Музей історії університету як освітній простір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Музей історії університету як освітній простір

Ірина Паур

м. Кам'янець-Подільський

Анотація

У статті розглядається Музей історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка як освітній простір. Увагу закцентовано на сприятливе середовище музею для професійної адаптації першокурсників університету. Проаналізовано можливості формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти художніх спеціальностей у просторі музею, зокрема під час вивчення дисципліни «Основи музейної справи» та проходження навчальної музейної практики на базі Музею історії.

Ключові слова: Музей історії університету, здобувачі вищої освіти, музейна педагогіка, навчальна музейна практика, фокус-група.

Анотація

Паур І. Основи музейної справи: навчально-методичний посібник для організації самостійної роботи здобувачів вищої освіти спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Кам'янець-Подільський: Видавець Панькова А. С. 2021. С. 68-77. Паур І. Навчальна музейна практика: навчально- методичний посібник для організації самостійної роботи здобу- вачів вищої освіти спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Кам'янець-Подільський: Видавець Панькова А. С. 2021. 136 с.

В статье рассматривается Музей истории Каменец-Подольс- кого национального университета имени Ивана Огиенко как образовательное пространство. Внимание акцентировано на положительной среде музея для профессиональной адаптации первокурсников университета. Проанализированы возможности формирования профессиональных компетентностей студентов художественных специальностей в пространстве музея, в частности при изучении дисциплины «Основы музейного дела» и во время прохождения практики на базе Музея истории.

Ключевые слова: Музей истории университета, студенты, музейная педагогика, учебная музейная практика, фокус группа.

На усіх етапах історичного розвитку українського суспільства інтелектуальний, духовний, творчий розвиток особистості забезпечували університети, а університетські музеї ставали їх культурно-освітніми центрами. У вересні 2020 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти», який визначає статус музеїв закладів вищої освіти, захищає права їх працівників і створює умови для належного захисту музейних колекцій та розвитку музейної справи, а також уніфікує термінологію в Законах України «Про вищу освіту» та «Про музеї та музейну справу»1. З прийняттям закону заклади освіти отримали можливість планувати розвиток своїх музеїв, перетворювати їх на візитівки та успішний освітній і публічний простір, як це відбувається скрізь у світі.

Окремі аспекти зазначеної проблеми розглядалися у працях сучасних українських науковців: місце університету і його музею в культурному просторі міста у праці С. Муравської2, вивчення ефектів музейно-педагогічної підготовки бакалаврів розкрито в розвідках О. Бондарець (у процесі аналізу освітніх моделей музею та специфіки освітньої діяльності), І. Мельничука (під час вивчення особливостей фахової підготовки майбутніх учителів природничих дисциплін), Ю. Павленко (у ході вивчення музейно- педагогічної складової у структурі підготовки майбутніх учителів початкової школи), Ф. Рябчикової (у процесі дослідження особливостей становлення музейної педагогіки як наукової дисципліни), музейна педагогіка у системі підготовки бакалаврів на рівні педагогічного коледжу - О. Караманов, О. Сурмач, А. Шухалович3. Однак, кожен з авторів розглядав музейний простір, спираючись на власний досвід музейно-педагогічної діяльності.

Музей історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (далі - Музей історії університету) було урочисто відкрито 24 лютого 1971 р. під час святкування 50-річ- чя з дня заснування закладу. Створенню музею передувало накопичення значної кількості історичних фактів, документів, різноманітних видань, рукописів, фотосвітлин, пов'язаних з його історією, що потребували систематизації та подальшого вивчення4. Сьогодні Музей історії університету є невід'ємною складовою у системі освітньої, наукової та виховної роботи закладу освіти. В першу чергу слід відмітити вплив музейного середовища на професійну адаптацію першокурсників. Зокрема, у перші дні освітнього процесу для студентів перших курсів на базі музею проводиться лекція-екскурсія - «Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка: перші сто років поступу». Споглядаючи стенди («Кам'янець-Подільський державний український університет» (1918-1920), «Кам'янець-Подільський інститут народної освіти» (1921-1930), «Кам'янець-Подільський інститут соціального виховання» (1930-1933), «Кам'янець-Подільський педагогічний інститут» (1933-1935), «Кам'янець-Подільський учительський інститут» (1939-1948), «Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут» (1948-1997), «Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет» (1997-2003), «Кам'янець- Подільський державний університет» (2003-2008), «Кам'янець- Подільський національний університет імені Івана Огієнка» (2008-2018), «Культурне життя університету», «Спортивне життя», «Ректорський корпус», «Технічні засоби навчання»)5 й експонати, що відображають історію закладу освіти, першокурсники усвідомлюють особливості обраної професії та університету, в якому будуть навчатися.

