Теоретико-методологічні аспекти формування термінологічної компетентності майбутніх фахівців у галузі спеціальної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Ю.Ю. Бугера

Постановка проблеми

Володіння фаховою термінологією свідчить про глибоке розуміння професійних понять і явищ та є умовою комунікативної компетентності майбутнього фахівця. Основи будь-якої професії полягають в ґрунтовному засвоєнні системи загальних і професійних знань, а важливою складовою конкурентоспроможного фахівця являється досконале засвоєння культури спілкування, зокрема, рівня фахового мовлення, що передбачає майстерне користування термінологічною лексикою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичними і практичними пошуками, пов'язаними із підготовкою комунікативно компетентного фахівця займалися Л. Барановська, Н. Безгодова, Н. Бородіна, З. Гирич, Л. Головата, Н. Голуб, М. Гуць, І. Дроздова, Г. Онуфрієнко, М. Зарицький та ін. Питання формування професійно-термінологічної компетентності були об'єктом дослідження Д. Бобова, І. Власюк, З. Гирич, Н. Голуб, Г. Онуфрієнко, І. Дроздової, М. Гуць. Збагачення мовлення майбутніх фахівців професійно орієнтованою лексикою досліджували Б. Глухов, Є. Копіца, Л. Прокопенко. Деякі дослідники (М. Баранов, О. Горошкіна, Т. Донченко, А. Нікітіна, М. Пентилюк та інші) приділяли увагу методичним засадам роботи із засвоєння термінів.

Проте відсутність системи роботи та пошук нових методів та організаційних форм підготовки студентів з формування фахової термінологічної компетенції зумовлює актуальність теми дослідження.

Мета даної статті полягає в тому, щоб визначити теоретико-методологічні аспекти термінологічної компетентності майбутніх фахівців у галузі спеціальної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Однією з важливих проблем сучасної педагогічної освіти є формуванням та вдосконаленням у майбутніх фахівців навчально-пізнавальних умінь і навичок оперування науковими термінами, підвищенням пізнавальних здібностей студентів під час вивчення фахових та спеціальних дисциплін.

Важливим є опанування науковим стилем мовлення у вищій школі, оскільки потрібно вміти аналізувати, систематизувати наукові факти, вільно користуватися нормативною науковою лексикою в письмовій та усній формах. Науковим стиль вимагає наявність певного рівня абстрагованості, стислості, узагальненості, діалогічності, підкресленої логічності, об'єктивності викладу, ясності, смислової точності, інформативної насиченості [2; 3].

Однією з причин, що призводить до труднощів оволодіння науковим стилем є недосконале володіння професійною термінологією, часто студентам бракує точної назви певного поняття, тобто необхідного терміна, або ж навпаки, вони вживають його, не розуміючи значення. Отже, однією з найважливіших професійних якостей є знання «мови фаху», тобто, володінням професійною термінологією та культурою спілкування.

Таким чином, освітня діяльність закладів вищої освіти має будуватись на компетентнісних засадах, які передбачають: самостійність в процесі професійної діяльності, практичну орієнтованість освіти, відображення особистісних якостей фахівців, орієнтацію навчальних програм на формування основних ключових компетенцій, створення ефективних механізмів упровадження; використання інтерактивних технологій у процесі формування основних компетентностей.

У дослідженнях В. Байденка, Г. Борозенець, І. Власюк, В. Дьоміна, І. Єрмакова, І. Зимньої, Н. Ничкало, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равена, Л. Сохань, А. Хуторського поняття «компетентність» розглядається як особистісна характеристика, що відображає готовність і можливість людини вирішувати проблемні питання та розв'язувати професійні завдання, використовуючи власний досвід, спосіб діяльності, вміння та знання, набуті під час навчання у закладах вищої освіти. У працях Н. Хомського «компетенції» розглядаються як певні вимоги, що висуває суспільство до підготовки людини, які їй необхідні для досягнення успіхів у професійній діяльності [1; 4; 5].

Професійна компетентність розуміється як складне інтегративне утворення, що включає сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, особистісних якостей, поглядів і переконань, досвіду, що визначають функціонуючу та соціально- психологічну готовність педагога до творчого вирішення проблем освітнього процесу. Л. Томіч визначає професійну компетентність фахівця - синтез визначених професійних компетенцій. Компетентністний підхід припускає розробку критеріїв сформованості професіоналізму, за яким можна визначити рівень підготовки фахівця до свідомого виконання своїх обовґязків і до того, щоб згодом ефективно проявляти свою компетентність при розвґязанні різноманітних корекційно педагогічних завдань [4].

Аналіз літературних джерел з проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців в галузі спеціальної освіти (І. Власюк, О. Качуровська, Н. Пахомова, Ю. Пінчук, В. Тарасун, Л. Томіч, Л. Федорович, М. Шеремет), дозволив визначити що поняття «професійна компетентність» включає формування та розширення знань професійної термінології майбутніх бакалаврів, оскільки фахова термінологія є елементом активного словникового запасу студента, а рівень володіння нею вказує на розуміння професійних явищ і понять.

