Компетентнісний підхід до вивчення стану використання народної іграшки молодшими учнями зі зниженим зором

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНОЇ ІГРАШКИ МОЛОДШИМИ УЧНЯМИ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ

Дашковська Аліса,

аспірант кафедри офтальмопедагогіки та офтальмопсихології

Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Київ

Анотація

Дашковська А.В.

Компетентнісний підхід до вивчення стану використання народної іграшки молодшими учнями зі зниженим зором.

У статті представлено обґрунтування методики дослідження стану використання народної іграшки учнями початкових класів шкіл для дітей зі зниженим зором з точки зору компетентнісного підходу, визначеного Державним стандартом початкової освіти. Встановлені предметні компетентності учнів початкової школи, які мають бути сформовані при вивчені теми «Українська народна іграшка», а саме: культурна, проектно-технологічна та самоосвітня. Зазначено, що ці предметні компетентності стали основними в процесі вивчення стану сформованості в учнів початкових класів зі зниженим зором вміння використовувати народну іграшку та умов навчально-виховної роботи у спеціальних закладах освіти при ознайомленні цієї категорії дітей з народною іграшкою. Визначені критерії сформованості кожної досліджуваної компетентності та їх показники.

Ключові слова: компетентність, методика, знижений зір, молодші учні, народна іграшка.

Аннотация

Дашковская А.В.

Компетентностный подход к изучению состояния использования народной игрушки младшими учащимися со сниженным зрением.

В статье представлено обоснования методики исследования состояния использования народной игрушки учащимися начальных классов школ для детей со сниженным зрением с точки зрения компетентностного подхода, определенного Государственным стандартом начального образования. Определены предметные компетентности учащихся начальной школы, которые должны быть сформированы при изучении темы «Украинская народная игрушка», а именно: культурная, проектно-технологическая и самообразовательная. Отмечено, что эти предметные компетентности стали основными в процессе изучения состояния сформированности у учеников начальных классов со сниженным зрением умения использовать народную игрушку и условий учебно-воспитательной работы в специальных учебных заведениях при ознакомлении этой категории детей с народной игрушкой. Определены критерии сформированности каждой исследуемой компетентности и их показатели.

Ключевые слова: компетентность, методика, сниженное зрение, младшие ученики, народная игрушка.

Abstract

Dashkovska A.V.

Competence-based approach of studying the way of usage of the folk toy by younger students with low vision.

The article presents the substantiation of methodological studying of the use of folk toys in the elementary school by children with low vision in terms of competence- based approach defined by the State standard of primary education. General and special psychological and pedagogical researches, normative-legal documents and educational programs were analyzed, that allow to define substantive competence of elementary school, which should be formed during studying the topic «Ukrainian folk toy», and become a key in the process of subject competencies studying in the elementary school and in conditions of educational and studying work in special establishments during the acquaintance of such category of children with a folk toy. The three stages of the research are determined and the content of the work is revealed in the process of their implementation.

The criteria for the formation of each competency under investigation are determined. Cultural competence that reflects the level of perceptions of primary school children about the arts and crafts (basic knowledge about the type and purpose of Ukrainian folk toys, materials and decoration of folk toys, active perception of folk toys). Project and technological competence allows to define development of practical abilities and skills, ability to perform independent practice of making folk toys (an orientation in the working class; an independence in the process of organization and performance of activities; technological abilities and skills in making of folk toy). Self-educational competence that helps determine a child's ability to self-organized cognitive and creative activity (using of the sensory-perceptual activity during familiarization of the folk toy; the transfer of existing knowledge and practical skills into new conditions and situations, self-regulation of student activity.

Key words: competence, methodology, low vision, junior students, folk toy.

Постановка проблеми та аналіз актуальних досліджень

Одним із головних напрямків системи спеціальної освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку є корекційно-виховна робота. Якщо завданням корекційної педагогіки є розробка шляхів корекції різних порушень розвитку, то практична робота з дитиною передбачає вирішення завдань адаптації та соціалізації її на основі використання різних за напрямком і змістом методів та засобів виховання й навчання. Тяжке порушення зору або його повна відсутність веде за собою значне відставання дитини в оволодінні діями з предметами, призводить до збіднення її життєвого досвіду, конкретних уявлень та негативно впливає на весь виховний процес.

