Кейсовий метод навчання як засіб формування професійних компетентностей майбутніх юристів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський регіональний центр Національної академії правових наук України

КЕЙСОВИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

Міловська Н.В. доктор юридичних наук, доцент,

в.о. провідного наукового співробітника відділу

забезпечення інтеграції академічної та університетської

правової науки та розвитку юридичної освіти

м. Київ

В умовах реформування юридичної освіти великого значення набуває впровадження інтерактивних методів навчання, що є ефективним засобом в опануванні сучасних технологій, підвищенні ефективності навчання і якості знань, формуванні соціально-професійної компетентності фахівців у галузі права (навички юридичної діяльності, навички дослідницької роботи, соціально-особистісні навички). У даному аспекті значний потенціал у процесі фахової підготовки майбутніх юристів у вищих навчальних закладах має застосування кейсового методу навчання, тобто методу аналізу конкретних ситуацій. кейс навчання юридичний освіта

У науковій літературі кейс-метод (від англ. «case» - випадок, ситуація) розглядається як метод активного проблемно - ситуаційного аналізу, заснований на навчанні шляхом вирішення конкретних завдань - ситуацій (рішення кейсів) [1, с. 209]. Важливо, що опис конкретної ситуації одночасно відображає не тільки певну практичну проблему, але й аналізує визначений комплекс знань, який необхідно засвоїти студентами для її вирішення [2, с. 9].

Кейс-метод є ефективним інтерактивним методом професійної підготовки майбутніх юристів, основною метою якого є розвиток професійних здібностей та формування умінь вирішувати практичні завдання. Активне застосування цього методу у сучасній юридичній освіті зумовлене тим, що обговорення реальних професійних ситуацій сприяє підвищенню рівня навчальної та впливає на розвиток професійної мотивації майбутніх фахівців у галузі права, формуванню їх аналітичних умінь, розвитку правового мислення, аргументації, уважності до деталей, особливостей застосування правових норм. Уміння вести дискусію, аргументувати власну точку зору формує у студентів комунікативні навички і розвиває навички колегіальної роботи. Крім цього, перевагою методу є не лише здобуття знань і формування практичних навичок, але й розвиток системи цінностей студентів, професійних позицій, життєвих установок [3, с. 68], що допомагають психологічно адаптуватися до умов майбутньої професійної діяльності.

Як правило, у сучасній освіті використовуються два типи «кейсів»: а) детальний опис певного матеріалу, зважаючи на що обговорення «кейсу» може тривати протягом кількох занять; б) обговорення більш короткої і конкретної практичної ситуації [4, с. 404]. У свою чергу, відповідно до запропонованої European Case Clearing House (ECCH) типології кейсів розрізняють: кейси - випадки, які можуть використовуватися під час лекції для демонстрації того або іншого поняття або як тема для обговорення; допоміжні кейси, метою яких є передання інформації і які використовуються як основа, на базі якої обговорюються інші кейси; кейси-вправи, які дають можливість застосувати певні прийоми і широко використовувати матеріал кейсів; кейси-приклади, які покликані проаналізувати інформацію і виявити найважливіші зв'язки між різними складовими; комплексні кейси, які описують ситуації, де значущі аспекти заховані у великій кількості інформації і завдання студента полягає у відділенні важливих аспектів від малозначущих [5].

Залежно від мети використання у навчальному процесі виокремлюють також практичні, учбові та науково -дослідницькі кейси. Так, метою практичних кейсів є напрацювання навичок застосування отриманих знань, наприклад, шляхом складання процесуальних документів тощо. Учбові кейси надають можливість набути досвід вирішення типових задач, з якими майбутній фахівець буде стикатися у повсякденній практичній діяльності. У свою чергу, науково -дослідницькі кейси орієнтовані на проведення наукового дослідження (отримання нового знання) та напрацювання навичок оформлення наукового результату [6, с. 50].

Слід зазначити, що у навчальному процесі може мати місце як підготовка до виконання кейс -завдань, що передбачає надання завдання студентам для ознайомлення до проведення заняття, так і використання кейс-методу безпосередньо у процесі заняття, що залежить від змісту кейс-завдання та умов проведення практичного заняття. Різноманітність отриманих ситуацій та робота з ними повинні навчити студентів аналізувати конкретну інформацію, простежувати причинно -наслідкові зв'язки, виділяти ключові проблеми. При цьому головною перевагою методу ситуаційного навчання під час проведення практичних занять виступає можливість оптимально поєднувати теорію та практику, що є досить важливим під час підготовки студента - юриста. Студент навчається застосовувати отримані теоретичні знання в конкретній практичній ситуації, що, в свою чергу, сприяє систематизації теоретичних і практичних знань.

