Результативність використання чинних технологій вивчення фізичної культури в поліпшенні психофізичного стану учнів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЧИННИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПОЛІПШЕННІ ПСИХОФІЗИЧНОГО СТАНУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Леся Галаманжук¹

Наталія Гудима ²

Геннадій Єдинак ³

Юрій Юрчишин ⁴

Володимир Мисів ⁵

^1-6 Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський, Україна

На сучасному етапі широко використовують технології, спрямовані на вирішення окремих завдань фізичної культури учнів початкової школи та які дозволяють у комплексі вирішувати її основні завдання. Проте дотепер практично відсутні дані про результати використання таких технологій. Мета дослідження полягала у встановленні ефективності чинних технологій вивчення фізичної культури у вирішенні визначеного програмами завдання, що пов'язане з поліпшенням психофізичного стану учнів початкової школи. Матеріал і методи дослідження. Досягали поставленої мети використанням комплексу адекватних методів дослідження. Аналіз, узагальнення використовували для опрацювання джерел інформації; необхідні емпіричні дані одержували педагогічними методами (тестування, експеримент), медико-біологічними (антропометрія, сфігмоманометрія, спірометрія, динамометрія, пульсометрія), психодіагностичними та математичної статистики. У дослідженні взяли участь 87 хлопчиків та 94 дівчинки, вік яких із початком констатувального експерименту становив 8 років (7,9±0,3). Результати. Наслідки використання чинних технологій вивчення фізичної культури свідчать про існування резервів організму, які необхідно враховувати і використовувати при поліпшенні психофізичного стану учнів початкової школи. Зокрема, більше половини молодших школярів мають морфологічні показники, що відповідають нормативним значенням, але узагальнена тенденція засвідчує домінування дисгармонійності у фізичному розвитку, передусім унаслідок підвищеної маси і зменшеної довжини тіла, низьких силових характеристик і рівня функціонування дихальної системи. У другому навчальному семестрі збільшується кількість дітей, чия розумова працездатність відзначається суттєвим зниженням продуктивності, уваги та короткочасної пам'яті. Висновок. Одержані дані необхідно враховувати при плануванні малих форм фізичної культури, що відбуваються систематично і скеровуються на відновлення працездатності, а також при визначенні змісту уроків фізичної культури для забезпечення дітей оптимальними параметрами навантаження, високоефективними засобами і методами поліпшення показників психофізичного стану.

Ключові слова: фізична культура, технології вивчення, початкова школа, психофізичний стан

Lеsia Galamanzhuk, Nataliia Hudyma, Gennadii Iedynak, Yurii Yurchyshyn, Volodymyr Mysiv.

EFFECTIVENESS OF THE USE OF EXISTING PHYSICAL EDUCATION TECHNOLOGIES IN IMPROVING THE PSYCHOPHYSICAL CONDITION OF PRIMARY SCHOOL PUPILS

Abstract. At present, extensive use is being made of technologies that address specific physical education needs of primary school pupils and that combine the main objectives of primary school. However, there is still little evidence of the impact of such technologies. The aim of the study was to establish the effectiveness of existing physical education technologies in achieving a specific programme objective related to improving the psychophysical condition of primary school pupils. Research material and methods. Achieved the goal of using a set of adequate research methods. Analysis, generalization was used to process sources of information; necessary empirical data were obtained by pedagogical methods (testing, experiment), by biomedical methods (anthropometry, sphygmomanometry, spirometry, dynamometry, pulsometry) psychodiagnostic and mathematical statistics. The study was attended by 87 boys and 94 girls, who were 8 years old at the start of the experiment (7,9±0,3) Results. The effects of existing physical education technologies indicate the existence of body reserves that need to be taken into account and used in improving the psychophysical condition of primary school pupils. In particular, more than half of the younger pupils have morphological indicators corresponding to normative values, but the generalized trend shows the dominance of disharmony in physical development, primarily due to the increased mass and reduced body length, Low strength and level of functioning of the respiratory system. In the second semester, the number of children whose mental capacity for work is characterized by a significant decrease in productivity, attention and short-term memory increases. Conclusion. The data collected must be taken into account in the planning of small forms of physical activity, which take place systematically and are directed towards the recovery of working capacity, as well as determining the content of physical education lessons to provide children with optimum load parameters for improving mental and physical health indicators.

