Технологія формування естетичної культури майбутніх вихователів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія формування естетичної культури майбутніх вихователів

Давидова М.О.,

доцент кафедри теорії і технологій дошкільної освіти та мистецьких дисциплін Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Ковтун А.В.,

доцент кафедри теорії і технологій дошкільної освіти та мистецьких дисциплін Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Шевченко Н.О.,

доцент кафедри теорії і технологій дошкільної освіти та мистецьких дисциплін Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Стаття присвячена одній із актуальних проблем у професійній освіті - формуванню естетичної культури майбутніх вихователів. Проаналізовано теоретичні основи проблеми формуванню естетичної культури майбутніх вихователів. На основі аналізу наукових праць визначено сутність поняття «естетична культура» (результат активного музично-творчого опанування особистістю культурної спадщини суспільства; своєрідний сплав особистісних якостей, що утворюють складну динамічну структуру, яка постійно змінюється в результаті взаємодії особистості з прекрасним, а також взаємовпливу особистостей). У статті визначено показники (ставлення до формування власної естетичної культури, естетичні знання (естетичний кругозір), залученість в естетичну діяльність) та рівні (високий, середній, низький) сформованості естетичної культури майбутніх вихователів. У результаті пілотного дослідження визначено, що серед 128 здобувачів факультету дошкільної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди недостатньо усвідомлюють роль і значення сформованості формування естетичної культури майбутніх вихователів 52,8%; відчувають труднощі не лише при сформованості естетичних знань 50,5%, не мають бажання долучатися до естетичної діяльності 43,1%. Авторами теоретично обґрунтовано, розроблено технологію та етапи її реалізації: діагностувальний (педагогічна діагностика на основі спостереження, бесід, анкет, опитувальників тощо); формувальний (залучення студентів у роботу клубів, студій, секцій, художньо-творчих гуртків); оцінно-результативний (аналіз отриманих результатів і комплексу методів, зокрема й математичної статистики). Перспективи подальших досліджень убачаємо в поетапній реалізації теоретично обґрунтованої та розробленої технології формування естетичної культури майбутніх вихователів.

Ключові слова: естетична культура, майбутні вихователі, університет, освітній процес, технологія.

TECHNOLOGY OF FORMATION OF AESTHETIC CULTURE OF FUTURE EDUCATORS

The article is devoted to one of the current problems in vocational education - the formation of aesthetic culture of future educators. The theoretical bases of the problem of formation of aesthetic culture of future educators are analyzed. Based on the analysis of scientific works, the essence of the concept of “aesthetic culture" (the result of active musical and creative mastery of the cultural heritage of society; a kind of fusion of personal qualities that form a complex dynamic structure that is constantly changing as a result of interaction with the beautiful. The article identifies indicators (attitude to the formation of their own aesthetic culture, aesthetic knowledge (aesthetic outlook), involvement in aesthetic activities) and the level of formation of aesthetic culture of future educators (high, medium, low). As a result of the pilot study it was determined that among 128 applicants of the Faculty of Preschool Education of Kharkiv National Pedagogical University named after GS Skovoroda: insufficiently aware of the role and importance of the formation of aesthetic culture of future educators (52.8%); experience difficulties not only in the formation of aesthetic knowledge (50.5%), but also do not want to join the aesthetic activity (43.1%). The authors theoretically substantiate, develop the technology and stages of its implementation: diagnostic (pedagogical diagnosis based on observation, interviews, questionnaires, questionnaires, etc.); formative (involvement of students in the work of clubs, studios, sections, artistic and creative circles); evaluation-effective (analysis of the obtained results and a set of methods, including mathematical statistics). We see prospects for further research in the gradual implementation of theoretically sound and developed technology for the formation of aesthetic culture of future educators.

Key words: aesthetic culture, future educators, university, educational process, technology.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Підготовка майбутніх вихователів для системи дошкільної освіти в педагогічних університетах має свою специфіку. Вона зумовлена насамперед своєрідністю діяльності вихователя: професійною багатогранністю, широким спектром виробничих функцій і типових завдань, до виконання яких готується майбутній фахівець, навчаючись за програмою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. На сучасному етапі розвитку суспільства перед системою освіти стоїть завдання підготовки особистості, здатної до активної, творчої діяльності на благо суспільства. У зв'язку з цим зростає роль естетичної освіти й виховання, яке передбачає формування естетичних суджень, смаків, удосконалення внутрішнього емоційного світу молодої людини, слугує зміцненню свідомості, ідейної переконаності, розвитку всього духовного обличчя людини.

На вихователя серед інших першочергових завдань покладено відповідальну місію - увести дітей у світ музичної культури, створити необхідні умови для всебічного гармонійного розвитку дошкільнят, забезпечити успішність складного процесу формування особистості в дошкільному віці, сприяти розкриттю музично-творчих нахилів і музичних здібностей дітей дошкільного віку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ученими доведено, що ефективність музично-естетичного виховання дітей дошкільного віку значною мірою залежить від професійних знань і вмінь вихователя, передусім від сформованості його естетичної культури (С. Акішев, Н. Ветлугіна, H. Кривошея, Т. Танько, М. Шуть та ін.). Саме тому майбутній вихователь має збагачувати власний культурно-естетичний досвід, проявляти активність у підвищенні рівня сформованості власної естетичної культури, прагнути до музично-творчого самовираження. Аналіз наукових праць з проблем формування естетичної культури майбутніх вихователів надає підстави стверджувати, що її досліджували представників різних галузей знань. Так, філософсько-естетичні аспекти розглядаються в наукових працях Ю. Афанасьєва, М. Кагана, М. Казиника, М. Кіященка. Психологічні основи музично-естетичного виховання особистості висвітлюються в дослідженнях Л. Божович, Л. Виготського, І. Конєва, Б. Теплова. Питанням формування музично-естетичної культури молоді присвячені роботи Д. Остапенка, О. Міронюк, I. Зязюна. Теорія музично-естетичного виховання дошкільників сформована на основі наукових висновків Г. Ковінько, Т. Комаровоі, В. Котляра, В. Жданов, Г. Підкурганної. Проблема музично-естетичного виховання майбутніх вихователів у наукових дослідженнях обговорюється в контексті професійної підготовки вчителя (В. Гриньової, С. Мельничук, Л. Суходольської-Кулешової, І. Зязюна та ін.).

