Специфіка контрольно-оцінювальної діяльності при підготовці майбутніх соціальних працівників

Резюме

студент контроль соціальний оцінювання

Мета статті: стаття присвячена висвітленню проблеми пошуку ефективних методів контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів - майбутніх соціальних працівників. Відмічається, що в умовах кризових явищ, що переживає весь світ, особливого значення набуває соціальна робота та підготовка соціального працівника у закладах вищої освіти. Обгрунтовується необхідність вибору таких методів контрольно- оцінної діяльності навчальних досягнень студентів, які відповідають потребам та специфіці майбутньої спеціальності. Аналізується досвід оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання результатів проєктної діяльності студентів спеціальності 231 «Соціальна робота» ФЛСК НАУ. Пропонується короткий огляд наукових праць, що присвячені вирішенню питань теоретичної бази соціальної роботи, наведені складові професійної компетентності соціальних працівників.

Методики дослідження: застосовано теоретичні загальнонаукові методи узагальнення, формалізації та абстрагування, а також лонгітюдний метод організації дослідження, яке проводилось в перших семестрах 2019/20 та 2020/21 навчальних рр. Серед емпіричних методів добування наукових даних використовувались обсерваційні (спостереження) та діагностичні шкальні методи у формі анкетування та опитування, а також психодіагностична методика РСК. У процесі обробки результатів дослідження були відібрані як стандартні прийоми статистичної обробки даних (кількісна обробка), так і прийоми якісного аналізу.

Результати: проаналізовані методи контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів - майбутніх соціальних працівників в процесі підготовки та презентації проєктів, а саме: самооцінювання та взаємооцінювання. У результаті емпіричного дослідження встановлено, що представлена в статті система комплексного взаємооцінювання сприяє підвищенню рівня успішності студентів та збільшує кількість відвідування навчальних занять за рахунок створення у майбутніх соціальних працівників додаткових позитивних стимулів та внутрішніх пізнавальних мотивів. Наведено приклад методики оцінки групової роботи студентів, що використовується у реальному навчальному процесі. Підкреслені переваги групової проєктної діяльності в контексті підготовки майбутніх соціальних працівників.

Висновки: визначено підвищення рівня відповідальності (інтернальності) студентів за результати власної діяльності в процесі використання при оцінюванні навчальних проєктів методів самооцінювання та взаємооцінювання. Доведено ефективність роботи в міні -групах як потужного фактору оптимізації соціально-психологічної компетентності студентів як суб'єктів спілкування. Визначено необхідність враховувати в процесі контрольно-оцінювальної діяльності специфіку майбутньої професійної діяльності соціального працівника. Окреслено напрямок подальших наукових досліджень.

Ключові слова: контрольно-оцінювальна діяльність; навчальні досягнення студентів; проєктна діяльність; робота в міні-групах; самооцінювання та взаємооцінювання; рівень інтернальності; професійна компетентність; соціальний працівник.

Annotation

Radchenko M., Prozhoha

SPECIFICITY OF CONTROL AND EVALUATION ACTIVITY IN TRAINING OF FUTURE SOCIAL WORKERS

The purpose of the article: the article is devoted to highlighting the problem of finding effective methods of monitoring and evaluating the academic achievements of students - future social workers. It is noted that in the conditions of crisis phenomena experiencing the whole world, social work and training of a social worker in higher educational institutions become especially important. The necessity of choosing such means of control and evaluation activities of students' academic achievements that meet the needs and specifics of the future specialty is substantiated. The experience of evaluation, self-evaluation and mutual evaluation of the results of project activity of students of specialty 231 ”Social work” FLSK NAU is analyzed. A brief overview of scientific works devoted to solving the issues of the theoretical basis of social work is offered, the components of professional competence of social workers are given.

Research methods: theoretical general scientific methods of generalization, formalization and abstraction were used, as well as the longitudinal method of organizing the research, which was conducted in the first semesters of2019/20 and 2020/21 academic years. Among the empirical methods of obtaining scientific data, observational (observation) and diagnostic scale methods in the form of questionnaires and surveys were used. In the process of processing the research results, both standard methods of statistical data processing (quantitative processing) and methods of qualitative analysis were selected.

Results: methods of control and evaluation of educational achievements of students - future social workers in the process of preparation and presentation of projects, namely: self-evaluation and mutual evaluation are analyzed. As a result of empirical research it is established that the system of complex mutual evaluation presented in the article helps to increase the level of student success and increases the number of attendance classes by creating additional positive incentives and internal cognitive motives for future social workers. An example of a method of assessing group work of students used in the real educational process is given. The advantages of group project activities in the context of training future social workers are emphasized.