Keywords: physical culture, learning technologies, primary school, psychophysical condition

Вступ

Сучасна загальна середня освіта відзначається впровадженням у освітній процес технологій оволодіння дітьми знань галузей, що визначені чинним стандартом [20]. Такий стандарт є державним документом про загальну середню освіту, містить норми і положення, що визначають вимоги держави до обов'язкових результатів навчання та компетентностей здобувача загальної середньої освіти відповідного рівня. Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності [34].

У відповідності до пункту 3 статті 12 Закону «Про освіту» [10] повна загальна середня освіта має три рівня освіти - початкова освіта, базова середня освіта та профільна середня освіта. Щодо початкової освіти, то тут відзначаємо, що реалізація її мети ґрунтується на ціннісних орієнтирах, а один із провідних полягає у забезпеченні міцного здоров'я та добробуту шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку [19].

Аналіз джерел інформації свідчить, що провідним засобом досягнення зазначеного результату є фізична культура [7; 21; 22; 27; 28]. У зв'язку з цим проаналізували стан методичного забезпечення цієї освітньої галузі, що вивчається у закладах загальної середньої освіти учнями 1-4 класів. Встановили, що на сучасному етапі пропонується достатній у кількісному відношенні обсяг методичного забезпечення для вивчення навчального предмету «Фізична культура» [34]. Крім цього, дослідники пропонують як сучасні технології, спрямовані на вирішення окремих завдань фізичної культури учнів початкової школи [35; 36], так і технології, що дозволяють у комплексі вирішувати її основні завдання [1; 10; 11; 16; 23].

З іншого боку дотепер практично відсутні дані про ефективність чинних технологій вивчення фізичної культури учнями початкової школи для поліпшення різних показників, у тому числі за допомогою яких можна оцінити психофізичний стан [4-6; 12]. Зазначене свідчить про необхідність проведення досліджень в означеному науковому напрямі.

Матеріали та методи дослідження

Мета дослідження полягала у встановленні ефективності чинних технологій вивчення фізичної культури у вирішенні визначеного програмами з цього предмету завдання, що пов'язане з психофізичним станом учнів початкової школи. Досягнення поставленої мети забезпечувало використання комплексу методів: загальнонаукових (аналіз, узагальнення даних джерел інформації), педагогічних (тестування, експеримент), медико-біологічних (антропометрія, сфігмоманометрія, спірометрія, динамометрія, пульсометрія), психо діагностичних, математичної статистики [13; 26]. У дослідженні взяли участь 87 хлопчиків та 94 дівчинки, вік яких із початком констатувального експерименту становив 8років (7,9±0,3). При цьому, вивчали тих самих дівчаток і хлопчиків протягом двох навчальних років, а наприкінці дослідження вік дітей не перевищував 10 років.

Психофізичний стан дітей вивчали, використовуючи такі показники: морфологічні - довжина, маса тіла, обвідні розміри грудної клітки (ОГК); функціональні- частота серцевих скорочень у спокої (ЧСС), артеріальний тиск (АТ) діастолічний та систолічний, життєва ємність легенів (ЖЄЛ), динамометрія кисті провідної і непровідної рук, функціональна проба з дозованим фізичним навантаженням (проба з присіданнями Руфф'є); психодіагностичні - коректурна проба Анфімова [13, с. 114-116] для визначення точності (КТ) і продуктивності (КП) розумової діяльності дитини до і після одноразового дозованого фізичного навантаження, тест на стійкість уваги і стану розумової працездатності.

Усі процедури математико-статистичного аналізу здійснювали з використанням пакету програми SPSS Version 20. Для кожного показника, що вивчався, визначали середнє арифметичне (x), стандартне відхилення (s), помилку середнього (m), асиметрію (As), ексцесу (Ex), Л-критерій Колмогорова-Смирнова, за необхідності - значення Z. Останнє дозволяло визначити T-критерій Wilcoxon, який використовували у випадку неможливості застосувати t-критерій Стьюдента для пов'язаних вибірок. Підставою для використання останнього був висновок про те, що розподіл значень показника у вибірці не відрізняється від нормального. Стандартне відхилення було використано також під час вивчення характеру розподілу індивідуальних значень показників у вибірці [25; 38]. Для встановлення статистичної значущості розбіжності двох середніх у пов'язаних вибірках були використані рівні ймовірності 0,05, 0,01, 0,001.

Обстеження дітей відбувалося на початку першого, на початку і наприкінці другого навчальних років. Проведене дослідження враховувало вимоги Гельсінської декларації-2013 про етичні принципи проведення медичних досліджень за участі людей [41]. Відповідний протокол було затверджено комітетом із етики Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Результати дослідження

Проведеним дослідженням було встановлено морфологічні показники дітей (табл. 1).

