Диагностика розвитку креативності особистості майбутніх вихователів

Анжеліка ІВЕРШИНЬ

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики дошкільної освіти Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,

м. Одеса, Україна

ДИАГНОСТИКА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ

У статті акцентовано увагу на понятті «креативність майбутніх вихователів дітей дошкільного віку». Зауважено, що саме від креативного потенціалу педагогів дошкільної освіти залежить креатив- ний розвиток вихованців. Зазначено, що креативність є складним багатокомпонентним явищем, яке охоплює інтелектуальну сферу людини, особистісні якості, життєву позицію та спрямовує особис-тість на творчість. Запропоновано структуру креативності майбутніх вихователів, яка складається з наступних компонентів: мотиваційного, емоційно-ціннісного, когнітивного, та рефлексивно- творчого. Запропоновано діагностувальний інструментарій щодо визначення ступеня розвитку компо-нентів креативності майбутніх вихователів та проведено констатувальний зріз розвитку креативно- сті студентів бакалаврату.

Ключові слова: креативність, майбутні вихователі дітей дошкільного віку, діагностика.

Сучасні глобальні зміни, що пов'язані зі стрі-мким науково-технічним прогресом, зміною жит-тєвих цінностей, переглядом стандартів життя, ставлять перед вищою школою завдання з форму-вання людини з розвиненими творчими здібнос-тями, прагненням до постійного самонавчання, креативності, готовності до роботи у висококон- курентному середовищі.

Не випадково, що сьогодні питання творчого розвитку підростаючого покоління виходять на рівень державної політики. Так, у доповіді Бри-танського Національного консультативного комі-тету з творчої і культурної освіти (NACCE) відзна-чається, що «розвиток творчих здібностей має фундаментальне значення в рішенш проблем еко-номічного розвитку, оскільки нові ідеї, інновації та винахідливість у розробці продуктів і послуг стають все більш важливими для економічної конкурентоспроможності компаній і країн» [1, 15].

Джозеф Бойс висловив актуальність теми творчого розвитку в лаконічній фразі: «Creativity is a national income» (Творчість - це національний дохід) [ 1, 61 ].

В освітніх програмах багатьох країн світу (США, Англії, Польщі, Японії, Китаю та ін.) особлива увага приділяється створенню умов для прояву творчого, креативного потенціалу молоді. Такого роду програми вже в повній мірі реалізу-ються в контексті гуманітарних і природничо- наукових спеціальностей y зарубіжних універси-тетах, таких як Політехнічний університет Ренсе- лаер, Стенфордський університет (США), Універ-ситет Гонконгу (Китай), Університет Варшави (Польща) та ін.

В Україні проблема креативності має визнан-ня на державному рівні - у «Національній доктри-ні сучасного розвитку освіти в Україні» творчий розвиток людини відноситься до однієї з пріори-тетних цілей освіти, вказується на необхідність розвитку креативності особистості [8]. Однак, не до кінця вирішеними залишаються питання роз-витку креативності майбутніх фахівців дошкіль-ної освіти.

Мета статті - дослідити ступень розвитку креативності майбутніх вихователів.

Завдання: розкрити сутність феномену креа- тивність, визначити структурні компоненти, роз-робити діагностувальний інструментарій щодо визначення ступеня розвитку компонентів креа- тивності майбутніх вихователів та проаналізува-ти результати експериментального дослідження.

Аналіз науково-педагогічної літератури до-зволив констатувати, що теоретичні і методологі-чні аспекти розвитку креативних якостей особис-тості розкрито в працях В. Андрєєва, В. Загвязин- ського, В. Риндак, І. Калошина, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна. Розуміння творчості як механізму розвитку особистості представлено в працях Я. Пономарьова, Д. Сімпсона, А. Тряпіциної, Едвар- да де Боно. Питання творчої самореалізації особи-стості в освіті розглянуто І. Зязюном, Г. Ільїним, В. Вишнякової, О. Листопадом, А. Морозовим, А. Мелік-Пашаєвим, Б. Неменським, А. Хутрським та ін. Проблема креативності та креативних здіб-ностей досліджена Т. Баришевої, Л. Єрмолаєвої- Томиної, Дж. Гілфордом, П. Торренсом, Б. Едвардс і ін. [ 2,4,5,6,9].

