Щодо питання про формування лінгвокраїнознавчих компетенцій у іноземних студентів морського вишу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська морська академія»

Щодо питання про формування лінгвокраїнознавчих компетенцій у іноземних студентів морського вишу

Грудок-Костюшко Марина Олександрівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри українознавства

Фоміна Інесса Леонідівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри українознавства

.



Анотація

Мета статті - проаналізувати питання про формування лінгвокраїнознавчих компетенцій у іноземних студентів морського вишу. Предметом розгляду є змістовні, організаційно-педагогічні засоби формування лінгвокраїнознавчих компетенцій студентів морського вишу. Результатом розгляду є сформованість таких лінгвокраїнознавчих компетенцій у іноземних студентів, які потрібні для засвоєння української мови на різних етапах навчання та передбачені обсягом робочої програми з дисципліни «Українська мова як іноземна». Висновки. Розвиток у студентів морського вишу лінгвокраїнознавчих знань, умінь і мотивів для здійснення повноцінної міжкультурної комунікації вимагає постійного вдосконалення практичної освіти, а саме створення інтенсивних методик вивчення української мови як іноземної, які сприяють підвищенню якості підготовки іноземних студентів у рамках професійної підготовки з урахуванням особливостей морської спеціалізації.

Ключові слова: компетенція, лінгвокультурна компетенція, комунікативна компетенція, українська мова як іноземна, види вправ, морська освіта.



Аннотация

Грудок-Костюшко Марина Александровна,

кандидат педагогических наук, доцент кафедры украиноведения Национального университета «Одесская морская академия»

Фомина Инесса Леонидовна,

кандидат педагогических наук, доцент кафедры украиноведения Национального университета «Одесская морская академия»

К вопросу о формировании лингвострановедческих компетенций у иностранных студентов морского вуза

Цель статьи - изучить вопрос формирования лингвострановедческих компетенций у иностранных студентов морского вуза. Предметом рассмотрения являются содержательные и организационно-педагогические средства формирования лингвострановедческих компетенций студентов морского вуза. Результатом рассмотрения является сформированность лингвострановедческих компетенций у иностранных студентов. Эти компетенции необходимы для усвоения украинского языка на разных этапах обучения, предусмотренных рабочей программой по дисциплине «Украинский язык как иностранный». Выводы. Развитие у студентов морского вуза лингвострановедческих знаний, умений и мотивов для осуществления полноценной межкультурной коммуникации требует постоянного совершенствования практического образования. Наиболее востребованным является создание интенсивных методик изучения украинского языка как иностранного. Введение в практику преподавания этих методик будет способствовать повышению качества подготовки иностранных студентов в рамках профессиональной подготовки с учётом особенностей морской специализации.

Ключевые слова: компетенция, лингвокультурная компетенция, коммуникативная компетенция, украинский язык как иностранный, виды упражнений, морское образование.

Abstract

Marina A. Grudok-Kostyushko,

Candidate (PhD) of Pedagogical Sciences, Associate Professor of Ukrainian Studies Department, National University «Odessa Maritime Academy»

Inessa L. Fomina,

Candidate (PhD) of Pedagogical Sciences, Associate Professor of Ukrainian Studies Department, National University «Odessa Maritime Academy»

Issues on the formation of linguistic competencies in foreign students of maritime higher education

Summary. The purpose of the article is to analyze the issue of the forming of linguistic and regional competencies among foreign students of a maritime university. The subject of this review is the organizational and pedagogical forming of linguistic and regional competences of maritime education foreign students. The result of the review is the formation of linguistic and regional competences among foreign students, which are necessary for learning the Ukrainian language at different stages of training, in the curriculum for the discipline «Ukrainian as a foreign language». Conclusions. The development of linguistic and regional knowledge, skills and motives among foreign students who receive maritime professions is important for fostering intercultural communication skills in them. The most in demand today is the creation of intensive methods of studying Ukrainian as a foreign language. The introduction of these techniques into teaching practice will help improve the quality of training foreign students in the framework of professional training, taking into account the peculiarities of maritime professional specialization.

Key words: competence, lingua-cultural competence, communicative competence, Ukrainian as foreign language, exercises, maritime education.



Основна частина

Постановка проблеми. Пріоритетним напрямом модернізації освіти в Україні є компетентнісний підхід до навчання, а основним результатом цього процесу є компетентність. Компетентнісний підхід передбачає набуття студентами знань, умінь і навичок для вільного володіння іноземною мовою як інструментарієм мислення й комунікації. Рада Європи рекомендує наблизити освіту до замовлення соціуму [6].

Зв'язок проблеми з попередніми дослідженнями. На сьогодні проблема формування лінгвокраїнознавчої компетенції у іноземних студентів морських вишів залишається недостатньо розробленою. Це питання розглядалося як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками. Фундаментальний внесок у розробку теоретичних основ лінгвокраїнознавства внесли В.Г. Костомаров, Є. М. Верещагін, Г.В. Колшанський, Т.Н. Домінова, І. Грищенко та ін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання лінгвокраїнознавства досліджено в роботах Є. І. Воробйової, С.В. Пахотіної, С.В. Саннікової, Є. М. Степанова та ін. І. Грищенко [1] вважає, що «лінгвокраїнознавчий аспект варто враховувати при підготовці методичних розробок, він має бути представленим в цілях та завданнях навчання будь-якої іноземної мови, а також у змісті та прийомах навчання, що дозволяє цілеспрямовано здійснювати формування фонових країнознавчих знань від початку мовної підготовки».

Постановка завдання. Мета статті - проаналізувати питання про формування лінгвокраїнознавчих компетенцій у іноземних студентів морського вишу.

Виклад основного матеріалу. Головною метою навчання української мови іноземних студентів є формування в них необхідної для навчання в виші та проживання в країні навчання комунікативної компетенції, що передбачає розвиток мовної, лінгвокультурної, соціолінгвістичної, дискурсивної, ілокутивної, стратегічної та паравербальної компетенцій. Комунікативна компетенція - здатність мобілізувати різноманітні знання мови, паравербальних засобів, ситуації, правил і норм спілкування, соціуму, культури для ефективного виконання певних комунікативних завдань у відповідних контекстах або ситуаціях.

Мовна компетенція - здатність породжувати й розуміти правильні мовні повідомлення.

Лінгвокультурна компетенція - дотримання мовцем відповідних культурно зумовлених норм, стандартів спілкування.

Соціолінгвістична компетенція - здатність ураховувати в комунікативній діяльності соціальні аспекти ситуації спілкування.

Дискурсивна компетенція - спроможність поєднувати висловлювання у зв'язні тексти й залучати їх до відповідних дискурсів.

Ілокутивна компетенція - здатність формувати й реалізовувати комунікативні наміри в повідомленні.

Стратегічна компетенція - уміння ефективно планувати початок, перебіг і завершення комунікації, досягати успішності у спілкуванні.

Паравербальна компетенція - здатність поєднувати паралінгвістичні та вербальні засоби комунікації для реалізації ефективного успішного спілкування [4; 5; 6].

Робоча програма з навчальної дисципліни «Українська мова як іноземна» [2] визначає наступну мету курсу: формування у студентів комунікативної й мовленнєвої компетенцій, необхідні для рішення професійних завдань у країні навчання, забезпеченні їхніх комунікативних потреб у різних сферах спілкування: науковій (для отримання конкурентоспроможної підготовки за обраним фахом), суспільно-політичній і соціально-культурній (для належної адаптації та повноцінного орієнтування в новому соціально-культурному середовищі, особистісного культурного зростання), побутовій (для задоволення потреб повсякденного життя), а також для виховання гармонійної особистості, що здатна до міжкультурного діалогу. Реалізація мети передбачає рішення таких завдань:

• засвоєння іноземцями мовних і мовленнєвих знань, формування вмінь і навичок комунікативно - доцільно користуватися засобами мови у процесі спілкування;

• формування в іноземців умінь і навичок самостійної навчальної діяльності, умінь вчитися, вдосконалювати когнітивно-операційний компонент мовленнєвої діяльності як засіб всебічного розвитку особистості;

• становлення гуманістичного світогляду, формування умінь міжкультурного спілкування, виховання толерантного ставлення до представників інших культур і релігійних переконань;

• виховання поваги до українського народу, української культури;

• формування вмінь критичного осмислення соціальних проблем, усвідомлення життєвих цінностей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти спілкуватися з носіями української мови в соціально-побутових, культурно-освітніх та навчально-професіональних ситуаціях (оцінюються загальні мовні уміння упродовж вивчення всього курсу); володіти іншомовною професійно-комунікативною компетентністю на продуктивному та репродуктивному рівнях.

Формування лінгвокраїнознавчих компетенцій іноземних студентів потрібне для кращого засвоєння української мови на різних етапах навчання. Формування комунікативної компетентності має відбуватися одночасно з ознайомленням студентів з історією України, з її традиціями, звичаями українського народу, із сучасною дійсністю [3]. Засвоєння країнознавчої інформації не тільки підвищує мотивацію вивчення української мови, а й допомагає швидко адаптуватися в новому для них середовищі.

На сьогодні проблема формування лінгвокраїнознавчої компетенції у іноземних студентів морських вишів залишається недостатньо розробленою. Це підтверджується даними, отриманими у процесі анкетування та бесід. Наприклад, на питання про державні свята України правильну відповідь дали лише 30% опитаних; а основні промислові центри змогли назвати тільки 10%. Таким чином, курс «УЯІ» повинен бути насичений лінгвокраїнознавчим та краєзнавчим матеріалом, створена база автентичних друкованих та відеоматеріалів, методичні розробки з проведення екскурсій, спеціальні країнознавчі додатки до основного курсу «Української мови як іноземної». Ці матеріали можуть бути використані також для самостійної роботи студентів. Доповненням до аудиторної роботі може бути і позааудиторна робота, яка дає більш повне уявлення про життя молоді в Україні.

На початковому етапі навчання пріоритетним у навальному процесі має стати презентація інформації про сучасну Україну, про досягнення та проблеми сьогодення. Цим пояснюється необхідність створення додаткових країнознавчих матеріалів, що відображають сучасні тенденції розвитку України. Ці матеріали мають містити і лексичний мінімум, і лінгвокраїнознавчий коментар, і питання, і завдання для перевірки засвоєння отриманих знань. До країнознавчої інформації треба додати і краєзнавчу, пов'язану з історією і традиціями регіону, в якому навчаються студенти.

На початковому етапі навчання актуальним є введення лексичних одиниць, семантика яких включає національно-культурний компонент: топоніми, власні імена, термінологічна лексика, фразеологізми. Вербальні одиниці мовного етикету можуть бути переведені на рідну мову студентів.

мати	mama	вата	cotton wool
тато	papa	вода	water
там	there	ваза	vase
тут	here	звук	sound
це	this	дзвінок	bell
так	yes	буква	letter
дата	date	дошка	blackboard
будинок	house	Одеса	Odessa
в будинку	at home	стакан	glass
Хтоце?	Who is this?	парк	park
він	he	брат	brother
вона	she	мапа	map
воно	it	країна	country
вікно	window	урок	lesson
кімната	room	питання	question
ось	this, here	море	sea

Для ситуацій щоденно-побутового спілкування пропонуються моделі діалогів, у яких кожен відіграє соціальну роль побутового характеру.

— Як тебе звати?

— Мене звуть Ахмед. А тебе?

— Я - Азіз.

— Азіз, де ти навчаєшся?

— Я студент Одеської морської академії.

— А ти де вчишся? Ти навчаєшся на підготовчому факультеті?

— Так.

— А я вже курсант першого курсу. Я вчуся на судноводійному факультеті. Я буду капітаном.

— Ти мешкаєш в екіпажі?

— Так. А ти?

— А я орендую квартиру на вулиці Старопортофранківська.

Ведення діалогів (рольових ігор) у навчальний процес створює позитивний та емоційний настрій на занятті, що сприятиме формуванню мотивації до вивчення української мови.

Приклади тем:

1. Діалог «У бібліотеці».

— Добрий день! Можна записатися до вашої бібліотеки?

— Будь ласка! А паспорт у вас із собою?

— Так, прошу.

— Тоді заповніть, будь ласка, читацьку картку. А яка література вас цікавить?

— Знаєте, я живу на проспекті Шевченка. Кажуть, що це відомий український поет і художник, але я майже нічого про нього не знаю. Чи не можна у вас щось прочитати про Шевченка.

— Так, звичайно.

— Щиро вдячний. До побачення.

2. Діалог «Про себе».

— Хто ви?

— Я студент(ка) - іноземець(ка).

— Як вас звати?

— Мене звати Цай Веньфен.

— Звідки ви приїхали?

— Я приїхав із Китаю.

— Чим ви займаєтесь в Одесі?

— В Одесі я навчаюсь у морській академії.

— Які дисципліни ви вивчаєте у другому семестрі?

— Українську мову, математику, історію та фізику.

— Чим ви займаєтесь у вільний час?

— У вільний час я відпочиваю з друзями, я ходжу гуляти на море та в парк, я багато сплю.

Мета таких вправ - розуміння змісту висловлювання співбесідника, визначення його комунікативних намірів у різних ситуаціях мовленнєвого спілкування; ініціювання діалогу, уміння висловлювати свій комунікативний намір у різних ситуаціях спілкування, дотримуючись норм української мови та враховуючи загальноприйняті (тематика, обсяг тексту та діалогу визначаються відповідно до кожного курсу).

Після досягнення мінімального рівня доцільно вводити читання художніх і публіцистичних текстів країнознавчого характеру. При цьому відбір текстів орієнтований на ті сфери комунікації, які є актуальними для іноземних студентів на даному етапі. Наприклад, «Університет, у якому ми навчаємося».

Вибір тем у Програмі зумовлений урахуванням реальних життєвих потреб студентів. Наприклад, в Анотації навчальних модулів Програми пропонується наступне:

Модуль №1. Україна. Одеса.

Мета: розвиток умінь застосовувати формули знайомства в різних ситуаціях спілкування; використовувати усталені формули ввічливості; висловлювати прохання та подяку, почуття радості та задоволення.

Очікувані результати: наприкінці вивчення модулю студенти повинні знати та вміти застосовувати формули знайомства в різних ситуаціях спілкування; використовувати усталені формули ввічливості; висловлювати прохання та подяку, почуття радості та задоволення; визначати рід та число іменників; утворювати іменники жіночого роду від однокореневих іменників чоловічого роду; відмінювати імена та прізвища; використовувати дієслова наказового способу; будувати спонукальні та питальні речення.

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Прочитати текст та відповісти на питання.

Найдовший лабіринт

Одеські катакомби - найдовші в світі. Їх довжина три тисячі кілометрів.

Довжина римських катакомб - триста кілометрів. Довжина паризьких катакомб - п'ятсот кілометрів. Глибина одеських катакомб близько ста метрів. Температура повітря взимку і влітку +14 за Цельсієм. Катакомби утворилися, коли будівельники добували камінь-ракушняк для будівництва нових споруд.

Під час Другої світової війни в підземних лабіринтах жили партизани, від повітряних бомбардувань ховалися місцеві жителі.

Зараз катакомби відкриті для відвідин туристів.

Питання до тексту.

• Які катакомби є найдовшими у світі?

• Скільки кілометрів складає їх довжина?

• Яким чином було створено одеські катакомби?

2. Скласти діалог за зразком.

Модуль №2. Сім'я. Рідне місто.

Мета: розвиток умінь будувати текст-опис.

Очікувані результати: наприкінці вивчення модулю студенти повинні знати та вміти будувати текст-опис; відмінювати іменники та прикметники твердої та м'якої груп; відмінювати присвійні займенники; змінювати за часами дієслова бути, стати, мати.

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Прочитати текст та відповісти на питання.

2. Скласти текст-опис одного з членів своєї родини.

Модуль №3. Навчання. Мій університет.

Мета: розвиток умінь встановлювати контакт при спілкуванні (виражати звертання, привітання, вибачення, подяку, прощання); виражати запит, повідомлення, уточнення інформації; спонукати співрозмовника до дії; окреслювати місце, напрямок, відстань, час; виражати згоду, незгоду, застереження, заперечення.

Очікувані результати: наприкінці вивчення модулю студенти повинні знати та вміти встановлювати контакт у спілкуванні (виражати звертання, привітання, вибачення, подяку, прощання); виражати запит, повідомлення, уточнення інформації; спонукати співрозмовника до дії; окреслювати місце, напрямок, відстань, час; виражати згоду, незгоду, застереження, заперечення; застосовувати дієслова руху; використовувати наказовий спосіб дієслів; відмінювати іменники, застосовувати прийменниково-іменникові конструкції для вираження просторових і часових відношень; будувати спонукальні та питальні, стверджувальні та заперечні речення.

Завдання для самостійного опрацювання:

1. Прочитати текст та стисло його переказати.

2. Поставити питання до прочитаного тексту.

Для підготовки переліку типових мовних ситуацій в соціально-побутовій та соціально-культурній сферах була складена анкета та проведено анкетування іноземних студентів. Після обробки результатів анкетування перелік країнознавчих тем було розширено.

ПИТАННЯ	В УКРАЇНІ	У ВАС НА БАТЬКІВЩИНІ
1.	Чи можливо під час знайомства питати про вік?
2.	Чи допустимо питати про розмір заробітної плати?
3.	Чи можна, прийшовши в гості, запитати про вартість будинку (квартири)?
4.	Чи допустимо, тільки отримавши подарунок, його подивитися?
5.	Чи допустимо прийти в гості без попередньої домовленості?
6.	Коли можна телефонувати: після якої години, до якої години?
7.	Чи прийнято писати вітальну листівку із вдячністю за подарунок (запрошення)?
8.	Вітальні листівки. Коли (з яким святом) і як вітати (доречно буде друкований стандартний текст чи необхідно писати власноруч)?
9.	Відхід гостей. Як піти раніше з гостин, не образивши при цьому господарів? Чи треба попереджати про це?
10.	Комплімент. Які компліменти, кому й коли можна робити?
ПИТАННЯ	В УКРАЇНІ	У ВАС НА БАТЬКІВЩИНІ
11.	Кому та коли можна й треба давати рекомендації, радити, наполегливо пропонувати допомогу?
12.	Що дарують, коли приходять в гості (наприклад, на день народження)?
13.	Скільки разів на день можливо вітатися з однією і тією ж людиною?
14.	Чи потрібно перед тим, як прийти в гості (якщо вже було запрошення) зателефонувати та повідомити про це. До кого приходять без попереднього повідомлення?
15.	Чи треба пропустити жінку вперед, коли заходиш до приміщення (в авто)?
16.	Якщо студент запізнився на заняття, чи має він вибачитися та привітатися, перш ніж зайти?

Висновки. Розвиток у студентів морського вишу лінгвокраїнознавчих знань, умінь і мотивів для здійснення повноцінної міжкультурної комунікації вимагає постійного вдосконаленням практичної освіти, а саме: створення інтенсивних методик вивчення української мови як іноземної, що сприяє підвищенню якості підготовки іноземних студентів в рамках професійної підготовки з урахуванням особливостей морської спеціалізації.

Перспективи подальших розвідок убачаємо в пошуку інноваційних методів формування лінгвокраїнознавчих компетенцій у іноземних студентів морського вишу.



Література

студент навчання лінгвокраїнознавчий компетенція

1. Грищенко І. Формування лінгвокраїнознавчої компетенції у процесі вивчення української мови як іноземної. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Ужгород, 2018. Вип. 1 (39). С. 67-69.

2. Грудок-Костюшко М.О., Фоміна І. Л. Робоча програма навчальної дисципліни «Українська мова як іноземна» для іноземних студентів підготовчого відділення нефілологічного профілю вищих навчальних закладів України ІІІ - IV рівнів акредитації. Одеса: НУ «ОМА», 2019. 34 с.

3. Степанов Е.Н. Русское лингвострановедение в процессе подготовки иностранных филологов-русистов в Украине. Problemy nauczania j^zyka rosyjskiego, literatury i kultury Rosji u progu XXI wieku: Materiaty III Miqdzynarodowej Konferencji Naukowej «Testowanie, standardy, sertyfikacja: stan obecny i perspektywy». Kielce: Uniwersytet Jana Kochanowskiego w Kielcach, 1999. S. 173-182.

4. Binkley M., Erstad O., Herman J. and others. Defining Twenty-First Century Skills. Assessment and Teaching of 21st Century Skills. Melbourne: University of Melbourne, 2012. P. 17-66.

5. Canale M., Swain М. Theoretical bases of communicative approaches to second language teaching and testing. Applied Linguistics. Oxford University Press, 1980. P. 1-4.

6. Rychen D.S., Salganik L.H. Definition and selection of competencies: theoretical and conceptual foundations (DeSeCo): strategy paper on key competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD. Neuchatel, Switzerland: Swiss Federal Statistical Office, 2002. 27 p. URL: http://hdl.voced.edu. au/10707/156754 (Accessed 25 Mars 2020).



References

1. Hryshchenko, І. (2018), «Lingua-cultural competence forming in the process of the studying of Ukrainian language as foreign», Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: Philology [«Formuvannya linhvokrayinoznavchoyi kompetentsiyi u protsesi vyvchennya ukrayins'koyi movy yak inozemnoyi», Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu, Seriya Filolohiya], Uzhhorod National University Press, Uzhhorod, vol. 1 (39), pp. 67-69.

2. Grudok-Kostyushko, M.A., Fomina, I.L. (2019), Curriculum for the discipline «Ukrainian as a foreign language» for foreign students of the preparatory department, non-philological profile of higher educational institutions of III-IV accreditation levels, Ukraine [Robocha prohrama navchal'noyi dystsypliny «Ukrayins'ka mova yak inozemna» dlya inozemnykh studentiv pidhotovchoho viddilennya nefilolohichnoho profilyu vyshchykh navchal'nykh zakladiv Ukrayiny III-IVrivniv akredytatsiyi], National University «Odessa Maritime Academy», Odessa, 34 p.

3. Stepanov, le. N. (1999), Russian linguistic and regional studies in the process of training foreign philologists - Russianists in Ukraine. Problemy nauczania j^zyka rosyjskiego, literatury i kultury Rosji u progu XXI wieku: Materiaty IIIMiqdzynarodowejKonferencji Naukowej «Standard Test» stan obecny iperspektywy» [«Russkoye lingvostranovedeniye v protsesse podgotovki inostrannykh filologov-rusistov v Ukraine», Problemy nauczania j^zyka rosyjskiego, literatury i kultury Rosji u progu XXI wieku: Materiaty III Miqdzynarodowej Konferencji Naukowej «Standard Test» stan obecny iperspektywy»], Uniwersytet Jana Kochanowskiego w Kielcach, Kielce, pp. 173-182.

4. Binkley M., Erstad O., Herman J., Raizen, S., Ripley, M., Miller-Ricci, M., Rumble, M. (2012), «Defining Twenty - First Century Skills», Assessment and Teaching of 21st Century Skills, University of Melbourne, Melbourne, p.p. 17-66.

5. Canale, M., Swain М. (1980), «Theoretical bases of communicative approaches to second language teaching and testing», Applied Linguistics, Oxford University Press, Oxford, pp. 1-4.

6. Rychen, D.S., Salganik, L.H. (2002), «Definition and selection of competencies: theoretical and conceptual foundations (DeSeCo): strategy paper on key competencies», An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD, Swiss Federal Statistical Office, Neuchatel, Switzerland, 27 p., available at:

7. http://hdl. voced.edu.au/10707/156754 (Accessed 25 Mars 2020).

Размещено на Allbest.ru

...