Організація навчання майбутніх інженерів-механіків англійського професійно орієнтованого монологу-міркування із використанням технології подкастингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація навчання майбутніх інженерів-механіків англійського професійно орієнтованого монологу-міркування із використанням технології подкастингу

Ващило Ольга Валеріївна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Статтю присвячено розробленню процедури організації навчання майбутніх інженерів-механіків англійського професійно орієнтованого монологу-міркування із використанням технології подкастингу. Розглянуто особливості проведення підготовчої роботи, власне навчання професійно орієнтованого монологу-міркування майбутніх інженерів-механіків, оцінювання результатів роботи студентів за означеною методикою. У ході підготовчої роботи викладач окреслює цілі та завдання навчання, ознайомлює студентів із методичними можливостями технології подкастингу, пояснює послідовність дій при підготовці та розміщенні студентами навчальних подкастів, окреслює вимоги до навчальних подкастів та критерії їх оцінювання, реєструє користувачів на сервісі подкастів. Навчання відбувається в режимах аудиторної та позааудиторної самостійної роботи студентів із залученням авторського сервісу подкастів, створеного на навчальній платформі Canvas, на якому розміщуються вправи на: опрацювання нових загальновживаних та вузькоспеціальних термінологічних одиниць, граматичних явищ; аналіз логіко-композиційної побудови зразка мовлення; смисловий аналіз сприйнятого подкаста; передачу (стислу чи детальну) та передбачення змісту сприйнятого подкаста; продукування власного монологу-міркування на основі критичного аналізу інформації, представленої в подкасті; вирішення проблемного завдання. У межах самостійної позааудиторної роботи студенти публікують на сервісі подкастів власні монологи-міркування у вигляді навчальних подкастів. У статті наведено, зокрема, особливості нарахування рейтингових балів за результатами опанування змістовного модуля, визначено критерії оцінювання продукованих студентами монологів-міркувань, представлено особливості нарахування кількості балів за кожним із них.

Ключові слова: організація навчання; монолог- міркування; критерії оцінювання; рейтингова система оцінювання; навчальна платформа Canvas; навчальний модуль.

Организация обучения будущих инженеров-механиков английскому профессионально ориентированному монологу-размышлению с использованием технологии подкастинга

Ващило Ольга Валерьевна, кандидат педагогических наук, старший преподаватель кафедры теории, практики и перевода английского языка, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»

Ключові слова: организация обучения; монолог- размышление; критерии оценки; рейтинговая система оценивания; учебная платформа Canvas; учебный модуль.

Organisation of teaching english monologue production to future mechanical engineers through podcasting

Vashchylo, Olha, Candidate of Pedagogical Sciences, Department of the English Language Theory, Practice and Translation, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”

Implementing the methodology of teaching ESP monologue production (expressing reflection) to students majoring in mechanical engineering using podcasting have been given in the article. The peculiarities of the preparatory phase, the teaching process organization and the assessment phase have been considered. In the course of the preparatory phase the lecturer sets the aims of the studying process, explains the methodological potential of the podcasting technology, instructs the students how to prepare and upload their own podcasts to the podcasting terminal, determines the requirements to such podcasts and indicates the criteria of their assessment, registers the users.

The teaching process takes place both in class and out of class with the usage of the podcasting terminal, arranged by the author on the educational platform Canvas, which contains the tasks on: using general and specialized terminological units; improving English grammar skills; analyzing the peculiarities of the speech structure; semantic analysis of the comprehended podcast; brief or detailed podcast retelling; producing students' own monologues upon evaluating the information from the podcast; problem solving. Working out of class, students upload their own monologues (expressing reflection) to the podcasting terminal (educational podcasts). The procedure of the points allocation on completing the module has been presented, the assessment criteria of the monologue speech produced by students have been defined, the specificity of the points allocation in accordance with every criterion has been considered.

Key words: teaching process organization; monologue (expressing reflection); assessment criteria; rating system; educational platform Canvas; educational module.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку України, враховуючи її курс на Євроінтеграцію, неабиякого значення набуває питання підготовки висококваліфікованих фахівців технічного профілю, зокрема й у галузі механічної інженерії, які демонструють достатній рівень сформованості навичок і розвитку вмінь англійського професійно орієнтованого монологічного мовлення, зокрема професійно орієнтованого монологу-міркування (ПОММК). Це зумовлюється тим, що для професійної діяльності інженерів-механіків характерне активне використання системи пов'язаних між собою доказів та міркувань під час вирішення нагальної проблеми професійного характеру. Відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України (2005), мінімально прийнятий рівень володіння іноземною мовою (ІМ) для бакалаврів інженерних спеціальностей сягає рівня B2+.

Кількість годин, що виділяється на опанування ІМ студентами означених спеціальностей, у більшості закладів вищої освіти (ЗВО) України, складає 2 години на тиждень, що не можна вважати достатнім для досягнення бажаного рівня навченості. Тому великого значення набуває розроблення для навчання майбутніх інженерів-механіків ПОММК нових методик, які, в умовах обмеженої кількості навчальних годин, сприяють підвищенню ефективності навчання завдяки використанню інноваційних технологій, зокрема технології подкастингу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню використання технології подкастингу в навчальних цілях присвячено низку вітчизняних та зарубіжних досліджень: Н.Г. Протазанова (2011) (розвиток умінь монологічного мовлення студентів філологічних спеціальностей); О.Ю. Малушко (2013) (формування іншомовної аудитивної компетентності студентів магістратури); І.О. Євстігнєєва (2013) (розвиток дискурсивних умінь); П.В. Сисоєв (2014) (формування іншомовної компетентності в говорінні та аудіюванні); П. Тревіс, Ф. Джозеф (2009) (розвиток іншомовних умінь усного мовлення); Г. Каваляускене, Л. Анусієне (2009) (розвиток аудитивних умінь); К. Квадор (2017) (формування іншомовної комунікативної компетентності у писемному мовленні). Однак, питання застосування іншомовних подкастів в освітньому процесі не можна вважати ґрунтовно вивченим. Тому нами було розроблено методику навчання майбутніх фахівців у галузі механічної інженерії англійського ПОММК на основі подкастів. У процесі дослідження було висунуто загальнодидактичні та методичні принципи навчання майбутніх інженерів-механіків ПОММК із використанням технології подкастингу (Ващило, 2016); обґрунтовано критерії добору навчального матеріалу та здійснено його відбір (Ващило, 2019); розроблено систему вправ (Ващило, 2018) і запропоновано модель організації процесу навчання з використанням сервісу подкастів, створеному на навчальній платформі Canvas (Ващило, 2018); доведено ефективність запропонованої методики у ході проведення методичного експерименту (Ващило, Корнєва, 2019).

Нагальним питанням є розроблення методичних рекомендацій з впровадження до освітнього процесу розробленої методики навчання майбутніх інженерів-механіків англійського ПОММК із використанням технології подкастингу, що й зумовлює актуальність цієї статті.

Мета статті - запропонувати процедуру організації навчання майбутніх інженерів-механіків англійського ПОММК із використанням технології подкастингу, зокрема, викласти особливості проведення підготовчої роботи, навчання ПОММК майбутніх інженерів-механіків, а також оцінювання результатів роботи студентів за окресленою методикою.

Виклад основного матеріалу

Розробка будь-якої методики неможлива без розроблення процедури організації освітнього процесу відповідно до цієї методики. Запропонована методика створена з метою навчання студентів-майбутніх фахівців спеціальностей «Прикладна механіка» та «Галузеве машинобудування» і реалізується у 7-му семестрі 4-го року підготовки.

Визначимо кількість часу, що виділяється на навчання за розробленою методикою. Беручи до уваги те, що кожне заняття з ІМ покликане розвивати вміння чотирьох видів мовленнєвої діяльності, то на розвиток умінь монологічного мовлення припадатиме одна четверта усього часу аудиторных занять. Проте на старших курсах, головна роль має приділятися усномовленнєвій діяльності на базі обраного фаху (Федорова, 2006, с. 99). Іншим аспектом, який необхідно враховувати при визначенні часу, що виділяється на навчання ПОММК, є необхідність сприймання студентами іншомовних автентичних подкастів, а також пошук необхідної інформації для вирішення проблемних завдань. Тому вважаємо, що 40% часу аудиторних занять, тобто 14 годин (7 аудиторних занять), буде достатнім для розвитку вмінь ПОММК. На самостійну позааудиторну роботу студентів також виділяємо 14 годин.

Впровадження розробленої методики до освітнього процесу передбачає проведення підготовчої роботи, навчання ПОММК майбутніх інженерів-механіків, а також оцінювання результатів роботи студентів за окресленою методикою.

Підготовча робота

Викладач повинен попередньо ознайомитися з методичними можливостями сервісу подкастів, усвідомити переваги використання подкастів у навчальних цілях, навчитися працювати з сервісом подкастів, створеного на навчальній платформі Canvas: реєструвати користувачів; прослуховувати створені студентами подкасти, розміщувати коментарі до них тощо.

Навчання ПОММК згідно з методикою, що пропонується, буде ефективним, якщо ґрунтуватиметься, зокрема, на принципах мотивації та новизни. Саме використання технології подкастингу в навчанні й дає можливість реалізовувати зазначені принципи, оскільки подкасти, розміщені на відповідних сервісах у мережі Інтернет, постійно оновлюються та поповнюються, що дозволяє відслідковувати нові тенденції розвитку науки та техніки. У зв'язку з цим, викладачу бажано навчитися не просто використовувати вже наявні методичні матеріали, а й власноруч відбирати подкасти із запропонованих директорій подкастів, розробляти до них вправи, розміщувати на навчальній платформі Canvas, змінювати, доповнювати й удосконалювати навчальний контент. Добір подкастів має здійснюватися з урахуванням описаних у нашій методиці критеріїв добору матеріалу (Ващило, 2019). Така можливість свідчить про гнучкість системи подкастингу, використання якої є перевагою методики.

Перед початком проведення навчання за запропонованою методикою, необхідним є також вирішення окремих організаційних моментів: викладач повинен ввести студентів у курс справи, окреслити цілі та завдання навчання, ознайомити студентів із методичними можливостями технології подкастингу, обґрунтувати доцільність навчання ПОММК з її допомогою, пояснити послідовність дій при підготовці та розміщенні студентами навчальних подкастів, окреслити вимоги до навчальних подкастів та критерії їх оцінювання, зареєструвати користувачів на сервісі подкастів.

Проведення навчання ПОММК майбутніх інженерів-механіків

Навчання відбувається в режимах аудиторної та позааудиторної самостійної роботи студентів із залученням авторського сервісу подкастів, створеного на навчальній платформі Canvas, на якому розміщуються вправи: відібрані англомовні автентичні подкасти та завдання до них. Працюючи із сервісом, студенти виконують вправи на опрацювання нових загальновживаних і вузькоспеціальних термінологічних одиниць, а також граматичних явищ (співвіднесення лексичної одиниці з категорією відповідно до її значення; заміну підкресленого в реченні слова його синонімом із запропонованого ряду; вибір найбільш влучної, серед запропонованого ряду, дефініції; заміну форм активного стану пасивним станом дієслова; віднайдення прикладів використання складного модального присудка з подальшим аналізом особливостей застосування цих форм та складенням власних речень); вправи на аналіз логіко-композиційної побудови зразка ПОММК (виявлення основних ознак монологу-міркування, його складових частин та основних елементів, а також засобів міжфразового зв'язку); вправи на смисловий аналіз сприйнятого подкаста (доповнення речень найбільш влучним, з-поміж запропонованих, варіантом; заповнення діаграми; виявлення та коригування неправдивих тверджень); вправи на передачу (стислу чи детальну) та передбачення змісту сприйнятого подкаста (нотування ключових слів, словосполучень, речень з подальшою стислою чи детальною передачею змісту в усній формі на їхній основі; надання розгорнутих відповідей на подані запитання; прогнозування ймовірного розвитку подій); вправи на продукування власного ПОММК на основі критичного аналізу інформації з подкаста; вправи на створення ПОММК за результатами вирішення проблемного завдання. У межах самостійної позааудиторної роботи студенти записують власні висловлювання (навчальні подкасти) за допомогою програми аудіозапису та публікують їх на сервісі подкастів.

Навчання майбутніх інженерів-механіків ПОММК проводиться у три етапи: рецептивний, рецептивно-репродуктивний та продуктивний, на яких реалізується розроблена нами підсистема вправ (три групи вправ) (Ващило, 2018). Група вправ 1 на вдосконалення мовленнєвих (лексико-граматичних) навичок реалізується на рецептивному етапі та складається з двох підгруп: вправи на вдосконалення лексичних навичок (підгрупа 1.1); вправи на вдосконалення граматичних навичок (підгрупа 1.2). Група вправ 2 на розвиток умінь ПОММК реалізується на рецептивно-репродуктивному етапі та містить чотири підгрупи: вправи на розвиток умінь коректної композиційної побудови висловлювання (підгрупа 2.1); вправи на смисловий аналіз сприйнятого подкасту (підгрупа 2.2); вправи на часткове та детальне відтворення змісту сприйнятого подкаста (підгрупа 2.3); вправи на продукування власного монологу-міркування на основі критичного аналізу інформації з подкаста, розміщеного викладачем на сервісі подкастів, які виконуються в межах позааудиторної роботи студентів (підгрупа 2.4).

Група вправ 3 на вдосконалення умінь продукувати ПОММК за результатами вирішення проблемного завдання реалізується на продуктивному етапі та охоплює: вправи на знаходження, аналіз, вилучення, узагальнення, письмову фіксацію інформації в процесі пошуку вирішення наявної проблеми, вправи на представлення ПОММК у ситуаціях професійної діяльності з подальшим обговоренням у робочих групах (підгрупа 3.1); вправи на створення ПОММК за результатами вирішення проблемного завдання, розміщеного викладачем на сервісі подкастів, які виконуються в межах позааудиторної роботи студентів, з подальшим його розміщенням на сервісі подкастів (підгрупа 3.2).

Оцінювання результатів роботи студентів. Оцінювання роботи студентів здійснюється відповідно до рейтингової системи оцінювання успішності студентів (Головенкін, 2012), яка складає невід'ємну частину кредитно-модульної системи навчання. Наведемо особливості нарахування рейтингових балів за результатами опанування змістовного модуля «Machine Building Technological Process Planning».

Рейтинг студента, який характеризує успішність засвоєння ним окресленого змістовного модуля, складається з суми балів за:

- аудиторну роботу студентів на 7 практичних заняттях;

- самостійну позааудиторну роботу студентів з розвитку вмінь ПОММК на рецептивно-репродуктивному та продуктивному етапах навчання з використанням сервісу подкастів.

На розвиток умінь ПОММК у межах модуля «Проектування технологічного процесу виготовлення деталі» припадає:

де t_пр= 2 год - навчальний час на одне практичне заняття;

t_ср1= 6 год - самостійна робота на рецептивно-репродуктивному етапі;

t_ср2= 8 год - самостійна робота на продуктивному етапі;

k_пр=7 - кількість практичних занять;

k_ср1=k_ср2=1;

t_v= 2x7+6x1+8x1= 28 год

Максимальна кількість балів за кредитний модуль, яку має можливість набрати студент, складає 100 балів. Оскільки на розвиток умінь ПОММК, як зазначалося вище, виділяємо 40% від загальної кількості аудиторного часу, то за результатами навчання ПОММК студент отримує змогу набрати 40 балів.

Визначаємо орієнтовні значення вагових балів за практичні заняття та самостійну роботу (г_пр, г_ср1, г_ср2) із розрахунку 40-бальної шкали рейтингової системи оцінювання успішності студентів за формулою (Головенкін, 2012):

Остаточно визначаэмо вагові бали:

2,86x7+8,57x1+11,43x1= 40,02

Зробимо корекцію:

r_пр=3; r_ср1=8; r_ср2=11;

3x7+8x1+11x1=40 балів

Таким чином, за роботу на аудиторному занятті студент має можливість отримати 3 бали (г_пр= 3), за самостійну роботу з використанням сервісу подкастів на рецептивно-репродуктивному та продуктивному етапах - 8 та 11 балів (г_ср1= 8; г_ср2= 11) відповідно.

Оцінювання продукованих студентами англійських ПОММК. У методичній літературі зазначається, що оцінювання мовленнєвих умінь само собою є доволі суб'єктивним процесом: A. Cohen (1994), G. Fuchep F. Davidson (2007), І.А. Федорова (2006), О.С. Конотоп (2011). У зв'язку з цим, для забезпечення об'єктивності, доцільним видається встановлення певних критеріїв оцінювання продукованих студентами ПОММК. На сьогодні не існує єдиної загальноприйнятої класифікації критеріїв оцінювання вмінь ММ. Кожен дослідник пропонує власну критеріальну шкалу оцінювання, виходячи із специфіки методики, яку він розробляє. Так, на думку Н.Д. Гальскової, Н.І. Гез (Гальскова, Гез, 2006, с. 223), з метою контролю умінь ММ необхідно враховувати: різноманітність лексики та граматичних структур, правильність їх використання; розгорнутість та послідовність; відповідність мовних засобів ситуації спілкування; обсяг висловлювання; наявність мовленнєвого наміру, його реалізацію; кількість речень, що виражають особисте ставлення до висловлюваного.

У свою чергу, Н.Ф. Бориско (1987) виділяє якісні критерії оцінювання умінь ММ: логіко-структурну організованість та зв'язність, ситуативність, модальність, інтенціональність, тематичність та інформативність, мовну коректність; а також кількісні критерії: обсяг висловлювання, тривалість, загальний темп мовлення, його плавність. О.М. Устименко (2013, с. 12) вважає за доцільне оцінювати монологічне висловлювання за такими критеріями: відповідність висловлювання темі (ситуації), обраному типу монологу, досягнення комунікативної мети, обсяг висловлювання, темп висловлювання, комбінування різних мовленнєвих зразків, ступінь зв'язності, логічності, аргументованості висловлювання, структурно-композиційна завершеність висловлювання, наявність елементів творчості у висловлюванні, фонетична, лексична, граматична та стилістична правильність мовлення. Для контролю усного мовлення у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти (Ніколаєва, 2003, с. 193) пропонується враховувати такі параметри: швидкість, зв'язність, розкриття теми, точність, лексичний діапазон, граматична правильність тощо. Психологічно найвищою межею прийнято вважати сім категорій: їх збільшення здатне спричинити розумове перевантаження.

Спираючись на досвід науковців та сучасні нормативні документи, враховуючи рекомендації стосовно максимально можливої кількості встановлених критеріїв, висуваємо сім критеріїв (п'ять основних та два додаткових) оцінювання розвитку вмінь ПОММК майбутніх інженерів-механіків (табл. 1).

Таблиця 1. Критерії оцінювання усного монологічного висловлювання