Музейні історико-краєзнавчі екскурсії для здобувачів освіти: методичні аспекти проведення

м. Київ

Анотація

Історико-краєзнавча музейна екскурсія грає важливу роль у системі позашкільної історичної освіти, саме вона допомагає всебічному пізнанню учнем історії та культури малої батьківщини, формує систему національних цінностей і пріоритетів для майбутнього життя школярів.

У статті досліджено існуючі проблеми та новітні можливості організації історико-краєзнавчої музейної екскурсії в загальній системі позашкільної освіти, вплив цієї діяльності на підростаюче, молоде покоління, сучасний стан наукового дослідження проблеми.

Ключові слова: краєзнавчий музей, музейна екскурсія, історія рідного краю. краєзнавчий екскурсія позашкільний освіта

Annotation

Historical and local lore museum tour plays an important role in the system of extracurricular historical education, it helps students to fUlly understand the history and culture of the small homeland, forms a system of national values and priorities for the future life of students.

The article examines the existing problems and the latest opportunities for organizing historical and local lore museum tours in the general system of extracurricular education, the impact of this activity on the younger generation, the current state ofscientific research of the problem.

Key words: local lore museum, museum excursion, history of native land.

Виклад основного матеріалу

Особливу роль у розвитку краєзнавства на сучасному етапі відіграють краєзнавчі музеї, як осередки вивчення місцевої історії, дослідження минувшини рідного краю та центри культурного життя регіону¹. Історико-краєзнавчі музейні екскурсії надають можливість комплексно вивчати історичне минуле рідного краю. У кожному регіоні України існує багата історична спадщина, яку неодмінно треба використовувати в роботі з учнями. Жоден підручник чи посібник не дасть учням такого багатого матеріалу, про який зможуть розповісти місцеві пам'ятки історії та культури². Вони допомагають учителю більш яскраво розкрити перед школярами історичну спадщину краю, зрозуміти процес розвитку малої Батьківщини від найдавніших часів до сьогодення у контексті вітчизняної, європейської та світової історії.

Сучасна ситуація в нашій державі сприяє активному патріотичному піднесенню і відповідно зацікавленістю історією своєї Батьківщини, а також історією рідного краю, дослідженням та вивченням історії власної сім'ї та рідної батьківської хати й зберігання історичної пам'яті щодо свого походження тощо.

Саме ці тенденції викликали бажання дослідити роль та новітні аспекти організації історико-краєзнавчої музейної екскурсії в загальній системі позашкільної освіти, вплив цієї діяльності на підростаюче, молоде покоління, ознайомитись та дослідити систему сучасних методичних вимог, методичні рекомендації дослідників щодо проведення історико-краєзнавчої музейної екскурсії для школярів, сучасний стан наукового дослідження проблеми проведення історико-краєзнавчих музейних екскурсій для школярів.

Історико-краєзнавча музейна екскурсія грає важливу роль у системі позашкільної історичної освіти, саме вона допомагає всебічному пізнанню учнем історії та культури малої батьківщини, формує систему національних цінностей і пріоритетів для майбутнього життя школярів. Як зазначає у своєму методичному посібнику І. Личак: «Музей не повинен бути просто зібранням матеріалів, мертвою виставкою фотографій і документів. Це жива, дійова сила»³.

Одним з основних завдань, яке виконуватиме сучасна історико-краєзнавча музейна екскурсія - прищепити учням любов до свого регіону, рідного краю, батьківської хати, щоб діти і у майбутньому дорослому житті завжди пам'ятали свою малу батьківщину і пишались нею.

Під час проведення історико-краєзнавчої екскурсії, що організовує школа або позашкільний навчально-виховний заклад, виконуються вимоги сучасного соціуму до навчання та виховання школярів, їхнього поступового та всебічного розвитку, ця форма діяльності допомагає здійснювати комплексний підхід до реалізації позакласної та позашкільної виховної роботи.

Сучасними українськими та зарубіжними методистами й педагогами сьогодні розроблено багато рекомендацій та порад щодо проведення історико-краєзнавчих екскурсій. Проте на даний момент ще не розроблено конкретних комплексних рекомендацій для проведення саме історико-краєзнавчих музейних екскурсій, є лише окремі поради щодо проведення краєзнавчих чи історичних екскурсій загалом.