Таким чином, використання методу кейсів зумовлює передусім необхідність засвоєння студентами відповідного теоретичного матеріалу практичного заняття із використанням навчально-методичного комплексу, який містить навчальні посібники та конспект лекцій з теми відповідного заняття. У свою чергу, при вирішенні самого кейс-завдання студентами аналізується конкретна практична ситуація, уточнюються обставини та узагальнюється інформація. На цьому етапі відбувається осмислення проблеми, актуалізуються набуті знання. Так, аналізуючи зміст кейсу, майбутні юристи застосовують знання положень законів та інших нормативно - правих актів, що сприяє оволодінню новими уміннями та формами поведінки. Після цього студенти пропонують можливі варіанти вирішення завдання, дискутують один з одним, колективно співпрацюють та формулюють можливі способи вирішення кейс-завдання, визначають переваги та недоліки кожної альтернативи, роблять узагальнення. На останньому етапі студентами обґрунтовується прийняте рішення, вказується на його переваги, відстоюється доцільність його використання. У свою чергу, викладачем здійснюється узагальнення і систематизація отриманих результатів і набутих знань під час роботи над кейсом та оцінюється робота студентів.

Важливо зазначити, що проведення заняття для майбутніх юристів з використанням кейс-завдань потребує ретельної підготовки викладача, який має бути досвідченим в організації навчання, проведенні дискусії, а також мати ґрунтовні знання, щоб допомогти учасникам проаналізувати і зрозуміти кейсову ситуацію. Викладач має пояснити студентам зміст завдання, контролювати його виконання та професійно оцінити успіхи та досягнення студентів. У процесі заняття викладач може розподіляти студентів на підгрупи та ставити перед ними завдання щодо аналізу приведеного випадку з практики, яке вони мають виконати, виходячи з набутих теоретичних знань. У процесі роботи викладач має контролювати виконання завдання кожною підгрупою і відповідно оцінити.

Викладач також визначає основні та допоміжні матеріали для підготовки студентів і список рекомендованої літератури, яка повинна бути методично опрацьована й адаптована під цілі конкретного практичного заняття з відповідної тематики. Адже уміння працювати з літературою по темі розвиває у студентів навчально-професійні навички, уміння виділяти суттєву для вирішення поставленого завдання інформацію та аналізувати її. Водночас недостатність інформації мотивує студентів на дослідницьку діяльність. Крім цього, кожен кейс повинен відповідати навчальній програмі, в рамках якої він вирішується, що сприяє створенню цілеспрямованої й організованої роботи студентів як під час виконання занять, так і під час їх обговорення, що, в свою чергу, сприяє формуванню відповідних професійних навичок в контексті відповідної навчальної дисципліни, а також закріпленню вже засвоєних знань з інших дисциплін.

Отже, використання кейсового методу у підготовці фахівців у галузі права, в основі якого лежить аналіз конкретних практичних ситуацій, сприяє формуванню і розвитку навичок професійної, практичної, дослідницької діяльності, соціально - особистісних навичок майбутніх юристів. Кейс-метод, будучи інтерактивним методом навчання, сприяє розвитку у студентів самостійного мислення, вміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору, аргументовано висловлювати свою, розвиває вміння колективної співпраці та активізує навчальну діяльність.

Література

1. Ситуационный анализ, или анатомия кейс-метода / Ю. Сурмин, А. Сидоренко, В. Лобода и др.; под ред. Ю. П. Сурмина. К.: Центр инноваций и развития, 2002. 286 с.

2. Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. О. Сидоренко, В. Чуба. К.: Центр інновацій та розвитку, 2001. 256 с.

3. Данильчук Л. Використання «кейс-методу» в професійній діяльності викладача вищого навчального закладу. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2004. № 5. С. 66-71.

4. Рибачук А. В. Використання кейс-методу у процесі фахової підготовки майбутніх юристів у вищих навчальних закладах. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2013. Вип. 35. С. 404-409.

5. ЕССН the case for learning. URL: http: //www.ecch.com/educators/casemethod/resources/ freecasesoverview (дата звернення: 17.05.2021).

6. Титова О. В. Кейс-метод як технологія формування професійних компетенцій студентів-юристів. Юридична освіта у сучасному вимірі: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (20 квітня 2017 р.) / Донецький національний університет імені Василя Стуса; за заг. ред. д.ю.н. проф. А.Г. Бобкової. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2017. С. 49-51.

Размещено на Allbest.ru