Способи формування мотивації школярів до дистанційного навчання: огляд зарубіжного та українського досвіду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Способи формування мотивації школярів до дистанційного навчання: огляд зарубіжного та українського досвіду

Анастасія Олександрівна Бессараб

доктор наук із соціальних комунікацій, доцент, професор кафедри спеціальної педагогіки та спеціальної психології, Хортицька національна академія

Олександр Володимирович Пономаренко майстер виробничого навчання, Бориспільський професійний ліцей



Анотація

У науково-методичній статті подано основні визначення та характеристики мотивації до навчання як психолого-педагогічного поняття; окреслено способи формування мотивації учнів до навчальної діяльності в зарубіжних країнах, зокрема США та Фінляндії; розкрито особливості формування мотивації учнів в умовах тривалого онлайн-навчання; проаналізовано результати онлайн- опитування 8056 батьків дітей, які навчаються в середніх навчальних закладах України, щодо дистанційної форми навчання учнів за шкільною програмою в період тривалого карантину навесні 2020 р. За результатами проведеного дослідження виділено способи мотивації учнів до дистанційного навчання, які доцільно застосовувати педагогам і батькам школярів.

Ключові слова: дистанційне навчання, мотивація, мотив, способи мотивації, мотивація до дистанційного навчання, особливості формування мотивації учнів. навчання мотивація педагогічний



СПОСОБЫ ФОРМИРОВАНИЯ МОТИВАЦИИ ШКОЛЬНИКОВ К ОБУЧЕНИЮ: ОБЗОР ЗАРУБЕЖНОГО И УКРАИНСКОГО ОПЫТА

Анастасия Бессараб, доктор наук по социальным коммуникациям, доцент, профессор кафедры специальной педагогики и специальной психологии, Хортицкой национальной академии, Запорожье, Украина

Александр Пономаренко, мастер производственного обучения, Бориспольский профессиональный лицей, Борисполь, Украина

В статье представлены основные определения и характеристики мотивации к обучению как психолого-педагогического понятия; обозначены способы формирования мотивации учащихся к учебной деятельности в зарубежных странах, в частности США и Финляндии; раскрыты особенности формирования мотивации учащихся в условиях длительного онлайн-обучения; проанализированы результаты онлайн-опроса 8056 родителей детей, обучающихся в средних учебных заведениях Украины, о дистанционной форме обучения учащихся по школьной программе в период длительного карантина 2020 г. По результатам проведенного исследования сформулированы две группы способов мотивации учащихся к онлайн-обучению, которые целесообразно применять педагогам и родителям школьников.

Ключевые слова: дистанционное обучение, мотивация, мотив, способы мотивации, мотивация к дистанционному обучению, особенности формирования мотивации учащихся.



WAYS OF FORMATION PUPILS' MOTIVATION IN LEARNING: FOREIGN AND UKRAINIAN EXPERIENCE

Anastasiia Bessarab, Doctor of Sciences in Social Communications, Associate Professor, Professor at the Department of Special Pedagogy and Special Psychology, Khortytsia National Educational and Rehabilitation Academy, Zaporizhzhia, Ukraine

Oleksandr Ponomarenko, Master of Industrial Training, Boryspil Vocational Lyceum, Boryspil, Ukraine

The article outlines the main definitions and characteristics of motivation to study as a psychological and pedagogical concept. Authors identify ways of forming pupils' motivation to study in foreign countries, in particular taking the examples of the United States (according to the research by scientists at Harvard University) and Finland (successful Finnish education system). The authors reveal distinctive features of motivation development in the conditions of ongoing online studies; analyze the results of an online survey of 8.056 parents whose children study in secondary schools of Ukraine with distance learning according to the school program during the long-term quarantine period of 2020. Based on the results of the study the authors formulate two groups of ways to motivate students to study online which are recommended to teachers and parents of students.

In order to motivate students during ongoing quarantine, teachers should establish good video communication, during which students are able not only to see their teacher, but also to communicate with him/her. During the quarantine in March-April 2020, the platforms Zoom and Skype were most often used for video conferencing. According to the results of the analysis of foreign experience, the following way of motivation is formulated: to give students tasks as close as possible to everyday life situations. A good way to motivate slow students and students with a mediocre level of performance can be the selection of easy tasks, so that the student, having completed them, experienced a sense of success and victory.

To form the motivation of students to online learning at home, parents can use the following recommendations: to organize the learning process by making a schedule of classes, breaks, time for self-training and rest; to arrange a workplace with which the student should associate the learning process; take care of the student's appearance and his physical readiness to learn; think in advance about the ways of motivation that the teacher will use (reminders, praise, encouragement). Parents should be careful about material rewards as a way to motivate students to learn.

Key words: online study, motivation, motive, ways of motivation, motivation for online study, features of students' motivation formation.



Вступ

У сьогоднішньому інформаційно й технологічно мінливому світі особлива увага фахівців багатьох галузей зосереджена на організації процесу навчання за умови загальної непідготовленості як учнів і батьків, так і педагогів та керівників освітніх закладів до цього виклику часу - тотального поширення пандемії коронавірусу й введення карантину в усьому світі, зокрема в Україні з 12 березня 2020 р. І коли за традиційної схеми навчання в межах навчального закладу вирішення завдання щодо формування мотивації до освітнього процесу була переважно на плечах педагогів, то в нинішніх умовах дистанційного навчання цей тягар значною мірою ліг на плечі батьків.

Сучасні дослідники приділяють увагу питанню визначення мотивації загалом та мотивації до навчання зокрема, а також мотиву як структурного елементу мотивації, його характеристикам і класифікаціям. Серед спектру наукових розвідок у цьому ракурсі варто відзначити такі: формування навчальної мотивації студентів, у тому числі за дистанційною формою навчання (О. Вершинська (2010), Н. Пахомова (2017), І. Ляшенко (2015), Т. Семігіна, І. Кияниця, З. Висоцька, Л. Котова, А. Кичук, І. Шостак (2020), І. Вікторенко (2019) та інші), роль мотивації до навчання в стимулюванні учнів досягати успіху (Т. Докучина (2011) та інші), формування мотивів і мотивації як психолого- педагогічної проблеми (Т. Гладиш (2012) та ін.), внутрішня та зовнішня мотивація до навчання старшокласників (І. Бідюк (2014) та ін.). Методи дослідження мотивації розкрили у своїх публікаціях, зокрема, В. Шебень, В. Петер (2010), М. Кормишев (2012). З огляду на те, що формування мотивації стосується навчального процесу не в звичному, а саме в онлайн-режимі, близькими є дослідження формування мотивації в користувачів інтернету, чому присвячені наукові розвідки А. Лучінкіної (2014); О. Арестової, Л. Бабаніна та О. Войскунського (2017). Одним із раніше не висвітлених аспектів багатогранної проблеми мотивації до навчання є способи формування мотивації українських школярів до дистанційного навчання.

Мета дослідження - на основі аналізу зарубіжного та українського досвіду схарактеризувати способи формування мотивації школярів до навчання й сформулювати відповідні рекомендації для вчителів та батьків з урахуванням умов дистанційного навчання.



Методи дослідження. У ході дослідження використано комплекс методів, зокрема: аналіз - під час опрацювання джерел з теми, для з'ясування особливостей формування мотивації українських учнів в умовах онлайн-навчання; термінологічний аналіз і метод операціоналізації понять - для вивчення історії понять "мотив", "мотивація", "стимул" та уточнення їх змісту; описовий - для надання характеристики дистанційного навчання в Україні в період карантину 2020 р.; порівняльний - для окреслення тенденцій формування мотивації учнів у зарубіжних країнах (США, Фінляндії) та Україні; аналіз, синтез та узагальнення - для формулювання рекомендацій щодо формування в учнів мотивації до дистанційного навчання; вторинний аналіз результатів онлайн-опитування 8056 батьків дітей, які навчаються в середніх навчальних закладах, організованого Службою освітнього омбудсмена України.

Дефінитивний аналіз ключових термінів з проблеми навчальної мотивації школярів. Мотивація є однією з важливих складових навчального процесу, яка допомагає зробити його якісним як з боку учнів, так і педагогів. У науковій літературі сьогодні запропоновано чимало дефініцій психолого-педагогічного поняття "мотивація", як-от: "необхідна умова для розгортання актуальної мисленнєвої діяльності, спрямованої на розв'язання завдань" (Бадмаева, 2004, с. 90); "система спонукань, які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість" (Психологічна енциклопедія, 2006, с. 212); "усвідомлена причина поведінки та діяльності особи" (Сагач, 2019, с. 106). На думку відомого психолога О. Лєонтьєва, мотивація передбачає організованість і стійкість певної діяльності, яка спрямована на досягнення кінцевої мети (Леонтьев, 1971, с. 246). Звернемося далі до образних дефініцій цього необхідного в кожному виді діяльності терміна: мотивація - це "джерело невпинної енергії, сила якої щодня штовхає нас вперед" (Парфан, 2015); "це певна сила, що змушує людей діяти і досягати поставлених цілей" (Мотивація, 2020). Також спробуємо окреслити роль мотивації в шкільному навчальному процесі: у навчальній діяльності вона є рушійною силою, яка допомагає школярам оволодівати певними знаннями, набувати конкретних умінь та навичок, а також надихає на досягнення успіху чи доведення справи до логічного завершення.

При цьому мотиваційна діяльність включає в себе морально-психологічну стимуляцію до навчальної діяльності, тобто виконує роль такого собі "внутрішнього двигуна"; прагнення учня домагатися успіху як у навчанні, так і в інших видах розумової діяльності; його пошук відповідей на низку запитань, як-от: "Чому?", "Навіщо?", "Заради чого?".

Варто зауважити, що під час дослідження мотивації неможливо оминути увагою поняття "мотив" (від лат. movere - рухатися), яке визначають як "матеріальний чи ідеальний "предмет", який спонукає та спрямовує на себе діяльність чи вчинок, сутність яких полягає в тому, що за допомогою мотиву задовільняються певні потреби суб'єкта" (Большой психологический словарь, 2004, с. 273). Мотив - це найважливіша складова мотиваційної сфери людини, яка "спрямована на задоволення потреби людини; спонукає її до дії; особистісно значима для неї" (Дзюбко, Гриценок, 2009, с. 42); "причина, що спонукає до діяльності, спрямованої на задоволення певних потреб" (Психологічна енциклопедія, 2006, с. 212), у нашому випадку - причина, що спонукає до онлайн-навчання з метою задоволення освітніх потреб.

Близьким до поняття "мотив" є поняття "стимул". Так, І. Подласий зауважує, що воно походить від давньогрецького слова, яке позначає довгу загострену палицю, якою поганяли биків та мулів; у перекладі означає "підштовхувати, поганяти" (Подласый, 1999, с. 395). Як підсумовує М. Артюшина, "мотив доцільно тлумачити як внутрішній потяг людини до діяльності, зумовлений особистими потребами і бажаннями, а стимул - як зовнішню спонуку активності особи, те, що підштовхує людину до діяльності навіть при відсутності прямого бажання діяти" (Артюшина, 2013, с. 31). Отже, виходячи із цих тверджень, стимул, на відміну від мотиву, який означає внутрішній потяг людини до діяльності, є зовнішнім спонуканням до активності.