Дослідженням теми проведення краєзнавчих екскурсій, подорожей, експедицій у системі позашкільної роботи з історії займались багато українських дослідників. Над розвідкою даної теми працював Я. Трефяк, об'єктом дослідження праць якого стала методика проведення історико-краєзнавчої роботи в школі. Різні форми позашкільного краєзнавчого туризму вивчали М. Крачило, В. Квартальнов, М. Костриця та Я. Серкіз. Методику проведення краєзнавчої екскурсії розробляли Б. Емельянов, В. Бабарицька, А. Короткова, О. Малиновська. Таку проблему, як організація туристсько-краєзнавчої роботи для учнівської молоді досліджували М. Костриця та А. Остапець.

Зокрема, відомий український дослідник М. Костриця займався проблемою ролі краєзнавчих позашкільних заходів у системі освіти і розробляв рекомендації щодо проведення краєзнавчих екскурсій, які на його думку, сприяють формуванню в учнів любові до рідної малої батьківщини, дізнаються історію свого рідного краю, відбувається становлення національної самосвідомості⁴.

Дослідник А. Шипко розглядав систему принципів, яка дозволяє створити простір виховання на основі простору туризму відповідно до завдань виховання особистості. Він зазначав, що проведення історико-краєзнавчих заходів допомагає виконати ряд важливих виховних завдань:

1) допомагає перетворювати у школярів національну свідомість на самосвідомість, тобто формуються патріотичні якості у молодого покоління;

2) відбувається становлення у школярів системи моральних та етичних якостей, поважного відношення до людей, до матеріальних цінностей;

3) за допомогою екскурсій стає можливим вивчати та удосконалювати свої знання з історії України, з історії рідного краю, географії та інших дисциплін тощо⁵.

Багато зарубіжних та українських науковців займалися дослідженням культурно-освітнього напряму діяльності сучасного музею.

Зокрема, в працях Т. Белофастової, Л. Баско, Л. Гайди, Н. Капустіної, О. Мащенко, Т. Митрофанової, І. Піддубного узагальнено здебільшого досвід організації різних форм роботи з відвідувачами музею.

Функції діяльності музеїв всебічно висвітлені у зарубіжних та вітчизняних наукових працях. Це твори І. Аве, М. Аріарського, Т. Груліха, А. Закса, В. Захаріаса, К. Лазера, М. Макамінана, А. Хаттона, Г. Бутікова, К. Газалова, А. Разгона, М. Решетнікова, М. Гнєдовського, А. Грегорова, О. Ванслової, В. Дукельського, А. Дьячкова, Ю. Зиновьева, І. Іксанової, Н. Макарової, Д. Равіковича, А. Фролова, Ю. Ключко, Г. Мезенцева, Ю. Омельченко, О. Січкарук, Є. Чмихало.

Таким чином, як показує сучасний стан наукового дослідження проблеми, проведення історико-краєзнавчих музейних екскурсій для школярів залежить від багатьох факторів. Сучасні методисти досліджують і розглядають різні методики, рекомендації та поради щодо організації та проведення екскурсій, однак процес проведення музейної історико-краєзнавчої екскурсії залежить не лише від використання різних методик. Це також безпосередньо пов'язано з відповідним технічним оснащенням музею, підібраними музейними експонатами та експозиціями, гідним матеріальним забезпеченням музейного персоналу, тобто конкретними умовами, що допомагають покращити якість та ефективність проведення такої екскурсії.

Саме краєзнавчі музеї є найбільш поширеними в Україні, вони створюються переважно в кожному населеному пункті, навіть у кожному навчальному закладі. Ці краєзнавчі музеї спеціалізуються на тому, що збирають експонати і матеріали з історії рідного краю, вивчають історико-культурні пам'ятки даної місцевості, життєвий шлях видатних місцевих жителів тощо.

Використання музейних експонатів історико-краєзнавчих музеїв у процесі вивчення історії України, історії рідного краю повинно сприяти формуванню в учнів уявлення про історію своєї адміністративно-регіональної одиниці, допомагають наочно вивчати історичні експонати, культурні матеріали, місцеві традиції та обряди, житло та одяг, характерний для даної місцевості, а також дізнатись про видатних діячів свого краю та їхні здобутки.

