Порівняльний аналіз технологій традиційного та проєктного навчання іноземних мов і культур учнів закладів загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра методики викладання іноземних мов й інформаційно-комунікаційних технологій

Київський національний лінгвістичний університет

Порівняльний аналіз технологій традиційного та проєктного навчання іноземних мов і культур учнів закладів загальної середньої освіти

Устименко Ольга Михайлівна,

кандидат педагогічних наук, доцент

Проектна технологія сьогодні використовується в освітньо- виховному процесі фрагментарно і методично некоректно. Це пов'язано з тим, що в Україні приділяється недостатньо уваги цілеспрямованому формуванню проєктної компетентності вчителя іноземної мови. Головною проблемою залишається хибне розуміння особливостей реалізації проєктного навчання іноземних мов і культур. Більшість педагогів, які впроваджують проєктну технологію, працюють у застарілій парадигмі традиційного навчання. Цю статтю присвячено зіставному аналізу дидактичних і методичних характеристик технологій традиційного та проєктного навчання іноземних мов і культур учнів закладів загальної середньої освіти. Проаналізовані технології порівнюються за такими параметрами, як цілі, принципи, зміст, методи, форми навчання, функції і взаємовідносини вчителя та учнів в освітньо-виховному процесі. У результаті аналізу сформульовано визначальні риси методу проєктів і проєктного навчання та описано властивості традиційного і проєктного навчання іноземних мов. Особливу увагу приділено міждисциплінарній та інтегральній сутності проєктного навчання іноземних мов і культур. Зокрема, зазначається, що в українських закладах вищої освіти не береться до уваги інтегральний характер проєктного навчання, внаслідок чого майбутніх учителів іноземних мов готують до використання методу проєктів у процесі штучного, традиційного навчання окремих видів іншомовної мовленнєвої діяльності замість упровадження технології проєктного навчання, яка передбачає реалістичне, взаємопов'язане використання всіх видів іншомовного спілкування. Проведений аналіз покликаний ознайомити учителів іноземних мов і студентів, які здобувають спеціальність 014.02 Мова і літерааура, з особливостями технологій традиційного та проєктного навчання іноземних мов і культур. Усвідомлення специфіки розглянутих технологій допоможе уникати принципових помилок під час організації іншомовної проєктної діяльності школярів.

Ключові слова: порівняльний аналіз; педагогічна технологія; метод проєктів; проєктне навчання; традиційне навчання; навчання іноземних мов і культур; учителі іноземних мов; учні закладів загальної середньої освіти.

Устименко Ольга Михайловна, кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры методики преподавания иностранных языков и информационно-коммуникационных технологий, Киевский национальный лингвистический университет

СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ТЕХНОЛОГИЙ ТРАДИЦИОННОГО И ПРОЕКТНОГО ОБУЧЕНИЯ ИНОСТРАННЫМ ЯЗЫКАМ И КУЛЬТУРАМ УЧАЩИХСЯ СРЕДНИХ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ

Проектная технология сегодня используется в образова - тельно-воспитательном процессе фрагментарно и методически некорректно. Это связано с тем, что в Украине уделяется недостаточно внимания целенаправленному формированию проектной компетентности учителя иностранного языка. Главной проблемой остается неправильное понимание особен - ностей реализации проектного обучения иностранным языкам и культурам. Большинство педагогов, внедряющих проектную технологию, работают в устаревшей парадигме традиционного обучения. Данная статья посвящена сопоставительному анализу дидактических и методических характеристик технологий традиционного и проектного обучения ино странным языкам и культурам учащихся средних общеобразовательных учебных заведений. Проанализированные технологии сравниваются по таким параметрам, как цели, принципы, содержание, методы, формы обучения, функции и взаимоотношения учителя и учащихся в образовательно-воспитательном процессез В результате анализа сформулированы определяющие черты метода проектов и проектного обучения и описаны свойства традиционного и проектного обучения иностранным языкам. Особое внимание уделено междисциплинарной и интегральной сущности проектного обучения иностранным языкам и культурам. В частности, отмечается, что в украинских заведениях высшего образования не принимается во внимание интегральный характер проектного обучения, в результате чего будущих учителей иностранных языков готовят к использованию метода проектов в процессе искусственного, традиционного обучения отдельным видам иноязычной речевой деятельности вместо внедрения технологии проектного обучения, которая предусматривает реалистическое, взаимосвязанное использование всех видов иноязычного общения. Проведенный анализ призван ознакомить учителей иностранных языков и студентов, получающих специальность 014.02 Среднее образование Язык и литература, с особенностями технологий традиционного и проектного обучения иностранным языкам и культурам. Осознание специфики рассматриваемых технологий поможет избежать принципиальных ошибок при организации иноязычной проектной деятельности школьников.

Ключевые слова: сравнительный анализ; педагогическая технология; метод проектов; проектное обучение; традиционное обучение; обучение иностранным языкам и культурам; учителя иностранных языков; учащиеся средних общеобразовательных учебных заведений.

Ustymenko, Olga,

A COMPARATIVE ANALYSIS OF TRADITIONAL AND PROJECT-BASED TEACHING FOREIGN LANGUAGES AND CULTURES IN SECONDARY SCHOOLS

Unfortunately, project-based instruction is used in the Ukrainian educational process imperfectly and incorrectly. This is due to the lack of attention paid to the purposeful developing of foreign language teachers' project competence. The main problem underlies Ukrainian teachers' misconception of the peculiarities of project-based teaching foreign languages cultures. Most educators, who use project-based learning in the foreign language classroom, work in the obsolete paradigm of traditional instruction. This paper provides a comparative analysis of didactic and methodological characteristics of traditional and project-based teaching foreign languages and cultures to pupils of secondary schools. Such educational attributes as aims, principles, content, methodology, modes, teacher and pupils' functions and relationships were considered. As a result, the author formulated some determining features of project method, namely `doing projects method', and project-based learning, as well as described certain properties of traditional and project-based foreign language and culture learning. A special attention is paid to the interdisciplinary and integral essence of project-based learning in the foreign language classroom. In particular, it is noted that in Ukrainian universities, teacher trainers do not take into account the integrated nature of project-based learning and instruct pre-service foreign language teachers to use `doing projects method' in the paradigm of artificial, traditional instruction instead of implementing innovative and authentic project-based learning to teach foreign languages and cultures. The conducted analysis is intended to familiarize Ukrainian foreign language teachers and students majoring in Specialty 014.02 Secondary Education, Language and Literature with specific features of traditional and project-based foreign language and culture learning. Realizing crucial peculiarities of these educational technologies will help to avoid fundamental errors when organizing secondary pupils' project activities.

Key words: comparative analysis; pedagogical technology; project method; doing projects method; project-based learning; traditional instruction; teaching foreign languages and cultures; foreign language teachers; pupils of secondary schools.

ВСТУП

Постановка проблеми. Сучасні глобальні процеси модернізації шкільної освіти зумовлюють докорінні та системні зміни змісту і методів навчання та виховання учнів українських закладів загальної середньої освіти. Щоб успішно конкурувати на ринку працевлаштування, випускники шкіл мають бути спроможними не лише відповідально ставитися до робочих завдань та обов'язків, але й виявляти і розв'язувати проблеми, критично мислити, генерувати нові ідеї, конструктивно взаємодіяти з іншими людьми в складних ситуаціях, працювати в команді та автономно, розробляти й управляти проєктами, тобто володіти ключовими вміннями 21-го століття і проєктного менеджменту (P21 framework definitions, 2015; Bell, 2010). Тому педагогічну проєктну технологію, що інтегрує цілу низку дидактичних підходів, методів, прийомів та засобів, здатних ефективно формувати перераховані вище вміння, визнано метатехнологію 21-го століття (Larmer, 2019; Luna Scott, 2015) і покладено в основу вітчизняного освітньо-виховного процесу, в тому числі з іноземних мов (Устименко, 2019, с. 30-32). Однаку реальності в українських школах проєктна технологія використовується не часто, фрагментарно і не завжди методично коректно. Це пов'язано, насамперед, із тим, що в нашій країні досі не приділяється достатньо уваги цілеспрямованому формуванню проєктної компетентності вчителя іноземної мови як у межах підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти, так і в системі підвищення кваліфікації (Устименко, 2019, с. 34-37). Головною проблемою все ще залишається неповне або хибне розуміння багатьма вітчизняними вчителями і студентами педагогічних спеціальностей дидактичних та методичних особливостей реалізації проєктного навчання іноземних мов і культур. Більшість педагогів-ентузіастів, які намагаються впроваджувати проєктну технологію, працюють у застарілій парадигмі так званого традиційного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нагадаємо, що сучасна педагогічна наука розрізняє традиційні та інноваційні/новітні педагогічні технології. Наприклад, виходячи з позиції ставлення дорослих до дитини в освітньо-виховному процесі, до традиційних технологій відносять авторитарні, дидактоцентричні технології, а до інноваційних - особисто-орієнтовані, гуманно-особистісні і технології співробітництва. За критерієм «спосіб-метод-засіб» виокремлюють такі традиційні педагогічні технології, як догматичні, репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, та інноваційні технології, як-от: діалогові, комунікативні, ігрові, творчі, програмованого, проблемного, розвивального, саморозвивального навчання тощо (Борытко, Соловцова, & Байбаков, 2006, с. 11.). Традиційні технології побудовані на засадах пояснювально-ілюстративного способу навчання, інформуванні, освіченні учнів, організації їхніх репродуктивних дій задля формування певних навичок та вмінь. Відповідно до низки актуальних дидактичних підходів (міжкультурного, компетентнісного, рівневого, особистісно- діяльнісного, комунікативного, диференційованого, міждисциплінарного, проблемно-пошукового, дослідницького, інтерактивного, групового, ігрового, творчого, проєктного, презентативного, рефлексивного) найбільш оптимальними сьогодні є діалогові, ігрові, проєктивні, дослідницькі та інші технології, які зорієнтовані на природній, реальній взаємодії людей (Зайцев, 2012, с. 43).

Зазначимо, що ми цілком погоджуємося із думкою Запрудського Миколи Івановича про те, що традиційне навчання, хоча й має деякі концептуальні технологічні характеристики, не повністю відповідає всім критеріям технологічності, тому, слідом за цим білоруським вченим, називаємо традиційні технології технологіями традиційного навчання (Запрудский, 2004, с. 17).

Фундаментальні психолого-педагогічні характеристики як технологій традиційного, так й інноваційного про- єктного навчання проаналізовано багатьма дослідниками: Г Б. Голуб, В. В. Гузєєвим, Е. Ф. Зєєром, Л. В. Івановою, Г М. Коджаспіровою, В. С. Лазарєвим, Б. Р Манделєм, Н. В. Матяш, О. М. Новіковим, Н. Ю. Пахомовою, К. М. По- лівановою, Г К. Селевком, І. С. Сергєєвим, М. А. Ступ- ницькою, А. В. Хуторським, Т І. Шамовою, В. М. Яну- шевським, J. Bastian, P C. Blumenfeld, W. Emer, L. Katz, M. Knoll, J. S. Krajcik, J. Larmer, J. Mergendoller, A. Miller, J. Ravitz, E. Soloway та ін. Різні методичні особливості використання проєктної технології в навчанні іноземних мов і культур окреслено в працях Е. Г Арванітопуло, Ю. Г Безвін, М. Ю. Бухаркіної, О. С. Віноградової, І. В. Дубко, Н. М. Душкової, І. О. Зимньої, А. В. Конишевої, В. В. Копилової, Н. Ф. Коряковцевої, Н. О. Кочетурової, Л. В. Ку- дрявцевої, Л. І. Палаєвої, О. Д. Пахмутової, Є. С. Полат, В. В. Стрілець, Я. В. Тараскіної, О. Б. Тарнопольського, В. В. Титової, І. В. Харламенко, В. В. Черних, А. Ю. Чу- фарлічевої, О. М. Шульгіної, G. H. Beckett, M. English, A. Finch, D. L. Fried-Booth, S. Gaer, S. Haines, V. L. Holmes, T. Hutchinson, M. Legutke, L. E. Potter, R. Ribe й N. Vidal, T. Slater, F L. Stoller, J. F Tavares, H. Thomas та ін.

Спираючись на дослідження згаданих вище вчених і власний науково-практичний досвід, ми здійснили порівняльний аналіз дидактичних і методичних характеристик традиційного та проєктного навчання іноземних мов і культур учнів закладів загальної середньої освіти. Отже, метою статті є ознайомлення читачів, насамперед практикуючих і майбутніх учителів іноземних мов, із специфічними рисами технологій традиційного та проєктного навчання іноземних мов і культур, які вивчалися за такими параметрами, як цілі, принципи, зміст, методи, форми навчання, функції і взаємовідносини вчителя та учнів в освітньо-виховному процесі тощо. Проаналізовані технології охарактеризовано в двох зіставних таблицях, що, на наш погляд, сприятиме усвідомленню їх відмінностей і більш коректному використанню технології проектного навчання іноземних мов і культур в українських школах.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мал. 1. Виконання проектних завдань (метод проектів) та проєктне навчання

Передусім зазначимо, що в межах реалізації проєктної технології в освітньо-виховному процесі ми, слідом за такими вченими, як Г Б. Голуб, В. В. Гузєєв, Е. Ф. Зєєр, Г Л. Ільїн, Н. В. Матяш, Н. Ю. Пахомова, І. М. Смірнова, М. А. Ступницька, С. А. Циплакова, М. В. Чанова, G. H. Beckett, S. Boss, M. Kolk, J. Larmer, J. R. Mergendoller, J. Ravitz, E. Soloway, F L. Stoller та ін., розрізняємо 1) використання методу проектів або методу проектування, що полягає у виконанні учнями проєктних завдань (doing projects) наприкінці навчальних циклів/мо- дулів в якості «десертів» (Larmer, & Mergendoller, 2010b); та 2) проєктне навчання (project-based learning) або технологію проєктного навчання, що передбачає використання проєктів в якості «головних страв» (Larmer, & Mergendoller, 2010b), тобто організацію освітньо-виховного процесу за міжнародним «золотим стандартом проєктного навчання» з усіма невід'ємними елементами, (Hay, 2017; Larmer, 2015; Larmer, & Mergendoller, 2010a; Mergendoller, 2018). Із загальними відмінностями між названими вище варіантами використання педагогічної проєктної технології читачі можуть ознайомитися в ілюстративній схемі (див. Мал. 1), укладеній англомовними авторами (Doing projects vs. project based learning, 2015).

У Табл. 1 зіставимо фундаментальні дидактичні риси методу проєктів і технології проєктного навчання:

Таблиця 1