Використання засобів наочного моделювання у корекційно-виховній роботі з дітьми з порушеннями мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НАОЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У КОРЕКЦІЙНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

В.І. Галущенко

Постановка проблеми

Пошук шляхів активізації корекційно-розвиваючого та виховного процесу з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення є важливою проблемою сьогодення. Актуальними та інноваційним на сьогоднішній день є дослідження педагогів, психологів, логопедів про те, що основою розвитку розумових здібностей, засобами основного стимулювання дітей дошкільного віку є оволодіння дитиною діями заміщення і наочного моделювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасній науково-педагогічній літературі моделювання розглядається як продукт складної пізнавальної діяльності, що включає розумову переробку вихідного чуттєво-сприйманого матеріалу (В.В. Давидов) і створення моделі узагальненого образу істотних властивостей модельованого об'єкту [3]. В умовах дошкільної освітньої організації, моделювання - це наочно-практичний метод навчання, що дозволяє забезпечити успішне засвоєння дітьми знань про особливості, властивість індивідуальних ознак та прихованих характеристик предметів, об'єктів навколишнього світу, про зв'язки та відносини, що є між ними [3].

На доцільність використання методу наочності вказували педагоги С.Л.Рубінштейн, Л.В.Ельконін, А.М.Леушина, Л.Н. Єфіменкова. Значимість моделювання плану висловлювання неодноразово підкреслювалося В.К. Воробйовою, В.П. Глуховим [4; 6; 8]. Теорія породження мовлення, створена відомим психологом Л.С. Виготським, отримала подальший розвиток в працях А. А. Леонтьєва, А.Р.Лурія, М.І.Жинкіна та інш.[2;7]. Вченими виділяються два основні чинники, що полегшують процес становлення зв'язного мовлення. Перший, на думку С. Л. Рубінштейна, Л. В. Ельконіна - це наочність. Другий, на думку Л.С. Виготського - створення внутрішнього плану висловлювання. О. Білан [2] та К. Крутій [9] виявлено специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників - наочні моделі, у яких малюк відтворює структуру об'єктів і зв'язків між ними. Дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника у сфері мислення. Наочне моделювання включає в себе не тільки використання замінників, але потребує встановлення між ними відношень, що відповідають відношенням тих предметів і явищ, котрі ці замінники зображають. [3;9].

Наочне моделювання в дошкільній логопедії називають по-різному: методика сенсорно-графічних схем (В.К. Воробйова); предметно-схематичні моделі (Т.А.Ткаченко); блоки-квадрати (В.П. Глухов), колажі (Т.В.Большева), схем складання оповідання (Л.Н.Єфіменкова), метод «ізографії моделювання» та інш. Процес моделювання включає три етапи: засвоєння сенсорного матеріалу, переклад на знаково-символічне мовлення, робота безпосередньо з моделлю [1;3;10].

На думку Л. А. Венгера, моделювання - метод, при якому створюються моделі і використовуються в подальшому при формуванні уявлення про структуру об'єктів, про зв'язок окремих елементів даних об'єктів між собою. Ефективність їх використання залежить від наступних умов: модель повинна відображати основні властивості об'єкта і бути за структурою аналогічною реальному об'єкту; бути доступною для сприйняття дитиною даного віку; повинна полегшувати процес оволодіння навичками, вміннями і знаннями. [4]. корекційний виховний порушення мовлення

Мета статті полягає у розкритті науково-теоретичних основ використання наочного моделювання, його видів та особливостей застосування у корекційно-виховній роботі з дітьми дошкільного віку з порушеннями мовлення.

Виклад основного матеріалу

В основі методу моделювання лежить принцип заміщення: реальний предмет дитина заміщає іншим предметом, його зображенням, будь-яким умовним знаком.

Ігрове заміщення - початок великого шляху, що веде до використання математичних символів, нотних знаків, програм для комп'ютерів, варіативних індивідуально-доступних форм спілкування і, головне, до розуміння істинного значення слів, що не тільки вказують на предмети і явища, але і виділяють в них важливі, істотні ознаки. Але розуміння позначень окремих предметів ще недостатньо для вирішення розумових завдань. Будь-яке завдання вимагає аналіз умов, виділення відносин між об'єктами, що необхідно враховувати. такі відносини можуть виражатися або в словесній формі, або за допомогою наочної моделі, де самі предмети позначені за допомогою тих чи інших умовних заступників, а їх відносини при допомозі розташування цих заступників в просторі (або на площині). І як підтверджує практика, саме наочні моделі є тією формою виділення і позначення відносин, що найбільш доступна дітям дошкільного віку. (Леон Лоренсо С., Халізева Л.І. та ін.) У дитини, що володіє зовнішніми формами заміщення і наочного моделювання, з'являється бажання застосовувати заступники і наочні моделі, уявляти собі те, про що розповідають дорослі, заздалегідь «бачити» результати власних дій. А це і є показником високого рівня стимулювання розумових здібностей [6;7].

