Використання методу Case Study в курсі "Інформаційна безпека в медіа: лінгвістична компетенція"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Використання методу Case Study в курсі "Інформаційна безпека в медіа: лінгвістична компетенція"

Олена Климентова, д-р філол. наук, проф.

Присвячено проблемі використання підходу CASE STUDY в курсі "Інформаційна безпека в медіа: лінгвістична компетенція", що пропонується студентам-магістрам зі спеціалізацією "Медіалінгвістика". Обстоюється думка про методологічну доцільність використання підходу в навчанні, що зумовлено його адаптованістю до інтегрованих дисциплін, де об'єктами аналізу слугують як факти реального життя, так і їхня медійна репрезентація, а також визнається кілька ефективних рішень у розв'язанні проблемних завдань. Курс "Інформаційна безпека в медіа: лінгвістична компетенція" міждисциплінарний, що уможливлює ефективне застосування аналітичного потенціалу підходу CASE STUDY. Також репрезентується навчально-методичний комплекс, розроблений за тематикою курсу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Вибір аналітичного матеріалу умотивований тим, що сучасні війни ведуться насамперед в інформаційному просторі, де безпечне і небезпечне свідомо зрощуються в медійних потоках, тому є гостра потреба навчитися їх розрізняти. Тематика лекцій корелює із проблемами інформаційної патогенності. У безпекових контекстах вона постає як результат порушення правових підстав інформаційної діяльності, так і комунікаційних норм, коли мають місце різного роду психоекологічні девіації, що знищують довіру до інституційної інформації, руйнують традиційні ціннісні парадигми, вірування, соціалізовану рефлексію на інформаційні впливи перетворюють на паніку, масову агресію чи байдужість тощо. У курсі систематизуються знання студентів про еволюційну динаміку вимог до безпечної інформаційної репрезентації, зокрема й в аспекті її сучасних стандартів у медіа, вивчається безпекова специфіка традиційного та актуального фактчекінгу, аналізуються різномасштабні одиниці стратегічно важливої інформації, типи вербальної маніпуляції. Курс спрямований на підвищення медіакультури безпечної комунікації, передбачає формування вмінь розпізнавати стратегічний контент, імплементований у сучасні державні стратегії жорсткої, м'якої та розумної сили, особливу увагу в навчанні приділено процесам інформаційної соціалізації за участі комунікаційних технологій. Специфіка курсу об'єктивує потребу в оновленні методологічних підходів та аналітичних інструментів дослідження медіатекстів. Частково ця проблема розв'язується шляхом залучення методологічного ресурсу CASE STUDY.

Ключові слова: CASE STUDY, інформаційна безпека, лінгвістична компетенція, медіалінгвістика.

Olena Klymentova, Doctor of Philology, Professor

Olga Piatetska, PhD in Philology, Associate Professor

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

USING THE CASE STUDY APPROACH IN THE COURSE "INFORMATION SECURITY IN THE MEDIA: LINGUISTIC COMPETENCE"

The article is devoted to the problem of using the CASE STUDY approach in the course "Information Security in the Media: Linguistic Competence", which is offered to students of master's specialties "Media Linguistics". The authors substantiate its methodological expediency by adapting to integrated disciplines, where the objects of analysis are real-life facts and their representation in the media, and where there are several effective solutions to the problem.The course "Information Security in the Media: Linguistic Competence" is interdisciplinary, that is why it corresponds well with the analytical capabilities of the approach. The authors also represent the methodical complex, which was created on the basis of the course for teaching master students at the Taras Shevchenko National University of Kyiv. The choice of analytical material is motivated by the fact that modern wars are fought primarily in the information space, where safe and dangerous are deliberately fused in media flows, so there is an urgent need to learn to distinguish between them.The topics of the lectures correlate with the problems of information pathogenicity. In security contexts, it appears as a result of violation of the legal basis of information activities and communication norms, when there are various psychoecological deviations that destroy trust in official institutional information, destroy traditional value paradigms, beliefs, turn socialized reflection on information influences into panic, mass aggression or indifference, etc. Within the course, students study the evolutionary dynamics of the standards of secure information representation, in particular in terms of its modern standards in the media, security specifics of traditional and current fact-checking is studied, and different scales of strategically important information and types of verbal manipulation are analyzed. The course is aimed at improving the media culture of secure communication, involves the formation of skills to recognize strategic content implemented in modern government strategies of hard, soft and intelligent power, special attention is paid to the processes of information socialization with the help of communication technologies.The specificity of the course objectifies the need to update methodological approaches and analytical tools for the study of media texts. This problem is partially solved by involving the methodological resource CASE STUDY.

