Формування інформаційно-комунікаційної компетентності у процесі вивчення історії в контексті впровадження нового державного стандарту базової середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності у процесі вивчення історії в контексті впровадження нового державного стандарту базової середньої освіти

Ірина Шендерук, Євгена Кальватинська

м. Дунаївці

У статті проаналізовано ключові шляхи формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів на уроках історії в контексті впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти. Наведено приклади використання ІТ-технологій у процесі вивчення історії з метою підвищення якості історичної освіти.

Ключові слова: глобалізаційні процеси, Державний стандарт базової середньої освіти, громадянська та історична освітня галузь, інформаційно-комунікаційна компетентність, цифрова грамотність, медіалізація, медіакультура, візуалізація.

The article analyzes the key ways of forming information and communication competence of students in history lessons in the context of the implementation of the new State standard of basic secondary education. Examples of the use of IT technologies in the process of studying history in order to improve the quality of historical education are given.

Key words: globalization processes, State standard of basic secondary education, civic and historical educational branch, information and communication competence, digital literacy, mediaization, media culture, visualization.

Реформування освітньої галузі - це відповідь на запит суспільства, адже саме освіта забезпечує якість людського капіталу, який є основою економічного розвитку країни. В Україні проблема реформування освітньої галузі назрівала давно, і в нинішніх умовах інформаційного суспільства вона лише зростає. З огляду на запровадження карантинних обмежень, спричинених пандемією COVID-19, перед системою освіти постали нові виклики, пов'язані з забезпеченням неперервності освітнього процесу, спроможністю закладів усіх рівнів освіти забезпечити якість і сталість здобуття освіти в умовах карантинних обмежень, необхідністю розвитку дистанційної форми здобуття освіти. Усе це спонукає посилювати складові реформи галузі, пов'язані з діджиталізацією освітнього середовища.

Глобалізаційні процеси, євроінтеграція визначають вектори розвитку державної політики у сфері освіти, а сучасне реформування галузі вимагає узгодження змісту освіти з міжнародними вимо- гами¹. Про активний період модернізації сфери освіти на сучасному етапі свідчить прийняття нового Державного стандарту базової середньої освіти (для 5-9 класів) у грудні 2020 року, який містить вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів загальної середньої освіти відповідного рівня. Перелік ключових компетентностей, закладений у Державний стандарт,базується на «Рекомендаціях Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя». Згідно з Державним стандартом метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії².

Глобальні зміни у системі загальної середньої освіти, викликані прийняттям нових нормативних документів, вимагають нових підходів до організації освітнього процесу на сучасному етапі. У Державному стандарті базової середньої освіти наголошено на важливості компетентнісного підходу при визначенні вимог до обов'язкових результатів навчання. Однією із ключових компетентностей, визначених документом є інформаційно-комунікаційна, що передбачає здатність здобувачів освіти безпечно застосовувати інформаційно-комунікаційні засоби в навчанні та інших життєвих ситуаціях, дотримуючись принципів академічної доброчесності.

У цьому документі немає поділу на предмети, натомість є 9 освітніх галузей, що дає можливість розробникам навчальних програм втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет та комбінувати їх для інтеграції. Особливий акцент зроблено на тому, що формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів має відбуватися під час вивчення всіх предметів навчального плану, зокрема історії. Адже важливу роль в Державному стандарті відіграє громадянська та історична освітня галузь, метою якої є розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв'язків між ними, формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії і патріотизму³.

У сучасній методиці навчання історії особливої актуальності набуває висвітлення досвіду формування предметних компетентностейучнів, адже практичний аспект оволодіння знаннями, самостійність, розвиток творчого мислення, критична освіченість стають чи не найважливішими в процесі формування компетент- нісної особистості. На реалізацію цієї освітньої мети й спрямована інформаційно-комунікаційна компетентність.

Традиційно вважалося, що основне завдання освіти - надати учням визначений програмовими вимогами об'єм інформації з дисципліни, проконтролювати рівень його засвоєння та якість знань, умінь і навичок, сформованих у процесі навчання. Проте розвиток суспільства на сучасному етапі вимагає від людини не лише відтворювати отримані раніше знання, а й уміти вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно підбирати потрібні для власної діяльності вміння.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій - це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість учнів знайомляться з гаджетаминабагато раніше, ніж це їм може запропонувати навчальний заклад. Тому ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету.

