Досвід викладання приватноправових дисциплін у магістратурі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Досвід викладання приватноправових дисциплін у магістратурі

Зозуляк О.І.,

доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права

м. Івано-Франківськ

Останніми роками провідні фахівці у сфері юриспруденції піднімають питання щодо якості викладання галузевих юридичних дисциплін, а також використання новітніх методик та підходів у навчальному процесі, що є надзвичайно позитив - ним. Особлива увага звертається на якість викладання блоку приватноправових дисциплін, адже останні без перебільшення складають основу юридичної освіти.

У рамках цих тез також хочу долучитися до процесу обміну досвідом викладання та певним баченням щодо особливостей подачі навчального матеріалу при вивченні спецкурсів магістрантами напряму «Приватне право» та «Корпоративне право». Так, зокрема, вважаю за доцільне звернути увагу на такі основні моменти, до характеристики яких перейду далі.

Передусім слід наголосити, що оскільки магістранти уже володіють базовими знаннями з курсів «Цивільне право», «Зобов'язальне право» та «Господарське право», викладання усіх спецкурсів повинно бути спрямоване на поглиблення знань з цивільного права, адже міцна теоретична основа є запорукою формування у студентів не тільки вміння прогнозувати розвиток тих чи інших інститутів цивільного права, а й фаховості загалом.

Таке поглиблене вивчення відбувається через ознайомлення студентів із доктринальними дискусійними аспектами теми, що розкривається, характеристику міжгалузевих та міжінституцій - них зв'язків, що характерні для цивільного права як права приватного. У цьому зв'язку слід погодитися з думкою С. І. Шимон, яка наголошує, що студент повинен засвоїти базові категорії цивільного права, уміти аналізувати їх законодавче оформлення та використовувати їх при постійному інформаційному оновлені правової інформації [1].

Переконана, що підхід у викладанні повинен бути спрямований на поєднання трьох складових: а) цивільне законодавство; б) доктрина цивільного права; в) актуальна практика застосування норм цивільного законодавства. Якщо не буде єдності оцих трьох компонентів, студент отримає уривчасті знання і не сформує цілісного бачення щодо фундаментальних понять приватного права.

До прикладу, якщо акцентувати увагу виключно на аналізі вітчизняного цивільного законодавства, студент не зможе зрозуміти та осягнути площину його практичного застосування, а також адаптувати відповідні законодавчі положення під конкретні цивільні правовідносини. Справді, як слушно з цього приводу 12 наголошує Н.С. Кузнецова, «ми повинні вчити наших студентів цивільному праву у всіх його проявах, не обмежуючи, а тим більше не підміняючи його цивільним законодавством» [2].

Якщо ж, навпаки, робити акцент виключно на доктрині цивільного права, то в такий спосіб можна затеоретизувати знання студента, акцентуючи увагу на певні концепції, теорії, які у відриві від законодавства та практики його застосування не зможуть дати очікуваний результат в частині якості знань. У свою чергу, акцент тільки на судову практику, яка на сьогодні залишається у певній мірі суперечливою, місцями без належного теоретичного підґрунтя також не посприяє набуттю студентом належних теоретичних та практичних знань.

З огляду на наведене, ще раз наголошую, що тільки шляхом поєднання і правильній пропорційній подачі законодавчого матеріалу, особливостей його втілення у практиці застосування та відповідного доктринального бачення теми, що розглядається, вдасться сформувати фахового юриста.

Як лекційні, так і семінарські заняття, повинні носити в своїй основі проблемний характер із системною аналітикою. Викладання дисциплін відповідного циклу слід спрямовувати у руслі тенденцій розвитку цивільного законодавства, що є особливо актуальним в умовах рекодифікації ЦК України.

Закріпленню відповідних теоретичних знань студентства сприяє аналіз наукових публікацій в рамках роботи на семінарських заняттях. Практикую використання конкретних статей за тією чи іншою вузькою проблематикою, які пропоную для реферування студентству, роботу із збірниками тез за результатами проведених наукових заходів. Сучасні студенти, як показує мій досвід викладання, надають перевагу саме науковим статтям чи тезам, легко працюють з електронними ресурсами, у порівнянні із паперовими, що також треба враховувати. Непересічне значення відіграє залучення студентів до наукових гуртків цивілістичного спрямування, участі у конференціях та інших заходах науково - практичного характеру. Важливою формою роботи студентів продовжують відігравати письмові роботи у формі рефератів, есе тощо, проте за умови, що вони містять у собі творчий авторський підхід.

Виклад кожної теми підкріплюється актуальною судовою практикою. У цьому контексті треба відзначити кропітку роботу 13 Верховного Суду за напрямом систематизації відповідної судової практики залежно від виду цивільно-правового спору. Так, втілення відповідних правових висновків у дайджестах, які формує Верховний Суд, спрощення процедури електронного пошуку правових позицій Верховного Суду, проведення численних вебінарів та інших заходів, безумовно, оптимізують процес пошуку судової практики та дозволяють акцентувати увагу безпосередньо на її аналізі.

Так, тільки за останній рік Верховним Судом, Асоціацією правників України, Асоціацією адвокатів України проведено ряд онлайн заходів за найрізноманітнішою актуальною тематикою, зокрема, в частині проблематики ефективних способів захисту цивільного права та інтересу, корпоративних, кредитних, вкладних, та інших правовідносин, фраудаторних правочинів, дифамаційних спорів, недійсності правочинів, оренди державного та комунального майна, звернення стягнення на предмет іпотеки, застосування принципів цивільного права, відеозаписи яких є у вільному доступі, що, однозначно, позитивно впливає на розуміння магістрантами тієї чи іншої проблеми, шляхи її вирішення та формування свого власного бачення стосовно останньої.

Формуванню правничого мислення студента-юриста сприяє також аналіз рішень Європейського суду з прав людини у цивільних спорах, що є невід'ємною складовою у навчальному процесі магістрантів.

Використовую у своїй навчальній роботі також відповідні платформи на телеграм-каналах, які пов'язані з аналізом судової практики, зокрема, «Центр дослідження судової практики», «Цивілістична платформа», а також інформаційний ресурс відповідних груп у соцмережі «Facebook», до прикладу, «Корпоративне право» та «Цивільне право».

У випадках, коли тематика занять пов'язана з інститутом зобов'язального права, практикую роботу студентів з конкретними цивільно-правовими договорами, адже аналіз договорів за їх договірними пунктами дозволяє зрозуміти алгоритм їх складання, якість договірної техніки, відслідкувати типові помилки, які допускають юристи, ведучи договірну роботу клієнтів. Коли ж тематика семінарських занять стосується проблемних аспектів регламентації корпоративних відносин, до 14 відповідного аналізу додаються статути та інші локальні корпоративні акти юридичних осіб. Деякі теми, особливо, ті, які пов'язані із банківським відносинами, цінними паперами, валютними цінностями обумовлюють потребу характеристики тих підзаконних нормативно-правових актів, що видаються відповідними регуляторами у даній сфері.

Особливу увагу при проведенні семінарських занять приділяю формуванню у студентів навиків юридичної аргументації як одного із основних методів у юридичній практиці. Власне, семінарські заняття й виступають основою розвитку правничого мислення студентства, адже через вирішення різних завдань практичного характеру студент формує здатність зрозуміло та переконливо висловлювати свої аргументи (як усно, так і письмово).

Надзвичайно важливо відслідковувати, що саме зацікавлює студентів, які форми роботи вони сприймають найкраще, з тим, щоб викликати інтерес до вивчення дисциплін цивільно-правового блоку, ініціативність у пошуку нових різноаспектних тем дослідження, що, безумовно, є складовою подальшої практичної роботи майбутніх юристів.

Усі вищенаведені підходи при викладанні дисципліни приватноправового характеру є запорукою формування основних компетентностей у сучасного юриста, зокрема, в частині роботи із законодавчими актами, аналізом різних джерел цивільного права, судової практики, послідовності та грамотності у викладі власних думок, володіння основами юридичної аргументації, знання проблемних питань цивілістичної доктрини.

Література

приватноправовий студент юридичний освіта

1. Шимон С.І. Дидактичні принципи цивілістичних дисциплін. Дев'яті юридичні диспути з актуальних проблем приватного права, присвячені пам'яті Є.В. Васьковського: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 17 травня 2019 р.) / відп. ред. І. С. Канзафарова; Одес. нац. ун - т ім. І.І. Мечникова; економ.-прав. ф-т; Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». Одеса: Астропринт. 2019. С. 35-40.

2. Кузнєцова Н.С. Місце приватноправових дисциплін у процесі формування практичних навичок юриста. Дев'яті юридичні диспути з актуальних проблем приватного права, присвячені пам'яті Є.В. Васьковського: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 17 травня 2019 р.) / відп. ред. І.С. Канзафарова; Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова; економ.-прав. ф-т; Всеукр. громад. орг. «Асоціація цивілістів України». Одеса: Астропринт. 2019. С. 19-23.

Размещено на Allbest.ru