Оцінка рівня управління освітніми послугами в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка рівня управління освітніми послугами в Україні

Догадіна Валентина Юріївна,

доктор філософії в галузі управління інформаційними системами, доцент кафедри «Соціально-гуманітарних дисциплін», Директор Харківського інституту ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом»

У статті проведено оцінку рівня управління освітніми послугами в Україні на основі аналізу сучасного стану розвитку навчальних закладів та врахування всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у побудові інноваційної системи освіти в країні. Зроблено висновок про нерівномірність розвитку освітніх послуг за областями України. Встановлено, що управління освітніми послугами потребує впровадження принципово нової, якісної моделі управління освітніми послугами на основі поєднання інтересів всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів) щодо побудови інноваційної системи освіти в Україні.

Ключові слова: освітня послуга,, рівень, оцінка, заклади вищої освіти, навчальні заклади, показник, структура, аналіз, здобувачі, студенти.

ОЦЕНКА УРОВНЯ УПРАВЛЕНИЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УСЛУГ В УКРАИНЕ

Догадина Валентина Юрьевна,

доктор философии в области управления информационными системами, доцент кафедры «Социально-гуманитарных дисциплин», Директор Харьковского института ЧАО «ВУЗ« Межрегиональная академия управления персоналом» управління освітні послуги

Ключевые слова: образовательная услуга,, уровень, оценка, высшие учебные заведения, учебные заведения, показатель, структура, анализ, соискатели, студенты.

EVALUATION OF THE EDUCATIONAL SERVICES MANAGEMENT LEVEL IN UKRAINE

Valentyna Dohadina,

Doctor ofPhilosophy in Information Systems Management, Associate Professor of the Department of Social and Humanities, Director of the Kharkiv Institute ofPJSC "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management "

The article assesses the level of educational services management in Ukraine on the basis of current state of educational institutions development analysis taken into consideration all stakeholders (stakeholders) in the construction of an innovative education system in the country. It is noted that the educational services market today is a powerful, widespread economic environment, where relations between its participants are realized in the sphere of creation of a significant element of national wealth - knowledge, abilities, skills, personal intellectual and professional characteristics of human capital of the country. Therefore, the state must clearly identify the priorities of the education system to ensure its international competitiveness. The overall trend of the higher educational institutions number decrease in Ukraine is gradually slowing down. Thus, during the period 2010/2011 - 2018/2019 the total number of Higher Education Institutions decreasedfrom 813 to 652 or by 20%, with the largest drop among private property-based establishments - 30% (for public or communal property-based establishments this figure reached 27%). The change in the number of higher education institutions was mainly due to the decrease in the number of colleges, technical colleges. Accordingly, the number of students of higher education institutions receiving a junior bachelor's degree or a junior specialist's education has almost halved (by 43%). It is established that one of the most important criteria for evaluationg the effectiveness of the Higher Educational Establishment activity is the employment of graduates. After receiving the diploma in 2018, only 49 954 (or 12.1% of all graduates) received a job placement. 66.3% of those studied at the expense of the state budget, and 21.2% - at the expense of local budgets. It is noted that one of the most important factors in the attractiveness of the Higher Educational Establishment is the qualitative characteristics of the teaching staff. The authors conclude the uneven development of educational services in the regions of Ukraine. It is noted that the existing market of educational services is inadequate to the labor market: the offers from higher education significantly exceed the requests of employers. It was revealed that the management of educational services requires the introduction of a fundamentally new, high-quality model of educational services management, based on a combination of interests of all stakeholders (stakeholders) to build an innovative education system in Ukraine.

Keywords: educational service, level, evaluation, higher education institutions, educational institutions, indicator, structure, analysis, applicants, students.

Постановка проблеми

Сьогодні ринок освітніх послуг - це потужне, широко розповсюджене економічне середовище, де відносини між його учасниками реалізуються у сфері створення значного елемента національного багатства: знань, здібностей, навичок, особистих інтелектуальних та професійних характеристик людського капіталу країни. Тому держава повинна чітко визначити пріоритети освітньої системи для забезпечення її міжнародної конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням розвитку освітніх послуг приділялося багато уваги як з боку представників наукової спільноти, так і практиків. Серед них: І. Бузько [1], В. Горський [2], І. Каленюк [3], Е. Кузьмина [4], В. Куценко [5], Р. Патора [6], Д. Шевченко [7], О. Черниш [8], Т. Ящук [9] та ін. Однак, використання сучасних методів оцінки рівня управління освітніми послугами в Україні потребують пильної уваги та відповідного опрацювання.

Метою статті є проведення оцінки рівня управління освітніми послугами в Україні на основі аналізу сучасного стану розвитку навчальних закладів та врахування всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у побудові інноваційної системи освіти в країні.

Виклад основного матеріалу дослідження

У Законі України «Про освіту» зазначено, що «освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання» [10].

Кількість закладів вищої освіти в Україні поступово зменшується. Протягом періоду 2010/2011 - 2018/2019 н. р. загальна кількість ЗВО зменшилася з 813 до 652, або на 20%, найбільше падіння відзначене серед закладів, що засновані на приватній власності, - 30% (для закладів, що засновані на державній або комунальній власності, цей показник сягає 27%). Щорічне зменшення кількості ЗВО на 1 - 2 % є несуттєвим, але в 2014/2015 н. р. падіння відбулося відразу на 13%, що пов'язано з виключенням із загальної статистики навчальних закладів, що розташовані на тимчасово окупованих територіях. При цьому загальна кількість студентів вищих навчальних закладів за цей період зменшилася суттєво - майже на 900 тис. осіб (або на 47%) (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка кількості студентів закладів вищої освіти України в розрізі форм навчання (побудовано на основі [11])

Очевидно, що вечірня форма навчання втратила актуальність: 3089 студентів, що навчалися за цією формою протягом 2018/2019 н. р., складають 0,2% всіх здобувачів вищої освіти в Україні. При цьому й структура кількісного складу набула змін у бік збільшення студентів, що надають перевагу денній формі навчання (рис. 2).

Рис. 2. Зміна структури кількісного складу студентів закладів вищої освіти України за різними формами навчання у 2010/2011 н. р. (а) і 2018/2019 н. р. (б) (побудовано на основі [11])

Зміна кількості закладів вищої освіти відбувалася переважно за рахунок зменшення кількості коледжів, технікумів, училищ. Відповідно й кількість студенти закладів вищої освіти, які здобувають ступінь вищої освіти «Молодший бакалавр» або освітньо-кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст», зменшилася майже вдвічі (на 43%) (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка зміни кількісного складу закладів вищої освіти України різних освітніх рівнів протягом 2010-2019 н. р. (побудовано на основі [11])

Рис. 4 Динаміка зміни кількості студентів ЗВО за джерелами фінансування їх навчання: університетів, академій, інститутів (а), коледжів, технікумів, училищ (б) (побудовано на основі [11])

Протягом 2010-2019 рр. спостереження відзначилася тенденція до суттєвого зменшення кількості студентів ЗВО у розрахунку на 10000 населення майже на 35% (557 в 2010/2011 н. р. проти 361 в 2018/2019 н. р.), що з точністю до 1% співпадає із відповідним показником для студентів, що навчаються в університетах, академіях, інститутах; а для студентів коледжів, технікумів, училищ кількість студентів у розрахунку на 10000 населення зменшилося майже на 42%. Зауважимо, що відповідні підрахунки проводилися по оціночною чисельністю громадян України.

Падіння зацікавленості здобувачів (стейкхолдерів) в отриманні професійно-технічної освіти призвело до нестачі кваліфікованих спеціалістів середньої ланки у різних галузях економічної діяльності.

Загальна чисельність університетів, академій, інститутів, заснованих на державній та комунальній власності залишилася майже незмінною (за весь період спостереження зменшилася до 10%), а кількість відповідних закладів, заснованих на приватній власності зменшилася на 24%. Для коледжів, технікумів, училищ ці показники сягають значень 21% і 35% відповідно (рис. 4).

Більше половини студентів університетів, академій, інститутів навчається за рахунок фізичних осіб. Але й доля державного фінансування є суттєвою: наприклад, в 2018/2019 н. р. за рахунок державного бюджету навчалося 43% студентів. Зацікавленість органів місцевого самоврядування у фінансуванні підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів виявилася наднизькою - частка місцевих бюджетів ледве сягає 1%.

Інша ситуація спостерігається у фінансуванні навчання студентів коледжів, технікумів, училищ. Основна частка фінансування навчання поступово перекладається на місцеві бюджети - 52,6% в 2018/2019 н. р. проти 21,8% в 2010/2011 н. р., а частка державного фінансування зменшилася майже втричі - 13,5% проти 36,3% відповідно; стабільно високою є й частка фінансування за рахунок фізичних осіб, але й вона поступається фінансуванню з місцевих бюджетів - 33,9% проти 41,8%. Рішення про фінансування підготовки кваліфікованих спеціалістів середньої ланки за рахунок коштів місцевих бюджетів неодмінно буде мати позитивні наслідки в зростанні економічних показників розвитку регіонів.

Безумовними лідерами по кількості ЗВО в Україні є м. Київ, Харківська, Львівска та Дніпропетровска та Одеська обл. Саме там на початок 2018/2019 н. р. розташовані 60% всіх університетів, академій, інститутів (рис. 5).

Рис. 5. Кількість університетів, академій, інститутів України на початок 2018/19 н. р. (побудовано на основі [11])

Статистичний аналіз кількісних показників по університетах, академіях, інститутах за областями України представлений в табл. 1.

Таблиця 1

Статистичний аналіз кількісних показників по університетах, академіях, інститутах за регіонами України