Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницько-педагогічної діяльності на засадах застосування інноваційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницько-педагогічної діяльності на засадах застосування інноваційних технологій

Карташова Жанна Юріївна,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри музичного мистецтва

Лабунець Віктор Миколайович,

доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри музичного мистецтва



Анотація

Розглядаючи просвітницьку діяльність, як найвищу ступінь педагогічної творчості майбутнього вчителя музичного мистецтва, яка забезпечує модернізацію різних ланок загальноосвітньої, музичної освіти і сприяє розвитку сталого інтересу до опанування й впровадження в музично- педагогічну практику інноваційних технологій, ми звертаємо увагу на вагомість даної проблеми в системі сучасної фахової підготовки студентів. У статті висвітлено сутність поняття «просвітницько-педагогічна діяльність», розглянуто значення професійних вмінь, які реалізуються у формі просвітницько-педагогічної діяльності, як одного з основних чинників діяльності вчителя музичного мистецтва, що впливає на музично-естетичний та творчий розвиток учнів, розкрито взаємопов'язані рівні внутрішньої регуляції означеного феномена. Саме інноваційний підхід, як інноваційна система поглядів, що об'єднана єдиним фундаментальним задумом, має спряти підвищенню ефективності педагогічного впливу на зростання художньої свідомості, музичної культури учнів завдяки оновленню форм і методів просвітницької роботи, в основі яких висхідним пунктом стають їх відповідність стану інформаційно-комунікативного розвитку суспільства та актуальні музичні інтереси сучасної молоді. У процесі дослідження визначено, що ефективність формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницько-педагогічної діяльності на засадах застосування інноваційних технологій та її теоретико-методичне обґрунтування може здійснюватися за таких основних педагогічних умов: актуалізації життєтворчої мотивації студентів у прагненні до самостійного наукового пізнання, активної професійної позиції, здатності до постійного фахового розвитку; наявності комплексу знань, умінь та навичок щодо можливості самореалізації та самоствердження особистості у процесі просвітницько-педагогічної діяльності; сформованості ціннісної установки на самореалізацію у позанавчальній просвітницькій діяльності; стимуляції інноваційного навчання інтерактивними засобами; використанні в педагогічній практиці форм, методів і засобів мистецьких інновацій, новаторства та самоосвіти, створення нових оригінальних методів навчання; формуванні у студентів позитивного ставлення до просвітницько-педагогічної діяльності; інтеграції різновидів діяльності студентів, спрямованих до досягнення мети; забезпечення освітнього процесу сучасними технічними засобами (відео і аудіоапаратурою, Інтернет та іншими медіатехнологіями), навчально-методичною літературою даного напряму.

Ключові слова: просвітницько-педагогічна діяльність; інноваційні технології; інноваційний підхід; готовність майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницько-педагогічної діяльності; педагогічні умови.



FORMATION OF READINESS OF THE FUTURE TEACHER OF MUSIC ART TO EDUCATIONAL AND PEDAGOGICAL ACTIVITY ON THE BASIS OF APPLICATION OF