У науковій літературі мотиви традиційно поділяють на зовнішні та внутрішні. При цьому, як підкреслює дослідниця Н. Бадмаєва, за умови зовнішньої мотивації важливе досягнення мети, не пов'язаної з пізнанням об'єкта, наприклад, "мотивація престижу, добробуту, уникнення невдач тощо" (Бадмаева, 2004, с. 91). Приклад, наведений Н. Бадмаєвою, демонструє застосування як зовнішньої, так і внутрішньої мотивації: якщо "учень розв'язує задачу заради того, щоб отримати похвалу", то йдеться про зовнішню мотивацію, якщо ж заради того, "аби розібратися в цій задачі або знайти оригінальні шляхи її розв'язання", то перед нами приклад внутрішньої мотивації (Бадмаева, 2004, с. 91).

Серед радянських дослідників мотивації виділяються позиції О. Тихомирова та Є. Ільїна. Так, перший з них відстоював думку про те, що "вихідна мотивація "обростає" додатковими мотивами й діяльність усе одно стає полімотивованою", проте це не означає, що поділ мотивів на зовнішні й внутрішні є недоречним (Тихомиров, 1994, с. 29). Натомість Є. Ільїн дотримувався іншої позиції щодо виділення внутрішніх і зовнішніх мотивів, вважаючи, що "мотивація - це внутрішня детермінація поведінки й діяльності, яка, звісно ж, може бути зумовлена й зовнішніми подразниками, навколишнім середовищем" (Ильин, 2000, с. 63). Виходячи з такої позиції, Є. Ільїн стверджував, що не може бути зовнішніх мотивів, оскільки мотиви завжди зумовлені внутрішніми потребами; натомість стимули, які викликають процес мотивації, можуть бути й зовнішніми, і внутрішніми.

На думку сучасної російської дослідниці Н. Бадмаєвої, "поділ мотивів розумової діяльності на внутрішні й зовнішні досить умовний" (Бадмаева, 2004, с. 91). При цьому варто акцентувати увагу на тому, що процес онлайн- навчання як об'єкт нашого дослідження базується, передусім, саме на розумовому виді діяльності, яку й вивчала російська авторка. При цьому Н. Бадмаєва схиляється до думки, що мотивація до розумової діяльності завжди полімотивована, оскільки під час розв'язання певного завдання "людина стикається з труднощами, і тоді в неї виникає потреба розібратися в тому, що заважає їй розв'язати це завдання. Це означає, що під час розв'язання завдання актуалізуються інші мотиви й потреби" (Бадмаева, 2004, с. 92-93). Тож серед науковців є різні погляди на зовнішні й внутрішні мотиви, пізнавальні й соціальні.

Проте нас більше цікавить не просто питання видів мотивів, а те, які мотиви справді спрацьовують у конкретній життєвій ситуації. Так, свого часу Е. Ільїн запропонував розмежувати мотиви, які людина лише розуміє, і мотиви, які реально діють, з огляду на те, що "мотиви, які ми розуміємо, не завжди стають такими, що реально працюють" (Ильин, 2000, с. 17). З метою ілюстрації цієї неспівмірності наведений такий приклад: високі оцінки більше спонукають учня до навчання, ніж розуміння потреби в пізнавальній діяльності чи якісь соціальні мотиви (Бадмаева, 2004, с. 95).

Закордонний досвід формування навчальної мотивації школярів. А. Мірошнікова (2020) в одному із своїх узагальнень досвіду Національної наукової ради з розвитку дитини при Гарвардському університеті (США) зазначає, що відповідно до результатів системних досліджень мотивації школярів, ініційованих цією Радою, виділено сім способів підвищення навчальної мотивації дітей:

1) виявлення батьками та педагогами допитливості, заохочення досліджень дітей. На наш погляд, цей спосіб формування навчальної мотивації стосується більше школярів молодшого шкільного віку, проте може бути актуальним і для більш старших учнів, адже дослідницька діяльність є більш глибокою саме у старшокласників;

2) соціальна взаємодія в освітньому процесі. Адже в процесі навчання дуже важливе особисте спілкування з дорослим, зокрема вчителем. Якщо в умовах карантину це було неможливо, то обов'язково потрібен відеозв'язок, щоб дитина бачила, чула та виконувала вказівки свого вчителя. Особливо важлива його роль у молодшому шкільному віці;

3) похвала дитини за процес, а не за результат. Адже не всі школярі виконують завдання вдало і першими. Якщо дитина досягла не дуже високого результату, не варто вдаватися до загальної похвали, наприклад, казати: "Молодчина, чудово". Краще конкретно вказувати, за що саме відзначена дитина і чим саме вона порадувала дорослого;

4) вроджених талантів не буває: вони набуваються у плідній роботі. Гарвардськими вченими доведено, що дитина, яка звикла вважати себе позбавленою здібностей, значно підвищує навчальні успіхи за умови, якщо авторитетний дорослий доведе, що це не так. Інакше кажучи, перші невдачі в навчальній діяльності - це не привід опускати руки, адже якщо йдеться про важливість практики, праці заради досягнення результату, мотивація підвищується. Тож тут актуальним є відомий вислів: "Працювати, працювати й ще раз працювати";

5) обережність із матеріальними стимулами. Це застереження ґрунтується на таких аргументах: по-перше, матеріальна винагорода - дуже короткочасний стимул; по-друге, якщо вдалися до винагород, єдиний спосіб зберігати мотивацію - "підвищувати ставки". Приз має бути сюрпризом та ще й кращим, ніж дитина очікувала. Тож, як підсумовується в гарвардському дослідженні, "найліпший спосіб прищепити здорову мотивацію - позитивні відгуки плюс цікава дитині діяльність: гра, творчість, дослідження" (Мірошнікова, 2020). Альтернативою матеріальній винагороді є винагорода гаджетами, адже з огляду на те, що ми живемо в світі сучасних інформаційно- комунікаційних технологій і не уявляємо свого життя без технічних пристроїв, своєрідною винагородою за старанно виконані уроки є спеціально виділений час, який діти можуть провести з гаджетами в руках, переглядаючи відео, мультфільми, граючи тощо;

6) створення ситуації успіху в навчанні. Кожна дитина повинна вирішувати такі завдання, у яких вона успішна. Для цього необхідно складні завдання "ділити на "маленькі кроки", щоб учень впорався і захотів рушити далі" (Мірошнікова, 2020). На наш погляд, цей спосіб мотивації в українських закладах освіти має гарні перспективи для впровадження;

7) не критикувати дітей, бо реакція може бути зворотньою. На слабко мотивованих дітей краще вплине спосіб заохочення (наприклад, додаткові спроби, підказки, спрощення завдань тощо).