В дослідженнях авторів (І. Зязюн, Т. Барише- ва, Л. Єрмолаєва-Томина, Дж. Гілфорд, О.Листопад, П. Торренс, Б. Едвардс і ін.) креативність визначе-на як інтегральна творча здатність, яку можна і треба розвивати. Фонд наукових знань з цієї про-блеми постійно поповнюється, сучасні досліджен-ня в галузі креативності далеко не вичерпують цієї проблеми, що має велике значення для твор-чого розвитку особистості.

Досліджуючи природу творчості, вчені (Д. Сімпсон) запропонували називати здатність, яка реалізується у творчій діяльності, креативніс- тю. [6, 156].

Аналіз літератури дозволяє зробити висно-вок, що у поняття креативності, як і у будь-якого складного психологічного феномена, не існує єди-ного визначення. Так, Великий психологічний словник визначає креативність - (від англ. Creativity) як «рівень творчої обдарованості, здат-ності до творчості, що становить відносно стійку характеристику особистості» [ 3, 217 ].

П. Торренс виокремлює наївну креативність, притаманну дітям, у яких відсутній життєвий до-свід, і культурну креативність, суть якої у подо-ланні межі буденної свідомості, відхіду від шабло-нів [ 9 ].

В інтерпретації К. Роджерса, креативність - це здатність виявляти нові способи вирішення проблем і нові способи вираження думки [ 9 ].

Британський дослідник Філіп Картер (Carter), вважає, що креативної особистості притаманне таке: чутливість до проблеми, тобто можливість відчувати тонкі, невизначені, складні особливості навколишнього світу; розвинуте мислення, яке характеризується швидкістю, гнучкістю, спритні-стю, здатністю до структурування; у практичній діяльності особистість виявляє оригінальність, винахідливість, продуктивність; незалежність у судженнях, упевнененність, самодостатність по-ведінки, почуття гумору. [ 9 ].

Л. Єрмолаєва-Томіна зазначає, що у форму-ванні креативності обов'язковим є самопізнання і пошук індивідуального стилю діяльності з опо-рою на психофізіологічні особливості. [4]. У дослі-дженнях Н. Баришевої, Ю. Жигалова, Н. Лейтеса визначено зміст, компонентні складові креатив-ності особистості та предложено різні моделі її реалізації.

Так, Н. Лейтес виділяє у структурі креативно- сті:

- інтелектуальні передумови творчої діяльності, які дозволяють створювати щось нове, раніше невідоме, а також знання і вміння, необхідні для створення нового;

- особистісні якості, які допомагають продукти-вно діяти в ситуаціях невизначеності, виходи-ти за рамки передбачуваного, виявляти спон-танність;

- життєву позицію людини, що припускає відмо-ву від шаблонності, стереотипності в суджен-нях і діях, бажання сприймати і створювати нове, змінюватися самої і змінювати світ на-вколо себе, розуміє високу цінність творчості, активності і розвитку [9].

Т. Баришева психологічну структуру креати- вності розглядає як систему, системоутворюючи-ми параметрами якої є: мотиваційні (творча пози-ція); інтелектуальні (дивергентность мислення, здатність до перетворень); естетичні (образність, асоціативність, перфекціонізм); екзистенційні (модель світу, яка відкрита, мобільна, здатна до реконструкції); комунікативні параметри [2].

Зміни, що відбуваються в сучасної дошкіль-ної освіті, висунення в якості пріоритетних про-блеми розвитку креативної особистості ставить перед університетською освітою завдання стано-влення і розвиток майбутнього вихователя як творчої особистості. На вихователя дітей дошкі-льного віку покладена важлива місія - формуван-ня у нового покоління креативних якостей твор-ця. Саме від креативного потенціалу педагогів ЗДО залежить креативний розвиток вихованців дошкільного віку (О. Зайцева, В. Карих) [5].