INNOVATIVE TECHNOLOGIES

Zhanna Kartashova,

Candidate of Pedagogical Sciences,

Associate Professor of the Department of Music

Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University

Kamianets-Podilskyi, Ukraine

Viktor Labunets,

Doctor of Pedagogical Sciences,

Professor of the Department of Music

Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University

Kamianets-Podilskyi, Ukraine

Abstract

Considering educational activity as the highest degree of pedagogical creativity of the future teacher of music art, which provides modernization of various links of general education and music education, and promotes sustainable interest in mastering and introduction of innovative technologies in music-pedagogical practice, the attention is paid to the importance of this problem in the modern system of professional training of students. The article highlights the essence of the concept of “educational and pedagogical activities”, the importance of professional skills, which are implemented in the form of educational and pedagogical activities as one of the main factors of music art, influencing the musical, aesthetic and creative development of students was examined, the respective levels of internal regulation of this phenomenon were revealed. It is the innovative approach, as an innovative system of views, united by a single fundamental idea, should aim to increase the effectiveness of pedagogical influence on the growth of artistic consciousness, student musical culture by updating forms and methods of educational activities, based on which the ascending point is their compliance with the status of information and communication development of the society and current musical interests of the modern youth. In the course of the research it is determined that the effectiveness of forming the readiness of the future music teacher for educational and pedagogical activities on the basis of the application of innovative technologies and its theoretical and methodological substantiation can be carried out under the following basic pedagogical conditions: actualization of life-creating motivation of students in an effort to acquire independent scientific knowledge, active professional position, ability to continuous professional development; the availability of a set of knowledge, skills and abilities relating to the possibility of self-realization and self-affirmation of the individual in the course of educational and pedagogical activities; the formation of a value attitude to selfrealization in extracurricular educational activities; stimulation of innovative learning by interactive means; the use in pedagogical practice of forms, methods and means of artistic innovations, innovation and self-education, creation of new original teaching methods; formation of students' positive attitude to educational and pedagogical activities; integration of student activities aimed at achieving the goal; providing the educational process with modern technical means (video and audio equipment, Internet and other media technologies), educational and methodological literature in this area.

Keywords: educational and pedagogical activity; innovative technologies; innovative approach; readiness of the future teacher of music art for educational and pedagogical activity; pedagogical conditions.



Вступ / introduction

Постановка проблеми. Сучасна система вищої освіти в Україні характеризується суттєвими змінами, що передбачають пошук інноваційних методів розв'язання освітніх завдань. Відтак актуалізується потреба в оновленні змісту та якості фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, що зумовлено програмними змінами в організації навчання в системі багаторівневої освіти загалом, та у вищому освітньо-мистецькому середовищі, зокрема.

Важливою метою сучасної мистецької освіти та музичного просвітництва є формування в учнів потреби в ціннісному сприйнятті явищ сучасної музичної культури, володіння критеріями визначення духовної та мистецької цінності музичних феноменів різних стилів та напрямів - від класики до сучасної масової культури та музичного фольклору, формування в учнів здатності критичної оцінки у власних художньо-ціннісних преференціях. Необхідність урахування вимог до використання інноваційних технологій в мистецькому освітньому середовищі вимагає формування майбутнього вчителя музичного мистецтва як суб'єкта інноваційної діяльності, й зважаючи на це, переорієнтації його фахової підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У результаті аналізу останніх публікацій та досліджень з'ясовано що проблему підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, які здатні враховувати реалії сьогодення й здійснювати ефективний вплив на виховання сучасної молоді позитивного ставлення до різнобарвного кола художньо-ціннісних феноменів музичного мистецтва, здатності до їх сприйняття, збагачення духовності розглядали Б. Брилін, В. Дряпіка, А. Козир, Г. Падалка, Є. Проворова, О. Реброва, С. Шип та ін.

Філософські основи інноваційних освітніх процесів розкрито в дослідженнях В. Богданова, Є. Винославської, С. Гессена, В. Загвязинського, Л. Карамушки, А. Пригожина, Е. Роджерса, В. Розіна, Б. Саймон, П. Саух та ін.

Вагомий аспект методичної підготовки висококваліфікованих фахівців для закладів шкільної та позашкільної освіти представлено в роботах Ю. Алієва, О. Апраксіної, Л. Базильчука, В. Баннікова, Л. Безбородової, А. Болгарського, Б. Бриліна, Т. Жигінас, Т. Євсєєвої, О. Єременко, Д. Кабалевського, Н. Кічук, І. Кобозевої, Л. Кожевнікової, Л. Кондрацької, С. Коновець, С. Ломова, Л. Масол, О. Мельник, Т. Надолінської, В. Орлова, О. Отич, Г. Падалки, І. Полякової, А. Растригіної, О. Рудницької, Л. Савенкової, Т. Танько, В. Шишкіної, О. Щолокової та ін.

Значним внеском у теорію й практику підготовки майбутніх учителів до організації просвітницької діяльності стали праці В. Андрєєвої, Н. Афоніна, Б. Бадмаєва, Л. Жаркова, М. Зеленецького, І. Зимньої, О. Леонтьєва, В. Петрушина та ін., які розкривають специфіку усної пропаганди як педагогічного процесу, її особливості й закономірності.

