Ґендерна лінгвістика в системі мовної загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ґендерна лінгвістика в системі мовної загальної середньої освіти

Стаття висвітлює проблему функціонування ґендерної лінгвістики в системі мовної' загальної середньої освіти. Обґрунтовано необхідність наукового підґрунтя ґендерної проблематики в навчальному курсі української мови для старшої школи. Проаналізовано останні дослідження і публікації з порушеної проблеми. Зазначено, що ґендерні студії критикують явища андроцентризму та ґендерної' поляризації. Визначено теми чинної програми з української мови для старших класів, які найбільш доцільні для реалізації елементів ґендерної лінгвістики («Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей за діяльністю (поет - поетеса, поетка; директор - директорка, робітник - робітниця та ін.)» (10-й клас), «Стилістичні особливості засобів словотвору» (11-й клас) тощо). Акцентовано увагу на особливостях функціонування фемінітивів: специфіці вживання їх у різних літературних стилях і жанрах, їх функціонуванні в мовленні, найпоширеніших помилках у процесі словотворення. Подано систему різ- норівневих вправ і завдань, які сприятимуть формуванню ґендерної компетентності та вихованню ґендерної культури учнів. Підкреслено, що введення до дидактичного матеріалу з української мови елементів ґендерної лінгвістики, зокрема формування в учнів навичок доцільного вживання фемінітивів у різних стилях і жанрах мовлення, сприятиме виведенню назв жінок на рівень загальновживаних стилістично нейтральних слів, що стане справедливим ствердженням значущості жінки в житті суспільства. Наведено різноманітні приклади творення фемінітивів від назв людей за діяльністю, які впливатимуть на вдосконалення мовленнєвої культури учнів. Перспективи подальших досліджень окреслено в необхідності введення відповідного навчального матеріалу до шкільних підручників, у створенні методичних матеріалів для вчителів, підготовці й виданні сучасних словників фемінітивів. Ключові слова: загальна середня освіта, методика навчання української мови, ґендерна лінгвістика, стилістика української мови, фемінітиви.

The article highlights the problem of the functionin gof gender linguistic sin the system of language general secondary education. The necessity of scientific basis of gender issues in the Ukraini an language course for senior school is substantiated. Recent research and publications on the problem have been analyzed. It has been noted that gender studies criticize the phenomena of androcentris mandgender polarization. The topics of the current program for the senior language that are most appropriate for the implementation of elements of gender linguistics (“Maleand femalenouns, meaning the name sof people by activity (poet - poet, poet; director - director, worker - worker, etc.) aredefined" (10 cl.), “Stylistic features of means of word formation" (11 cl.), etc.). Emphasisis place don the peculiarities of the functioning of feminites: the specifics of thei rusein different literary style sand genres, their function ingin speech, the most common mistakes in the process of word formation. The system of different level sof exercises and tasks that will contribute to the formation of gender competence and education of students' gender culture is presented. It is emphasized that the introduction of elements of gender linguistics in to the didactic material from the Ukrainian language, in particular the formation of feminine skills in different styles and genres of speech instudents, will help to bring women's names to the level of common stylistical lyne utral words, which will become a fair sociallife. There are various examples of creating femininities from the names of people by activity, which will affect the improvement of students' speech culture. Prospects for further research are out line din the need for the introduction of appropriate educational material in school textbooks, in the creation of methodological materials for teachers, the preparation and publication of modern vocabulary of feminists. Keywords: general secondary education, teaching method sof Ukrainian language, gender linguistics, stylistics of the Ukrainian language, feminists.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями ґендерної лінгвістики цікавились Ю. Андрійченко, М. Брус, Н. Розанова, Е. Горо- шко, Є. Земська, М. Китайгородська, А. Кирилина, Т. Семашко.

Ґендерні студії зазначених авторів критикують такі явища, як андроцентризм (культурна традиція, яка вивищує чоловічу модель поведінки, сприймає її за єдину норму, принижує й утискує цим права і свободи жіночої половини людства), ґендерна поляризація (намагання вбачати в жінках і чоловіках лише відмінності).

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Варто зазначити, що попри значну кількість наукових розвідок, присвячених різним проблемам ґендерної лінгвістики, питання особливостей реалізації ґендерної проблематики в системі мовної загальної середньої освіти досі залишається малодослідженим. Мета статті - ознайомити вчителів-словес- ників з особливостями наукового підґрунтя реалізації ґендерної лінгвістики у процесі навчання української мови у старших класах, привернути увагу до особливостей функціювання фемініти- вів, а також подати приклади вправ і завдань, виконання яких сприятиме формуванню ґендерної компетентності та вихованню ґендерної культури старшокласників.

Виклад основного матеріалу

Найбільше для використання елементів ґендерної лінгвістики надаються такі визначені чинною програмою теми, як «Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей за діяльністю (поет - поетеса, поетка; директор - директорка, робітник - робітниця та ін.)» (10-й кл.), «Стилістичні особливості засобів словотвору» (11-й кл.).

Ідеться передусім про опрацювання феміні- тивів (від лат. їетіпа - «жінка», femimnus - «жіночий») - групи іменників, маркованих граматичним жіночим родом, альтернативних або парних іменникам чоловічого роду (письменник - письменниця, викладач - викладачка). Фемінітиви називають переважно осіб за родом професійної діяльності, національністю, місцем проживання: лікарка, крутильниця, українка, киянка, волинянка [9, с. 402].

М. Брус зазначає, що тенденції до розвитку фемінітивної системи української мови охоплюють значний історичний період її розвитку, фемінітиви становили своєрідну лексико-семантичну групу слів ще в українській мові XVI-XVN ст., адже були зафіксовані вже в першому церковнослов'янсько- українському друкованому словнику - «Лексисі» Лаврентія Зизанія (1596 р.) [4].

Варто зазначити, якщо ще кілька років тому від іменників - назв осіб за професією або іншими видами діяльності, які не були властиві (або такими вважалися) жінкам, вказівка на особу жіночої статі досягалася за допомогою аналітичних засобів - форм жіночого роду залежних компонентів (присудки-дієслова, означення-прикмет- ники тощо), словосполучень або контекстуальних показників (Професор Галина Іваненко виступила з доповіддю), то нині вживання фемінітивів є цілком звичним (Професорка Галина Іваненко взяла участь у дискусії). Характерна для української мови тенденція до суфіксального творення співвідносних з іменниками чоловічого роду фемі- нітивів дедалі більше посилюється, звичними стають слова мистецтвознавиця, філологиня, міністерка, продавчиня. Загальновживаними стають фемінітиви, які характеризують жінок не лише за діяльними ознаками (професія, посада, окремі функції), ай за вчинками, поведінкою, стосунками, інтересами, уподобаннями (шанувальниця, майстриня, товаришка, вегетаріанка, авантюристка, колекціонерка).

У сучасній українській мові фемінітиви становлять досить численну підсистему слів (понад п'ять тисяч номінацій) і мають належну термінологічну базу [4].

У текстах наукового й офіційно-ділового стилів фемінітиви вживають обмежено. У Класифікаторі професій зі змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 лютого 2019 р. № 259 [1] зазначено: «Назви професій не змінюються за ґендерною ознакою, тобто не може бути жіночої назви професії і навпаки. Наприклад, правильно не «прибиральниця», а «прибиральник службових приміщень», не «завідувачка складом», а «завідувач складом»». Серед винятків у Класифікаторі названо декілька професій, яким притаманне використання тільки в жіночому роді: швачка, нянька, покоївка, сестра-господиня, економка, друкарка - цю редакцію назв професій було офіційно визначено Інститутом української мови НАН України і застосовано у Класифікаторі. Надання ж у штатних розписах, трудових договорах, трудових книжках та інших офіційних документах ґендерної ознаки іншим наявним у Класифікаторі назвам робіт (завідувачка лабораторії, секретарка керівника, паспортистка) є неправильним.

Упродовж останніх років, передусім під впливом засобів масової інформації, ставлення до фемінітивів кардинально змінюється: їх активно вживають як у публіцистичному стилі (Перефразовуючи мого знайомого інженера, фемінітиви можуть бути або до всіх професій, або до жодної, і якщо вам нормально звучить «прибиральниця», а «професорка» - ні, то це про вас не дуже гарно каже (із блога адміністраторки української ВікіпедіїНеІіхіПа), так і в художніх текстах (Сувора, серйозна<...> Соратниця (ЛюкоДашвар).

Подаємо приклади вправ і завдань, виконанням яких учні здобуватимуть і закріплюватимуть знання про фемінітиви, формуватимуть навички доцільного та стилістично виправданого вживання їх у реченнях і текстах.

10-й клас.

1. Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте доцільність уживання фемінітивів, визначте спосіб їх творення.

1. Наші критики ставлять в одну лінію і поетів і поетес і літераторів і літераторок. Не знаю як хто а я не раз казала їм за це спасибі так видатна письменниця Леся Українка відгукнулася про тих тогочасних прогресивних чоловіків які не оминали увагою творчості жінок (З Інтернету).

2. Відомий мовознавець та церковний діяч Іван Огі- єнко стверджував що наша мова витворила парні форми для назв істот чоловічі й жіночі наприклад

3. учитель - учителька, професор - професорка, гість - гостя, друг - другиня, учень - учениця (З Інтернету). 3. Наша дружна команда мовозна- виць вітає колегиню Оксану Петрівну, кандидатку філологічних наук, з Днем народження. Ювілярці зичимо пречудового здоров'я гарного настрою і виключно творчого неспокою (З телеграми).

4. Драматургинярежисерка журналістка засновниця театрального фестивалю Аліна Нелега походить із Трансильванії там вона викладає в університеті та працює художньою керівницею національного театру саме так представила героїню авторських читань модераторка зустрічі літерату- рознавиця та критикиня Ганна Улюра (З Інтернету).

2. Утворіть від поданих іменників чоловічого роду іменники, що позначають осіб жіночого статі. За потреби скористайтеся таблицею. Обґрунтуйте вибір суфікса.

