Фінансова грамотність здобувачів освіти: теоретичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансова грамотність здобувачів освіти: теоретичні аспекти

Бортнюк Т.Ю.

кандидат економічних наук, викладач кафедри природничо-математичної, світоглядної освіти та інформаційних технологій КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради вул. Волі, 36, Луцьк, Волинська область, Україна

Голя Г.М.

викладач суспільних дисциплін, методист навчально-методичного відділу КЗВО «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради вул. Волі, 36, Луцьк, Волинська область, Україна

У статті акцентовано увагу на тому, що сучасний світ неможливо уявити без фінансів. Вони забезпечують функціонування усіх сфер суспільства. Фінансова обізнаність допомагає зрозуміти ключові фінансові поняття і використовувати їх для прийняття рішень про доходи, витрати і заощадження, для вибору відповідних фінансових інструментів, планування бюджету, нагромадження коштів на майбутні цілі тощо. Аналіз сучасної ситуації в Україні свідчить про досить низький рівень знань із фінансових питань серед населення. Проблема підвищення фінансової грамотності населення є нагальною в умовах сьогодення. Відсутність елементарних фінансових знань та навичок обмежує можливості людей щодо прийняття правильних рішень для забезпечення власного добробуту. Надзвичайно актуальним це питання є для країн пострадянського простору. Для України питання фінансової грамотності є одним із пріоритетних в освіті.

Значний внесок у формування педагогічних засад економічної освіти зробили А. Абрамова, К. Беркита, Ф. Бутинець, А. Лівшиць, М. Левочко, І. Носаченко, О. Падалка, І. Прокопенко, Л. Пру- сова, І. Радіонова, О. Собчук, О. Шпак, О. Чухно та інші. Окремі аспекти взаємовпливу фінансової грамотності індивідів та фінансової поведінки населення розглянуто такими науковцями, як О. Ковтун, І. Ломачинська. Питанням підвищення фінансової грамотності присвячено роботи Т. Смовженка, Б. Приходько, Т. Кізими, С. Прищепи та інших науковців. Фінансову грамотність та підприємливість як аналог підприємницької компетентності розглядають М. Рудь, Г. Назаренко, В. Узунов, О. Пометун, І. Зимня, Ш. Мунді, Ю. Білова, О. Проценко.

Постановка завдання

Мета статті - теоретичний аналіз сутнісних ознак, методів формування фінансової грамотності здобувачів освіти в умовах нової філософії освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Важливість формування фінансової грамотності населення в умовах становлення і розвитку ринкової економіки є загальновизнаною. Так, Т. Кізима визначає поняття «фінансова грамотність» як сукупність світоглядних позицій (установок), знань і навичок громадян щодо ефективного управління особистими фінансами та здатність компетентно застосовувати їх у процесі прийняття фінансових рішень [3].

Міжнародний консультант із фінансової грамотності Ш. Мунді трактує фінансову грамотність як знання, розуміння, навички та впевненість, які дають змогу особі приймати правильні фінансові рішення та діяти відповідно до конкретних обставин. Метою розвитку фінансової грамотності він визначає вплив на поведінку людей, а не просто надання їм знань, розумінь та навичок. Т. Сженко [9] стверджує, що фінансова освіченість допомагає зрозуміти ключові фінансові поняття й використовувати їх для прийняття рішень про доходи, витрати і заощадження під час вибору відповідних фінансових інструментів, планування бюджету, нагромадження коштів на майбутні цілі тощо.

Г. Кучерова вважає, що фінансова грамотність являє собою певне вміння застосовувати фінансові знання та використовувати здобуті фінансові навички, щоб отримувати максимальну користь від управління власними фінансами та застосування фінансових послуг. Під фінансовою обізнаністю пропонується розуміти наявність у людини певного рівня фінансових знань та навичок, що формують його відповідний рівень компетентності з фінансових питань. Тобто оцінкою фінансової грамотності населення має бути рівень фінансової обізнаності. Фінансова освіченість характеризує наявність певного рівня здобутої фінансової освіти [5, с. 126].

О. Ковтун зазначає, що фінансова грамотність - це здатність громадян ефективно управляти особистими фінансами; здійснювати короткострокове і довгострокове фінансове планування та облік витрат і доходів домогосподарства; оптимізувати співвідношення між заощадженнями і споживанням; розбиратися в особливостях різних фінансових продуктів і послуг, мати актуальну інформацію про стан фінансового ринку; приймати обґрунтовані рішення щодо фінансових продуктів і послуг, а також усвідомлено нести відповідаль-ність за такі рішення; компетентно планувати й здійснювати пенсійні нагромадження [4, с. 279].

Дослідниці Н. Славянська та А. Незнамова вважають, що поняття «фінансова грамотність» охоплює розуміння та поведінку, яка включає відчуття власного потенціалу, спроможність використовувати знання для прийняття раціональних рішень із метою поліпшення поточного та майбутнього фінансового стану особи [10].