Працюючи з дітьми з різною мовленнєвою патологією і стикаючись з проблемами в їх навчанні, логопеди прагнуть до пошуку допоміжних засобів, що полегшують, систематизують і спрямовують процес засвоєння дітьми нового матеріалу. Одним з таких важливих засобів є наочне моделювання. У процесі розвитку дитина набуває чуттєві враження, накопичує практичний досвід і виникає необхідність поєднання отриманих знань зі словом, що позначає «сприйняте і побачене», виникає необхідність в спілкуванні. Для того щоб мовлення було використане як засіб спілкування, необхідні умови, що спонукають дитину усвідомлено звертатися до слів, що формують потребу бути зрозумілим спочатку дорослими, а потім і однолітками. Такі умови виникають, перш за все, в процесі самого спілкування і діяльності, що організовано дорослими спільно з дитиною. Основним етапом сприймання та розуміння дошкільника є організація його власного досвіду, який дорослі допомагають йому узагальнити і зафіксувати за допомогою наочних засобів - еталонів, символів, умовних заступників, моделей. Згідно психологічним дослідженням Л.С. Виготського, Д. Б. Ельконіна, Л. А. Венгер, А.В. Запорожця, П.Я. Гальперіна [4] в дошкільному дитинстві формується здатність до опосередкованої розумової діяльності. Одним з видів опосередкування і є здатність дошкільників до наочного моделювання.

Використовувати готові наочні моделі-малюнки можна вже на підготовчому етапі корекційно-виховної роботи з дітьми з порушеннями мовлення. Так, для вдосконалення дрібної і артикуляційної моторики використовуються наочні моделі для самомасажу пальців рук, долонь, обличчя, шиї, для пальчикової і артикуляційної гімнастики, вправ з «гімнастики-мозку», біоенергопластики.

Графічне моделювання та прийоми мнемотехніки є одними з поширених методів корекційно-виховної роботи, що використовуються сучасними фахівцями: педагогами, логопедами, психологами тощо, полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення додаткових асоціацій. Крім того, саме оволодіння прийомами моделювання скорочує час навчання і сприяє розвитку не тільки пам'яті, але і мислення, уваги.

Використання наочного моделювання допомагає дітям поетапно перейти від наочно-дієвого і наочно-образного до словесно-логічного мислення. Тому на початкових етапах впровадження моделей необхідний наочний матеріал (картинки, предмети, піктограми), як опора на наочно-образне мислення. Таким чином, у дітей формується здатність до аналізу і класифікації. Далі формується здатність до більш складних розумових операцій - узагальнення, абстракції. На даному етапі наочні моделі спираються і на образне, і на словесно-логічне мислення, тобто мовленнєву інструкцію.

З метою активізації мовленнєвої діяльності дітей, необхідно вводити умовні моделі, картки-схеми, символи на усіх етапах заняттях. Такі форми роботи сприяють підвищенню у дітей інтересу до навчальної діяльності; відповіді стають динамічніше, планування висловлювання стає доступнішим, зростає потреба в спілкуванні.

В якості символів у графічному моделюванні використовується:

· Зображення.

· Символічні зображення предметів (умовні позначення, контури, стилізація).

· Геометричні фігури.

· Піктограми з рахункових паличок.

· Предмети - заступники.

Метод ізографії моделювання - модифікація наочного моделювання - синтез двох видів діяльностей - образотворчої і мовленнєвої. Суть методу ізографії моделювання - використання графічних моделей - малюнків (ізографів), що виконуються самою дитиною.

Можливість застосування ізографії моделювання: сюжетна розповідь, розповідь-роздум, заучування вірша, казка, запам'ятовування складних мовленнєвих зворотів і фразеологізмів, складання описового оповідання, переказ.

На думку Л. С. Виготського, малювання і є «графічним мовленням» дитини. Багато авторів називають малювання передвісником писемного мовлення. Гра і малюнок виступають передісторією появи письмового знаку.

Рекомендації з використання методу ізографії моделювання:

- попереднє обговорення змісту матеріалу (оповідання, історії...);

- підказка педагога з демонстрацією (на дошці) у випадках ускладнень («Як можна намалювати слово «чекаю»?);

- виділення графічно основних смислових уривків (без зайвої деталізації);

- обов'язкове дотримання малої записи ізографів;

- самостійне виконання дитиною ізографів (можлива допомога педагога як дитячою рукою, так і рукою дорослого, внесення доповнень в деталізацію символів);

- не потрібно якість і технічність виконання малюнків;

- мовленнєвий супровід дітей при виконанні ізографів.