Під креативністю майбутніх вихователів ді-тей дошкільного віку розуміємо якість особистос-ті, яка ґрунтується на потреби в самореалізації, характеризується гнучкістю і оригінальністю ми-слення і проявляється в здатності до творчої ді-яльності.

Підготовка педагогів дошкільної освіти має свою специфіку у розвитку креативності студен-тів. На основі аналізу теоретичного матеріалу з проблеми дослідження була визначена структура креативності майбутніх вихователів, яка склада-ється з таких компонентів: мотиваційного, емо-ційно-ціннісного, когнітивного, рефлексивно- творчого. Так, мотиваційний компонент креатив-ності майбутніх вихователів характерізує потреби до творчої діяльності; прагнення до творчих дося-гнень, саморозвитку; інтерес; емоційно-ціннісний компонент становить естетичне ставлення до дійсності, емоційність, ассертивность, ціннісне ставлення до творчості; когнітивний - розвінені уява и фантазія, художньо-творчі здібності, оригі-нальність і швидкість мислення, рівень творчої актівності, наявність професійних знань, умінь і навичок, що сприяють успішній професійній дія-льності, здатність використовувати їх в практич-ній діяльності; рефлексивно-творчий обумовлює саморегуляцію навчально-професійної діяльності, потребу в творчий самореалізації.

Для визначення рівня розвитку креативнсті майбутніх вихователів було проведено педагогіч-ний експеримент, в якому брало участь 54 студен-та першого курсу факультету дошкільної педаго-гіки і психології Державного закладу «Південно-українській національний педагогічний універси-тет імені К. Ушинського».

За діагностичною програмою дослідження було проведено: анкетування, аналіз творчих про-ектів студентів; опитування за авторськими мето-диками, які спрямовані на діагностику параметрів креативності майбутніх вихователів.

По-перше, проводилось анкетування майбут-ніх вихователів. На запитання, як вони розуміють поняття «креативна особистість» 73% висловились таким чином: «вміння незвично бачити»; «здат-ність створювати щось оригінальне»; «здатність творчо вирішувати проблеми»; «добре розвинена фантазія, уява», «здатність бачити світ по- своєму», «незалежність поглядів», тобто студен-тами розкривалося дане поняття на основі його окремих аспектів. Більшість майбутніх виховате-лів ототожнюють поняття «креативність» і «творчі здібності». Також висловлювалися припу-щення про зв'язок креативності з мисленням, його характеристиками: гнучкістю, побіжністю, продуктивністю. Найбільш повне тлумачення по-няття дали 22% респондентів, пов'язавши його також з різними особистісними якостями; 5% рес-пондентів не дали відповіді. Питання про необхід-ність креативності в педагогічній праці виявило дві групи відповідей: «за» висловилася переважна більшість респондентів (72%), «проти» 28%, які вважають, що це якість необхідна людям тільки творчих професій.

Думку про генетичну обумовленість до твор-чості підтримують 75% майбутніх вихователів. Однак, 15% вважає, що гени не мають значення і розвивати креативність можливо за допомогою впровадження в освітній процес спеціальних умов: створення творчого середовища (55%), збагачення змісту навчання знаннями з даної проблеми (25%), використання методів і засобів навчання, які формують креативність (20%). Біль-ша частина респондентів (94%) висловила свій позитивний інтерес до більш докладного вивчен-ня креативності; 6% студентів заявили, що ця проблема їх не приваблює. Отже, інтерпретація отриманих в ході анкетування даних показала, що майбутні вихователі не в повній мірі розуміють сенс поняття «креативність».

Компонентна структура креативності вивча-лася за допомогою авторських методик, а саме: мотиваційний компонент за допомогою методики Е. Рогова «Мотивація саморозвитку»; для дослі-дження когнітивного компоненту обрано адапто-ваний тест креативності Е. Торренса «Фігурна форма» (Figural forms), «Завершення карти-нок» (Complete Figures). Емоційно-ціннісний ком-понент досліджувався за методиками Е. Торшіло- вої, Т. Морозової «Геометрія в композиції», «Матісс», «Ван Гог»; рефлексивно-творчий визна-чався за тестовою методикою Е. Туніка «Само-оцінка творчих здібностей».

Аналіз отриманих даних проводився за допо-могою комп'ютерної програми IBM SPSS Statistics 25 і базувався на кількісної та якісної інтерпрета-ції творчих результатів.

Потреби, як джерело активності людини, по-сідають у мотиваційній сфері особистості провід-не місце. Тому у мотиваційному компонєнті креа- тивності майбутніх вихователів виявлялися по-треби у творчому саморозвитку бакалаврів, моти-вація до творчої діяльності, прагнення до творчих досягнень. Майбутнім вихователям було запропо-новано тест «Мотивація саморозвитку» (Е. Рогов). Залежно від ступеня вираженості характеристик студенти мали можливість набрати від 15 до 75 балів. Високий рівень відповідав 55-75 балам, достатній рівень - 36-54; низький рівень складає 15-35 балів.

Результати опитування зафіксовано у табл. 1.

Таблиця 1 - Результати діагностики креатив-ності майбутніх вихователів за мотиваційним компонентом

Аналіз табличних значень показує, що біль-шість студентів обох груп набрали від 38 до 50 балів, що за результатами шкалювання відповідає показникам достатнього рівня (ЕГ - 50%, КГ - 48%), На високому рівні в КГ - 12%, у ЕГ - 8% май-бутніх вихователів. На низкому рівні - 42 % май-бутніх вихователів в експериментальній групі і 35% у контрольній.

Когнітивний параметр досліджувався за ада-птованою методикою Е. Торренса «Фігурна форма тесту» і «Завершення картинок», де оцінювалися такі фактори розвитку мислення: «швидкість», «оригінальність», «гнучкість» і «розробленість».

Показник швидкості відображає «здатність до породження великого числа ідей» [7; 9]; оціню-вався як швидкість виконання тестових завдань і визначався підрахунком числа завершених малю-нків, запропонованих студентом. Гнучкість харак-теризує здатність до висування різноманітних ідей, розглядання різних аспектів проблеми, ви- користаня нових стратегій вирішення проблем. Цей показник визначався кількістю різних кате-горій відповідей (оцінювалися як самі малюнки, так і їх назви). Показник оригінальності мислення «характеризує здатність до висунення ідей, що відрізняються від очевидних, банальних» [7; 10]. Максимальна оцінка за оригінальність відповіді дорівнювала 2 балам для відповідей з частотою менше 2%; 0 балів для відповідей з частотою 5% і більше, також 1 бал зараховували за відповіді, що зустрічались у 4% випадків. Дані про оцінку кате-горії та оригінальності відповіді визначалися за допомогою таблиць. [7; 30-37].

Успішність виконання тесту не залежала від образотворчих здібностей студентів. Показник розробленості, деталізації ідей у нашому дослі-дженні використовувався як ступінь виразності зображення малюнка (складність зображення, ретельність розробки малюнка, кількість допов-нень до основного елементу) [7, 20].

Всі показники творчого мислення (швидкість, гнучкість, оригінальність, розробленість) підда-валися аналізу відповідно до даних за Т-шкалою. Результати тестування оброблялися методом ме-діан, які відповідають трьом рівням: високий (значення 50 + за Т-шкалою), достатній (значення 40 + 10 за Т-шкалою) і низький (значення 35 - за Т-шкалою). Результати тестування подано у табл. 2.

Таблиця 2 - Результати діагностики креатив-ності майбутніх вихователів за когнитивним компонентом

Аналізуючи результати табличних значень, виявлено студентів з низьким рівнем прояву кре- ативності у ЕГ - 50%, у КГ - 52%). На достатньому рівні у ЕГ - 50%, у КГ - 48%). На високому рівні студентів немає в обох групах.

