Переклад промов TED Talks як автентичний груповий проєкт: із досвіду реалізації та оцінювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра української, іноземних мов та перекладу

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

«Полтавський університет економіки і торгівлі»

Переклад промов TED Talks як автентичний груповий проєкт: із досвіду реалізації та оцінювання

Король Тетяна Григорівна,

кандидат педагогічних наук, доцент

З метою забезпечення належного рівня професійної підготовки майбутніх філологів у вітчизняних закладах вищої освіти викладачі перекладу змушені постійно переглядати та оновлювати свій арсенал форм і засобів навчання й контролю з огляду на тенденції розвитку вищої освіти загалом та специфіку функціонування сфери надання перекладацьких послуг зокрема. У цьому контексті вагомої ролі набувають само- й взаємоконтроль, а також груповий контроль, реалізація яких передбачає залучення різноманітних альтернативних засобів. Завдяки своїй багатоплановості й варіативності перекладацький проєкт має неабиякий формувальний та констатувальний потенціал, а тому може використовуватися не лише як засіб навчання, а й контролю. Саме тому в статті обґрунтовано доцільність застосування автентичного групового перекладацького проєкту на завершальних етапах навчання перекладу студентів - філологів, здобувачів першого освітнього рівня бакалавра. Автентичність запропонованого перекладацького проєкту забезпечується за рахунок виконання студентами субтитрування українською мовою промов TED Talks у ролі перекладачів-волонтерів, що передбачає публікацію їхніх перекладів на сайті після рецензування й затвердження іншими більш досвідченими волонтерами та координаторами. Проєкт тривав протягом шести тижнів другого семестру 2019/2020 року на базі Полтавського університету економіки і торгівлі за участі 9 перекладацьких команд та реалізовувався в три послідовні етапи: 1) підготовчий, на якому повідомлялися зміст перекладацького завдання й критерії його оцінювання, необхідна теоретична інформація щодо виконання субтитрування як різновиду аудіовізуального перекладу, організовувалися перекладацькі команди й налагоджувалася комунікація; 2) власне проєкт, протягом якого обиралися й аналізувалися промови для перекладу, створювалися й редагувалися субтитри; 3) підсумковий, який полягав у заповненні відгуків про роботу учасників команди, отриманні остаточної оцінки й коментаря від викладача, з'ясування ставлення студентів до такої форми контролю.

Ключові слова: промови TED Talks; перекладацький проєкт; альтернативний засіб контролю; аудіовізуальний переклад; субтитру- вання; самоконтроль; взаємоконтроль; метод оцінювання групового проєкту.

Король Татьяна Григорьевна, кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры украинского, иностранных языков и перевода, Высшее учебное заведение Укоопсоюза «Полтавский университет экономики и торговли»

