Побудова тренувального процесу в мікро- та мезоциклах підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Побудова тренувального процесу в мікро- та мезоциклах підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо

М. Чистякова,

О. Шишкін

Анотація

Мета - обґрунтувати зміст тренувального процесу в базовому мезоциклі підготовчого періоду для спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо.

Методи. У дослідженні прийняли участь 13 спортсменок. Середній вік становив x = 18,2; = 1,7 років. Спеціальну роботоздатність аналізували на підставі специфічних навантажень - Special judo Fitness test, який запропоновано Стерковичем.

Результати. Прояв спеціальної роботоздатності має циклічний характер. Так, найкращі показники відмічені в постменструальну і особливо постовуляторну фази. В овуляторну, передменструальну фази і у фазу менструації показники спеціальної роботоздатності знижуються. У зв'язку з встановленими змінами прояву спеціальної роботоздатності спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, запропоновано наступну побудову базового мезоциклу: I мікроцикл (втягуючий), спрямований на розвиток витривалості під час роботи аеробного характеру; II мікроцикл (ударний) - на розвиток спеціальної витривалості; III мікроцикл (відновлювальний) - на відновлення фізичного і психічного стану спортсменок; IV мікроцикл (ударний) - на розвиток швидкісних можливостей, витривалості при роботі анаеробного характеру; V (відновлювальний) - забезпечення оптимальних умов для протікання відновних і адаптаційних процесів в організмі спортсменок.

Висновки. Визначено п'ять варіантів побудови мікроциклів, які різняться спрямованістю тренувальних занять, величиною та інтенсивністю навантаження, засобами тренувального процесу відповідно до спеціальної роботоздатності спортсменок у різні фази менструального циклу.

Ключові слова: спортсменки, дзюдо, роботоздатність, менструальний цикл, мезоцикл підготовки.

Abstract

Chistyakova M., Shishkin O. The construction of the training process in micro and mesocycles of elite judo athletes

The substantiation of the peculiarities of training loads planning during the micro and mesocycles of elite judo athletes.

Methods. Two hundred and 13 judo athletes. Athletes' age x = 18,2; S = 1,7 years. The execution of the SJFT followed the original recommendations by Sterkowicz (1995). Data are presented as mean and standard deviation, and 95% confidence intervals.

Results. Manifestation of special working capacity is cyclical. Thus, the best indicators of the performance are noted in the postmenstrual and especially in the postovulatory phase. During menstrual, premenstrual, ovulatory phases the indicators of special working capacity decline. According established changes in the manifestation of the special working capacity of elite judo athletes, depending on their hormonal status, we proposed the following structure of a basic mesocycle: microcycle I (retracting), aimed at the development of endurance in the aerobic work; microcycle II (impact) - the development of special endurance; microcycle III (recovery) - restore athletes the physical and mental state; microcycle IV (impact) - the development of speed capabilities, endurance in the anaerobic work; V (recovery) - ensure optimal conditions for the restorative and adaptive processes of the athletes body.

Conclusions. It was determined 5 variants of structure microcycles, differing in the ratio of the types of training, the orientation of the training sessions, the magnitude and intensity of the load, the means of the training process in accordance with changes in the special performance of athletes in different phases of the menstrual cycle are determined.

Key words: female athletes, judo, performance, menstrual cycle, mesocycle training.

Вступ

Побудова тренувального процесу спортсменів високої кваліфікації, підвищення його якості та ефективності завжди привертали увагу вітчизняних і зарубіжних фахівців [1; 8]. Доволі великий теоретичний і експериментальний матеріал вирішення цієї проблеми накопичені і у боротьбі дзюдо [ 3; 10]. У той же час без належної уваги залишаються питання наукового обґрунтування побудови тренувального процесу спортсменок цієї спеціалізації, зокрема побудові і змісту його мікро- і мезоструктури.

Традиційно тренувальний процес спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, в основному будується за загальноприйнятою методикою для чоловіків. У процесі підготовки спортсменок не враховують морфологічні, функціональні та психологічні особливості жіночого організму, резерви збільшення спеціальної роботоздатності їхнього організму, що негативно позначається на здоров'ї і, як наслідок, на спортивному результаті [3; 4; 5].

У зв'язку з цим перспективним напрямом вирішення проблеми специфіки спортивної підготовки жінок, які спеціалізуються у дзюдо, є наукове обґрунтування особливостей побудови тренувального процесу спортсменок цієї спеціалізації в мікро- і мезоциклах підготовчого періоду річного циклу підготовки.

Матеріал і методи дослідження

Мета - обґрунтувати зміст тренувального процесу в базовому мезоциклі підготовчого періоду для спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо.

У дослідженні прийняли участь 13 спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, з менструальною функцією в межах фізіологічної норми. Середній вік становив X = 18,2; S = 1,7 лет, довжина тіла - X = 163; S = 1,6 см.

Нами використано методи: аналіз наукових джерел, педагогічне тестування. Спеціальну роботоздатність аналізували на підставі специфічних навантажень дзюдо анаеробної спрямованості (Special judo Fitness test (SJFT) [11]) в природних умовах підготовки спортсменок.

Для обробки отриманих даних використовували описову статистику. Обчислювали середнє значення показників (x), середньоквадратичне відхилення (S), помилку вибору середнього значення (m_x). Приймалася статистична надійність P = 95% (імовірність помилки 5%, тобто рівень значущості р = 0,05).

Результати дослідження. В останнє десятиліття істотно розширилися уявлення про специфіку спортивної підготовки жінок, які обумовлюють можливість більш ґрунтовної і детальної розробки шляхів оптимізації тренувального процесу [2; 7].

Показано [4; 6], що зміни гормонального статусу і, отже, зміни нейрогуморальної регуляції соматичних і фізіологічних функцій систем організму обумовлюють циклічні зміни спеціальної роботоздатності спортсменок, швидкість їх постнавантажувального відновлення, що необхідно враховувати при плануванні тренувальних навантажень в мікро- і мезоциклах їхньої підготовки. Тому з метою виявлення необхідних критеріїв для диференціації тренувальних навантажень залежно від циклічних змін гормонального стану в мікро- і мезоциклах підготовки ми провели обстеження спеціальної роботоздатності 13 спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Спеціальну роботоздатність і термінові адаптаційні реакції аналізували на підставі специфічних навантажень дзюдо анаеробної (тест SJFT) спрямованості в природних умовах підготовки спортсменок, які спеціалізуються у дзюдо.

Виявлено, що спеціальна роботоздатність спортсменок змінювалась у різні фази менструального циклу. Так, аналіз динаміки спеціальної роботоздатності, представлений на рис. 1 показав, що під час виконання навантажень анаеробної спрямованості отримано найкращі показники спеціальної роботоздатності в постменструальну (SJFT_index - x = 12,3; m_x = 0,3) і постовуляторну (SJFT_index - x = 12,0; m_x = 0,2) фази, виконано більший обсяг роботи, одержано кращі показники кількості повторень швидкісних вправ.

У процесі дослідження встановлено, що робота анаеробного характеру в фазу менструації характеризувалась достовірним (р < 0,05) зменшенням кількості кидкових рухів тесту SJFT (x = 111,8; m_x = 2,9 і x = 24,8; m_x = 0,6 відповідно), що свідчить про зниження швидкісних і координаційних можливостей спортсменок, які спеціалізуються у дзюдо. Дані тестування у цій фазі менструального циклу показали достовірно (p < 0,05) найменші показники спеціальної роботоздатності (SJFT_index -x = 12,9; m_x = 0,3). Також достовірно (p < 0,05) знижувалися показники і у передменструальну фазу (SJFT_index - x = 12,7; m_x = 0,2). У фазу овуляції під час роботи анаеробної спрямованості достовірно (р <0,05) зменшувалась кількість кидкових рухів до x = 25,3; m_x = 0,4.

Рис. 1 Показники спеціальної роботоздатності спортсменок, які спеціалізуються у дзюдо, за результатами тесту SJFT у різні фази менструального циклу:

? SJFTindex;

? кількість кидків;

* ? різниця статистично значима при р < 0,05

тренувальний спортменка дзюдо мезоцикл

Представлені дані враховано при побудові тренувального процесу в базовому мезоциклі підготовчого періоду підготовки спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо.

Зміст навантажень у розробленому нами базовому мезоциклі (на прикладі 28-денного менструального циклу) підготовчого періоду підготовки спортсменок, який складався з п'яти мікроциклів (табл. 1), включав таке. У першому, втягуючому, мікроциклі (3-6-й дні менструального циклу - фаза менструації) ми рекомендуємо послідовне нарощування роботи. Вважаємо, що переважна спрямованість у цьому мікроциклі - витривалість під час роботи аеробного характеру, це створить функціональні передумови для наступного ударного мікроциклу. Характер поставлених завдань припускав у цьому мікроциклі планувати тренувальні заняття малої, середньої і значної величин навантаження. Інтенсивність - від низької до субмаксимальної.

Таблиця 1

Структура базового мезоциклу підготовчого періоду спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо

1. Платонов В.Н. Олимпийский спорт. Том 2. Киев: Олимп. литература, 2009. 736 с.

Platonov, V.N. (2009), Olimpiyskiy sport [Olympic sport]. Olimp. literatura, Kyiv. 736 p. [in Russia].

2. Спортивная медицина: учебник / под ред. Л.Я.-Г. Шахлиной, Б.Г. Коган, Т.А. Терещенко, В.П. Тищенко, С.М. Футорног. Киев: Наукова думка, 2016. 452 с.

Sportyvna medytsyna (2016) [Sports medicine]. L.Yа.-H. Shakhlina, В.H. Kohan, T.A. Tereshchenko, V.P. Tishchenko, S. M. Futornyy. Naukova dumka, Kyiv. 452 p. [in Russia].

3. Тараканов Б.И. Приоритетные научные направления совершенствования системы подготовки женщин, занимающихся спортивной борьбой. Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта. 2009. №9 (55). С. 93-96.

Tarakanov, B.I. (2009), "Prioritetnyye nauchnyye napravleniya sovershenstvovaniya sistemy podgotovki zhenshchin, zanimayushchikhsya sportivnoy borboy" [Priority research areas for improving the system of training women involved in wrestling]. Scientific notes of the University. P F Lesgaft. No. 9 (55). pp. 93-96. [in Russia].

4. Чистякова М.А. Морфофункциональная характеристика организма спортсменок высокой квалификации, специализирующихся в дзюдо. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2018. Вип. 1. С. 53-60.

Chystyakova, M.A. (2018), "Morfofunktsyonal'naya kharakterys- tyka orhanyzma sportsmenok vysokoy kvalyfykatsyy, spetsyalyzyruyushchykhsya v dzyudo" [Morphofunctional characteristics of high qualification athletes specializing in judo]. Sports medicine and physical rehabilitation, Issue 1. pp. 53-60. [in Russia].

5. Чистякова М.А., Шишкин А.П. Проблемы и противоречия в вопросах гендерного равенства в спорте. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2019. Вип. 12. С. 93-99

Chystyakova, M.A., Shyshkyn, A.P. (2019), "Problemy y protyvorechyya v voprosakh hendernoho ravenstva v sporte" [Problems and contradictions in gender equality in sport]. Bulletin of Kamyanets-Podilskyi Ivan Ogiyenko National University. Physical education, sports and human health. Issue 12. pp. 93-99. [in Russia].

6. Шахлина Л.Г. Особенности функциональной адаптации организма спортсменок высокой квалификации к большим физическим загрузкам. Спортивна медицина. 2012. №1. С. 20-30.

Shakhlina, L.G. (2012), "Osobennosti funktsionalnoy adaptatsii organizma sportsmenok vysokoy kvalifikatsii k bolshim fizicheskim zagruzkam" [Features of the functional adaptation of the body of highly qualified athletes to great physical exertion]. Sports medicine. No. 1. pp. 20-30. [in Russia].

7. Шахлина Л.Я.-Г., Ковальчук Н.В. Современное представление об особенностях спортивной подготовки женщин. Спортивна медицина і фізична реабілітація. №1. 2018. С. 3-14.

Shakhlina, L.Yа.-H., Kovalchuk N.V. (2018), "Suchasne uyavlennya pro osoblyvosti sportyvnoyi pidhotovky zhinok" [A modern view of the characteristics of womens sports training]. Sports medicine and physical rehabilitation, pp. 3-14.

8. Bompa, T.O., Haff, G.G. (2009). Periodization: Theory and Methodology of Training. Human Kinetics.

9. Hecht, S.S., Arendt, E. (2014). Training the female athlete. In Handbook of Sports Medicine and Science: The Female Athlete. Human Kinetics.

10. Sikorski, W., Mickiewicz, G., Majle, B., Laksa, C. (1987). Structure of the contest and work. capacity of the judoist. Proceedings of the International Congress on Judo. Spaia. pp. 58-65.

11. Sterkowicz, S. (1995). Test specjalnej sprawnosci ruchowej w judo. Antropomotoryka. Nо 12-13. pp. 29-44.

Размещено на allbest.ru