Інтегративна художньо-педагогічна технологія в підготовці майбутнього вчителя до організації дозвілля дітей

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Інтегративна художньо-педагогічна технологія в підготовці майбутнього вчителя до організації дозвілля дітей

Гончарук О.В.

Гончарук О.В., канд. пед. наук, доцент, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

У статті проаналізовано сутність і структуру інтегративної художньо-педагогічної технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів. Інтегративну художньо-педагогічну технологію професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей визначено як динамічний процес конструювання професійної підготовки з метою формування загальних та фахових компетентностей фахівця, що заснований на інтеграції змісту, способів та засобів взаємодії суб'єктів навчання; реалізація такої технології передбачає емоційно забарвлену суб'єкт-суб'єктну взаємодію викладача і студентів, самих студентів в освітньому процесі закладу вищої освіти, методи й засоби організації різних видів художньо-творчої діяльності молоді із залученням творів мистецтва, аудіовізуальних, комп'ютерних ресурсів, онлайн-платформ та сайтів тощо.

Структуру інтегративної художньо-педагогічної технології підготовки студентів до організації дозвілля молодших школярів нами подано за критеріями технологічності. Зокрема, обґрунтовано концептуальну основу; розкрито через аналіз мети й змісту навчання змістову частину структури; проаналізовано методи й форми роботи педагога й пізнавальної діяльності студентів, тобто процесуальну її частину.

На основі структури подано модель інтегративної художньо-педагогічної технології підготовки студентів до організації дозвілля молодших школярів.

Автором також зауважено, що використання будь-якого зі складників змодельованої технології потребує насамперед умілого управління з боку викладача як професійно компетентної й художньо розвиненої особистості і залучення, відповідно, студентів до активного й усвідомленого ціннісно-естетичного сприйняття інформації.

Ключові слова: дозвілля, дозвіллєва діяльність, підготовка вчителів початкової школи, педагогічна технологія, інтеграція, інтегративна художньо-педагогічна технологія.

INTEGRATIVE ART AND PEDAGOGICAL TECHNOLOGY IN PREPARATION OF THE FUTURE TEACHER TO THE ORGANIZATION OF CHILDREN'S LEISURE

The article analyzes the essence and structure of integrative art and pedagogical technology in preparation of future primary school teachers to the organization of junior schoolchildren's leisure activities.

Integrative art and pedagogical technology of professional training of future primary school teachers to organize children's leisure is defined as a dynamic process of professional training creation, in order to form general and professional competencies of the specialist, based on integration of content, methods and means of interaction; implementation of such technology involves emotionally colored subject-subject interaction of teacher and students, students themselves in the educational process of higher education, methods and means of organizing various types of artistic and creative activities of young people with works of art, audiovisual, computer resources, online platforms and sites, etc. The structure of the integrative artistic and pedagogical technology of preparation of students to the organization of junior schoolchildren's leisure is presented by us according to the technology criteria. In particular, the conceptual basis is presented; the semantic part of the structure is revealed through the analysis of the purpose and content of training; methods and forms of work of the teacher and cognitive activity of students, its process is analyzed.

Based on the structure, a model of integrative art and pedagogical technology of preparing students to the organization of junior schoolchildren's leisure is presented.

The author also noted that the use of any of the components of the simulated technology requires first of all skillful management by the teacher as a professionally competent and artistically developed person and the involvement of students in active and recognised value and aesthetic perception of information.

Key words: leisure, leisure activity, preparation of primary school teachers, pedagogical technology, integration, integrative art and pedagogical technology.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Інноваційні процеси, які відбуваються в сучасній освіті, вимагають відповідних змін у підготовці фахівців. Особливий акцент здійснено на підготовку педагога, здатного впроваджувати в освітній процес інноваційні технології, будувати взаємодію з іншими суб'єктами на засадах інтеракції, партнерства й паритетності. Важливою є підготовка майбутнього вчителя до організації дозвіллєвої діяльності дітей, формування в них здатностей поновлювати свої розумові ресурси якісним і різноманітним відпочинком та дозвіллям.

У Концепції «Нова українська школа» (2016) зазначається, що вчитель початкової школи має сформувати в дитини розуміння творів мистецтва, вміння розвивати власні естетичні смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття прекрасного [7], а це можливо лише за сформованості в учнів здатності урізноманітнювати своє дозвілля відповідно до бажань, інтересів та потреб. Відповідно до цього вчитель має володіти високим рівнем готовності до реалізації завдань естетичного виховання як важливого складника особистісного становлення молодших школярів із залученням інтегративних художньо-педагогічних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

естетичний інтегративний художній педагогічний

Різні аспекти інтеграції змісту, форм, технологій в організації освітнього процесу знаходять відображення в працях учених. Так, питання дидактичної інтеграції розкриті в наукових розвідках О. Данилюка, І. Козловської; поліхудожнього виховання - в доробках О. Рудницької, Г. Шевченко, Б. Юсова. Процеси художньо-естетичної інтеграції були предметом вивчення Н. Аніщенко, Е. Бєлкіної, Н. Волкової, Л. Масол, Г. Падалки, Л. Рапацької, O. Щолокової та інших. На інтегративній основі засновані зарубіжні педагогічні технології художнього виховання Є. Жака-Далькроза, К. Орфа, P. Штайнера. Ідею центрованості інтегрованого навчання на особистісному аспекті підтримують провідні фахівці з питань комплексного використання мистецтв у художньому розвитку учнів (Т. Пеня, Л. Савенкова, Н. Тєрєнтьєва, Г. Шевченко, Б. Юсов).

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Проте, як свідчить аналіз педагогічної літератури, в наукових доробках учених сьогодні відсутнє однозначне трактування сутності й структури інтегрованої художньо-педагогічної технології підготовки майбутніх педагогів. Недостатньо, на нашу думку, визначено роль і місце досліджуваної технології в системі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. А відтак ця проблема є надзвичайно актуальною й своєчасною для її теоретико-практичного розв'язання.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні сутності та структури інтегрованої художньо-педагогічної технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей. Реалізація мети потребує виконання таких завдань: 1) визначити сутність інтегрованої художньо-педагогічної технології підготовки майбутніх учителів до організації дозвілля особистості; 2) змоделювати структуру інтегрованої художньо-педагогічної технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей.

У процесі наукового пошуку використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, спостереження, моделювання.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукової літератури засвідчує, що сьогодні педагогічні технології трактують як: методи, прийоми, засоби навчання (В. Паламарчук та інші); спеціальну організацію змісту навчання та добір до нього творчих завдань (В. Бухвалов та інші); тактика реалізації освіти в навчально-виховному процесі шляхом запровадження моделей цього процесу й тотожних моделей управління ним, проектування процесу (О. Аніщенко, О. Яковець); формування особистості учня (В. Безпалько та інші) тощо. Нам імпонує думка Г. Селевка, який розглядає педагогічні технології як поняття, в якому інтегровано три аспекти: науковий (визначення та розробка мети, змісту й методів навчання, виховання, проектування педагогічних процесів), процесуально-описовий (системний опис взаємовідповідності мети, змісту, методів і засобів для досягнення результату) та процесуально-дієвий (функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів) [10].

Узявши до уваги погляди О. Аніщенко, В. Безпалько, Г. Селевко, О. Яковець та інших, педагогічну технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей розуміємо як конструювання освітнього процесу в закладі вищої освіти, спрямоване на гарантоване досягнення мети (формування фахових компетентностей організації дозвілля учнів) з дотриманням чітких процесуальних аспектів (діагностичності мети підготовки, наукової й художньої спрямованості та інтегрованості змісту професійної підготовки, інтерактивності форм та методів).

Для дослідження важливим є визначення сутності та структури інтегративної художньо-педагогічної технології підготовки вчителя початкової школи до організації дозвілля дітей. На наше переконання, визначення компонентів інтегрованої художньо-педагогічної технології має здійснюватися відповідно до критеріїв технологічності, під якими Т. Гришина, Т. Давиденко, Г. Селевко розуміють систему вихідних положень щодо конструювання та реалізації будь-якої педагогічної технології. До критеріїв технологічності вони відносять такі вимоги: технологія має розроблятись у межах певної педагогічної концепції (критерій концептуальності); як системоутворювальний компонент технології повинні розглядатися цілі, згідно з якими мають визначатися всі інші її складники (критерій цілеспрямованості); технологія має містити діагностичні процедури, за допомогою яких можна визначити ступінь досягнення запланованих цілей у будь-який проміжок часу (критерій діагностичності); необхідною виявляється відповідність організаційного складника технології її цільовому компоненту (критерій оптимальності); упровадження технології повинно забезпечити досягнення запланованих результатів усіма учасниками навчально-виховного процесу (критерій надійності) [1]. Водночас педагогічні технології мають певну структуру (за Г. Селевком), яка, по суті, й базується на критеріях технологічності: 1) концептуальна основа; 2) змістова частина (мета й зміст навчання, виховання, управління); 3) процесуальна частина (технологічний процес), тобто засоби, методи для досягнення мети (методи й форми пізнавальної діяльності вихованців, а також методи й форми роботи педагога, діагностика педагогічного процесу, управління ним) [10].

Проаналізуємо модель інтегрованої художньо-педагогічної технології підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей. Так, в основі структури інтегрованої художньо-педагогічної технології підготовки майбутніх педагогів до організації дитячого дозвілля лежить її концептуальне підґрунтя.

Проблема розкриття сутності, структурних компонентів та шляхів реалізації художньо-педагогічної технології аналізується в наукових доробках О. Красовської, О. Мариновської, Л. Масол, М. Ратко та інших.

Художні педагогічні технології розглядаються як такі, які в основі освітньо-пізнавального контенту інтегрують матеріал з різних видів мистецтва. Водночас науковцями художньо-педагогічна технологія розглядається як теоретично і методично обґрунтований спосіб організації навчально-виховного процесу, спрямований на оптимальне досягнення цілей мистецької освіти в єдності навчання та естетичного виховання учнів на основі реалізації потенціалу художніх цінностей; результатом такої організації є формування ціннісно-смислової сфери особистості та розвиток ключових, предметних і міжпредметних компетентностей за допомогою гнучкого управління та коригування спільних дій учителя й учнів відповідно до педагогічної ситуації. Реалізація цієї технології сприяє художньо-педагогічній підготовці, яка розглядається як важливий механізм культурної спадкоємності, форма збереження і розвитку культурного надбання нації і всього людства, фактор життєздатності молодого покоління, яке завтра буде визначати долю України як важливий ресурс духовного відродження і стратегічний напрям державної політики і зумовлює її визначення як процес і результат педагогічно організованого становлення особистості студента як суб'єкта культури та освіти шляхом освоєння системи художньо-педагогічних знань, цінностей, принципів комунікації та досвіду художньо-педагогічних практик [5, с. 4].

Також є різні види художніх технологій, серед яких Л. Масол визначає інтегровані художньо-педагогічні технології [5]. О. Баглай зазначає, що інтегровані технології навчання відображають особливості освоєння наукової галузі, навчальної дисципліни, теми і використовують для цього конкретні методи навчання [2, с. 216]. Об'єктом інтеграції можуть бути будь-які компоненти педагогічної діяльності, явища чи предмети: матеріальні й ідеальні об'єкти (принципи, концепції, поняття, ідеї, теорії), діяльність (методи, форми, технології), особистість (стан, якості, характеристики, мотиви) [9]. Але обов'язковою умовою є визначення інтегратора, яким можуть виступати такі компоненти змісту освіти, як здатність включатись в іншій зміст, об'єднуватись із ним у системи вищого рівня, не втрачаючи своєї сутності. У контексті нашого дослідження інтегруючим фактором буде виступати зміст дисциплін циклу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи та педагогічні технології підготовки фахівців.

На думку О. Красовської, в художньо-педагогічній технології інтеграція здійснюється навколо таких універсальних понять, як стиль, жанр, течія у мистецтві, засоби виразності художнього мовлення, які об'єднують розрізнені складники художньої культури. Загальні для природи мистецтва закономірності: ритм, гармонія, пропорція, рівновага, симетрія й асиметрія, динаміка, статика, контраст і нюанс. У процесі сприймання мистецтва інтегруючими категоріями є емоційно-естетична оцінка, художній образ, ідея, форма, композиція, напрям, стиль, жанр. Саме завдяки взаємопроникненню різних видів мистецтва стає повнішим усвідомлення сутності художньої культури загалом [4, с. 245].

Зазначені види інтеграції реалізуються в освітньому процесі через сукупність методів, прийомів, педагогічних ситуацій, які мають на меті активізацію мислительних прийомів та операцій і стимулюють образні асоціації особистості, переміщуючи естетичний досвід в інші ситуації.

Ми погоджуємося з думкою О. Красовської, яка зазначає, що художньо-педагогічні технології передбачають використання декількох видів мистецтва одночасно, комплексно; здійснення комплексного підходу шляхом поєднання базових предметних компонентів з іншими видами мистецтва та із залученням аналогів з різних видів творчості; врахування змісту художньо-творчої діяльності студентів залежно від їхніх вікових особливостей та особистісних нахилів і уподобань (вбачається доцільними порівняння найбільш ефективного використання для інтеграції окремих видів, наприклад: колір у малярстві та фонетиці мовлення і виконавство у музиці; театралізована драматизація, створення музики, досконалі форми малювання та сприймання); поєднання індивідуальної художньо-творчої діяльності з колективною поліхудожньою творчістю [4, с. 246].

Отже, узагальнюючи, можна зазначити, що інтегративні художньо-педагогічні технології професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей визначаємо як динамічний процес конструювання професійної підготовки з метою формування загальних та фахових компетентностей фахівця, що заснований на інтеграції змісту, способів та засобів взаємодії суб'єктів навчання. Реалізація художньо-педагогічних технологій підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей передбачає емоційно забарвлену суб'єкт- суб'єктну взаємодію викладача і студентів і самих студентів в освітньому процесі закладу вищої освіти, методи й засоби організації різних видів художньо-творчої діяльності молоді із залученням творів мистецтва, аудіовізуальних, комп'ютерних ресурсів, онлайн платформ та сайтів тощо.

Змістовою частиною моделі інтегрованої художньо-педагогічної технології є мета й зміст професійної підготовки вчителя до організації дозвілля молодших школярів. Так, метою підготовки фахівців початкової школи до організації дозвілля дітей визначено цілеспрямоване й системне формування в студентів фахових компетентностей естетично-художньої організації дозвілля дітей.

Узявши за основу фахові компетентності, передбачені ОПП Початкова освіта першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта, галузі знань 01 Освіта/педагогіка [8] та особливості художньо-естетичного виховання дітей, виокремимо компетентності вчителя початкової школи як організатора дозвілля дітей (табл. 1).

На забезпечення програмних результатів навчання, передбачених ОПП, спрямований зміст підготовки вчителів початкової школи до організації дозвілля. Так, навчальним планом підготовки бакалавра за спеціальністю 013 Початкова освіта галузі знань 01 Освіта/педагогіка (2019 р.) передбачено цикл нормативних дисциплін методики навчання мистецької освітньої галузі, а саме: образотворче мистецтво з методикою навчання, музичне мистецтво з методикою навчання, основи хореографії з методикою навчання, в процесі вивчення яких яскраво прослідковуєтеся реалізація інтегрованої художньо-педагогічної технології [6]. Водночас з метою ефективного формування в майбутнього вчителя початкової школи компетентностей організації дозвілля учнів нами розроблено навчальну дисципліну «Організація дозвіл- лєвої діяльності молодших школярів», змістовий компонент якої акумулює теми про різні види мистецтва та їх використання в процесі організації дозвілля дітей [3]. Саме вивчення вказаного курсу спрямоване на формування інтегрованих компетентностей, визначених в ОПП підготовки студентів за спеціальністю 013 Початкова освіта, а саме:

- організаційна компетентність: здатність планувати, організувати, координувати, контролювати та оцінювати діяльність і взаємодію її суб'єктів; спроможність до роботи в міждисциплінарній команді під керівництвом лідера (учителя) у процесі виконання навчально-педагогічних завдань;

- психолого-педагогічна компетентність: володіння базовими знаннями з педагогіки й психології та вміння їх застосовувати, знання закономірностей особистісного становлення й розвитку людини на різних вікових етапах; психологічних механізмів навчання та виховання дитини задля забезпечення спрямованої соціалізації й інтеграції особистості;

- культурологічна компетентність: засвоєння теоретико-прикладних основ дозвіллєзнавства та усвідомлення дозвілля як одного з культурних феноменів;

- методична компетентність: володіння дидактичними методами й прийомами та вміння їх застосовувати в процесі навчання й у подальшій практичній діяльності [3, с. 101].

Процесуальна частина моделі (технологічний процес) передбачає вибір методів та засобів для досягнення мети (методів і форм пізнавальної діяльності студентів, діагностику освітнього процесу за впровадження інтегрованої художньо-педагогічної технології та управління ним).

Г. Селевко зазначає, що технологічний процес може включати додаткові, міждисциплінарні, міжгалузеві, допоміжні технології [10]. Тому запропонований нами технологічний складник інтегрованої художньо-педагогічної технології підготовки майбутніх учителів акумулює: організаційні технології як форми організації пізнавальної діяльності студентів на заняттях (індивідуальні, парні, групові, колективні, масові); інформаційні технології як сукупність методів і прийомів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, Інтернет; поліграфічні технології (О. Аніщенко, Н. Яковець); технології емоційно-семантичного резонансу, ціннісно-смислової і понятійної ідентифікації, емоційно-семантичного резонансу як пошуку і встановлення студентами під керівництвом викладача емоційної спорідненості художніх образів у різних видах мистецтва під час сприймання та у практичній творчій діяльності на основі взаємовпливу різних мистецьких мов - інтонаційної в музиці, в скульптурі, інтонаційно-пластичної в пантомімі, пластично-рухової в хореографії (Л. Масол); інтерактивні технології як технології кооперативного навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо); колективно-групового навчання (мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, ажурна пилка та інші); ситуативного моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація та інші); опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, метод «Займи позицію», кейс-метод, дискусія тощо) (О. Пометун).

Таблиця 1. Компетентності вчителя - організатора дозвілля дітей

Використання будь-якої з названих вище технологій потребує насамперед умілого управління з боку викладача як компетентної, художньо розвиненої особистості з широкою ерудицією й кругозором і залучення, відповідно, студентів до активного й усвідомленого ціннісно-естетичного сприйняття інформації.

Отже, структура інтегрованої художньо-педагогічної технології представлена концепцією, змістовим та технологічним складниками, що визначають основну концепцію, мету, зміст, методи й засоби інтегрованої художньо-педагогічної технології підготовки вчителя, які в єдності спрямовані на підготовку студента до ефективної організації дозвілля дітей. Реалізація інтегрованої художньо-педагогічної технології буде ефективною за ініціативи й прояву суб'єктності студента в пошуку споріднених ціннісних смислів і зв'язків у міжвидових мистецьких явищах, творчості й креативності в процесі професійної підготовки.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У процесі наукового пошуку на основі поглядів учених педагогічну технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвілля дітей розуміємо як конструювання освітнього процесу в закладі вищої освіти, спрямоване на гарантоване досягнення мети (формування фахових компетентностей організації дозвілля учнів) з дотриманням чітких процесуальних аспектів (діагностичності мети підготовки, наукової й художньої спрямованості змісту професійної підготовки, інтерактивності форм та методів). Структуру інтегрованої художньо-педагогічної технології становлять концепція, змістовий та процесуальний складники, кожен з яких спрямований на формування в студентів фахових компетентностей організації дозвілля дітей. З метою формування в дитини молодшого шкільного віку визнання її як суб'єкта будь-якої діяльності, в тому числі й дозвіллєвої, професійна підготовка майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності учнів початкової школи має реалізуватися за допомогою інтегрованої художньо-педагогічної технології, яка передбачає опановування студентами теоретичними, методичними, психолого-педагогічними основами організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів і набуття практичних умінь організації дозвілля учнів в освітньому середовищі початкової школи; володіти ораторським мистецтвом, уміти здійснювати підбір репертуару, музичного супроводу, засобів візуалізації цілеспрямованого дозвілля дітей.

Проведене дослідження не претендує на вичерпний розгляд проблеми, оскільки детального вивчення потребують механізми реалізації інтегрованої художньо-педагогічної технології в освітньому процесі підготовки вчителя початкової школи до організації дозвілля молодших школярів, що ми і вбачаємо перспективою подальших наукових розвідок.

Література

1. Аніщенко О.В., Яковець Н.І. Сучасні педагогічні технології: курс лекцій. навч. посібник. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2007. 199 с.

2. Баглай О.І. Інтегративні технології навчання в процесі підготовки майбутніх фахівців сфери туризму. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 2018. С. 215-218.

3. Гончарук О.В. Організація дозвіллєвої діяльності молодших колярів: навч. посіб. Луцьк: Вежа-Друк, 2018. 128 с.

4. Красовська О.О. Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в галузі мистецької освіти засобами інноваційних технологій: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. / Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2017. 567с.

5. Масол Л. Художньо-педагогічні технології в основній школі: єдність навчання і виховання: метод. посіб. Харків: «Друкарня Мадрид», 2015. 178 с.

6. Навчальний план підготовки бакалавра за спеціальністю 013 Початкова освіта галузі знань 01 - Освіта/педагогіка, 2019 р.: веб-сайт: https://eenu.edu.ua/sites/default/files/Files/po_bakalavrdfn_2019_pdf.io_.pdf (дата звернення: 21.05.2020).

7. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. Київ: 2016. URL:https://mюn.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20 serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 22.05.2020).

8. Освітньо-професійна програма «Початкова освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта галузі знань 01 Освіта/педагогіка: URL: https://eenu.edu.ua/sites/default/files/Files/_perspektiva_op_bak_4_roki_stac_zaochn.pdf (дата звернення: 26.05.202020).

9. Педагогика профессионального образования: учебное пособия для студентов висших педагогических заведений. Москва: Академия, 2004. 368с.

10. Селевко Г.К. Альтернативные педагогические технологии. Москва: НИИ школьных технологий, 2005. 224 с.

Размещено на Allbest.ru