ПЕРЕВОД ВЫСТУПЛЕНИЙ TED TALKS КАК АУТЕНТИЧНЫЙ ГРУППОВОЙ ПРОЕКТ: ИЗ ОПЫТА РЕАЛИЗАЦИИ И ОЦЕНИВАНИЯ

С целью обеспечения надлежащего уровня профессиональной подготовки будущих филологов в отечественных высших учебных заведениях преподаватели перевода вынуждены постоянно пересматривать и обновлять свой арсенал форм и средств обучения и контроля с учетом общих тенденций развития высшего образования и специфики функционирования сферы предоставления переводческих услуг. В этом контексте весомую роль приобретают само- и взаимоконтроль, а также групповой контроль, реализация которых, в свою очередь, предусматривает привлечение разнообразных альтернативных средств. Благодаря своей многоплановости и вариативности, переводческий проект обладает высоким формирующим и констатирующим потенциалом и, следовательно, может использоваться не только в целях обучения, но и контроля. Именно поэтому в статье обоснована целесообразность применения аутентичного группового переводческого проекта на заключительных этапах обучения переводу студентов-бакалавров специальности «Филология». Аутентичность предложенного переводческого проекта обеспечивается за счет выполнения студентами субтитрования на украинский язык выступлений TED Talks в качестве переводчиков-волонтеров, что предусматривает публикацию их переводов на сайте после прохождения рецензирования и утверждения более опытными волонтерами и координаторами. Проект продолжался шесть недель во втором семестре 2019/2020 учебного года на базе Полтавского университета экономики и торговли с участием 9 переводческих команд и осуществлялся в три основных этапа: 1) подготовительного, на котором студентам сообщили суть переводческого задания и критерии его оценивания, а также необходимую теоретическую информацию о выполнении субтитрования как вида аудиовизуального перевода, организовали переводческие команды и наладили коммуникацию; 2) собственно проекта, во время которого студенты отбирали и анализировали выступления для перевода, создавали и редактировали субтитры; 3) итогового, который предусматривал заполнение отзывов о работе членов команды, получение итоговой оценки и комментариев от преподавателя, определение отношения студентов к такой форме контроля.

Ключевые слова: выступления TED Talks; переводческий проект; альтернативное средство контроля; аудиовизуальный перевод; субтитрование; самоконтроль; взаимоконтроль; метод оценивания группового проекта.

Korol, Tetiana,

PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Ukrainian, Foreign Languages and Translation, Poltava University of Economics and Trade

TED TALKS TRANSLATION AS AN AUTHENTIC GROUP PROJECT: A CASE STUDY OF IMPLEMENTATION AND ASSESSMENT

In order to provide the sufficient level of prospective philologists' proficiency acquisition in domestic establishments of higher education translator trainers have to review and update regularly their range of available training and assessment modes and tools taking into account current trends of higher education development in general and specific functioning features of translation service provision industry in particular. In this vein self- and peer assessment as well as a group assessment, gain an important role. In its turn, their implementation requires the application of varied alternative tools. Due to its multifaceted and variable nature, translation project has both formative and summative potential. As a result, it can be used not only as a training tool but also as an assessment one. That is why, the given article substantiates the viability of authentic group translation project use at the final stages of translation instruction to undergraduate students majoring in Philology. The authenticity of the suggested translation project is provided with the subtitling of TED Talks into Ukrainian performed by the students as translators-volunteers. The received subtitles are meant to be published on TED official site after review conducted by more experienced volunteers and approval given by TED coordinators. The project lasted for 6 weeks of the spring term in 2019-2020 academic year at Poltava University of Economics and Trade, involved 9 translation teams and covered three consecutive stages: 1) pre-project, when the translation task was explained, assessment criteria were presented, essential theoretical information on subtitling performance as one of the kinds of audiovisual translation was provided, translation teams were formed and arranged, communication channels were set; 2) proper project, when TED talks for subtitling were selected and analysed; subtitles were created, reviewed and edited; 3) post-project, when team member assessment forms were filled, final teacher evaluation and feedback were received, students' attitude to such assessment tool was found out.

Key words: Ted Talks speeches; translation project; alternative assessment tool; audiovisual translation; subtitling; self-assessment; peer-assessment; group project assessment method.