Keywords: CASE STUDY, Information Security, Linguistic Competence, Media Linguistics.

Вступ

Мета статті - методологічно репрезентувати курс "Інформаційна безпека в медіа: лінгвістична компетенція" на основі підходу CASE STUDY.

Досягнення мети пов'язане з розв'язанням таких завдань:

* подати стислу інформаційну довідку про методологічну специфіку підходу CASE STUDY;

* проаналізувати міжнародний досвід його використання в навчальному процесі під час підготовки фахівців різного освітнього профілю;

* обґрунтувати методологічну доцільність застосування підходу CASE STUDY у підготовці студентів-магіс- трів зі спеціалізацією "Медіалінгвістика";

* репрезентувати навчально-методичний комплекс з курсу "Інформаційна безпека в медіа: лінгвістична компетенція" на основі підходу CASE STUDY.

Об'єктом дослідження слугувала методологічна здатність підходу CASE STUDY забезпечити навчальні цілі курсу "Інформаційна безпека в медіа: лінгвістична компетенція", що пропонується студентам-магістрам зі спеціалізацією "Медіалінгвістика".

Авторська версія курсу сформувалася в річищі мовознавчих досліджень специфіки різних аспектів діяльності медіа, зокрема й безпекових, що мають важливе стратегічне значення, пов'язані з внутрішньою й зовнішньою динамікою існування держави, ціннісними пріоритетами громадян України й високими стандартами підготовки майбутніх фахівців із сучасної лінгвістичної медійної проблематики. Цей курс поглиблює знання студентів з інших курсів медіалінгвістичного профілю, таких як політична лінгвістика, бізнес-лінгвістика, комунікативні стратегії в медіа, медійна жанрологія тощо.

Вибір аналітичного матеріалу вмотивовано тим, що сучасні війни ведуться насамперед в інформаційному просторі, де безпечне і небезпечне свідомо зрощуються в медійних потоках, тому є гостра потреба навчитися їх розрізняти. Така навчальна мета стала засадничою у формуванні курсу. Тематика лекцій корелює із проблемами інформаційної патогенності. У безпекових контекстах вона постає як результат порушення правових підстав інформаційної діяльності й комунікаційних норм, коли мають місце різного роду психоекологічні девіації, що знищують довіру до інституційної інформації, руйнують традиційні ціннісні парадигми, вірування, соціалізовану рефлексію на інформаційні впливи перетворюють на паніку, масову агресію чи байдужість тощо.

Зокрема, у курсі розглядаються правові підстави безпечної інформаційної діяльності медіа в Україні. Історично теорія інформаційної безпеки формувалася насамперед як частина аналітичної бази точних наук, проте на чинному етапі розвитку вона містить потужні кластери суспільно важливої інформації гуманітарного спрямування, що перебуває й у полі філологічної компетентності. Так, щодо розгляду правових підстав інформаційної діяльності в Україні зауважимо, що вони гарантуються й забезпечуються Конституцією України, Законом України "Про Інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України", Законами України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про авторське право та суміжні права", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про кінематографію", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України", Основами законодавства України про культуру тощо. Самий перелік цих документів свідчить про його безпосередній зв'язок із медійною практикою, до того ж з урахуванням мультимодальності інформаційної репрезентації, що забезпечується не тільки аудіальними чи візуальними потужностями медіаресурсу, а й інноваційним жанровим різноманіттям (сайти, блоги, чати, галереї, ігри, аудіовізуальні символьні дії). Навички в лінгвістичному аналізі такого контенту під кутом зору безпекових пріоритетів формуються у практичній частині курсу.