Викладач, підприємець, космонавт, переможець, історик, консультант, автомобіліст, металург, філолог, мовознавець (рис. 1).

Деякі іменники мають варіанти: акторка і актриса, поетка і поетеса

Рис. 1

Дайте відповіді на запитання:

* Які мовні знання вам знадобилися для виконання вправи? Які мовні вміння? Висловте ваше ставлення до активного вживання фемінітивів у мовленні.

* Прокоментуйте вираз «Мовна норма не є усталеною, вона змінюється відповідно до запитів суспільства». Коментар проілюструйте прикладами. Поясніть, чому зміни мовних норм часом сприймаються важко.

3. Прочитайте. Обґрунтуйте доцільність або недоцільність уживання іменників жіночого роду - назв професій (фемінітивів), прокоментуйте їх творення. Яким чином уживання фемінітивів регулюється стилем висловлення? З'ясуйте стильову приналежність кожного з речень.

1. Оперчук Тетяну Дмитрівну призначити на посаду директорки СЗШ № 220 Дніпровського району м. Києва з 1 серпня 2021 р. (З наказу). 2. Як директриса школи, у своїй діяльності протягом звітного періоду я керувалася Статутом школи, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими обов'язками директора школи, законодавством України, іншими нормативними актами, що регламентують роботу керівника загальноосвітнього навчального закладу (Зі звіту про діяльність на посаді протягом навчального року). 3. Кожний твір <...> переходив гостру критику пані директорки (І. Франко).4. Молода директорка прийшла працювати в дуже непросту школу в «неблагополучному» районі, де навчаються дуже непрості підлітки (З рецензії на кінофільм).

11-й клас.

4. Напишіть есе на одну з тем:

- Фемінітиви: мовна мода чи нагальна потреба часу?

- Фемінітиви як засіб боротьби - «проти» чого чи «за» що?

5. Розпочніть виконання проєкту на одну з тем (на вибір):

- Роль ЗМІ у процесі утвердження мовної норми на прикладі вживання фемінітивів.

- Фемінітиви в мовах народів світу.

Висновки

Уведення до дидактичного матеріалу з української мови елементів ґендерної лінгвістики, зокрема формування в учнів навичок доцільного вживання фемінітивів, сприятиме виведенню назв жінок на рівень загальновживаних стилістично нейтральних слів, що стане справедливим ствердженням значущості жінки в житті суспільства.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в необхідності введення відповідного навчального матеріалу до шкільних підручників, у створенні методичних матеріалів для вчителів, підготовці й виданні сучасних словників фемінітивів.

Бібліографічний список

ґендерна лінгвістика українська мова середня освіта

1. «Про створення робочої групи з питань політики тендерної рівності та протидії дискримінації у сфері освіти : наказ МОН України від 3 липня 2015 р. № 713 (зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства освіти і науки № 1007 від 6 жвотня 2015 р. та № 1274 від 20 жовтня 2016 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0713729-15.

2. Класифікатор професій зі змінами, затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 лютого 2019 р. № 259. URL: http://www.buhoblik.org.ua/rizni/classificator/zmist.html.

3. Аніщенко О. Ґендерні дослідження в педагогічній науці та практиці : навчальний посібник / за ред. Г. Лактіонової, Н. Яковець. 2-ге вид., доп. і перероб. Ніжин : Видавництво НДУ ім. Миколи Гоголя, 2008.

4. Брус М. Фемінітиви як відображення історії українського жіноцтва XVІ--XVІІ ст. Українська історична та діалектна лексика : збірник наукових праць. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2007. Вип. 5. С. 144-155. URL: http://194.44.152.155/elib/local/2236.pdf.

5. Ґендер для медій: підручник із ґендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / за ред. М. Маєрчик (гол. ред.), О. Плахот- нік, Г. Ярманової. 220 с. URL: http://shron1.chtyvo.org. ua/Mayerchyk_Maria/Hender_dlia_medii.pdf.

6. Ґендерні стандарти сучасної освіти : збірка рекомендацій. Програма розвитку ООН в Україні. Київ, 2011. URL: https://gender.org.ua/images/lib/2011_ gender_standards_p2.pdf

7. Дика Н., Глазова О. Елементи ґендерної лінгвістики у шкільному навчанні української мови. Інноваційна педагогіка. Видавничий дім «Гельветика»,

2020. Вип. 21. Т 1. С. 116-120.

8. Дика Н., Глазова О. Есе як актуальний вид навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови. Інноваційна педагогіка. Видавничий дім «Гельветика», 2018. Вип. 7. Т 1. С. 78-84.

9. Українська мова : енциклопедія. Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана,

2007. 853 с.

10. Семашко Т Ґендерна лінгвістика в системі сучасної мовознавчої науки. Вісник Маріупольського державного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2010. № 3. URL: http://cyberleninka. ш/artide/n/gendema-fingvistika-vsistemi-suchasnoyi- movoznavchoyi-nauki.

11. Шевченко З. Словник ґендерних термінів. Черкаси: видавець Чабаненко Ю., 2016. URL: http://a-z-gender.net/ua.

Размещено на Allbest.ru