Організація освітнього процесу в закладах вищої освіти в умовах пандемії

Дмитро Герцюк, Любов Нос

The organization of the educational process in higher education institutions in a pandemic is analyzed. It is focused on the relevance of using distance learning. It operates on the basis of modern psychological, pedagogical and information and communication technologies. Based on the researches of scientific and pedagogical sources, global and national trends in the development of distance education in Ukraine are named according to certain features. Global trends include globalization, integration, internationalization, informatization. National trends identify the renewal of regulatory and legislative support for distance education, regulatory policy for the provision of distance learning and educational services and practices for ensuring their quality. Attention is drawn to the problem of teachers' digital competencies development, finding ways to form and develop the readiness of teaching staff in the field of adult education to carry out professional activities in terms of distance learning.

The analysis of normative documents regulating distance learning is carried out. The results of the Polish-Ukrainian study on “Students in the terms of the COVID-19”, organized by the Institute of Philosophy and Sociology of the Pedagogical University to determine the features of distance learning in the terms of COVID-19 pandemic is described. The study covered 412 various specialties students of the Faculty of Pedagogical Education. The survey reflected the issue of distance learning assessment and the tools used by teachers. It was found that the most teaching staff used Zoom, Viber and the MOODLE platform, which meets all the basic criteria for e-learning systems. During the quarantine period, the University administration created all the conditions for the use of this platform.

It is concluded that it is necessary to update the legal framework for distance learning, to adapt practical and seminar classes to the conditions of online learning, to increase the level of digital literacy and readiness teaching staff to use distance technology, to provide scientific and methodological support for the educational process in terms of distance learning.

Keywords: distance learning, pandemic, digital literacy, technological competence, Internet technologies.

Постановка проблеми

Виклад основного матеріалу

Пандемія коронавірусу змусила всіх учасників освітнього процесу стати активними учасниками дистанційного навчання. Заклади вищої освіти мали самостійно обрати оптимальні варіанти для його організації. Нормативною базою послугувало “Положення про дистанційне навчання”, затверджене наказом МОН України № 466 від 25.04.2013 р. Відповідно до цього Положення у закладах вищої освіти освітній процес за дистанційною формою навчання “здійснюється у таких формах: самостійна робота; навчальні заняття; практична підготовка; контрольні заходи. Основними видами навчальних занять є: лекція, семінар, практичні заняття, лабораторні заняття, консультації та інші. Отримання навчальних матеріалів, спілкування між суб'єктами дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі” [5].

У процесі дистанційного навчання важливим аспектом є забезпечення контролю засвоєння здобувачами вищої освіти навчального матеріалу. Міністерство освіти і науки України розробило Рекомендації щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів освіти із застосуванням дистанційних технологій з метою методичної підтримки закладів освіти з питань організації оцінювання результатів навчання студентів із застосуванням інтернет-технологій, засобів телефонного зв'язку в дистанційному режимі. МОН рекомендувало здійснювати дистанційну комунікацію учасників освітнього процесу через засоби комунікації, вбудовані до системи управління навчанням (LMS), електронну пошту, месенджери (Viber, Telegram та ін.), відеоконференції (MS Teams, ZOOM, Google Meet, Skype та ін.), форуми, чати тощо. Рекомендовано використання закладом освіти єдиної LMS та єдиного інструменту комунікацій, закріпленого нормативними документами закладу [6].

У цьому документі наголошено на важливості дотримання певних вимог у процесі проведення контрольних заходів: авторизований доступ до інформаційно-комунікаційних інструментів організації дистанційного навчання; можливість визначення часу початку і завершення доступу, тривалості виконання завдань; об'єктивність критеріїв перевірки результатів виконання з активним використанням автоматизованих засобів оцінювання знань; варіативність формування завдань контрольних заходів із використанням алгоритмів випадкового вибору запитань. Для проведення поточного контролю з використанням дистанційних технологій пропоновано використання різних типів завдань, таких як: автоматизовані тести для контролю та самоконтролю навчальних досягнень здобувачів освіти; різнорівневі індивідуальні та групові завдання (звіт, презентація, проєкт, відеозапис тощо) з наданням зворотного зв'язку про результати перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти за матеріалом, який вивчають; оцінювання викладачем взаємодії та комунікації між здобувачами освіти в асинхронному та синхронному режимах за допомогою чату, форуму, опитування, анкетування тощо; взаємне оцінювання виконання завдань здобувачами освіти стосовно одне одного; оцінювання викладачем результатів виконання здобувачами освіти групових завдань з використанням глосаріїв, вікі, баз даних навчальних дисциплін; завдання, що потребують розгорнутої, творчої відповіді (наприклад, кейси); завдання, форма яких адаптована до виконання засобами LMS, та інші інструменти [6].

Важливо зазначити, що у Рекомендаціях чітко прописано про необхідність забезпечення ідентифікації особи здобувачів освіти під час проведення семестрового контролю у формі екзамену за затвердженим розкладом екзаменаційної сесії (важливо для завдань, які виконують в усній формі).

З урахуванням методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації поточного, семестрового контролю та атестації здобувачів освіти із застосуванням дистанційних технологій та на основі внутрішніх нормативних документів Вчена рада Університету затвердила “Тимчасовий порядок організації та проведення заліково-екзаменаційної сесії і атестації здобувачів вищої освіти із застосуванням дистанційних технологій у Львівському національному університеті імені івана Франка” (введений в дію наказом Ректора (№ О-42 від 20.05.2020 р.) [8].

Тимчасовий порядок регламентував організацію та проведення заліково-екзаменаційної сесії і атестації здобувачів вищої освіти із застосуванням дистанційних технологій виконувати дистанційно (у синхронному режимі), з використанням засобів комунікацій та платформ дистанційного навчання із забезпеченням надійної автентифікації здобувачів. Семестрові заліки та екзамени, підсумкову атестацію та захист кваліфікаційних робіт проводити згідно із розкладом дистанційно, з використанням засобів комунікацій та платформ дистанційного навчання. Реєстрацію та ідентифікацію особи здобувача проводити з використанням особистої електронної скриньки студента [8].

Факультет педагогічної освіти в рамках співпраці між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Педагогічним університетом у Кракові був співорганізатором польсько-українського дослідження на тему “Студенти в умовах пандемії COVID-19”, яке організував Інститут філософії та соціології Педагогічного університету з метою визначення особливостей дистанційного навчання в умовах пандемії COVID-19 та впливу загрози пандемії коронавірусу на адаптаційні процеси в життєдіяльності студентської молоді. Для опитування використано Інтернет- опитування CAWI. Дослідженням охоплено 412 студентів факультету різних спеціальностей.

Оцінюючи дистанційне навчання (рис.1), більшість студентів факультету 43% (175) стверджувала, що навчатися їм так гірше, порівняно зі звичною формою навчання. Майже третина респондентів 32% (133) підтримувала думку про те, що навчатися їм так само, порівняно зі звичною формою навчання. Водночас 25% (101) наголошували на тому, що навчатися їм так краще.

Рис. 1. Як Ви оцінюєте дистанційне навчання?

Результати дослідження окремо по спеціальностях (рис. 2) засвідчували, що здобувачі освіти, головно, оцінюють таку форму навчання добре (37,47) та задовільно (37,47). 38 респондентів (9,25%) уважають, що воно було дуже добре організовано на їхній спеціальності. Проте серед досліджуваної частини студентів є такі, які показують негативний результат, оцінивши таку форму навчання на “погано” (11,68%) та “дуже погано” (3,89%).

Такі результати є свідченням того, що в умовах пандемії дистанційне навчання - це той єдиний вихід, який уможливив надавати освітні послуги. Науково-педагогічні працівники факультету мобілізували усі свої зусилля на створення умов для продовження освітнього процесу. Водночас, незважаючи на широке використання on-line технологій, потрібно розробляти організаційно-методичні підходи для вдосконалення технологічної компетентності викладачів та забезпечення високої якості дистанційної освіти.

Рис. 2. Як Ви оцінюєте дистанційне навчання, яке проводиться на Вашій спеціальності?

Питання про те, в який спосіб викладачі реалізовували дистанційне навчання, також відображено в опитуванні. Найбільш поширеними формами навчання серед викладачів є проведення онлайн-заняття за допомогою програм для онлайн-конференцій, наприклад, Microsoft Teams, Zoom, що становить 71,05%, та надсилання конкретних завдань студентам для опрацювання (конкретний обсяг із зазначенням сторінок з підручника, інших публікацій), що становить 62,77%. Досить поширеною формою забезпечення процесу дистанційного навчання є надання доступу до підготовлених викладачами навчальних матеріалів (презентації, лекційні матеріали) - 56,2%, тобто такий варіант застосовують викладачі серед більшої половини опитаних студентів. Дещо менш поширеним явищем серед викладачів є надання консультацій по телефону, електронній пошті, месенджеру чи за допомогою інших засобів - лише 36,5%. Решта із запропонованих варіантів не перевищують і 18%, що дає змогу зробити висновок про низький рівень застосування викладачами таких форм навчання: надання матеріалів з відкритих інформаційних ресурсів (монографії, статті, інші джерела) - 17,52%; надсилання записаних аудіоматеріалів з лекціями та матеріалами до практичних занять - 15,33%; надсилання підготовлених відеоматеріалів, у яких пояснюють теми навчального курсу, - 11,19%; інші способи проведення дистанційного навчання - 2,92%.

Рис. 3. У який спосіб викладачі на Вашій спеціальності реалізовували дистанційне навчання?

У нашому дослідженні важливо було визначити, які інструменти використовують викладачі для організації дистанційного навчання (рис. 4). В анкеті студентам був запропонований перелік різних платформ. Вони стверджували, що активна взаємодія з викладачами відбувалася через Zoom (89,78%), широко використовувався Viber (56,20%) та Moodle (55,96%). Користувався популярністю й Google (Google classroom, Google Hangouts, Google Meet) - 41,61%. Добре зарекомендували себе традиційні засоби Інтернет-зв'язку Skype (36,25%) та Telegram (25,06%). Починали налагоджувати роботу викладачі на платформі Microsoft Teams - 17,76%. Зручним для оптимальної взаємодії студенти вважали Messenger - 8,03%.

Серед соціальних мереж викладачі надавали перевагу застосуванню Facebook (1,70%). Дещо менше використовували такі засоби зв'язку, як Cisco Webex - 0,24%; WhatsApp - 0,24%, TeamSpeak - 0,49%. 2,19% респондентів зазначали, що викладачі використовували й інші інструменти для проведення дистанційного навчання.

Рис. 4. Які інструменти використовують Ваші викладачі для здійснення дистанційного навчання?

Як бачимо з рис. 4, значна кількість викладачів використовувала платформу MOODLE (Modular Object Oriented Di ctance Learning Environment) - систему управління навчальним контентом (LCMS - Learning Content Management Systems). Адміністрація нашого Університету для організації освітнього процесу в умовах карантину створила всі умови для використання цієї платформи.

Рис. 5. Які, на Вашу думку, позитивні сторони дистанційного навчання?

освітній дистанційний пандемія

Потребують адаптації практичні та семінарські заняття до умов онлайн навчання, підвищення рівня цифрової грамотності й готовності науково-педагогічних працівників до використання дистанційних технологій; забезпечення науково - методичного супроводу провадити освітній процес в умовах дистанційного навчання та високого рівня відповідальності всіх його учасників.

Література

Размещено на Allbest.ru