Вдосконаленню професійної діяльності педагогів присвячені праці О. Абдулліної, Ф. Гоноболіна, І. Зязюна, Н. Кузьміної, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, О. Щербакова та ін. Проблемою термінологічної підготовки майбутніх учителів займались Е. Азімов, А. Алексюк, С. Гончаренко, І. Ґудзик, М. Львов, О. Савченко, Т. Яворська та ін. У вітчизняній літературі проблему формування професійної компетентності вчителя-логопеда досліджували О.Б.Качуровська, Н.Г.Пахомова, Ю.В. Пінчук, В.В. Тарасун, Л.М. Томіч, Л.О.Федорович, М.К.Шеремет та ін.

Якісна вища освіта передбачає досконале володіння термінологією свого фаху, оскільки мовлення в подальшій діяльності педагога є джерелом і носієм інформації, засобом впливу й переконання. Термінологічна компетенція передбачає: вміння добирати терміни відповідно до теми висловлювання, ураховувати відмінності паронімічних термінів, не допускати заміни однієї термінологічної одиниці іншою, уживати терміни відповідно до їх змісту, розрізненняти терміни та професіоналізми [4; 5]. Термінологічна культура формується на основі синтезу фахової ерудиції з мовознавчою, в тому числі термінознавчою [5; 6].

Низький рівень володіння фаховим мовленням зумовлює неспроможність студентів адекватно усвідомити, об'єктивно оцінити і оволодіти знаннями з фахових дисциплін. У результаті чого, формуються несистематизовані, поверхневі й неміцні знання, що ускладнює ґрунтовну професійну підготовку.

Виходячи з вищезазначеного професійно-термінологічна компетентність включає наступні компоненти: сформовану здатність влучно та доцільно використовувати терміни з фаху під час виконання завдань, граматично правильно будувати речення та власний діалог, використовуючи при цьому досвід, одержаний під час вивчення дисциплін з фаху в закладах вищої освіти, мотивувати себе необхідністю відповідати обраному фаху та досягати високих результатів у професійній діяльності (І. Власюк, М. Гуць, Є. Копіца,Н. Костриця, Л. Лучкіна, В. Михайлюк, Л. Прокопенко, Т. Рукас). І. Власюк у структурі професійно-термінологічної компетентності майбутніх бакалаврів виокремила такі її компоненти: професійно-креативний, професійно-діяльнісний, мотиваційно-вольовий, комунікативно-особистісний, когнітивно-пізнавальний. Відповідно до компонентів вчена виокремила наступні критерії сформованості професійно-термінологічної компетентності майбутніх бакалаврів: розвиток творчих здібностей, а саме, сформованість умінь творчо підходити до вирішення питань професійної діяльності, використовуючи термінологію фаху; обсяги термінологічних знань і розвиток пізнавальних якостей, що включає сформованість знань професійної термінології та професійного мовлення; умотивованість вивчення фахової термінології та розвиток вольових якостей, що визначається сформованістю розуміння значущості та необхідності застосування фахової термінології у майбутній професії; результативність використання фахової термінології, що передбачає сформованість умінь використовувати на практиці знання професійної термінології під час виконання посадових обов'язків; професійна спрямованість та самовизначеність особистості, що полягає у сформованості умінь використовувати професійну термінологію у процесі налагодження комунікативних зв'язків та усвідомлення готовності її використання, опираючись на особистісні якості [1]..

Професійна термінологія, яку мають засвоїти майбутні фахівці; складається з термінологічних знань за дисциплінами як природничо-гуманітарного, так і блоку фахових та спеціальних дисциплін. Тому актуальним є питання про систему вивчення шляхів удосконалення якості термінологічної компетенції студентів.

Теоретичний аналіз досліджень показав, що для оволодіння термінологією вирішальну роль відіграє система навчально-тренувальних вправ (В. Мельничайко) у процесі виконання яких, крім того,формуються і вдосконалюються всі мовленнєві вміння й навички. Ефективним, на думку І. Власюк, є використання інформаційно-комунікаційних технологій (на прикладі веб-квестів), розроблення яких передбачає ознайомлення з новими поняттями теми, пошук і подальше представлення результатів їх практичного використання, представлених в ігровій формі [1].

І. Власюк виокремлює організаційно-педагогічні умови, що сприятимуть підвищенню показників сформованості термінологічної компетентності, розширенню студентського термінологічного словника та розвитку практичних умінь застосування одержаних знань з фахової термінології. Зокрема, до таких умов відносяться:

1) упровадження інтерактивних та імітаційно-ігрових форм навчання з метою підвищення вмотивованості студентів щодо оволодіння фаховою термінологією (карт знань, «хмар слів», імітаційних і рольових ігор, синквейнів, ігрових і тестових технологій, які сприяють розвитку в студентів схильностей до самостійної діяльності та самостійного пошуку необхідної інформації з метою розширення власних знань фахової термінології та підвищення рівня професійної компетентності);

2) застосовування ситуативного моделювання з метою свідомого оволодіння та практичного застосування професійної термінології;

3) використання інформаційно-комп'ютерних технологій для оптимізації оволодіння студентами нових фахових понять (розробка веб-квестів, які сприяють процесу запам'ятовування нових понять, змінюють ставлення студентів до використання комп'ютерних технологій у майбутній професійній діяльності та сприяють розвитку творчих здібностей) [1].

Крім того, дотримання організаційно-педагогічні умов, на думку І. Власюк, забезпечують професійну спрямованість навчального процесу, сприяють розвитку комунікативних умінь і професійного мовлення студентів, підвищують зацікавленість майбутніх спеціалістів у вивченні фахової термінології, надають можливість організувати середовище практичного застосування сформованих знань[1]..

Висновки і перспективи подальшого розгортання дослідження у представленому напрямку

професійний компетентність освіта фахівець

У структурі професійної компетентності, виокремлюється термінологічна компетентність, оскільки вільне володіння термінологією є умовою успішної професійної комунікації. Отже, формування термінологічної компетентності майбутніх фахівців галузі спеціальної освіти передбачає: оволодіння термінологічною підсистемою фахових дисциплін, професійно-термінологічну грамотність в усному і писемному мовленні, уміння вести бесіду, аналізувати, переконувати, доводити, тобто вирішувати комунікативні завдання в ситуаціях професійного спілкування. Термінологічна компетентність, яку набувають у вищих навчальних закладах студенти, є базовою у їх подальшій професійно-фаховій та науковій діяльності.

Список використаних джерел

1. Власюк І.В. Формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх бакалаврів економіки в процесі вивчення фахових дисциплін: автореф. дис.… канд. пед. наук: спец. 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти / Власюк Ірина Віталіївна ; Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2015. 20 с.

2. Волкова Е. Н. Формирование коммуникативной культуры будущих учителей-логопедов в педагогическом вузе: автореф. дисс.… канд. пед. наук: спец. 13.00.08 - теория и методика профессионального образования / Волкова Елена Николаевна ; Шуйский гос. пед. ун-т. Шуя, - 2009. 23 с.

3. Кочан І. Українські терміни в парадигмі сучасних наукових учень / І. Кочан // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. Вип.VIII. К/: КНЕУ, 2009. 120 с.

4. Лебедев O. E. Компетентностный подход в образовании / О. Е. Лебедев // Школьные технологии. 2004. №5. С. 3-12.

5. Марков А. С. К вопросу о путях формирования профессионализма [Електронный ресурс]: образование: иследовано в мире / А. С. Марков. 2001.- Режим доступу: http:// www.oim.ru/vibor.asp?type=1/

6. Панько Т. Українське термінознавство: підручник / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. Львів: Світ, 1994. 235 с.

References

1. Vlasyuk I.V. Formuvannya profesijno-terminologichnoyi kompetentnosti majbutnix bakalavriv ekonomiky` v procesi vy`vchennya faxovy`x dy`scy`plin: avtoref. dy`s.… kand. ped. nauk: specz. 13.00.04 - teoriya ta metody`ka profesijnoyi osvity` / Vlasyuk Iry`na Vitaliyivna ; Vinny`cz`ky`j derzh. ped. un-t imeni My`xajla Kocyuby`ns`kogo. Vinny`cya, 2015. 20 s.

2. Volkova E. N. Formy`rovany`e kommuny`katy`vnoj kul`turы budushhy`x uchy`telej-logopedov v pedagogy`cheskom vuze: avtoref. dy`ss.… kand. ped. nauk: specz. 13.00.08 - teory`ya y` metody`ka professy`onal`nogo obrazovany`ya / Volkova Elena Ny`kolaevna ; Shujsky`j gos. ped. un-t. Shuya, 2009. 23 s.

3. Kochan I. Ukrayins`ki terminy` v parady`gmi suchasny`x naukovy`x uchen` / I. Kochan // Ukrayins`ka terminologiya i suchasnist`: zb. nauk. pracz`. Vy`p.VIII. K/: KNEU, 2009. 120 s.

4. Lebedev O. E. Kompetentnostnыj podxod v obrazovany`y` / O. E. Lebedev // Shkol`nыe texnology`y`. 2004. #5. S.3-12.

5. Markov A. S. K voprosu o putyax formy`rovany`ya professy`onaly`zma [Elektronnыj resurs]: obrazovany`e: y`sledovano v my`re / A. S. Markov. 2001. Rezhy`m dostupu: http:// www.oim.ru/vibor.asp?type=1/.

6. Pan`ko T. Ukrayins`ke terminoznavstvo: pidruchny`k / T. I. Pan`ko, I. M. Kochan, G. P. Macyuk. L`viv: Svit, 1994. 235 s.

Размещено на Allbest.ru