Інформаційно-комунікаційні технології як засіб підвищення професійної майстерності студентів-правників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційно-комунікаційні технології як засіб підвищення професійної майстерності студентів-правників

Романів Христина Богданівна кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ

Професіоналізм формується в першу чергу через освіту, тому професійний юрист - це утвердження себе в галузі права через знання та майстерність. Аналіз літератури показав, що значення інформаційно-комунікаційних технологій як інструменту пізнання права можна розкрити через встановлення етапів формування професійної майстерності студента-юриста, зокрема: 1) підготовка, отримання, збір та обмін правової інформації у процесі навчання; 2) розширення діапазону пізнавальної діяльності; 3) формування правових знань, їх збереження; 4) утворення правового мислення у студента-правника; 5) формування моральних та правових ідеалів у майбутнього юриста; 6) виникнення дослідницьких та практичних умінь та навиків.

Ключові слова: інформаційно-комунікаційні технології; правова освіта; правосвідомість; компетентність; правова інформація, правові знання.

РОМАНИВ КРИСТИНА

кандидат юридических наук, доцент кафедры гражданско-правовых дисциплин Львовского государственного университета внутренних дел

ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ КАК СРЕДСТВО ПОВЫШЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО МАСТЕРСТВА СТУДЕНТОВ-ЮРИСТОВ

Ключевые слова: информационно-коммуникационные технологии; образовательный процесс; познавательная деятельность; профессиональное мастерство; правовая информация; правовые знания.

ROMANIV KHRYSTYNA

PhD in Law, Associate Professor of the Department of Civil Law Courses Lviv State University of Internal Affairs

INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES AS A MEANS TO INCREASE THE PROFESSIONAL SKILLS OF LAW STUDENTS

інформаційний комунікаційний право студент юрист

Сучасна юридична діяльність нерозривно пов'язана з ІКТ, а тому інформаційна культура, як складова професійної правосвідомості студента-правника є не менш актуальною, адже фахівець-юрист нового покоління має ефективно застосовувати отримані знання, впливати на розвиток демократичної, правової держави і громадянського суспільства.

ІКТ сприяє утворенню єдиного європейського освітянського простору та фаховому зростанню майбутніх юристів. Окрім того, прискорення темпів створення і поширення інформації дозволяє розширювати правнику-студенту свій інтелектуальний потенціал.

Адже, у своїй професійній діяльності юрист зіштовхується з опрацюванням великих обсягів правової інформації, яка пов'язана з різними юридичними фактами, правопорушеннями та їх подоланням, різноманітними правовідносинами і правопорядком.

Для оперативного вирішення правових ситуацій юрист повинен застосовувати ІКТ, які мають допомогти систематизувати та забезпечити швидкий доступ до правової інформації. Відповідно, на сьогодні, важливо навчити студента-правника не лише базовим правовим знанням, але й вмінню оперативно реагувати та находити вирішення різноманітних правових ситуацій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування професійної майстерності студен- та-правника за допомогою ІКТ у науковій літературі не розроблялася. Однак, окремі автори розкриваючи таке питання, як: використання ІКТ в освіті, зокрема у правовій, наближені до обраної нами теми. До таких дослідників відносимо: Б.С. Гершунского, Р.С. Гуревич, В.А. Зелінську, М.Ю. Кадемію, М.М. Козер, В.А. Луппу, Н.І. Логінову, С.І. Нетьосо-ва, Н.Г. Русіну, І.М. Савченко, О.С. Федорчук, М.І. Шермана, С.В. Шийку, О.В. Шмирова та ін.

Мета статті. Розкриття значення ІКТ як інструменту пізнання права через встановлення етапів формування професійної майстерності студента-правника.