Ігри та ігрові вправи:

1) Ігри- комікси. У кожну частину листа, поділеного на 2, 3, 4, 6 частин, дитина послідовно замальовує сюжет придуманої казки чи історії. Спонукальний мотив - «писати ми ще не вміємо, ми можемо намалювати». Спочатку зображують 2 - 3 героя, а далі поетапно відбувається дія і завершення історії. Допомога педагога - вибір задуму, визначення сюжетної лінії, зображення символів. Теми історій - «Казка на грядці», «Солодка історія», «Новорічна казка», "Веселі черепашки", "Різнокольорові камінці", "Наші помічники» (про посуд, побутові прилади), «Подорож крапельки», «Мамин день».

2) Книжки-малятка. Те ж що і комікси, тільки сюжет розташований на окремих сторінках. Ефективна для використання сімейна співтворчість (історія вигадується і ілюструється дитиною разом з батьками).

3) Щоденник. Опис подій з особистого досвіду в хронологічному порядку. Ведеться дитиною самостійно і за допомогою батьків. Звернення до щоденника (за бажанням дитини, за задумом педагога, але не рідше 1 разу на 2 тижні). Допомога педагога - допомогти придумати знак для позначення події. Теми - «Яка сьогодні погода», «Як я люблю грати», «Про що я мрію», «Що я сьогодні зробив сам», «Що я дізнався нового», «Мій вихідний день».

4) Точкові казки. Об'єднання об'єктів в єдину розповідь. На аркуші розташувати 2, 3 і більше точок (кількість залежить від етапу оволодіння технікою). Біля кожної точки розташувати символ об'єкта (поруч з першою точкою зобразити фрукт, поруч з другою - дику тварину, з третьої - предмет меблів). Зв'язати предмети в маленьку розповідь, казку, історію (щоб всі предмети жили в цій історії і з ними щось відбувалося). На перших етапах використовувати живі об'єкти, а потім неживі предмети і явища природи.

Робота з піктограмами. Піктограми відносяться до невербальних засобів спілкування і можуть використовуватися в наступних якостях: як засіб, що полегшує розвиток спілкування, мовлення, когнітивних функцій.
Робота зі складовими, звуковими схемами. При навчання грамоті метод наочного моделювання дозволить вирішити такі завдання: познайомити дітей з поняттям «слово» і його протяжністю; знаходити позицію звуків у слові і співвідносити зі схемою, зображати приголосні і голосні звуки за допомогою зорових символів, розрізняти тверді / м'які звуки; сформувати навички аналізу та синтезу слів і речень, підбору слів до заданої звукової моделі, навчити графічно зображати речення, придумувати речення за схемою.

У логопедичній роботі моделювання виступає як певний метод пізнання, з одного боку, а з іншого - як програма для аналізу нових явищ. При підготовці дітей до навчання грамоті метод наочного моделювання дозволяє вирішити такі додаткові завдання, як:

- інтонаційно виділяти звук у слові,

- називати слова із заданим звуком,

- знаходити позицію звуку в слові і співвідносити зі схемою, - зображувати приголосні і голосні звуки за допомогою зорових символів [11].

Для вдосконалення просодичних компонентів мовлення застосовуються графічні зображення простих і складних ритмів, основних видів інтонації. Формування навичок диференціації мелодичних малюнків інтонації проводять з опорою не слухове та зорове сприймання з використанням мовленнєвих зразків, сигнальних карток, малюнків, графічних схем, жестів рук, що відповідали кожній інтонаційній структурі [5]

На основному етапі при формуванні вимовних умінь і навичок використовуються готові моделі артикуляційних укладів (В.М.Акіменко), комплексів вправ артикуляційної гімнастики для різних груп звуків (О.М.Краузе) /На етапі автоматизації звуку в реченні і тексті використовують мнемо-доріжки, мнемо-таблиці і готові картинно-графічні плани, що дозволяють дитині при розповіданні зосередитися на відпрацьовуванні означеного звуку [1;3;5]. При порушеннях складової структури слова моделювання дозволяє дітям образно уявити структуру слова, використовуючи заступники складів, з яких воно складається, навчитися визначати кількість складів у слові, співвідносити слово зі складовою схемою. Діти готуються до формування досвіду поскладового читання. При формуванні лексико-граматичної будови мовлення використання методу моделювання передбачає формування умінь аналізувати мовленнєвий матеріал і систематизувати мовленнєві одиниці відповідно до законів з нормами мови. Діти підбирають схеми до слів, до прийменників («маленьких слів»), придумують речення до схеми.