У роботах А. Мелік-Пашаєва, З. Новлянської, Н. Сакулиной, Е. Фльориной підкреслюється, що психологічною першоосновою художньо-творчої обдарованості людини є естетичне сприйняття і осмислення прекрасного у природі, у житті люди-ни. Це особливе естетичне сприйняття становить основу художнього пізнання дійсності і виража-ється через естетичне ставлення людини до світу. Під естетичним ставленням розуміється таке ста-влення до світу, коли людина сприймає предмети і явища як вираження їх внутрішнього стану, на-строю, характеру, неповторної індивідуальності [6].

Естетичне ставлення є ядром емоційно- цінностностного компонента, у ньому максималь-но виражається усвідомлене прагнення до повно-го і всебічного розвитку сутнісних сил людини. Дослідження проводилося за методиками Е. Тор- шілової, А. Морозової [7 ], адаптованих нами для студентської аудиторії Так, за умовами тесту «Геометрія в композиції» на виявлення почуття форми необхідно співвіднести геометричну подіб-ність композиційної побудови на картинній пло-щині з будь-якою геометричною фігурою. Були обрані картини: Ван Стрек «Закуска», А. Брейгель «Натюрморт з фруктами» - композиційна побудо-ва у трикутнику; Ван Альст «Натюрморт з папу-гою», Ван Ейк «Сім'я Арнольдфіні» овальна ком-позиція; К. Монари «Натюрморт з письмовим при-ладдям», І. Машков «Натюрморт з жіночою фігу-рою», - композиція у квадраті. Вищий бал - 6, по 2 бали за кожну правильну відповідь.

Тест «Матіс» (Е. Торшілова, А. Морозова) за-стосовувався для діагностики почуття стилю, ро-зуміння художньої манери автора. Майбутнім ви-хователям пропонувався набір з дванадцяти тво-рів художників П. Сезанна, П. Пікассо і А. Матісса. Правильне виконання завдання пов'язане з умін-ням бачити особливості художньої манери майст-рів, виразних засобів художнього образу. Вищий бал - 12, по 1 балу за кожну правильну відповідь.

Тест «Ван Гог» (Е. Торшілова, А. Морозова) використовувався з метою виявлення у майбутніх вихователів естетичного ставлення до творів ми-стецтва. Діагностичний матеріал - 10 пар ілюст-рацій, де до вибору пропонуються твори з різним ступенем вираженості художнього образу. Прави-льність вибору оцінювалася в 1 бал. Максимальна кількість балів - 10. Залежно від набраного сумар-ного балу, результати тестування оцінювалися таким чином: високий рівень відповідає 7-10 ба-лам, достатній рівень - 4-6; низький рівень - 1-3 балів.

Таблиця 3 - Результати діагностики креатив-ності майбутніх вихователів за емоційно-цінніс-ним компонентом

За результатами табличних значень біль-шість майбутніх вихователів показало низький рівень прояву креативності за емоційно- ціннісним компонентом (ЕГ - 50 %; КГ - 52%). На достатньому рівні в ЕГ - 46%, КГ - 48%. На висо-кому рівні - 4% студентів в ЕГ, у контрольній гру-пі - відсутні. Особливу складність викликав тест «Ван Гог», де необхідно було визначити високоху-дожні твори, усвідомити доцільність застосова-них засобів виразності для розкриття художнього образу.

Рефлексивно-творчий критерій досліджувався за тестовою методикою Е. Туніка «Самооцінка тво-рчих здібностей» і був спрямований на визначення розвитку допитливості, уяви, складності розумо-вих процесів особистості, схильності до ризику.

Таблиця 4 - Результати діагностики креатив-ності майбутніх вихователів за рефлексивно- творчим компонентом

За результатами табличних значень за дослі-джуваним параметром виявлено, що більшість студентів знаходиться на достатньому рівні (ЕГ - 59%; КГ - 52%). На низькому рівні (ЕГ - 25%, КГ - 36%). На високому рівні 12% у КГ і 16% студентів у ЕГ.