Компенсаторно-корекційна спрямованість навчання дітей з порушеннями зору є змістом всієї освітньої діяльності закладу спеціальної освіти, що реалізується під час навчання та формування компетентностей, потрібних для подальшої соціалізації та самореалізації (О.Г. Литвак [6], Є.П. Синьова [9] та ін.). Найефективніший компенсаторно-корекційний вплив у процесі навчання досягається шляхом залучення дитини до активної та цілеспрямованої предметно- практичної діяльності (В.І. Андрієнко [1], Є.П. Синьова [11], І.В. Федоренко [11], С.В. Федоренко [11] та ін.).

Враховуючи, що предметно-практична діяльність є основним засобом розвитку чуттєвого сприймання та компенсації зорової недостатності, а також основою реалізації різних напрямків виховання, важливого значення набуває використання в корекційно-виховній роботі закладів спеціальної освіти для дітей з порушеннями зору народної іграшки, діяльність з якою сприяє розвитку збережених органів відчуття, рухів дітей, орієнтуванні в просторі, формуванню дій з різними предметами тощо. До того ж, народні іграшки мають ще й виховне значення в процесі розвитку дитини з порушеним зором, а сааме: сприяють національному, патріотичному та естетичному вихованню.

Аналіз спеціальної психолого-педагогічної літератури показав, що проблема застосування народної іграшки як корекційно-виховного засобу залишається недостатньо опрацьованою в сучасній тифлопедагогіці в теоретичному й методичному планах. Об'єктивна потреба тифлопедагогічної практики в її розв'язанні зумовлює необхідність обґрунтування методики дослідження стану використання народної іграшки учнями початкових класів шкіл для дітей зі зниженим зором, представлення якої стало метою статті.

Виклад основного матеріалу

При обґрунтуванні методики дослідження ми спиралися на Державний стандарт початкової освіти, затверджений у 2018 році, який визначає вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів початкових класів з урахуванням компетентнісного підходу до навчання.

Слід зазначити, що в останні десятиліття в загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі були висвітлені основні підходи до аналізу та впровадження компетентнісного підходу в освітній діяльності (І.Д. Бех [2], Т.М. Костенко [5], О.В. Овчарук [7], О.І. Пометун [8], М.І. Федоренко [10] та ін.).

В законі України «Про освіту» «компетентність» розглядається як динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну, навчальну діяльність тощо. У Державному стандарті початкової освіти (2018 р.) подається характеристика ключових компетентностей, а саме: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність.

В наукових дослідженнях поряд з поняттям ключові компетентності використовуються поняття міжпредметні або життєві компетентності (І.Д. Бех [2], В.В. Вербицький [3], І.Г. Єрмаков [4], О.І. Пометун [8] та ін.), оскільки вони визначають готовність учнів до життя, сприяють їх успішній соціалізації, розв'язанню важливих проблем сучасного життя, а також подальшій професійній спрямованості.

У державному стандарті початкової освіти також розглядається предметна або галузева компетентність, що включає в себе сукупність знань, умінь, навичок, досвіду в межах конкретного навчального предмету, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв'язання навчальних завдань, ситуацій, проблем.

Саме предметній компетентності О.І. Пометун [8] надає важливого значення, оскільки організація компетентнісно орієнтованого навчання починається з чіткого усвідомлення педагогом результату навчання для кожного уроку та навчальної теми. А цей результат і буде певним рівнем сформованості предметної компетентності учня з конкретного навчального предмету, якого він має досягти. Таким чином, О.І. Пометун визначає, що без формулювання предметної компетентності неможливе ефективне застосування тієї чи іншої моделі навчання (форм, методів, технологій, засобів тощо), а також оцінювання якості освіти.

Оскільки опис предметних компетентностей подається переважно в навчальних програмах, нами були проаналізовані ті програми, в яких розглядається зміст теми «Українська народна іграшка» або її окремі питання. Це дало нам змогу визначити предметні компетентності, які мають бути сформовані в учнів початкових класів при вивчені досліджуваної теми.