Разом із принципами правової регламентації систематизуються знання студентів про еволюційну динаміку вимог до безпечної інформаційної репрезентації, зокрема й в аспекті її сучасних стандартів у медіа. Також вивчається безпекова проблематика з огляду на редакторську специфіку традиційного й актуального фактчекінгу інформаційних потоків, аналізуються різномасштабні одиниці стратегічно важливої інформації - наративи, гранд-наративи та малі наративи. До розгляду залучаються й різні типи вербальної маніпуляції.

Методологія дослідження

Курс спрямований на підвищення медіакультури безпечної комунікації, передбачає формування вмінь розпізнавати стратегічний контент, імплементований у сучасні державні стратегії жорсткої, м'якої та розумної сили. Особливу увагу в навчанні приділено процесам інформаційної соціалізації за участі комунікативних технологій, розглядаються моделі об'єднання фейкової інформації з емоційними впливами та даються знання з наративного аналізу медійного дискурсу, спрямовані на виявлення безпекового контенту. Інноваційна природа курсу об'єктивувала потребу в оновленні методологічних підходів, у межах яких було використано CASE STUDY.

А. Долгоруков дає таке визначення: "Метод casestudy, або метод конкретних ситуацій (від англійського case - випадок, ситуація) - метод активного проблемно- ситуаційного аналізу, що ґрунтується на навчанні шляхом розв'язання конкретних завдань - ситуацій (рішення кейсів)" [3]. Цей метод почали використовувати в 1870- ті рр. у Гарвардській школі права, а з початку ХХ ст. він утвердився як основний методологічний підхід у бізнес- навчанні через те, що сформувався запит на аналіз реального динамічного, а не з лекцій і підручників досвіду втілення бізнес-проєктів. Це стимулювало більшу увагу до окремих випадків ведення успішного бізнесу. У межах такого підходу об'єктами аналітичного осмислення почали ставати люди, групи, рішення, інституції тощо.

Провідний дослідник методу Дж. Герринг визначає кейс-стаді як "глибинне вивчення одиничної ситуації з метою осмислення ширшого набору (подібних) випадків" [9], коли опрацювання одиничної чи навіть унікальної ситуації явно або імпліцитно дає змогу дійти певних узагальнень. Стратегія роботи з інформацією є проміжною ланкою між отриманням винятково контекстних знань і виведенням загального судження. За умови використання цього підходу до інформації, кожний випадок цікавить не так сам по собі, а радше як приклад певної закономірності, що визначає цілий "клас подій" [8, c. 18]. З огляду на це, кейс-стаді - це особливий спосіб вибору ситуацій для аналізу. Водночас ситуація чи кейс - обмежений просторово феномен (наприклад, національна держава), що аналізується ще й в конкретних часових координатах [9]. Основною відмінністю від традиційних досліджень науковці вважають можливість зіставляти теоретичні підходи з реальними життєвими колізіями [1].

Значна увага приділяється й каузальним механізмам цих ситуацій. Як результат постає значна кількість шви- дкозмінюваних параметрів, релевантних із причиновим шаром кейсу і тих, що активують ці механізми. Статистичні методи аналізу не враховують цих чисельних проміжних контекстних умов [8, с. 21].

Попри те, що нині метод CASE STUDY використовувався насамперед у процесі вивчення іноземної мови для фахової комунікації, наразі накопичується досвід успішного використання кейсової технології в навчанні фахівців з економіки, бізнесу, медицини, фармакології, політології, соціології, виокремлюються і стратегічні кейси [10].

Міжнародний досвід використання методу в різних наукових сферах виявив, що потенціал CASE STUDY є перспективним для тих навчальних курсів, де мають місце плюралістичні моделі істинності інформації, коли правильними можуть бути кілька відповідей і коли наперед виступає мета навчити студентів креативно мислити в широкому комунікативному полі проблемних завдань і шляхів їх розв'язання. До таких навчальних курсів уналежнюємо й "Інформаційну безпеку в медіа: лінгвістичну компетенцію".