Результати дослідження

На сьогодні, ми можемо стверджувати, що роль права і значення правових знань в українському суспільстві змінилася докорінно. Якщо раніше право було лише засобом за допомогою якого державі вдавалося контролювати людей, то тепер право, набуваючи практичного значення для кожного з нас, веде до правової держави та громадянського суспільства. Такий перехід неможливий без формування у майбутніх спеціалістів відповідних правових знань. Саме тому, тематика статті стосується не професійної майстерності вже сформованого юриста, а студента нової генерації, який би сприяв нормальному функціонуванню держави і гарантував захист прав людини і громадянина.

Щоб осягнути великий обсяг знань про право, правові явища, правові норми, їх усвідомити, проаналізувати, зрозуміти та освоїти, необхідні дієві методи. Від їх кількісної та якісної характеристики залежить процес передачі, накопичення та засвоєння правових знань. Правовий потенціал та правова підготовка, які є основою професійності формуються через уміння наочно використовувати правові знання. Все це, як і наочність правових знань здатні забезпечити інформаційно-комунікаційні технології.

Інформаційно-комунікаційні технології, що використовуються у навчальному процесі сприймаються як один з інструментів пізнання права, набуття правових умінь і навичок, вдосконалення професійної майстерності. Професійне навчання повинне будуватися не лише на професійності викладачів, комунікації студента з викладачем, відповідному методологічному забезпеченню, сумлінному ставленню студентів до навчання, відповідному обсягу правових знань, що становлять основу теоретичного матеріалу, але й на уміннях і навичках, пов'язаних з використання інформаційно-комунікаційних технологій, що є необхідною складовою професійної діяльності юриста.

Отже, однією з актуальних проблем інформатизації юридичної освіти є формування навичок застосування ІКТ для професійної діяльності, що є важливою складовою правосвідомості майбутніх правознавців. Інформаційно-комунікаційні технології, які використовуються у навчальному процесі, сприймаються як один з інструментів пізнання навколишнього світу, набуття умінь і навичок вдосконалення професійної майстерності. [4, с. 162]. Таку професійну майстерність не можливо вивчити, адже це довготривалий процес, який досягається через набуття знань та діяльності на основі досвіду та рефлексії. [1, с. 70].

Виходячи з вище зазначеного, вважаємо, що значення інформаційно-комунікаційної технології як інструменту пізнання права можна розкрити через встановлення етапів формування професійної майстерності студента-юриста, зокрема:

1) Підготовка, отримання, збір та обмін правової інформації у процесі навчання. На даному етапі мовиться про отримання інформації від педагогічного складу вищого навчального закладу. На сьогодні, вважається найбільш ефективним засвоєнням інформації на лекційних заняттях за допомогою ІКТ - мультимедія, в якій об'єднуються різні засоби подання та засвоєння інформації, зокрема: текст, звук, відеозображення, графіка, моделювання, віде-оролики тощо.

Аудиторії, які оснащені інтерактивними дошками проведення лекційних і практичних занять є значно ефективнішими і це дозволяє стверджувати про виконання педагогами таких навчальних завдань, як: краще засвоєння навчального матеріалу через візуа-лізацію та озвучення демонстраційного матеріалу; підсилення мотивації навчання, адже студент може брати участь в обговоренні викладеного матеріалу; розвиток комунікативного зв'язку між студентом та викладачем; вищий рівень запам'ятованості через уміння виділити головне від другорядного; краще уміння застосовувати матеріал у подальшій практичній діяльності через демонстрацію його наочності.

