання мови. Процес мовлення вимагає від філолога певної побудови, тобто організації дихального процесу: швидкого вдихання й повільного видихання, уміння керувати витратою повітря. Опанування правильного дихання відіграє важливу роль у формуванні чистоти, правильності й краси всіх голосових змін тону, у вмінні оберігати голосові зв'язки.

Голос - це основне знаряддя роботи філолога. Поставити голос - означає настільки розвинути, удосконалити його природні якості, щоб вони легко підкорялися творчій волі читця відповідно до завдань художнього твору чи іншого характеру мовлення [8, с. 24]. Серед основних властивостей голосу виділяють: звучність, яка залежить від правильного, активного мовленнєвого дихання, від активності роботи органів мовленнєвого апарату; політність (злетність), тобто здатність «посилати» свій голос на відстань і регулювати силу голосу; гнучкість (рухливість), здатність легко й швидко змінюватися за висотою, силою, тривалістю звучання; діапазон голосу; тембр - забарвленість звуку, його яскравість, індивідуальність; милозвучність - чистота і свіжість тембру; сугестивність - здатність голосу впливати на слухача, транслювати, навіювати йому необхідний емоційний стан; витривалість - здатність витримувати перевантаження [12,с. 55-56].

Фундаментом професійного звучання мовлення педагога є дикція. Неправильність у вимові звуків, слів, фраз робить мовлення нечітким та нерозбірливим. Удосконалення дикції пов'язане передусім із відпрацюванням артикуляції - руху органів мовлення. Артикуляція є дією мовного апарату, унаслідок якої утворюються розбірливі звуки. Узгоджена й енергійна робота всіх м'язів, що беруть участь у мовленнєвому процесі, забезпечує якість і чистоту мовлення. Гарна дикція готує мовленнєвий апарат до творчого процесу, робить звичною точну артикуляцію всіх звуків мовлення, допомагає виразності мовлення.

Паузи, темп, мелодика мовлення в сукупності складають інтонацію, що є видозмінами висоти звучання, сили, тембру голосу, членування мовлення паузами у процесі його розгортання [1, с. 198]. З. Бакум зазначає, що інтонація оформляє різноманітні синтаксичні конструкції і типи речень, за її допомогою мовлення членується на інтонаційно-смислові відрізки - синтагми; нарешті, інтонація бере участь у вираженні думок, почуттів, волевиявлень людини; словесний наголос є обов'язковою ознакою фонетичного слова [2, с.21].

Говорячи про інтонацію в реалізації тексту як цілого, виділяють три основні її функції: 1) організації - організовує текст як мовне явище; 2) структурування - членує і зв'язує текст; 3) контекстуальну - полягає в змістовому членуванні тексту. «Без наголосу немає слова, без інтонації неможливе мовлення, спілкування», - зазначає О. Волох [5, с. 98].

Таким чином, ми виокремлюємо такі фонетичні вміння, над удосконаленням яких необхідно працювати на заняттях з дисципліни «Сучасна польська мова»: правильно вимовляти звуки польської мови, мати чітку дикцію (зокрема в польській мові багато звуків, які залежно від позиції у слові по-різному вимовляються, до прикладу, носові з, з); наголошувати слова відповідно до норм, адже в польській мові хоча і сталий наголос у більшості слів, який падає на передостанній склад, проте є певні винятки, про які варто пам'ятати; модулювати голос, змінювати його інтонацію, адже, як зазначалося вище, філолог повинен мати гнучкий голос, могти поступово його посилювати або послаблювати; підлаштовування темпу мовлення відповідно до ситуації, слухачів, мети висловлювання, що презентує гнучкість голосу; правильно дихати.

Результативність формування фонетичної компетентності залежить від використання ефективних методів. Серед методів варто виокремити: пояснювально-ілюстративний,

спостереження над текстом і мовленням, проблемний метод, метод гри, вправ тощо. Робота з усунення помилок у мовленні здійснюється за допомогою засвоєння літературної норми. Для цього необхідно використовувати аутентичні тексти, вправи для аналізу помилок, які вони помітили у мовців, наприклад: proszз wysluchac nagrania і zdecydowac, czy wponizszych zdaniach podkrzeslone slowa zostaly przeczytane zgodnie z polskq wymowq. Також варто заохочувати студентів до аналізу не лише чужого, й власного мовлення: proszз sprфbowac przeczytac na glos ponizsze slowa і zwroty pochodzqce z popularnych lamancфw jзzykowych, Nastзpnie proszз wysluchac nagrania i porфwnac swojq wymowз z wymowq lektora.

Оволодіння технікою мовлення передбачає передусім постановку і розвиток правильного дихання, управління голосом, його тембром, інтонацією, вдосконаленням дикції. Гучний, рівний і сильний голос забезпечується правильним диханням. Задля цього необхідно використовувати спеціальні вправи на розвиток дихання, наприклад: Proszз przeczytac na jednym oddechu, bez dobierania powietrza, nastзpujqcy ciqg slow. Proszз zaznaczyc miejsce, w ktфrym zaczyna brakowac powietrza, czyli dopierwszego wdechu.

Для активізації когнітивної діяльності студентів, їхньої готовності до сприйняття та розуміння навчального матеріалу можна запропонувати вправи, основна умова яких - спостереження над текстом, виокремлення звуків, якими автор вірша підкреслює емоційно- експресивні можливості звуків польської мови. Не менш важливим є використання дикційних віршів, які довші, ніж скоромовки, і часто не відповідають формі та змістові, адже головна увага в них зосереджена на тренуванні артикуляційного апарату. Наприклад:

W gqszczu szczawiu we Wrzeszczu klaszczq kleszcze na deszczu, szepcze szczygiel w szczelinie, szczeka szczeniak w Szczuczynie, piszczy pszczolapod Pszczynq, swiszcze swierszcz pod leszczynq, a trzy pliszki i liszka taszczqplaszcze w Szypliszkach.

Такі вірші необхідно не тільки читати, а й учити напам'ять, що сприяє тренуванню вимови, пам'яті, дикції, побудові партитури тексту, враховуючи паузи, темп, модулювання голосу та ін.

Ефективним методом формування фонетичної компетентності є також гра. Проведення занять із польської мови з використанням ігрового матеріалу активізує студентів, сприяє досягненню високої результативності знань та мотивує до вивчення мови. Значної популярності нині набули так звані риторичні ігри - мовленнєві ігри, що розвивають навички міжособистісного та колективного ефективного спілкування.

Комплексні риторичні ігри побудовані на основі артикуляційних вправ. На початковому етапі вивчення польської мови ці ігри є особливо актуальними, оскільки сприяють розвитку мовлення студентів, а надалі дають змогу розвивати й удосконалювати власну артикуляцію. Наприклад, можна використати з цією метою гру «Фонетична розминка». Її мета - формування вмінь чіткого, швидкого та безпомилкового мовлення, розвиток творчих вмінь студентів. Гра проходить в 5 етапів. За кожен вдало пройдений етап учасник отримує 1 бал.

1-й етап виконайте завдання швидкоговоріння: вимовте звуки, слова, фрази повільно та чітко, звертаючи увагу на кожен звук; 2-й етап вимовте скоромовку чітко в середньому темпі без артикуляційних помилок; 3-й етап вгадайте продовження скоромовки за початком; 4-й етап вимовте скоромовку 3 рази в швидшому темпі; 5-й етап: пригадайте відомі вам скоромовки з польської мови, виберіть з них 3-5 з однієї теми та складіть розповідь зі скоромовок, вимовте швидко, в середньому темпі. Завдання для 1 етапу:

Вимовляємо щоразу швидше звуки: ppppp, ttttt, czczczczcz, ссссс, kkkkk,

Вимовляємо кілька разів спочатку повільно, а потім швидше: mnam mnom mnem mnum mnim mnym; mpa mpo mpe mpu mpy mp^ mpз; mmam mmom mmem mmum mmim mmym; mba mbo mbe mbu mby mb^ mbз; pma pmo pme pmu pmy pm^ pmз; bma bmo bme bmu bmy bm^ bmз

Прочитайте слова чітко та повільно:

Pstra pstro pstre pstru pstry pstrз pstrз Apsta opstro epstre upsru ypsry opstrз epstrз Arba-abra orbo-obro ebre-erbe urbu-ubru yrby-ybry Brza-rzba brzo-rzbo brze-rzbe brzu-rzbu brzy-rzby

Вимовте голосно такі слова, як: mezalians, awans, transport, tramwaj, translokacja.

Вимовте голосні якнайдовше, не змінюючи напруги та висоти голосу: aaaaaaaaa; oooooooo; eeeeeeeeeeee; yyyyyyyy; iiiiiiiiii; uuuuuuu.

Вимовте чітко речення: Kolo krzakow glogu usiadly kaczki i kury. Kucharz gotuje groch i agrest, a polityk wyborcow zdobywa.

Вимовте наступні звуки, сміючись: hahahahahaha; hohohohohoho; hehehehehehe; hihihihihihihi; huhuhuhuhuhu; hyhyhyhyhyhy

Уявіть собі, наче від'їжджає потяг і пришвидшується. Вимовте чітко звуки: p, t, cz, с, k; p, t, cz, с, k;

Інтонаційні та фонаційні риторичні ігри спрямовані на розвиток інтонаційних елементів мовлення, зокрема мелодики, темпу, ритму, інтенсивності, тембру голосу, логічного акценту, а також емоційного забарвлення мовлення. Наприклад: Ponizsze zdanie proszз przeczytac kilkakrotnie. Za kazdym razem proszз stosowaC inn^ intonacjз i ^awn^ odmienne emocje.

Idziemy do sklepu robic zakupy [Corka informuje rodzicow].

Idziemy do sklepu robic zakupy [Komunikat wyrazony ze zrezygnowaniem].

Idziemy do sklepu robic zakupy [Propozycja jednego kolegi skierowana do pozostalych].

Idziemy do sklepu robic zakupy [Zdziwienie].

Idziemy do sklepu robic zakupy [Entuzjastyczny komunikat skierowany przez jednego z kolegow do pozostalych].

Idziemy na boisko grac w pilkз [Komunikat wyrazony ze zlosci^].

Варто звернути увагу, що під час планування гри як методу необхідно підпорядкувати її певній дидактичній меті. Ефективність проведення дидактичної гри дослідники пов'язують з її ретельною підготовкою. Перед проведенням гри необхідно визначити перелік тем, придатних для застосування ігрової технології, також необхідно враховувати відповідність складу учасників гри, вивчити можливість зв'язку гри з іншими методами навчання, передбачити наявність навчального часу для її проведення, обрати вид гри для конкретної навчальної теми.

Таким чином, процес формування фонетичної компетентності на заняттях з дисципліни «Сучасна польська мова» є невід'ємним складником фахової культури майбутніх філологів, адже практичне оволодіння польською мовою як іноземною неможливе без правильної вимови. Для цього необхідно використовуючи різні методи, вибір яких залежить від тематичного наповнення та мети заняття. Перспективами подальших розвідок вважаємо розробку системи вправ та завдань для формування комунікативної компетентності у процесі навчання польської мови.

Література

Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. Львів: Світ, 1990. 232 с.

Бакум З. П. Теоретико-методичні засади навчання фонетики української мови в гімназії: монографія. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2008. 338 с.

Бориско Н. Ф. Методика формування іншомовної фонетичної компетенції. Іноземні мови. 2011. № 3. (67). С. 3-14.

Бурда К. Л. Мовна компетенція студентів медичних ВНЗ як складник фахової культури майбутнього лікаря. Медична освіта. 2011. № 4. С. 74-76.

Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. Київ: Вища школа, 1986. 199 с.

Горошкіна О. М. Текст як інструмент формування ключових компетентностей учнів старших класів на уроках української мови. URL: http://lib.iitta.gov.Ua/719410/l/202019.pdf

Долина А. В. Методика вдосконалення фонетичної компетенції у майбутніх учителів англійської мови у самостійній роботі: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. К., 2011. 274 с.

Олійник Г. А. Виразне читання. Основи теорії: посібник для вчителів. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2007. 224 с.

Стельмащук Ж. К. Перспективи формування мовленнєво-мовної компетенції учнів початкових класів. Вісник Житомирського державного університету: Педагогічні науки. 2009. Вип. 44. С. 101-104.

Теслюк В. М., Лузан П. Г., Шовкун Л. М. Основи педагогічної майстерності. К.: Нац. ун-т біоресурсів і природокористування, 2009. 244 с.

Хомутова А. А. Формирование фонетической компетенции на основе мультимедиа: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Тамбов, 2007. 21 с.

Федорчук В. В. Основи педагогічної майстерності. Кам'янець-Подільський: Видавець: Зволейко Д. 2008. 140 с.

Biemacka М. Pojзcie kompetencji fonologicznej vel fonetycznej - rozwazania terminologiczne. Acta Universitatis Lodziensis. Ksztaicenie Polonistyczne Cudzoziemcow. 2013. № 20. S. 75-82.

Kolaczek E. Fonetyka. Testuj swoj polski. Krakow: Prolog Szkola Jзzykow Obcych, 2017. 168 s.

REFERENCES

Babych N. D. (1990). Osnovy kultury movlennia. [Fundamentals of speech culture]. Lviv: Svit, 232 s.

Bakum Z. P. (2008). Teoretyko-metodychni zasady navchannia fonetyky ukrainskoi movy v himnazii: monohrafiia. [Theoretical and methodological principles of teaching the phonetics of the Ukrainian language in high school: a monograph]. Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim. 338 s.

Borysko N. F. (2011). Metodyka formuvannia inshomovnoi fonetychnoi kompetentsii. [Methods of forming foreign phonetic competence]. Inozemni movy. № 3. (67). S. 3-14.

Burda K. L. (2011). Movna kompetentsiia studentiv medychnykh VNZ yak skladnyk fakhovoi kultury maibutnoho likaria. [Language competence of medical students as a component of the professional culture of the future doctor]. Medychna osvita. № 4. S. 74-76.

Volokh O. T. (1986). Suchasna ukrainska literaturna mova. Vstup. Fonetyka. Orfoepiia. Hrafika i orfohrafiia. Leksykolohiia. Frazeolohiia. Leksykohrafiia. Slovotvir. [Modern Ukrainian literary language. Introduction. Phonetics. Orthoepy. Graphics and spelling. Lexicology. Phraseology. Lexicography. Word formation]. Kyiv: Vyshcha shkola. 199 s.

Horoshkina O. M. Tekst yak instrument formuvannia kliuchovykh kompetentnostei uchniv starshykh klasiv na urokakh ukrainskoi movy. [Text as a tool for forming key competencies of high school students in Ukrainian language lessons]. URL: http://lib.iitta.gov.ua/719410/1/202019.pdf.

Dolyna A. V. (2011). Metodyka vdoskonalennia fonetychnoi kompetentsii u maibutnikh uchyteliv anhliiskoi movy u samostiinii roboti: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 [Methods of improving phonetic competence in future English teachers in independent work]. Kyiv. 274 s.

Oliinyk H. A. (2007). Vyrazne chytannia. Osnovy teorii. Posibnyk dlia vchyteliv. [Expressive reading. Fundamentals of theory. Teacher's Guide]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan. 224 s.

Stelmashchuk Zh. K. (2009). Perspektyvy formuvannia movlennievo-movnoi kompetentsii uchniv pochatkovykh klasiv. [Prospects for the formation of speech and language competence of primary school students]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu Pedahohichni nauky. Vyp. 44. S. 101-104

Tesliuk V. M., Luzan P. H., Shovkun L. M. (2009). Osnovy pedahohichnoi maisternosti. [Fundamentals of pedagogical skills]. Kyiv: Nats. Un-t bioresursiv i pryrodokorystuvannia. 244 c.

Khomutova A. A. (2007). Formyrovanye fonetycheskoy kompetentsii na osnove multimedia: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: spets. [Formation of phonetic competence based on multimedia]. Tambov. 21s.

Fedorchuk V. V. (2008). Osnovy pedahohichnoi maisternosti. [Fundamentals of pedagogical maisternity]. Kamianets-Podilskyi: Vydavets: Zvoleiko D. 140 s.

Biernacka M. (2013). Pojзcie kompetencji fonologicznej vel fonetycznej - rozwazania terminologiczne. [The concept of phonological or phonetic competence - terminological considerations]. Acta Universitatis Lodziensis. Ksztaicenie Polonistyczne Cudzoziemcow. № 20. S. 75-82.

Kolaczek E. (2017). Fonetyka. Testuj swoj polski. [Phonetics. Test your Polish]. Krakow: Prolog Szkola Jзzykow Obcych. 168 s.

Размещено на Allbest.ru