Структура та зміст організаційно-правового механізму формування і розвитку компетентності судді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗВО «Львівський університет бізнесу та права»

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ КОМПЕТЕНТНОСТІ СУДДІ

Мартинюк В.Я.



Анотація

У статті обґрунтовано структуру та зміст організаційно-правового механізму формування і розвитку компетентності судді. Доведено, що найбільш повно системний підхід у правовому регулюванні реалізується у випадку оформлення комплексу норм, що урегульовують окрему сферу суспільних відносин, у вигляді організаційно-правового механізму та запропоновано нове визначення цього поняття.

Для нормативного закріплення організаційно-правового механізму формування та розвитку компетентності судді розроблено проект Концепції формування та розвитку компетентності суддів в Україні. Метою ОПМ визначено удосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері формування та розвитку компетентності суддів на засадах системного підходу та організаційне забезпечення динамічного і узгодженого розвитку усіх елементів системи суддівської освіти у світлі європейської інтеграції України. Для досягнення мети визначено завдання, розроблено систему принципів, визначено коло суб'єктів та обґрунтовано структуру ОПМ, розроблено перелік функцій і методів і окреслено перелік очікуваних результатів від реалізації. суддівський освіта компетентність правовий

Ключові слова: судова влада, суддя, компетентність судді, організаційно-правовий механізм, концепція.



Annotation

Based on the declared in the basis of this work methodology, which provides for research, implementation and improvement of the system of formation and development of judicial competence as a single system, we will form a set of recommendations that will promote a systematic approach in this area.

The most complete systemic approach in legal regulation is implemented in the case of a set of rules governing a particular area of public relations in the form of organizational and legal mechanism. Existing scientific views on the concept and content of organizational and legal mechanism are quite diverse.

In articles on the general structure and content of the organizational and legal mechanism of formation and development of the judge's competence. It is proved that the full full system approach in legal regulation is realized at registration of the complex of the norms regulating the separate sphere of public relations, in the organization of the organizational and legal mechanism and the offered new definition of this concept.

For normative consolidation of the organizational and legal mechanism of formation and development of court competence the project of the Concept of formation and development of competence of courts in Ukraine is developed. The purpose of the organizational and legal mechanism is to improve the legal regulation of public relations in the formation and development of judicial competence on the basis of a systematic approach and organizational support for dynamic and coordinated development of all elements of the judicial education system in the world of European integration. To achieve the goal of the defined task, developed a system of principles, defined the range of subjects and the general structure of the organizational and legal mechanism, developed a list of functions and methods and separate lists of expected results from implementation.

Keywords: judiciary, judge, competence of a judge, organizational and legal mechanism, concept.



Вступ

Виходячи з задекларованої у основі даної роботи методики, що передбачає дослідження, реалізацію і удосконалення системи формування та розвитку компетентності судді як єдиної системи, сформуємо комплекс рекомендації, що сприятимуть утвердженню системного підходу у цій сфері.

Найповніше системний підхід у правовому регулюванні реалізується у випадку оформлення комплексу норм, що урегульовують окрему сферу суспільних відносин у вигляді організаційно- правового механізму. Існуючі наукові погляди на поняття та зміст організаційно-правового механізму є доволі різноманітними. Так, на думку Назаренко В. Ю. організаційно-правовий механізм - це сукупність публічних інституцій (включаючи як органи влади, так і інститути громадянського суспільства), які створенні для розв'язання певних суперечностей, подолання чи попередження проблем у суспільстві та діють на основі конституційно-правових норм прийнятих у державі [1, с. 3]. Гетьман А. П. вважає, що організаційно-правовий механізм - це механізм організації й системи діяльності органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування у сфері публічних відносин [2, с. 120]. На думку Ярмолинської І. В., організаційно-правовий механізм - це система організаційних засобів та правових норм, які забезпечують уніфікований процес державного управління [3, с. 122].

