Динаміка розвитку гнучкості дзюдоїстів 13 - 14 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка розвитку гнучкості дзюдоїстів 13 - 14 років

Бойченко Н.В., Харківська державна академія фізичної культури

Четров І.І, Національний університет «Одеська юридична академія»

Пирог Ю.А., Дніпропетровський фаховий коледж спорту

Анотація

Мета: дослідити динаміку розвитку гнучкості юних дзюдоїстів.

Матеріал і методи. Під час роботи для вирішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Дослідження динаміки розвитку гнучкості юних дзюдоїстів здійснювалось за допомогою наступних тестів: «Відведення прямих рук вгору із положення лежачи на животі, руки вперед» (см); «Нахили тулуба вперед в положенні стоячи на г/лаві» (см); «Поздовжній шпагат» (град); «Міст» (см).

Результати: вивчаючи науково-методичну літературу з проблеми розвитку гнучкості в дзюдо було здійснено підбір вправ для розвитку активної та пасивної гнучкості дзюдоїстів. Після впровадження в навчально-тренувальний процес підібраних комплексів вправ для розвитку гнучкості юних дзюдоїстів були встановлені зміни показників, що тестуються. Так, в тесті «Відведення прямих рук вгору з положення лежачи на животі, руки вперед» показник гнучкості збільшився із 22,5 см. на початку дослідження до 25,3 см. в кінці дослідження, у перерахунку на відсотки показник гнучкості збільшився на 12,4 %. В тесті «Нахили тулуба вперед в положенні стоячи на г/лаві» до початку дослідження показник гнучкості склав в середньому - 11,42 см, в кінці - 14,92 см., у перерахунку на відсотки показник гнучкості збільшився на 29,7 %. В тесті «Поздовжній шпагат» показник на початку тренувального року у групи склав 171 градус, в кінці обстежуваного періоду - 178 градус, різниця за цим показником склала всього 7 градусів, але ці відмінності дуже істотні і статистично достовірні =7,53 прир<0,05). В тесті «Міст» приріст результатів склав в 7,2 %.

Висновки. Особливістю навчально-тренувального процесу у юних дзюдоїстів було застосування підібраних комплексів вправ для розвитку різних видів гнучкості на основі аналізу науково-методичної літератури. Аналіз динаміки розвитку гнучкості юних дзюдоїстів показав, що між початком і кінцем дослідження спостерігаються статистично достовірні відмінності у всіх показниках (р<0,05). Оскільки в групі, що досліджувалась увагу було акцентовано на розвиток як пасивної, так і активної гнучкості, більш значні зміни пояснюються саме ефектом акцентованого розвитку гнучкості.

Ключові слова: дзюдо, гнучкість, активна гнучкість, пасивна гнучкість, засоби, динаміка, дослідження, розвиток.

Аннотация

Бойченко Н.В., Чертов И.И., Пирог Ю.А.

Динамика развития гибкости дзюдоистов 13 - 14 лет.

Цель: исследовать динамику развития гибкости юных дзюдоистов.

Материал и методы. Во время работы для решения поставленных задач использовались следующие методы исследования: анализ и обобщение научно-методической литературы; педагогическое наблюдение; педагогическое тестирование; методы математической статистики. Исследование динамики развития гибкости юных дзюдоистов осуществлялось с помощью следующих тестов «Отведение прямых рук вверх из положения лежа на животе, руки вперед» (см); «Наклон туловища вперед в положении стоя на г/скамейке» (см); «Продольный шпагат» (град); «Мост» (см).

Результаты: изучая научно-методическую литературу по проблеме развития гибкости в дзюдо был осуществлен подбор упражнений для развития активной и пассивной гибкости дзюдоистов. После внедрения в учебно-тренировочный процесс подобранных комплексов упражнений для развития гибкости юных дзюдоистов были установлены изменения тестируемых показателей. Так, в тесте «Отведение прямых рук вверх из положения лежа на животе, руки вперед» показатель гибкости увеличился с 22,5 см. в начале исследования до 25,3 см. в конце исследования, в пересчете на проценты показатель гибкости увеличился на 12 4 %. В тесте «Наклон туловища вперед в положении стоя на г/скамейке» в начале исследования показатель гибкости составил в среднем - 11,42 см, в конце - 14,92 см., в пересчете на проценты показатель гибкости увеличился на 29,7 %. В тесте «Продольный шпагат» показатель в начале тренировочного года в группе составил 171 градус, в конце обследуемого периода - 178 градус, разница по этим показателям составила всего 7 градусов, но эти различия очень существенны и статистически достоверны (t=7,53 при р<0,05). В тесте «Мост» прирост результатов составил 7,2 %.

Выводы. Особенностью учебно-тренировочного процесса юных дзюдоистов было применение подобранных комплексов упражнений для развития разных видов гибкости на основе анализа научно-методической литературы. Анализ динамики развития гибкости юных дзюдоистов показал, что между началом и концом исследования наблюдаются статистически достоверные различия во всех показателях (р<0,05). Поскольку в исследуемой группе внимание было акцентировано на развитие как пассивной, так и активной гибкости, более значительные изменения объясняются именно эффектом акцентированного развития гибкости.

Ключевые слова: дзюдо, гибкость, активная гибкость, пассивная гибкость, средства, динамика, исследования, развитие.

Abstract

Boychenko N., Chertov I., Pyroh Y. The dynamics of the development of flexibility of judokas 13-14 years.

Purpose: to study the dynamics of the development of flexibility of young judokas.

Material and methods. During work, the following research methods were used to solve the tasks: analysis and generalization of scientific and methodological literature; pedagogical observation; pedagogical testing; methods of mathematical statistics. The study of the dynamics of the development of flexibility of young judokas was carried out using the following tests: «Raising straight arms up from a supine position, arms forward» (cm); «Torso forward while standing on the g / bench» (cm); «Longitudinal twine» (city); «Bridge» (cm).

Results: studying the scientific and methodological literature on the problem of the development of flexibility in judo, a selection of exercises was carried out to develop active and passive flexibility of judo. After the implementation of the selected sets of exercises in the training process to develop the flexibility of young judokas, changes in the tested indicators were established. So, in the test «Leaning straight arms up from the supine position, arms forward», the flexibility index increasedfrom 22,5 cm at the beginning of the study to 25,3 cm at the end of the study, in terms of percentages, the flexibility indicator increased by 12,4 % In the test «Torso forward in a standing position on a bench / bench», at the beginning of the study, the flexibility indicator averaged 11,42 cm, at the end - 14,92 cm. In terms of percentages, the flexibility indicator increased by 29,7 %. In the «Longitudinal twine» test, the indicator at the beginning of the training year in the group was 171 degrees, at the end of the study period - 178 degrees, the difference in these indicators was only 7 degrees, but these differences are very significant and statistically significant (t=7,53 at p<0,05). In the Bridge test, the increase in results was 7,2 %.

Conclusions. A feature of the educational process of young judokas was the use of selected sets of exercises for the development of different types of flexibility based on the analysis of scientific and methodological literature. Analysis of the dynamics of the development of flexibility of young judokas showed that statistically significant differences in all indicators are observed between the beginning and the end of the study (p<0,05). Since in the study group attention was focused on the development of both passive and active flexibility, more significant changes are explained precisely by the effect of the accentuated development of flexibility.

Keywords: judo, flexibility, active flexibility, passive flexibility, means, dynamics, research, development.

Вступ

Гнучкість, як здатність виконувати рухи з великою амплітудою, важлива і в боротьбі дзюдо (Алексєєв, Ананченко, & Бойченко, 2014; Бавыкин, & Коростелев, 2017; Бойченко, 2007). Адже, при виконанні певних технічних дій однією із головних вимог досягнення результату є високий рівень розвитку гнучкості в певних суглобах. Так, при виконанні кидку «Підхват» - гнучкість в тазосуглобовому, кидку «Прогин» - хребетному стовпі, уходу з утримання - плечовому суглобі та хребетному стовпі тощо.

Проведений аналіз науково- методичної літератури показав, що дослідження рухової здібності - гнучкість в основному проводиться комплексно із дослідженням інших рухових здібностей (Агеєв, & Запольский, 2017; Бойченко, & Голубничій, 2016; Мазур, & Петров, 2018; Масалкін, Корюкаєв, Масалкин, & Корюкаев, 2017; Паламарчук, 2013; Тропин, & Бойченко, 2017; Шуба, & Шуба, 2016).

Також аналіз науково-методичної літератури показав, що із всіх видів єдиноборств гнучкість більш широко вивчалась в тхеквондо. Так, досліджувався вплив засобів тхеквондо на рівень розвитку гнучкості спортсменів різного віку (Санжарова, & Попова, 2013); вивчались особливості методики розвитку гнучкості спортсменів 8-10 років у тхеквондо за допомогою стретчінгу (Кощеєв, & Марченко, 2013) тощо. В інших видах єдиноборств досліджувався розвиток гнучкості та її вплив на досягнення юних кікбоксерів у змаганнях (Капінос, 2014); вивчався взаємозв'язок показників координаційних здібностей і гнучкості у ушуїстів високої кваліфікації (Саєнко, Палатов, & Лі, 2009) тощо. Привертає уваги окремий напрямок дослідження пов'язаний з технологічними забезпеченням об'єктивного оцінювання гнучкості (Бріскін, Корягін, & Блавт, 2016).

В різних видах боротьби дослідження гнучкості в основному спрямовано на вдосконалення методики розвитку даної рухової здібності (Ермаков, Тропин, & Бойченко, 2016; Кривошапкин, & Подливаев., 2001; Огієнко, Бойкова, Чайко, Якуш, & Давидова, 2008; Фиринская, 2011). Аналізуючи вищеописане, можна зробити висновок, що обраний напрямок дослідження є досить актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами.

Дослідження проводилося відповідно до теми науково-дослідної роботи ХДАФК «Психо-сенсорна регуляція рухової діяльності спортсменів ситуативних видів спорту» (номер державної реєстрації 011би008943).

Мета дослідження - дослідити динаміку розвитку гнучкості юних дзюдоїстів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити науково-методичну літературу з проблеми розвитку гнучкості в дзюдо та на основі її аналізу здійснити підбір вправ для розвитку активної та пасивної гнучкості дзюдоїстів.

2. Дослідити динаміку розвитку гнучкості юних дзюдоїстів під впливом існуючих засобів.

Матеріали та методи дослідження. Вимірювання були проведені на початку і в кінці тренувального року. В дослідженні були використані наступні тести (Бойченко, Станкевич, & Дрозд, 2014):

1. «Відведення прямих рук вгору із положення лежачи на животі, руки вперед» (см). Вимірюється найбільша відстань від підлоги до кінчиків пальців.

2. «Нахили тулуба вперед в положенні стоячи на г/лаві» (см). Оцінка гнучкості проводилася за загальноприйнятою методикою - вимірюється відстань пальців рук щодо ліні відліку (г/лава). За позитивний результат (знак «+») було прийнято відстань нижче лінії відліку, за негативний - відстань вище ізолінії (знак «-»). Вираховується середній показник по групі.

3. Оцінка гнучкості також була проведена за кутом в тазостегновому суглобі в положенні «Поздовжній шпагат» за допомогою загальноприйнятих методів гоніометрії. Для вимірювання кутів використовувався циркуль, який накладався в положенні поздовжнього шпагату на вимірюваний ділянку тіла. Далі він у відповідному положенні проектувався на транспортир.

4. Оцінка гнучкості із положення «міст». Вимірюється відстань між стопами та кистями із положення «міст» (см).

Результати дослідження та їх обговорення

Вивчаючи науково-методичну літературу з проблеми розвитку гнучкості в дзюдо було здійснено підбір вправ для розвитку активної та пасивної гнучкості дзюдоїстів. У комплекс вправ увійшли: шпагати (самостійно та з додатковим зусиллям партнера); махи ногами (біля шведської стінки; з нахилом; з обтяженнями; з гумовими амортизаторами); нахили вперед (самостійно та з опором партнера); нахили до правої і лівої ноги в положенні сід (самостійно та з опором партнера); переведення перехопленням руками об стіну з положення стоячи в «міст» (теж без стіни); забігання вліво-вправо з положення «борцівський міст»; перевороти з положення «борцівський міст»; прогинання з захопленням за гомілки (з положення лежачи на животі).

Показники гнучкості дзюдоїстів на початку дослідження наведені в таблиці 1.

Таблиця 1.Показники гнучкості дзюдоїстів на початку дослідження (п=15)

Після впровадження в навчально-тренувальний процес підібраних комплексів вправ для розвитку гнучкості юних дзюдоїстів були встановлені зміни показників у всіх тестах (таблиця 2).

В тесті: «Відведення прямих рук вгору з положення лежачи на грудях, руки вперед» показники в досліджуваній групі склали - 22,5 см. на початку дослідження і - 25,3 см. - в кінці дослідження.

У перерахунку на відсотки абсолютних величин, в групі показник гнучкості збільшився на 12,4 %.

Відмінності до після дослідження є статистично достовірними ^=3,05; р<0,05).

В тесті: «Нахили тулуба вперед в положенні стоячи на г/лаві». У дзюдоїстів, що займались за комплексами вправ для розвитку гнучкості, до початку дослідження показник гнучкості склав в середньому - 11,42 см, в кінці - 14,92 см.

Таблиця 2. Динаміка показників рівня гнучкості юних дзюдоїстів (п=15)