Метод наочного моделювання допомагає дитині візуально уявити абстрактні поняття (звук, слово, речення, текст), навчитися працювати з ними. Це особливо важливо для дітей з інтелектуальними порушеннями, оскільки розумові завдання у них вирішуються з переважною роллю зовнішніх засобів, наочний матеріал засвоюється краще вербального.

Опорні схеми - це спроба задіяти для вирішення пізнавальних завдань зорову, рухову, асоціативну пам'ять. Наукові дослідження і практика підтверджують, що саме наочні моделі є тією формою виділення і позначення відносин, що найбільш доступна дітям.

Отже, модель - це об'єкт, що використовується в якості «заступника», представника іншого об'єкта з певною метою. Можна створювати та використовувати різні моделі об'єкта: образні, знакові, змішані, натуральні.
У логопедичної роботі наочне моделювання виступає як певний метод пізнання, з одного боку, а з іншого - як програма для сприйняття, осмислення і аналізу нових явищ. Застосування наочних моделей в корекційно-розвиваючому навчанні сприяє збагаченню активного словника; закріпленню навичок словотворення; корекції звуковимови; формуванню та вдосконаленню вміння використовувати в мовленні різні синтаксичні конструкції; розвивати зв'язне мовлення, просодичний компонент мовлення.

Діти з системним недорозвиненням мовлення не володіють в однаковій мірі всіма необхідними сенсорними еталонами, у них спостерігається відставання в формуванні перцептивних дій, що в свою чергу позначається на успішності називання тих чи інших властивостей об'єктів. Процеси сприйняття у них уповільнені, часто фрагментарні і не узагальнені. Ці діти не орієнтуються в обстеженні предметів, виділенні потрібних властивостей, а головне - позначенні цих властивостей словом. Недостатність процесів сприйняття затримує розвиток всієї пізнавальної діяльності дитини.

Для дітей з порушеннями мовлення характерна швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття. Використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає вирішити цю проблему. Крім того, використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам'ятовування і засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам'яттю.

Висновки та перспективні напрямки дослідження

Отже, використання методу наочного моделювання в роботі з дітьми з порушеннями мовлення дозволяє вирішити наступні проблеми: по-перше, у нормі пізнавальний інтерес, розумова діяльність дитини-дошкільника дуже пластична і здатна до навчання, але для дітей із порушенням мовлення характерна швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття. Використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає вирішити цю проблему; по-друге, використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам'ятовування і засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам'яттю. Адже одне з правил зміцнення пам'яті говорить: «Коли вчиш - записуй, малюй схеми, діаграми, символи»; по-третє, застосовуючи графічну аналогію, ми вчимо дітей бачити головне, систематизувати отримані знання. Важливим є те, що моделювання складається з етапів: засвоєння і аналізу сенсорного матеріалу, переклад його на знаково-символічне мовлення, робота з моделлю.

Введення наочних моделей в процес навчання дозволяє логопедам більш цілеспрямовано розвивати імпресивне мовлення дітей, збагачувати їх активний лексикон, закріплювати навички словотворення, формувати й удосконалювати вміння використовувати в мовленні різні конструкції речень, описувати предмети, складати розповідь, співвідносити певні об єкти та предмети з різними символами та схемами. Все це сприяє закріпленню розуміння значень частин мовлення та граматичних категорій, розвитку розуміння логіко-граматичних конструкцій і цілісного мовленнєвого висловлювання. Важливо, що наочні моделі можуть включати стилізовані зображення реальних предметів, символів для позначення деяких частин мовлення, схеми для позначення основних ознак окремих видів описуваних предметів, а також виконуваних дій з метою обстеження. Наочні моделі широко можна використовувати в формування у дітей умінь конструювати речення. Описані прийоми роботи дозволять підвищити ефективність розвитку пізнавальних здібностей, розумового розвитку та оптимізації корекційно-розвиваючого процесу розвитку мовлення дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення. Поступово опановуючи усіма видами зв'язного висловлювання за допомогою моделювання, діти вчаться планувати свою думку, починаючи з невербальних засобів структурування висловлювання, що визначає розробку у подальшому інноваційних цікавих схем моделювання з дітьми від молодшого до шкільного віку.

Бібліографія

1. Акименко В.М. Развивающие технологии в логопедии / В. М. Акименко. Ростов н/Д: Феникс, 2011. 109, [2] с.: ил. (Сердце отдаю детям).

2. Білан О.І. Навчаємо розповідаті за ілюстраціямі (старший дошкільний вік): Навчально-методичний посібник /О.І. Білан. Тернопіль: Мандрівець, 2012. 160 с.

3. Богуш А.М. Дошкільна лінгводідактіка: теорія и практика навчання дітей рідної мови: Підручник/за ред. А.М. Богуш. К.: Вища школа, 2007. 542 с.

4. Венгер Л.А. Развитие познавательних способностей в процессе дошкольного воспитания / Л.А. Венгер. М.: Просвящение, 1986. 174 с.

5. Галущенко В І. Особливості формування просодичного компонента мовлення у дітей зі стертою формою дизартрії: дис. канд. пед. наук: 13.00.03 / В.І.Галущенко? Південноукр. держ. пед. університет ім. К.Д.Ушинського. Одеса: [Б. в.], 2012. 247 с.

6. Глухов В. П. Формирование связной речи детей дошкольного возраста с общим речевым недоразвитием. М., 2004.

7. Давыдова Т.Г., Ввозная В.М. Использование опорных схем в работе с детьми. // Справочник старшего воспитателя дошкольного учреждения № 1, 2008.

8. Карнаухова Я. Б. Розвиток зв'язного мовлення методом ізографії моделювання у дітей молодшого шкільного віку з ОНР / Я. Б. Карнаухова // Логопедія. 2011. № 1. С. 63 - 65.

9. Крутій К.Л. Використання схем - моделей у лексико - граматичній роботі: Навч.метод. посіб. Львів. 2007р.

10. Кудрова Т.И. Моделирование в обучении грамоте дошкольников с недоразвитием речи.// Логопед в детском саду: науч. метод. журнал. 2007. №4. С. 51-54.

11. Пилипенко Т. В. Технологія наочного моделювання в корекції загального недорозвинення мови дошкільників // Освіта і виховання. 2018. №1. С. 22-25.

Bіblіografіya

1. Akimenko V.M. Razvivayushchie tekhnologii v logopedii / V. M. Akimenko. Rostov n/D: Feniks, 2011. 109, [2] s.: il. (Serdce otdayu detyam).

2. Bіlan O.І. Navchaєmo rozpovіdatі za іlyustracіyamі (starshij doshkіl'nij vіk): Navchal'no-metodichnij posіbnik /O.І. Bіlan. Ternopіl': Mandrіvec', 2012. 160 s.

3. Bogush A.M. Doshkіl'na lіngvodіdaktіka: teorіya i praktika navchannya dіtej rіdnoї movi: Pіdruchnik/za red. A.M. Bogush. K.: Vishcha shkola, 2007. 542 s.

4. Venger L.A. Razvitie poznavatel'nih sposobnostej v processe doshkol'nogo vospitaniya / L.A. Venger. M.: Prosvyashchenie, 1986. 174 s.

5. Galushchenko V І. Osoblivostі formuvannya prosodichnogo komponenta movlennya u dіtej zі stertoyu formoyu dizartrії: dis. kand. ped. nauk: 13.00.03 / V.І.Galushchenko? Pіvdennoukr. derzh. ped. unіversitet іm. K.D.Ushins'kogo. Odesa: [B. v.], 2012. 247 s.

6. Gluhov V. P. Formirovanie svyaznoj rechi detej doshkol'nogo vozrasta s obshchim rechevym nedorazvitiem. M., 2004.

7. Davydova T.G., Vvoznaya V.M. Ispol'zovanie opornyh skhem v rabote s det'mi. // Spravochnik starshego vospitatelya doshkol'nogo uchrezhdeniya № 1, 2008.

8. Karnauhova Y. B. Rozvitok zv\'yaznogo movlennya metodom іzografії modelyuvannya u dіtej molodshogo shkіl'nogo vіku z ONR / Ya. B. Karnauhova // Logopedіya. 2011. № 1. S. 63 - 65.

9. Krutіj K.L. Vikoristannya skhem - modelej u leksiko - gramatichnіj robotі: Navch.metod. posіb. L'vіv. 2007r.

10. Kudrova T.I. Modelirovanie v obuchenii gramote doshkol'nikov s nedorazvitiem rechi.// Logoped v detskom sadu: nauch. metod. zhurnal. 2007. №4. S. 51-54.

11. Pilipenko T. V. Tekhnologіya naochnogo modelyuvannya v korekcії zagal'nogo nedorozvinennya movi doshkіl'nikіv // Osvіta і vihovannya. 2018. №1. S. 22-25.

Размещено на Allbest.ru