Для уточнення змісту поняття організаційно-правового механізму звернемо увагу й на визначення організаційного механізму. На думку Мамонової В. В. організаційний механізм - це сукупність елементів, організованих у систему для виконання цілей (завдань) державного управління та місцевого самоврядування відповідно до їх правового статусу, та системи правових норм, що регламентують процес реалізації ними свого функціонального призначення, а також технології та інструментарій надання адміністративних послуг [4, С. 85]. На думку Тильчика В. В. правовий механізм - це насамперед системно організований комплекс юридичних засобів, необхідний і достатній для досягнення конкретної цілі [5, С. 566].

На наше переконання, організаційно-правовий механізм - це нормативно закріплена система заходів, орієнтованих на виконання мети та завдань механізму з урахуванням визначених принципів, що передбачає залучення певного кола суб'єктів, закріплення функцій і методів, що сприяють досягненню очікуваних результатів.

Метою статті є обґрунтування структури та змісту організаційно-правового механізму формування і розвитку компетентності судді.



Результати дослідження

Основою нормативного оформлення організаційно-правового механізму формування та розвитку компетентності судді (далі - ОПМ) пропонуємо закріплення Концепції формування та розвитку компетентності суддів в Україні.

Переведення системи суддівської освіти у нову якість передбачає реалізацію складної багатокомпонентної процедури, ефективність якої безпосередньо залежить від докладного обґрунтування ОПМ. Припускаємо, що запропонований організаційно-правовий механізм може стати предметом численних дискусій та у подальшому неодноразово розвиватись та удосконалюватись з урахуваннням нових результатів досліджень за напрямками, що не стосуються предмету даного дослідження.

З урахуванням попередніх результатів теоретико-правових та практичних досліджень особливостей формування і розвитку компетентності судді [6-8] можемо запропонувати власне бачення структури і змісту відповідного організаційно-правового механізму.

Метою ОПМ пропонуємо визначити удосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері формування та розвитку компетентності суддів на засадах системного підходу та організаційне забезпечення динамічного і узгодженого розвитку усіх елементів системи суддівської освіти у світлі європейської інтеграції України.

Для досягнення мети визначимо наступні завдання ОПМ:

- систематизація та узгодження існуючих норм, що стосуються формування, розвитку, підтвердження, контролю та моніторингу компетентності судді;

- своєчасне закріплення у законі та підзаконних актах норм, доцільність яких обґрунтовується динамічним розвитком системи суддівської освіти та пов'язаних правовідносин, а також розвитком інформаційних технологій та процесами інформатизації у судоустрої;

- закріплення та підтримка організаційної структури, що дозволить досягнути єдності у процесах формування, розвитку, підтвердження, контролю та моніторингу компетентності судді;

- налагодження внутрішніх та зовнішніх комунікацій для досягнення ефективності суддівської освіти;

- забезпечення належного та достатнього фінансування реформ у сфері суддівської освіти, підтримка їх якісного впровадження;

- закріплення вимог та механізму контролю їх виконання щодо кадрового забезпечення системи формування, розвитку, підтвердження, контролю та моніторингу компетентності судді;

- закріплення вимог та механізму контролю їх виконання щодо техніко-технологічного забезпечення системи формування, розвитку, підтвердження, контролю та моніторингу компетентності судді.

До принципів ОПМ віднесемо:

а) законності - функціонування механізму має відбуватись виключно на законних підставах, у відповідності до Конституції України, законів, міжнародних правових актів, ратифікованих Україною;

б) впорядкованості та послідовності - усі реформи та заходи, передбачені механізмом повинні відбуватись у встановленому порядку, відповідно до попередньо затвердженого плану, зміни у який можливо вносити лише за настання обставин непереборної сили;

в) гнучкості - удосконалення системи формування та розвитку компетентності суддів вимагає гнучкості мислення та рішень у зв'язку з запровадженням нових елементів - Єдиної системи контролю компетентності судді та Електронної система суддівської освіти, ефективність яких безпосередньо залежить від спроможності ключових суб'єктів перебудувати свою діяльність та активність у напрямку досягнення нової якості системи суддівської освіти;

г) доцільності та економічної ефективності - усі передбачені заходи мають відбуватись винятково у рамках, визначених планом, а у випадку перевищення запланованих видатків необхідним є пошук шляхів їх оптимізації;

д) повного забезпечення - передбачає формування плану заходів та реформ з одночасним погодженням усіх необхідних ресурсів для їх реалізації;

е) прозорості та співпраці з зацікавленими сторонами - планування реформ і заходів має бути за можливості відкритим і доступним для обговорення, рекомендації з боку суддів, наукового співтовариства, громадськості та іноземних партнерів мають бути враховані, якщо вони не суперечать меті механізму.

Щодо кола суб'єктів ОПМ відзначимо наступне.

У травні 2020 р. на розгляд Комітету з питань правової політики направлено проект Постанови про схвалення Концепції першочергових заходів із подальшого здійснення судової реформи в Україні № 3521 від 21.05.2020 р. Одним із шляхів досягнення цілей Концепції вказано п. 4 «Спрощення системи судового врядування», у якому пропоновано ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів (статті 92-103 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») і передачу її повноважень (повністю або частково) до Вищої ради правосуддя. Доцільність такого кроку аргументується Висновком Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційської Комісії) щодо змін до законодавчих актів, які регулюють статус Верховного Суду та органів суддівського врядування від 9 грудня 2019 року № 969/2019, у якому рекомендовано спростити структуру органів судового врядування в Україні, зокрема, усунути паралельне існування Вищої ради правосуддя, яка є конституційним органом, і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка має свою правову основу лише в законі.

Слід відзначити, що так чи інакше до процесів добору суддів, формування і розвитку їх компетентності, інформатизації судової влади та ін. причетні різні суб'єкти, зокрема, ВРП, ВККС України, НШС України, Державна судова адміністрації, Рада суддів. Взаємодія між цими суб'єктами до певної міри законодавчо урегульована. Однак, розпорошеність контрольних функцій не сприятиме досягненню ефективності ОПМ. Відтак, вважаємо за доцільне рекомендувати визначення головним суб'єктом ОПМ Вищої ради правосуддя та розширити її повноваження і, з цією метою, викласти п. 13^і ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у такій редакції:

«13^і) забезпечує формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів шляхом контролю системності та якості суддівської освіти, якості забезпечення процесів формування, розвитку і підтвердження компетентності суддів, у тому числі - впровадження Єдиної системи контролю компетентності судді та Електронної системи суддівської освіти, а також затверджує порядок складення відбіркового іспиту та методику оцінювання його результатів, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді)».

Згідно ч. 6 ст. 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», ВРП для виконання повноважень, визначених цим Законом, може утворювати інші органи, крім Дисциплінарних палат. Станом на сьогоднішній день діють Постійна комісія Вищої ради правосуддя з підготовки щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні та Постійна комісія Вищої ради правосуддя з питань Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. На виконання розширених повноважень ВРП, пов'язаних з контролем за процесами удосконалення системи формування і розвитку компетентності суддів, пропонуємо створення Постійної комісії Вищої ради правосуддя з питань формування і розвитку компетентності суддів (далі - Комісія), що стане основним суб'єктом ОПМ.

До предмету діяльності Комісії пропонуємо віднести:

- затвердження Концепції формування та розвитку компетентності суддів в Україні;

- узагальнення пропозицій стосовно удосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері формування та розвитку компетентності суддів на засадах системного підходу;

- організацію взаємодії органів системи правосуддя щодо виконання завдань та здійснення заходів, пов'язаних з динамічним і узгодженим розвитком усіх елементів системи суддівської освіти у світлі європейської інтеграції України;

- узагальнення вимог та пропозицій щодо програмного забезпечення для функціонування Єдиної системи контролю компетентності судді і Електронної системи суддівської освіти, розгляд проектів положень про ці системи;

- моніторинг ефективності виконання заходів, передбачених Концепцією формування та розвитку компетентності суддів в Україні.

До роботи Комісії слід залучити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Державну судову адміністрацію України, Національну школу суддів України, Верховний Суд, Раду суддів України, Міністерство юстиції України, Генеральну прокуратуру України, Національну поліцію України, Національну асоціацію адвокатів України, Державне агентство з питань електронного урядування України, апеляційні суди, місцеві суди, державне підприємство «Інформаційні судові системи». Зазначені суб'єкти також мають вважатись суб'єктами ОПМ.

Структурно ОПМ, як випливає з його визначення, складається з двох блоків.

І. Блок нормативно-правового забезпечення, що стосується утворення нормативно-правового забезпечення впровадження ОПМ та передбачає:

1. Внесення змін до Закону про судоустрій, зокрема:

- щодо законодавчого закріплення термінів «суддівська освіта», «компетентність судді», «Єдина система контролю компетентності судді» та «Електронна система суддівської освіти», відображення у Законі відповідних елементів ОПМ з закріпленням їх мети, завдань та суб'єктів.

2. Внесення змін до підзаконних нормативних актів, що регулюють порядок формування, розвитку, підтвердження, контролю та моніторингу компетентності судді, зокрема:

- щодо організаційного забезпечення функціонування ЄСККС та ЕССО;

- положень стосовно формування і розвитку компетентності судді, які можуть бути удосконалені на підставі науково-обґрунтованих рекомендацій.

ІІ. Блок організаційного забезпечення.

Організаційне забезпечення впровадження ОПМ полягає у:

1. Формуванні організаційної структури, що відповідає завданням та функціям ОПМ, зокрема:

- визначення (утворення) основного суб'єкта, відповідального за планування та координацію заходів, передбачених ОПМ;

- налагодження механізмів взаємодії та комунікації між різними суб'єктами ОПМ.

2. Реалізації повного та достатнього фінансового та кадрового забезпечення функціонування ОПМ, зокрема:

- виділення фінансування для створення організаційної структури і матеріально-технічної бази функціонування ОПМ;

- добір ключових кадрів, фінансування підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, що відповідатимуть за окремі напрямки у рамках ОПМ.

3. Розробці тендерних умов для замовлення та обслуговування складного програмного забезпечення, що вимагається для належного функціонування окремих функціональних елементів ОПМ, у тому числі:

- програмного забезпечення для функціонування Єдиної системи контролю компетентності судді;

- програмного забезпечення для функціонування Електронної системи суддівської освіти.

Зважаючи на окреслену структуру, ОПМ має виконувати наступні функції:

1. Системотвірну - у ході функціонування ОПМ має досягатись гармонізація, з одного боку, правових норм, що стосуються формування і розвитку компетентності суддів, а з іншого боку - мають бути попереджені конфлікти інтересів, що можуть виникати у зв'язку з переглядом існуючих підходів до практики добору та підготовки суддів. Завдяки цьому спостерігатиметься покращення якості зв'язків між елементами системи, що й стане наслідком виконання системотвірної функції.

2. Методологічну - ОПМ має стати ключовим орієнтиром розвитку системи формування і розвитку компетентності суддів, опиратись на концептуальні засади судової реформи у світлі європейської інтеграції та впливати на реалізацію цих засад у ході вдосконалення організаційно- правових аспектів добору суддівських кадрів.

3. Організаційну - механізм представляє собою «дорожню карту» необхідних реформ, що можуть бути здійснені шляхом виконання конкретних заходів, для організації яких необхідною є наявність чітко визначених векторів розвитку системи формування та розвитку компетентності суддів.

4. Інформаційну - необхідною умовою ефективності трансформацій, пов'язаних з удосконаленням організаційно-правових засад формування і розвитку компетентності суддів є контроль, що може здійснюватись виключно на основі об'єктивних та достовірних даних, доступ до яких має бути забезпечений у рамках механізму.

5. Комунікаційну - запровадження механізму сприятиме утворенню нових внутрішньо- системних та міжсистемних комунікацій, при цьому якість перших визначатиме ефективність виконання запланованих заходів та проведених реформ, а якість других - підвищення авторитету судової влади та довіри до неї з боку суспільства.

Для досягнення мети та виконання поставлених завдань у рамках механізму доцільно виокремити наступні методи:

- правотворчий - реалізується у ході удосконалення нормативних засад трансформації системи формування і розвитку компетентності судді, розробки пропозицій щодо змін та доповнень до законів і підзаконних актів, перехресного узгодження внесених змін;

- адміністративні - знаходять реалізацію при планування, організації та проведенні, контролюванні ефективності заходів, передбачених у рамках процесу удосконалення системи формування та розвитку компетентності суддів;

- заохочення - становить основу успішності заходів, що не передбачають обов'язкової участі у них окремих суб'єктів у зв'язку з відсутністю відповідного обов'язку, встановленого законом;

- моніторингу - реалізується для збору необхідних даних для контролю і оцінки успішності реформ;

- комунікаційна група методів - використовуються для налагодження комунікацій між суб'єктами механізму та іншими суб'єктами, суспільством.

До очікуваних результатів реалізації ОПМ віднесемо наступні:

а) досягнення методологічної єдності системи формування і розвитку компетентності судді у рамках судової реформи, пов'язаної з європейською інтеграцією України;

б) підвищення якості та результативності суддівської освіти, досягнення її безперервності і повноти у відповідності до міжнародних та вітчизняних стандартів;

в) посилення незалежності суддів;

г) підвищення ефективності та прозорості процедури добору кадрів на суддівські посади, усунення бюрократичних перепон доступу до суддівської професії;

д) стандартизація процедур підтвердження компетентності судді на усіх рівнях, спрощення моніторингу професійної діяльності з метою встановлення зміни рівня компетентності та потреб у професійному вдосконаленні суддів;

е) підвищення ефективності формування і розвитку компетентності судді за рахунок інформатизації суддівської освіти, скорочення бюджетних витрат та застосування нових методик навчання, базованих на інформаційних технологіях.

Базуючись на запропонованій структурі ОПМ можемо запропонувати наступний алгоритм реформ та заходів, що можуть бути виконані з метою удосконалення системи формування та розвитку компетентності суддів.

Етап І. Планування.

Група заходів 1. Збір інформації:

- визначення методики збору інформації;

- ревізія системи формування та розвитку компетентності суддів;

- проведення соціологічних опитувань та замірів серед професійних груп суддів та практикуючих юристів, науковців;

- вивчення іноземного досвіду організації системи формування та розвитку компетентності суддів.

Група заходів 2. Аналіз інформації та планування реформ і заходів:

- виявлення основних тенденцій та закономірностей, що впливають на ефективність формування та розвитку компетентності суддів;

- встановлення першочергових, можливих та доцільних реформ і заходів, прогнозування їх впливу на ефективність формування та розвитку компетентності суддів;

- розробка дорожньої карти реформ і заходів удосконалення системи формування та розвитку компетентності суддів.

Група заходів 3. Планування структури і необхідного забезпечення функціонування основних складових ОПМ:

- створення Постійної комісії Вищої ради правосуддя з питань формування і розвитку компетентності суддів

- структури, змісту та технічних вимог до Єдиної системи контролю компетентності судді і Електронної системи суддівської освіти.

Етап ІІ. Організація.

Група заходів 1. Підготовка проектів змін до нормативно-правових актів:

- розробка та обґрунтування проекту змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що відображатимуть новий підхід до забезпечення єдності і безперервності суддівської освіти, єдності системи контролю рівня компетентності судді і прискорення процесів інформатизації;

- розробка проекту змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо розширення повноважень у сфері добору суддів та контролю процесів формування і розвитку компетентності судді;

- розробка положень про Єдину системи контролю компетентності судді і Електронну систему суддівської освіти.

Група заходів 2. Реалізація реформ у сфері удосконалення системи формування та розвитку компетентності суддів:

- прийняття змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення системи формування та розвитку компетентності суддів;

- узгодження положень підзаконних нормативних актів з прийнятими змінами до законнодавства.

Група заходів 3. Проведення інформаційно-просвітницької кампанії:

- проведення тренінгів з використання нових можливостей електронних систем для формування і розвитку компетентності судді для суддів та операторів таких систем;

- висвітлення у засобах масової інформації змін, що відбуваються у сфері суддівської освіти;

- опрацювання відгуків та рекомендацій щодо роботи нових систем.

Етап ІІІ. Контроль та моніторинг.

Група заходів І. Контроль ефективності функціонування оновленої системи формування та розвитку компетентності судді:

- збір даних про функціонування системи та окремих елементів;

- виявлення пріоритетних проблем та напрацювання шляхів їх вирішення;

- аналіз ефективності витрачання коштів;

- напрацювання нових можливостей розвитку системи.

Група заходів 2. Моніторинг ефективності формування та розвитку компетентності судді:

- аналіз ключових показників професійної діяльності судді з урахуванням нових даних, одержаних за результатами впровадження Єдиної системи контролю компетентності судді;

- розробка рекомендацій за результатами моніторингу.



Висновки

Доведено, що найбільш повно системний підхід у правовому регулюванні реалізується у випадку оформлення комплексу норм, що урегульовують окрему сферу суспільних відносин, у вигляді організаційно-правового механізму та запропоновано нове визначення цього поняття.

Для нормативного закріплення організаційно-правового механізму формування та розвитку компетентності судді розроблено проект Концепції формування та розвитку компетентності суддів в Україні. Метою ОПМ визначено удосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері формування та розвитку компетентності суддів на засадах системного підходу та організаційне забезпечення динамічного і узгодженого розвитку усіх елементів системи суддівської освіти у світлі європейської інтеграції України. Для досягнення мети визначено завдання, розроблено систему принципів, визначено коло суб'єктів та обґрунтовано структуру ОПМ, розроблено перелік функцій і методів і окреслено перелік очікуваних результатів від реалізації.

Перспективою подальших досліджень є обґрунтування шляхів впровадження розробленого організаційно-правового механізму.



Список використаних джерел

1. Назаренко В. Ю. Організаційно-правовий механізм державного управління пожежною безпекою в Україні. Теорія та практика державного управління. 2013. Вип. 3. С. 245-253.

2. Гетьман А. П. Організаційно-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища. Проблеми законності. 2014. Вип. 125. С. 119-128.

3. Ярмолинська І. В. Поняття та сутність механізмів державного управління у сфері інституційного догляду та виховання дітей в У країні. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 18. С. 119-123.

4. Мамонова В. В. Організаційний механізм надання адміністративних послуг у громаді в умовах децентралізації. Актуальні проблеми державного управління. 2015. № 2. С. 83-92.

5. Тильчик В.В. Поняття адміністративно-правового механізму розв'язання податкових спорів та його ознаки. Право та управління. 2012. №1. С. 560-572.

6. Мартинюк В. Я. Міжнародні стандарти професійної підготовки та компетентності судді. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. 2019. Вип. 23. С. 158-162.

7. Martynyuk V. Judge Competence: Current Scientific Views. Supremance of law. 2019. № 2. Р.228-234.

8. Мартинюк В. Я. Формування компетентності суддів: досвід країн Вишеградської групи. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 7. С. 389-393.

Размещено на Allbest.ru

...