Conclusions: the increase of the level of responsibility (internality) of students for the results of their own activity in the process of using the methods of selfevaluation and mutual evaluation in the evaluation of educational projects is determined. The effectiveness of work in mini-groups as a powerful factor in optimizing the socio-psychological competence of students as subjects of communication is proved. The need to take into account in the process of control and evaluation activities the specifics of future professional activities of a social worker. The direction of further scientific researches is outlined.

Key words: control and evaluation activities; student achievement; project activity; work in mini-groups; self-evaluation and mutual evaluation; level of internality; professional competence; Social Worker

Вступ

На сучасному етапі розвитку суспільства великого значення набуває робота соціального працівника, підготовка якого у закладах вищої освіти (ЗВО) України відбувається з використанням компетентнісного підходу. З цієї точки зору, розуміючи компетентність як готовність до вирішення завдань професійної ролі в тій чи іншій галузі, система контролю та оцінювання навчальних досягнень студентів у вищій школі має сприяти побудові вищої освіти «не як академічної, зорієнтованої на передачу готових знань, а як контекстної, яка навчає знаходити знання і застосовувати їх у ситуаціях, що імітують професійні» (Радченко, М.І., Артюшина, М.В., Романова, Г.М., Котикова, О.М., & Матвієнко, Ю.О., 2010:11).

Як вважають дослідники, при підготовці соціального працівника у закладах вищої освіти необхідно враховувати такі складові його професійної компетентності, як суб'єктна активність, інтелектуальна готовність до розв'язування ситуацій та емоційно-особистісне сприйняття. Всі ці складові виявляються у здатності майбутнього спеціаліста аналізувати проблемну ситуацію, бути гнучким та готовим до її розв'язання, а також брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності (інтернальний локус контролю) (Садовська, Е., & Ярошенко, А., 2018: 75). Ці особливості треба враховувати при організації навчального процесу у закладах вищої освіти.

Сьогодні в Україні нормативна база підготовки та регламентації діяльності соціальних працівників знаходиться в стадії становлення, це значною мірою ускладнює процес відбору змісту їхньої професійної освіти. Для визначення мети та змісту підготовки соціальних працівників важливо конкретизувати сферу та специфіку їхньої діяльності, а також визначити ролі (Невлева, І.М., & Соловйова, О.В., 2005: 190). Рівні професійної діяльності соціального працівника за І.А. Зимовою включають: практичну соціальну роботу з клієнтом; організацію та координацію цієї роботи; управління соціальною роботою на рівні соціальних служб; навчання соціальній роботі; дослідження в соціальній роботі (Садовська, Е., & Ярошенко, А. 2018: 50). Виділяють групи професійних ролей соціального працівника: практичний соціальний працівник, організатор, управлінець, викладач, дослідник. Як менеджер соціальної сфери він має виконувати чотири функції менеджменту: планування, організація, мотивування та контроль. Підготовка до виконання цих функцій має бути в центрі уваги науково-педагогічних працівників, який навчає майбутніх соціальних працівників.

Серед українських науковців питання теоретичної бази соціальної роботи розглядали В.Андрущенко (2002, 2003), В.Бех (2009), І.Грига (2014), І.Зверєва (2008), М.Лукашевич (2004), І.Мигович (2003), В.Полтавець (2000), Г.Попович (2000, 2011), Н.Лавринченко (2020), О.Карпенко (2006, 2007), В.Сидоров (2000), Т.Семигіна (2020), А.Ярошенко (2018) та інші дослідники. Як свідчать результати цих досліджень, формування зазначених вище складових професійної компетентності соціального працівника з метою виконання функцій менеджера соціальної сфери можливо в умовах створення оптимальної моделі навчального процесу, важливою складовою якого є контрольно-оцінна діяльність навчальних досягнень студентів. Тому створення такої системи контролю та оцінювання, яка б формувала у студентів - майбутніх соціальних працівників особистісних особливостей, що є необхідними для їх ефективної професійної діяльності, є доволі актуальною.

Однак на даний час немає чіткого визначення методів та форм контролю та оцінювання пізнавальної діяльності майбутніх соціальних працівників, яка б відповідала їхнім професійним потребам.

Тому метою нашої статті є представлення системи комплексного взаємооцінювання, яка, на нашу думку, створює сприятливі умови для розвитку професійної компетентності майбутнього соціального працівника та успішного виконання ним функцій менеджера соціальної сфери. У зв'язку з чим ми поставили перед собою завдання описати систему комплексного взаємооцінювання пізнавальної діяльності студентів при створенні та презентації навчальний проєктів на кафедрі соціальних технологій ФЛСК НАУ.

Методи та методики дослідження

Теоретичне дослідження базувалось на системному методі та теоретичних загальнонаукових методах узагальнення, формалізації та абстрагування. В емпіричному дослідженні брали участь 30 студентів 3 та 4 курсів спеціальності 231 «Соціальна робота» факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету Києва (Україна). Був використаний лонгітюдний метод організації дослідження, яке проводилось в перших семестрах 2019/20 та 2020/2021 навчальних рр. Серед емпіричних методів добування наукових даних застосовувались обсерваційні (спостереження), діагностичні шкальні методи у формі анкетування та опитування, а також психодіагностична методика РСК. В процесі обробки результатів дослідження були використані як стандартні прийоми статистичної обробки даних (кількісна обробка), так і прийоми якісного аналізу.

Результати

Процес розвитку суб'єктної активності та інтелектуальної готовності до розв'язування ситуацій зумовлюється, на нашу думку, організацією спільної творчої навчальної діяльності викладача і студентів в процесі «активного соціального навчання», яке ми будемо розуміти услід за В.С. Лозницею як «комплексний соціально-дидактичний напрям, орієнтований на широке охоплення різноманітних сфер соціальної практики: використовує різні форми і методи активної психологічної дії для розвитку у людей знань, умінь і навичок ефективнішого соціального і професійного функціонування, підвищення психологічної культури, оптимізації їхньої соціально-психологічної компетенції як суб'єктів спілкування» (Лозниця, В.С., 2001). Мова йдеться, перш за все, про групове навчання, про захист та оцінювання в міні-групах групових проєктів.

Раніше ми вже писали про організацію проєктної діяльності на заняттях в процесі викладання дисципліни «Соціальна робота з людьми з особливими потребами» (Радченко, М.І., 2020: 77). Зараз зупинимося на оцінюванні результатів такої діяльності. В сучасній освіті чітко простежуються зміни, які відбуваються в стратегії оцінювання навчальної діяльності студентів. Дослідники фіксують наступні тенденції:

- від оцінювання викладачем (тьютором) до оцінювання при участі студентів;

- від конкуренції до співпраці;

- від оцінювання результату до оцінювання процесу;

- від оцінювання знань до оцінювання вмінь та здібностей;

- від тестування пам'яті до оцінювання розуміння;

- від підсумкового, сумарного оцінювання до інтерпретування та використання;

- від пріоритетності оцінки до пріоритетності навчання (Базилевич, В.Д., 2006: 28).

В руслі зазначених вище тенденцій студентам заздалегідь повідомляють про те, що їх роботи будуть оцінюватись одногрупниками. Така процедура оцінки діяльності або її результатів дозволяє студентам виконувати роботу «для багатьох значущих інших», що, у свою чергу, сприяє надбанню особистісно значущого, усвідомленого знання. У дію вступають внутрішні мотиви задоволення допитливості, здатності щось запропонувати іншим. У деяких випадках оцінювання викладачем стає вторинним.

Наведемо приклад методики оцінки групової роботи студентів, що використовується нами у реальному навчальному процесі.

Для підготовки навчального проєкту академічна група розбивається на малі робочі групи (міні-групи), які повинні підготувати проєкт на обрану тему. Теми проєктів різні. Викладач визначає критерії оцінювання якості проєкту, що презентується на занятті, а саме: змістовність, цікавість, креативність, наявність мультимедійної презентації, структурованість матеріалу, дотримання часу. Після того, як кожна міні-група підготувала та презентувала проєкт всій академічній групі, слухачі (студенти академічної групи) оцінюють виступ кожної міні-групи в залежності від рекомендованих критеріїв. Кожен критерій буде оцінюватись слухачами після виступу команди. Оцінювання буде враховувати якість виконання командою проєкту за кожним критерієм: від низького - 0 балів, до високого - 1 бал. Достатній рівень, відповідно, оцінюється в 0, 5 балів. В залежності від вагомості критерію результат помножується на потрібний коефіцієнт. (Наприклад, якщо вагомість критерію відповідає рівню «3», а робота оцінена на достатньому рівні - 0,5 балів, загальна кількість балів дорівнює 1,5: 0,5Х3=1,5). Кожен слухач аналізує проєкт за допомогою таблиці «Плюс та мінус», в якій відмічає переваги та недоліки проведеного одногрупниками заняття, та оцінює кожного члена міні- групи за наданими критеріями. Оцінювання відбуваються слухачами, яким презентувався навчальний матеріал, та викладачем. За аналіз та оцінювання слухачі отримують бали.

Табл. 1

Загальний бланк взаємооцінювання результатів проєктної діяльності