Особливості практичної підготовки фахівців у галузі права з цивілістичних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відділ забезпечення інтеграції академічної та університетської правової науки та розвитку юридичної освіти

Київського регіонального центру

Національної академії правових наук України

Особливості практичної підготовки фахівців у галузі права з цивілістичних дисциплін

Міловська Н.В., доктор юридичних наук,

доцент, головний науковий співробітник

У сучасних умовах трансформації вищої юридичної освіти змінюється акцент в освітній підготовці майбутніх юристів щодо розуміння семінарського (практичного) заняття як основної педагогічної форми здобуття студентами-юристами практичних навичок застосування права переважно через вирішення спорів (казусів), оскільки традиційні форми навчання, тобто проведення лекційних та семінарських (практичних) занять через повторення та відтворення теоретичного матеріалу, далеко не завжди наповнюється інформацією, що відображає тенденції та процеси, які мають місце у сфері правозастосування, йдеться про огляди практики діяльності (рішень) національних та міжнародних судів, узагальнення правових висновків Верховного Суду тощо. Питання якості освіти прямо пов'язане і з питаннями методики навчання.

12 грудня 2018 р. вітчизняна вища юридична школа отримала стандарт юридичної (правничої) освіти за спеціальністю 081 «Право», галузі знань 08 «Право» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України № 1379 [1], відповідно до якого метою навчання в закладах вищої освіти є формування здатності розв'язувати складні спеціалізовані завдання у сфері права з розумінням природи і змісту його основних правових інститутів, а також меж правового регулювання різних суспільних відносин. Так, за допомогою цивілістичних дисциплін, яким у підготовці фахівців у галузі права належить провідна роль, майбутнім юристам роз'яснюються принципи, природа, структура й роль приватного права в організації життя громадянського суспільства та закладаються знання про основні категорії, інститути приватного права (суб'єкти, об'єкти, юридичні факти, зміст цивільних право - відносин, особливості договірних, деліктних зобов'язань тощо).

Метою підготовки студентів з цивілістичних дисциплін є також вироблення ними вмінь працювати з різними джерелами (зокрема, із судовою практикою), аналізувати їх. При цьому акцент у викладанні цивільного та договірного права має робитися на європейських та світових уніфікованих документах, серед яких: Принципи міжнародних комерційних контрактів УНІДРУА, Принципи європейського контрактного права (Принципи Ландо), Принципи, визначення та модельні правила європейського приватного права (DCFR або Проект європейського приватного права), Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р., які визнані 40 найбільш придатними інструментами регулювання договірних правовідносин і відповідають потребам сучасного цивільного та торгового обігу. Крім цього, при підготовці студентів з цивілістичних дисциплін увага має бути спрямована на напрацювання вмінь і навичок застосування норм цивільного права в конкретних життєвих ситуаціях.

Зважаючи на те, що навчальний процес має будуватися за принципом динамічності, спрямованості на пошук нових, прогресивних методів, технік та засобів, спрямованих на активізацію розумової, творчої діяльності студентів, у процесі вивчення цивілістичних дисциплін доцільним є використання таких методів навчання:

- метод наочного навчання - конкретні матеріали справи, які дають змогу студентам побачити позовні заяви, договори, заповіти, цінні папери, витяги з реєстру тощо. При цьому кабінети для лекційних та практичних занять мають бути обладнані апаратурою для слайдового показу, аналізу судових рішень;

- дослідницький метод навчання - виконання наукових робіт з певного напрямку досліджень із вказівкою на необхідний алгоритм їх виконання. Скажімо для доповідей мають обиратися теми, які на лекції глибоко не розглядалися;

- метод використання в навчанні технічних засобів - підготовка студентами презентацій аналізу тих чи інших питань, винесених на обговорення, що дає змогу набути навичок роботи зі слайдами, вміння лаконічно викладати думку та візуалізувати матеріал;

- метод практичного навчання - доцільно проводити виїзні заняття з відвідуванням судових засідань, прийому нотаріуса тощо.

Суттєву роль у підготовці майбутніх юристів мають відігравати активні методи навчання: метод «круглого столу», метод інтелектуального штурму, метод дискусій тощо, однак лише у разі підготовки студентів до такого роду заходів, щоб вони мали досить знань для дискусій та обговорень.

З урахуванням того, що семінарські (практичні) заняття мають бути спрямовані значною мірою на відпрацювання навичок та вмінь прийняття практичних рішень у реальних умовах професійної діяльності, основними видами професійних завдань та відповідних їм компетенцій, на формування яких має орієнтуватися навчальний план та зміст програм цивілістичних дисциплін, мають стати:

- консультативно-правові завдання, спрямовані на формування вмінь студентів брати участь у процедурних моментах ведення переговорів між потенційними контрагентами щодо вступу у договірні відносини, застосовувати різноманітні засоби узгодження позицій сторін та досягнення між ними згоди, наперед продумувати потенційні способи забезпечення належного виконання умов договору, надавати правові консультації та формулювати кваліфіковані юридичні висновки, надавати усні і письмові довідки щодо положень законодавства, коректно готувати юридичні документи для пред'явлення в офіційні органи та установи.

Для виконання цих завдань студент повинен закріпити здобутий теоретичний рівень знань щодо систематизації нормативно-правових актів з метою виокремлення як імперативних, так і диспозитивних правових норм, що підлягають застосуванню в конкретній ситуації;

- організаційно-правові завдання, що полягають у формуванні навичок щодо організації претензійної та позовної роботи, пошуку прогалин у нормативно-правовому регулюванні та визначенні способів їх усунення, підготовки проектів процесуальних документів, скажімо, щодо визнання договору недійсним, неукладеним, зміни його умов тощо;

- правозахисні завдання, які сприяють формуванню здібностей щодо застосування матеріально-правових та процесуально-правових механізмів захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб (подання скарг, заяв про захист прав і законних інтересів, зібрання та оцінювання фактів, що можуть бути використані як докази в цивільних справах тощо), пошуку ефективних способів захисту й поновлення порушених прав, правил вчинення нотаріальних дій;

- експертно-аналітичні завдання, які сприяють формуванню у студента здібностей щодо аналізу правових норм, інститутів, правових явищ, виявлення прогалин і колізій у законодавстві, тлумачення та оцінювання змісту договірних умов, аналізу й узагальнення правозастосовної практики, проведення аналітичних оглядів змін до законодавства та інших нововведень у сфері правотворчої діяльності;

- науково-дослідні завдання, які сприяють формуванню у студента здібностей щодо вміння визначати актуальну, теоретично та практично значущу тематику дослідження з проблем цивільного права, з'ясовувати правову природу тих чи інших інститутів цивільного права з урахуванням здобутків сучасної юридичної науки, подавати результати проведеної роботи у вигляді звітів, рефератів, наукових праць тощо.

У процесі фахової підготовки майбутніх юристів з цивілістичних дисциплін і здобуття ними відповідних практичних навичок значний потенціал має застосування кейсового методу навчання, тобто методу аналізу конкретних ситуацій. Важливо, що опис конкретної ситуації одночасно відображає не тільки певну практичну проблему, але й визначає комплекс знань, який необхідно засвоїти студентами для її вирішення [2, с. 9].

Розгляд спорів цивілістичного характеру необхідно здійсню - вати під кутом зору захисту порушених суб'єктивних цивільних прав та інтересів. Охорона й захист останніх здійснюється за допомогою відповідних цивільно-правових способів, які передбачені Цивільним кодексом України, але не мають вичерпного характеру. Тому важливо в умовах комплексного підходу до регулювання суспільних відносин визначитися з методологією поєднання різних способів захисту з метою їх найефективнішого застосування.

Вирішення спору, винесеного на розгляд, здійснюється через юридичний аналіз суті тих відносин, які виникли між контрагентами, встановлення та аналіз фактичних обставин, визначення правової природи договору, пошук i застосування конкретної правової норми чи договірного положення, належне оформлення вирішення юридичного казусу. Зважаючи на це, перевагами кейсового методу навчання є: складання юридичних документів; юридична аргументація; комбінування теоретичних та практичних знань; вміння структуровано та логічно подавати матеріал; комплексне застосування законодавства; повторення раніше засвоєного матеріалу. Використання кейсового методу у підготовці фахівців у галузі права сприяє формуванню і розвитку навичок професійної, практичної, дослідницької діяльності, соціально-особистісних навичок майбутніх юристів.

Таким чином, основний акцент в підготовці фахівців у галузі права має бути поставлений передусім на зміні підходів до 43 викладання навчальних дисциплін, використанні найбільш ефективних методик навчання, що формують у майбутнього юриста креативне мислення, вміння розв'язувати складні практичні ситуації, аналізувати чинне законодавство та практику його застосування.

Засвоєння студентами теоретичного матеріалу з цивілістичних дисциплін має поєднуватися з аналізом практичних казусів, підготовкою відповідних документів, оглядом практики діяльності (рішень) національних і міжнародних судів, узагальнень правових висновків Верховного Суду тощо, що дасть змогу сформувати теоретико-практичний фундамент знань у сфері юриспруденції і відповідає вимогам стандарту підготовки фахівця-юриста, згідно з яким останній має володіти як теоретичними знаннями, так і практичними навичками майбутньої професійної діяльності.

практичний семінарський юридична освіта

Література

1. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження стандарту вищої освіти за спеціальністю 081 «Право» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти» № 1379 від 12 грудня 2018 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro - zatverdzhennya-standartu-vishoyi-osviti-za-specialnistyu-081-pravo- dlya-pershogo-bakalavrskogo-rivnya-vishoyi-osviti (дата звернення: 04.10.2021).

2. Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. О. Сидоренко, В. Чуба. К.: Центр інновацій та розвитку, 2001. 256 с.

Размещено на Allbest.ru