Діагностика рівня розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діагностика рівня розвитку пізнавальної активності

учнів початкової школи

Новосельська Н.Т.,

канд. пед. наук,

доцент кафедри початкової

та дошкільної освіти

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Кохан М.С.,

студентка І курсу магістратури факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка

Стаття присвячена одній з актуальних проблем - розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи. Підібрано, модифіковано та апробовано діагностичні методики щодо виявлення у дітей молодшого шкільного віку пізнавальної мотивації, спрямованості інтересів, допитливості, чутливості до нового і невідомого, здатності до ймовірного прогнозування. Представлено результати емпіричного дослідження визначення рівня розвитку пізнавальної активності учнів другого класу із застосуванням діагностичних методик.

Школярі з середнім рівнем розвитку пізнавальної активності у процесі діяльності виявляють позитивне ставлення до запропонованих завдань. Прагнення до розумової напруги, досягнення об'єктивного результату присутнє, але ступінь самостійності у виконанні завдань дещо нижчий, ніж на попередньому рівні. Школярі відчувають задоволення від успішно і правильно виконаної роботи, але не виявляють бажання продовжувати пізнавальну діяльність за межами встановленого часу.

Ключові слова: діагностичні методики, діти молодшого шкільного віку, пізнавальна активність, рівень розвитку допитливості, пізнавальна мотивація.

DIAGNOSIS OF THE LEVEL OF DEVELOPMENT OF COGNITIVE ACTIVITY OF PRIMARY SCHOOL STUDENTS

The article is devoted to one of the topical problems - the development of cognitive activity of primary school students. Diagnostic methods for identifying motivation, orientation of interests, curiosity, sensitivity to the new and unknown, the ability to probable prediction in primary school children have been selected, modified and tested. The results of an empirical study determining the level of development of cognitive activity of second grade students using diagnostic techniques are presented.

Key words: diagnostic methods, primary school students, cognitive activity, level of curiosity development, cognitive motivation.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема пізнавальної активності молодших школярів знайшла своє відображення у нормативних документах: Конституції України, Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту»; Концепції «Нова українська школа», Державному стандарті початкової освіти. Теоретичні засади пізнавальної активності представлені у працях І. Беха, В. Лозової, М. Марусинець, О. Савченко, О. Скрипченко. У педагогічному аспекті проблему розвитку пізнавальної активності обґрунтовували такі вчені, як Н. Бібік, Н. Ганошенко, Л. Ніколенко, Г. Щукіна, В. Юркевич. Результати дослідної діяльності вищезазначених фахівців були основоположними у розробці концептуальних засад нашого дослідження [1-4].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Незважаючи на значний інтерес дослідників до різних аспектів пізнавальної активності, можна стверджувати, що проблема потребує подальших наукових розвідок. Не применшуючи здобутків учених щодо окресленої проблеми, вважаємо за доцільне більш детально розглянути у науковому дискурсі проблему розвитку пізнавальної активності молодших школярів.

Формулювання цілей статті. Підібрати, модифікувати та апробувати діагностичні методики для виявлення рівня розвитку пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження проводилось на базі 2-Д класу середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів міста Києва. У дослідженні взяли участь 30 учнів.

Для виявлення рівня розвитку пізнавальної активності молодших школярів були підібрані та модифіковані діагностичні методики, що дозволяють визначити компоненти пізнавальної активності: пізнавальну мотивацію, спрямованість інтересів, допитливість і пошукову активність.

Першою проводилась методика «Бесіда», яка дозволяє визначити у дитини наявність пізнавальні ої мотивації,спрямованість її інтересів [3, с. 8-9].

Наявність пізнавальної мотивації оцінювалась за змістом відповідей на запитання 5, 6, 7, 9. Ці запитання спрямовані на виявлення того, чим дитина любить займатися вдома, у школі, яким заняттям надає перевагу і чому, які книги любить читати, які ігри грати тощо.

Результати дослідження за методикою «Бесіда» представлені у вигляді діаграми на рисунку 1.

Рис. 1. Рівень розвитку пізнавальної мотивації в учнів 2-го класу на констатувальному етапі дослідження

З діаграми видно, що 10 осіб показали високий рівень пізнавальної мотивації, що становить 33%: такі діти мають пізнавальний мотив, активно відповідають на запитання.

Назарій А. розповів, що на вихідних до нього часто приходять друзі, щоб пограти у їхню улюблену гру «Монополію», у якій беруть участь двоє і більше учасників: «Гра дозволяє нам позмагатися у кого краще проявляються математичні здібності. Переможцю у винагороду ми готуємо приз у вигляді малюнка, а моя мама для нас усіх готує свій фірмовий яблучний пиріг».

Лія Л. повідомила: «Мені подобається читати книжки. Я вважаю, що читання - дуже цікава справа. Особливо люблю читати на канікулах, коли є час. Мені надзвичайно подобається слухати історії головних героїв, як добро врешті-решт перемагає зло. Книжка - мій справжній друг».

Віктор Н. зазначив, що його улюблене заняття - це конструктор LEGO: «Мені дуже подобається будувати з маленьких цеглинок різноманітні споруди і транспорт - будинки, автостоянки, кораблі».

«Я люблю малювати драконів, створювати нових персонажів, але найбільше подобається колекціонувати свої роботи. Я мрію стати художником і відкрити свою галерею. уої батани пвворять, що я впевнено йду до своєї мрії», - поділилася Аліса К.

«У меое є вдома домашній улюбленець - це кіт. Його звати Лео. Після занять у школі, ми з Лео граємо дуже часто. У котика є різні м'ячики, і всякі м'які іграшки. Також я завжди за ним доглядаю: годую, купаю, розчісую і граюся. Я дуже люблю свого улюбленця Лео» - доповів Мікаіл.

Середній рівень показали 12 осіб, що становить 40%: учні виявляли позитивне ставлення до запитань, однак відповіді неповні, фрагментарні.

Низький рівень визначено у 8 осіб, що становить 27%: в учнів майже відсутня пізнавальна мотивація та інтереси.

Методика № 2 «Казка» (Н. Ганошенко, В. Юркевич) спрямована на визначення рівня розвитку допитливості [2].

Хід проведення. Дитині пропонують послухати казку, з умовою, що необхідно вибрати одну казку з чотирьох: про сливу, яблуко, грушу або манго (фейхоа) (останній об'єкт повинен бути незнайомий дитині). Дитину запитують, яку казку вона хоче послухати.

Обробка даних. Фіксується, чи обирає дитина казку про манго(фейхоа) або хоча б запитує дорослого, що це таке, навіть бажаюпи посзахоти казку про знайомий об'єкт. Передбачається, що іпєерес рх исзюи п°ю неаиасо ммкоб'єкмаказує на сисокийоіве мирозваткюдо питлитості.

ВисоккМрівень п.рсзаса відоазу Мр0сть виИір або ставить питання про невідомий фрукт, а потім мобираз казку про иевідомий И-Рича.

Себрдзійрівенз -досиьюісоже поставити пи- таннязро нев'доми3ф0ючр, але виЮмааєказкупПх відомий фрукт.

Нозмии6 мівень -дктимм виуираєказкупро ві- доииПфрукт.

Результати дослідження за методикою «Казка» представлені у вигляді діаграми на рисунку 2.

Рис.2. Рівеньрозвиткудопитливості в учнів 2-го класу на констатувальному етапі дослідження

Високий рівень розвитку допитливості виявлений у 14 учнів, що становить 47% - діти обрали казку про невідомий фрукт.

Середній рівень розвитку допитливості - у 11 учнів, що становить 37%. Учні запитували про невідомий фрукт, але обрали казку про відомий фрукт.

Низьким рівнем допитливості володіють 5 учнів, що становить 16% Учні одразу обрали казку про відомий фрукт.

Методика № 3 «Запитати і вгадати» (П. Торренс) спрямована на виявлення рівня допитливості, чутливості до нового і невідомого, здібності до ймовірного прогнозування [4].

Матеріали. Картинки із зображенням якої-не- будь ситуації.

Хід проведення. Дитині пропонується поставити питання до зображення, а також спробувати в-адати, що передувало цій ситуації (її причини) і що станеться далі (наслідки).

Обробка даних. Фіксується формулювання і кіозкіикинапитань, у тому числі тих, що відбивають здатність дитини вийти за межі зображеної на картинці ситуації. Це дає підстави для визначення ріиня.опитливості. Дані конкретної дитини зіставляються з середніми показниками досліджуваної групи. Висунення дитиною гіпотез відносно причин і наслідків подій свідчить про наявність здатності до ймовірного прогнозування.

Діти по черзі розглядали чотири картинки, на яких зобриоені їхніровесники у різних ситуаціях.

Рис. 3. Рівень розвитку пізнавальної активності в учнів після проведення трьох методик на констатувальному етапі дослідження

Згідно з результатами діаграми, високий рівень виявлено у 12 осіб, що становить 40%. Ці учні допитливі, чутливі до невідомого, мають здібності до ймовірного прогнозування. Вони всебічно аналізують картину, аргументують причину виникнення ситуації та передбачають подальший розвиток подій.

Середній рівень розвитку допитливості виявлено також у 12 учнів (40%). Ці діти поставили меншу кількість запитань (4-6), їм було складно визначити причину виникнення ситуації на картинці, однак, легко передбачити, що станеться потім.

Низький рівень мають 6 осіб, що становить 20% учнів. Учні поставили 1-3 запитання; дітям було важко визначити причину виникнення та передбачити наслідки змальованої на картинці ситуації.

Після проведення 3-х методик дослідження рівня розвитку пізнавальної активності учнів 2-Д класу, вважаємо за необхідне узагальнити результати у зведену гістограму. Узагальнені результати представлені на рисунку 4.

Відповідно до гістограми, можемо зробити висновок, що високий рівень пізнавальної активності мають 12 школярів, що становить 40%, середній рівень - 12 учнів (39%) і низький рівень властивий 6 (21%) учням. Дані результати діагностики, отримані на констатувальному етапі, можуть бути орієнтиром для стартової оцінки рівня розвитку пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку.

Висновки