Це - навіть, не твердження, а практично догма, якої вимагає час. Дослідник цієї проблеми О. Романчук вважає, що вчителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом масмедіа. Тому інформаційно-компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення⁴.

Згідно з Державним стандартом базової середньої освіти, в результаті формування інформаційно-комунікаційної компетентності під час навчання історії, здобувачі освіти набудуть умінь: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної інформації, її добору, перевірки, впорядкування і поширення; критично оцінювати, виявляти маніпуляції історичною та актуальною для суспільства інформацією у процесі аналізу електронних медіа; дотримуватися авторського права та етичних норм у роботі з інформацією та під час онлайнспілкування; створювати вербальні та візуальні (графіки, діаграми, фільми) повідомлення, мультимедійні презентації соціального та історичного змісту, поширювати їх; водночас критично ставитися до інформації з різних джерел та відповідально використовувати засоби масової інформації⁵.

Упровадження ІКТ на уроках історії ми розглядаємо як один з найбільш перспективних напрямків підвищення якості шкільної історичної освіти. Адже дистанційне навчання не тільки виявило «скелети у шафі» сучасної української школи, але й показало, що варто посилити вже зараз. Виникла проблема зниження рівня пізнавальної активності учнів, небажання працювати самостійно та й просто вчитися. Серед багатьох причин втрати учнями інтересу до знань можна назвати одноманітність уроків. Відсутність можливості повсякденного пошуку нової цінної інформації призводить до шаблонного виконання, а це руйнує та вбиває учнівський інтерес до навчання. Творчий підхід до проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність. Дослідниця Т. Омельчак вважає, що у наш час через стрімке збільшення обсягів інформації шкільні посібники з історії не можуть вмістити всі наявні відомості, тому дуже важливо сформувати та закріпити в учнів навички самостійно опрацьовувати і використовувати інформаційні джерела⁶.

Реалії інформаційно-освітнього простору спонукають вчителя історії залучати до своїх педагогічних методик універсальні дидактичні можливості інтернет-ресурсів, які спрямовуються на формування в учнів вміння працювати з історичною інформацією в процесі пошукової діяльності. Новітні інформаційні технології дають можливість підвищити ефективність уроку історії, створити такі умови, за яких усі учні залучаються до активної творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, вчаться співпрацювати, критично мислити, аналізувати, висловлювати й відстоювати власні думки та ідеї. «Робити вигляд, що гаджетів не існує, що це - ворожа річ для школи, безглуздо. Вони вже є частиною життя, тому їх треба робити частиною освітнього процесу, - вважає натхненник руху EdCampв Україні Олександр Елькін. - Якщо ми «гуглимо» інформацію про якісь незрозумілі нам речі, то навіщо забороняти робити це дітям? Навпаки, треба навчати їх правильно це робити»⁷.

Оскільки медіакультура міцно утвердилася в освітньому просторі, вчителю надається можливість підвищити якість уроку історії, використовуючи багатогранний світ Інтернету та ме- дійності. З цією метою він може використовувати комп'ютери, планшети, інтерактивні дошки, якщо ними оснащений навчальний кабінет та зручні сервіси для візуалізації навчальної інформації. Але не слід забувати, що заняття з історії - це не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Адже учень, зайшовши до всесвітньої «павутини», занурюється в нову реальність і може забути про первинну мету свого візиту. Тому учитель перш за все повинен навчити здобувачів освіти при використанні Інтернет-мережі зосереджуватися на основних цілях. Іншою проблемою може стати неякісний продукт, яким заповнено Інтернет-простір. Тому таким заняттям має передувати якісна та ретельна підготовка вчителя, який спершу сам повинен переглянути сайти, до яких він радить звертатися учням.

Застосування медійного простору на уроці історії повинно бути методичнообгрунтованим та дидактично продуманим - саме це зробить урок образним, наочним, цікавим, допоможе більш глибокому засвоєнню учнями навчального матеріалу. Уміле використання Інтернет-мережі позитивно впливає на поглиблення знань з історії, на формування інтересів і естетичних смаків, сприяє підвищенню якості знань, активізації дослідницької діяльності учнів, їх творчої активності.

