Подкаст як засіб навчання німецької мови студентів-філологів

Огляд сучасних досліджень, присвячених використанню подкастів на заняттях з іноземної мови. Відбір подкастів на відповідність рівню володіння мовленням студентів. Дослідження класифікації вправ для розвитку вмінь аудіювання студентів-філологів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.06.2022
Размер файла 56,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

ПОДКАСТ ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ

Кіршова Ольга Володимирівна,

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри романо-германської філології

та перекладу з німецької мови

Миколаїв

Анотація

подкаст іноземний мова аудіювання

У статті здійснено огляд сучасних досліджень, присвячених використанню подкастів на заняттях з іноземної мови, де ця проблема розглядалася з різних ракурсів, оскільки в умовах пандемії та дистанційного навчання цей комунікаційний інструмент соціальних медіа стає важливим засобом навчання. Аналіз робіт сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених дозволив автору зробити висновок, що попри достатню вивченість проблеми, українські викладачі, як свідчить досвід, нечасто застосовують подкасти на заняттях з іноземної мови у вищій школі. Метою статті було визначено дослідження особливостей використання подкасту як засобу навчання німецької мови студентів-філологів.

Для цього автором вивчено класифікацію подкастів і запропоновано розподіляти подкасти на автентичні подкасти, що не є дидактизованими і мають пройти ретельний відбір на відповідність рівню володіння мовленням студентів, і спеціальні подкасти для вивчення німецької мови, що можуть іноді містити субтитри в якості вербальної опори для аудіювання. Ретельний аналіз переваг використання подкасту як засобу навчання дозволив сформулювати цілі, що можуть бути досягнуті при роботі з ним, а саме: 1) формування соціокультурної компетентності; 2) розвиток вмінь аудіювання та отримання країнознавчої інформації; 3) розвиток вмінь говоріння.

З метою вирішення поставлених у дослідженні завдань автором було визначено труднощі, що можуть виникати при використанні подкастів на заняттях з німецької мови у закладах вищої освіти, і надано перелік німецькомовних подкастів, що можуть використовуватись у навчанні майбутніх учителів німецької мови. Досліджено класифікацію вправ для розвитку вмінь аудіювання студентів відповідно до вітчизняної та зарубіжних технологій роботи із подкастами. Здійснена спроба сформулювати методичні рекомендації для викладачів і визначити перспективи подальших досліджень з даної проблеми.

Ключові слова: подкаст; соціальні медіа; розвиток умінь аудіювання; труднощі; студенти-філологи.

Annotation

PODCAST AS AN EDUCATIONAL TOOL FOR TEACHING GERMAN FOR PHILOLOGY STUDENTS

Olha Kirshova, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Romance-Germanic Philology and Translation from German Petro Mohyla Black See National University Mykolaiv, Ukraine

The article provides an overview of current research on the use of podcasts in foreign language classes, where this problem was considered from various angles, since in the face of a pandemic and remote learning, this social media communication tool is becoming an important learning one. An analysis of the works of modern domestic and foreign scientists allowed the author to conclude that, despite the sufficient axis of the problem, Ukrainian teachers, as experience shows, rarely use podcasts in foreign language classes in high school. The purpose of the article is to study the peculiarities of using the podcast as an educational tool for German language learning to students of philology.

To do so, the author studied the classification of podcasts and proposed to divide podcasts into authentic podcasts that are not didacticized and have to be carefully selected for compliance with students' proficiency in speech level, and special podcasts for learning German, which may occasionally contain subtitles as verbal support for listening comprehension. A thorough analysis of the advantages of using a podcast as a learning tool allowed us to formulate goals that can be achieved when working with it, namely: 1) the formation of socio-cultural competence; 2) development of listening skills and obtaining regional information; 3) development of speaking skills.

In order to solve the problems posed in the study, the author identified the difficulties that may arise when using podcasts in German classes in higher education institutions, and compiled a list of German-language podcasts that can be used in teaching future teachers of German. The classification of exercises for the development of students' listening skills in accordance with domestic and foreign technologies of working with podcasts is studied. An attempt is made to formulate guidelines for teachers and identify prospects for further research on this issue.

Keywords: podcast; social media; development of listening skills; difficulties; students of philology.