Розробками історико-краєзнавчої музейної екскурсії займаються сучасні українські методисти в сфері шкільної та позашкільної освіти учнів. Серед методичних умов проведення музейної краєзнавчої екскурсії можна виділити такі:

• екскурсія в історико-краєзнавчому музеї повинна допомагати формуванню у школярів поважного та ціннісного відношення до історичної та культурної спадщини українського народу загалом та рідного краю зокрема;

• музейна краєзнавча екскурсія має сприяти становленню патріотичної самосвідомості, та формуванню громадянського обов'язку у школярів; формуванню здатності розуміти, розрізняти та вміти сприймати музейну інформацію;

• історико-краєзнавча музейна екскурсія повинна сприяти вихованню у школярів творчої активності, формуванню уявлень про історію рідного краю, його звичаї та традиції тощо;

• нові методичні рекомендації щодо проведення історико-краєзнавчих музейних екскурсій мають бути розроблені та апробовані відповідно до тематики та спеціалізації музею, а також вікової категорії школярів;

• залучення інтерактивних методик та нових технологій і проєктів під час історико-краєзнавчої музейної екскурсії для учнів;

• екскурсія повинна допомагати вивчати відповідну шкільну тему з історії України та історії рідного краю, широко використовуючи місцеві матеріальні експонати, що розширюють кругозір школяра, сприяють формуванню у них історичних компетентностей;

• історико-краєзнавча музейна екскурсія повинна бути орієнтована на конкретного відвідувача, залучаючи його до активної співпраці.

Негативним моментом у процесі діяльності вітчизняних краєзнавчих музеїв є те, що держава недостатньо фінансує створення та утримання таких закладів культури, поповнення їх новими експонатами, забезпеченням гідної оплати працівникам музеїв. Оскільки фінансування місцевих історико-краєзнавчих музеїв є доволі малим, вони знаходяться переважно у занедбаному стані й часто утримуються лише за рахунок колективів навчальних закладів або місцевої громади.

Екскурсія є однією з провідних форм роботи краєзнавчого музею.

Екскурсійна робота - це специфічна форма освітньої діяльності музею, змістом якої є комплексне (візуальне, вербальне, емоційне) сприймання об'єктів, представлених на екскурсійному маршруті, з метою здобуття знань та вражень⁶.

У процесі проведення музейної екскурсії активно використовуються дві основні групи методичних прийомів: прийоми показу та прийоми розповіді.

Показ - це спостереження об'єкта під керівництвом спеціаліста (екскурсовода). При звичайному огляді, як правило, сприймаються тільки зовнішній вигляд об'єкта. При показі його екскурсоводом не тільки спостерігається об'єкт, а й відбувається його аналіз. Під час показу екскурсовод допомагає екскурсантам установити зоровий зв'язок між музейними предметами й історичним часом, умовами та обставинами створення експонатів.

Розповідь - це усне доповнення до невідомого або вже частково відомого наукового матеріалу. Основне завдання прийомів розповіді під час проведення краєзнавчої музейної екскурсії - подати історичні факти, події, приклади так, щоб екскурсанти отримали образне уявлення про них, «побачили» велику частину того, що було їм розказано екскурсоводом⁷.

Основними методичними прийомами розповіді є:

1. Прийом екскурсійної довідки. Використовуючи його, екскурсовод коротко повідомляє найголовніші дані про спостережуваний об'єкт: період створення (реставрації), авторів (якщо це можливо), призначення та ін.

2. Прийом опису. Для нього характерні точність і конкретність. Цей прийом припускає виклад екскурсоводом характерних рис зовнішнього вигляду об'єкту в певній послідовності.

3. Прийом характеристики. Його значення полягає у перерахуванні й аналізі властивостей і особливостей, відмінностей експонатів, сукупність яких дає якнайповніше уявлення про кожен музейний предмет, дозволяє краще зрозуміти його призначення.

4. Прийом коментування. Він використовується у двох видах - як тлумачення історичних подій, явищ, процесів, а також як міркування або критичні зауваження про що-небудь, який викликає інтерес у екскурсантів.

5. Прийом репортажу - це коротке повідомлення екскурсовода про подію, явище, процес, про які дізнаються екскурсанти. Розповідь при цьому йде про предмет, який потрапив у поле їх зору.

6. Прийом цитування. Екскурсовод залучає до розповіді цитати з літературних творів, вислови славетних земляків про історію краю тощо.

7. Прийом діалогізації або прийом питань-відповідей з екскурсантами.