Таблиця 1 - Характеристика показників фізичного розвитку дітей у період 8-10 років (n=181)

Таблиця 2 - Характеристика функціональних показників дітей у період 8-10 років (n=181)

Так, стан функціонування респіраторної системи був неадекватним у 55,8 % 8-річних дітей, у 45,9 % - 9-річних та 43,1 % - 10-річних. На середньому рівні значення ЖЄЛ знаходилось у 39,2 % дітей 8 років, у 45,3 % дітей 9 і 48,1 % -10 років. Щодо високих значень, то ними відзначалося відповідно до зазначеного віку 5 %, 8,8 % та 8,8 % дітей.

Результати аналізу стану функціонування систем організму, що передбачали визначення ЧСС у спокої, АТ (систолічного і діастолічного), ЖЄЛ, сили м'язів кисті, свідчили про ретардацію в розвитку м'язової та кардіореспіраторної систем у 67,4 % дітей віку 8 років, у 55,8 % - 9 років та 53 % - 10 років. Щодо інших досліджуваних дітей, то їхні результати щодо стану функціонування означених систем організму відповідали віковій нормі.

Крім зазначеного, вивчали показники розумової діяльності дітей, зокрема встановлювали коефіцієнт точності (КТ) і коефіцієнт продуктивності (КП) до початку та після виконання одноразово дозованого фізичного навантаження.

Одержали дані, що свідчили про існування вікових особливостей у вияві означених показників розумової діяльності (табл. 3).

Таблиця 3 - Характеристика продуктивності розумової працездатності дітей у період 8-10 років, (X ± m; n=181)

Передусім відзначили, що до виконання фізичного навантаження середні значення показників дітей у кожному віці були вищими, ніж після виконання навантаження. Так, значення КТ дітей у 8 років становило 0,94±0,04 у. о, КП - 1625,30±42,3 у. о; в 9 років - це відповідно 0,99±0,03 та 1734,20±50,1 у. о; в 10 років - 0,95±0,04 та 1672,6±46,7 у. о.

Дані інших показників, а саме швидкості впрацьовування, ефективності роботи та психічної стійкості після перегляду п'яти цифрових таблиць, засвідчили певні особливості. Так, у 8 та 10 років результати дітей знаходились у межах менше 1. Це свідчило про те, що швидкість впрацьовування була на рівні, що забезпечував потребу у менш тривалій підготовці до основної роботи, ніж у інших випадках (табл. 4).

Таблиця 4 - Характеристика розумової працездатності дітей у період 8-10 років (X ± m; n=181)

На сучасному етапі відбувається вдосконалення загальної середньої освіти, а основу становлять технології, спрямовані на оволодіння дітьми комплексу знань, що визначені чинним стандартом [20]. Однією зі складових такого комплексу є фізична культура, яка, разом із тим відзначається низкою особливостей. Одна з провідних передбачає формування не тільки і не стільки знань дітей, але й практичних умінь і навичок. Разом вони є визначальними у ціннісних орієнтирах, що забезпечують досягнення мети освітнього процесу у початковій школі. Один із провідних орієнтирів передбачає забезпечення учням початкової школи міцного здоров'я та добробуту шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку [19].

Як свідчать дані джерел інформації [7; 8; 21; 26; 27] провідним засобом для досягнення такого результату є фізична культура. У зв'язку з цим сьогодні маємо достатню кількість матеріалів методичного змісту для вивчення учнями початкової школи навчального предмету «Фізична культура» [1; 11; 16; 23; 36].

Але важливим є не тільки наявність необхідного методичного забезпечення, але також і здійснення систематичного контролю за результатами освітньої діяльності [3; 13; 14; 18]. У зв'язку з цим існує потреба у вивченні ефективності чинних технологій вивчення фізичної культури, що використовуються учителями та учнями початкової школи для поліпшення різних показників, у тому числі оцінювання психофізичного стану дітей.

