Педагогічні періодичні видання в Закарпатті (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Размещено на http://allbest.ru

Мукачівський державний університет

Молнар І.В. здобувач вищої освіти ОС «Магістр»,

спеціальність 013 «Початкова освіта»

Анотація

У статті розглянуто особливості та тенденції видання педагогічної періодичної літератури в Закарпатті в австро-угорський та чехословацький періоди. Проведено аналіз змісту періодичних видань «Урядовий вісник» (19201934), «Учитель» (1920-1936), «Народна школа» (1935-1944) та ін.

Ключові слова: педагогічна періодика, Закарпаття, Австро-Угорщина, Чехословаччина.

Abstract

Key words: pedagogical periodicals, Transcarpathia, Austria-Hungary, Czechoslovakia.

Періодичні видання представляють собою багатоаспектне та унікальне джерело інформації про і для суспільства з найважливіших питань його життєдіяльності, діяльності органів державної влади, громадських, культурно - просвітницьких, освітніх, релігійних, політичних та інших організацій. Звісно, що історія становлення та розвитку періодичних видань з різних галузей є відмінною в хронологічному аспекті, проте наявність друкованих засобів масового інформування засвідчує рівень розвитку суспільства на конкретному історичному етапі.

«Своєрідним літописом вітчизняної педагогіки, який фіксував інформацію про всі більш-менш важливі події чи явища та ідеї свого часу, що пов'язані з розвитком теорії та практики освітньої галузі, є педагогічна преса. Її публікації, - зазначає Л. Вайда, - відтворюють процес нагромадження педагогічних знань і розвитку педагогічної науки, пов'язаний з освітньою практикою; дають можливість простежити вплив на цей процес ідей і поглядів вітчизняних науковців і практиків, виявити його закономірності й суперечності; відображають взаємодію із зовнішнім середовищем - конкретними політичними та соціально-економічними обставинами» [1, с.102]. У Закарпатті другої половини ХІХ - першої половини ХХ століття, яке перебувало в означений період в складі різних європейський держав (Австро -Угорщина, Чехословаччина, Угорщина), також відбувався розвиток педагогічної періодики.

Зокрема, питання історії становлення та розвитку педагогічних друкованих органів, їх уплив на розвиток педагогічної науки, освіти та шкільництва досліджувалися М. Кухтою (роль педагогічної преси Закарпаття 20-30-і рр. ХХ століття у формуванні виховного національного ідеалу), І. Мельник (проблеми народної школи і виховання в західноукраїнській педагогічній пресі другої половини ХІХ - початку ХХ століття), О. Фізеші (педагогічні видання Закарпаття першої половини ХХ століття), М. Черепанею (висвітлення педагогічними часописами проблем освіти дітей з особливими потребами в закладах інституційного догляду Закарпаття) та ін.

Метою нашої публікації є виявлення особливостей та тенденцій видання педагогічної періодичної літератури в Закарпатті другої половини ХІХ - першої половини ХХ століття. Перші педагогічні періодичні видання на закарпатських землях почали з'являтися в другій половині ХІХ століття. Оскільки в цей період закарпатські землі належали до складу Австро-Угорської імперіїї, то це були переважно офіційні видання Міністерства культури, релігії та народної освіти Угорського королівства, на сторінках яких публікувалися офіційні матеріали (укази, накази, листи, розпорядження, повідомлення тощо). Згодом зміст цих видань збагачувався публікаціями наукових статей з проблем упровадження провідних педагогічних ідей та концепцій європейської педагогіки, методики викладання окремих навчальних предметів, обговорювалися питання змісту освіти, укладання підручників тощо.

Зауважимо, що після революційних подій 1848 - 1849 рр. в Угорщині, а зокрема й на інших територіях імперії, на яких компактно проживали представники різних національностей, у тому числі й закарпатські русини, суттєво пожвавилося суспільно-політичне життя, наслідком чого стало відчутне зростання національного самоусвідомлення русинів, що проявилося через появу плеяди закарпатських Будителів на чолі з О.Духновичем, формування місцевої політичної еліти (А. Добрянський та ін.), відкриття шкіл з русинською мовою навчання, утворення політичних і громадських товариств, друкованих органів тощо.

