Копінг-стратегії підлітків у ситуації перебування членів родини в зоні АТО

членів родини в зоні АТО

Ганаба Світлана Олександрівна,

доктор філософських наук, професор кафедри педагогіки та соціально-економічних дисциплін

Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Ганаба Вікторія Василівна,

курсантка факультету іноземних мов та гуманітарних дисциплін

Національної академії державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Особистісний розвиток дітей у підлітковому віці суттєво залежить від їх здатності конструктивно реагувати на кризові ситуації, уникаючи непродуктивних механізмів психологічного захисту, що проявляються в різних формах девіантної поведінки. У цьому контексті важливого значення набуває вивчення особливостей і стратегій копінг-поведінки, яку використовують підлітки в процесі подолання кризових ситуацій у різних сферах життєдіяльності. Вивчення особливостей реагування підлітків на стресові ситуації дало змогу виявити домінантні стратегії копінг-поведінки у підлітків загалом і категорії підлітків, члени родини яких перебували в зоні антитерористичної операції. З'ясували, що підлітки із другої групи визначають ситуацію перебування членів родини в АТО, як ситуацію надмірного тривалого емоційного напруження та стресу. На основі аналізу літератури та проведеного експерименту доведено, що розвиток здатності підлітків до конструктивного подолання кризових ситуацій можливий через впровадження просвітницьких та корекційних програм фахівцями.

Ключові слова: копінг-стратегії, поведінка, підліток, стрес, ситуація, корекція.

Key words: coping strategies, behavior, teenager, stress, situation, correction.

Постановка проблеми

Сучасне життя характеризовано низкою негараздів, проблем, кризових ситуацій тощо. Вони викликають у людини неабияке напруження фізичних й моральних сил і зумовлюють необхідність пошуку ефективних шляхів їх подолання. Важливим у цій справі є знання умов, способів поведінки у кризових ситуаціях, можливостей й навичок практичного їх вирішення. Зауважимо, що особливої актуальності та релевантності ця проблема набуває в підлітковому віці, з огляду на ту обставину, що він є переломним періодом у становленні й розвитку людської особистості. Негативні переживання, пов'язані із кризою підліткового віку, недостатня сформованість захисних механізмів у подоланні різноманітних психологічних впливів, розвиток самосвідомості й засвоєння нових цінностей та норм, зміна структури соціальних ролей тощо самі по собі є стресогенними факторами [2, с.124]. До цих чинників додаєтмо й ту обставину, що підлітки є свідками наслідків збройного конфлікту на сході України, у якому брали участь їхні батьки й рідні. Очевидно, що вони отримали трагічний досвід, який деформує свідомість, цінності і ставлення до світу. У багатьох з них спостерігаємо перепади настрою, невмотивовану агресію і, зрештою, страх й очікування негативних моментів [2, с. 124].

Огляд досліджень та публікацій

копінг стратегія підліток кризовий

Про важливість вивчення способів поведінки особистості в критичних життєвих ситуаціях свідчать численні дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців. Засадничими в розгляді цього питання є роботи Г. Сельє, Р. Лазаруса, С. Фолькмана, у яких проаналізовано особливості природи стресових ситуацій. Процес виникнення стресових ситуацій, способи їх профілактики і корекції поведінки особистості у стресових ситуаціях висвітлено у працях Дж. Адамса, Ф. Александера, Дж. Амірхана, Г. Вейланта та інших. Цікаві ідеї щодо психодіагностики стресу презентовано у наукових розвідках Р. Купріянова, Ю. Кузьміної. Роль та характер дії копінг-стратегії та копінг-ресурсів на адаптацію представників професійних, гендерних, соціальних, вікових та інших груп у складних стресових умовах проаналізовано в працях Л. Анциферової, Н. Сироти, С. Корсуна, Т. Ткачук, І. Родіної, В. Ялтовського та інших. Психологічні особливості копінг-поведінки підлітків у процесі подолання стресових ситуацій висвітлено у дослідженнях Р. Грановської, О. Кокуна, Т. Ткачук, М. Якимович, Н. Сироти та інших. Незважаючи на численну кількість публікацій з цієї проблеми, наразі відсутній вичерпний аналіз й узагальнення особливостей способів подолання підлітками складних життєвих ситуацій, що актуалізує важливість дослідження цієї проблеми.