У сучасних дослідженнях науковці та практики також звертаються до досвіду Фінляндії щодо розбудови успішної системи освіти, важливою складовою якої, зокрема, є формування в учнів навчальної мотивації. Так, М. Гриньова (2017) зазначає, що у своїй професійній діяльності вони керуються справедливістю рішень та заохоченням, індивідуальною підтримкою школярів, орієнтацією на розвиток в учнів упевненості у собі та толерантності. Автономія вчителя фінської школи, як підкреслює О. Головіна (2019), відіграє ключову роль у підвищенні якості освітнього процесу, адже завдяки цьому вчитель виступає "головним експертом в освіті, незалежно від того, чи це вибір шкільної програми, підручників, методики викладання або оцінювання учнів" (Головіна, 2019). На перший погляд здається, що така автономія фінського вчителя не має тісного зв'язку з мотивацією його учнів до навчання. Проте насправді цей зв'язок є, що ілюструється таким твердженням: "вирішальний фактор успіху освітньої системи Фінляндії полягає у сотнях найвмотивованіших молодих людей, які мріють стати вчителями, оскільки ця професія дає змогу мати необмежену свободу здійснити свої прагнення і розкрити власний викладацький потенціал" (Як проходила найуспішніша освітня реформа в Європі, 2020). А. Чернецька (2016) відзначає, що саме з мотивації вчителів розпочалась серйозна освітня реформа у Фінляндії, яка дала результат - високу навчальну мотивацію учнів, які "охоче і без стресів навчаються і мають знання практичного характеру" (Чернецька, 2016).

До результативних способів навчальної мотивації, які використовують фінські вчителі, І. Донська відносить спокійний темп уроку із урахуванням навчальних та особистісних можливостей дітей. Дослідниця зазначає: "вчителі витрачають багато часу на кожну тему (інколи урок триває 75 хвилин), чекають, доки діти самі знайдуть відповідь, навіть якщо це здається надто довгим процесом. Їм не шкода часу допомагати щось робити слабкій дитині або посидіти поруч 15 хвилин з учнем, який ніяк не включиться в роботу" (Донська, 2018). Учнів вчать насолоджуватися процесом, а не отримувати швидкі результати.

Вторинний аналіз результатів опитування щодо навчальної мотивації українських школярів. У період карантину в Україні, з 8 по 13 квітня 2020 р., Службою освітнього омбудсмена України було організоване онлайн-опитування 8056 батьків дітей, які навчаються в навчальних закладах загальної середньої освіти. Майже половина опитаних (49,4 %) - це батьки учнів 59 класів; 41,6% - батьки учнів 1-4 класів та лише 8,9% - батьки 10-11 класів (Навчання дітей під час карантину, 2020). І хоча в документі, який презентує результати цього дослідження, й зазначено, що це "опитування не є репрезентативним у сенсі соціологічного наукового дослідження" (Навчання дітей під час карантину, 2020), проте, на наш погляд, воно виявляє достатньо проблем, які стали справді нагальними як для учнів, так і для батьків, зокрема стосовно мотивації до навчання учнів у дистанційному режимі у домашніх умовах.

Під час опитування батьків одне з питань стосувалося мотивації учнів до дистанційного навчання, зокрема: "Як би Ви за шкалою від 0 до 5 оцінили бажання Вашої дитини вчитися під час карантину? 0 - взагалі не хоче вчитися, 5 - дитину доводиться зупиняти, щоб не перевтомлювалася". За результатами опитування були отримані такі дані: дітей із відсутністю будь-якого бажання вчитися (які відзначили 0) - 8,1 %, дітей зі слабкою мотивацією (які відзначили 1 та 2) - трохи більше чверті (26,8 %), з помірним бажанням вчитися (які позначили 3 та 4) - більше половини (58,6 %), й, нарешті, з надмірним бажанням до оволодіння новими знаннями (відзначили 5) - 6,5% (Навчання дітей під час карантину, 2020). Отже, відповідно до отриманих результатів опитування батьків учнів, які дистанційно навчалися, більше третини школярів (відповідно 8,1% та 26,8%) мають досить серйозні проблеми з навчальною мотивацією. До того ж необхідно враховувати той факт, що ці дані отримані в межах першого місяця карантину, який тривав до кінця 2019/2020 навчального року. Можна припустити, що в кінці року негативні результати щодо мотивації до навчання ще більше поглибилися.