Також впровадження ІКТ не лише зруйнувало границі відстані і часу, але й спростило систему обміну інформацією. Обміну правовою інформацією сприяють засоби комунікації, до яких відносяться: електронна пошта, форуми, чати та інші загальнодоступні, навчальні, професійно-орієнтовні мережі зв'язку. Вони сприяють обміну даними та надають такі можливості: доступ до різноманітних джерел правової інформації; оперативна передача правової інформації не в залежності від її виду, об'єму та відстані передачі; запит інформації з будь-якого питання; швидкий інтерактивний зворотний зв'язок між комунікуючими; організація спільних телекомунікаційних проектів на різну правову тематику формуючи групи за різними інтересами. На сьогодні студент- правник має змогу засвоювати навчальний матеріал не лише знаходячись безпосередньо в аудиторії, але й має змогу бути слухачем лекційних, практичних занять, брати участь у різних обговореннях, конференціях онлайн. Зокрема, практика відеоконференцій дозволить у майбутньому студенту-правнику розумітися в особливостях їх проведення і це допоможе йому у його професійній діяльності, адже вже зараз законодавчо закріплена можливість проведення судового процесу у засіданні у режимі відеоконферен-ції.

2) Розширення діапазону пізнавальної діяльності. На цьому етапі неможливо оминути увагою використання мережі Інтернет, завдяки якому сучасні студенти-правники розширюють свої правові знання самостійно. Пізнавальна діяльність студента- правника здійснюється через самостійний пошук правової інформації. Інтернет має великі переваги у разі необхідності оперативно віднайти найсвіжішу інформацію, змінімізувати витрати часу й засобів на її пошук. Також переваги Інтернету полягають у тому, що він зручний, простий, швидкий та сприяє обміну інформацією у будь-який час.

Інтернет сприяє ефективному та своєчасному вивченню законів, ознайомлення з історією прийняття та зміни нормативно-правових актів локального, регіонального, державного чи навіть міжнародного плану. Окрім того, завдяки мережі Інтернет студент- правник може ознайомитися з діяльністю, складом, режимом роботи тощо органів державної влади маючи доступ до їхніх офіційних сайтів (наприклад, офіційний веб-сайт Верховного Суду України: https:// supreme.court.gov.ua чи Вищої ради правосуддя: http://www.vru.gov.ua), з особливостями роботи адвокатських компаній та юридичних фірм; завантажити для покращення роботи програмні забезпечення для юристів і юридичні книги або ознайомитися з ними онлайн тощо.

Отже, можливості Інтернету дозволяють отримувати оперативну інформацію з офіційних сайтів органів державної влади, електронних бібліотек і інших освітніх ресурсів, що забезпечує студента знаннями щодо щойно прийнятих нормативно-правових актів, а також іншої необхідної інформації, яка допомагає у пізнанні права. З допомогою мережі Інтернет студенти-правознавці можуть оперативно отримувати копії законів і зміни до них, здійснюють пересилку і прийняття документів. Різні пошукові системи, нормативні бази даних, які існують в мережі Інтер-нет студенти використовують для підготовки до занять. Це підвищує інтерес до правових дисциплін, що вивчаються і мотивацію навчання, розширює діапазон пізнавальної діяльності.

Інтернет-технології у процесі їх застосування дають змогу організувати самостійну роботу у навчанні студентів, індивідуальну підтримку викладачами навчальної діяльності майбутніх правознавців. Тому, у навчальному процесі для студентів-право- знавців першочерговим завданням є вміння працювати з електронними документами, адже професіоналізм та правова культура юриста визначається умінням працювати з текстами правових актів.

Варто згадати, в даному контексті, такі два найбільш важливих інтернет-ресурси для студента-прав-ника: http://www.rada.gov.ua (Сайт Верховної Ради України з доступом до нормативно-правової бази України); http://kno.rada.gov.ua (Сайт комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій).

Неможливо оминути й такі пошукові системи як: Законодавство України, ЛІГА-ЗАКОН, Експерт- юрист тощо, які використовуються не лише студен-тами-правниками, але й викладацьким складом, професійними юристами, науковцями, аспірантами тощо. Знання у їх ефективному використанні є обов'язковими при подальшій професійній діяльності студента-правника. Найбільш відомою правовою інформаційно-пошуковою системою є ЛІГА:ЗАКОН яка виступає засобом комп'ютерної підтримки навчання правових дисциплін та призначена не тільки для студентів, але й професійних юристів. Це інфор-маційо-пошукова система має на меті максимально оперативно та доступно надати доступ користувачеві до систематизованих актуальних матеріалів правового і ділового характеру.