У програмі підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 023 Образотворче мистецтво декоративне мистецтво, реставрація передбачено вивчення дисципліни «Основи музейної справи». Одна з тем курсу - «Музей як освітній простір», передбачає ознайомлення здобувачів вищої освіти з поняттям музейної педагогіки, STEAM-освіти у просторі музею, загальними характеристиками та формами культурно-освітньої діяльності сучасного музею. На практичному занятті передбачено розгляд теорій навчання Г. Ґарднера, Дж. Гейна, А. Маслоу, Д. Колба. Для розуміння практичного втілення зазначених теорій у просторі музею, студентам пропонується визначити власні домінантні здібності відповідно до характеристики типів Девіда Колба та описати методику втілення одного із стилів навчання автора в експозицію Музею історії. Як метод Д. Колба можна застосувати в музеї описано в книзі нідерландських авторів Е. Гохстрат і А. Гейн «Теорія навчання Девіда Колба в музеї: Мрійник, Мислитель, Прагматик, Діяч». Автори книги адаптували складну теорію Колба до рівня щоденної музейної практики та додали практичні поради музейним працівникам, реставраторам і педагогам щодо розроблення експозицій та програм з урахуванням різних стилів навчання і вподобань6. освітній музей компетентність професійний

Помітне місце в системі підготовки фахівців художніх спеціальностей у закладах вищої освіти займає навчальна музейна практика. Вона є складовою частиною освітнього процесу та поглиблює набуті знання з дисципліни «Основи музейної справи». Предметом практичної підготовки є основи музеєзнавства (музейної справи), структура й форми роботи різних відділів музею, а також принципи й правила оформлення виставок і експозицій.

Керівник практики від Музею історії університету проводять зі здобувачами вищої освіти бесіду щодо історії музею, етапів його розвитку, досягнень та сучасного стану функціонування. Знайомить з правилами роботи у музеї, проводить ознайомчу екскурсію з базою практики, її структурою, діючою системою управління та функціонування. Також учасники освітнього процесу знайомляться з поняттями: музейний предмет, музейний фонд, музейна колекція, музейне зібрання; концепцією комплектування фондів, етапами обліку, експертизою цінності музейних експонатів, методами каталогізації музейних предметів, основними видами обладнання фондосховища та особливостями зберігання музейних предметів у фондах та експозиції.

Навички й уміння для самостійного розв'язання виробничих, наукових та організаційних цілей у музейній установі передбачають індивідуальні завдання. Їх виконання дозволяє активізувати діяльність студентів, розширити їхній світогляд, підвищити ініціативність і цілеспрямованість під час проходження практики. У Музеї історії університету учасники освітнього процесу отримують такі завдання індивідуального характеру:

Здійснити облік музейних фондів: реєстрація музейних предметів у книзі надходжень основного фонду (або книзі надходжень науково-допоміжного фонду, книзі тимчасового зберігання), інвентарній книзі (або спеціальній інвентарній книзі), оформлення науково уніфікованого паспорту на музейний предмет. Це завдання передбачає набуття практичних навичок з обліку музейних експонатів.

Розробити Тематико-експозиційний план до визначеної керівником практики експозиції. Учасники освітнього процесу визначають методи побудови експозицій музею бази практики та аналізують етапи створення музейної експозиції: проєк- тування, розробка тематико-експозиційного плану, підбір експонатів із фондосховища, складання пояснювальних текстів, монтаж і компанування стендів, відкриття та фіксування експозиції. Визначають експозиційні прийоми. Передбачається розробка Тематико-експозиційного плану на одну із експозицій бази практики. У ньому надається опис експозиції, визначається її мета та завдання, характеризуються її зміст, теми, підтеми, розділи, а також визначаються музейні комплекси, групи пам'яток і експонати з інвентарними відомостями про них та дані про їхнє місцезнаходження в експозиції. Завершується Тематично-експозиційний план примітками, що містять додаткові відомості та пояснення.

Підготувати презентацію на тему: «Інтерактивна музейна експозиція». Практикантам пропонується розробити презентацію, в якій вони повинні запропонувати власні моделі запровадження інтерактиву в експозиційний простір музею.

Під час виконання колективного завдання студентам-прак- тикантам пропонується заповнити музейну анкету, в якій вказати свої враження щодо експозицій Музею історії університету.

Зразок музейної анкети

Особисті дані:

Стать

Вік

Місце проживання

Скільки осіб відвідали музей разом з Вами?

Яка причина Ваших відвідин (Особлива експозиція, заради естетичного задоволення, інша причина)?...

Запитання про музей

Чи задоволені Ви прийомом у музеї? (Так, дуже, посередньо, не зовсім).

Як Ви оцінюєте музей? Дайте оцінку в балах від 1 до 10.

Що Ви думаєте про маршрут експозицією та вказівники в музеї? (Все можна легко знайти; мені було важко слідкувати за маршрутом; дуже важко було зорієнтуватися).

Чи Ваші відвідини музею залишають у Вас приємні спогади? (Так; ні; ще не знаю).

Що було для Вас найнесподіванішим?

Чи музей надає достатньо інформації про експонати? (Так, дуже добре; достатньо інформації; я не знаю; ні, мало інформації).

Який, на Вашу думку, рівень якості подання інформації?

Чи задовольнив Вас асортимент музейної крамниці? Чи Вам чогось бракувало?

* Якщо Ви хочете отримувати наші новини, то вкажіть Ваше ім'я та прізвище, адресу та електронну пошту.

Далі за допомогою методу «фокус-група» (метод збирання інформації найрізноманітніших тематик, сфокусоване групове інтерв'ю, спрямоване на виявлення в учасників їхнього суб'єктивного сприйняття будь-яких предметів чи явищ реальності під час дискусії) вони повинні оцінити переваги та недоліки визначеної музейної експозиції. Даний метод є одним з найбільш ефективних для швидкого отримання правдивої інформації про найрізноманітніші предмети або явища навколишнього світу.

Оцінювання експозиції відбувається за такою схемою:

У співбесіді беруть участь усі студенти-практиканти.

Учасники попередньо переглядають та аналізують зміст визначеної експозиції.

Студенти заповнюють музейну анкету.

Учасники анкетування у формі співбесіди діляться враженнями від експозиції за визначеними пунктами.

У співбесіді в ролі модератора - керівник практики.

Важливо, щоб усі почували себе комфортно та легко могли ділитися думками. Дуже важливо звертати увагу на невербальні сигнали: в групі завжди є особи, що багато говорять або сором'язливі. Невелика дискусія може позитивно вплинути на співбесіду, однак головне щоб учасники давали власну оцінку експозиції. Надто гарячі дискусії варто дипломатично зупиняти. На основі аналізу музейних анкет та співбесіди практиканти формують звіт.

Окрасою Музею історії університету стали роботи випускників кафедри образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації творів мистецтва, зокрема С. Пекний розробив дизайн-проєкт експозицій музею, вітражі на вікна виготовив Р. Дмитрук, портрет Івана Огієнка в образі Митрополита Іларіона написала О. Шпак. Студентки Д. Корній і Н. Банар під час фахової музейної практики розробили дизайн-проєкт стенду «Університет пишається своїми героями», буклет «Музеї Кам'янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка», листівку «Музейний експонат», етикетаж до музейних експонатів.

Отже, Музей історії університету є важливим освітнім, науковим та культурним осередком Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, тут щорічно проводяться групові та індивідуальні екскурсій для студентів та гостей університету, консультації для науковців, які досліджують історію закладу. Він є базою практики для студентів спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація . У ньому проводяться різноманітні заходи освітнього та виховного характеру, що сприяють розвитку фахових компетентностей та популяризації наукових, культурних, спортивних досягнень науково-педагогічних, педагогічних працівників і здобу- вачів вищої освіти університету та його кращих традицій.

Примітки

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти: Закон України від 02 вересня 2020.

2. Муравська С. Університет і його музеї: місце в культурному і туристичному просторі міста // Місто: історія, культура, суспільство. 2017. № 1(3). С. 110-122.

3. Караманов О., Сурмач О., Шухалович А. Музейна педагогіка в системі підготовки бакалаврів: можливості педагогічного коледжу // Український педагогічний журнал. 2020. № 1. С. 100-107.

4. Копилов С., Паур І. Музей історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: виховання любові до ALMA MATER / / Освіта, наука і культура на Поділлі. Зб. наук. праць. Кам'янець-Подільський: Абетка, 2018. Т. 25. С. 171.

Размещено на Allbest.ru