Особливості формування професійної компетентності фахових молодших бакалаврів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування професійної компетентності фахових молодших бакалаврів

Бевз Анна Володимирівна - аспірантка кафедри природничих наук та методик їх викладання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Сучасний оцифрований світ розвивається інтенсивним шляхом. Промисловість, сільськогосподарське виробництво, наука, культура та інші галузі стають все більш глобальними, що призводить до високої конкуренції на ринку праці. На сьогодні для роботодавців найбільш привабливими є ті випускники, що володіють сукупністю теоретичних знань, професійних умінь і навичок, які здатні вирішувати професійні проблеми та завдання в реальних ситуаціях з використання знань та життєвого досвіду [2]. За таких умов конкурентоспроможними можуть бути фахівці, що швидко, гнучко і креативно мислять, оперативно приймають зважені рішення для розв'язання поставлених завдань та усвідомлюють рівень відповідальності у рамках посадових обов'язків. професійна компетентність бакалавр роботодавець

Серед фахівців затребуваних виробництвом чинне місце займають фахові молодші бакалаври. Зокрема, в основі підготовки компетентних фахових молодших бакалаврів спеціальностей «Прикладна механіка» та «Галузеве машинобудування» лежать теоретичні та практичні знання, які у майбутньому дадуть змогу фахівцю конкурувати на ринку праці. Кожна з даних спеціальностей є важливою для економіки країни, оскільки вони лежать в основі сучасного конкурентоздатного господарства. Тому формування компетентності майбутнього професіонала є головним завданням закладів освіти, у яких готують фахових молодших бакалаврів за спеціальностями «Галузеве машинобудування» та «Прикладна механіка». Проте в державі тривалий час є невизначеність в галузі підготовки фахових молодших бакалаврів. Спроби урівняти систему освіти України до міжнародних стандартів поставили коледжі та технікуми у не визначене становище. В цьому зв'язку гальмуються і науково-методичні дослідження з навчання студентів таких закладів освіти. Тому проблема їх підготовки є актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування компетентності студентів коледжів, ліцеїв на основі компетентнісного підходу розглядаються науковцями. Аналіз методичної літератури та наукових досліджень показав, що найбільш активно дану проблему розглянуто у роботах Н.М. Бібік [3], А.В. Хуторського[24], Дж. Равена [20], М.І. Садового та О.М Трифонової [21] та ін. В частині формування професійної компетентності у підготовці молодших спеціалістів свого часу розглядали О.В. Дерев'янко [7], Ю.Ю. Бєлова [2], Т.А. Борова [4], А.В. Нізовцев [12] та ін. У їх роботах розглянуто загальні питання формування компетентних фахівців і в цьому зв'язку методики навчання фізики. Проте на нашу думку замало досліджень з методики навчання фізики та споріднених дисциплін в умовах глобалізації та сталого розвитку України.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні особливостей методики формування професійної компетентності фахових молодших бакалаврів спеціальності «Галузеве машинобудування» та «Прикладна механіка» у закладах передвищої освіти.

Методи дослідження

Аналіз, синтез та узагальнення понять, які лежать в основі особливостей методики формування професійної компетентності у закладах фахової передвищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Випускник закладу освіти повинен володіти певними компетентностями, необхідними для успішної самореалізації [15]. Згідно проекту Тюнінг Європейської Комісії, компетентність - це динамічна комбінація знань, умінь, цінностей, інших особистих якостей, що описують результати навчання за освітньою програмою [22, с. 75].

Ми поділяємо висновок науковців Садового М.І. та Трифонової О.М., які розглядають компетентність «...як цілісне, узагальнююче уявлення про фізичне явище, процес чи поняття, що виражає будь яку здатність суб'єкту навчання до діяльності із використання набутого уявлення» [21].

Бібік Н.М. поняття компетентність аналізує з точки зору кола питань, в яких людина добре розуміється, як інтегративний результат, що передбачає зміщення акцентів з нормативно визначеними знаннями, уміннями і навичками до формування й розвитку здатності практично діяти, застосовувати досвід успішної діяльності в певній сфері [3].

Пінчук В.М. розглядає компетентність як рівень освіченості особистості, який характеризується здатністю вирішувати завдання в різних сферах життєдіяльності, ґрунтуючись на отриманих теоретичних знаннях [14]. Поняття «компетентність» охоплює знання, уміння, навички, а також способи і прийоми їхньої реалізації в діяльності, спілкуванні, розвитку (саморозвитку) особистості [5, с. 240].

На нашу думку поняття «компетентності» вдало сформульоване науковцями Дмитренко Г.А. та Протасовою Н.Г., а саме, що це «сукупність загальної і професійної підготовки, що дозволяє адекватно реагувати на потреби конкретного робочого місця чи виконуваної роботи, що мають тенденцію змінюватися» [22, с. 76]. Таке визначення розкриває саме сутність «професійної компетентності». Вчені вважають, що вона залежить також від ставлення людини до своєї роботи, досвіду, старанності та уміння поповнювати свої знання [22, с. 76].

Таким чином професійна компетентність - це глибокі знання та широка ерудиція, нестандартне мислення, креативність, володіння інноваційною тактикою і стратегією, методами вирішення творчих завдань [4]. Також професійна компетентність - це сукупність знань і вмінь, необхідних фахівцю для здійснення ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати і прогнозувати результати праці, використовувати сучасну інформацію щодо певної галузі виробництва [8]. Автори приведених досліджень підкреслюють, що головним завданням викладачів закладів освіти, що готують фахових молодших бакалаврів за спеціальністю «Галузеве машинобудування» та «Прикладна механіка» є формування їх професійної компетентності. Проте формування професійної компетентності, на наше переконання, слід розглядати з позиції формування компетентності конкурентоспроможної особистості. Оскільки компетентність сучасного фахівця - це, перш за все, його конкурентоспроможність на ринку праці.

Варій М.Й. і Ортинський В.Л. вважають, що з точки зору педагогіки та психології загальна компетентність конкурентоспроможної особистості включає в себе дві підструктури: діяльнісну та комунікативну [5, с. 240]. До діяльнісної складової професійної компетентності вони віднесли професіоналізм, ініціативність та підприємливість, здатність вчитись впродовж життя; високі знання з фізики, математики, техніки; навички роботи з комп'ютерними програмами у відповідній галузі [1]. До комунікативної - комунікабельність, здатність критично, аналітично і творчо мислити; уміти працювати у команді; ефективно планувати робочій час та ін. [1]

В енциклопедії освіти за редакцією В.Г.Кременя поняття професіоналізм розглядається як сформована у процесі навчання та практичної діяльності готовність до компетентного виконання функціональних обов'язків, що оплачуються; рівень майстерності у професійній діяльності, що відповідає рівню складності роботи [8]. Професіоналізм майбутнього фахового молодшого бакалавра формується під час проходження виробничих та технологічних практик, конкурсів професійної майстерності.

У Законі України «Про освіту» введено поняття ініціативність і підприємливість як ключові компетентності [15]. Дослідники по різному трактують це поняття.

Ініціативність - морально-психологічна риса особистості, яка характеризується здатністю і схильністю до активних і самостійних вчинків [6].

Підприємливість - це якість особистості, в основі яких лежить установка на систематичний пошук нових можливостей поза межами наявних ресурсів, саморозвиток та самореалізацію, ефективна діяльність в умовах невизначеності [22]. Результатом підприємливості стає створення та реалізація об'єктивно або суб'єктивно сучасних ідей, технологій і суспільних проєктів [22].

Ініціативність та підприємливість також розглядається як здатність індивіда реалізовувати задуми в житті через наступні аспекти: креативність, тяжіння до інновацій, вміння ризикувати, а також здатність планувати діяльність і досягати запланованого [17].