Постановка проблеми

Фахівці у галузі іноземних мов вже досить давно вказували на те, що Інтернет слід використовувати не лише для розповсюдження інформації, але і як засіб для комунікації, написання і публікації текстів. Більш ніж 20 років тому були перші спроби організовувати E-Mail-проєкти для спілкування груп з усього світу. Це означає, що Інтернет вже пару десятиліть цікавить викладачів іноземної мови, як мережа, в якій можна організовувати взаємодію студентів між собою. Не може не радувати той факт, що завдяки розвитку Інтернету збільшилося розмаїття соціальних медіа, що значно спрощує процес спілкування у всесвітній мережі. Тобто соціальні медіа - це інструменти комунікації і одним з них є подкаст. В умовах пандемії та дистанційного навчання він стає важливим засобом навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченням можливостей використання в освітньому процесі соціальних медіа взагалі, та подкастів зокрема, займалися як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Так в 2014 році німецькі методисти Д. Рослер та Н. Вюрфель проаналізували передумови та переваги застосування соціальних медіа на заняттях з німецької мови, як іноземної [1]. У свою чергу, С. Моргунова досліджувала дидактичний потенціал подкасту як засобу інтенсифікації навчання іноземної мови в університеті [2]. Н. Грицик описала технологію подкастінгу у викладанні англійської мови за професійним спрямуванням [3]. Роботу О. Ващило присвячено розробленню процедури організації навчання майбутніх інженерів-механіків англійського професійно орієнтованого монологу-міркування із використанням технології подкастингу [4]. Н. Шевцова надала методичну характеристику подкастів для формування німецькомовної соціокультурної компетентності [5]. Проте попри достатню вивченість проблеми, українські викладачі, як свідчить досвід, нечасто застосовують подкасти на заняттях з іноземної мови у вищій школі.

Мета та завдання

Мета дослідження полягає у розкритті особливостей використання подкасту як засобу навчання німецької мови студентів-філологів.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження: вивчити класифікацію подкастів та переваги використання подкасту як засобу навчання, сформулювати цілі, що можуть бути досягнуті при роботі з подкастами, і визначити труднощі, що можуть при цьому виникати.

Результати дослідження

Оксфордський словник англійської мови визначає подкаст як «аудіо- чи відеофайл, що розповсюджується в мережі Інтернет для прослуховування на комп'ютері чи мобільному пристрої, і який є доступним для прослуховування в будь- який зручний для користувача час» [2]. Саме слово «подкаст» (podcast) походить від слів iPod та broadcast (транслювати, передавати).

За С. Моргуновою усі подкасти можна розділити на три групи: аудіоподкасти, що надають інформацію за у вигляді аудіофайлу у форматі MP3, відеоподкасти, у яких інформація подається як відеофайл, скрінкасти, що презентують інформацію у вигляді відеофайлу, в якому за допомогою спеціальної програми на відеозапис накладається аудіодоріжка з коментарями [2, с. 184].

У свою чергу Н. Грицик виокремлює:

1) Автентичні подкасти - аудіофайли, записані носіями мови, що не створювалися спеціально для потреб навчання іноземної мови. Як правило, більшість з них підходять лише для навчання студентів достатньо високого рівня, які можуть сприймати оригінальне мовлення на слух.

2) Викладацькі подкасти - аудіофайли, записані викладачами, як правило, для своїх студентів. Мета цих подкастів - допомогти студентам в опануванні різних аспектів мови і навичок та умінь мовлення.

3) Подкасти студентів - аудіофайли, записані як результат виконання індивідуальних або групових проєктів студентів. Користь від цих подкастів можуть отримати як студенти, що їх створювали (адже вони здійснюють вмотивовану мовленнєву діяльність, активізуючи при цьому лексику і граматику, відпрацьовуючи навички та уміння мовлення), так і ті, хто прослуховує ці файли [3, с. 25].

Проте найбільш прийнятним для нашого дослідження ми вважаємо розподіл німецьких методистів Д. Рослер та Н. Вюрфель, що розрізняють:

- автентичні подкасти, що не є дидактизованими і мають пройти ретельний відбір на відповідність рівню володіння мовленням студентів,

- спеціальні подкасти для вивчення німецької мови, що можуть іноді містити субтитри в якості вербальної опори для аудіювання [1, с. 139].

