Комунікативна компетентність як необхідна вимога реалізації професійної діяльності фахівців морської галузі

Размещено на http://allbest.ru

Дунайський інститут Національного університету

«Одеська морська академія»

Комунікативна компетентність як необхідна вимога реалізації професійної діяльності фахівців морської галузі

Колмикова Олена Олександрівна, кандидат філологічних наук,

Турлак Людмила Петрівна, старший викладач

Анотація

Стаття присвячена питанням комунікативної компетентності та мовленнєвої культури майбутніх спеціалістів морської галузі. Надається аналіз специфіки роботи в системі морського транспорту, що належить до найбільш динамічних та перспективних галузей міжнародного господарства. Розкривається суть структури морської галузі.

Окреслюються функції фахівців, професіональна діяльність яких пов'язана з морською промисловістю, морською транспортною системою та експлуатацією морських портів.

Підкреслюється необхідність формування у здобувачів вищої освіти, які навчаються в морських академіях, комунікативної компетентності, під якою розуміється сукупність знань про норми і правила ведення професійної комунікації. Зазначається, що комунікативна компетентність є життєво- необхідним чинником успішної реалізації професійної діяльності.

Звертається увага на те, що знання державної та іноземної мов, володіння культурою мовлення значною мірою визначають рівень галузевого професіоналізму, від якого залежить не лише успішне виконання виробничих завдань, але й людське життя.

Виокремлюються правила спілкування на морі, які роблять комунікацію ефективною (використання простих та коротких речень, чітка артикуляція, коректне вживання граматичних правил, тощо). Окреслюються проблеми у формуванні культури професійного мовлення (недостатній рівень правильного розуміння інформації, її складання і передавання в процесі професійного спілкування; невміння чітко описати ситуацію; недостатнє знання граматики, лексики, фразеології; уповільнене й утруднене сприйняття іноземного мовлення на слух; недостатність практики спілкування англійською мовою).

Визначаються вимоги до професійної культури мовлення. Підкреслюється необхідність забезпечення морської галузі, зокрема торгівельного флоту, спеціалістами, які не лише вміють спілкуватись англійською мовою за професійним спрямуванням на достатньо високому рівні, але й володіють комунікативною компетентністю, яка є запорукою ефективної реалізації професійної діяльності.

Ключові слова: мовленнєва культура; фахівці морської галузі; галузевий професіоналізм; комунікативна компетентність; мовленнєва комунікація.

Вступ / Introduction

Постановка проблеми. Згідно з Манільськими поправками 2010 року до Міжнародної Конвенції ПДНВ, вміння моряків ефективно спілкуватися є однією з обов'язкових вимог для роботи на флоті [18]. Це зумовлено тим, що комунікативна компетентність є життєво-необхідним чинником успішної реалізації професійної діяльності.

Відомо, що переважна більшість морських суден укомплектована мультинаціональним та полікультурним екіпажом. Приблизно три чверті моряків зазнають, що культурні відмінності впливають на рівень спілкування на борту [24]. морський комунікативний компетентність професійний флот

Непорозуміння серед членів суднової команди можуть призвести до аварійних ситуацій та навіть до втрати життя. Саме тому необхідно забезпечити торгівельний флот спеціалістами, які володіють не лише англійською мовою за професійним спрямуванням, але й комунікативною компетенцією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття комунікативна компетентність означає сукупність знань про норми і правила ведення природної комунікації - діалогу, суперечки, переговорів, тощо [6, с. 107].

Дослідженню комунікативної компетентності в різних галузях професійної діяльності присвячено чимало робіт вітчизняних вчених. Особлива увага приділяється проблемі формування комунікативної компетентності вчителя (М. Заброцький, С. Коміссарова, М. Коць, Т. Олоховецька, Ю. Васьков, та інші) та викладача (Н. Бутенко, М. Козирєв, Ю. Козловська).