Навчальна програма з «Трудового навчання» в початковій школі передбачає формування і розвиток у межах вікових можливостей компетентності продуктивної творчої діяльності учнів та проектно-технологічної компетентності, яка дає можливість їм самостійно вирішувати предметно-практичні та побутові завдання, що сприяє формуванню компетентності до самовдосконалення та саморозвитку.

Навчальна програма «Образотворче мистецтво» гармонійно поєднує навчально-виховний потенціал образотворчої культури з її естетично-мистецькою, зображально-моторною, творчо-діяльнісною складовими й має на меті формування культурної та самоосвітньої компетентностей.

У навчальній програмі «Я у світі», де розглядаються окремі питання з теми «Українська народна іграшка», підкреслюється важливість набуття життєвих компетентностей, необхідних для життя в соціумі, основними з яких є: соціальна, громадянська, загальнокультурна, уміння вчитися та інформаційно-комунікативна. Разом з тим, предметні компетентності не розглядаються у даній програмі.

У процесі літературного читання (навчальна програма «Літературне читання») в учнів формуються ключові компетентності: уміння вчитися, загальнокультурна, комунікативна, інформаційна, а також предметна читацька компетентність, що є результатом взаємодії знань, умінь, навичок, індивідуального досвіду та ціннісних ставлень учнів, що набуваються у процесі реалізації усіх змістових ліній даного предмета.

Також нами була проаналізована навчальна програма курсу українознавства для 1 - 4 класів, що пропонується за вибором для закладів загальної середньої освіти. Курс передбачає формування в учнів ключових компетентностей: соціальної, громадянської, комунікативної та уміння вчитися, а також предметної соціально-культурної компетентності.

Проаналізовані загальні та спеціальні психолого-педагогічні дослідження, нормативно-законодавчі документи та навчальні програми дозволили визначити основні предметні компетентності учнів початкової школи, які мають бути сформовані при вивчені теми «Українська народна іграшка»: культурна, проектно-технологічна та самоосвітня. Зазначені компетентності стали основними в процесі вивчення стану сформованості предметних компетентностей в учнів початкових класів та умов навчально-виховної роботи в спеціальних закладах освіти при ознайомленні учнів початкових класів з народною іграшкою.

Дослідження передбачає три етапи. На першому етапі відбувається вивчення умов організації освітньої діяльності вчителів і вихователів закладів освіти з ознайомлення учнів початкових класів з народною іграшкою. З цією метою проводиться робота з аналізу документації закладів освіти, а саме: навчальних програм, планів виховної роботи, календарно-тематичних планів, індивідуальних карток учнів.

На другому етапі виявляється стан готовності педагогів використовувати українську народну іграшку в освітньому процесі в закладах освіти для дітей молодшого шкільного віку з нормальним і зниженим зором; визначаються труднощі, які виникають у них при ознайомленні дітей з народною іграшкою; вивчається участь батьків у ознайомленні дітей молодшого шкільного віку з народною іграшкою.

На третьому етапі дослідження відбувається вивчення рівнів сформованості визначених компетентностей в учнів початкових класів з нормальним та зниженим зором. учень вада зору іграшка

Визначені наступні критерії сформованості кожної досліджуваної компетентності:

Культурна компетентність відображає рівень уявлень дітей молодшого шкільного віку про декоративно-прикладне мистецтво (базові знання про види та призначення українських народних іграшок; матеріали та декоративне оздоблення народних іграшок; активність їх сприйняття).

Проектно-технологічна компетентність дозволяє визначити розвиток практичних умінь і навичок, здатності до самостійного виконання практичної діяльності з виготовлення народної іграшки (орієнтування на робочій поверхні; самостійності в процесі організації і виконання діяльності; технологічні вміння і навички у виготовленні народної іграшки).

Самоосвітня компетентність допомагає визначити здатність дитини до самостійно організованої пізнавальної і творчої діяльності (використання сенсорно-перцептивної діяльності при ознайомленні з народною іграшкою; перенесення наявних знань і практичних навичок в нові умови і ситуації, саморегуляція діяльності учня).

За отриманими результатами дослідження учні розподіляються за наступними рівнями: низький, середній та високий. Показники рівнів сформованості визначених для дослідження компетентностей в учнів молодшого шкільного віку за визначеними вище критеріями наведені в табл.1 - 3.

Таблиця 1.