Таким чином на нашу думку, здатність критично, аналітично і творчо мислити створює підґрунтя для розвитку ініціативності і підприємливості. Звідси випливає методичне завдання в ході навчання фізики та споріднених дисциплін. Викладачі повинні залучати студентів до проєктної діяльності, до самостійного виконання лабораторних робіт, також важливо проходити практики на підприємствах, зокрема машинобудівного комплексу.

Аналіз робочих програм з фізики, астрономії, математики та освітньо-професійних програм спеціальностей «Галузеве машинобудування» та «Прикладна механіка» [13; 18; 19] показав, що ґрунтовні знання з цих дисциплін є запорукою підготовки кваліфікованих фахівців.

На заняттях з фізики важливим елементом, який сприяє розвитку професійної компетентності є розв'язування задач прикладного характеру із залученням засобів цифровізації. Як приклад розглянемо наступну задачу.

Задача. Пружини жорсткістю k₁та k₂з'єднані паралельно (послідовно). Результуюча жорсткість системи пружин k. Заповніть таблицю. Визначіть

Для розв'язування задачі ми скористалися дослідженням В.Ф.Заболотного та А.В.Лаврової в частині запровадження цифрових технологій [9]

В ході розв'язання задачі досліджуються фізичні величини прикладного характеру: період коливань (від сили та довжини), швидкості коливань від відстані (розтяг), відстані (розтягу) і амплітуди від часу та ін.

Розв'язуючи дану задачу студенти спеціальності «Прикладна механіка» опановують навички, завдяки яким у майбутній професійній діяльності зможуть розраховувати жорсткість конструкційних матеріалів з використанням новітніх засобів цифрових технологій.

Навички роботи з комп'ютерними програмами у відповідній галузі потрібні для роботи з комп'ютерними графічними системами, для вивчення сучасних методів проектування технологічних процесів машинобудівного виробництва та програмування і обслуговування верстатів з числовим програмним керуванням, робототехнічних комплексів. Тож, ми вважаємо, що завдання викладачів пояснювати студентам фізичні та виробничі процеси і особливо акцентувати увагу на застосуванні цих процесів у майбутній професійній діяльності, показати як знання математичного апарату допомагають при технічних розрахунках та ін.

Такого типу задачі сприяють формуванню комунікабельності майбутнього фахівця як риси особистості, її здатності до спілкування з іншими людьми в колективі. Комунікабельність залежить від вроджених задатків, але й формується в процесі життя й діяльності людини в соціальних групах. С.У.Гончаренко вважав, що комунікабельність - це універсальна компетентність для усіх видів діяльності [6, с.174]. Майбутній фахівець має бути комунікабельним, оскільки у професійній діяльності він постійно знаходиться у колективі, в інтернеті, у зв'язках з цифровими технологіями. Це є однією з особливостей розвитку комунікативних навичок під час навчання фахових молодших бакалаврів з використанням всієї гами методів навчання. Також важливо пояснювати студентам, що вміння комунікувати лежить в основі роботи у команді. А уміння працювати у команді дає можливість створювати якісний продукт виробництва.

Особливістю формування професійної компетентності фахових молодших бакалаврів є методика формування здатності вчитись впродовж всього життя - це одна із важливих і необхідних ключових компетентностей [15]. Завдання викладачів

- навчити студентів вчитися, щоб у майбутньому вміти опановувати нові технології, здійснювати самостійний пошук інформації, ефективно планувати робочій час, відповідально ставитись до поставлених завдань та т.і.

Не менш важливою, на нашу думку, складовою професійної компетентності фахових молодших бакалаврів спеціальностей «Галузеве машинобудування» та «Прикладна механіка» є компетентності, які формуються безпосередньо на робочому місці, тобто специфічні компетентності окремої галузі. Такі компетентності формуються саме завдяки професіоналізму, здатності майбутнього спеціаліста вчитись впродовж життя та комунікативним якостям.