Цікавим аспектом підходу є також увага до різних виявів змагальності у фахових комунікаціях і механізмів забезпечення інформаційної конкурентоспроможності в діяльності паблік-релейшн, де є багато можливостей для вербального впливу, зокрема і сугестивного.

В умовах гіперконкурентності успішність будь-яких масштабних державних стратегій, зокрема й безпекових, стає неможливою без залучення нових інструментів. Через це різні форми експансії здійснюються й у межах культурних, освітніх, екологічних, гуманітарних подій. Згадаємо висловлення В. Зеленського про те, що лідерами в сучасному світі є не ті держави, які мають надсучасну потужну зброю, а ті, що мають вакцину від ковіду; і численні факти безпрецедентного заохочення лікарів і медичного персоналу до працевлаштування в різних країнах світу; комунікаційні кампанії з репрезентації вакцин; маніпуляції, втілені в політичних гаслах, під час виборів у державні та місцеві органи влади тощо. Цілком очевидно, що подібні ситуації з життя мають аналізуватися й щодо безпекового контенту на підставі його лінгвістичного аналізу.

Водночас за сучасних умов подібний стратегічний менеджмент маловивчений як комунікативна практика у глобалізаційних контекстах (Bennett, Levy, Hitt). Зокрема, у поле аналізу потрапляє й царина інформаційного простору, де використовуються сучасні інтернет медіатех- нології, розроблені такими інформаційними монстрами, як Соодіе чи меншими учасниками інформаційного ринку, як РУНЕТ чи УКРНЕТ [11].

Також у методологічних джерелах наголошується на властивому CASE STUDY колегіальному стилі обговорення кожної проблемної ситуації, коли суб'єктивний погляд або групова позиція можуть використовуватися для напрацювання різних форм асиметричного реагування на проблему. Такий когнітивний стиль у процесах передачі інформації та її корекції й закріплення в науковій картині світу використовував ще Арістотель у бесідах з учнями. Результатом застосування методу постають не лише знання, а й навички діяльності. Технологія методу передбачає розробку вербально зреалізованої моделі певної конкретної ситуації, що вже має місце в суспільній практиці, та різні версії освоєння її проблемних аспектів, що обговорюються й напрацьовуються у процесі практичних занять, семінарів і колоквіумів. Викладач перебирає на себе роль того, хто генерує проблемні питання, накопичує відповіді, підтримує дискусію. У цій взаємодії не лише формуються певні знання, але й трансформується система цінностей, діяльнісних установок, світогляд студентів і водночас формуються навички виявлення, оцінки та прогнозування джерел загроз інформаційній безпеці.

Окрім того, теоретиками методу наголошується, що відмінність із підходами традиційної дидактики становить можливість для більшої емоційної взаємодії в когні- тивних процесах. Тобто, використання прийомів емоційного впливу в підході вітається й прагматично використовується як ефективне для успішного пізнання.

На наше переконання, кейсовий методологічний підхід загалом добре кореспондується з об'єктами вивчення ме- діалінгвістики, що має інтегрований характер. Здається безсумнівним, що в гуманітаристиці цей підхід релевант- ний до актуальної дослідницької проблематики таких інноваційних напрямів розвитку філологічних наук, як політична лінгвістика, бізнеслінгвістика, лінгвістика впливу, прагмалінгвістика, соціолінгвістика, лінгвокультурологія, лінгвофілософія, медійна жанрологія тощо.

Загалом кейс - це зручний аналітичний об'єкт дослідження. Вважається, що якісно розроблений кейс відповідає таким вимогам: має достатній рівень складності; ілюструє одразу декілька аспектів проблеми; не застаріває аж надто швидко; актуальний для сьогодення; відтворює типові ситуації; розвиває аналітичне мислення; провокує дискусію; має кілька версій розв'язання [3].

У методологічних джерелах обстоюється думка про те, що опрацювання кейсу має супроводжуватися атмосферою інтенсифікації пізнавальної активності, яка забезпечується змагальністю думок, стимулюванням студентів до аргументації власного бачення, формуванням стійкої позитивної мотивації оптимальних рішень. У нашому курсі для роботи студентам-магістрам пропонувалися об'ємні неструктуровані кейси з великим масивом потрібної для аналізу й фонової інформації [2], щоб формувати вміння розпізнавати інформаційні лакуни (як форми різного роду узагальнень, хаотизації сприйняття, семантичних девіацій, приховування, спотворення тощо), і заповнення яких дає змогу сформувати об'єктивне судження.

