Переваги та проблеми дистанційної юридичної освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Переваги та проблеми дистанційної юридичної освіти

Синявська О.Ю., д.ю.н., професор

Пандемія COVID-19 вплинула на всі сфери суспільного життя. Необхідність забезпечити одночасно безпечність та безперервність навчання призвела до широкого використання в Україні дистанційної форми здобуття освіти взагалі та вищої юридичної освіти зокрема.

Дистанційна форма здобуття освіти передбачена як Законом України «Про освіту» [1, ст.9], так і Законом України «Про вищу освіту» [2, ст.49]. Відповідно до Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України «під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій» [3, п.1.2].

Безперечно, дистанційне навчання юристів має багато переваг, серед яких на перший план в сучасних умовах пандемії виходить його безпечність для учасників освітнього процесу, можливість поєднувати навчання з дотриманням карантинних обмежень, можливість навчання великих груп студентів (курсантів, слухачів), а також швидкий і постійний доступ викладача та студентів (курсантів, слухачів) до навчальних матеріалів та один до одного, можливість оперативної зміни інформації через мережу Інтернет зі свого робочого місця, можливість організації освітнього процесу (прослуховування лекцій, виконання завдань тощо) у зручному місці та у зручному темпі з урахуванням передбачених методичними матеріалами строків, можливість доступу до різних джерел інформації, в тому числі Web -сайтів Інтернет, віддалених баз даних, численних конференцій по всьому світу через систему Інтернет, роботи з цією інформацією, можливість зберігання цієї інформації в пам'яті комп'ютера протягом необхідної тривалості часу, можливість її редагування, обробки, роздруківки тощо, індивідуальний характер навчання (студент сам може визначити час, темп навчання, неодноразово повертатися до навчальних матеріалів, переглядати відеозаписи лекцій тощо), можливість збереження і залучення на навчання іноземних студентів, незважаючи на обмеження у пересуванні між країнами в умовах пандемії, та інші переваги.

В той же час, незважаючи на велику кількість переваг, дистанційне навчання юристів, особливо у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання має й ряд недоліків. Звичайно, одним з таких недоліків завжди називають відсутність живого спілкування між викладачем та студентом (курсантом, здобувачем), так званого «зворотного зв'язку» під час проведення лекцій, семінарських занять у дистанційному форматі (наприклад, коли викладач розміщує на відповідному сайті відеозапис лекції, який був зроблений без участі студентів (курсантів, здобувачів), а останні в свою чергу переглядають таку лекцію у зручний ч ас, але позбавлені можливості негайно поставити запитання, які виникли під час перегляду/ прослуховування матеріалу. Крім того, така лекція позбавлена «емоційного забарвлення», що значно збіднює освітній процес).

За час перебування світу в умовах пандемії міжнародні експертні організації розробили достатньо рекомендацій для організації дистанційного навчання та збереження якості освіти. Зокрема, у рекомендаціях від ЮНЕСКО у першому ж пункті йдеться про перевірку готовності закладів освіти до переходу на дистанційний формат: забезпеченість гаджетами, інтернетом із якісним з'єднанням, розвинені цифрові навички в освітян та студентів [4]. Проте, як вказано у дослідженні Освіта в умовах пандемії у 2020/2021 році: аналіз проблем і наслідків [5] на другому році пандемії з періодичними локдаунами все ще не проведено такої оцінки готовності українських закладів освіти, педагогічного складу та учнівства і студентства до роботи в умовах дистанційного або змішаного навчання, зокрема рівня цифрової грамотності й забезпеченості учасників освітнього процесу гаджетами та якісним інтернетом.

Втім, реалії сьогодення свідчать, що незважаючи на активне користування студентами сучасними гаджетами, не всі вони, перебуваючи за місцем проживання під час дистанційного навчання, мають постійний доступ до якісного інтернету, крім того, якщо дома у студента (курсанта, слухача) є комп'ютер, то ним одночасно можуть користуватися і його батьки, і брати та сестри, які теж одночасно можуть знаходитись на дистанційному навчанні. Стосовно ж викладачів, то далеко не всі ЗВО забезпечують на даному етапі кожного викладача необхідними гаджетами та якісним інтернетом, отже ресурсне забезпечення освітнього процесу в такому випадку покладається на самого викладача. якість освіта юрист комп'ютерний дистанційний

Наступною проблемою є недостатність навичок використання комп'ютерної та іншої техніки в навчальних цілях, низький рівень комп'ютерної грамотності фахівців-юристів. За деякими даними 86% українських викладачів не мали суттєвого досвіду користування інструментами онлайн-освіти, тож університети забезпечували навчання викладацтва навичок користування цими інструментами, створення чи перенесення курсів в онлайн - простір і загалом організації навчання - через випуск інструкцій, створення каналів у YouTube, Telegram, груп у Facebook, інструкції зі створення силабусу, курсів для змішаного навчання тощо [5].

Але ще однією важливою проблемою стало збільшення навантаження на викладачів, зокрема додатковий час на оволодіння навичками користування цифровими технологіями в освіті, створення чи перенесення своїх курсів до систем дистанційної освіти, їхнє регулярне оновлення, доповнення та спілкування зі студентами. Так, зазначається, що витрати часу на комунікацію зі студентством збільшилися, оскільки письмово пояснювати завдання (або додавати його опис до онлайн-курсу) довше, ніж в аудиторії, а також можливі додаткові окремі питання від студентів, і листування з ними теж збільшує робочий час викладачів. Крім цього, причиною ненормованого робочого часу стала по - треба у розробці занять у новому форматі та пошуку додаткових матеріалів. При цьому частина університетів зберігали змішаний формат навчання - таким чином, крім роботи онлайн, викладачам доводилося працювати і в аудиторіях також [5]. Крім того, розробка якісного дистанційного курсу - трудомісткий процес. На думку окремих фахівців, створення однієї години дійсно інтерактивного мультимедійного матеріалу займає більше 100 годин праці професіоналів.

До істотних недоліків системи дистанційного навчання відноситься висока вартість побудови системи дистанційного навчання. На початковому етапі це великі витрати на створення системи дистанційного навчання, самих курсів дистанційного навчання та придбання технічного забезпечення.

Суттєвим недоліком дистанційної юридичної освіти у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання є вивчення низки дисциплін, які мають обмеження щодо загального доступу і потребують застосування спеціальних захищених каналів передачі інформації (наприклад, оперативно-розшукова діяльність, тактико-спеціальна підготовка, спеціальна техніка) або дисциплін, які потребують набуття практичних навичок роботи з відповідним обладнанням: зброєю, спецзасобами, автотранспортом тощо.

До проблемних моментів дистанційної освіти відносяться також і необхідність наявності у студентів (курсантів, слухачів) відповідної мотивації до самостійного навчання, вміння самостійно опановувати навчальні матеріали, жорстка самодисципліна, недостатній контроль за досягненням результатів навчання. Негативно впливає на якість освіти і відсутність можливості негайного практичного застосування отриманих знань із наступним обговоренням питань, що виникли, з викладачем і роз'ясненням ситуації на конкретних прикладах, а також відсутність можливості практикуватися за опанованим матеріалом через відсутність матеріальної бази для проведення практичних занять.

Крім того, проблемною залишається аутентифікація студента (курсанта, слухача) при перевірці знань. Особливо нагальною ця проблема стає під час державної атестації, саме тому у багатьох ВНЗ вона проводиться за очною формою.

Отже, в умовах сучасних реалій питання розвитку дистанційної юридичної освіти набуло великої актуальності. Зумовлений пандемією масовий вимушений перехід на дистанційне навчання став серйозним випробуванням для усіх учасників освітнього процесу. На нашу думку, дистанційне навчання не може повністю замінити очну форму, але воно має свої переваги, тому майбутнє за змішаним навчанням. Необхідно поєднувати різні форми навчання в освітньому процесі, в залежності від потреб, можливостей і викликів сьогодення обирати різні організаційні форми, моделі та стратегії навчання, використовуючи переваги та намагаючись звести до мінімуму існуючи недоліки офлайн- та онлайн-навчання для забезпечення загального підвищення якості освітнього процесу.

Література

1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. №2145-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. №38-39. Ст. 380.

2. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. №1556-VlI. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 37-38. Ст. 2004.

3. Положення про дистанційне навчання: затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 №466. Офіційний вісник України. 2013. 24 трав. (№36). С. 202.

4. COVID-19: 10 Recommendations to plan distance learning solutions

5. Освіта в умовах пандемії у 2020/2021 році: аналіз проблем і наслідків.

Размещено на allbest.ru