Навчання конструюванню основи плечового виробу при застосуванні технології екологічної переробки текстильних матеріалів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчання конструюванню основи плечового виробу при застосуванні технології екологічної переробки текстильних матеріалів

Людмила Чистякова

Тетяна Куценко

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Майбутні фахівці професійної освіти (Технологія виробів легкої промисловості) в процесі навчально- дослідницької діяльності набувають предметних та фахових компетентностей, серед яких визначальними є оволодіння методикою конструювання одягу. Не менш важливими є розвиток загальних компетентностей, зокрема, усвідомлення цінностей сталого розвитку суспільства, до яких відносимо екологічну культуру, яка формується в процесі здобуття освіти. Удосконаленню такої підготовки сприяє виконання студентами творчих проєктів з технології екологічної переробки текстильних матеріалів, що відповідає впровадженню у освітній процес принципів стійкої моди. У статті представлено обґрунтування одного із методів конструювання основи плечового виробу - методу дуг, як одного із ефективних при виконанні студентами творчих проєктів з виготовлення швейних виробів із застосуванням технології екологічної переробки текстильних матеріалів. Залучення студентів до таких проєктів сприяє формуванню екологічної культури, формує уявлення про стійку моду, є ефективним способом уповільнення моди.

Ключові слова: конструювання, екологічна переробка текстильних матеріалів, апсайклінг, плечовий швейний виріб, стійка мода

CHYSTIAKOVA L., KUTSENKO T

Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, Ukraine

DESIGNING THE BASIS OF THE SHOULDER PRODUCT USING THE TECHNOLOGY OF ECOLOGIKAL PROCESSING OF TEXTILE MATERIALS

In condition of nowadays, it raises the question of life and professional realization of the individual, the ability to use and acquire knowledge throughout life, to build own professional path, while having a high level of general and professional culture.

Future specialists of professional education (Technology of light industry goods) acquire object and professional competencies in the process of educational and research activities, including the mastering of the method of clothing design that is decisive. The development of general competencies is no less important, especially awareness of the values of sustainable development of society, including environmental culture, which is formed in the process of education. The improvement of this training helps students to do creative projects on the technology of ecological processing of textile materials, which corresponds to the introduction of the principles of sustainable fashion into the educational process.

The article also describes the technology of "upcycling", which expects the reuse of textiles and clothing. It is the process of creating a new thing from another one that is not used any more. Its potential is the formation students' environmental culture and the relevant skills of resource conservation. Since the amount of material is limited, there is a need to build an accurate design of the product base, which can be used further modeling a new product without extra elaboration.

The article presents the substantiation of one of the methods of constructing the basis of the shoulder product - dip transfer welding, which is one of the effective one when students do creative projects on the manufacture of garments using the technology of ecological processing of textile materials. Involving students in such projects contributes to the formation of environmental culture, forms an idea of sustainable fashion, and it is an effective way to slow down fashion. конструювання текстильний плечовий швейний

The creating of an algorithm for building the basis of the shoulder product on a non-standard figure will contribute to the formation of object competencies of students during doing creative projects using the technology of ecological processing of textile materials.

Key words: designing, ecological processing of textile materials, upcycling, shoulder garment, stable fashion.

Постановка проблеми

Освіта ХХІ століття є базовим елементом формули успіху. Для сучасної людини важливо використовувати знання в реальному житті, що сприяє самодостатності та життєвій реалізації особистості. Освіта, яка не сприяє успіху і добробуту людей, а також економічному розвитку держави, не може визнаватися якісною. Ключовим напрямом державної освітньої політики, є модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу. Майбутні фахівці, зокрема студенти, які навчаються за спеціальністю 015 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості) в процесі навчально-дослідницької діяльності набувають предметних та фахових компетентностей, які є базою їх подальшої професійної діяльності та підґрунтям власної професійної траєкторії.

Як зазначає Т. М. Борисова, «стратегічним напрямом педагогічної підготовки майбутніх викладачів професійно- технічних навчальних закладів на сьогодні є установка на розвиток і самовдосконалення фахівця, за умови реалізації якої він зможе вільно орієнтуватися у складних соціокультурних ситуаціях, науково обґрунтовано впливати на навчання, виховання і розвиток іншої людини» (Борисова, 2018, с. 233).

Серед загальних компетентностей, які набувають майбутні фахівці, є усвідомлення цінностей сталого розвитку суспільства, до яких відносимо і екологічну культуру, яка формується в процесі здобуття освіти. Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року», прийнятий 2019 року, визначає, що однією із стратегічних цілей і завдань впровадження освіти в інтересах збалансованого (сталого) розвитку є запровадження екологічної освіти та виховання, усієї просвітницької діяльності з метою формування в суспільстві екологічних цінностей і підвищення його екологічної свідомості (Про освітні засади..., 2019).

Аналіз останніх досліджень

Підготовка креативних, творчих, екологічно грамотних, висококваліфікованих спеціалістів, є запорукою розвитку галузі легкої промисловості України. Різні аспекти професійної підготовки викладачів швейної галузі досліджують О. Абрамова, Т. Борисова, О. Єжова, К. Пашкевич, Г. Сафонова. Питання формування та розвитку екологічної культури майбутніх фахівців висвітлені у роботах В. Бойчука, В. Глуханюка, Л. Курняк, В. Крисаченка, Л. Лук'янової, А. Суравегіної. Ряд досліджень з питань повторного використання текстильних матеріалів проведено І.Давиденко, М. Сусук, П. Чоні, Н. Чупріною.

В умовах зростання ролі творчої праці, компетентність майбутніх фахівців залежить від рівня теоретичної та практичної підготовки випускників. Удосконаленню такої підготовки сприяє виконання студентами творчих проєктів з технології екологічної переробки текстильних матеріалів, що відповідає впровадженню у освітній процес принципів sustainablefashion(стійка мода). Ознайомлення учнів та студентів із принципами sustainablefashionв закладах освіти орієнтована на формування у молоді екологічної компетентності, вивчення підходів до розробки нових швейних виробів, що будуть багатофункціональними, такими, що трансформуються, тим самим сприятимуть мінімізації використання одягу (Mykhyda, Yezhova, Abramova, eted, 2019, с. 186).

Переробка текстильних матеріалів - технологія «upcycling», передбачає повторне використання текстильної та швейної продукції, створення нової речі із такої, що вже була у використанні. Оскільки кількість матеріалу є дещо обмеженою, важливо точно провести конструювання базової основи виробу, яку в подальшому можна використовувати в моделюванні майбутнього нового виробу.

Сучасна методика конструювання одягу передбачає розроблення креслеників для виробництва одягу на типові фігури. В технології екологічної переробки текстильних матеріалів, як правило, новий виріб виготовляється за індивідуальними мірками, які не завжди відповідають типовим розмірним ознакам. Постає необхідність впровадження такого методу конструювання, при якому максимально враховуються індивідуальні параметри фігури.

Актуальність теми обумовлена недостатньою розробленістю методики формування конструкторських компетентностей студентів спеціальності «Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості)» під час проведення виробничого навчання та підвищенні якості засвоєних знань при формуванні фахових компетентностей.

Метою дослідження є розроблення алгоритму побудови основи плечового виробу на нестандартну фігуру для формування предметних компетентостей студентів під час виконання творчих проєктів при застосуванні технології екологічної переробки текстильних матеріалів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Нові швейні вироби одягового призначення можна створювати не тільки з нових матеріалів, а із вживаних, які мають мінімальну зношеність або втратили актуальність, чи із залишків матеріалів - випадів крою, нестандартних відрізів, залишків тканини тощо. Таким чином зменшується виробництво первинної текстильної продукції та скорочується маса звалищ, які несуть негативне навантаження на довкілля.

Однією з технологій екологічної переробки текстильних матеріалів є технологія апсайклінг («upcycling»), яка є ефективним способом уповільнення моди. Одним із перших, хто використав термін «upcycling» у значенні переробка, був Райнер Пільц, коли у 1994 році в інтерв'ю журналу «Salvo» говорив про необхідність творчої утилізації матеріалів, наголошуючи на переробці непотрібних речей і надання їм ще більшої цінності.

Науковці Чупріна Н. В, Сусук М. Б., досліджуючи апсайклінг як напрям екодизайну в індустрії моди, наголошують, що: «Апсайклінг - це не тільки збереження первинних функціональних характеристик сировини, а й їх вдосконалення та покращення. Дуже часто залишки якоїсь діяльності або старі об'єкти не можна просто реставрувати, зате з них можна створити нові» (Чупріна, Сусук, 2014, с. 40).

Технологію апсайклінгу текстилю з точки зору світової тенденції дослідили науковці І.Давиденко і П.Чоні, які виокримили і систематизували «основні способи роботи з вторинною текстильною сировиною в різних культурах світу, принципи створення нових фактур та орнаментального вирішення ... елементів дизайну сучасного костюму» (Давиденко, Чоні, 2017).

Наразі дизайнери активно впроваджують технологію апсайклінг в моду, оскільки вона відповідає концепції «зменшення споживання - повторне використання - переробка». Серед світових брендів індустрії моди технологію апсайклінг використовують H&M, Diesel, Zara, Nike. Активними пропагандистами повторного використання одягу є дизайнери Стелла Маккартні та Джон Гальяно. Філософію повторного використання пропагують українські бренди Remade, Uli Ulia, Papina-rubashka, MoD44, Rehach, Preapoklo; дизайнери Соломія Бутковська, Ольга Гаєвська, Олег Звонарьов, Яся Хоменко, Ксенія й Антон Шнайдер та ін. Цього року в Україні презентовано новий апсайкл-проєкт Bettter, спрямований на популяризацію відповідального споживання, реалізацію виготовлення нових речей із вінтажних або пошкоджених речей. Сировиною для нових колекцій слугують речі секонд-хенд, які купують у різних країнах світу.

Студенти спеціальності «015 Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості» Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка залучаються до виконання творчих проєктів з використанням технології апсайклінг. Досвід виконання таких проєктів показав, що недостатньо сформованими є конструкторські компетентності студентів. При побудові основи плечового виробу на нетипову фігуру студентам дещо складно побудувати кресленик, якій максимально враховує особливості фігури.

На основі аналізу різних методик конструювання швейних виробів та власної практичної діяльності дійшли висновку, що найдоцільніше при побудові кресленика за індивідуальними мірками використовувати метод дуг. На основі індивідуально розробленого кресленика можна змоделювати будь-яку модель швейного виробу точно у відповідності до особливостей фігури, що не потребуватиме додаткової модифікації.

Аналізуючи методику конструювання плечового виробу Єжової О.В. на стандартну фігуру з'ясували, що побудова основи плечового виробу за індивідуальними мірками має свої особливості. Проблема виникає у визначені положення крайньої точки плеча. За розрахунками на стандартну фігуру обирається умовна величина скосу плеча з урахуванням характеристик: високі, нормальні, низькі (Єжова, 2020, с. 65).

Пропонуємо використовувати для побудови крайньої точки плеча метод дуг. Суть цього методу полягає в тому, що дві дуги, радіуси яких відповідають певним міркам перетнуться в точці точного розташування на конкретній фігурі. При побудові спинки: дуга радіусом, що дорівнює мірці висота плеча коса спинки (ВПкс) перетнеться з дугою, радіусом відповідної мірки ширина плеча з прибавкою на плечову виточку (ШП + В), в крайній точці плеча. При побудові пілочки: дуга радіусом, що дорівнює мірці висота плеча коса переду (ВПКП), перетнеться з дугою радіусом відповідної мірки ширина плеча (ШП) також в крайній точці плеча. Саме ці три мірки враховують особливості плечового поясу конкретної фігури. Положення лінії плеча визначає баланс швейного виробу, що і забезпечує гарну посадку плечового виробу на фігурі.

Для зручності розрахунків під час побудови креслення основи плечового виробу розмірні ознаки обхватів відразу розділяємо навпіл і записуємо мірку півобхват (С) з відповідним індексом.

Таблиця 1

Алгоритм побудови основи плечового виробу