З власного досвіду проведення таких уроків ми визначили такі результати використання засобів медіалізації в освітньому процесі:

• підвищення пізнавальної активності учнів;

• заняття з історії стають цікавими, практичними та доступними для учнів;

• покращується результативність опанування учнями ключових компетентностей;

• підвищення візуальної грамотності та культури;

• оптимізується сам процес, що дає можливість більше часу приділяти індивідуальній роботі з учнями.

У процесі формування інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів освіти сучасний вчитель повинен збагнути, що ІКТ - це не лише флешка з презентацією, а й сучасні освітні онлайн-сервіси, навчальні платформи, хмарні мультимедійні технології, за допомогою яких можна візуалізувати навчальний матеріал. За даними дослідників мозку потрібно ^ХА секунди, щоб обробити символ, людина пам'ятає 80% того, що бачить.

Сьогодні існує доволі широкий спектр форм візуалізації навчального матеріалу. Наведемо приклад лише деяких електронних:

• комп'ютерні презентації;

• флеш анімації;

• відео / аудіо матеріали;

• зображення;

• діаграми;

• схеми;

• графіки;

• інтелект-карти⁸.

Освітні ресурси нового покоління дозволяють на якісно новому рівні викладати історію, використовуючи найрізноманітніші методи і технології. Це перш за все можливість для вчителя мати під рукою величезну кількість ілюстративного матеріалу, а головне дуже швидкий доступ до нього, можливість готувати ресурси, що містять необхідний матеріал, створювати самостійно тести для перевірки засвоєного матеріалу тощо.

Отже, розглянемо безкоштовні онлайн-платформи та сервіси, що стануть у нагоді в умовах очної, змішаної та дистанційної форм навчання:

1. MozaBook- інтерактивне програмне забезпечення для педагогів. Платформа пропонує електронні підручники, цифрові уроки, 3В-презентації. Безкоштовна версія дозволяє продемонструвати 5 3Б-моделей впродовж тижня. Цей ресурс урізноманітнює інструментарій уроків історії за рахунок численних ілю- страційних, анімаційних і творчих презентаційних можливостей; учні із задоволенням подорожують давніми містами. Видовищні інтерактивні елементи і вбудовані додатки, призначені для розвитку навичок, ілюстрування, пробуджують зацікавленість учнів і допомагають в більш легкому засвоєнні навчального матеріалу⁹.

2. Powtoon- хмарне анімаційне програмне забезпечення для створення анімованих презентацій та анімаційних відеороликів. Пропонуються шаблони для створення роликів. Можна додавати персонажа, текст, відео, зображення, музику чи озвучку¹⁰. З 2021 р. тривалість безкоштовного ролика - до 5 хв. Готову роботу можна експортували у вигляді покликання або поширити на своєму YouTube.

Наприклад, тему «Літописці української історії» ми представили у вигляді відеоролика: https://www.youtube.com/watch?v=wMpUR7FbxF0

3. Coggle.it- інтерфейс для створення ментальних карт. Є можливість додавати зображення, відео, текст, пропонують індивідуальні колірні схеми¹¹. Створені карти можна використовувати онлайн або експортувати у форматах PDF, PNG.

Ментальна карта «Рух опору в Україні»>https://embed.coggle.it/ diagram/W68wh1uwS383PINm/f9b4e30e7ab3b283aa31e2c08540a 0a971b2584164594a6ddc1abb5dbc8e0189 Ментальна карта «<УПА»>https://coggle.it/diagram/XrhEE DpyYr_66rqD/t/%D1%83%D0%BF%D0%B0/d4d18b696499993acc f9aaabb73f69cd723b6e1990e2a73316941e10b59681a8

4. Canva- платформа графічного дизайну, що дозволяє створювати плакати, листівки, графіки, діаграми, брошури, візитівки тощо. Нам доступні для користування тисячі шаблонів. Ми можемо легко вставляти значки, фігури, зображення, відео, звук, використовувати різні шрифти. Є можливість працювати у групі. Готові роботи можна експортувати у форматах PDF, PNG¹².