Аналіз наукових робіт показав, що найбільш детальний перелік переваг використання подкастів на заняттях з німецької мови наведено Н. Шевцовою:

1) можливість використання подкастів без прив'язки до певного часу виходу радіопередачі ;

2) можливість безоплатного абонування;

3) можливість автоматичного завантаження подкастів за допомогою RSS-Feed з подальшим необмеженим використанням;

4) можливість прослуховування безпосередньо на інтернет-сторінці;

5) невичерпність обсягу та широкою тематикою аудіотекстів;

6) різнорівневість подкастів;

7) серійність подкастів;

8) багатофункціональність;

9) автентичність аудіотекстів та можливість розвитку лінгвістичного кругозору під час знайомства з індивідуальними особливостями мовлення носіїв мови;

10) актуальність аудіотекстів;

11) збереження аудіотекстом характеристик усного мовлення;

12) наявність тексту (скрипту) для аудіофайлу або субтитрів для відео файлу;

13) невеликий обсяг аудіофайлів при збереженні їх високої якості;

14) універсальність форматів аудіо- і відеофайлів, що дозволяє відтворювати їх на більшості портативних пристроїв [5, с. 233].

З власного досвіду нам відомо, що завдяки роботі з подкастами на занятті можна досягати наступних цілей:

Формування соціокультурної компетентності.

Так для того, щоб формувати у студентів актуальну картину німецькомовного світу, можна працювати з автентичними подкастами, наприклад Tagesschau in 100 Sekunden. Тоді на початку заняття один із студентів (по черзі) міг би своїми словами робити огляд подкасту попереднього дня. Або, якщо заняття з практики мовлення відбуваються вже не так часто, як, наприклад, на старших курсах, їх можна поділити на робочі групи. Тоді майбутні викладачі могли б робити огляд декількох днів. Як відомо, обговорення актуальних тем позитивно впливає на мотивацію.

Розвиток вмінь аудіювання та отримання країнознавчої інформації.

Поряд з розмаїттям автентичних подкастів існують дидактизовані подкасти, якими студенти можуть користуватися для розвитку вмінь аудіювання і отримання країнознавчої інформації. Так GrьЯe aus Deutschland - це 60 подкастів тривалістю від 8 до 11 хвилин, що можна знайти у вільному доступі на сайті Гете-Інституту. Вони орієнтовані на рівні володіння мовленням А2-В1. Там можна знайти інтерв'ю, автентичні історії та пісні, що представлені ведучими. Їх можна послухати онлайн або скачати.

Використання таких подкастів містить низку переваг:

- Подкасти є не лише майже до всіх країнознавчих тем, вони здебільшого також досить актуальні.

- Студенти розвиватимуть власну медіакомпетентність під час пошуку цікавих німецькомовних подкастів і привноситимуть в освітній процес власні інтереси.

- Регулярне використання подкастів сприятиме розумінню розмовної німецької мови на слух, вивченню нових лексичних одиниць та напрацюванню стратегій роботи з аудіотекстами.

- До дидактизованих подкастів часто додається країнознавчий матеріал і пропонуються вправи на формування мовних і мовленнєвих навичок.

Розвиток умінь говоріння.

Виготовлення власних подкастів сприятиме розвитку вмінь говоріння студентів, а саме вміння робити презентації. До того ж, почувши у запису власну промову вони зрозуміють, наскільки їм вдається німецька вимова. Також вони вчитимуться долати мовні бар'єри та спонтанно вирішувати проблеми. Завантаження і презентація подкастів підвищує мотивацію студентів і тому важливо, щоб подкасти дійсно були викладені в мережу.

Можливі причини того, що подкасти досі не отримали широкого використання на заняттях з іноземної мови у вищих закладах освіти України, вказуються багатьма колегами: низька доступність швидкісного Інтернету для основної маси населення України; великий вибір подкастів робить досить важким процес пошуку потрібних матеріалів; не до всіх подкастів існує транскріпт; створення або пошук потрібного подкасту може займати певний час у викладачів.