На сучасному етапі проблеми удосконалення підготовки вчителя музичного мистецтва до професійно-просвітницької діяльності знайшли відображення в теоретико-методичних працях А. Козяр, О. Кузнєцової, А. Линенко, О. Мельник, Г. Падалки, Є. Проворової, О. Ребрової, С. Шипа та ін.

Водночас, незважаючи на значні та конструктивні досягнення, у сучасній освітній системі концептуальні принципи музичної освіти, а саме: універсальність, інтегрованість, варіативність, діалогічність, вимагають розробки інноваційних підходів до визначення професійної компетентності вчителя музичного мистецтва, найактуальнішим з яких є просвітницький компонент у майбутній педагогічній діяльності.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ / AIM AND TASKS

Мета статті. Визначення та висвітлення особливостей формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницько-педагогічної діяльності на засадах застосування інноваційних технологій.

Завдання статті: шляхом аналізу психолого-педагогічних джерел уточнити сутність понять «просвітництво», «просвітницько-педагогічна діяльність», висвітлити актуальність підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницько-педагогічної діяльності з учнями закладу середньої освіти, окреслити основні педагогічні умови формування фахової підготовленості майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницько-педагогічної діяльності на засадах застосування інноваційних технологій.



Результати дослідження / research findings

Одним з важливих аспектів фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва є просвітницько-педагогічна робота з учнями. Відтак, на сучасному етапі постає завдання вдосконалення практичної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до ефективної організації музичної діяльності школярів на уроках музичного мистецтва й в позаурочний час. Творча спрямованість професіоналізму вчителя актуалізується саме музичним просвітництвом - діяльністю, яка зорієнтована на розвиток музичних здібностей, інтересів, потреб та смаків учнів, що сприятиме вдосконаленню культурного й духовного потенціалу нації.

За міркуванням Т. Румянцевої, просвітництво, будучи закономірною сходинкою в культурному розвитку будь-якої держави, що прямує до індустріалізму, незалежно від національних особливостей його прояву у тій чи іншій країні, містить у собі цілу низку загальних рис, а саме: раціоналізм, що означає віру в необмежені можливості людського розуму; історичний оптимізм, віра в прогрес науки і суспільства, в наявність єдиних цілей історичного розвитку; демократизм, пов'язаний із необхідністю залучення до культури і знання широких верств населення [6].

Питання культурно-просвітницької діяльності та її впливу на художню свідомість суспільства й окремої здавна цікавить зарубіжних та вітчизняних вчених. Вивчаючи феномен просвітницької діяльності вчені позначають її як «культурно-просвітницьку», що завжди є «соціально необхідною діяльністю, метою якої є поширення різного типу інформації, що має пріоритетне значення в межах встановленого рівня розвитку суспільства», а отже пов'язано з цінностями суспільства [1].

У словнику-довіднику за редакцією П. Підкасистого просвітництво визначено як різновид освітньої діяльності, розрахований на значну, офіційно незареєстровану й неоформлену аудиторію [9]. Т. Івеніна у своїх наукових працях вживає словосполучення «просвітницькі прагнення інтелігенції» [3].

В. Астахова визначає три аспекти сутності поняття «просвітництво»: поширення знань, освіти; система закладів загальної середньої освіти у країні; епоха в історії Західної Європи [2].

В. Павленко, у своїх наукових працях зазначає, що просвітницька діяльність - це різновид людської діяльності, спрямований на поширення знань серед різних прошарків населення, а також доброчинність [7].

Поняття «просвітницько-педагогічна діяльність» у науковій та довідковій літературі використовується в різних контекстах, але найбільш загальним і поширеним є повідомлення будь-кому знань або їх поширення серед когось. Діяльність у цій сфері є найважливішою формою прояву життя людини, її активного ставлення до навколишньої дійсності. На думку Є. Помелова, просвітницька діяльність передбачає активні дії в інтересах освіти, які сприяють позитивному перетворенню суспільства, охоплюючи поступовий розвиток освітнього простору [8].

На нашу думку, саме інноваційний підхід, як інноваційна система поглядів, що об'єднана єдиним фундаментальним задумом, має спряти підвищенню ефективності педагогічного впливу на зростання художньої свідомості, музичної культури учнів завдяки оновленню форм і методів просвітницької роботи, в основі яких висхідним пунктом стають їх відповідність стану інформаційно-комунікативного розвитку суспільства та актуальні музичні інтереси сучасної молоді.

Головними ознаками інноваційного підходу вчені визначають:

можливість поетапної організації освітнього процесу, що відповідає типовим для музичної галузі технологій формування комплексу музичних знань, умінь та навичок як виконавського, так і аналітичного характеру;

можливість відтворюваності розробленої методики, її доступність для всіх професійно підготовлених фахівців;

можливість постійного моніторингу освітнього процесу, що дозволяє здійснювати його своєчасну корекцію й тим самим підвищувати ефективність освітнього процесу.

Підготовка студентів до музичного просвітництва учнів на засадах інноваційних технологій має здійснюватися за та трьома етапами та застосуванням відповідних методів. Перший - мотиваційно-настановчий етап - здійснюється методами спонукально-мотиваційного характеру, а саме:

стимулювання студентів-музикантів до осмислення мистецьких вражень;

бесіда, переконання, створення проблемно-ігрових ситуацій, аналіз даних різних інформаційних джерел стосовно типових захоплень і негативної залежності учня;

колективне вироблення стратегії музичного просвітництва сучасних учнів: обговорення, дискусії;

створення плів-листів, банку даних за стильовою класифікацією;

обмін інформацією сучасними комунікаційними засобами (чати, групи в соціальних мережах, хмарні технології тощо); презентація власних музичних захоплень.

На другому когнітивно-компетентнісному етапі забезпечується цілеспрямоване посилення міжпредметних зв'язків, спрямованих на формування просвітницько- педагогічної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва:

удосконалення навичок риторично-грамотного та інтонаціино-виразного викладу своїх аргументів, самостійна інтерпретація та презентація музичних творів;

засвоєння елементів риторико-педагогічної майстерності; «мозковий штурм»;

рефлексивне оцінювання музичних творів;

методика «перевернутого заняття»;

постановка проблемних і творчих завдань; аналіз відео-уроків, музичних сайтів, блоків, форумів; розробка ідеї «дискусійного фан-клубу любителів музики» тощо.

Завдання третього, комунікативно-творчого етапу спрямовуються на активізацію здатності спілкування з учнями на засадах оволодіння стилем неформально-педагогічного спілкування методами включення у тренінги на вдосконалення неформально-педагогічного стилю спілкування:

емоційно-вольова саморегуляція та активізація лідерських й творчих здібностей;

оволодіння програмами Exel, Power, Point, Fotosohop, аудіо- та відео-технологіями;

розробка анотацій та презентаційних медіа-проєктів;

оцінювання виконавської інтерпретації;

створення сценаріїв музично-просвітницьких заходів та їх впровадження у рольових іграх, іграх-змаганнях в умовах шкільної педагогічної практики. просвітницький педагогічний інноваційний тренінг

Одним з необхідних компонентів формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницької діяльності, являє собою синтез музично- педагогічних знань, умінь і навичок активної творчої діяльності студентів у процесі проведення класної, позакласної та позашкільної роботи з учнями і є одним із ефективних чинників формування музично-виконавського досвіду. Організація просвітницької виконавської діяльності студентів має важливе значення для масового естетичного виховання учнів, прояву музично-професійних якостей, творчого потенціалу.

До змісту організаційно-просвітницької практики входить: проведення занять у вокальних і хорових гуртках; у вокально-інструментальних ансамблях (фольклорний, естрадний, академічний); у музичних театрах; у постановках; інсценуванні пісень, музичних казок; у підготовці й проведенні концертів, музичних фестивалів та конкурсів.

Застосовуючи творче прогнозування, планування, розробку і постановку музичних спектаклів, студенти виступають безпосередніми учасниками театралізованого дійства, набувають умінь побудови плану, розробки сценарію або композиції та їх втілення, опановуючи навички режисера, диригента, виконавця. Наслідки музично-педагогічного виконавства слід розглядати як набуття творчого досвіду та реалізації власного професійного потенціалу.