Загалом, проаналізувавши дослідження науковців [2; 7; 10; 11; 20; 21; 24], ми прийшли до висновку про необхідність розглядати професійну компетентність майбутніх фахових молодших бакалаврів, як комплекс набутих здібностей особистості, які допомагають реалізуватися у майбутній діяльності.

Отже компетентність майбутнього професіонала передбачає: сформованість уміння продумувати й оцінювати професійні ситуації і проблеми; творчий характер мислення; прояв ініціативи у ході виконання поставлених виробничих завдань; усвідомлену оцінку особистої відповідальності за результати роботи; здатність до керування виробничим колективом, прийняття раціональних рішень у вирішенні конкретних завдань і проблем [10] професійна компетентність бакалавр роботодавець

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок.

На основі здійсненого аналізу досліджень науковців з питання формування професійної компетентності та вимоги роботодавців ми прийшли до висновку, що професійна компетентність майбутнього фахового молодшого бакалавра спеціальностей «Галузеве машинобудування» та «Прикладна механіка» має особливості пов'язані з особистісними та предметними компетентностями, а також компетентностями, що формуються на робочому місці, або створених умов наближених до виробництва в навчальних лабораторіях. Формування професійної компетентності майбутнього спеціаліста це системна робота викладачів усіх навчальних дисциплін і їх головне завдання - підготовка фахівця до майбутньої кар'єри, до викликів, які готують інтенсивний розвиток науки та техніки. В подальшому вбачаємо розкриття зв'язку навчання фізики з майбутньою професійною діяльністю фахових молодших бакалаврів спеціальностей «Галузеве машинобудування» та «Прикладна механіка»

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. EngineeringCompetencyModel. URL:

https://www.careeronestop.org/CompetencyModel/competency -models/engineering.aspx (дата звернення 20.08.2020.)

2. Бєлова Ю.Ю. Модель професійної компетентності майбутнього інженера машинобудівної галузі. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер: Педагогічні науки. 2014. №. 2. С. 13-19.

3. Бібік Н.М. Компетентність у навчанні.

Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України, 2008. С. 408-409.

4. Борова Т.А. Теоретичні засади адаптивного управління професійним розвитком науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу : монографія. Х. : Компанія СМІТ, 2011.

5. Варій М.Й., Ординський В.Л. Основи психології і педагогіки : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2009. 376 с.

6. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997.

7. Дерев'янко О.В. Педагогічні умови формування

професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів в процесі навчання фахових дисциплін. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2013. Вип. 5. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_5_10. (дата

звернення 20.08.2020)

8. Енциклопедія освіти / голов. ред. В.Г. Кремень. К. : Юрінком Інтер, 2008.

9. Лаврова А. В., Заболотний В. Ф. Підхід до організації і проведення шкільного навчального фізичного експерименту. Інформаційні технології і засоби навчання. 2015. Т. 6. №. 50. С. 57-70.

10. Маланюк Н.М. Формування професійної

компетентності в студентів коледжу (залізничників). Молодий вчений. 2018. №. 6 (1). С. 154-157.

11. Неперервна професійна освіта:

філософія,педагогічні парадигми, прогноз : монографія /

B. П. Андрущенко та ін. / за ред. В.Г. Кременя. К. : Наук. думка, 2003. 853 с.

12. Нізовцев А. В. Розробка моделі професійної

компетентності інженера. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2013. № 8. С. 243-255. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2013_8_29. (дата

звернення 25.08.2020.)

13. Освітньо професійна програма. Спеціальність 133 Галузеве машинобудування. URL:

http://hpk.edu.ua/uploads/2019/02/Osvitnya- PROGRAMA_MG_IM-2019-Finish_1556272829.pdf (дата

звернення 02.09.2020.)

14. Пінчук В.М. Психолого-педагогічні засади

впровадження інноваційних технологій у вищій школі. Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект : монографія / за ред. Н.Г. Ничкало. К. : ПІННО, 1999.

