Використання цифрових технологій: потенціал української науки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український інститут науково-технічної експертизи та інформації

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ

Кваша Т.К.

завідувач відділу

Планом пріоритетних дій Уряду України на 2021 рік (№276-р від 24.03.2021) поставлене широке коло завдань у сфері інформатизації суспільства, створення електронних реєстрів, розвитку ІТ-бізнесу, штучного інтелекту, тощо. Організації системи ООН наголошують на важливій стратегічній ролі форсайту, який генерує уявлення про майбутні виклики та нові ідеї для розробки політики [1, 2].

З огляду на сказане зросла актуальність технологічного форсайту на підтримку цифрової трансформації економіки та суспільства України.

Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації (УкрІНТЕІ) розроблено Методику здійснення форсайтних досліджень із визначення нових пріоритетних напрямів наукової та інноваційної діяльності України на 2022-2026 рр. і проведено ці дослідження за 7 напрямами або сферами: форсайт цифровий трансформація інноваційний

• енергетика;

• інформаційно-комунікаційні технології;

• індустрія (нові матеріали, машинобудування, транспорт, будівництво);

• раціональне природокористування;

• науки про життя (сільське господарство та медицина);

• соціально-гуманітарна сфера;

• національна безпека.

Методика здійснення форсайтних досліджень включає 5 етапів, один з яких представляє собою збір пропозицій від представників наукових організацій та закладів вищої освіти (“науковці“) щодо дослідних робіт із розроблення нових технологій. На другому етапі експерти-практики вибирали ті пропозиції науковців, які є потрібними для їх організацій та які можна впровадити.

Аналіз анкетування науковців дозволяє визначити потенціал української науки у цій сфері.

Результати. Розроблення нової системи пріоритетних напрямів розвитку науки та інноваційної діяльності було розпочато наказом МОН від 15.02.2021 № 196 щодо створення Робочої групи, якою рекомендовано здійснювати цю роботу шляхом об'єднання зусиль законодавчої, виконавчої влади, широких кіл наукової спільноти і реального сектору економіки.

Залучення до форсайтних досліджень широкого кола представників наукової та бізнес-спільноти забезпечило неупередженість вибору пріоритетних напрямів розвитку досліджень і розробок та інновацій. Загалом в обговореннях взяло участь понад 2,5 тис. учасників, в тому числі 1556 експертів-науковців та 1062 експерти-практики.

За напрямом «інформаційно-комунікаційні технології» на І етапі опитування 148 експертами-науковцями надано 231 пропозицію. У складі 148 експертів-науковців - 40 представники науково-дослідних інститутів академій наук України, 82 - представники університетів, 3 - представники навчально-наукових інститутів та центрів.

За кількістю пропозицій найбільшу питому вагу займає група «Нормативно-правове та методичне забезпечення ІКТ», що охоплює загальні питання з розвитку сфери ІКТ, які надано у вигляді методичних рекомендацій, стратегій, концепцій - 17,5% (40 пропозицій). Із цих 40 пропозицій 16 стосуються: державної стратегії розвитку телекомунікаційної мережі загального користування України, національної стратегії і тактики побудови інформаційного суспільства (суспільства знань), концептуальної моделі цифрового інклюзивного суспільства в Україні, концептуальної моделі формування креативної економіки країни та інституційних і фінансових механізмів самореалізації людського потенціалу в умовах цифрової трансформації, концепції розвитку телекомунікацій в Україні, розроблення рекомендацій щодо розвитку нормативної бази сфери телекомунікацій України, розроблення концепції формування системи правового забезпечення проектування, виробництва та застосування базових складових технологій цифрової трансформації тощо. Пропозиції із методичного забезпечення стосувалися методик використання ІКТ для освіти і навчання та методики опрацювання розміщення об'єктів транспортної інфраструктури відповідно до геологічних факторів впливу.

Крім того, за напрямом Медицина отримано ще 15 пропозицій щодо застосування ІКТ технологій для телемедицини, формування реєстрів та 8 пропозицій із застосування штучного інтелекту для діагностики захворювань і створення нових ліків. Лише одна пропозиція стосується розроблення моделі комунікативної діяльності в публічному управлінні охороною здоров'я.

У соціально-гуманітарній сфері також надано пропозиції із використання ІКТ в управлінні, освіті, інших сферах життя, які об'єднані у групи під назвами “Організаційний та методологічний супровід функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів управління і моніторингу її ефективності“, “Цифровізація професійної освіти“, “Цифровізація різних сфер життя“, “Цифровізація культурної спадщини і використання великих даних“, які включають 16, 26, 27 та 4 пропозиції відповідно.

До таких пропозицій, наприклад, відноситься розроблення:

• Комплексної концепції підвищення комунікативної компетентності сучасних студентів в умовах цифровізації сучасного суспільства.

• Становлення та розвиток інституту електронних петицій в Україні. Запровадження та розвиток інституту референдумів та виборів за допомогою інформаційно-телекомунікаційних технологій.

• Методики оцінки впливу цифровізації на виробничий процес суб'єкту підприємницької діяльності на базі «великих даних».

• Прогнозування динаміки соціально-економічного розвитку міст ОТГ і областей у зв'язку із цифровізацією економіки, змінами на регіональному ринку праці та у відповідності зі стратегіями розвитку зазначених адміністративно-територіальних одиниць.

• Приймання-передавання документів в електронній формі на постійне зберігання.

• Оцифрування аудіовізуальних документів.

• Інтелектуальна технологія кібербезпеки і т.д.

Таким чином, українська наука пропонує багато досліджень і технологій із використання цифрових технологій у всіх сферах життя, при цьому частина пропозицій стосується саме правового забезпечення соціальної трансформації внаслідок використання таких технологій. Ці пропозиції стосуються розроблення стратегій, концепцій і рекомендацій щодо розвитку нормативної бази сфери телекомунікацій і цифрової трансформації України. Все сказане свідчить про наявність значного наукового потенціалу України для її цифровізації і правового забезпечення побудови інформаційного суспільства.

В то й же час, широкий розподіл пропозиції по ІКТ у розрізі всіх напрямів дослідження свідчить про нагальну потребу багатьох сфер, зокрема, освіти, охорони здоров'я, енергетики, промисловості, а також на місцевому рівні надолужити відставання у цифровій трансформації їх діяльності.

Список посилань

1. Strategic foresight for the post-2015 development agenda. Report of the Secretary-General. Commission on Science and Technology for Development Eighteenth Session. Geneva, 4-8 May 2015. E/CN.16/2015/3.

2. Foresight Manual. Empowered Futures for the 2030 Agenda. UNDP Global Centre for Public Service Excellence Singapore, January 2018. С. 5.

Размещено на Allbest.ru