Метою статті є визначення панівного типу копінг-стратегій підлітків у процесі подолання стресових ситуацій.

Гіпотезою дослідження стало те, що підлітки в тривалій ситуації стресу в результаті перебування членів родини в зоні АТО використовують неадаптивні копінг-стратегії в поведінці.

Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань використано комплекс взаємопов'язаних теоретичних і емпіричних методів дослідження: - теоретичні методи (аналіз, порівняння, узагальнення) для визначення теоретичних засад дослідження, з'ясування сутності копінг-поведінки, різних підходів до її дослідження; - емпіричні методи (бесіда, Методика «Індикатор копінг-стратегій» (Coping Strategy Indicator, CSI, Д. Амирхан, 1990, в адаптації Н.Сироти, 1994, В. Ялтонського, 1995) для вивчення особливостей поведінки підлітків у стресових ситуаціях і домінантних типів панівної поведінки підлітків у ситуації тривалого стресу, перевірки гіпотези дослідження; - методи математичної статистики.

Виклад основного матеріалу. Поняття стрес доволі часто вживають у повсякденних практиках людського життя. За допомогою цього слова людина зазвичай пояснює свої помилки чи неадекватні вчинки, низку гострих емоціональних реакцій, стан виснаження, втоми й навіть хвороби тощо. Тлумачний словник української мови трактує це поняття як певний натиск чи напругу [9, с. 178]. Спочатку цей термін використовували у технічних науках для опису фізичної взаємодії. У сферу гуманітаристики його запровадив у першій половині ХХ століття Ганс Сельє. У праці «Синдром, що викликається різними агентами, що заподіюють шкоду» канадський фізіолог використав поняття стресу для показу особливостей пристосування організму до екстремальності ситуації. Він стверджував, що незалежно від впливу різних факторів, зміни в організмі, які забезпечують адаптацію, є типовими [7]. Стрес є неспецифічною реакцією організму на зовнішній вплив, що порушує його гомеостаз (рівновагу). На думку дослідника, його не слід розглядати лише негативно, «оскільки без стресів різного характеру наше життя було б схоже на якесь безлике прозябання» [7, с. 48]. Зрозуміло, що в цьому й полягає позитивна роль стресу. Він є союзником людини у постійній адаптації її організму до змін довкілля. Ідеї Г. Сельє знайшли подальший розвиток у дослідженнях Р. Лазаруса. Американський психолог проаналізував психологічний аспект стресових ситуацій. У своїй когнітивній концепції стресу він уважав емоції визначальними у адаптації людського організму до середовища. Емоційне ставлення до ситуації, її осмислення і необхідність змінити свою поведінку не лише доповнюють, а й найчастіше є пусковим механізмом для екстреної мобілізації [6].

У процесі подолання стресу кожна людина використовує власні стратегії (копінг-стратегії). їх добирають на основі наявного в неї особистісного досвіду й психологічних резервів (особистісні ресурси або копінг-ресурси). Копінг-стратегії - це засоби управління наявним стрес-чинником, які виникають як відповідь особистості на загрозу. Загалом, науковці (Р. Лазарус, С. Фолкман) розглядають копінг як динамічний процес, що визначається суб'єктивністю переживання ситуації, стадією розвитку конфлікту, зіткненням суб'єкта із зовнішнім світом [3]. Психологічною основою цього процесу є когнітивні й поведінкові зусилля особистості, спрямовані на зниження впливу стресу [12]. Мова йде про пошук копінг-механізмів у подоланні стресів, що виникають й визначаються ступенем адаптації особистості до ситуації.

«Пошук соціальної підтримки» є копінг-стратегією, що спрямована на подолання складних ситуацій за підтримки інших людей, прагнення до активної взаємодії з людьми, що оточують, з метою отримання підтримки. Вона передбачає пошук емоційної підтримки в друзів, рідних, родичів у складних життєвих

обставинах. Але під час цього ситуація, що склалася - не змінюється (див. табл. 2). Високі адаптативні показники притамані 69,5% старшокласників (37,6% - хлопці та 31,8% - дівчата). Ця стратегія передбачає: «спілкування», «пошук підтримки, створення соціальної мережі підтримки», «консультації з фахівцями». Низький рівень використування цієї стратегії констатуємо у 24,6% старшокласників

Таблиця 2 Копінг-стратегія «пошук соціальної підтримки»