Також пошуку правової інформації студентам- правникам значно допомагають віртуальні бібліотеки, які своїми можливостями нічим не поступаються традиційним бібліотекам. Так, використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки. Віртуальні бібліотеки можуть забезпечити студенту-правнику: доступ до бібліотеки у зручний час не в залежності від робочого дня та часу, безпосередньо перебуваючи вдома чи на роботі, маючи лише при собі комп'ютер; доступ до каталогів бібліотеки та бібліотечного фонду за допомогою електронного пошуку; формування переліку замовлень; відсутність обмежень у кількості використання видань; можливість ознайомлення з книгами, журналами, газетами та ін. в електронному варіанті (прикладом віртуальної бібілотеки є Національна бібліотека України імені В. Г Вернадського, Київ: http://www. nbuv.gov.ua).

У цьому контексті слід не забувати про офіційні сайти періодичних правових видань, які також містять архіви своїх видань в електронному варіанті (наприклад, Науковий вісник публічного та приватного права: http://www.nvppp.in.ua; Прикарпатський юридичний вісник: www.pjv.nuoua.od.ua).

3) Формування правових знань, їх збереження. Правові знання, вміння, навички, переконання надалі мають вплив на всю правову діяльність майбутнього юриста, на цілі цієї діяльності та на правову установку юриста. Це система знань, які згодом перетворюються на професійні та отримані внаслідок правової освіти і правового виховання формують правове мислення, вміння оперувати, використовувати, переробляти правову інформацію. Окрім того, надалі вони виражаються у поведінкових елементах, трансформуються у відповідні переконання, професійні звички, навики тощо. Саме тому, так важливо щоб ці правові знання були якісно і доступно подані до студента-правника. І це можливе лише із застосуванням ІКТ у правовій освіті.

4) Утворення правового мислення у студента- правника. Правове мислення стимулюють моделюючі програми, які дають змогу створювати в навчанні правові ситуації, що в майбутньому доведеться вирішувати правознавцю. За допомогою таких програм проводять віртуальне засідання суду, на яких студенти набувають навичок ухвалення самостійного рішення. Також використовуються програми створення фоторобота злочинця, кваліфікації злочинів. У процесі пошуку правового рішення майбутні правознавці дискутують, обмінюються думками - усе це сприяє розширенню зв'язків між студентами. [2, с. 76-77].

Правовому мисленню також сприяє намагання студента-правника надати правову оцінку судовим справам, які він може переглянути у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Єдиний державний реєстр має онлайн доступ до судових рішень Верховного Суду України, апеляційних та місцевих судів. Окрім того, вплив ІКТ на правову систему проявився у створенні і інших реєстрів, зокрема: Єдиний реєстр адвокатів України, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, Єдиний реєстр громадських формувань тощо. Такі реєстри мають переваги у наступному: надають максимально доступну інформацію, яка стосується цього реєстру; зручний і зрозумілий пошук документів; можливість ознайомитися з судовими справами, даними про адвокатів чи інформацією про створення, вид діяльності юридичних осіб тощо. Такі спеціальні реєстри спрощують роботу майбутнього юриста, забезпечують швидким доступом до інформації без необхідних звернень у відповідні державні структури. Тому, для студента-правника важливо вміти користуватись даним видом ІКТ, який є надзвичайно актуальним для його майбутньої професії.

5) Формування моральних та правових ідеалів у майбутнього юриста. Використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє розвитку морально-психологічних якостей студента-правника, що проявляється у набутті навичок організувати свою пізнавальну діяльність; бажанні удосконалювати себе та свою професійну майстерність; знаходити оптимальні варіанти виходу з різних правових та неправових ситуацій; умінні самостійно й оптимально приймати правові рішення; вмінні комуніку- вати та находити нові зв'язки комунікації; знаходити групи за професійними інтересами тощо.

Важливе місце у формуванні моральних та правових ідеалів серед ІКТ посідають відеоматеріали. Мова йде про навчальні фільми, що поєднують в собі візуальну, аудіальну та контентну складові та виступають як такі, що закладають основу самостійного чи додаткового дидактичного прийому, який серйозно конкурує з іншими (лекції, читання текстів). Юридичні фільми (художні фільми про право та правни-ків) можна розглядати як навчальний матеріал, який використовується у навчальному процесі підготовки юристів, їхнього освоєння «юридичної матерії». Такі фільми є матеріалом для осмислення, пізнання, вивчення, що має потенціал плюралістичної інтерпретації, глибокого психологічного, педагогічного впливу. Часто ґрунтуючись на реальних подіях, моделюючи певні реальні ситуації (диспозитивність дискреційних повноважень, професійна деформація, етичні дилеми) ці фільми яскраво, творчо, демонструють проблеми, з якими можуть мати справу юристи. [3, с. 191-192].

6) Виникнення дослідницьких та практичних умінь та навиків. Дослідницькі та практичні уміння та навики майбутніх фахівців у галузі права полягають у застосування інформаційно-комунікаційних технологій під час:

- подальшого самовдосконалення професійної майстерності, що полягає у вмінні знайти нову, необхідну правову інформацію або створити відповідні бази даних для систематизації уже набутих знань;

- юридичної практики, яка пов'язана з діловодством та документознавством і полягає в умінні створити електронний документ, вміти його оформити, відправити адресату, зберегти у відповідному реєстрі, використати готовий документ для створення подібного, зробити необхідні витяги тощо;

- ефективної професійної діяльності, яка полягає в опрацюванні великої кількості нормативно-правових актів.

ІКТ у процесі виховання забезпечує також й розвиток творчого характеру студента-правника, що має вплив на його подальшу практичну діяльність та проявляється у вмінні юриста вибирати найбільш дієві методи й способи застосування ІКТ, які б відповідали конкретній ситуації, законодавству та допомогли швидко знайти правильне правове рішення.

Виникнення дослідницьких та практичних умінь та навиків є свідченням інформаційно-правової компетентності, що є основою професійної майстерності майбутнього юриста. Інформаційно-правова компетентність означає сукупність професійних знань, пов'язаних із правовою інформацією, навичок роботи з різноманітними прикладними програмними забезпеченнями та інформаційних умінь використання ІКТ для вирішення професійних завдань.

Отже, одержання теоретичних правових знань, переконаність у соціальній корисності права, його цінності, розуміння застосування правової норми є головним завданням правової освіти. Через одержання, використання, поширення та зберігання правової інформації, її усвідомлення та перетворення на правові знання, які у свою чергу стають основою ціннісної орієнтації, морально-правової установки формується правосвідомість студента-правника. Тому, ключовим є те, за допомогою яких методів та засобів можна донести правову інформацію до студента, так щоб це було якісно та швидко, а головне - запам'ятовувалося та перетворювалося на знання, які надалі будуть принагідними при вирішенні життєвих та практичних правових ситуацій та задач. Таким чином, професійна майстерність ґрунтується на правовій інформації, яку студент повинен запам'ятати, усвідомити, зрозуміти та перетворити у власні переконання.

Висновки

Нині суспільство вступило в таку стадію розвитку, що характеризується стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, без яких неможливе ефективне розв'язання професійних проблем. Відповідно, правовій сфері необхідні юристи, які володіють таким видом знань та вмінь. Освіта, в тому числі правова, як і держава, прагнуть суттєвих змін, а тому інформатизація освіти є складовою цього процесу. Навчання у вищому навчальному закладі є досить складним процесом, адже щороку, і це особливо стосується галузі права, збільшується обсяг інформації, яку студент повинен засвоїти. Задля оптимізації його праці, швидкому пошуку її у навчальному процесі, впроваджується ІКТ. У зв'язку з цим студенти надають перевагу не лише змісту, але й формі подачі матеріалу, яка за допомогою ІКТ підвищує їхню зацікавленість, розвиває запам'я-товуваність, рівень наочності.

Мета нової гуманістично-комунікаційної освіти - виховання відповідальної особи, що здатна до саморозвитку і самоосвіти. Все це зумовлює гостру потребу у створенні й реалізації особистісного підходу до студента. Правова освіта повинна бути зацікавлена в особистостях-юристах, які здатні самостійно й активно діяти, приймати рішення, швидко адаптуватися до різних життєвих та правових ситуацій. Вища юридична освіта повинна забезпечити державу такими фахівцями, які б сприяли нормальному функціонуванню держави, гарантували захист прав людини і громадянина, а тому мали високу професійну майстерність. Професійна майстерність юриста нової генерації залежить від ІКТ як інструменту пізнання права. ІКТ при підготовці студентів-правників сприяє підвищенню професійної здатності молодого фахівця до виконання майбутньої правової діяльності та приводить до збагачення педагогічної і організаційної діяльності вищих навчальних закладів освіти наступними можливостями:

- розширення інформаційної складової професійної майстерності студента-юриста, що є можливим через використання комп'ютера та проявляється в наступному: своєчасність в отриманні повної та вірогідної інформації, мінімізація часу при пошуці правової інформації; здатність опрацювати значні обсяги правової інформації, можливість використовувати різні види джерел правової інформації, здатність створювати власні бази даних з правовою інформацією;

- удосконалення практичних умінь через моделювання різних правових ситуацій чи їх комп'ютерну візуалізацію, які можуть виникнути у професійній діяльності;

- розширення орієнтаційних умінь, яке полягає у швидкості реагування на зміни та доповнення в чинному законодавстві, вмінні віднайти корисну правову інформацію у короткий термін;

- вдосконалення аналітичних умінь через постійний моніторинг за правовою інформацією та прискорення передачі правового досвіду.

Література

інформаційний комунікаційний право студент юрист

1. Горбунова Л. Освіта для стійкого розвитку: до питання про концепти та методологію. Філософія освіти. 24 (1). 2019. С. 52-78.

2. Логінова Н. І. Інформаційно-комунікаційні технології у процесі персоналізації підготовки майбутніх правознавців. Юридична психологія таспедагогіка: Науковий журнал. 2012. Випуск 2 (12). С. 71-79.

3. Луппа В. А. Інноваційні методи підготовки юристів у ВНЗ. Проблеми сучасної освіти : зб. наук.-метод. пр. Вип. 4. 2013. С. 188-193.

4. Федорчук О. С. Формування у майбутніх правознавців навичок професійного застосування інформаційно- комунікаційних технологій : дис... канд. наук: 13.00.04. 2009. 258 с.

REFERENCES

1. Horbunova L. (2019). Osvitadliastiikohorozvytku: dopytanniaprokontseptytametodolohiiu. Filosofiiaosvity - Philosophyofeducation, 24 (1), 52-78 [inUkrainian].

2. Lohinova N. I. (2012). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii u protsesipersonalizatsiipidhotovkymaibutnikhpravoznavtsiv. Yurydychnapsykholohiiataspedahohika. Naukovyizhurnal - Scientificjournal, 2 (12), 71-79 [inUkrainian].

3. Luppa V. A. (2013). Innovatsiinimetodypidhotovkyyurystiv u VNZ. Problemysuchasnoiosvity - Problemsofmoderneducation, 4, 188-193 [inUkrainian].

4. Fedorchuk O. S. (2009). Formuvannia u maibutnikhpravoznavtsivnavychokprofesiinohozastosuvannia informat- siino-komunikatsiinykhtekhnolohii. Candidate'sthesis: 13.00.04 [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru