Михайло Базник - педолог, автор оригінальної методики складання характеристики учня

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИХАЙЛО БАЗНИК - ПЕДОЛОГ, АВТОР ОРИГІНАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ СКЛАДАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ УЧНЯ

ОЛЕКСАНДР MIXHO

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Педагогічний музей України вул. Володимирська, 57, м. Київ, Україна

Висвітлено педологічну спадщину М. Базника шляхом аналізу його науково-педагогічних праць 1920-1930-х років. Простежено еволюцію педологічних поглядів педагога: від теоретичного розроблення ідей педології до практичного проведення досліджень учнів та методичних рекомендацій для застосування результатів педологічних досліджень у педагогічній діяльності вчителя. Доведено, що у 1920-1930-ті роки, в період розквіту педології, М. Базник став одним із найяскравіших представників цієї науки в Галичині, активно і систематично публікуючи свої праці у львівських науково-педагогічних виданнях «Учительське слово» і «Шлях навчання і виховання». Аргументовано, що свої наукові концепції вчений прагнув втілити на практиці, запропонувавши детальні методичні поради щодо вивчення учня вчителем з подальшим складанням характеристики школяра. Систематизовано у формі таблиці структуру педології за М. Базником, яка в його баченні складається з таких напрямів: психопедологія, патологічна педологія, фізіопедологія, лабораторна педологія, тестологія, теоретична педологія, педотехніка, моральна педологія. Обгрунтовано, що життєвість творчого доробку М. Базника зумовлена продуктивним поєднанням в його особі талановитого вченого-дослідника і досвідченого вчителя-практика.

Ключові слова: Михайло Базник, педологія, структура педології, вивчення учня, характеристика учня, методика складання характеристики.

АЛЕКСАНДР MHXHO

кандидат педагогических наук, старший научный сотрудник

Педагогический музей Украины ул. Владимирская, 57, г. Киев, Украина

МИХАИЛ БАЗНИК - ПЕДОЛОГ, АВТОР ОРИГИНАЛЬНОЙ МЕТОДИКИСОСТАВЛЕНИЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ УЧЕНИКА

Рассмотрено педологическое наследие М. Базника путем анализа его научно-педагогических работ 1920-1930-х годов. Прослежена эволюция педологических взглядов педагога: от теоретического разработки идей педологии к практическому проведению исследований учащихся и методических рекомендаций для применения результатов педологических исследований в педагогической деятельности учителя. Доказано, что в 1920-1930-е годы, в период расцвета педологии, М. Базник стал одним из самых ярких представителей этой науки в Галичине, активно и систематически публикуя свои труды во львовских научно-педагогических изданиях «Учительское слово» и «Путь обучения и воспитания ». Аргументировано, что свои научные концепции ученый стремился воплотить на практике, предложив подробные методические советы по изучению ученика учителем с последующим составлением характеристики школьника. Систематизирована в форме таблицы структура педологии по М. Базнику, которая в его видении состоит из следующих направлений: психопедология, патологическая педология, физиопедология, лабораторная педология, тестология, теоретическая педология, педотехника, моральная педология. Обосновано, что жизненность творчества М. Базника обусловлена продуктивным сочетанием в его лице талантливого ученого-исследователя и опытного учителя- практика.

Ключевые слова: Михаил Базник, педология, структура педологии, изучение ученика, характеристика ученика, методика составления характеристики.

OLEKSANDR MIKHNO

Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Scientific Leader

Pedagogical Museum of Ukraine 57 Volodymyrska Str., Kyiv, Ukraine

MIKHAILO BAZNYK - A PEDOLOGIST, THE AUTHOR OF THE ORIGINALMETHOD OF A STUDENT'S CHARACTER REFERENCE COMPOSITION

It has been actualized that a special place among Ukrainian teachers of the beginning of XX century is occupied by a teacher and methodologist, a scientist, a public figure, an author of numerous scientific articles Mykhailo Baznyk (1889-1976). He was one of the first in Ukrainian scientific thought to study the choice of occupations by students, worked on the problem of studying students' physical, mental and psychological instincts and abilities by teachers, and offered an original method for drawing up a character reference of the student. It is emphasized that the teacher's ideas have not lost their relevance nowadays, and, therefore, can be used in the process of reforming the modern Ukrainian school. Through the analysis of the scientific and pedagogical works of Mykhailo Baznyk written in 1920-1930s, his pedological heritage has been presented. The evolution ofpedagogical views of the pedagogue has been traced from the theoretical development of pedology to practical study of students and methodical recommendations for the application of the results of pedological research in teacher's pedagogical activity. It has been proved that in the 1920s and 1930s, in the period of flourishing of pedology, M. Baznyk became one of the brightest representatives of this science in Galicia, actively and systematically publishing his works in Lviv scientific and pedagogical editions «Uchytelske slovo” (“Teacher's Word”) and “Shljah navchannja i vyhovannja” (“The Way of Education and Upbringing”). It has been justified that the scholar sought to implement his scientific outlook in practice, offering detailed methodological advice on studying a student by a teacher with further character reference of the student. The structure of pedology according to M. Baznyk has been systematized in the form of a table, which in his vision consists of the following areas: psychopedology, pathological pedology, physiopedology, laboratory pedology, testology, theoretical pedology, pedotechnics, moral pedology. The scholar's methodological work “Choosing an Occupation. Practical Guide for School and Home” became the generalization of M. Baznyk's pedological views, where the principles and directions of studying a student by a teacher and the method of drawing up the character reference of the student based on the study of his mental and physical qualities were given in detail. It has been substantiated that the relevance of M. Baznyk's creative work was conditioned by a productive combination of a talented researcher and experienced teacher-practitioner in his person. Brief biographical information about the pedagogue, the scheme of the student's character reference, the requirements to the character reference have been presented.

Keywords: Mikhailo Baznyk, pedology, the structure of pedology, study of a student, student's character reference, the method of drawing up a character reference.

Серед українських педагогів першої половини XX ст. особливе місце посідає Михайло Базник (1889-1976) - учитель-методист, науковець, громадський діяч, автор численних наукових статей. Одним із перших в українській науковій думці він досліджував питання вибору учнями професій, докладно розробляв проблему вивчення вчителем фізичних, розумових і психічних задатків та здібностей учнів, запропонував оригінальну методику складання характеристики учня. Ідеї педагога і сьогодні не втратили своєї актуальності, а отже, можуть бути використані у процесі реформування сучасної української школи. Однак, незважаючи на вагомі досягнення у царині педагогіки, діяльність і погляди М. Базника до цього часу не були предметом наукового дослідження.

Як зазначає О. Сухомлинська, педагогічна думка «завжди персоніфікована, на ній лежить відбиток особистості її носія з його смаками, поглядами, віруваннями та уподобаннями» [14, с. 36]. Тому дослідження педагогічних персоналій залишається одним з актуальних напрямів історико-педагогічних студій.

Ім'я М. Базника повернулося до нас нещодавно завдяки публікаціям Т. Завгородньої [9], В. Олійника [10], І. Пелипейка [11] та інших дослідників історії української педагогіки, а також його рідних - доньки Я. Погребенник [12] та її чоловіка, літературознавця Ф. Погребенника [13, с. 5-6]. Особливо інформативною є праця Н. Салиги «Учитель, який випереджав педагогіку», де подано не лише найповніші біографічні відомості про М. Базника, статті про його творчість, зокрема згаданих вище авторів, а й вперше оприлюднено неопубліковані праці педагога, які зберігаються у Музеї освіти Прикарпаття [13]. У 1920-1930-ті роки, в період розквіту педології, М. Базник став одним із найяскравіших представників цієї науки в Галичині, активно і систематично публікуючи свої праці у львівських науково-педагогічних виданнях «Учительське слово» та «Шлях навчання і виховання».

Мета статті - проаналізувати науково-педагогічні праці М. Базника у хронологічній послідовності, що дає змогу простежити розвиток поглядів педагога на педологію, акцентувати на основних його положеннях щодо цієї науки і, передовсім, щодо практичного застосування педологічних досліджень у практичній роботі вчителя.

Аналіз педологічної спадщини педагога варто розпочати з коротких біографічних відомостей, оскільки в особі М. Базника знаходимо продуктивне поєднання талановитого вченого-дослідника і досвідченого вчителя-практика, що й визначило успішність і життєвість його творчого доробку.

Михайло Якович Базник народився 3 червня 1889 р. в с. Целіїв, що нині Гусятинського району Тернопільської обл. Закінчив учительську семінарію в м. Заліщики (1912) і розпочав педагогічну діяльність учителем народної школи у селах Ворвулинці та Лисівці на Тернопільщині. В 1914-1920 рр. - вояк австрійської армії, потім хорунжий Української Галицької Армії. У 1921 р. повернувся до педагогічної діяльності як директор народної школи в Копичинцях, з 1925 р. був управителем народної школи у Громовій (нині с. Вронув Конінського повіту Лодзького воєводства, Польща). З 1939 р. працював вчителем української мови та літератури в середній школі № 2, інспектором, завідувачем методичного кабінету в м. Косів, викладачем педагогічної психології в педагогічному інституті Львова, методики та шкільної практики в учительській семінарії в Золочеві, учителем німецької мови в Косові. Помер 6 жовтня 1976 р. у Києві, похований на Байковому цвинтарі.

Як бачимо, М. Базник не був кабінетним ученим, а свої науково-педагогічні ідеї черпав насамперед із практичної діяльності, педагогічної роботи на різних посадах. Тематика його науково-педагогічних праць, актуальність порушених ним питань зумовлена практикою роботи в школі, практичними потребами українського шкільництва тих часів.

Уже в одній із перших своїх статей «Дещо про педольогію» (1922) М. Базник визначає її головні завдання: дослідження «моральної, фізичної і умової природи дитини» за допомогою спостереження (у його термінології - «обсервації») і експериментів. Значущим вважаємо, що педагог відразу ж акцентує на практичному значенні педології і, будучи добре обізнаним зі станом шкільної справи, відзначає, що шкільна система фактично унеможливлює спостереження вчителя за учнем, робить його поверховим і неточним. Натомість, вважає М. Базник, випадкове спостереження має поступитися місцем систематичному, спиратися на експеримент і в підсумку давати цілісний образ учня, який має складатися: «1. зі знання фізичного розвою дитини, 2. ствердження сили вразливости змислів, 3. рода і сили пізнання, вражіння і виображення, 4. степеня і сили уваги, 5. здібности до праці, умового пере мучення, 6 степеня і рода інтелігенції, 7. характеру дитини, 8. будуччини дитини, виснутої з повищих даних, 9 вибору відповідного звання, 10. соціольоґії дитячого віку» [1, с. 8]. Основним методом педології М. Базник називає аналітичний метод і пояснює, що, зібравши дані про учня шляхом спостереження і дослідів, педологія узагальнює здобуті дані і на цій основі розробляє свої закони.

Розвиваючи цю тезу, в статті «Педольогія є основою виховання і навчання» (1928) педагог знову наполягає на необхідності застосування педології у практиці роботи вчителя: «В основу навчання необхідно покласти знання дитини, самостійного досліджування духовних і фізичних проявів виховника, роблення заключення й умілого примінювання відповідних середників: метод науково провірених і узасаднених» [2, с. 3].

Намагаючись умотивувати і всебічно обґрунтувати необхідність проведення досліджень учнів шкільним учителем, М. Базник пише методичну статтю «Техніка й загальні умовини дослідів у школі» (1931), в якій визначає передумови і конкретні вимоги до проведення дослідів. Так, головними вимогами для вивчення розумових здібностей школяра шляхом тестування, на його думку, є досвід і певна наукова підготовка вчителя, відповідне облаштування класної кімнати, відсутність сторонніх осіб, час проведення досліджень, підготовча бесіда з учнем, правила поведінки вчителя під час досліджень, старанність у веденні записів результатів досліджень тощо [4, с. 50-54]. Цій же темі присвячена стаття «Учитель у ролі дослідника» (1931), де М. Базник, висвітливши погляди на означену проблему зарубіжних психологів X. Вернера, Ю. Йонейко, Е. Клапареда, Ш. Шабо, В. Штерна, наполягає, що вчитель може проводити психолого-педагогічні дослідження «тільки під проводом і доброю контролею фахового психолога, або - якщо сам має наукові здібності» [6, с. 95]. Виокремлюючи дві категорії експерименту - науковий і виховний (практичний), педагог зазначає, що перший з них - це справа вчених, а вчитель має використовувати для психологічного вивчення учня практичний експеримент.

Роз'яснив зміст цього практичного експерименту М. Базник на конкретних прикладах і з таблицями у статті «Фізичні поміри у школі» (1931). Тут подано перелік необхідних фізичних даних учня, які треба знати вчителю: дата народження, вік, зріст, вага, ступінь відживлення (медичний термін; йдеться про конституцію тіла, пов'язану з достатністю харчування, вимірюється за товщиною жирової складки на ребрах - О. М.), розвиток м'язів, окружність грудної клітини, об'єм легень, загальний розвиток, стан шкіри й волосся, стан зубів, перенесені хвороби [7, Ч. 4, с. 137-139; Ч. 5, с. 168-170; Ч. 6, с. 215-220]. У кожному пункті зазначеного переліку конкретизовано, як здійснювати вимірювання, від чого залежить і на що впливає здобутий показник. Наприклад, загальний фізичний розвиток учня М. Базник пропонує визначати за формулою французького лікаря М. Піньє: J = P - (M + O), де J - величина показника; Р - зріст (см); М - маса тіла (кг), О - окружність грудної клітини. Чим менший показник, тим кращий фізичний розвиток учня [7, Ч. 6, с. 220]. До речі, ця формула використовується й сьогодні для визначення показника міцності тілобудови під назвою «індекс Піньє».

Тему антропометричних вимірювань у школі продовжує стаття «Шкільні поміри змислів» (1931) [8], в якій М. Базник пропонує методи вимірювання таких відчуттів: зір, слух, дотик, м'язові відчуття, смак і нюх, відчуття температури і болю. Даючи поради вчителю, вчений наголошує на важливості таких досліджень і їх практичному значенні. Скажімо, з'ясувавши стан зору, вчитель визначить учням відповідні місця в класі.

Теоретичні погляди М. Базника викладено у статті «Що то є педологія» (1931) [3]. Педагог переконаний, що педологія «виходить зі слушного й раціонального заложення, що виховник має поступати як лікар, котрий, хотячи вилікувати хворого і довести його до нормального стану здоровля, мусить найперше прослідити тіло, поставити діагноз хвороби, а потім записати відповідні ліки. Тому педологія жадає від сучасного учителя-виховника, щоби він, забираючись до виховання й навчання, пізнав найперше основно всі фізичні, умові індивідуальні особливості дитини, та індивідуально приноровлював принципи й методи виховання й навчання» [3, с. 23-24]. У баченні М. Базника педологія поділяється на кілька взаємопов'язаних напрямів, які відображено у таблиці 1.

Таблиця 1 Структура педології (за М. Базником) [3, с. 24-25]