Толерантність у професійній діяльності офіцера Національної гвардії України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Національної гвардії України

ТОЛЕРАНТНІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Тробюк Н.Ю., викладач

кафедри психології та педагогіки

Анотація

толерантність особистість гвардія офіцер

Стаття присвячена толерантності офіцера Національної гвардії України. Зазначено, що професійна діяльність військовослужбовців Національної' гвардії України передбачає вміння встановлювати контакти з людьми, вести діалог, створювати атмосферу довіри й доброзичливості, надавати допомогу, знаходити індивідуальні підходи до кожної' людини. Ставиться завдання проаналізувати сучасні наукові дослідження із проблеми формування толерантності особистості й на основі їх аналізу і професійної діяльності Національної гвардії України визначити сукупність типів толерантності офіцера Національної' гвардії України. У статті відображенні різні розуміння феномену «толерантність» та визначаються певні умови її формування. На основі дослідження структуровано найбільш вагомі наукові дослідження сучасних учених із проблеми формування толерантності особистості. Розглянуто різні класифікації типів толерантності. Проведено порівняння функцій, що виконує Національна гвардія України, та визначено типи толерантності, які необхідні для якісного виконання службово-бойової' діяльності Національної гвардії України під час виконання кожної з функцій. Зазначено, що діяльність Національної гвардії України ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, позапартійності, безперервності, законності, відкритості для демократичного цивільного контролю, прозорості, відповідальності, централізованого керівництва та єдиноначальності; в її діяльності забороняється застосування тортур, катувань та інших жорстких, нелюдських або таких, які принижують гідність, видів поводження та покарання, що підсилює значення формування толерантності в майбутніх офіцерів Національної гвардії в освітньому процесі для успішного виконання функцій, котрі покладені на Національну гвардію України. Проведені дослідження сучасних підходів до проблеми формування толерантності особистості в різній професійній діяльності дозволило визначити такі типи толерантності, як політична, соціальна, релігійна та етнічна, що визначаються складниками толерантності офіцера Національної гвардії та за їх сукупності і вдалого формування забезпечать ефективну службово-бойову діяльність Національної гвардії України.

Ключові слова: толерантність особистості, толерантність офіцера Національної гвардії України, типи толерантності, службово-бойова діяльність, функції Національної гвардії України.

Annotation

TOLERANCE IN THE PROFESSIONAL ACTIVITY OF THE OFFICER OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE

The article is devoted to tolerance of an officer of the National Guard of Ukraine. The article states that the professional activity of militarymen of the National Guard of Ukraine presupposes the ability to establish contacts with people, conduct dialogue, create an atmosphere of trust and friendliness, provide assistance, and find individual approaches to each person. The task is to analyze modern scientific research on the formation of tolerance of the individual and on the basis of this analysis and professional activity of the National Guard of Ukraine, a set of types of tolerance of the offfcer of the National Guard of Ukraine will be determined. The article reflects different understandings of the phenomenon of “tolerance" and defines certain conditions for its formation. On the basis of the research the most significant scientific researches of modern scientists on the problem of formation of tolerance of the personality are structured. Different classifications of types of tolerance are considered. The comparison of the functions performed by the National Guard of Ukraine is carried out and types of tolerance which are necessary for high-quality performance of service and combat activity of the National Guard of Ukraine at performance of each of functions are defined. It is noted that the activities of the National Guard of Ukraine are based on the principles of the rule of law, ensuring respect for human and civil rights and freedoms, nonpartisanship, continuity, legality, openness to democratic civilian control, transparency, accountability, centralized leadership and unity; its activities prohibit the use of torture and other cruel, inhuman or degrading treatment or punishment, which enhances the importance of forming tolerance among future officers in the educational process for the successful performance of functions of the National Guard of Ukraine. Studies of modern approaches to the problem of forming tolerance of the individual in various professional activities made it possible to identify such types of tolerance as political, social, religious and ethnic, which are determined by the tolerance of the officer. Therefore, its use together will ensure effective service and combat activities of the National Guard of Ukraine.

Key words: tolerance of an individual, tolerance of an officer of the National Guard of Ukraine, types of tolerance, service and combat activity, functions of the National Guard of Ukraine.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Агресивність, насилля, нетерпимість та конфліктність у людських стосунках сучасного світу зумовили підвищення рівня уваги до питання виховання толерантності особистості. Проблема толерантності стосується всіх сфери суспільного життя держави і найперше установ, які впливають на формування моделі поведінки особистості. Національна гвардія України (НГУ) є військовим формуванням із правоохоронними функціями й виступає не тільки як інструмент гарантування безпеки держави, а і як державний орган виховання, що формує особистість військовослужбовця як повноправного громадянина суспільства, котрий, з огляду на свої професійні обов'язки, виступає гарантом соціального спокою та стабільності в суспільстві.

Професійна діяльність військовослужбовців НГУ передбачає вміння встановлювати контакти з людьми, вести діалог, створювати атмосферу довіри й доброзичливості, надавати допомогу, знаходити індивідуальні підходи до кожної людини. За дослідженнями О. Спіциної, саме толерантні відносини допомагають військовослужбовцям відчувати себе достатньо впевнено в колективі та не переживати сильних психологічних стресів, пов'язаних зі специфікою військового середовища [1]. VII Міжнародний антитерористичний форум «Формування толерантної свідомості в суспільстві» визначив: «Діяльність органів державної влади й місцевого самоуправління, установ і організацій необхідно направити на реалізацію принципів толерантності як способу життя. Толерантність повинна стати однією з важливих домінант у питаннях виховання підростаючого покоління, однією з головних компонентів системи демократичних цінностей громадянського суспільства» [2]. Недостатня увага до питання виховання толерантності призведе до негативних явищ у суспільстві: зневага, глузування, дискримінація, ігнорування, агресивність, насильство, жорстокість, булінг, садизм. Ураховуючи вищесказане, виховання толерантності особистості постає стратегічним завданням в освітньому процесі суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема розвитку й формування толерантності досліджувалась ще у працях Ж.-Ж. Руссо, Г. Сковороди, М. Монтессорі, Р Штейнера, О. Швейцера, К. Ушинського, В. Сухомлинського, Ш. Амонашвілі. Серед сучасних вітчизняних та закордонних науковців, які присвятили свої напрацювання питанню категорії толерантності та її формуванню, стали такі науковці: М. Андрєєв, О. Брюховецька, І. Бех, М. Карандаш, І. Кривошапка, Н. Кічук, Л. Лозинська, О. Максимова, Ю. Малинка, Н. Нікітіна (вітчизняні); О.Асмолов, В. Бойко, О. Батуріна, С. Братченко, Б. Гершунський, П. Гречко, Т. Загоруля, П. Комогоров, А. Орлов, Г. Солдатова (закордонні). Значна кількість науковців останнього десятиліття розглядає проблему формування толерантності особистості в освітньому процесі, а саме: Н. Барбелко, О. Брюховецька, О. Грива, І. Кривошапка, С. Крук, О. Столяренко, О. Шаюк та інші.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Звернення до наукових досліджень із проблем толерантності особистості в сучасному середовищі переконує в актуальності та злободенності теми. Проте для нашого дослідження становить інтерес толерантність майбутнього офіцера та її зміст. Аналіз зазначених досліджень та змісту деяких аспектів толерантності дозволяють зробити висновок, що напрацювань із питань формування толерантності у професійній діяльності, яка забезпечує захист та охорону життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян досить небагато, проблема є малодослідженою.

Мета статті - на основі аналізу сучасних наукових досліджень із проблеми формування толерантності особистості та професійної діяльності НГУ визначити сукупність типів толерантності офіцера (НГУ).

Виклад основного матеріалу

Необхідність у дослідженні питання щодо виховання толерантності у військовослужбовців НГУ в закладах вищої освіти підкреслюється низкою важливих документів, які регламентують освітній процес НГУ: Закон України «Про вищу освіту», Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Національна доктрина розвитку освіти, Концепція розвитку Національної гвардії України на період до 2025 року. Заступник завкафедри ЮНЕСКО Дипломатичної академії В. Прокаєва зауважила, що, починаючи із 2002 року, в нашій країні відбувається різкий спад рівня толерантності, згідно з результатами спеціального моніторингу, який із початку 1990-х років регулярно проводиться Інститутом соціології Національної академії наук України. Як зазначає Міжнародний центр перспективних досліджень у сучасній соціально-політичній ситуації державні установи України, стикаються із критичним дефіцитом довіри населення. Проте зазначається, що військові формування, а саме Збройні Сили України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України та патрульна поліція, є єдиними державними установами, яким довіряє більшість українського суспільства [3].