На нашу думку, існує ще декілька чинників, що можуть викликати труднощі:

- невисокий рівень медіакомпетентності (умінь і навичок роботи з комп'ютерними сервісами) викладачів;

- навчання з використанням подкастів (як і інші технології навчання) не відбувається само по собі, воно висуває високі вимоги до всіх учасників освітнього процесу, і потребує регулярного тренування на заняттях із студентами (на відміну від епізодичного застосування);

- при використанні соціальних медіа поза межами закладу освіти студенти часто нехтують грамотністю, і ця звичка може бути перенесена на використання подкастів вже у ході аудиторної роботи;

- якщо студенти робитимуть власні подкасти, слід застерегти їх що до використання фото, текстів та музики, що захищені авторським правом;

- мають бути враховані також особисті права студентів (їх бажання або небажання викладати в Інтернет свої відеозображення). Це означає, що слід обов'язково запитати їх думку і ретельно продумати завдання, щоб воно не було спрямоване на розповсюдження особистої інформації.

З метою полегшення процесу організації роботи з подкастами наводимо перелік принципів, що мають бути врахованими у відборі подкастів за Д. Дмітрієвим та А. Мєщєряковим, а саме: принцип відповідності змісту професійної освіти; принцип автентичності; принцип відповідності мовного змісту подкасту рівню мовної підготовки студентів; принцип відповідності змісту подкасту інтересам студентів; принцип актуальності і новизни; принцип якісності звукового та художнього оформлення [6, с. 196].

Також на увагу викладачів заслуговують наступні джерела:

- https://www.dw.com/de/deutsch-lernen/s-2055 відео, аудіо, новини в повільному темпі, новини в оригінальному темпі,

- https://www.ardmediathek.de/,

- https://www.zdf.de/ відео, передачі, репортажі,

- https://learngerman.dw.com/de/begr%C3%BC%C3%9Fungen-auf-deutsch/l- 403227 67/rs-39360021 Nicos Weg,

- http://www.tagesschau.de/100sekunden підбірка якісних та інформативних автентичних подкастів,

- https://www.youtube.com/channel/UCbxb2fqe9oNgglAoYqsYOtQ.

Оскільки розгляд технологій навчання з використанням подкастів, що сприяли б досягненню всіх трьох зазначених вище цілей (формування соціокультурної компетентності, розвиток вмінь аудіювання та отримання країнознавчої інформації, розвиток вмінь говоріння) виходить за межі однієї статті, було вирішено зосередитись на розвитку вмінь аудіювання студентів. Наш вибір було обумовлено також і тим, що складність формування розвитку мовленнєвої компетентності в аудіюванні у порівнянні з іншими видами мовленнєвої діяльності є загальновизнаним і підтвердженим наукою фактом [7; 8].

Аналіз досліджень вітчизняних методистів показав, що технологія роботи з подкастом така ж, як і із звичайним аудіотекстом, і охоплює три етапи: дотекстовий, текстовий і післятекстовий [2 - 5]. Проте німецькі вчені скептично ставляться до розподілу вправ і завдань відповідно до часового моменту їх застосування та виконання, і пропонують класифікувати вправи для навчання аудіювання відповідно до їх цілей [1, с. 109]. Так Д. Рослер та Н. Вюрфель виокремлюють вправи:

- що готують студентів до розуміння тексту шляхом активізації та розширення тих знань, що вони вже мають (підготовчі);

- що підтримують процес розуміння (підтримуючі);

- вправи, що підштовхують студентів далі і ще глибше займатися змістом тексту (поглиблюючі).

Отже, розглянемо детальніше вправи кожної групи, що можуть застосовуватись викладачами у ході навчання студентів аудіювання за допомогою подкастів. Так метою підготовчих вправ є, перш за все, активізація знань, якими студенти вже володіють, і до цієї групи відносяться вправи:

- на зняття лексичних труднощів (повторення лексичних одиниць);

- на зняття граматичних труднощів (повторення граматичних одиниць);

- на активізацію знання країнознавчої інформації;

- на обговорення життєвого досвіду студентів з теми, їх емоцій та думок з цього приводу;

- на передбачення змісту тексту.