C. 246-257.

15. Про освіту: Закон України. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата

звернення 25.08.2020.)

16. Про основні компетенції для навчання протягом

усього життя. : Рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС). 18 груд. 2006. URL:

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_975 (дата звернення 15.08.2020.)

17. Уроки з підприємницьким тлом: Навчальні

матеріали За заг. ред. Е. Бобінської, Р. Шияна, M. Товкало. URL: http:// sae-ukraine .org. ua/ua/resource

/uroki_z_pidpriemnytskim_tlom/pidpriemlivist_ta_initsiativnist / (дата звернення 25.08.2020.)

18. ФІЗИКА. Навчальні програми з фізики для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М.). URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/pro gramy-10-11-klas/2018-2019/fizika-10-11-avtorskij-kolektiv-

pid-kerivnicztvom-lokteva-vm.pdf (дата звернення

02.09.2020.)

19. Фізика і Астрономія. Навчальні програми для 1011 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту, профільний рівень) (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О.І.) URL:

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/pro gramy-10-11-klas/2018-2019/fizika-i-astronomiya-10-11- avtorskij-kolektiv-pid-kerivnicztvom-lyashenka-o-i.doc (дата звернення 02.09.2020.)

20. Равен Д. Компетентность в современномобществе. М. : «Когито-Центр», 2002.

21. Садовий М.І., Трифонова О.М. Становлення понять компетенція та компетентність. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Випуск 141. Ч. І. Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. С. 11-14.

22. Термінологічний словник з основ підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів післядипломної педагогічної освіти / Чернишова Є.Р. та ін. К. : ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», 2014. 230 с.

23. Унгурян І., Куриш Н. Формування ключової

компетентності підприємливості та ініціативності у

навчально-виховному процесі загальноосвітнього

навчального закладу. Педагогічні інновації: ідеї, реалії,

перспективи. 2016. №. 2. С. 99-102.

24. Хуторской А.В. Ключевыекомпетенциикак

компонент личностно-ориентированнойпарадигмы

образования. Народноеобразование. 2003. №. 2. С. 58-64.

REFERENSES

1. EngineeringCompetencyModel.

2. Bielova, Yu.Yu. (2014) Modelprofesiinoikompetentnostimaibutnohoinzheneramashynobudivnoihaluzi. [Modelofprofessionalcompetenceofthefutureengineerof machine-building branch]. Berdiansk

3. Bibik, N.M. (2008) Kompetentnist u navchanni. [Competenceinlearning]

4. Borova, T.A. (2011) Teoretychnizasadyadaptyvnohoupravlinniaprofesiinymrozvytkom naukovo-pedahohichnykh pratsivnykivvyshchohonavchalnohozakladu : monohrafiia[Theoreticalbasesofadaptivemanagementofprofessionaldevelopmentofscientificandpedagogicalworkersofhighereducationalinstitution: monograph.] Kharkiv.

5. Varii, M.I., Ortynskyi, V.L. (2009) Osnovypsykholohii i pedahohiky [Fundamentals ofpsychologyandpedagogy]. Kyiv.

6. Honcharenko, S.U. (1997). Ukrainskyipedahohichnyislovnyk. [Ukrainianpedagogicaldictionary]. Kyiv.

7. Derevianko, O.V. (2013) Pedahohichniumovyformuvanniaprofesiinoikompetentnostimaibutnikhhirnychykh

inzheneriv v protsesinavchanniafakhovykhdystsyplin[Pedagogicalconditionsfortheformationofprofessionalcompetenceoffutureminingengineersintheprocessofteachingprofessionaldisciplines].

8. Kremen, V.H. (2008) Entsyklopediiaosvity[EncyclopediaofEducation ]. Kyiv.

9. Lavrova, A.V., Zabolotnyi, V.F. (2018) Pidkhiddoorhanizatsii i provedenniashkilnohonavchalnohofizychnohoeksperymentu [Approachtotheorganizationandconductofschooleducationalphysicalexperiment].