ВСТУП

Постановка проблеми. Підготовка майбутніх філологів у вітчизняних закладах вищої освіти (ЗВО) на сучасному її етапі вимагає від викладачів перекладу невпинного пошуку нових форм та засобів навчання й контролю, які, з одного боку, мають максимально відображати характер та зміст широкого спектру потенційних перекладацьких завдань, властивих реальній професійній діяльності у сфері надання мовних послуг, а з другого - усіляко сприяти формуванню різних аспектів перекладацької компетентності студентів, забезпечуючи при цьому їхню максимальну універсальність та конкурентоспроможність на ринку праці. Це передбачає паралельне залучення не лише само- й взаємоконтролю, а й групового контролю в навчанні перекладу, а також застосування альтернативних засобів формувального та констатувального контролю, особливе місце з-поміж яких належить перекладацькому проєкту. Завдяки своїй гнучкості й багатоплановості він дозволяє не тільки оцінити, а й удосконалити певні перекладацькі навички й уміння студентів, а також рівень їхньої перекладацької компетентності загалом у межах виконання одного завдання. Шляхом моделювання або навіть задіяння реальних умов реалізації професійної діяльності перекладацький проєкт сприяє зниженню негативних очікувань студентів від традиційних форм та видів контролю, нівелює їхній деформувальний вплив на перебіг процесу та якість отриманого перекладу, мотивує й зацікавлює, орієнтує на створення реального перекладацького продукту. Крім того, перекладацький проєкт дозволяє викладачеві ефективно делегувати функцію коригування й оцінювання не лише кожному безпосередньому учаснику перекладацької команди за рахунок організації само- й взаємоконтролю, а й подекуди зовнішнім замовникам, що сприяє підвищенню об'єктивності та неупередженості результатів контролю, формує позитивний досвід перекладацької діяльності у студентів, який може успішно використовуватися в майбутньому з метою працевлаштування. З огляду на це особливої актуальності наразі набуває розроблення та застосування максимально автентичних перекладацьких проєктів як засобів контролю в навчанні перекладу в умовах вітчизняних ЗВО.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оскільки перекладацький проєкт дозволяє органічно поєднати основні положення багатьох сучасних підходів до формування перекладацької компетентності, він здебільшого й досліджується як засіб навчання в межах особистісно-діяльнісного (у західній парадигмі - соціально-конструктивістського) (D. Gile, 1994; S. Hubsher-Davidson, 2008; D. Kiraly, 2005; J. Varney, 2009), експерієнційного (D. Kiraly, 2012; H. Risku, 2010), колаборативного (E. Huertas Barros, 2011; M. Marczak, 2017) та ситуаційного (M. Gonzalez-Davies, 2004; D. Kiraly, 2005; H. Risku, 2016) підходів. Зокрема, визначено його структуру та компонентний склад (M. Gonzalez-Davies, 2004; D. Kiraly, 2005), розподіл ролей та їхніх функцій у рамках виконання автентичного проєкту студентами (S. Maruenda-Bataller, J. Santaemilia-Ruiz, 2016; S. Maruenda-Bataller, S.-R. Jose, 2016); запропоновано програму курсу навчання перекладу, що ґрунтується на послідовному виконанні перекладацького проєкту (R. E. H. Mitchell-Schuitevoerder, 2014; M. Gonzalez- Davies, 2017), та електронну платформу для реалізації навчальних перекладацьких проектів (B. Babych, T Hartley, K. Kageura, M. Thomas, M. Utiyama, 2012); вивчено потенціал дослідницького проекту в навчанні перекладу та ставлення студентів до нього (D. Li, C. Zhang, Y. He, 2015); доведено емпірично позитивний вплив перекладацького проєкту на розвиток навичок і вмінь критичного мислення й міжосо- бистісної взаємодії в студентів, а також якості їхніх перекладів (M. Moghaddas, M. Khoshsaligheh, 2019); обґрунтовано можливість використання перекладацького проєкту як засобу реалізації перехресного контролю в умовах вітчизняних ЗВО (T. Korol, 2019). Деякі дослідження присвячено вивченню специфіки організації телеколаборативного перекладацького проєкту, що передбачає активне використання синхронних та асинхронних засобів Інтернет-комунікації (J. A. Prieto-Velasco, A. Fuentes-Luque, 2016; J. Krajka, M. Marczak, 2017) разом із системами автоматизованого перекладу для його виконання (M. Marczak, 2016, 2017); розробці навчальних аудіовізуальних перекладацьких проєктів, спрямованих на дублювання короткометражних фільмів та телевізійних роликів (M. Dunan, 2010), а також промов TED Talks (A. Comas-Quinn, M. Fuertes Gutierrez, 2019; E. M. Baeva, 2017), з метою оптимізації опанування іншомовною мовленнєвою компетентністю та субти- трування фільмів і телесеріалів задля формування окремих компонентів перекладацької компетентності (M. Beseghi, 2018). Загалом різні аспекти навчання аудіовізуального перекладу як окремого напрямку діяльності перекладача та як одного зі способів удосконалення перекладацьких навичок і вмінь студентів розглянуті багатьма методистами (J. Diaz Cintas, 2008; J.-L. Kruger, 2008; C. Taylor, 2009; F. Bartrina 2009; M. Arumi et al., 2013; V. Lopez-Garcia, P. Rodriguez-Inez, 2019). Зрештою, промови TED Talks становлять інтерес як об'єкт дослідження не лише в галузі лінгвістики (Д. М. Кайсіна, 2018), а й перекла- дознавства (Р. В. Поворознюк, 2017; С. П. Запольських, А. Ю. Запольських, 2017). Проте субтитрування промов TED Talks українською мовою як перекладацьке завдання для автентичного групового проєкту, що слугуватиме альтернативним засобом контролю в навчанні перекладу здобувачів першого освітнього рівня бакалавра, досі не розглядалося.