Послідовність інформаційної репрезентації зазвичай була такою: визначення проблемної ситуації, складання основних тез, що мають осмислюватися, пошук інституцій, причетних до актуальної ситуації, програмні інститу- ційні вербалізації проблемних тез і їхня мовна специфіка, зіставлення цих креолізованих текстових репрезентацій із життєвою практикою шляхом збирання додаткової інформації, вибір жанрової форми для власної інформаційної репрезентації, створення нового тексту, обговорення параметрів ефективності нової інформаційної версії. Такий алгоритм покрокового осмислення проблеми не передбачає втілення всіх етапів традиційного створення кейсів [3].

Водночас він засвідчив свою достатність для забезпечення високого рівня зацікавлення студентів навчальним матеріалом, їхнього ґрунтовного виконання домашніх завдань, значної за обсягом самостійної пошукової роботи, особистісно артикульованих відповідей з апеляцією до ціннісних парадигм та експертної думки, бажання повернутися до аналізованої проблематики під час написання магістерського проєкту тощо.

Створені кейси підпорядковані основним навчальним цілям: сприяти глибшому засвоєнню матеріалу, зацікавити студентів, активізувати їхнє аналітичне та креативне мислення, навчити вести діалог, приймати рішення, висувати гіпотези та пропозиції, здійснювати лінгвістичний аналіз медійних повідомлень на актуальну тематику. Перед початком виконання кейсу студентам пропонується провести теоретичну підготовку: повторити (чи виписати) із тематичного розділу навчальної дисципліни основні терміни, ключові ідеї, тобто оновити в пам'яті лекційний матеріал. Потім студенти читають кейсовий текст і беруть участь у дискусії, відповідаючи на питання, що їх пропонує викладач, визначають основні проблеми, порушені в кейсі, розпочинають виконання завдань. Закінчується робота груповим обговоренням кейсу, генерацією ідей щодо розв'язання певних проблем і підбиттям підсумків.

Зауважимо, що викладач, який веде практичні заняття, може самостійно вибирати проблемні ситуації для аналізу. Важливо, щоб вони були актуальними для життєвої практики, мали пряму реляцію з суб'єктивним досвідом студентів, віковою специфікою.

лінгвістична компетенція case study

Результати досліджень

Наведемо кілька прикладів кейсів, що були запропоновані нами для виконання студентам спеціальності "Медіалінгвістика", які вивчають навчальну дисципліну "Інформаційна безпека в медіа: лінгвістична компетенція" [4].

Кейс до теми "Психоекологічні параметри медійної комунікації".

Мета кейсу: навчитися визначати характер креолізації медійного тексту, виявляти мовні прийоми маніпу- лятивного впливу на реципієнтів, сформувати вміння робити висновок щодо терапевтичності чи патогенності повідомлень на основі аналізу маркерів впливу.

Опис ситуації: нині пандемія COVID-19 є однією з найбільш актуальних проблем у світі. Серед безлічі медійних повідомлень про цю хворобу та способи запобігання їй трапляються повідомлення, які позитивно впливають на реципієнтів чи, навпаки, нагнітають паніку і страх.

Прочитайте повідомлення: "Лікар заявив, що дистанційне лікування COVID-19 може "звести українців у могилу" [5].

Питання для дискусії:

- Текст, який вам запропоновано, міг би бути корисним із позицій вашого життєвого досвіду? Обґрунтуйте.

- Чи вдало креолізований поданий текст?

- Які почуття у вас викликає цей текст? Чому саме такі почуття?

- Які стилістичні прийоми формують ефекти впливу? Назвіть ці ефекти.

- Кваліфікуйте ці ефекти щодо корисності чи шкідливості для вас.

- Що ви робите, коли не знаєте, як правильно вчинити?

- Які ще є поради? Обґрунтуйте.

- Чи достатньо у вас аргументів, щоб дати чітку відповідь, до якого типу повідомлень належить цей медійний текст: терапевтичних чи патогенних? Вербалізуйте своє оцінне судження у вигляді текстового повідомлення.

- На які наукові джерела ми могли би спиратися, щоб перевірити рівень об'єктивності ваших міркувань?

- Дайте пораду вашій близькій людині, як реагувати на інформацію про ковід, на що звернути увагу.

Домашнє завдання:

1. Знайдіть інші повідомлення на тему лікування від COVID-19. Поміркуйте, що їх поєднує з аналізованим текстом чи навпаки відрізняє з ним за такими критеріями: джерело інформації, які почуття викликають, основна теза (и), чим забезпечується впливова дія інформації, ефекти впливу, оцінне судження (корисний, шкідливий, ніякий).

2. Опишіть випадок, коли вдалося допомогти хворій чи наляканій людині без ліків чи порад заспокоїтися.

Кейс до теми "Маніпулятивні стратегії в політичному медіадискурсі"

Мета кейсу: навчитися визначати вербальні засоби маніпулятивного впливу та комунікативні форми управління поведінкою людини в політичному медіадискурсі.

Опис ситуації': Джо Байден, опонент очільника Білого дому Дональда Т рампа, на президентських виборах у США в листопаді 2020 р. Виголосив промову, присвячену загальнонаціональним протестам через убивство афроамериканця Джорджа Флойда.

Прочитайте текст промови Джо Байдена [6].

Питання для дискусії:

- Чому ситуація постає як дилема?

- Хто приймав рішення щодо її розв'язування?

- Які варіанти були в того, хто приймав рішення?

- А що він мав би робити? - Сформулюйте основні тези, що складають зміст.

- Які з них дотичні до безпекової проблематики і чому?

- Навколо яких концептів формується зміст? Назвіть їх.

- Розподіліться на групи відповідно до кількості виокремлених концептів. Кожна група виявляє вербаліза- тори тіла визначеного концепту й заповнює ними семантичне поле концепту.

- Проаналізуйте в межах кожного семантичного поля, які з вербалізаторів чинять впливову дію на реципієнта.

- Які інтенції втілюють ці засоби впливу в промові? - Про що свідчать ці інтенції, як характеризують політика?

- Спробуйте максимально стиснути текстову інформацію. Яке повідомлення у вас вийде?

- Ви готові своїми діями підтримати цього політика?

- Ви готові довіряти ініціативам країни, яку він представляє?

Домашнє завдання:

1. Знайдіть промови українських топових політиків, порівняйте їх з аналізованим текстом за такими критеріями: джерело інформації, які почуття викликають, основна теза(и), чим забезпечується впливова дія її змісту, ефекти впливу, оцінне судження (безпечний, небезпечний).

2. Знайдіть промову зарубіжного політика, який, на вашу думку, може бути прикладом для інших. Проаналізуйте цю промову за тими самими критеріями.

Висновки

Методологічна доцільність застосування підходу зумовлюється його потужним аналітичним ресурсом, що засвідчує зручність його використання в інтегрованих навчальних дисциплінах, де об'єктами наукового аналізу стають як факти реального життя, так і їхня комунікаційна репрезентація, що вивчається в межах фахового формування лінгвістичної компетентності. Така специфіка методу відкриває перспективи для подальших досліджень його адаптації в методологічному арсеналі мовознавчих наук.

Список використаної літератури

1. Власова М. Г. Кейс-стади в исследованиях международных отношений: методология и исследовательская практика. - 2012. URL: http://teoria-practica.ru/-11-2012/politics/vlasova. pdf

2. Дембицкий С. Типы кейс-стади. URL: http://www.soc-research.info/ qualitative/1-1.html.

3. Долгоруков А. М. Метод case-study как современная технология профессионально ориентированного обучения. Метод кейсов. URL: evolkov.net/case/case.study.html

4. Климентова О.В., П'ятецька О.В. Інформаційна безпека в медіа:лін- гвістична компетенція: навчально-методичний комплекс. Київ: Азимут- Україна, 2021.