Комунікативна компетентність розглядається як основа формування національно свідомої особистості (В. Береза), як засіб професійної ідентифікації, що забезпечує внутрішньо-особистісну, міжособистісну і соціальну інтеграцію майбутнього фахівця (С. Паршук, Н. Круглова). Проте поняття комунікативної компетентності офіцерів торгівельного флоту є відносно новим для української морської освіти. Аналіз наукових робіт свідчить про те, що інтерес як вітчизняних, так і іноземних дослідників більш сфокусовано на лінгвістичному аспекті англійської морської мови (S. Kovacevic Pejakovic, F. Borra, J. Kegalj, A. Jokic-Kuduz, Н. Демиденко та ін.), і майже поза увагою вчених залишається загальна комунікативна компетентність фахівців морської галузі.

Мета статті полягає у визначенні та висвітленні впливу комунікативної компетентності майбутніх моряків на успішність їх подальшої професійної діяльності.

Завдання статті: проаналізувати специфіку роботи в системі морського транспорту, розкрити суть структури морської галузі.

Результати дослідження / Research findings

Культура мовлення та добре знання мови свідчить про рівень професіоналізму у таких сферах людської діяльності, як мовленнєва комунікація, яка, в свою чергу, зумовлюється фаховою діяльністю [21, с. 40]. Особливого значення комунікативна компетентність набуває в морській галузі, оскільки саме від професіоналізму її фахівців залежить не лише успішне виконання виробничих завдань, але й людське життя. Аналіз подій на морі дозволяє зробити висновок, що більшість з них відбувається внаслідок так званого «людського чиннику». Тому важливо забезпечити флот фахівцями, які володіють англійською мовою не лише задля виконання професійних обов'язків (заповнення документації, тощо), а і для досягнення порозуміння між колегами-членами екіпажу.

Формування сучасного конкурентоздатного спеціаліста в процесі професійної підготовки в морських академіях є актуальною проблемою. Фахівець-представник морської галузі повинен володіти іншомовною міжкультурною компетенцією в сфері професійної комунікації, тобто володіти мовленнєвими знаннями, уміннями та навичками з метою подальшого використання у професійній сфері, орієнтуватися в рідній та іншомовній культурі, розуміти та адекватно використовувати міжкультурну лексику, мати уяву про мовленнєвий етикет, тощо.

Морський транспорт - це одна з найбільш динамічних та перспективних галузей міжнародного господарства. В системі морської галузі працюють фахівці, професіональна діяльність яких пов'язана з морською транспортною системою, експлуатацією морських портів, морською промисловістю.

Кожна система забезпечується відповідними кадрами. В Україні морські академії готують спеціалістів, здатних приймати правильні рішення, виконувати дії (згідно з професійними обов'язками) за умов різних виробничих ситуацій на судні (експлуатація технічного обладнання, збереження вантажу, відповідне керування власною фаховою діяльністю та за необхідності інших учасників виробничого процесу, дотримання безпеки на борту судна, правил та процедури при аварійних ситуаціях та виконання усіх дій при небезпеці тощо) [23, с. 22].

І.Нагрибельна серед чинників, які зумовлюють потребу формування та вдосконалення комунікативної компетентності майбутнього фахівця морської галузі, виокремлює наступні:

- специфіка професійної діяльності майбутніх моряків як фахівців, що працюють тривалий час в умовах закритого колективу;

- полікультурне фахове середовище;

- усвідомлення ролі комунікативної компетентності в професійних мовленнєвих ситуаціях [17, с. 219].

Значна увага до майбутньої професійно-мовленнєвої діяльності, формування мовленнєвої культури в системі морської освіти обумовлена також тим, що безпека роботи на морі значною мірою залежить від ефективної, чіткої, злагодженої роботи як у самому екіпажі, так і від надійного, професійного зв'язку між екіпажом судна, іншими суднами та портами морського простору [15, с. 145].