8. Прийом літературного монтажу. Використовуючи його, екскурсовод свою розповідь будує на наборі уривків з різних літературних творів, історичних документів, матеріалів, надрукованих у періодичній пресі.

9. Прийом співучасті. Екскурсовод намагається «занурити» школярів у певну історичну ситуацію, використовуючи фразу: «Уявіть собі, що Ви знаходитеся...».

10. Прийом персоніфікації. Екскурсовод залучає до розповіді епізоди життя відомих історичних осіб або виступає від їх імені.

11. Прийом проблемного подання матеріалу (або дискусійної ситуації). Екскурсоводом перед початком екскурсії ставляться певні контраверсійні запитання, відповідь на які можна отримати у ході її проведення.

12. Прийом відступу полягає у тому, що в ході розповіді екскурсовод відступає від теми: читає вірш, наводить приклади зі свого життя, розповідає зміст кінофільму, художнього твору. Цей прийом буває безпосередньо не пов'язаним зі змістом екскурсії⁸.

Правильне поєднання показу та розповіді дає можливість екскурсоводу досягти високої ефективності екскурсії.

Проведення музейних екскурсій відбувається як огляд та аналіз представлених у музеї експозицій.

Музейна експозиція - це науково обґрунтована, системно впорядкована, архітектурно-художньо оформлена демонстрація музейних предметів, які були попередньо виявлені і зібрані, вивчені і систематизовані, підготовлені до музейного експонування⁹. Підбір і вивчення різних музейних джерел у експозиціях проводиться так, щоб вони більш повно розкривали обрану тему екскурсії. Розробляється екскурсійний маршрут за експозиціями.

В історико-краєзнавчому музеї, як правило, створення експозиції ґрунтується за історико-хронологічним принципом. Такий принцип дає змогу повно, у певній послідовності висвітлювати історію краю на основі загальноприйнятої наукової періодизації¹⁰.

Дослідники класифікують музейні екскурсії за різними критеріями.

Зокрема, за місцем проведення музейні екскурсії поділяють на такі види:

У приміщенні музею за:

• експозицією;

• виставками;

• відкритим зберіганням фондів.

За межами музейного приміщення за:

• культурно-історичними пам'ятками;

• пам'ятними місцями.

Практикуються також комплексні екскурсії, що об'єднують єдиною темою показ музейної експозиції та пам'ятників, які знаходяться у природних умовах. Їх поділяють на 2 види:

• за змістом;

• за метою проведення.

За змістом екскурсії бувають тематичні й оглядові. Найпоширенішими є оглядові екскурсії, що охоплюють великий хронологічний період, ознайомлюють з пам'ятками різних епох.

Тематичні екскурсії є цілеспрямованими розповідями з певної музейної теми. Вони бувають:

• історичні;

• літературні;

• мистецтвознавчі тощо.

Отже, у краєзнавчих музеях можна проводити екскурсії, присвячені різним галузям краєзнавства: історичного, літературного, мистецтвознавчого, географічного тощо.

Теми таких музейних екскурсій можуть бути широкими (охоплювати весь розділ експозиції) та вузькими (щодо окремого експозиційного комплексу), їх спрямування - поглиблене і різностороннє ознайомлення з окремими музейними матеріалами.

За складом відвідувачів можуть проводитися різні екскурсії для учнів, військових, селян, учених тощо.

За цільовим призначенням музейні екскурсії поділяють на:

• навчальні;

• загальноосвітні;

• вузькоспеціалізовані¹¹.

За таким критерієм, як мета проведення розрізняють такі види екскурсій:

• культурно-освітні (загальноосвітні);

• навчальні (безпосередньо пов'язані з програмами різних навчальних закладів).

До останніх зараховують також методичні екскурсії для музейних працівників, які знайомлять з принципами побудови експозиції, особливостями зберігання фондів, проведення екскурсій.

Крім екскурсій, як традиційної форми роботи музеїв, у краєзнавчому музеї можна проводити різні клубні форми роботи з відвідувачами. Зокрема, це можуть бути:

• комплексні тематичні заходи з краєзнавчої тематики до видатних дат місцевої історії;

• зустрічі з місцевими жителями-очевидцями відомих історичних подій, які відбувалися на території краю;

• музейні уроки для учнів місцевих шкіл;

• профорієнтаційні заходи для старших школярів;

• факультативи, присвячені окремим темам місцевої історії;

• музейні гуртки за інтересами для місцевих жителів;

• аматорські краєзнавчі об'єднання;

• музейні клуби та майстерні, присвячені реконструкції подій історії краю та місцевим промислам;

• усні журнали;

• «університети культури» тощо.