Мета статті. Відповідно ця стаття має на меті теоретично обґрунтувати й емпірично довести доцільність застосування автентичного групового проєкту, що передбачає виконання студентами субтитрування промов TED Talks українською мовою, як засобу реалізації групового контролю в навчанні перекладу.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Груповий проєкт якнайкраще моделює ситуацію виконання реального професійного перекладацького завдання в галузі, що передбачає взаємодію з різними фахівцями задля створення перекладацького продукту належної якості. У межах навчального середовища він здатний сприяти формуванню у студентів навичок і вмінь міжособистісної взаємодії, лідерських якостей, у тому числі й відповідальності за прийняті рішення, та готовності підпорядковувати власну думку інтересам команди. Передумовами успішної командної роботи є усвідомлення студентами суспільної й практичної значущості їхньої спільної діяльності (внутрішня й зовнішня соціальна мотивація) та співвіднесеності отриманого завдання з реальною професійної діяльністю (його автентичність). Саме застосування автентичного перекладацького про- єкту викликає певні труднощі в сучасних умовах навчання перекладу, адже, крім виконання реального перекладацького завдання, він обов'язково передбачає використання отриманого перекладацького продукту кінцевими споживачами. У цьому контексті перспективними видаються волонтерські перекладацькі проєкти з аматорського субтитрування різноманітних відеоматеріалів у мережі Інтернет, так звані “fansubbing”, основним недоліком яких вважають недостатню якість виконаних перекладів. Однак такий формат здійснення перекладу дозволяє задовольнити вищезгадані критерії автентичності власне перекладацького завдання й самого проєкту як альтернативного засобу навчання й контролю, який до того ж вимагає від студентів виконання абсолютно нового й нетипового проблемного завдання.

Тож дещо трансформуючи думку Ж.-Л. Крюгера (Kruger, 2008, c. 79), уважаємо, що перекладацький проєкт зі субтитрування має потужний потенціал до застосування в загальному курсі підготовки філологів, здобувачів першого освітнього рівня бакалавра, у вітчизняних ЗВО, оскільки:

1) сприяє формуванню перекладацької компетентності загалом, створюючи умови для постійного пошуку свіжих креативних рішень перекладацьких проблем за рахунок застосування прийомів гнучкого нестандартного мислення;

2) забезпечує позитивну мотивацію та інтерес до виконання перекладацького завдання за рахунок його новизни, практичної цінності та технологічності, що передбачає неодмінне застосування інформаційних технологій, яке зазвичай легко й позитивно сприймається сучасними студентами;

3) дозволяє ознайомитися зі субтитруванням як одним із можливих напрямків подальшої спеціалізації. Крім того, студенти чудово усвідомлюють потребу суспільства в якісних субтитрах, якими їм доводиться користуватися доволі часто у процесі вивчення іноземних мов або просто під час перегляду іншомовних фільмів та інших відеоматері- алів задля власного задоволення (Beseghi, 2018).

Слідом за Г Готліб (Gottlieb, 2010, c. 208) субти- трування кваліфікуємо як діасеміотичний переклад полісеміотичної / гібридної аудіо- та відеопродукції у вигляді одного або більше рядків друкованого тексту, що подаються на екрані одночасно зі звучанням висловлювання мовою оригіналу. Це складний мультимодальний процес (Perez-Gonzalez, 2014), що вимагає від перекладача врахування багатьох чинників, зокрема власне мовного й просодичного оформлення повідомлення, а також візуального ряду, що супроводжує його на екрані. Через часові (6 секунд демонстрації) і просторові (максимум 2 рядки з 41 символа кожний, що подаються одразу на екрані) обмеження субтитрування завжди вимагає застосування компресії й перефразування з одного боку, та максимально точного й однозначного відтворення змісту повідомлення - з другого. При цьому однією із ключових стратегій є скорочення тексту, що реалізується за рахунок конденсації або перефразування як на рівні окремої лексичної одиниці (спрощення складних дієслівних форм або заміна простішими; синонімічна заміна; заміна частини мови; узагальнення), так і цілого словосполучення або речення (антонімічна заміна; заміна синтаксичної структури речення або його типу; зовнішнє членування; зміна тема-рематичних зв'язків у реченні), а також випущення окремого слова, словосполучення чи навіть цілого речення. У цьому разі головним завданням перекладача є позбавитися стратегії дослівного перекладу, прагнути природніх стислих і зв'язних формулювань змісту тексту оригіналу засобами мови перекладу, які б при цьому органічно поєднувалися з візуальним рядом (Diaz Cintas & Remael, 2014). З огляду на це особливого значення набуває сегментування оригінального текстового повідомлення під час його аналізу та коректне вживання розділових знаків для оформлення субтитрів засобами мови перекладу. На наш погляд, застосування зазначених вище перекладацьких стратегій і прийомів у нових нестандартних умовах, що накладають додаткові обмеження, мають не лише сприяти вдосконаленню навичок і вмінь їх застосування під час виконання різних видів письмового й усного перекладу, а й опосередковано свідчити про наявний рівень їх сформованості у студентів.

Найбільш придатними для субтитрування в навчанні й контролі перекладу майбутніх філологів видаються промови TED Talks, характерними ознаками яких є висока актуальність, представленість широкого спектру тематик, мультикультурність. Започаткована 1984 року некомерційна організація TED (Technology, Entertainment, Design) здійснює збір відеозаписів різнопланових виступів і промов фахівців та експертів у своїй галузі з усього світу під гаслом “Ideas worth spreading”. З метою реалізації цього гасла відеозаписи промов субтитруються більш ніж 100 мовами близько 30 000 волонтерів по всьому світу, що передбачає їх першопочаткове транскрибування мовою оригіналу (англійською), а потім переклад різними мовами, перевірку та редагування й лише після затвердження й схвалення публікацію на сайті організації. З цією метою TED використовує безкоштовний онлайн додаток для створення субтитрів Amara. Щоб отримати доступ до нього, перекладач- волонтер має ретельно вивчити інструкції з виконання субтитрування (https://www.ted.com/participate/ translate/subtitling-resources) й успішно скласти тест.

Завдяки чіткому структуруванню процесу субти- трування, забезпеченню усіма необхідними довідковими матеріалами й підтримкою більш досвідчених колег (регіональних координаторів проєкту TED), а також можливістю демонструвати колекцію своїх перекладів усім зацікавленим особам, у тому числі й потенційним роботодавцям у майбутньому, TED Talks перспективним ресурсом для реалізації автентичного перекладацького проєкту.

Безпосередні організація та виконання будь-якого групового перекладацького про єкту студентами передбачає обов'язкове врахування таких аспектів:

1) чітке формулювання викладачем перекладацького завдання й критеріїв його оцінювання;

2) відбір технічних та нетехнічних засобів комунікації;

3) визначення оптимальної кількості учасників у команді;

4) вибір способу формування контингенту команди: за бажанням, на розсуд викладача, комбінований;

5) аналіз сильних та слабких сторін учасників команди з метою ефективного розподілу ролей та функцій;

6) планування діяльності, спрямованої на виконання перекладацького проєкту;

7) вивчення ставлення студентів щодо такого виду контролю (Krajka & Marczak, 2017).

З урахуванням зазначених аспектів ми спланували та реалізували автентичний груповий перекладацький проєкт з субтитрування українською мовою англомовних промов TED Talks наприкінці другого семестру 2019/2020 навчального року на базі ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» загальною тривалістю шість тижнів. У проєкті взяли участь 27 студентів четвертого курсу Інституту економіки, управління та інформаційних технологій, які навчаються за спеціальністю 035 «Філологія». Через карантинні обмеження проект повністю відбувся як телеколаборативний, оскільки його учасники мали можливість спілкуватися між собою та викладачем лише за допомогою різноманітних засобів зв'язку. Спираючись на 9 критеріїв класифікації перекладацького проєкту, попередньо виокремлених нами (Korol, 2019), можемо охарактеризувати цей проєкт як:

1) констатувальний (його результати становили 20 % від загальної оцінки за вивчення дисципліни «Практика перекладу з англійської мови» студентами);

2) повністю автентичний (Gonzalez-Davies, 2004, cc. 216-224) з огляду на характер та зміст поставленого перекладацького завдання, розподілу ролей та функціональних обов'язків у команді, надання перекладацької інструкції студентам, установлених термінів подачі (за правилами платформи TED суб- титрування має бути завершеним протягом 30 днів, інакше завдання передається іншим волонтерам), залучення мотиваційних факторів утилітарного та особистісного плану, публікацію субтитрів на офіційному сайті TED для вільного користування всіма охочими;

3) повного циклу, від отримання перекладацького завдання до подання готового перекладацького продукту й аналізу коментарів викладача, рецензентів та координаторів платформи TED;

4) груповий (кожна команда складалася з 3 учасників);

5) довготривалий (протягом 6 тижнів);

6) позааудиторний, дистанційний, з використанням різних засобів комунікації;

7) з мінімальним втручанням з боку викладача, винятково як консультанта;

8) без використання автоматизованих систем перекладу;

9) з повною автономією студентів.

Реалізація зазначеного проєкту передбачала три основних етапи:

1) підготовчий;

2) власне виконання проєкту;

3) завершальний (Krajka & Marczak, 2017), зміст кожного з яких докладно описано у Таблиці 1.

Перекладацьке завдання полягало у самостійному виборі промови TED Talks на основі поданих критеріїв, плануванні й виконанні командної роботи з його субтитрування.

З огляду на специфіку субтитрування якість перекладу промов TED Talks має оцінюватися за двома групами критеріїв: 1) безпосередньо пов'язаними з оцінкою якості тексту перекладу з урахуванням специфіки поставленого завдання; 2) винятково технічними. Як наслідок, перекладач має створити такий текст перекладу, який, з одного боку, задовольняв би технічні вимоги, що автоматично перевіряються платформою з субтитрування, а з другого - влучно передавав би зміст оригінального повідомлення й прагматичні наміри мовця та відповідав при цьому нормам мови перекладу.

Зважаючи на груповий характер виконуваного проєкту, було прийнято рішення про необхідність застосування методу групового контролю. Груповим контролем вважають оцінювання процесу й продукту виконання групової діяльності: 1) викладачем; 2) студентами інших команд (зовнішній взаємоконтроль); 3) студентами цієї ж команди (внутрішній взаємоконтроль). Він також передбачає самоконтроль якості створеного продукту як окремими членами команди, так і командою загалом, а також вагомості їхнього індивідуального внеску в отриманий результат. Саме тому груповий контроль завжди передбачає залучення елементів само- й взаємоконтролю (Race, 2001, c. 7).

Таблиця 1 Зміст етапів реалізації перекладацького проєкту