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Науковий інтерес до проблеми формування естетичної культури в професійній підготовці майбутніх вихователів зумовлений необхідністю визначити рівень сформованості естетичної культури здобувачів освіти, обґрунтувати й розробити технологію її формування.

Мета статті - визначити рівень сформованості естетичної культури здобувачів освіти, обґрунтувати й розробити технологію її формування.

естетична культура вихователь

Виклад основного матеріалу

Естетичне виховання особистості здійснюється під впливом комплексу чинників: родини, закладів освіти, засобів масової інформації, системи неформальної освіти тощо. Загальновизнано, що освітні інститути (школа, університет), будучи найважливішими інститутами соціалізації особистості, мають великий творчий потенціал і можливості впливу на розвиток естетичної культури особистості як при організації освітнього процесу, так і поза ним [1; 9; 11].

Однією з найважливіших функцій вищої школи є виховна функція. Для її успішної реалізації необхідне відповідне освітньо-розвивальне середовище закладу вищої освіти, яка стимулює розвиток особистості студента, виховання компетентного вихователя з високим рівнем культури й моральності. Виховна функція педагогічного університету має свої особливості: вона не вичерпується однією специфічною діяльністю, а пронизує всі види діяльності, у які включається майбутній вихователь на час періоду навчання в університеті [2; 4; 10].

Естетичне виховання та формування естетичної культури є складником загальної виховної системи педагогічного університету. На період навчання естетичне виховання студентів здійснюється за двома напрямами: через цикл дисциплін загальної підготовки та заняття художньою творчістю [3; 12].

Залучення до художньої творчості сприяє розкриттю особистості студента, набуття необхідних особистісних якостей, які згодом сприятимуть кар'єрному й професійному зростанню. Знання мистецтва розвиває просторове та колористичне бачення, впливає на активність сприйняття, допомагає долати стереотипи мислення й, нарешті, формує конструктивне мислення в студентів, сприяє формуванню творчих здібностей, стимулює інтуїтивне мислення, необхідне для творчості.

Естетичне виховання на етапі професійного навчання передбачає наявність цілого комплексу умов, спрямованих на задоволення потреб особистості в інтелектуальному, культурному й моральному розвитку, формування професійних здібностей особистості, естетичної компетентності на основі творчої діяльності. Стратегія естетичного виховання в педагогічному університеті ґрунтується на стимулюванні внутрішньої активності майбутніх вихователів, спрямованої на самоактуалізацію, самовизначення, самореалізацію, готовність витрачати свої сили та енергію на благо суспільства [4; 8].

Естетична культура - це результат активного музично-творчого опанування особистістю культурної спадщини суспільства; своєрідний сплав особистісних якостей, що утворюють складну динамічну структуру, яка постійно змінюється в результаті взаємодії особистості з прекрасним, а також взаємовпливу особистостей [7, с. 102]. Це тонкий, невимушений засіб формування людяності в особистості. Основними компонентами естетичної культури є музично-естетичний світогляд (музичне сприйняття, музичні знання, судження, оцінка, ідеал), музично-естетичні потреби (мотиви, музичні інтереси, музичні смаки, почуття); музично-естетичні навички, уміння, музично-творчі здібності особистості.

Формуванню в майбутніх вихователів естетичної культури сприяє вивчення філософії та музичної естетики, дошкільної педагогіки, основ образотворчого мистецтва, методики музичного виховання, а також блоку дисциплін вільного вибору студента за цим напрямом. Особливе значення має розуміння й опанування основних положень теорії естетичного виховання особистості.

Залучення майбутнього вихователя до естетичної культури в стінах університету стримується низкою причин, серед них - недостатньо розвинена мотивація викладачів університету на вирішення завдань розвитку естетичної культури студентства, відсутність у педагогів вищої школи необхідних знань у галузі естетичного виховання, недостатня орієнтація методичного апарату підручників і навчальних посібників у блоці дисциплін професійної підготовки на виявлення її естетичного потенціалу, відсутність спеціальної діагностично-методичної літератури, яка б давала викладачам змогу опанувати вміння та навички в галузі естетичної культури майбутніх вихователів і створення умов для їхнього цілеспрямованого розвитку [6; 9].

Поряд із цим, на наш погляд, є переваги, які мають бути підґрунтям у виховній роботі з майбутніми вихователями: цінність освіти у свідомості студентів; мобільність, адаптованість до ринкових відносин; висока активність у плані досягнення особистого успіху, зокрема й професійного; наявність патріотичних орієнтирів; визнання сім'ї як цінності [5; 10].

Таблиця 1

Результати пілотного дослідження щодо сформованості естетичної культури майбутніх вихователів