Особливо важливим на цьому етапі є ознайомлення студентів з завданням до подкасту. Викладач має обов'язково пересвідчитись, що всім студентам зрозуміло, як відбуватиметься робота з текстом далі, і що від них очікується, що є метою завдання. Як правило, студенти дуже зосереджені під час прослуховування подкасту, і обдумування завдання у цей момент буде непотрібним перевантаженням для них.

Наступна група вправ - підтримуючі - є чисельнішою, оскільки існує багато стратегій аудіювання, що можуть бути застосовані студентами для кращого розуміння тексту, і, відповідно, студентів слід підштовхувати до цього за допомогою таких вправ. Наприклад:

- розкриття значення незнайомих слів за допомогою контексту. Студенти використовують контекст, щоб зрозуміти незнайоме слово;

- розпізнавання ключових слів. У кожному тексті є найбільш важливі для розуміння тексту слова, це - ключові слова. Якщо студенти зрозуміють ці слова, вони зрозуміють і загальній зміст тексту;

- пошук специфічної інформації. Тут мається на увазі режим «вибіркового аудіювання»;

- виділення головної інформації в тексті та відокремлення її від другорядної. Кожен текст містить головну і другорядну інформацію. Коли студент виокремить головну і зосередиться на її розумінні, він збереже власні сили і не впадатиме у відчай, намагаючись зрозуміти кожне слово. Викладач взагалі має навчити студентів просто ігнорувати несуттєве;

- висування припущень що до змісту тексту. Навіть перед переглядом фільму ми намагаємось здогадатись про його зміст за назвою, відповідно і студентів слід спонукати до висування припущень що до змісту подкасту згідно із його заголовком в Інтернеті;

- перевірка припущень. Іноді назва веде думки у неправильному напрямку, тому слід час від часу повертатись до припущень і перевіряти їх;

- простежування структури тексту і їївізуалізація. Візуалізація може сприяти кращому розумінню тексту. Як правило, тут студенти не створюють власних малюнків. Їм дають шаблон таблиці, графіка, діаграми або mindmap, які вони заповнюють під час прослуховування;

- занотовування інформації за категоріями під час першого прослуховування/ перегляду. Викладачі часто рекомендують студентам робити нотатки під час першого прослуховування. Але студенти могли б вести записи за категоріями, наприклад: А. Стосовно цієї інформації я впевнений, що зрозумів її правильно. В. Сподіваюсь, що правильно. С. Я не зрозумів це слово, але вважаю його важливим для розуміння змісту;

- планування другого прослуховування. Тоді (див. попередній пункт) перед другим прослуховуванням можна подивитися переклад незнайомих слів у словнику і, відповідно до записів, спланувати, на яку інформацію слід звернути увагу під час другого прослуховування. Така зосередженість допоможе краще зрозуміти факти, що залишились неясними під час першого прослуховування;

- використання візуальних опор. Якщо йдеться про аудіоподкаст, можна запропонувати студентам розташувати малюнки, що відповідають змісту почутого, у правильній послідовності. Ще простіше викладачу організувати подібну роботу із відеоподкастом, коли замість малюнків будуть кадри побаченого;

- використання вербальних опор. Нагадаємо, що спеціальні подкасти для вивчення німецької мови вже містять субтитри у якості вербальних опор;

- використання текстових опор. За допомогою текстів із пропусками можна надати студентам опору під час прослуховування, або перевірити розуміння;

- дидактичне використання зображення та звуку. При роботі із відеоподкастами можна дидактично використовувати зображення та звук як різні канали надходження інформації. Так можна запропонувати студентам переглянути відеоподкаст спочатку без звуку, або дати їм прослухати відеоподкаст без демонстрації екрану, і попрохати їх висловити припущення що до змісту. До того ж, слід поговорити з ними про процеси сприйняття, щоб студенти усвідомили, що зображення та звук підтримують розуміння у різний спосіб;

- формулювання запитань к тексту. Формулювання запитань дозволяє упорядкувати основну інформацію з тексту. Зазвичай питання до подкастів формулює викладач, але час від часу варто спонукати до цього студентів, тому що занадто детальні запитання слугують скоріш перевірці специфічної або другорядної інформації, проте не допомагають студентам у загальному розумінні тексту;

- зв'язування вже наявних знань із новою інформацією. При формулюванні припущень, а також при розумінні слів, країнознавчих фактів та метафор нам допомагають вже наявні знання. Вони обов'язково мають пов'язуватись із новою інформацією. Д. Рослер та Н. Вюрфель називають цей елаборацією, що розуміється ними як когнітивна стратегія, яку частково свідомо застосовують для розуміння текстів, і яку варто використовувати у навчанні іноземних мов [1, с. 176];

- усвідомлення стратегій аудіювання. Розуміння студентами стратегій аудіювання надає студентам свободу маневрування і потім вони вже доцільно користуються ними для кращого розуміння тексту, обираючи стратегію відповідно до завдання і до типу і характеру самого тексту.