10. Malaniuk, N.M. (2018) Formuvanniaprofesiinoikompetentnosti v studentivkoledzhu (zaliznychnykiv) [Formationofprofessionalcompetenceincollegestudents (railwayworkers)]

11. Andrushchenko, V.P. etc. (2003) Neperervnaprofesiinaosvita: filosofiia,pedahohichniparadyhmy, prohnoz : monohrafiia [Continuingprofessionaleducation: philosophy, pedagogicalparadigms, forecast: monograph]. Kyiv.

12. Nizovtsev, A.V. (2013) Rozrobkamodeliprofesiinoikompetentnostiinzhenera [Developmentof a modelofprofessionalcompetenceofanengineer].

13. Osvitnoprofesiinaprohrama. Spetsialnist 133 Haluzevemashynobuduvannia [Educationalandprofessionalprogram. Specialty 133 Industryengineering].

14. Pinchuk, V.M. (1999) Psykholoho-pedahohichni zasadyvprovadzhenniainnovatsiinykhtekhnolohii u vyshchiishkoli. [Psychologicalandpedagogicalprinciplesofintroductionofinnovativetechnologiesinhigherschool]. Kyiv.

15. Proosvitu: ZakonUkrainy [Oneducation: LawofUkraine.].

16. Proosnovnikompetentsiidlianavchanniaprotiahomusohozhyttia. : Rekomendatsiia 2006/962/IeSYevropeiskohoParlamentutaRady (IeS) (2006) [Onthebasiccompetenciesforlifelonglearning. : Recommendation 2006/962 / EU oftheEuropeanParliamentandoftheCouncil (EU)].

17. Uroky z pidpryiemnytskymtlom: Navchalnimaterialy[Lessonswithanentrepreneurialbackground: Trainingmaterials].

18. FIZYKA. Navchalniprohramy z fizykydlia 10-11 klasivzahalnoosvitnikhnavchalnykhzakladiv (avtorskyikolektyvpidkerivnytstvomLoktieva V.M.) [PHYSICS. Curriculainphysicsfor 10-11 gradesofsecondaryschools (author'steamledbyLoktev V.M).]

19. Fizyka i Astronomiia. Navchalniprohramydlia 10-11 klasivzakladivzahalnoiserednoiosvity (rivenstandartu, profilnyiriven) (avtorskyikolektyvpidkerivnytstvomLiashenka O.I.) [PhysicsandAstronomy. Curriculafor 10-11 gradesofgeneralsecondaryeducationinstitutions (standardlevel, profilelevel) (author'steamledbyLyashenko O.I)]

20. Raven, D. (2002) Kompetentnost v sovremennom

obshchestve [Competenceinmodernsociety] Мoscow.

21. Sadovyi, M.I., Tryfonova, O.M. (2015) Stanovlenniaponiatkompetentsiiatakompetentnist [Formationoftheconceptsofcompetenceandcompetence]. Kirovohrad.

22. Chernyshova, Ye.R. etc. (2014) Terminolohichnyislovnyk z osnovpidhotovkynaukovykhta naukovo- pedahohichnykhkadrivpisliadyplomnoipedahohichnoiosvity[Terminologicaldictionaryonthebasicsoftrainingofscientificand scientific-pedagogical staffofpostgraduatepedagogicaleducation].Kyiv.

23. Unhurian, I., Kurysh, N. (2016) Formuvanniakliuchovoikompetentnostipidpryiemlyvostitainitsiatyvnosti u navchalno-vykhovnomu protsesizahalnoosvitnohonavchalnohozakladu [Formationofkeycompetenceofentrepreneurshipandinitiativeintheeducationalprocessof a secondaryschool].

24. Khutorskoi, A.V. (2003) Kljuchevyekompetenciikakkomponent lichnostno-orientirovannoj paradigmyobrazovanija[Keycompetenciesas a componentof a student-centered educationparadigm].

Размещено на Allbest.ru