Проведеним у цьому напрямі дослідженням встановлено особливості вияву показників психофізичного стану дітей у період 8-10 років. Передусім відзначаємо, що протягом зазначеного періоду морфологічні показники дівчаток і хлопчиків практично не відрізняються [13; 17; 25; 30]. Проведеним дослідженням встановили, що більшість дітей має масу тіла в межах вікової норми, біля третини - надмірну, решта - дефіцит маси тіла, а з віком кількість з дітей з надмірною масою збільшується. Довжина тіла переважної більшості дітей відповідає віковим нормативним значенням. ОГК так само відзначається відповідністю нормативним значенням на рівні середнього результату в більшості дітей. Із віком дещо зростає кількість середніх оцінок за рахунок низьких значень. Щодо інтегральної оцінки фізичного розвитку, то тут відзначаємо, що протягом 8-10 років практично незмінною залишається кількість дітей із певним рівнем.

Одержані дані узгоджуються з наявними у спеціальній літературі. Зокрема зазначається, що процес росту в дівчаток і хлопчиків до 10 років практично однаковий, а саме є відносно «спокійним» в аспекті зміни антропометричних показників [17, с. 70-71].

Функціональні можливості тих самих дітей на етапі початкової школи відзначалися тим, що у меншості вони відповідали віковим нормам, тоді як у більшості були меншими від необхідних можливостями, передусім у функціонуванні кардіореспіраторної та м'язової систем, причому в усьому діапазоні періоду 8-10 років.

Одержані дані частково підтверджувалися результатами інших дослідників [2; 15; 24; 29; 33], зокрема про менші від нормативних значення показників, що характеризують різні системи організму. Одна з провідних причин, на думку більшості дослідників, полягає в активізації процесів розвитку систем організму саме на етапі молодшого шкільного віку [2; 25; 31; 32; 37; 38; 40]. Зокрема цими авторами наголошується на тому, що процесі росту і розвитку в організмі дитини супроводжуються основними анатомічними і психофізіологічними змінами, що у найбільш загальному вигляді полягають у зміні психофізіологічних функцій зі збільшенням розмірів тканин і органів дитини. У такі періоди характерним є зниження, розбалансованість у динаміці показників, в окремих випадках - погіршення функціональних можливостей.

Що стосується іншої групи досліджуваних показників, а саме розумової працездатності та деяких психічних процесів, що пов'язаних із нею, то тут відзначили таке. У найбільш загальному вигляді період 8-10 років діти відзначаються такими характеристиками розумової діяльності: швидкість впрацьовування дітей є високою, психічна стійкість відповідає визначеним нормативам оцінки, рівень уваги і самоконтролю нижчий від нормативної оцінки, стійкість уваги і розумової працездатності - низькі, швидкість перегляду знаків - нижча від еталонного значення, ефективність розумової працездатності - низька і нижча від середньої, продуктивність - на середньому рівні.

Одержані дані частково узгоджувались із одержаними іншими дослідниками [26]. Зокрема зазначається, що висока збудливість, пластичність центральної нервової системи, а також емоційне збудження, що має позитивний характер, при використанні музичного супроводу сприяють ефективному формуванню рухових умінь і навичок. Крім цього, використання плавання, туризму аквааеробіки, спортивних танців на уроках з фізичної культури сприяють підвищенню у дітей спроможності здійснювати саморегуляцію, зростанню кількість дітей з вищим від норми показником концентрації уваги.

Результати інших дослідників [12] свідчать, що розумова працездатність дітей 8-9 років протягом першого навчального семестру відзначається особливостями: на початку I семестру обсяг і швидкість перероблення зорової інформації збільшуються від понеділка до середи включно, потім до завершення навчального дня в п'ятницю залишаються на досягнутому рівні; наприкінці семестру збільшуються від понеділка до середини навчального дня в четвер, після цього зменшуються на 18,2-19 %, у п'ятницю на 12-17 %. На початку II семестру показники збільшуються від понеділка до середини навчального дня в середу, відтак залишаються на досягнутому рівні; наприкінці семестру - збільшуються від понеділка до ранку п'ятниці, а протягом дня зменшується на 14-21 %. Показники розумової працездатності в різні періоди навчального року однаковою мірою залежать від фізичної підготовленості (R від 0,299 до 0,558) і функціональних можливостей (R від 0,380 до 0,601) дітей.

початкова школа психофізичний діти технологія фізична культура

Висновки

Результати використання чинних технологій вивчення фізичної культури в поліпшенні психофізичного стану учнів початкової школи свідчать про існування резервів організму, які необхідно враховувати і використовувати у практичній діяльності.

Більше половини молодших школярів мають морфологічні показники, що відповідають нормативним значенням, але узагальнена тенденція засвідчує домінування дисгармонійності у фізичному розвитку, передусім унаслідок підвищеної маси і зменшеної довжини тіла, низьких силових характеристик і рівня функціонування дихальної системи. У другому навчальному семестрі збільшується кількість дітей, чия розумова працездатність відзначається суттєвим зниженням продуктивності, уваги та короткочасної пам'яті.