Запитання "Як батьки спонукають дитину до навчання?" виявляло найпоширеніші способи мотивації дітей до дистанційного навчання. Отримані такі відповіді респондентів: "Примус, вмовляння, нагадування, мотивування, заохочення, похвала, обіцянка, шантаж" (Навчання дітей під час карантину, 2020). До речі, жодного пояснення, як і кількісних показників, до цього пункту в результатах опитування немає. Ми так розуміємо, що це було відкрите питання, на яке варіантів відповідей запропоновано не було. Спробуємо проаналізувати зазначені батьками методи впливу на дітей з позиції їхнього позитивного - негативного смислу, та, відповідно, впливовості на рівень мотивації учнів до дистанційного навчання. Будемо спиратись на визначення понять із тлумачного "Словника української мови", а саме:

1) примус - "натиск з чийогось боку; примушування або зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання" (Словник української мови, 1973). За ключовим словом цієї дефініції зрозуміло, що йдеться про певний вербальний тиск, тобто під час карантину батьки намагалися тиснути на свою дитину, щоб вона виконала поставлені вчителями завдання. Попри уточнення у визначенні "незалежно від бажання", очевидним є той факт, що якраз бажання в дитини не було, інакше навіщо було тиснути, коли можна було б обійтися нагадуванням;

2) вмовляння - "переконувати кого-небудь, схиляючи до чогось" (Словник української мови, 1973). Мабуть, цей спосіб мотивації застосовували найбільш терпеливі батьки або не так часто;

3) нагадування - "примушувати згадати про кого-, що-небудь" (Словник української мови, 1973). Зрозуміло, що з огляду на контекст нашого дослідження йдеться про нагадування про ще не виконані шкільні завдання. Проте тут можна було б глибше зануритись у сутність питання та з'ясувати, скільки разів на день потрібно нагадувати, а скільки, зазвичай, нагадували батьки;

4) мотивування - "наводити мотиви, що пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо; обґрунтовувати" (Словник української мови, 1973). На наш погляд, мотивування й мотивація - близькі за семантикою поняття, тож ці обидва поняття є ключовими в нашому дослідженні;

5) заохочення - "спонукати кого-небудь до якоїсь дії певними засобами (переконуючи в чомусь, подаючи приклад, хвалячи, нагороджуючи і т. ін.)" (Словник української мови, 1973). Можна припустити, що тут відігравала роль батьківська фантазія;

6) похвала - "хороший, похвальний відгук про кого-, що-небудь; схвалення" (Словник української мови, 1973). Це найлегший спосіб мотивації, щоправда, хвалити потрібно за конкретні успіхи, про що йшлося вище;

7) обіцянка - "добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь" (Словник української мови, 1973). У батьківській педагогіці з обіцянками потрібно бути обережним, бо діти, зазвичай, набагато краще їх пам'ятають, ніж самі батьки;

8) шантаж - "залякування погрозою викрити або розголосити з певною метою факти, відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити кого- небудь" (Словник української мови, 1973). На наш погляд, це один з критичних способів мотивації учня батьками, який свідчить про те, що батьки перебували у складному психологічному стані.

Отже, герменевтичний аналіз наведених у дослідженні прийомів мотивації дозволяє нам стверджувати, що негативні смисли несуть такі прийоми, як: примус, шантаж, вмовляння, адже згідно з визначеннями зі Словника української мови, вони застосовуються незалежно від бажання дитини. Саме це є причиною їхньої недієвості та нарощення відчуття у батьків власної безпорадності та неконструктивності. Але що ж було робити батькам школярів різного віку, особливо тим, які далекі від основ вікової

педагогіки та психології, щоб їхній школяр чи школярка, а часто й кілька школярів в одній квартирі чи будинку, були мотивовані до навчальної діяльності? Ця ситуація актуалізує подальші розвідки засобів мотивування учнів до навчання в умовах дистанційної освіти. Позитивні смисли несуть такі прийоми батьківського мотивування, як: нагадування, мотивування, заохочення, похвала, обіцянка. Проте і вони на практиці не виявили максимуму мотиваційних впливів, адже, за результатами цього ж дослідження, 35 % дітей демонструють низьку навчальну мотивацію. Причини цієї неоднозначної ситуації також є предметом подальших наукових досліджень. Окрім цього, якщо взяти до уваги також вікові особливості контингенту школярів (молодший шкільний вік, середній шкільний вік, старший шкільний вік), то очевидними стануть особливості потреб дітей у способах їхнього мотивування до дистанційного навчання. Саме тому такі батьківські прийоми мотивування, як нагадування, мотивування можуть виявити низьку ефективність для дітей перших класів, а примус та шантаж навряд чи спрацюють із дітьми підліткового віку. На нашу думку, для дітей молодшої школи дистанційна освіта є більш складним процесом, адже уміння та навички самостійного навчання у них не вироблені. Водночас можемо припустити, що для старшокласників частина проблем дистанційного навчання не є серйозною перешкодою.



Висновки

У ситуації карантинних обмежень в Україні навесні 2020 року актуалізувалися проблеми навчальної мотивації школярів. Проведене у квітні 2020 року пілотне дослідження серед українських учнів виявило, що близько третини має низьку навчальну мотивацію до дистанційного домашнього навчання. Батькам було важко дібрати дієві способи мотивування власних дітей, що викликало у них розчарування та відчуття безпорадності, адже серед прийомів зовнішньої мотивації до навчання батьками використовувалися як невдалі, такі як шантаж та погрози, так і позитивно орієнтовані: нагадування, заохочення, мотивування, похвала, хоча і вони не давали максимально можливих результатів. Саме цей досвід може розглядатися як вихідний у процесі розгортання подальших розвідок щодо способів навчальної мотивації під час дистанційного навчання дітей. Важливим при підборі способів мотивації є врахування віку, характеру, темпераменту дитини, її здібностей й успіхів з різних навчальних дисциплін. Окрім цього, для стимулювання мотивації учнів до дистанційного навчання в домашніх умовах, зокрема під час карантину, корисною може бути раціональна організація робочого часу: наявність розкладу, у якому прописано заняття, перерви, час на самостійну підготовку; влаштоване робоче місце, з яким в учня має асоціюватися саме процес навчання; готовність до навчання (тобто дитина має прокидатися не за 5 хвилин до відеоконференції з учителем) тощо. Досліджений нами зарубіжний практичний досвід (зокрема, педагогів Гарвардської школи та фінських педагогів) щодо застосування способів навчальної мотивації та стимулювання внутрішніх мотивів учнів свідчить, що ефективними також є такі позиції:

- для дистанційного навчання учнів обов'язковим має бути відеозв'язок, під час якого школярі мають не просто бачити свого вчителя, а й спілкуватися з ним;

- вчитель має давати завдання, які максимально наближені до життєвих ситуацій та до побуту. Окрім цього, важливо добирати такі завдання, щоб учень переживав відчуття успіху під час їхнього вирішення. За цих умов вчитель набуває можливості часто хвалити дітей, що істотно підвищує вмотивованість до навчання. Проте така похвала має супроводжувати весь навчальний процес, а не стосуватися виключно його результату - високої оцінки;

- допустима тільки критика роботи лише тих учнів, які є глибоко вмотивованими й досягли високих результатів, тобто готові сприймати конструктивну критику, а не ображатися на зауваження педагога;

- вчитель має бути сам вмотивованим результатами навчання учнів свого класу та мати автономність і самостійність у виборі методів і прийомів своєї професійної діяльності. Саме це забезпечує необхідний темп навчального процесу, який дозволяє максимально врахувати потреби кожної дитини певного класу.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у виявленні особливостей розвитку внутрішньої мотивації школярів до навчання онлайн та офлайн.



Література

1. Арестова О.Н., Бабанин Л.Н., Войскунский А.Е. Мотивация пользователей Интернета. Гуманитарные исследования в Интернете. Москва, 2000. С. 55-76.

2. Артюшина М.В. Методи і прийоми мотивування і стимулювання навчальної діяльності студентів. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. 2013. Вип. 3 (69). С. 25-32.

3. Бадмаева Н. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: монография. Улан-Удэ: Издательство вСгТУ, 2004. 280 с.

4. Бідюк І. А. Особливості внутрішньої та зовнішньої мотивації до навчання у сучасних старшокласників. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2014. № 1 (33). С. 50-56.

5. Большой психологический словарь / сост и общ ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко. Санкт-Петербург: Прайм- ЕВРОЗНАК, 2004. С. 273.

6. Вершинська О.Б. Проблеми формування навчальної мотивації студентів ВНЗ. URL: http://tme.umo.edu.ua/docs/Dod/1_2010/VERSHYNSKA.pdf (дата звернення: 12.04.2020).

7. Вікторенко І. Л. Формування мотивації першокурсників педагогічних закладів вищої освіти до навчальної і майбутньої професійної діяльності. Науковий журнал Хортицької національної академії. Scientific Journal of Khortytsia National Academy. (Серія: Педагогіка. Соціальна робота) : наук. журн. / [редкол. : В.В. Нечипоренко (голов. ред.) та ін..]. Запоріжжя: Вид-во комунального закладу вищої освіти "Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія" Запорізької обласної ради, 2019. Вип. 1(1). C. 82-90.

8. Гладиш Т. Формування мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності як психолого-педагогічна проблема. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2012. № 6. Ч. 1. С. 150-155.

9. Головіна О. Мотивація учнів: менше навчати - більше вивчати. Фінський досвід. 2019. 1 квітня. URL : https://nus.org.ua/articles/motyvatsiya-uchniv-menshe-navchaty-bilshe-vyvchaty-finskyj-dosvid (дата звернення: 12.04.2020).

10. Гриньова М. Освітній трансформер: Фінляндія як натхнення. 2017. 23 грудня. URL: http://education- ua.org/ua/porivnyalna-pedagogika/1104-osvitnij-transformer-finlyandiya-yak-natkhnennya (дата звернення: 12.04.2020).

11. Дзюбко Л., Гриценок Л. Мотивація навчальної діяльності як психолого-педагогічна проблема. Психолінгвістика. 2009. № 4. С. 33-43.

12. Докучина Т.О. Мотивація навчання як запорука стимулювання учнів до досягнення успіху. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2011. Вип. 8. С. 32-37.

13. Донська І. Як в українській сільській школі втілили фінську модель освіти. 2018. 9 березня. URL : https://osvitoria.media/experience/yak-v-ukrayinskij-silskij-shkoli-vtilyly-finsku-model-osvity/ (дата звернення: 12.04.2020).

14. Ильин Е.П. Мотивы и мотивация. Санкт-Петербург: Питер, 2000. 512 с.

15. Кормишев М.В. Методичне забезпечення дослідження мотивації учіння молодших школярів. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2012. Вип. 42 (1). С. 97-107.

16. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции. Москва: Педагогика, 1971. 279 с.

17. Лучинкина А.И. Специфика мотивации интернет-пользователей. Перспективы науки и образования. 2014. № 6 (12). С. 105-109.

18. Ляшенко І. В. Розвиток мотивації студентів до дистанційного навчання у вищій школі. Освітологічний дискурс. 2015. № 1 (9). С. 150-157.

19. Мірошнікова А. Як правильно мотивувати дитину вчитися - гарвардське дослідження. 2020. 13 лютого. URL: https://osvitoria.media/experience/yak-pravylno-motyvuvaty-dytynu-vchytysya-garvardske-doslidzhennya (дата звернення: 12.04.2020).

20. Мотивація. URL : https://termin.in.ua/motyvatsiia (дата звернення: 12.04.2020).

21. Навчання дітей під час карантину: результати опитування батьків. 2020. 17 квітня. URL : https://osvita.ua/school/72997 (дата звернення: 12.05.2020).

22. Парфан О. Що таке мотивація і з чим її їдять. Галицький кореспондент. 2015. 12 жовтня. URL : https://gk- press.if.ua/shho-take-motyvatsiya-i-z-chym-yiyi-yidyat (дата звернення: 22.05.2020).

23. Пахомова Н.Г. Мотивація як основа формування інтегративних знань у процесі професійної підготовки. Психологія і особистість. 2017. № 1 (11). С. 223-236.

24. Психологічна енциклопедія / автор-упор. О.М. Степанов. Київ: Академвидав, 2006. 424 с.

25. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс. Кн. 1. Общие основы. Процесс обучения. Москва: ВЛАДОС, 1999. 576 с.

26. Сагач О. Мотивація як складова професійного розвитку майбутнього вчителя. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2019. Вип. 27. С. 105-110.

27. Словник української мови / за ред. І. К. Білодіда. Київ, 1973. URL : http://sum.in.ua (дата звернення: 12.04.2020).

28. Тихомиров О.К. Психология мышления. Москва: Изд-во МГУ, 1984. 270 с.

29. Чернецька С. Досвід Фінляндії: "Дітей потрібно готувати до життя, а не до екзаменів". 2016. 31 травня. URL : https://lb.ua/society/2016/05/31/336445_dosvid_finlyandii_ditey_potribno.html (дата звернення: 12.06.2020).

30. Шебень В., Петер В. Дослідження мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення фізики в основних школах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2010. Вип. 18-19. С. 124-127.

31. Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році : Лист Міністерства освіти і науки України від 11 серпня 2020 р. № 1/9-430. Міністерство освіти і науки: сайт. URL : https://mon.gov.ua/ua/ npa/shodo-metodichnih- rekomendacij-pro-vikladannya-navchalnih-predmetiv-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-20202021- navchalnomu-roci (дата звернення: 01.09.2020).

32. Як проходила найуспішніша освітня реформа в Європі. URL : https://cost.ua/news/780-yak-prokhodyla- nayuspishnisha-osvitnya-reforma-v-evropi (дата звернення: 12.06.2020).

33. Semigina T., Kyianytsia I., Vysotska Z., Kotlova L., Kichuk A., Shostak I. Methods of Regulating the Psychoemotional State of Students. International Journal of Management. 2020. Vol. 11. Issue 6, June. P. 586-599. DOI : 10.34218/IJM.11.6.2020.050.

34. References

35. Arestova, O. N., Babanin, L. N., & Voyskunskiy, A. E. (2000). Motivatsiya polzovateley Interneta [Motivating Internet Users]. Gumanitarnyie issledovaniya v Internete [Humanities Research in the Internet]. Moscow, 5576 (rus).

36. Artiushyna, M. V. (2013). Metody i pryiomy motyvuvannia i stymuliuvannia navchalnoi diialnosti studentiv [Methods and techniques of motivating and stimulating students' learning activities]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky [Bulletin of Zhytomyr State University. Pedagogical Sciences], 3 (69), 25-32 (ukr).

37. Badmaeva, N. (2004). Vliyanie motivatsionnogo faktora na razvitie umstvennyih sposobnostey [Influence of the motivational factor on the development of mental abilities]. Ulan-Ude. (rus).

38. Bidiuk, I. A. (2014). Osoblyvosti vnutrishnoi ta zovnishnoi motyvatsii do navchannia u suchasnykh starshoklasnykiv [Features of internal and external motivation to learning in modern high school students]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii [Theoretical and Applied Problems of Psychology], 1 (33), 5056 (ukr).

39. Bilodid, I. K. (ed.) (1973). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv. Retrieved from : http://sum.in.ua (ukr).

40. Chernetska, S. (2016). Dosvid Finliandii: Ditei potribno hotuvaty do zhyttia, a ne do ekzameniv [Finland's experience: Children need to be prepared for life, not exams]. Retrieved from https://lb.ua/society/2016/05/31/336445_dosvid_finlyandii_ditey_potribno.html (ukr).

41. Dokuchyna, T. O. (2011). Motyvatsiia navchannia yak zaporuka stymuliuvannia uchniv do dosiahnennia uspikhu [Motivation of learning as a guarantee of encouraging students to succeed]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka [Pedagogical Education: Theory and Practice], 8, 32-37 (ukr).

42. Donska, I. (2018). Yak v ukrainskii silskii shkoli vtilyly finsku model osvity [How the Finnish model of education was implemented in a Ukrainian rural school]. Retrieved from : https://osvitoria.media/experience/yak-v- ukrayinskij-silskij-shkoli-vtilyly-finsku-model-osvity (ukr).

43. Dziubko, L., & Hrytsenok, L. (2009). Motyvatsiia navchalnoi diialnosti yak psykholoho-pedahohichna problema [Motivation of educational activity as a psychological and pedagogical problem]. Psykholinhvistyka - Psycholinguistics, 4, 33-43 (ukr).

44. Hladysh, T. (2012). Formuvannia motyviv i motyvatsii navchalno-piznavalnoi diialnosti yak psykholoho- pedahohichna problema [Formation of motives and motivation of educational and cognitive activity as a psychological and pedagogical problem]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia [Problems of Modern Teacher Training], 6, 1, 150-155 (ukr).

45. Holovina, O. (2019). Motyvatsiia uchniv: menshe navchaty - bilshe vyvchaty. Finskyi dosvid [Motivation of students: to teach less - to study more. Finnish experience]. Retrieved from : https://nus.org.ua/articles/motyvatsiya-uchniv-menshe-navchaty-bilshe-vyvchaty-finskyj-dosvid (ukr).

46. Hrynova, M. (2017). Osvitnii transformer: Finliandiia yak natkhnennia [Educational Transformer: Finland as Inspiration]. Retrieved from : http://education-ua.org/ua/porivnyalna-pedagogika/1104-osvitnij-transformer- finlyandiya-yak-natkhnennya (ukr).

47. Ilin, E. P. (2000). Motivyi i motivatsiya [Motives and motivation]. Sankt-Peterburg : Piter. (rus).

48. Kormyshev, M. V. (2012). Metodychne zabezpechennia doslidzhennia motyvatsii uchinnia molodshykh shkoliariv [Methodical support of studying the motivation of educating junior pupils]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Psykholohiia - Bulletin of G. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Psychology, 42 (1), 97-107 (ukr).

49. Leontev, A. N. (1971). Potrebnosti, motivyi i emotsii [Needs, motives and emotions]. Moscow : Pedagogika. (rus).

50. Liashenko, I. V. (2015). Rozvytok motyvatsii studentiv do dystantsiinoho navchannia u vyshchii shkoli [Development of students' motivation for distance learning in higher education]. Osvitolohichnyi dyskurs [Educational Discourse], 1 (9), 150-157 (ukr).

51. Luchinkina, A. I. (2014). Spetsifika motivatsii internet-polzovateley [The specifics of motivating Internet users]. Perspektivyi nauki i obrazovaniya [Science and Education Perspectives], 6 (12), 105-109 (rus).

52. Mescheryakov, B. & Zinchenko, V. (ed.) (2004). Bolshoy psihologicheskiy slovar [Big psychological dictionary]. Sankt-Peterburg : Praym-EVROZNAK (rus).

53. Miroshnikova, A. (2020). Yak pravylno motyvuvaty dytynu vchytysia - harvardske doslidzhennia [How to motivate a child to learn - a Harvard study]. Retrieved from : https://osvitoria.media/experience/yak-pravylno- motyvuvaty-dytynu-vchytysya-garvardske-doslidzhennya (ukr).

54. Motyvatsiia [Motivation]. (2020). Retrieved from : https://termin.in.ua/motyvatsiia (ukr).

55. Navchannia ditei pid chas karantynu: rezultaty opytuvannia batkiv [Teaching children during quarantine: the results of a survey of parents] (April 17, 2020). Retrieved from : https://osvita.ua/school/72997 (ukr).

56. Pakhomova, N. H. (2017). Motyvatsiia yak osnova formuvannia intehratyvnykh znan u protsesi profesiinoi pidhotovky [Motivation as a basis for the formation of integrative knowledge in the process of professional training]. Psykholohiia i osobystist [Psychology and Personality], 1 (11), 223-236 (ukr).

57. Parfan, O. (2015). Shcho take motyvatsiia i z chym yii yidiat [What motivation is and what it is eaten with].

58. Halytskyi korespondent [Galician Correspondent]. Retrieved from : https://gk-press.if.ua/shho-take- motyvatsiya-i-z-chym-yiyi-yidyat (ukr).

59. Podlasyiy, I. P. (1999). Pedagogika. Novyiy kurs. Kn. 1. Obschie osnovyi. Protsess obucheniya [Pedagogy. New course. Book 1. General basics. Learning process]. Moscow : VLADOS. (rus).

60. Sahach, O. (2019). Motyvatsiia yak skladova profesiinoho rozvytku maibutnoho vchytelia [Motivation as a component of professional development of the future teacher]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka [Pedagogical Education: Theory and Practice], 27, 105-110 (ukr).

61. Semigina, T., Kyianytsia, I., Vysotska, Z., Kotlova, L., Kichuk, A., Shostak, I. (2020). Methods of Regulating the Psychoemotional State of Students. International Journal of Management, 11, 6 (June), 586-599. DOI: 10.34218/IJM.11.6.2020.050 (eng).

62. Shchodo metodychnykh rekomendatsii pro vykladannia navchalnykh predmetiv u zakladakh zahalnoi serednoi osvity u 2020/2021 navchalnomu rotsi: Lyst Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 11 serpnia 2020 r. № 1/9430 [Regarding methodical recommendations on teaching subjects in general secondary education institutions in the 2020/2021 academic year: Letter of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated August 11, 2020]. Ministerstvo osvity i nauky: sait [Ministry of Education and Science]: site. Retrieved from https: //mon.gov.ua/ua/ npa/shodo-metodichnih-rekomendacij-pro-vikladannya-navchalnih-predmetiv-u-zakladah-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-20202021-navchalnomu-roci (ukr).

63. Sheben, V., & Peter, V. (2010). Doslidzhennia motyvatsii navchalno-piznavalnoi diialnosti uchniv u protsesi vyvchennia fizyky v osnovnykh shkolakh [Research of motivation of students' educational and cognitive activity in the process of studying physics in primary schools]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota [Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Pedagogy. Social work] 18-19, 124-127 (ukr).

64. Stepanov, O. M. (2006). Psykholohichna entsyklopediia [Psychological encyclopedia]. Kyiv : Akademvydav. (ukr). Tihomirov, O. K. (1984). Psihologiya myishleniya [Psychology of thinking]. Moscow. (rus).

65. Vershynska, O. B. Problemy formuvannia navchalnoi motyvatsii studentiv VNZ [Problems of formation of educational motivation of university students]. Retrieved from : http://tme.umo.edu.ua/docs/Dod/1_2010/ VERSHYNSKA.pdf (ukr).

66. Viktorenko I. L. (2019). Formuvannia motyvatsii pershokursnykiv pedahohichnykh zakladiv vyshchoi osvity do navchalnoi i maibutnoi profesiinoi diialnosti [Formation of motivation of first-year students in pedagogical higher education institutions to educational and future professional activities] Naukovyi zhurnal Khortytskoi natsionalnoi akademii. Scientific Journal of Khortytsia National Academy. (Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota): scientific journal / [editorial board : V. Nechyporenko (chief editor) and others]. Zaporizhzhia : Publishing house of the Municipal Institution of Higher Education Khortytsia National Educational Rehabilitation Academy of Zaporizhzhia Regional Council. Iss. 1(1). 82-90 (ukr).

67. Yak prokhodyla naiuspishnisha osvitnia reforma v Yevropi [How was the most successful educational reform in Europe]. Retrieved from : https://cost.ua/news/780-yak-prokhodyla-nayuspishnisha-osvitnya-reforma-v- evropi (ukr).

Размещено на Allbest.ru

...