Наукові дослідження сьогодення демонструють різні розуміння феномену «толерантність», визначають різні компоненти її структури та різні умови її формування, орієнтуючись водночас на особливості професійної діяльності особистості. Активна життєва позиція, яка формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини, що виявляється в людському намірі досягнути порозуміння й гармонії різних мотивів, орієнтацій і думок без застосування сили, відображає толерантність майбутніх економістів, зазначає О. Шаюк, та виділяє такі компоненти її структури: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, емоційно-вольовий, конативний і рефлексивний, указуючи на певні умови формування толерантності, такі як комплексні психодіагностичні зрізи, тренінг розвитку толерантності, навчальнорольові ігри та кредитно-модульна система [4]. На думку О. Гриви, процес становлення толерантної особистості в полікультурному суспільстві комплексний, а його складники знаходяться в тісному взаємозв'язку. Дослідниця доводить, що оскільки толерантність не є заданим порядком речей, то необхідно технологічно створювати її для оптимізації відносин у полікультурному молодіжному середовищі та пропонує використовувати технології, котрі містять значну частку таких методів, як дискусії, дебати, тренінги, змагання, рольові ігри [5]. Досліджуючи зміст та специфіку організації виховного процесу в коледжі, Н. Барбелко пропонує для виховання толерантності застосовувати ефективні форми та методи аудиторної й позааудиторної виховної роботи: семінари з викладачами, тренінг-курс для студентів «Учимось толерантності», факультативний курс, години наставника групи, дебати, конференції, тренінги, виставки, святкові заходи, інтерактивні театри, літературні вітальні, випуск студентської газети, конкурси відеороликів, творчі ігри, драматизація творів українських та закордонних драматургів та інше [6]. На основі емпіричного дослідження, розробляючи модель формування толерантності до невизначеності, С. Хілько констатує, що на формування загального показника толерантності до невизначеності позитивно впливають такі фактори: збільшення віку досліджуваних, перехід на вищий рівень освіти, на старші курси навчання, наявність стажу трудової діяльності. Дослідницею розроблено та апробовано програму формування означеної здатності, яка містить форми й методи роботи інформаційного, діагностичного, праксеологічного, акмеологічного блоків кожної тренінгової сесії, домашні творчі завдання [7]. В дисертації О. Троїцької саме толерантність і діалог визначені як необхідні передумови, засоби й мета ціннісної освіти [8]. Досліджуючи діяльність працівників цивільного захисту, С. Крук виділяє толерантність як важливу особистісно-професійну рису, що забезпечує витримку та самовладання та в екстремальних ситуаціях допомагає зберігати за собою визначальне положення, постійно контролювати свою поведінку, продумувати дії, бути розважливими і спокійними, чуйними та уважними до оточення. Дослідник уточнює, що толерантність - складне цілісне утворення, котре передбачає взаємозв'язок пізнавального, почуттєвого та інструментального структурних компонентів і підкреслює, що для визначення напрямів педагогічної діяльності з формування толерантності необхідно врахувати особливості та умови роботи [9]. У процесі дослідження ми структурували найбільш вагомі, на наш погляд, наукові дослідження із проблеми формування толерантності особистості сучасними науковцями, що показано в таблиці (табл. 1).

Таблиця 1

Дисертаційні дослідження із проблем виховання толерантності ХХІ століття

Досліджуючи сучасні підходи до проблеми формування толерантності особистості в різній професійній діяльності, важливим для нас є визначення тих типів толерантності, які будуть показувати сукупність самого поняття толерантність офіцера НГУ В контексті нашого дослідження толерантність офіцера НГУ - це сукупність типів толерантності, що визначають здатність проявлення або пригнічення на підставі вимог нормативно-правових актів терпимості до різних поглядів, норм поведінки, звичок особи, групи осіб, з якими офіцер здійснює комунікації у процесі службово-бойової діяльності, а наявні погляди, що її потрібно розглядати у двох формах [10] - внутрішній (здатність зберігати рівновагу в різних несподіваних ситуаціях: конфлікт, невизначеність, ризик, стрес; приймати рішення й діяти в цих умовах, навіть якщо невідомі всі факти й можливі наслідки); зовнішній (сформоване переконання, яке дозволяє особистості припускати наявність в інших власної позиції; наявність здатності розглядати конфліктну ситуацію з різних поглядів, ураховувати різні аспекти та аргументи) - бачаться переконливими й доцільними. Досліджуючи соціальну психологію толерантності, Г. Бардіер [11, с. 27] уводить таке поняття, як «поле прояву толерантності», говорячи про ті динамічні процеси, властивості й події, на фоні яких виникає й активізується толерантність та інтолерантність, та стверджує, що саме культура виступає як інтегративна характеристика поля прояву толерантності. В широке поняття культури дослідниця включає численні субкультури: політичну, дитячу, гендерну, етнічну професійну, управлінську, бізнес-субкультуру, субкультуру міжпоколінь тощо. Особливу зацікавленість викликає дослідження Ю. Жмирової [12], котра класифікує толерантність за об'єктами нетерпимості та виокремлює такі її види: інтелектуальна (толерантність до інших поглядів, ідей, думок); конфесійна (толерантність до іншої віри); вікова (толерантність до іншої соціальної групи); гендерна (толерантність до іншої статі); міжособистісна (толерантність до особистісних особливостей іншої людини); етнічна (толерантність до іншого етносу);

Таблиця 2

Складники толерантності офіцера НГУ у процесі виконання функцій, які виконує Національна гвардія України