Одержані дані необхідно враховувати при плануванні малих форм фізичної культури, що відбуваються систематично і скеровуються на відновлення працездатності, а також при визначенні змісту уроків фізичної культури для забезпечення дітей оптимальними параметрами навантаження, високоефективними засобами і методами поліпшення показників психофізичного стану.

Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Джерела та література

1. Бабій Я. А. Вимоги до сучасного уроку фізичної культури в початковій школі згідно нової програми за державним стандартом. Молодий вчений. 2017. № 3.1 (43.1). С. 29-32.

2. Бар-Ор О., Роуланд Т. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения / Пер. с англ. И. Андреев. Київ : Олімп. л-ра, 2009. 528 с.

3. Галаманжук Л. Л., Єдинак Г. А. Стан сформованості підходів до забезпечення оздоровчого змісту занять фізичними вправами дошкільників і молодших школярів. Наук. пр. КПНУ ім. Івана Огієнка. Серія : Педагогічна. 2011. Вип. 12. С. 22-27.

4. Галаманжук Л. Л., Єдинак Г. А. Ефективність експериментального змісту з фізичної культури в адаптації 6-річних дітей до навчання у школі. Вісник Чернігівського нац. пед. у-ту. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2016. Вип. 139, Т. 2. С. 24-27.

5. Герасимчук А. Ю., Галаманжук Л. Л., Єдинак Г. А. Програмування занять фізичними вправами превентивної спрямованості для 6-річних дітей : навч. посібник. Кам'янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута», 2014. 204 с.

6. Герасимчук А., Єдинак Г., Галаманжук Л. Ефективність експериментальної програми у поліпшенні розумової працездатності 6-річних дітей під час фізичного виховання в початковій школі. Фізична культура, спорт та здоров'я нації. 2016. Вип. 1. С. 449-454.

7. Дубогай О. Д. Фізкультура як складова здоров'я та успішного навчання дитини. Київ : Шкільний світ, 2006. 128 с.

8. Єдинак Г. А., Мисів В. М., Юрчишин Ю. В. Фізична культура у загальноосвітньому навчальному закладі: навч. посібник. Кам'янець-Подільський : Рута, 2014. 251 с.

9. Єдинак Г. А. Стан вирішення завдання з поліпшення психофізичного стану учнів початкової школи на сучасному етапі. Вісник Чернігівського нац. пед. у-ту. Серія : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. 2015. Вип. 129, Т. 3. С. 122-128.

10. Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст. 380.

11. Інноваційні технології на уроках фізичної культури. https:// vseosvita.ua/library/innovacijni-tehnologii-na-urokah-fizicnoi- kulturi-126434.html

12. Клюс О. А., Галаманжук Л. Л., Єдинак Г. А. Організація і методика корекції психофізичного стану учнів других класів у процесі фізичного виховання : навч. посібник. Кам'янець-Подільський : Рута, 2013. 204 с.

13. Круцевич Т. Ю., Воробйов М. І., Безверхня М. М. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді : навч. посібник. Київ : Олімп. л-ра, 2011. 224 с.

14. Куль Л. С. Особливості контролю та оцінювання якості знань учнів початкової школи. - https://vseosvita.ua/library/osoblivosti-kontrolu- ta-ocinuvanna-akosti-znan-ucniv-pocatkovoi-skoli-231544.html

15. Лясота Т. І. Підвищення адаптаційних можливостей дітей 6-7 років до умов навчання в початковій школі засобами фізичного виховання : автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту : 24.00.02 НУФВСУ. Київ, 2012. 21 с.

16. Москаленко Н. В., Власюк О. О., Степанова І. В., Шиян О. В., Самошкіна А. В., Кожедуб Т. Г. Інноваційні технології у фізичному вихованні школярів : навч. посібник, 2-е вид. Дніпропетровськ : Інновація, 2014. 332 с.

17. Носко М. О., Носко Ю. М., Лазаренко М. Г., Жула В. П., Могильний Ф. В., Філоненко О. А. Руховий розвиток школярів різних вікових груп : наукове видання. Чернігів : Десна Поліграф, 2020. 408 с.

18. Організація внутрішньошкільного контролю в початковій школі - https://www.pedrada.com.ua/article/1503-organzatsya- vnutrshnoshklnogo-kontrolyu-v-pochatkovy-shkol

19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» від 24.7.2019 р. № 688.

20. Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» від 30.9.2020 р. № 898.

21. Савченко О. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти ФК 1-2 кл. https://docs.google.com/viewer?a=v& pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxmaXppY25ha3VsdHVyYTIw MTR8Z3g6NDNhZjM0ZGIzYWE0NWFjOA

22. Савченко О. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти ФК 3-4 кл. https://docs.google.com/viewer?a=v& pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxmaXppY25ha3VsdHVyYTIw MTR8Z3g6NWNjNzU2ZWRhOTJiZDU5ZQ

23. Туяхова В. В. Використання інноваційних технологій на уроках фізичної культури. Урок. Освіта. UA. https://urok.osvita.ua/ materials/edu_technology/48360/

24. Фролова Н. Особливості психофізичного розвитку молодших школярів. Спортивний вісник Придніпров'я. 2004. №. 7. С. 95-97

25. Хрипко І. Динаміка показників психофізичного розвитку молодших школярів під впливом занять з традиційними та інноваційними засобами. Молода спортивна наука України. 2008. Вип. 12, Т. 2. С. 201-205.

26. Шиян Б. М., Єдинак Г. А., Петришин Ю. В.Наукові дослідження у фізичному вихованні та спорті : навч. посібник. 2-е вид., стереот. Кам'янець-Подільський : ПП Видавництво «Оіюм»», 2013. 280 с.

27. Шиян Р. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти ФК 1-2 кл. https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&sr cid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxmaXppY25ha3VsdHVyYTIwMTR8Z3g6Z WExYTBhODU1MGVmNGFl

28. Шиян Р. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти ФК 3-4 кл. https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&sr cid=VmYXVsdGRvbWFpbnxmaXppY25ha3VsdHVyYTIwMTR8Z3g6Nzl hOWM2MzE3Yzc0MDE0OA

29. Armstrong N, Mechelen WV. Paediatric exercise science and medicine. 2^nd ed. NY: Oxford university press, 2009.

30. Bar-Or O, Rowland TW. Pediatric Exercise Medicine: from physiologic principles to health care application. Champaign, IL: Human Kinetics. 2004.

31. Butenko H, Goncharova N. Saienko V, Tolchieva H, Vako I. Physical condition of primary school children in school year dynamics. Journal of Physical Education and Sport, 2017, 17(2), 543-549. doi: 10.7752/ jpes. 2017.02082 pochatkoviy shkoli" [The effectiveness of the experimental program in improving the mental capacity of 6 year-old children during physical education in primary school]. Physical culture, sports and health of the nation, Issue 1, рр. 449-454. [in Ukraine]

32. Campos F, Martins F, Simхes V, Franco S. Fitness participants perceived quality by age and practiced activity. Journal of Physical Education and Sport, 2017, 17(2), 698-704. doi:10.7752/jpes.2017.02105

33. Galamandjuk L, Prozar M, Stasjuk I, Bakhmat N, Iedynak G, Kljus O, Guska M, Dokuchina T. Physiological characteristics and physical fitness of girls at the beginning of classes at the volleyball sports school. Journal of Physical Education and Sport. 2017. Vol. 17(4). 2467-2471. doi: 10.7752/jpes.2017.04276

34. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/derzhavni-standarti

35. https://sites.google.com/site/fizicnakultura2014/02-navcalni- programi

36. https://osvita.ua/school/lessons_summary/initial/fizkkult.html

37. Iedynak G, Galamandjuk L, Kyselytsia O, Balatska L, Nakonechnyi I, Mazur V. Physiological characteristics of pubertal schoolchildren with chronic diseases. Journal of Physical Education and Sport. 2017. Vol. 17(4). 2462-2466. DOI:10.7752/jpes.2017.04275

38. Malina RM, Bouchard C, Bar-Or O. Growth maturation and physical activity. Champaing, IL: Human Kinetics, 2004.

39. Vincent WJ. Statistic in kinesiology, 3rd ed. Champaign IL : Human Kinetics Inc, 2005.

40. Wilmore JH, Costill DL, Kenney LW. Physiology of sports and exercise. 5th ed. Champaign, IL : Human Kinetics. 2012.

41. World Medicine Association declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. URL: https:// www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki-ethical-principles-for-medical-research-involving-human-subjects

42. Wuest DA, Bucher CA. Foundations of Physical Education and Sport. Mosby: Year Book Inc, 2005.

Размещено на Allbest.ru