Презентація «Україна в системі міжнародних

відносин (1991-2013)»https://www.canva.com/design/ DAEaD7DhYbs/V_5q eAbqo4cWrnP1FRGY

Зразок плакатуhttps://www.canva.com/design/AEWONQ wrbY/btr6ZAfjAEm1WIdwd9MGDQ/view?utm_content= DAEWONQwrbY&utm_campaign=designshare&utm_ medium=link&utm_source=sharebutton

5. Genial.ly - єдина платформа для всіх видів інтерактивного контенту. За допомогою платформи можна створити презентації та відеопрезентації, графіки, лінії часу, різноманітні ігри, посібники, інфографіку, досьє та звіти. Genial.ly пропонує сотні доступних для редагування шаблонів, є можливість додавати зображення, музику чи озвучку(записати одразу під час створення), графіки і діаграми, фігури, інтерактивні кнопки, змінювати шрифти, кольори¹³. Готову роботу можна надіслати на електронну адресу, поширити покликання у соцмережах, надіслати у GoogleClassroomчи MicrosoftTeams.

Плакат «Народний рух України за перебудову» https://view.genial.ly/6060910c6bd9330d1ecc5d9c/ interactive-content-narodnij-ruh-ukrayini-za-perebudovu

Інтерактивна газета ««Передумови Другої світової війни» https://view.genial.ly/5e5d6db075efBe0fc157f694/ guide-peredden-drugoyi-svitovoyi-vijni Відеопрезентація «Дослідники історії України» https://view.genial.ly/5eB4b6e159ee3c0df4ed49b9/ video-presentation-hto-zapochatkuvav-naukovi- doslidzhennya-istoriyi-ukrayini

Власний досвід роботи свідчить, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час викладання історії значно підвищує інтерес до предмета та розширює можливості творчої співпраці вчителя і учнів. Перевіривши на практиці ефективність використання традиційних і нетрадиційних методів навчання, нових інтерактивних форм роботи з учнями, вважаємо, що застосування засобів візуалізації навчального матеріалу дозволяє провести урок на якісно новому рівні, враховувати психологічні та вікові особливості дітей, розвивати логічне мислення, навички пошуку інформації, групової роботи та формувати ключові компетентності здобувачів освіти.

Отже, формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів у процесі навчання історії включає уміння використовувати цифрові технології для пошуку, впорядкування та поширення історичної інформації, критичне ставлення до різних джерел інформації, сукупність соціальних норм поведінки людей в інформаційному середовищі XXI століття. Ця ключова компетентність дозволяє людині бути успішною в сучасному інформаційному суспільстві та приймати усвідомлені рішення на основі отриманої інформації.

Примітки

інформаційно комунікаційна компетентність учень історія

1. Горак В.В. Теоретичні аспекти реформування освітньої галузі України в умовах глобазізації. 2018. URL: https://journals. indexcopernicus.com/ api/file/viewByFileId/ 703412.pdf(дата звернення: 23.05.2021)

2. Державний стандарт базової середньої освіти. Кабінет Міністрів України. 30 вересня 2020 р. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/ zagalna-serednya-osvita/derzhavni-standarti(дата звернення: 20.05.2021)

3. Там само.

4. Романчук О. В. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів на уроках історії та правознавства. URL: http://metodportal.com/node/72790(дата звернення: 23.05.2021)

5. Державний стандарт базової середньої освіти.

6. Омельчак Т. Формування інформаційної компетентності учнів на уроках історії // Проблеми дидактики історії. 2017. Вип. 8. С. 159170. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prdist_2017_8_16 (дата звернення: 30.05.2021)

7. EdCampUkraine у медіа. URL: https://www.edcamp.org.ua/inmedia(дата звернення: 28.05.2021)

8. Візуалізація навчальної інформадії.URL: http: / / phys.ippo.kubg.edu.ua/?page_id=662 (дата звернення: 30.05.2021)

9. Інтерактивне освітнє програмне забезпечення mozaBook. URL: https: / / www.mozaweb.com/uk/ mozabook(дата звернення: 31.05.2021)

10. Платформа Powtoon. URL: https://www.powtoon.com/(дата звернення: 31.05.2021).

11. Сервіс Coggle.it. URL: https://coggle.it/(дата звернення: 31.05.2021)

12. Платформа графічного дизайну Canva. URL: https://www.canva. com/uk_ua/ (дата звернення: 31.05.2021).

13. Платформа Genial.ly. URL: https://www.genial.ly/(дата звернення: 31.05.2021).

Размещено на Allbest.ru