Отже, проведене дослідження компонентів креативності майбутніх вихователів показало такі проблеми: низька самооцінка творчих здібно-стей студентів, нерозвинене творче мислення за категоріями швидкість, гнучкість, оригінальність; слабке розуміння художнього образу. Недостатній розвиток художнього сприйняття, відсутність теоретичної бази не дозволяють студентам розу-міти почуття стилю, художню манеру автора. Про-ведене анкетне опитування підтвердило той факт, що більшість майбутніх вихователів не ма-ють чіткого уявлення про сутність поняття «креативність», не володіють навичками її розви-тку. Однак, є інтерес до проблеми креативності особистості; студенти виявляють бажання озна-йомитися з навчально-методичною літературою, відвідати майстер-класи.

Усе це вказує на необхідність розробки ефек-тивних заходів щодо розвитку креативності май-бутніх вихователів в умовах освітнього процессу у вишу. Перспективу подальших розвідок вбачаємо у розробці низки завдань з розвитку процесів ху-дожнього сприйняття, творчого мислення у про-цесі опрацювання дисципліни «Основи образотво-рчого мистецтва з методикою викладання у ЗДО».

Список використаних джерел

1. All Our Futures: Creativity, Culture and Education. Report to the Secretary of State for Education and Employment the Secretary of State for Culture, Media and Sport. May 1999, 229 р. - Режим доступу: http://sirkenrobinson.com/pdf/ allourfutures.pdf

2. Барышева Т. А., Жигалов Ю. А. Психолого-педагогические основы развития креативности: [учеб. пособие ] / Т. А Ба-рышева., Ю. А. Жигалов. - СПб.: СПГУТД, 2006. - 268 с.

3. Большой толковый психологический словарь. - М: Вече-Аст, 2000. - 591с.

4. Ермолаева-Томина Л. Б. Креативность как реализация потенциальных возможностей человека /Л .Б. Ермолаева- Томина // Современные технологии обучения художественно-графическим дисциплинам: Сборник. - М.: Прометей, 2001. - 267 с.

5. Зайцева О. Ю., Карих В. В. Креативность воспитателя как условие развития креативности детей старшего дошколь-ного возраста / О. Ю. Зайцева, В. В. Карих // Азимут научных исследований: педагогика и психология.- 2017. - № 3 (20) - С. 93-96

6. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одаренности / Е .П. Ильин.- СПб.; Питер, 2009.- 434 с.

7. Краткий тест творческого мышления. Фигурная форма : Пособие для школьных психологов [Текст]. - М. : ИНТОР, 1995. - 48 с.

8. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Електроний ресурс]. Режим доступу: https://studfiles.net/preview/3009063/page:11/

9. Черкасова Л. Л. Современные методы оценки креативности /Л. Л. Черкасова //Альманах современной науки и обра-зования. -2012. -№ 12.- С. 139-142.

Referenses

1. All Our Futures: Creativity, Culture and Education. Report to the Secretary of State for Education and Employment the Secretary of State for Culture, Media and Sport.1999, May. S.229. http://sirkenrobinson.com/pdf/allourfutures.pdf

2. Barysheva T. A., Zhigalov U. A. (2006). Psikhologo-pedagogicheskiye osnovy razvitiya kreativnosti: [ucheb. posobiye]. - Psychological and pedagogical foundations of the development of creativity: [studies. allowance]. Sankt-Peterburg, Piter, 268. [in Russia].

3. Bol'shoy tolkovyy psikhologicheskiy slovar'. [Large explanatory psychological dictionary]. Moscow: Veche-Ast, 591. [in Russia].

4. Yermolayeva-Tomina L. B. Kreativnost' kak realizatsiya potentsial'nykh vozmozhnostey cheloveka [Creativity as the realization of human potential]. Sovremennyye tekhnologii obucheniya khudozhestvenno-graficheskim distsiplinam: Sbornik. - Modern technologies of teaching art and graphic disciplines: Collection. Moscow: Prometey, 267. [in Russia].

5. Zaytseva O.U., Karikh V.V. (2017) Kreativnost' vospitatelya kak usloviye razvitiya kreativnosti detey starshego doshkol'nogo vozrasta [The creativity of the educator as a condition for the development of creativity of children of senior preschool age] Azimut nauchnykh issledovaniy: pedagogika i psikhologiya. - Azimuth of scientific research: pedagogy and psychology. № 3 (20), 93-96. [in Russia].

6. Il'in, Y.P. (2009 ). Psikhologiya tvorchestva, kreativnosti, odarennosti.[ Psychology of creativity, creativity, giftedness] Sankt- Peterburg, Piter, 434. [in Russia].

7. Kratkiy test tvorcheskogo myshleniya. Figurnaya forma : Posobiye dlya shkol'nykh psikhologov.[ A brief test of creative thinking. Figured form: A Handbook for school psychologists]. Moscow: INTOR, 1995, 48. [in Russia].

8. Natsional'na stratehiya rozvytku osvity v Ukrayini na period do 2021 roku. URLhttps://studfiles.net/preview/3009063/ page:11/ [ in Ukrainian ].

9. Cherkasova, L. L. (2012) Sovremennyye metody otsenki kreativnosti [Modern methods of creativity evaluation] Al'manakh sovremennoy nauki i obrazovaniya - Almanac of Modern Science and Education. Vypusk 12, 139-142. [in Russia].

Ивершинь Анжелика. Диагностика развития креативности личности будущих воспитателей

В статье акцентировано внимание на понятии «креативность будущих воспитателей детей до-школьного возраста». Замечено, что именно от креативного потенциала педагогов дошкольного обра-зования зависит креативное развитие воспитанников. Указано, что креативность является сложным многокомпонентным явлением, которое охватывает интеллектуальную сферу человека, личностные качества, жизненную позицию и нацеливает личность на творчество. Предложена структура креа-тивности будущих воспитателей, которая состоит из следующих компонентов: мотивационного, эмо-ционально-ценностного, когнитивного, рефлексивно-творческого. Описан диагностический инструмен-тарий для определения степени развития компонентов креативности будущих воспитателей и пода-ны результаты констатирующего среза.

Ключевые слова: креативность, будущие воспитатели детей дошкольного возраста, диагно-стика.

Ivershin Angelika. Diagnostics of development of creativity at future educators of children of preschool age

Modern global changes related to rapid scientific and technological progress, change in living standards, revision of standards of life, set the task of higher education for the formation of a person with developed creative abilities, the desire for constant self-education, creativity. Developing of creative personality traits is of fundamen-tal importance in meeting the challenges of economic development. New ideas, innovation and ingenuity in the development of products and services are increasingly important to the economic competitiveness of companies, and of countries.

The development of the future educator as a creative individual is important because it is from the creative potential of teachers that the creative development of the pupils depends.

For a creative person, such personal qualities are important that allow you to operate effectively in situations of uncertainty, go beyond the predictable, show spontaneity.

A creative person has a developed intellect that allows you to create something new, previously unknown. Important for a creative person is also activity, an understanding of the value of creativity and development, the desire to create something new, change oneself and change the world around oneself.

According to our impression, the creativity of future educators of preschool children is the quality of the indi-vidual, which is based on the needs for self-actualization, characterized by flexibility and originality of thinking and manifested in the ability to creative activity. The author of the article proposed the structure of creativity of future educators, which consists of the following components: motivational, emotional and cognitive, reflective.

A diagnostic methodology was selected to determine the degree of development of the components of creativ-ity of future educators and an ascertaining experiment was conducted to determine the level develop the creativ-ity of students. A study of the components of creativity of future educators showed the following problems: low self -esteem of the creative abilities of students; undeveloped creative thinking in categories of fluency, flexibility, originality. Students showed low and medium results; noted a weak understanding of the artistic image. The weak development of artistic perception, the lack of a theoretical basis make it impossible to understand the of style and artistic manner of a work of art.

We intend to carry out further work on the development of students' creativity in the study of the subject of «The Basics of Fine Arts».

Key words: creativity, future teachers of preschool children, diagnostics.