5. "Лікар заявив...". URL: https://www.obozrevatel.com/ukr/society/likar- zayaviv-scho-distantsijne-likuvannya-skoro-vsih-nas-zvede-v-mogilu.htm

6. Промова Байдена. URL: https://nv.ua/ukr/world/countries/zhorstka-i- nathnenna-promova-dzho-baydena-u-rozpal-protestiv-v-ssha-povniy-tekst- pereklad-50092043.html

7. Bennett A. Case Study Methods: Design, Use, and Comparative Advantages // Cases, Numbers, Models: International Relations Research Methods. - 2002. - P. 27-64.

8. George A. Case Studies and Theory Development in the Social Sciences. - Cambridge: MIT Press, 2004. - P. 335.

9. Gerring J. What Is a Case Study and What Is It Good for? // American Political Science Review. - 2004. URL: http://people.ucalgary.ca/~nmstuewe/CaseStudy/ pdf/ what is a case study.pdf

10. Levy J. S. Case Studies: Types, Designs, and Logics of Inference // Conflict Management and Peace Science. - 2014. - 25, 1 (Spring 2008). - P. 1-18. (Presidential address, Peace Science Society [International]) Reprinted n Malcolm Tight, ed., Case Studies. 4 vols. Thousand Oaks, CA: Sage.

11. Michael A., Hitt R., Ireland D., and R. E. Hoskisson. Strategic Management: Competitiveness &Globalization: Concepts and Cases. - 2016. - 12e. URL: //www.cengage.com/permissionskisson

References

1. Vlasova, M. G. (2012). Kejs-stadi v issledovaniyah mezhdunarodnyh otnoshenij: metodologiya i issledovatel'skaya praktika [Case studies in international relations research: methodology and research practice]. http://teoria-practica.ru/-11-2012/politics/vlasova. pdf. (In Russ.).

2. Dembickij, S. (n.d.). Tipy kejs-stadi [Case study types]. http://www.soc- research.info/qualitative/1-1.html. (In Russ.).

3. Dolgorukov, A. M. (n.d.). Metod case-study kak sovremennaya tekhnologiya professional'no orientirovannogo obucheniya. Metod kejsov [ Case-study method as a modern technology for professionally oriented education. Case method]. evolkov.net/case/case.study.html (In Russ.).

4. Klymentova, O. V., Piatetska O. V. (2021). Informatsiina bezpeka vmedia: linhvistychna kompetentsiia: navchalno-metodychnyi kompleks [Information security in the media: linguistic competence: educational and methodological complex]. Kyiv: Azymut-Ukraina. (In Ukr.).

5. "Likar zayavyv..." ["The Doctor Stated..."]. https://www.obozrevatel.com/ ukr/society/likar-zayaviv-scho-distantsijne-likuvannya-skoro-vsih-nas-zvede- v-mogilu.htm. (In Ukr.).

6. Biden's speech. https://nv.ua/ukr/world/countries/zhorstka-i-nathnenna- promova-dzho-baydena-u-rozpal-protestiv-v-ssha-povniy-tekst-pereklad- 50092043.html

7. Bennett, A. (2002). Case Study Methods: Design, Use, and Comparative Advantages. Cases, Numbers, Models: International Relations Research Methods, рр. 27-64.

8. George, A. (2004). Case Studies and Theory Development in the Social Sciences. Cambridge: MIT Press, P. 335.

9. Gerring, J. (2004). What Is a Case Study and What Is It Good for? American Political Science Review. http://people.ucalgary.ca/~nmstuewe/CaseStudy/pdf/ what is a case study.pdf

10 Levy J. S. (2014) Case Studies: Types, Designs, and Logics of Inference. Conflict Management and Peace Science. 25, 1 (Spring 2008), pp. 1-18. (Presidential address, Peace Science Society [International]) Reprinted in Malcolm Tight, ed., Case Studies. 4 vols. Thousand Oaks, CA: Sage.

11. Michael, A., Hitt, R., Ireland, D., and Hoskisson, R. E. (2016). Strategic Management: Competitiveness &Globalization: Concepts and Cases, 12e. www.cengage.com/permissionskisson

Размещено на Allbest.ru