Узагальнення підходів дало змогу науковцям В. Андрійчук та М. Братко визначити фінансову грамотність як сукупність знань, умінь та навичок, необхідних для прийняття усвідомлених рішень під час короткострокового та довгострокового планування та управління фінансовими ризиками впродовж усього життя. Фінансово грамотною є та людина, яка має і розуміє свій фінансовий план, що виступає основним інструментом управління особистими фінансами [1].

Зазначимо, що у Законі України «Про освіту» [1] та Державному стандарті початкової освіти (2018) підприємливість та фінансова грамотність окреслена як ключова компетентність, необхідна кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Вона передбачає ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

У Державному стандарті базової середньої освїти (2020) до ключових компетентностей належить ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ І фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям І кар'єрою; уміння розв'язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування І реалізації проектів, які мають культурну, суспільну або фінансову цінність, тощо [2]. Як бачимо, на загальнодержавному рівні визнано необхідність формування фінансової грамотності здобувачів освіти, що сприятиме успіху, активній життєвій позиції та готовності докладати зусиль для соціального розвитку й економічного зростання. Розглянемо, якою є сучасна ситуація зі становлення фінансових знань в Україні, зважаючи на законодавче закріплення та сприяння.

Так, у червні 2019 року Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) опублікувало звіт про результати загальнонаціонального опитування «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія, фінансовий добробут в Україні» [7], проведеного маркетинговою дослідницькою компанією InMind із 10 до 28 грудня 2018 року методом інтерв'ю, яке охопило всі регіони України, крім АР Крим, територій Донецької та Луганської областей, непідконтрольних Уряду України. В опитуванні, яке базувалося на анкеті, розробленій Організацією економічного співробітництва та розвитку, Міжнародною мережею фінансової просвіти (OECP/INFE), взяли участь 2007 респондентів віком від 18 до 79 років. За методикою ОЕСР, загальний індекс фінансової грамотності України становить 11,6 (із 21). Цей індекс базується на балах за фінансові знання, ставлення та поведінку. Індекс України є на одному рівні з найнижчим значенням серед 30 країн в опитуванні ОЕСР 2016 року, а саме з індексом Польщі (11,6). Результат України є також трохи нижчим, ніж середній показник (12,1) для шести сусідніх країн із низьким та середнім рівнями доходу, у яких проводилось опитування ОЕСР (Білорусь, Грузія, Угорщина, Польща, Російська Федерація, Туреччина). Зокрема, лише 43% дорослого населення в Україні правильно відповіли на мінімум п'ять із семи запитань на перевірку знань (що вважається мінімальним цільовим показником) проти показника 56% в усіх країнах, які брали участь в опитуванні ОЕСР. У світлі інноваційних тенденцій під час опитування було поставлено низку запитань щодо фінансового добробуту. Фінансова грамотність є одним із чинників, які сприяють поліпшенню фінансового добробуту людини. Унаслідок опитування було з'ясовано, що понад 60% українців вважають рівень свого добробуту низьким (часто дуже низьким). Рівень фінансової грамотності найнижчий у віковій групі 18-24 років. Це дослідження містить важливу інформацію про стан фінансової грамотності населення України та переконливо свідчить про те, що програми з фінансової грамотності для підлітків і молоді повинні стати в Україні пріоритетом.

З метою вивчення рівня сформованості фінансової освіти майбутніх педагогів нами було проведено дослідження (анкетування), яке містило комплекс тестових завдань для визначення рівня базових фінансових знань студентів і розвитку їхніх практичних умінь та навичок. Анкетування проводилося у Комунальному закладі вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради серед студентів І та ІІ курсів факультету початкової освіти та фізичної культури спеціальності «013 Початкова освіта». В анонімному анкетуванні взяли участь 115 студентів. Анкетування з визначення рівня сформованості фінансової грамотності серед студентської молоді складається з трьох блоків запитань:

- загальна термінологія;

- фінансовий добробут;

- фінансова поведінка.

Кожен блок включає від трьох до п'яти питань. Всього до анкетування з виявлення рівня фінансової обізнаності увійшло 20 запитань. Питання частково були запозичені з аналогічних досліджень Світового Банку, однак більшість із них була розроблена спеціально для виявлення рівня фінансової обізнаності студентів закладу вищої освіти та повністю враховує специфіку ринку фінансових послуг України.?

Аналізуючи відповіді респондентів на перший блок запитань «Загальна фінансова термінологія», бачимо, що понад 50% студентів володіють фінансовою математикою та термінологією на рівнях «незадовільно» або «нічого не знаю». При цьому 60% студентів вважають себе фінансово обізнаними та не мають бажання отримувати додаткову інформацію про фінансові послуги, а понад 40% із них зовсім не цікавляться фінансовими новинами і під час вирішення фінансових питань покладаються на думку друзів або родичів (52%).

За результатами відповідей на питання «Яке ваше основне джерело доходу?» 65% студентів розпоряджаються кишеньковими грошима (рис. 1).

Рис. 1

Рис. 2

Для вивчення фінансової поведінки респондентів (третій блок анкетування) було запропоновано низку запитань про доходи та витрати, заощадження, кредити, борги та інші доречні теми. На запитання: «Чи звикла Ваша сім'я вести облік доходів та витрат?» відповіді студентів розділилися таким чином (див. рис. 3).