Розглянемо детальніше вправи останньої групи - поглиблюючі. Умовно кажучи, вони слугують вже не стільки розумінню текстів, скільки досягненню інших цілей, що виходять із роботи з текстом. Тут використовують отриману з тексту нову інформацію разом із вже наявною як імпульс для дискусій, креативних завдань та ін. Так, якщо нову інформацію пов'язують із власними раніш набутими знаннями (елаборація), то в даному випадку йдеться про розуміння тексту, але слугуватимуть запропоновані завдання вже розвитку умінь говоріння та письма. Тобто вправи та завдання, що пропонуються в опорі на прослуханий/ переглянутий подкаст, завершатимуть його опрацювання.

Підсумовуючи викладене хочемо зазначити, що, на нашу думку, викладач сам має право вирішувати за яким принципом класифікувати і відбирати вправи: відповідно до часового моменту їх застосування, чи відповідно до цілей. Найголовніше - щоб обрана технологія роботи з подкастом була зручною і зрозумілою для нього, оскільки з нашого досвіду, саме це є запорукою успіху у роботі з подкастами. Як результат - саме в такому випадку зростає мовленнєва компетентність та мотивація студентів.

Висновки

Отже, нами була вивчена класифікація подкастів та переваги використання подкасту як засобу навчання, сформульовані цілі, що можуть бути досягнуті при роботі з подкастами, та визначені труднощі, що можуть при цьому виникати. Це дає підстави стверджувати, що використання подкастів для навчання студентів німецької мови дає змогу удосконалити зміст навчання, урізноманітнити методи та організаційні форми освітнього процесу, створити автентичні комунікативні ситуації, підвищити рівень мовленнєвих вмінь студентів, а також їхню мотивацію. Ми спробували також надати викладачам методичні рекомендації, що могли б полегшити їм використання цього засобу в навчальному процесі. Оскільки, на нашу думку, особливість використання подкасту як засобу навчання німецької мови студентів-філологів полягає у використанні німецькомовних джерел і складності мовленнєвого рівня вправ, що пропонуються майбутнім вчителям, на відміну від вправ, що застосовуються у навчанні студентів нефілологічних спеціальностей, вважаємо, що цей позитивний досвід може бути перенесено на навчання інших іноземних мов, а також у процес підготовки студентів немовних закладів освіти.

Подальші дослідження у цьому напрямку можуть бути присвячені вивченню технологій навчання з використанням подкастів, що сприяли б досягненню таких цілей як формування соціокультурної компетентності та розвиток вмінь говоріння.

Список використаних джерел

1. Rosier, D., Wьrffel, N. 2014. Lernmaterialien undMedien. Mьnchen, Goethe -Institut, 189.

2. Моргунова, С.О., 2018. Дидактичний потенціал подкасту як засобу інтенсифікації навчання іноземної мови в університеті. Збірник наукових праць Херсонського державного університету, Педагогічні науки, Херсон, 1 (84), 183-187.

3. Грицик, Н.В., 2015. Технологія подкастинг у викладанні іноземної мови (за професійним спрямуванням), Вісник Чернігівського національного педагогічного університету, СеріяПедагогічні науки, 124, 24-26.

4. Ващило, О.В., 2021. Організація навчання майбутніх інженерів-механіків англійського професійно орієнтованого монологу-міркування із використанням технології подкастингу, Іноземні мови, 1, 33-39.

5. Шевцова, Н.О., 2019. Методична характеристика подкастів для формування німецькомовної соціокультурної компетентності. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Серія: Педагогічні науки, 161(5), 231-240.

6. Дмитриев, Д.В., Мещеряков, А.С., 2014. Подкасты как инновационное средство обучения английскому языку в вузе, Известия высших учебных заведений, Поволжский регіон, Гуманитарные науки, 3 (31), 192-199.

7. Borisko, N.F., 2004. Curriculum fьr den sprachpraktischen Deutschunterricht an pдdagogischen Fakultдten der Universitдten und pдdagogischen Hochschulen. Київ: Ленвіт, 256.

8. Тарнопольський, О.Б., 2006. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти. Навчальний посібник. Київ: Фірма «Інкос», 248.

References

1. Rцsler, D. Und Wьrffel N. 2014. Lernmaterialien und Medien [Training material and media], Mьnchen, Goethe -Institut, 189.

2. Morhunova, S.O., 2018. Dydaktychnyy potentsial podkastu yak zasobu intensyfikatsiyi navchannya inozemnoyi movy v universyteti [Didactic potential of podcast as a means of foreign language studies intensifying at university], Zbirnyk naukovykh prats' Khersons'koho derzhavnoho universytetu, Pedahohichni nauky, Kherson, 1 (84), 83-187.

3. Hrytsyk, N.V., 2015. Tekhnolohiya podkastynh u vykladanni inozemnoyi movy (za profesiynym spryamuvannyam) [Podcasting technology in foreign language teaching (for professional purposes], Visnyk Chernihivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu, Seriya: Pedahohichni nauky, 124, 24-26.

4. Vashchylo, O.V., 2021. Orhanizatsiya navchannya maybutnikh inzheneriv- mekhanikiv anhliys'koho profesiyno oriyentovanoho monolohu-mirkuvannya iz vykorystannyam tekhnolohiyi podkastynhu [Studies organisation of future mechanical engineers professionally oriented English reasoning monologue with the use of podcasting technologies], Inozemni movy, 1, s. 33-39.

5. Shevtsova, N.O., 2019. Metodychna kharakterystyka podkastiv dlya formuvannya nimets'komovnoyi sotsiokul'turnoyi kompetentnosti [Methodical podcast characteristics for the formation of German-language socio-cultural competence], Visnyk Natsional'noho universytetu «Chernihivs'kyy kolehium» imeni T. H. Shevchenka, Seriya: Pedahohichni nauky, 161(5), 231-240.

6. Dmitriyev, D.V., Meshcheryakov A.S., 2014. Podkasty kak innovatsionnoye sredstvo obucheniya angliyskomu yazyku v vuze [Podcasts as innovative means of studying English at university], Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedeniy, Povolzhskiy regwn, Gumanitarnyye nauki, 3 (31), 192-199.

7. Borisko, N.F., 2004. Curriculum fьr den sprachpraktischen Deutschunterricht an pдdagogischen Fakultдten der Universitдten und pдdagogischen Hochschulen [The program of teaching German as a speciality at pedagogical faculties of universities and pedagogical institutes], Kyyiv: Lenvit, 256.

8. Tarnopolsky, O.B., 2006. Metodyka navchannya inshomovnoyi movlennyevoyi diyal'nosti u vyshchomu movnomu zakladi osvity [Methods of teaching foreign language speech activity at language university], Navchal'nyy posibnyk, Kyyiv: Firma "Inkos", 248.

9. Chernyshova, O. Je., Klymovycjkyj, F. V., Polesova, T. R., Balychevceva, I. V., Samojlenko, I. Gh., Gherasymenko, V. V., Pavlov, Je. M., Krivoshejeva, V. V., Khapchenkova, D. S., 2017. Zastosuvannja interaktyvnykh metodiv navchannja v pidghotovci likariv-pediatriv [Application of interactive teaching methods in the training of pediatricians], Zhurnal «Travma», 18 (1). Dostupno: <http://www.mif-ua.com/archive/article/44309>.

10. Chubenko, V. A., 2021. Vykorystannja informacijno-komunikacijnykh tekhnologhij v aspekti kompetentnisnogho pidkhodu do profesijnoji pidghotovky studentiv-medykiv u zakladakh vyshhoji medychnoji osvity Ukrajiny [The use of information and communication technologies in the aspect of the competence approach to the professional training of medical students in institutions of higher medical education in Ukraine], Interaction of society and science: problems and prospects, 3, 334-336.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.