Формування професійного мислення у здобувачів вищої освіти галузі знань "Право" через використання елементів кіноклубу в процесі вивчення дисципліни "Філософія права"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія наук, Академія державної пенітенціарної служби

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «ПРАВО» ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КІНОКЛУБУ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»

Доній Н.Є. професор кафедри економіки

та соціальних дисциплін доктор

філософських наук, професор, академік

м. Чернігів

Майбутній юрист не зможе успішно професійно самореалізовуватися без сформованого внутрішнього «морального компасу», адже для того щоб обґрунтувати прийняте рішення він має продемонструвати дієвість навички «мислити як юрист», важливим складовим якої є деонтологічний компонент. Проте, будь -яка навичка вимагає часу на кристалізацію, а, на наш погляд, декларування та впровадження практико-орієнтовної спрямованості підготовки юристів в Україні відбувається без відведення більш-менш прийнятної кількості часу на відшліфування саме навички прийняття рішення через призму сформованого деонтологічного стрижня при розгляді професійного завдання. Світова реальність ж демонструє, що більшість факультетів (шкіл) права в університетах розвинутих країн мають серед пропонованих у переліках дисциплін курси, основним об'єктом вивчення яких є морально-етичні принципи прийняття рішення та функціонування правового простору через зв'язку «закон і мораль» [див. 6; 7]. Вказана практика виходить із розуміння, що зосередження виключно на законі, без аналізу морального підґрунтя, закладеного в закон, без засвоєної та «цементованої» системи етичних принципів професійної діяльності, не дає правильності обґрунтованому прийнятому рішенню та, що більш негативно, з позиції громадськості може бути інтерпретоване як «несправедливе» чи «нелюдське».

Відтак, постає питання: Як в рамках прийнятого освітнього стандарту і при меті «мінімум годин - максимум результату» сприяти кристалізації зазначеної навички? Відповідь нами була знайдена така - через введення в процес практичного заняття перегляду та обговорення кінофільмів з юридичної тематики. Аргументуємо чому саме такий варіант видається найбільш результативним.

По-перше. Поширеною освітньою технологією при викладанні курсів типу «Закон і мораль» є кіносесії'/кіноклуби. Такий варіант видається найкращим через те, що в умовах інформаційного соціального простору найрезультативнішим у плані сприйняття і деталізації складових професійної діяльності уявляється саме кіно як синтетичний вид мистецтва, що увібрав у себе ресурси та досягнення усіх інших видів мистецтва та новітніх інформаційних технологій.

Психологи які займаються вивченням реакцій реципієнтів на твори мистецтва, в тому числі й кіно, зазначають, що акт сприйняття не завершується одразу після перегляду, а продовжується в рефлексії, як процесі синтезу результатів аналізу та осмислення сприйнятого. Рефлексія є цінною, адже «... сприйняття не зводиться до пасивної констатації відомих сторін реальності, хоча й дуже важливих і суттєвих. Воно вимагає, щоб той, хто сприймає, якось ввійшов всередину зображуваних обставин, подумки взяв участь у діях» [1, с. 23], а значить перегляд кінофільму може уявлятися як своєрідна інтелектуальна гра, як квест, що дозволяє отримувати не тільки задоволення від сприйнятого, але й від тлумачення та інтерпретації тексту фільму. Рефлексія потрібна для того, щоб індивід, відійшовши від гами емоцій та почуттів, які пробуджені переглянутим фільмом, міг установити суть власних вражень й уточнити своє ставлення до авторського рішення правової ситуації.

По-друге. Винесення результатів рефлексії в простір кіноклубу та групове обговорення (а це може бути в різних формах: дискусія, дебати, тощо) в його просторі дозволять майбутньому юристу надати більшої чіткості власним життєвим принципам, зміцнити, а може й створити, моральні та естетичні критерії, відмежувати власне бачення від сугестивного впливу позицій інших. Намагаючись затвердити власну думку майбутній юрист на ділі наполегливо та вперто шукає істину, ту основу, з якої й має випливати професійне рішення. Стверджуючи «я так вважаю (думаю, розумію, тощо)», індивід сподівається на реакцію в формі інших суджень, причому не обов'язково схвальних, адже і заперечення дозволяє чіткіше вирізнити власну позицію. Тож, надзвичайно корисним для формування професійного мислення майбутнього юриста є саме те, що під час обговорення кінофільмів доводиться стикатися з найрізноманітнішими манерами поведінки і висловлювань.

По-третє. Перегляд кінофільму дозволяє індивіду не тільки визначитися із власною позицією, порівнюючи -полемізуючи з автором сценарію чи режисером, але й сприяє розвитку певної сукупності soft skills (рефлексивність, психологічна витримка, вміння дослухатися/почути Іншого, розпізнавати власні емоції та переживання, толерантність, емпатія, самоконтроль, тощо). Вміння варіювати власні тактики і стратегію та враховувати рівень і специфіку такої ж навички у інших учасників обговорення теж сприяє виробленню професійності мислення й поведінці під час комунікативного процесу. Вага такої навички обумовлюється її складністю, а остання зовсім не в тому, що учасниками кіноклубу висловлюється стільки позицій, скільки налічується присутніх при обговоренні, адже кінотекст «здатний видавати... різну інформацію - кожному в міру його розуміння... саме ту, в якій він потребує і до сприйняття якої він підготовлений» [2, с. 35]. Справа в тому, що основне завдання обговорення кінофільмів полягає аж ніяк не в виставленні фільму якоїсь загальної, єдиної оцінки, адже загальна позиція, загальна думка виробляється відносно швидко, тож складність стосується моменту варіативності відтінків, півтонів і розпізнання гостроти бачення та глибині думки інших.

По-четверте. Для запуску системи вдосконалення роботи морального компасу, необхідна поява ситуації, що викликає яскраве емоційне ставлення до подій. Зміст фільмів, які пропонуються для перегляду, є для майбутніх юристів предметом активної розумової діяльності, так як перед ними ставляться спеціальні завдання: спостерігати за послідовністю подій, з'ясовувати причину явищ, якісно оцінити ту чи іншу ситуацію. На відміну від пасивного сприйняття змісту лекції, переживання, що викликані переглядом кінофільмів, і їх подальше обговорення забезпечують особистісну включеність майбутнього юриста, що знаходить відображення в успішній інтеграції у систему власних переконань тих ідей і положень, які задані контентом кінотексту.

Останнім аргументом на користь застосування практики кіноклубу при вивченні дисципліни «Філософія права» є той, що в кінофільм закладений такий механізм трансляції реципієнту соціокультурного досвіду, який фактично створює умови для засвоєння уявлень про деонтологічні та ідеологічні конструкти, а трансльований зміст сприймається глядачем як природний і адекватний [5]. Цей механізм спрацьовує, адже кінофільм надає можливість зануритися, відчути, пережити подію, про яку в ньому йдеться, та детермінувати актуальні моральні почуття, як й стають мотивами дій, адже дотримана вимога, що індивід має «певний досвід прояву подібного переживання» [див. 3, с. 136]. Тож, вказаний процес переживання надає емпіричну основу для винесення моральних оцінок і є підставою для подальшої роботи думки над текстом фільму, бо саме такі оцінки володіють набагато більш примусовою і спонукальною силою «... ніж оцінки, що просто повідомляються і засвоюються» [4, с. 204].

В якості підсумку зазначимо, що використання кіноклубу як елементу технології навчання майбутніх юристів видається найбільш ефективною формою практичних занять із дисципліни «Філософія права» через його відповідність актуальній задачі - створення ґрунту для рефлексії та кристалізації того професійного стилю мислення, який притаманний представникам юридичної сфери. Кіноклуб, в рамках якого відбувається рефлексія та обговорення кінофільмів, дозволяє індивіду не тільки побачити «зі сторони» ті дилеми, що постають у процесі вирішення професійних задач, але й в дискусії обговорити з іншими реципієнтами кінотексту найбільш морально-складні моменти сприйнятого. Цінність такої форми роботи як кіноклуб також полягає в тому, що вона має потенціал для підвищення майбутнім юристом вміння використовувати деонтологічну призму як інструмент для вирішення правових ситуацій й здатна детермінувати почуття особистої та професійної відповідальності за прийняте рішення. Отже, кіноклуб має в собі механізм сприяння й допомоги майбутнім юристам в розумінні складності усіх «за» і «проти» морального та юридичного прийняття рішень, має ресурси для підсилення їхньої здатності застосовувати деонтологічну теорію для прийняття виважених і правильних рішень, розвитку мислення за межами власних соціальних, культурних і релігійних кордонів, відшліфовування здатності критичної оцінки інформації, включаючи позиції та думки, що суперечать їх власним.

Література

викладання кіноклуб філософія право

1. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: в 2-х томах. Т. 1. Психическое развитие ребенка / Под ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко. М.: Педагогика,1986. 306 с.

2. Лотман Ю.М. Об искусстве. СПб.: «Искусство - СПб», 1998. 704 с.

3. Рувинский Л.И. Нравственное воспитание личности: Монография. M.: Издательство Московского университета, 1981. 185 с.

4. Теплов Б.М. Психология и психофизиология индиви- дуальных различий. Воронеж: МОДЭК, 2004. 440 с.

5. Batool T.M. Creation of ideology through the language of cinema: a feminist study of media education. Procedia. Soc. and Behav. Scien. 2010. № 2(2). Р. 4592-4596.

6. Course Catalogue. Law, Justice and Morality. Law4038; University of Glasgow. URL: https://www.gla.ac.uk/coursecatalogue/ course/?code=LAW4038 (дата звернення: 10.05.2021).

7. Law and Morality PHIL 237.3 / University of Saskatchewan. URL: https://catalogue.usask.ca/PHIL-237 (дата звернення: 10.05.2021).

Размещено на Allbest.ru