Відомо, що професійне спілкування повинно бути чітким та стислим. Тому при побудові речень фахівці рекомендують:

- конструювати найпростіші речення, вживаючи знайомі, виразні, звучні слова, що несуть певне змістовне навантаження і мають однозначне трактування;

- вибудовувати діалоги таким чином, щоб процес комунікації був високоефективним та продуктивним і сприяв розв'язанню професійних завдань та ситуацій (мовленнєві команди починати з назви обладнання, а не з того, що зробити;

- передавати повідомлення, які містять професійну інформацію (позивні, найменування, тощо) впродовж перших секунд [2].

Важливого значення для ефективного розуміння повідомлення на судні набуває доцільне використання пауз. Так, у несподіваних ситуаціях паузи становляться частішими та довготривалими.

Дослідники виокремлюють і такі проблеми у формуванні культури професійного мовлення, як недостатній рівень правильного розуміння інформації, її складання і передавання в процесі професійного спілкування, а окремо - і в процесі радіомовлення (радіообміну); невміння правильно та чітко описати ту чи іншу ситуацію; недостатнє знання граматики, лексики, фразеології; уповільнене й утруднене сприйняття іноземного мовлення на слух; нестача, а подекуди й відсутність практики спілкування іноземною (англійською) мовою [3].

Процеси взаємодії і комунікації пов'язані також з проблемами подолання мовленнєвих бар'єрів. Успішне спілкування потребує не лише вміння розмовляти однією мовою, але ще й здібності дотримуватися якоїсь комунікативної норми, що дозволяє учасникам процесу будувати єдиний комунікативний простір. Під комунікативною нормою розуміємо не лише мовленнєві форми, але й екстралінгвістичні елементи (уява про культуру та традиції співрозмовників, толерантність до мовленнєвих та культурних розбіжностей, тощо). В умовах інтернаціональних екіпажів непорозуміння може виникати не лише внаслідок мовленнєвого бар'єру, але й внаслідок недостатніх знань про іноземні культури [10, с. 43-44].

Успішність та безпека роботи морського флоту залежить від мовленнєвої культури майбутніх фахівців, від мовленнєвої взаємодії екіпажу з усіма учасниками процесу реалізації завдань, що стоять перед морською галуззю у світовій практиці. Саме тому значна увага до питань комунікації на флоті приділяється не лише вченими й морськими фахівцями, але й світовими морськими організаціями і насамперед Міжнародною морською організацією [4].

Аналіз нормативних документів на рівні міжнародних і державних організацій з проблеми формування мовленнєвої культури майбутніх фахівців морського флоту свідчить про те, що недостатня мовленнєва підготовка призводить до негативних наслідків при виконанні професійних обов'язків (при швартуванні в порту, в процесі проведення вантажних операцій, при заходженні суден у порти). Причинами подібних наслідків може бути неефективна комунікативна взаємодія членів екіпажу з лоцманськими та диспетчерськими службами, докерами, службами матеріально- технічного забезпечення [15, с. 146].

Опрацювавши результати досліджень та опитувань, морські освітні заклади «взяли за основу кардинальні зміни в підході навчання англійської мови», а саме:

- створення курсової підготовки з управління командного складу англійською мовою, який називається МРМ (Marine resource management);

- розгляд і обговорення реальних випадків аварійних ситуацій на практичних заняттях;

- використання англійської мови, як на навчальних заняттях, так і поза ними;

- створення міні-ситуацій, в яких курсанти можуть моделювати свою поведінку, і спілкування в полінаціональних командах;

- використання Інтернет-ресурсів з метою вдосконалити навички комп'ютерної та мовної грамотності;

- розвиток діалогічних (мовленнєвих) умінь в побутових ситуаціях, наприклад, розмова в кают-компаніях, в перервах на каву тощо» [23, с. 24]. Метою таких змін в підході до навчання англійської мови є формування мовленнєвих та комунікативних компетенцій, які сприятимуть досягненню порозуміння між членами мультинаціональних екіпажів, та дозволять уникнути несподіваних ситуацій, пов'язаних з так званим людським чинником.

Відомо, що професійні комунікативні ситуації можуть бути як стандартними, так і нестандартними. Особливого значення вміння спілкуватися в умовах таких ситуацій набуває на флоті.

Якщо в разі стандартної ситуації управління судном та вирішення виробничих завдань відбувається без порушень та без загрози життю і безпеці членів екіпажу, то виникнення непередбачуваних умов мореплавства (неполадки в роботі судна, управління ним, вплив чинників довколишнього середовища - шторм, несприятливі умови, порушення правил технічної експлуатації - низькоякісне пальне, технічні поломки), перешкоди на шляху руху (піратський напад, тощо) може призвести до негативних наслідків. Відтак на судні мають бути тексти професійного спілкування у стандартних і нестандартних ситуаціях, що є стандартними для виробничих ситуацій морської галузі [7].

Система підготовки спеціалістів для вітчизняної морської галузі має бути зосереджена на підвищенні рівня професійної та комунікативної компетентності майбутніх штурманів, механіків, електромеханіків. Е. Kahveci зазначає, що успішна робота багатонаціональних екіпажів залежить від елементарного знання будь-якої спільної мови, а саме, англійської [12]. Вимоги до спільної мови «поширюються на спілкування між суднами, що ходять у морі, з головним офісом та береговими станціями, такими, як служба регулювання руху суден і вантажів, митниками та іншими співробітниками порту, зокрема й на лоцманів і капітанів буксирів», а також на спілкування під час надзвичайних ситуацій засобами УКХ-радіостанцій між пошуково-рятувальними службами, тощо» [22, с. 38].

Фахівці морської галузі повинні володіти англійською мовою на високому рівні, тому що саме англійська мова є запорукою успішної професійної реалізації як така, що необхідна для спілкування із зарубіжними представниками морських компаній, у складі мультинаціональних морських екіпажів, в іноземних морських портах. Отже, підготовка конкурентоспроможних фахівців морської галузі є пріоритетним завданням морських академій.

Висновки та перспективи подальших досліджень / Conclusions and prospects for further research

Аналіз науково-методичної літератури, нормативних документів міжнародних та державних організацій, а також свідчень практиків говорить про те, що комунікативна компетентність є життєво-необхідним чинником успішної реалізації професійної діяльності фахівців морської галузі, оскільки недостатня мовленнєва підготовка призводить до негативних наслідків в морі і в порту. Таким чином, можна зробити висновок про актуальність розглянутої проблеми.

Аналіз структури морської галузі свідчить, що в цій системі працюють фахівці, професіональна діяльність яких пов'язана з морською промисловістю, морською транспортною системою, експлуатацією морських портів. Специфіка роботи в системі морського транспорту полягає в тому, що фахівці мають спілкуватися не лише державної, але й англійською мовою.

Необхідність формування мовленнєвої компетентності обумовлена низкою чинників (ефективна, чітка, злагоджена робота в екіпажі; надійний, професійний зв'язок між екіпажом судна, іншими суднами та портами морського простору; специфіка професійної діяльності майбутніх моряків як фахівців, що працюють тривалий час в умовах закритого колективу; полікультурне фахове середовище; усвідомлення ролі комунікативної компетентності в професійних мовленнєвих ситуаціях).

Представлене в дослідженні питання не вичерпує порушену проблему повністю, тому подальші дослідження вбачаємо в необхідності теоретичного та експериментального дослідження процесу формування комунікативної компетентності у здобувачів вищої освіти в морських академіях.

Список використаних джерел та транслітерація / References (translated and transliterated)

1. Александрова, В. О., 2013. Мовленнєва культура сучасної молоді. Проблеми підготовки сучасного вчителя, 8 (2), 7-11.

2. Андрущенко, В. П., 2005. Педагогіка духовності: погляд за горизонти сучасного, Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 3-6.