Т. Бєлофастова у своєму дисертаційному дослідженні зазначає, що розширенню педагогічних можливостей вітчизняних краєзнавчих музеїв, як засвідчує світовий досвід, також може сприяти запровадження різноманітних інтерактивних форм роботи з аудиторією. Ще у 1970-1990-і рр. під впливом ідей американських музеєзнавців про комунікативну модель музею, пошук музейних педагогів Західної Європи був спрямований, головним чином, на розвиток тих форм, які орієнтуються на розуміння відвідувача як активного учасника музейної комунікації:

• елементи театралізації та рольової гри;

• спеціалізовані виставки для дітей з особливими потребами;

• використання нетрадиційних для музею методик (концерти в музейних залах, костюмовані бали, відтворення традиційних народних обрядів, влаштування дитячих свят тощо)¹².

У сучасних умовах однією з найбільш перспективних форм музейної екскурсії є екскурсія-діалог. Як наголошує Т. Бєлофастова, «встановлення тісного зв'язку між музеєм та його аудиторією - одна з найбільш актуальних потреб сучасних вітчизняних і зарубіжних музеїв у реалізації свого педагогічного потенціалу»¹³.

Доцільним під час екскурсії також є програвання ролей (драматизація), коли учні, використовуючи костюми, можуть відтворювати події різних історичних епох, імпровізуючи чи готуючи заздалегідь театральні мініатюри.

На жаль, у практиці роботи вітчизняних музеїв подібні форми роботи ще не набули значного поширення.

Історико-краєзнавчі музейні екскурсії покликані задовольняти духовні, естетичні та інформаційні потреби школярів, сприяючи розширенню їх кругозору, організації культурного дозвілля, відпочинку та спілкування. Краєзнавчі екскурсії є важливим засобом патріотичного виховання, однією з форм вивчення історії рідного краю, героїчного минулого його народу, традицій, розвитку культури та мистецтва. Отже, краєзнавчі екскурсії допомагають повноцінно виконувати освітню і виховну функції.

Примітки

1. Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстві (За матеріалами науково-краєзнавчої експедиції НСКУ на Житомирщину). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://history.org.ua\post.

2. Коток С. І. З досвіду позакласної краєзнавчої роботи у школі // Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність. Матеріали обласної науково-методичної конференції. Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2008. С. 127.

3. Личак І. С. Організація музейної справи в навчальному закладі. Біла Церква, 2013. С. 2.

4. Костриця М. Ю. Туристсько-краєзнавча робота в школі. Київ, 1985. С. 54.

5. Шипко А. Л. Система принципів виховання у туристсько-краєзнавчій діяльності учнів // Збірник наукових праць «Педагогічні науки». 2010. № 56. С. 199.

6. Силко Р. М. Особливості естетичного виховання студентів засобами музейної педагогіки // Народна освіта: Електронне наукове фахове видання. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www. narodnaosvita.kiev.ua.

7. Тидір Т. В., Чорней Л. В. Рекомендації щодо підготовки і проведення екскурсії по музею навчального закладу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: volovets-cprdt.at.ua\publ\shkilni_muzeji\rekomen.

8. Камбалова Я. М. Краєзнавча екскурсія як одна з форм вивчення історії рідного краю: організаційно-методичні аспекти // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін». Випуск 6. Харків, 2014. С. 117.

9. Географіка: географічний портал / / Шкільний краєзнавчий музей. [Електронний ресурс]. Режим доступу: geografica.net.ua.

10. Тидір Т. В., Чорней Л. В. Рекомендації щодо підготовки і проведення екскурсії по музею навчального закладу. [Електронний ресурс]. Режим доступу: volovets-cprdt.at.ua\publ\shkilni_muzeji\rekomen.

11. Студопедія. Класифікація екскурсій. Особливості підготовки музейної екскурсії. [Електронний ресурс]. Режим доступу: studopedia.org.

12. Бєлофастова Т. Ю. Педагогічні засади діяльності музею як соціально-культурного центру: автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.06. Київ, 2003. С. 18.

13. Там само. С. 19.

Размещено на Allbest.ru