Разом з тим, політичні та громадські товариства відрізнялися не тільки ідеологією, але й розходилися в поглядах щодо мови, освіти тощо. Про це І. Мельник наступне: «характерною ознакою часу була невизначеність політичних орієнтацій інтелігенції» [2, с.44], що також уплинуло на розмежування періодичних видань, які почали з'являтися на закарпатських землях у другій половині ХІХ століття. Наприклад, провідною ідеєю першого календаря-місяцеслова «Поздравление русинов на год 1849-1850», що побачив світ у Перемишлі завдяки О. Духновичу, була ідея пробудження в закарпатських українців національних почуттів, спільності з братами «за горами» і «на Сході». Зауважимо, що альманах публікувався в 1850, 1851, 1852 рр., а згодом спроби видання гальмувалися угорською владою [2, с. 26]. Проугорський і проросійський літературний тижневик «Світ» (1867), а з 1871 р. «Новий світ», що друкувався місцевим діалектом не міг послідовно й демократично вирішувати проблеми народної школи, освіти краю. Серед педагогічних періодичних видань того часу був «педагогический и народопросвещающий» журнал «Учитель» (1867), аудиторія якого охоплювала фахових педагогів, школярів і семінаристів, широкий загал. Зауважимо, що за науковими дослідженнями І. Мельник цей журнал послідовно виступав проти мадяризації населення краю, що посилювалася наприкінці 80 -их років, проте нейтрально відносився до мовних проблем, що виникли в другій половині ХІХ століття на території Закарпаття:«Виступи на захист закарпатського вчительства, проти мадяризації краю, вимоги щодо покращення становища «русинського» вчителя, уваги до народних шкіл з боку уряду суперечили інтересам духовенства і політиці угорського уряду. Це й зіграло основну роль у закритті органу» [2, с.52].

Перша половина ХХ століття, а особливо після завершення подій І Світової війни та перепідпорядкування закарпатських земель Чехословацькій республіці, характеризується інтенсифікацією педагогічної періодики. Так, одними із перших педагогічних часописів Підкарпатської Русі були «Урядовий вісник» (1920-1934) та «Учитель (прилога до Урядового вісника)» (1920-1936) - друковані органи шкільного відділу Цивільної управи Підкарпатської Русі. Редакторами журналу в різні періоди були С. Бочек, Й. Пешина, Ю. Ревай. Зокрема, в першому номері цих часописів віце-губернатором Підкарпатської Русі Й. Пешеком опубліковано наказ щодо «обов'язку кожного вчителя читати цей журнал, щоб бути ознайомленим та керуватися в роботі відповідними розпорядженнями» [Цит.за: 3, с. 140]. Згодом «Урядовий вісник» та «Учитель» перетворилися в окремі видання: у першому публікувалися інформаційні матеріали (накази, розпорядження, листи Міністерства шкільництва та народної освіти Чехословацької республіки та Реферату шкільництва Цивільної управи Підкарпатської Русі), а в другому - наукові статті щодо методики навчання та виховання, з історії педагогіки, зарубіжний педагогічний досвід, рецензії до підручників, оголошення тощо. Зважаючи на полікультурний склад населення Підкарпатської Русі, журнал «Учитель» містив статті русинською, чехословацькою та угорською мовами. «Важливою рисою цього періодичного видання, - зазначає О. Фізеші, - була його відокремленість від мовних дискусій. періодичний вісник педагогічний закарпаття

На сторінках журналу мовні питання здебільшого розглядалися в контексті методики викладання, але не в політичній площині» [3, с. 141]. Журнал містив такі рубрики:

- «Статті ювілейні та пам'ятні» (повідомлення про визначні події в житті краю, інформація про видатних політичних, громадських і культурно - освітніх діячів (А. Волошин, Т. Масарик, Й. Пешек та ін.);

- «Виховання та навчання» (питання методики викладання в народних школах (Ф. Агій «Научованя родного язика» (1924, Рочн. V), О. Маркуш «О научованю читати» (1924, Рочн. V), О. Січ «Важность гімнастики в народних школах» (1925, Рочн. VI), Ю. Боршош «О научованню рисунков в народний школи» (1925, Рочн. VI)), методики виховної роботи (І. Деяк «Виховання на чистоту і порядок» (1930, Рочн. ХІ-ХІІ), «Вихова любови до природи» (1930, Рочн. Х-ХІ)) тощо);

- «Із чужого шкільництва» (компаративні студіїї: система освіти та шкільництва Австрії, Польщі, Румунії та ін., європейські освітні моделі Г. Кершенштайнера, М. Монтессорі, С. Русової та ін.);

- «Педагогічний рух» (проведення вчительських з'їздів, конференцій, пед. гуртків, народно-просвітницька діяльність вчителів краю тощо);

- «Література та рецензії» (публікація творів закарпатських поетів та письменників, рецензій до художніх творів і шкільних підручників тощо). Упродовж 1920-1939 рр. в Підкарпатській Русі також виходив друком часопис «Народная школа» - друкований орган «Учительского товариства Подкарпатской Руси», який висвітлював основні питання розвитку освіти та шкільництва з позицій утвердження русофільських ідей. Разом з тим, у журналі публікувалися статті з педагогіки, історії педагогіки, зарубіжної педагогіки, питання методики викладання окремих навчальних предметів. Зауважимо, що цей журнал виходив у світ і після приєднання закарпатських земель до складу Угорщини в 1939 р.

Особливістю його було те, що він був двомовним, усі публікації в ньому були синхронно перекладені угорською та русинською мовами [3, с. 177]. Міністерський радник з питань освіти на Підкарпатті Юлій Марина зазначив, що «Народна школа» був єдиним педагогічним часописом у краї, який «нашихъ профессоровъ и учителевъ постоянно оршнтовавъ про найновіші стремління угорского школьництва и угорской педагогики и чтобы заохотивъ до роботы подкарпатскихъ выхователевъ» [Цит.за: 3, с. 177]. Частина коштів з передплати «Народної школи» Учительським Товариством Підкарпатського краю передавалася для друку дитячої та іншої педагогічної літератури.

Таким чином, на основі аналізу змісту педагогічних періодичних видань, що виходили друком у Закарпатті другої половини ХІХ - першої половини ХХ століття, можемо визначити такі тенденції та особливості, як: залежність від політичних партій та громадських організацій у мовних питаннях, багатомовність, опора на європейський педагогічний досвід, широке висвітлення питань теорії та практики навчання в народних школах, орієнтація не тільки на фахову аудиторію, але й на широкий читацький загал.

Рис. 1. Урядовий вісник шкільного відділу цивільної управи Підкарпатської Русі, 1920-1921рр. (титульна сторінка)

Рис.2. «Учитель» - педагогічний журнал Цивільної управи Підкарпатської Русі, 1927 р. (титульна сторінка)

Рис. 3. «Народна школа» - педагогічний часопис Учительського Товариства Карпатського Краю, 1940 р. (титульна сторінка)

Перспективними напрямами дослідження, на нашу думку, можуть бути питання висвітлення на сторінках педагогічної преси проблем організації шкільництва та позашкільної виховної роботи, вивчення передового педагогічного досвіду закарпатських педагогів та можливості його актуалізації на сучасному етапі.

Список використаних джерел

1. Вайда Л. О. Українська педагогічна преса як джерело відображення інноваційних педагогічних ідей (1991-2013 рр.) / Л. О. Вайда // Педагогічний дискурс. - 2013. - Вип. 15. - С. 102-105.

2. Мельник І. М. Проблеми народної школи і виховання в педагогічній пресі (за матеріалами західноукраїнських видань другої половини ХІХ - початку ХХ століття): дис. на здобуття наук. ступеню канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / І. М. Мельник. -Луцьк, 1997. - 181 с.

3. Фізеші О. Й. Початкова школа на Закарпатті (друга половина ХІХ - початок ХХІ ст.): монографія / О. Й. Фізеші. - Ужгород: МДУ, 2015. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru