Актуальні проблеми вищої юридичної освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Кириченко Ю.В., доктор юридичних наук, доцент,

професор кафедри політології та права Національного університету «Запорізька політехніка» м. Запоріжжя, Україна

В умовах глобалізації освіта набуває все більш важливого значення і забезпечує найважливіші життєві потреби й інтереси людини, а також гарантує їй гідний рівень життя. Саме освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення конкурентоспроможності держави, складовою практично всіх сфер життєдіяльності.

Конституція України в ст. 53 закріпила положення, що надає кожному право на освіту [1], яке є необхідним фактором розвитку не тільки особистості, її інтелектуального потенціалу, але й політичної та економічної системи суспільства.

У загальній системі вищої освіти особливе місце посідає вища юридична освіта, значення якої важко переоцінити, адже саме представники юридичних професій реалізують правову державу. При цьому як слушно зазначив О.Я. Рогач, право є соціальним регулятором суспільного життя, який формується і функціонує завдяки свідомості людей. Тому рівень розвитку будь-якої правової системи багато в чому зумовлюється правосвідомістю людей, які її професійно створюють. Головним базовим джерелом професійної правової свідомості в сучасному цивілізованому суспільстві є вища юридична освіта [2, с. 26].

Аналіз наукової літератури засвідчив, що вчені розглядають вищу юридичну освіту як складову більш загальної правової освіти, як галузь вищої освіти, як фундамент юридичної професії, як середовище формування нового покоління правників тощо.

У той же час визначення вищої юридичної освіти надано в проекті Концепції розвитку юридичної освіти, згідно якої вища юри дична освіта - це вища освіта в галузі знань 08 «Право» за спеціальностями 081 «Право», 082 «Міжнародне право», здобута за освітнім магістра на основі освітнього ступеня бакалавра з галузі знань 08 «Право». А метою юридичної освіти є формування компетентностей, необхідних для розуміння природи і функцій права, змісту теоретичних засад (доктрин), принципів і основних юридичних інститутів, застосування права, а також меж юридичного регулювання різних суспільних відносин [3]. Більш того, згідно зазначеної Концепції здобувачі юридичної освіти повинні бути готові до захисту прав людини та основоположних свобод, утвердження верховенства права, будучи відданими принципами людської та професійної гідності, справедливості, рівності, неупередженості, незалежності, співпереживання та дотримання високих етичних стандартів.

Як наголошує С. В. Ківалов, в умовах сьогодення надзвичайно важливо вдосконалення системи вищої юридичної освіти України, визначення ключових короткотермінових стратегій розвитку та узгодження національної нормативно-правової бази з міжнародними стандартами і рекомендаціями в цій сфері. Ще більш необхідною є реалізація довготермінових стратегій, які забезпечують сталий розвиток та удосконалення системи вищої юридичної освіти України, визнання її у європейському і світовому освітньому просторі [4, с. 4]. А на думку В. Тація, питання удосконалення вищої юридичної освіти та підготовки юридичних кадрів набувають особливого значення. Вища юридична освіта посідає особливе місце в системі вищої школи. Це зумовлено тією роллю, яку покликано відігравати право в нашому житті, й зокрема, в накресленій і частково здійснюваній правовій реформі. Фахівці з юридичною освітою становлять основу кадрового забезпечення в процесі побудови правової держави, мають важливе соціальне значення, несуть відповідальність за дотримання прав і свобод громадян [5, с. 4]. Водночас К. В. Воронцова вважає, що процес різноманітних змін і пере - творень може супроводжуватися як здобутками, так і втратами. Вони не оминули й вищу юридичну освіту [6, с. 275].

Слід наголосити, що модернізація вищої юридичної освіти в Україні вимагає подолання низки проблем, серед яких найбільш актуальним є: відсутність нормативно-правової бази щодо поєднання теоретичного та практичного навчання під час підготовки фахівців-юристів; зниження якості освіти; повільні темпи інтеграції в європейський і світовий інтелектуальний простір.

Важливим завданням реформування юридичної освіти є розроблення та прийняття відповідних нормативно-правових актів для поєднання теоретичного та практичного навчання під час підготовки фахівців-юристів. При цьому як зазначає О. Калашник, вищі юридичні школи в різних європейських країнах мають певні спільні риси, зумовлені низкою чинників. Головною спільною рисою є практичне спрямування навчального процесу та чітко означена професійна орієнтація юридичної освіти. Такий підхід зумовлюють ринок юридичних послуг і доступ до правничої професії. Передусім вища юридична школа повинна стежити за формуванням нових юридичних інститутів та механізмів, законотворчими процесами, а також за тенденціями розвитку національної правової доктрини [7, с. 90]. Аналогічної думки дотримується й С. Бостан, який вважає, що характерною тенденцією в сьогоднішній освітній політиці є посилення практичного аспекту в навчанні, тобто «практикалізація навчального процесу». На думку вченого ця політика є виправданою, адже в нашій освіті взагалі та юридичній зокрема наявний дисбаланс між теорією і практикою на користь теоретичної підготовки [8, с. 39]. реформування юридична школа трансформація

Таким чином, важливим напрямом трансформації вищої юридичної освіти є першочергове урахування потреб практики та посилення практичної спрямованості освітнього процесу.

Не менш важливим завданням реформування вищої юридичної освіти є підвищення якості юридичної освіти, що пов'язане з її орієнтацією на попит найбільш динамічних галузей господарського комплексу, соціальної і культурної сфер життєдіяльності суспільства, формування інноваційних форм і рівнів юридичної освіти тощо. Для забезпечення якості юридичної освіти та перевірки відповідності здобутих результатів навчання випускників потребам ринку праці, сучасним викликам глобалізованої правничої професії та найкращим світовим практикам необхідно забезпечити ефективне функціонування внутрішньої та зовнішньої систем забезпечення якості вищої освіти.

Слід наголосити, що наразі гостро обговорюється питання щодо якості юридичної освіти, адже юридична професія є однією з найпрестижніших в Україні. Проблема полягає в тому, що зміст юридичної освіти і якості підготовки в правничих школах не відповідають сучасним вимогам ринку праці та тим викликам, що стоять перед сучасним демократичним суспільством, глобальним тенденціям розвитку та завданням професійної діяльності правників у різних сферах діяльності.

Також варто звернути увагу на те, що невід'ємною складовою забезпечення якості підготовки висококваліфікованих юристів, їх конкурентоспроможності на ринку праці, є посилення вимог до науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти, що полягає у постійному підвищенні їх кваліфікації та проходження ними міжнародного науково -педагогічного стажування.

На наш погляд, постійне підвищення кваліфікації науково-педагогічними працівниками, а також залучення їх до проходження науково-педагогічного стажування за кордоном дозволить підготувати висококваліфікованого, конкурентоспроможного фахівця-юриста, який зможе надати якісну професійну правничу допомогу.

Актуальним питанням реформування вищої юридичної освіти є розробка навчальних програм, які спрямовані на інтеграцію в європейський і світовий освітній простір. Як зауважує В. Тацій, важливим напрямом співпраці є участь у загальних європейських проектах із провідними вузами Європи, що допоможе подолати неконкурентоспроможність вузів на європейському і світовому ринках освітніх послуг [5, с. 6]. Тобто слід провести ряд заходів практичного характеру на шляху до інтернаціоналізації вищої юридичної освіти.

Таким чином, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок про те, що реформа вищої юридичної освіти повинна забезпечити відповідність її змісту потребам і викликам сучасного демократичного суспільства та має створити умови для постійного оновлення змісту освіти, що в майбутньому сприятиме підготовці фахівців-юристів, які будуть конкурентоспроможними на ринку праці і здатними задовольнити потреби суспільства у правничих професіях.

Література