Програма організаційно-просвітницької виконавської практики має включати такі основні вимоги:

ознайомлення студентів із базовими положеннями інструментально- виконавської та вокально-хорової освіти, її цінностями, методами і засобами;

стимулювання потреби до набуття технічних навичок виконання та відповідних умінь;

оцінка власної виконавської діяльності, цілей і мотивів вибору майбутнього фаху;

підготовка до проведення занять з дитячими вокально-хоровими та інструментальними колективами;

забезпечення позитивного ставлення студентів до активного вивчення інструментального та вокально-хорового репертуару з метою ілюстрації творів різних музичних жанрів з словесним коментарем.

Ефективними формами проведення просвітницько-педагогічної практики є бесіди про музику, лекції-концерти, тематичні вечори та інші, які поглиблюють музичні знання, доповнюють, збагачують навчальним матеріалом шкільні програми з музичного мистецтва. Таким чином, виконавська практика створює реальні умови доповнення хрестоматійним матеріалом, не порушуючи тематизму уроків, залучує додаткові засоби для музичного розвитку учнів.

Просвітницько-педагогічна діяльність вчителя-новатора проявляться в:

використанні вже створеного досвіду в нових умовах, удосконаленні відомого відповідно з новими завданнями, освоєнні наукових розробок та їх розвитку;

гнучкості при використанні запланованого в нестандартних ситуаціях;

влучній імпровізації як на основі точних знань і компетентного розрахунку, так і на високорозвинутій інтуїції;

умінні обґрунтувати як завчасно підготовлені, так і інтуїтивні рішення, умінні фантазувати: бачити ближню, середню та далеку перспективи;

умінні продукувати ідею, реалізувати її в конкретних умовах, бачити всі варіанти вирішення однієї й тієї ж проблеми, використовувати досвід інших [4].

Розрізняють п'ять категорій учителів за ставленням до нововведень (за Роджерсом):

новатори - вчителі, які завжди першими сприймають все нове, сміливо його впроваджують і поширюють;

вчителі, які першими здійснюють практичну (експериментальну) перевірку цінностей інновацій у кожній школі;

помірковані, які дотримуються правила «золотої середини» і не сприймають нового до того часу;

вчителі, які більше сумніваються, ніж вірять в нове, вони більше орієнтовані на старі технології, ніж на нові, а сприймають нове лише при загальній позитивній громадській думці;

останню категорію складають вчителі, в яких дуже сильний зв'язок із традиційним, старим підходом до навчання і виховання, вони консервативні й відкидають все нове [5]

Ефективність формування підготовленості майбутнього вчителя музичного мистецтва до просвітницько-педагогічної діяльності та її теоретико-методичне обґрунтування може здійснюватися за таких основних умов:

актуалізації життєтворчої мотивації студентів у прагненні до самостійного наукового пізнання, активної професійної позиції, здатності до постійного фахового розвитку;

наявності комплексу знань, умінь та навичок щодо можливості самореалізації та самоствердження особистості у процесі просвітницько-педагогічної діяльності;

сформованості ціннісної установки на самореалізацію у позанавчальній просвітницькій діяльності;

стимуляції інноваційного навчання інтерактивними засобами;

використанні в педагогічній практиці форм, методів і засобів мистецьких інновацій, новаторства та самоосвіти, створення нових оригінальних методів навчання;

формуванні у студентів позитивного ставлення до просвітницько- педагогічної діяльності (відповідальності, самостійності, оперативності);

інтеграції різновидів діяльності студентів, спрямованих до досягнення мети;

забезпечення освітнього процесу сучасними технічними засобами (відіо і аудіоапаратурою, Інтернет та іншими медіатехнологіями), навчально-методичною літературою даного напряму.

Запровадження вищеназваних педагогічних умов обумовлює взаємозв'язок та послідовність проведення поетапної методично вивіреної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до проведення просвітницько-педагогічної діяльності на засадах застосування інноваційних технологій, що забезпечує ефективність означеного процесу.



Висновки та перспективи подальших досліджень / conclusions and prospects for further research

Підсумовуючи сказане, ми можемо стверджувати, що просвітницько-педагогічна діяльність майбутнього вчителя музичного мистецтва є невід'ємним складником його професійної компетентності. Вчитель музичного мистецтва має володіти не тільки виконавською майстерністю, а й активно використовувати інноваційні методи роботи з учнями, самореалізувати себе в просвітницькій діяльності. Основним завданням просвітницько-педагогічної діяльності є: сприяння виявленню учнем любові до музичного мистецтва; формування в учнів потреби в спілкуванні з мистецтвом.

Перспективним напрямом подальшого дослідження означеної проблеми вважаємо гармонізацію музично-теоретичного та виконавського блоків підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва та установлення міжпредметних зв'язків, до вибору доцільної методики організації просвітницької діяльності учнів.



Список використаних джерел та транслітерація / references (translated and transliterated)

Биттер, М., Симбирцева, Н., 2017. Культурно-просветительская деятельность (к вопросу о содержании понятия). Человек в мире культуры. Региональные культурологические исследования, 2/3(21), 226-230.

Енциклопедія освіти, 2008. Гол. Ред. В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 1040.

Заковоротний, Д., 2004. Народный дом и медамбулатория. Доступно: <http://www.nikograd. com/Books.aspx?command=page&id=21>.

Кубіцький, С., 2002. Деякі аспекти оцінки якості підготовки

конкурентоспроможного фахівця в Україні та за її межами. Київ, Наук.-метод. центр вищої освіти, 100.

Кузь, В., 2005. Модель учителя нової генерації. Рідна школа, 9-10, 33-35.

Новейший философский словарь, 1998 [Сост. А.А. Грицанов], Минск: Изд. В.М. Скакун, 896.

Павленко В., 2010. Освітньо-просвітницька діяльність іноземних педагогів на Волині (ХІХ - початок ХХ ст.): дисертація кандидата педагогічних наук: 13.00.01, Житомир, 299.

Помелова Е., 2009. Просветительство как соціально-педагогический феномен. Доступно: <https://cyberleninka.rU/article/n/prosvetitelstvo-kak-sotsialno-pedagogi-ches kiy-fenomen>.

Словарь-справочник по педагогике, 2004 [авт.-сост. В. А. Мижериков; под общ. ред. П. И. Пидкасистого], Москва: ТЦ Сфера, 448 с.



References (translated and transliterated)

Bitter, M., Simbirceva, N., 2017. Kulturno-prosvetitelskaya deyatelnost (k voprosu o soderzhanii ponyatiya) [Cultural and educational activities (to the question of the content of the concept)], ^elovek v mire kultury. Regionalnye kulturologicheskie issledovaniya, 2/3(21), 226-230.

Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education], 2008. Hol. red. V.H. Kremen. Kyiv: Yurinkom Inter, 1040.

Zakovorotnij, D., 2004. Narodnij dom i medambulatoriya [People's House and Medambulatory]. Dostupno: <http://www.nikograd.com/Books.aspx?command=page&id =21>.

Kubitskyi, S., 2002. Deiaki aspekty otsinky yakosti pidhotovky

konkurentospromozhnoho fakhivtsia v Ukraini ta za yii mezhamy [Some aspects of assessing the quality of training of a competitive specialist in Ukraine and abroad], Kyiv, Nauk.-metod. tsentr vyshchoi osvity, 100.

Kuz, V., 2005. Model uchytelia novoi heneratsii [The model of the new generation teacher], Ridna shkola, 9-10, 33-35.

Novejshij filosofskij slovar [The latest philosophical dictionary], 1998 [Sost. A.A. Gricanov], Minsk: Izd. V.M. Skakun, 896.

Pavlenko, V., 2010. Osvitno-prosvitnytska diialnist inozemnykh pedahohiv na Volyni (XIX - pochatok XX st.) [Educational and professional activity of foreign teachers in Volyn (19th - early 20th century)]: dysertatsiia kandydata pedahohichnykh nauk: 13.00.01, Zhytomyr, 299.

Pomelova, E., 2009. Prosvetitelstvo kak socialno-pedagogicheskij fenomen [Education as a social and pedagogical phenomenon]. Dostupno: <https://cyberleninka.ru/ article/n/prosvetitelstvo-kak-sotsialno-pedagogicheskiy-fenomen>.

Slovar-spravochnik po pedagogike [Dictionary-reference on pedagogy], 2004 [avt.- sost. V.A. Mizherikov; pod obsh. red. P.I. Pidkasistogo], Moskva: TC Sfera, 448.Размещено на Allbest.ru

...